Рівненський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця на українських землях, що входили до складу Російської імперії, Української Держави, Польщі і СРСР. Повітовий центр — місто Рівне.
Рівненський повіт | ||||
Герб повітового центру | ||||
Губернія | Волинська губернія | |||
---|---|---|---|---|
Центр | Рівне | |||
Створений | 1795 рік | |||
Площа | 8 568 км² | |||
Населення | 273 001 (на 1897 рік) осіб |
Царські часи
Утворений у 1795 році у складі Волинського намісництва, з 1796 — у складі Волинської губернії.
Повіт знаходився в середній частині північної смуги губернії. За контуром своїм представляв два неправильні чотирикутники, складені кутами. Межував на заході з Луцьким, південному заході Дубенським, півдні Острозьким, сході Новоград-Волинським і Овруцьким повітами Волинської губернії та з Мінською губернією на півночі. Площа повіту становила 7 529 верст² (8 568 км²).
За працею російського військового статистика Олександра Ріттіха «Племенной состав контингентов русской армии и мужского населения Европейской России» 1875 року частка українців серед чоловіків призовного віку повіту становила 76,3 %, євреїв — 13 %, поляків — 5 %, німців — 3,8 %, чехів — 1 %.
Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 273 001 осіб. З них 60,49 % — українці, 15,95 % — євреї, 9,2 % — поляки, 8,94 % — німці, 3,15 % — росіяни, 1,72 % — чехи, 0,13 % — татари, 0,3 % — білоруси.
У повіті був 961 населений пункт, в тому числі 1 місто (повітове) та 13 містечок.
Адміністративний поділ
Станом на 1885 рік повіт поділявся на 22 волості. Наприкінці ХІХ ст. ряд волостей було ліквідовано, на 1906 рік повіт поділявся на 17 волостей та місто Рівне із передмістями Америка, Воля, Кавказ, Інтендантською садибою, фільварком Козлин, урочищем Біла, казенною будівлею поза містом, казармами інженерного відомства, цегельнями Абрамовича, Зброжека, Стефана Зброжека, Любомирського, Брандта Райза, Мойсея Райза.
Польський період
Рівненський повіт | |
---|---|
пол. Powiat rówieński | |
| |
Місто | Рівне |
Найбільше місто | Рівне |
Країна | Російська імперія і Польська Республіка |
Регіон | Волинське воєводство |
Гміни | 9 сільських і 2 міські |
Офіційна мова | польська |
Населення | |
- повне | 252 800 (1931) |
- густота | 87,2 осіб на 1 км2 |
Площа | |
- повна | 2 898 км2 км² |
Дата заснування | 1795 |
Дата ліквідації | 1921 |
У травні 1920 року Бугринську та Гощанську волості було передано зі складу Острозького повіту до Рівненського. Також до повіту включено Корецьку волость з Новоград-Волинського повіту, яка опинилася на захід від нового кордону. Натомість до Новоград-Волинського повіту відійшли села Брониця, Броницька Гута, Кленове та Прихід Селищанської волості, які опинилися на схід від нового кордону.
19 лютого 1921 р. повіт включений до новоутвореного Волинського воєводства. У склад повіту входило 3 міста, 5 містечок і 16 ґмін-волостей (включали 947 сільських поселень, з них 31 знищене війною і незаселене); проживало 338 134 особи (233 016 православних, 45 605 римо-католиків, 10 411 євангелістів, 1 921 інших християн, 47 123 юдеї, 107 інших).
31 грудня 1924 р. до гміни Костопіль приєднано вилучені з гміни Кустинь колонії Дерманка і Хотинка з фільварком Хотинка та вилучені з гміни Тучин село і селище Малі Селища, села Юзефувка, Мала Любашка, Борщувка, колонії Груди, Анноваль, Крухи, Долганєц, Янішувка, Колбанє, Руденка і Майдан Руденський
1 січня 1925 р. включено до повіту вилучену з Острозького повіту ґміну Майкув, натомість вилучено з повіту ґміну Здолбіца і включено до Острозького повіту, а з вилучених Деражненської, Стидинської, Степанської, Березненської, Костопільської і Людвіпольської гмін Рівненського повіту утворено Костопільський повіт. Після цього до складу Рівненського повіту входило 9 сільських і 2 міські гміни (306 сільських громад (солтиств-солецтв) і 2 міста).
Розпорядженням Ради Міністрів 6 грудня 1933 р. ґміну Майкув ліквідовано, а склад інших ґмін переформатовано.
Адміністративний поділ
Міські ґміни:
- м. Здолбунів — до 1925. Передано до Здолбунівського повіту
- м. Корець
- м. Рівне
- містечко Березне — до 1925. Передано до Костопільського повіту
- містечко Костопіль — до 1925. Отримало статус міста та передано до Костопільського повіту
- містечко Межирічі - до 1926. Статус понижено до містечка сільської ґміни
- містечко Тучин - до 1926. Статус понижено до містечка сільської ґміни
Сільські ґміни:
- Ґміна Березне — до 1925. Передано до Костопільського повіту
- Ґміна Бугрин
- Ґміна Гоща
- Ґміна Деражне — до 1925. Передано до Костопільського повіту
- Ґміна Дядьковичі
- Ґміна Здовбиця — до 1925. Передано до Здолбунівського повіту
- Ґміна Клевань
- Ґміна Корець
- Ґміна Костопіль — до 1925. Передано до Костопільського повіту
- Ґміна Людвипіль — до 1925. Передано до Костопільського повіту
- Ґміна Майків — до 1933
- Ґміна Межиричі
- Ґміна Олєксандрія (Кустин)
- Ґміна Рівне
- Ґміна Степань — до 1925. Передано до Костопільського повіту
- Ґміна Стидин — до 1925. Передано до Костопільського повіту
- Ґміна Тучин
Радянський період
Включений 27 листопада 1939 р. до новоутвореної Ровенської області. У 1940 році поділений на райони:
- Ровенський район з центром в м. Ровно;
- Гощанський район з центром в с. Гоща;
- Клеванський район з центром в смт Клевань;
- Корецький район з центром в м. Корець;
- Межиріцький район з центром в с. Межирічі;
- Олександрійський район з центром в с. Олександрія;
- Тучинський район з центром в с. Тучин.
Посилання
- Риттих А. Ф. Племенной состав контингентов русской армии и мужского населения Европейской России. — СПб. : [Картогр. заведение А. А. Ильина], 1875. — С. 158. (рос. дореф.)
- . Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 17 квітня 2009.
- Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej: Т. IX: Województwo Wołyńskie / Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej. — Warszawa, 1923. — 100 s. [ 2017-01-05 у Wayback Machine.] (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 16 lipca 1924 r. w sprawie zmiany granic gmin: Tuczyn, Kostopol i Kustyń w powiecie Rówieńskim. (пол.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 16 lipca 1924 r. w sprawie podziału powiatu rówieńskiego na dwie jednostki administracyjne i kreowania powiatu kostopolskiego tudzież regulacji granic powiatów: rówieńskiego, dubnowskiego, łuckiego, ostrogskiego, krzemienieckiego i horochowskiego. (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 6 grudnia 1933 r. o zniesieniu gminy wiejskiej Majków i o zmianie granic gmin wiejskich w powiecie rówieńskim, województwie wołyńskiem. (пол.)
- Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 26.11.2016, у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела
- Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона(рос.)
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rivnenskij povit istorichna administrativno teritorialna odinicya na ukrayinskih zemlyah sho vhodili do skladu Rosijskoyi imperiyi Ukrayinskoyi Derzhavi Polshi i SRSR Povitovij centr misto Rivne Rivnenskij povitGerb povitovogo centruGuberniya Volinska guberniyaCentr RivneStvorenij 1795 rikPlosha 8 568 km Naselennya 273 001 na 1897 rik osib Carski chasiUtvorenij u 1795 roci u skladi Volinskogo namisnictva z 1796 u skladi Volinskoyi guberniyi Povit znahodivsya v serednij chastini pivnichnoyi smugi guberniyi Za konturom svoyim predstavlyav dva nepravilni chotirikutniki skladeni kutami Mezhuvav na zahodi z Luckim pivdennomu zahodi Dubenskim pivdni Ostrozkim shodi Novograd Volinskim i Ovruckim povitami Volinskoyi guberniyi ta z Minskoyu guberniyeyu na pivnochi Plosha povitu stanovila 7 529 verst 8 568 km Za praceyu rosijskogo vijskovogo statistika Oleksandra Rittiha Plemennoj sostav kontingentov russkoj armii i muzhskogo naseleniya Evropejskoj Rossii 1875 roku chastka ukrayinciv sered cholovikiv prizovnogo viku povitu stanovila 76 3 yevreyiv 13 polyakiv 5 nimciv 3 8 chehiv 1 Zgidno z perepisom naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku v poviti prozhivalo 273 001 osib Z nih 60 49 ukrayinci 15 95 yevreyi 9 2 polyaki 8 94 nimci 3 15 rosiyani 1 72 chehi 0 13 tatari 0 3 bilorusi U poviti buv 961 naselenij punkt v tomu chisli 1 misto povitove ta 13 mistechok Administrativnij podil Stanom na 1885 rik povit podilyavsya na 22 volosti Naprikinci HIH st ryad volostej bulo likvidovano na 1906 rik povit podilyavsya na 17 volostej ta misto Rivne iz peredmistyami Amerika Volya Kavkaz Intendantskoyu sadiboyu filvarkom Kozlin urochishem Bila kazennoyu budivleyu poza mistom kazarmami inzhenernogo vidomstva cegelnyami Abramovicha Zbrozheka Stefana Zbrozheka Lyubomirskogo Brandta Rajza Mojseya Rajza Polskij periodRivnenskij povit pol Powiat rowienski Misto Rivne Najbilshe misto Rivne Krayina Rosijska imperiya i Polska Respublika Region Volinske voyevodstvo Gmini 9 silskih i 2 miski Oficijna mova polska Naselennya povne 252 800 1931 gustota 87 2 osib na 1 km2 Plosha povna 2 898 km2 km Data zasnuvannya 1795 Data likvidaciyi 1921 Rivnenskij povit U travni 1920 roku Bugrinsku ta Goshansku volosti bulo peredano zi skladu Ostrozkogo povitu do Rivnenskogo Takozh do povitu vklyucheno Korecku volost z Novograd Volinskogo povitu yaka opinilasya na zahid vid novogo kordonu Natomist do Novograd Volinskogo povitu vidijshli sela Bronicya Bronicka Guta Klenove ta Prihid Selishanskoyi volosti yaki opinilisya na shid vid novogo kordonu 19 lyutogo 1921 r povit vklyuchenij do novoutvorenogo Volinskogo voyevodstva U sklad povitu vhodilo 3 mista 5 mistechok i 16 gmin volostej vklyuchali 947 silskih poselen z nih 31 znishene vijnoyu i nezaselene prozhivalo 338 134 osobi 233 016 pravoslavnih 45 605 rimo katolikiv 10 411 yevangelistiv 1 921 inshih hristiyan 47 123 yudeyi 107 inshih 31 grudnya 1924 r do gmini Kostopil priyednano vilucheni z gmini Kustin koloniyi Dermanka i Hotinka z filvarkom Hotinka ta vilucheni z gmini Tuchin selo i selishe Mali Selisha sela Yuzefuvka Mala Lyubashka Borshuvka koloniyi Grudi Annoval Kruhi Dolganyec Yanishuvka Kolbanye Rudenka i Majdan Rudenskij 1 sichnya 1925 r vklyucheno do povitu viluchenu z Ostrozkogo povitu gminu Majkuv natomist vilucheno z povitu gminu Zdolbica i vklyucheno do Ostrozkogo povitu a z viluchenih Derazhnenskoyi Stidinskoyi Stepanskoyi Bereznenskoyi Kostopilskoyi i Lyudvipolskoyi gmin Rivnenskogo povitu utvoreno Kostopilskij povit Pislya cogo do skladu Rivnenskogo povitu vhodilo 9 silskih i 2 miski gmini 306 silskih gromad soltistv solectv i 2 mista Rozporyadzhennyam Radi Ministriv 6 grudnya 1933 r gminu Majkuv likvidovano a sklad inshih gmin pereformatovano Administrativnij podil Miski gmini m Zdolbuniv do 1925 Peredano do Zdolbunivskogo povitu m Korec m Rivne mistechko Berezne do 1925 Peredano do Kostopilskogo povitu mistechko Kostopil do 1925 Otrimalo status mista ta peredano do Kostopilskogo povitu mistechko Mezhirichi do 1926 Status ponizheno do mistechka silskoyi gmini mistechko Tuchin do 1926 Status ponizheno do mistechka silskoyi gmini Silski gmini Gmina Berezne do 1925 Peredano do Kostopilskogo povitu Gmina Bugrin Gmina Gosha Gmina Derazhne do 1925 Peredano do Kostopilskogo povitu Gmina Dyadkovichi Gmina Zdovbicya do 1925 Peredano do Zdolbunivskogo povitu Gmina Klevan Gmina Korec Gmina Kostopil do 1925 Peredano do Kostopilskogo povitu Gmina Lyudvipil do 1925 Peredano do Kostopilskogo povitu Gmina Majkiv do 1933 Gmina Mezhirichi Gmina Olyeksandriya Kustin Gmina Rivne Gmina Stepan do 1925 Peredano do Kostopilskogo povitu Gmina Stidin do 1925 Peredano do Kostopilskogo povitu Gmina TuchinRadyanskij periodVklyuchenij 27 listopada 1939 r do novoutvorenoyi Rovenskoyi oblasti U 1940 roci podilenij na rajoni Rovenskij rajon z centrom v m Rovno Goshanskij rajon z centrom v s Gosha Klevanskij rajon z centrom v smt Klevan Koreckij rajon z centrom v m Korec Mezhirickij rajon z centrom v s Mezhirichi Oleksandrijskij rajon z centrom v s Oleksandriya Tuchinskij rajon z centrom v s Tuchin PosilannyaRittih A F Plemennoj sostav kontingentov russkoj armii i muzhskogo naseleniya Evropejskoj Rossii SPb Kartogr zavedenie A A Ilina 1875 S 158 ros doref Arhiv originalu za 19 listopada 2008 Procitovano 17 kvitnya 2009 Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej T IX Wojewodztwo Wolynskie Glowny Urzad Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej Warszawa 1923 100 s 2017 01 05 u Wayback Machine pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 16 lipca 1924 r w sprawie zmiany granic gmin Tuczyn Kostopol i Kustyn w powiecie Rowienskim pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 16 lipca 1924 r w sprawie podzialu powiatu rowienskiego na dwie jednostki administracyjne i kreowania powiatu kostopolskiego tudziez regulacji granic powiatow rowienskiego dubnowskiego luckiego ostrogskiego krzemienieckiego i horochowskiego pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 6 grudnia 1933 r o zniesieniu gminy wiejskiej Majkow i o zmianie granic gmin wiejskich w powiecie rowienskim wojewodztwie wolynskiem pol Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta USSR 27 11 1939 Ob obrazovanii Lvovskoj Drogobychskoj Volynskoj Stanislavskoj Tarnopolskoj i Rovenskoj oblastej v sostave URSR 26 11 2016 u Wayback Machine ros DzherelaEnciklopedicheskij Slovar F A Brokgauza i I A Efrona ros Ce nezavershena stattya z istoriyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi