Косто́піль — місто в Україні, Рівненського району, Рівненської області. Центр Костопільської громади. Населення становить 37 988 осіб (2022). Засноване 1783 року. Статус міста з 1923 року. До 2020 року було районним центром Костопільського району.
Костопіль | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Церква вулиця Грушевського | |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Регіон | Рівненська область | ||||||||
Район | Рівненський район | ||||||||
Громада | Костопільська міська громада | ||||||||
Засноване | XVIII століття | ||||||||
Статус міста | від 1923 року | ||||||||
Населення | ▲ 37 899 (24.02.2022) | ||||||||
- повне | ▲ 37 899 (24.02.2022) | ||||||||
Площа | 36,45 км²[2] | ||||||||
Густота населення | 1978 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 35000—35008 | ||||||||
Телефонний код | +380-3657 | ||||||||
Координати | 50°53′00″ пн. ш. 26°26′35″ сх. д. / 50.88333° пн. ш. 26.44306° сх. д.Координати: 50°53′00″ пн. ш. 26°26′35″ сх. д. / 50.88333° пн. ш. 26.44306° сх. д. | ||||||||
Висота над рівнем моря | 187 м | ||||||||
Водойма | річка Замчисько | ||||||||
Назва мешканців | костопільчанин, костопільчанка, костопільчани | ||||||||
День міста | 12 липня | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Костопіль | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- фізична | 35 км | ||||||||
- залізницею | 34 км | ||||||||
- автошляхами | 35 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- залізницею | 357 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 35000, Рівненська обл., Рівненський р-н, м. Костопіль, вул. 1 Травня, 3 | ||||||||
Вебсторінка | Костопільська міська рада | ||||||||
Костопіль у Вікісховищі
|
Географія
Місто розташоване на річці Замчисько, за 38 км на північний схід від Рівного.
Відстань залізницею до Рівного — 34 км, фізична відстань до Києва — ~270,3 км.
Сусідні населені пункти:
Клімат
Клімат у місті вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена). Опадів 610 мм на рік. Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм. Найбільша кількість опадів випадає в липні — близько 85 мм. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 57 мм. Пересічна температура січня — -5.4 °C, липня — 18.7 °C. Річна амплітуда температур становить 24.1 °C.
Клімат Костополя | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | −2,4 | −1,4 | 3,2 | 12,3 | 19,2 | 22,9 | 24,0 | 23,1 | 18,4 | 12,0 | 5,0 | 0,0 | 11,4 |
Середня температура, °C | −5,4 | −4,6 | −0,4 | 7,4 | 13,7 | 17,5 | 18,7 | 17,7 | 13,3 | 7,9 | 2,4 | −2,6 | 7,1 |
Середній мінімум, °C | −8,4 | −7,7 | −4 | 2,6 | 8,2 | 12,2 | 13,4 | 12,3 | 8,3 | 3,8 | −0,2 | −5,1 | 2,9 |
Норма опадів, мм | 35 | 31 | 28 | 42 | 59 | 84 | 85 | 67 | 55 | 41 | 41 | 42 | 610 |
Джерело: Climate-Data.org (англ.) |
Історія
Історична назва — Остальці. Великі та Малі Остальці як власність князів Заславських згадуються в реєстрах 1648–1658 років.
14 листопада 1783 кухмістр великий коронний Леонард Ворцель отримує від короля Станіслава-Августа привілей з правом заснувати в селі Остальцях містечко під назвою Костпіль чи Костопіль. На кінець XVIII століття в Костополі налічувалося 30 дворів із населенням 248 чоловік (172 кріпаки, 4 шляхтичі, решта — міщани і вільні поселенці).
1793 року після поділу Польщі Правобережна Україна, у тому числі і Рівненщина, відходить до складу Російської імперії, де також панує жорстокий кріпосний гніт; проте і в нових умовах польська шляхта деякий час зберігає свої соціальні та політичні права. У 1860 році в Костополі проживають 304 особи. 1861 року Костопільський маєток стає власністю князя О. Чарторийського — великого волинського магната. Він був власником 23 тисяч десятин землі.
У 90-і роки XIX століття прокладена залізниця Рівне—Сарни—Лунинець; пожвавлюються промислове виробництво і торгівля. 1885 року Костопіль стає центром волості. У 1893 році побудовано храм св. Олександра Невського; він є зразком волинської монументальної архітектури кінця XIX—початку XX століття. За переписом 1897 року в місті проживають 1708 осіб.
1898 року відкрито церковнопарафіяльну школу. У 1902 році відкрито двокласне народне училище. 1903 року при залізничній станції починає діяти поштово-телеграфне відділення.
На початку XX століття у місті з’явилися дві фанерні та меблева фабрика, лісопильний, чавуноливарний заводи, а також майстерні, які виготовляли лемеші та паркет. Вагоме місце в деревообробній галузі Костополя початку XX століття займав фанерний завод єврея Іцхака Айзика Ейдельштейна, заснований у 1905 році.
На початку XX століття розвиваються традиційні ремесла: бондарство, ткацтво, ковальство, шевство, кравецтво тощо. 1914 року із початком Першої світової війни місто опинилося у прифронтовій смузі; мобілізаційні процеси вплинули на скорочення промислового виробництва. У 1918–1920 роках Україна стала ареною жорстокої боротьби різних суспільно-політичних сил.
1921 року за Ризьким договором Волинь входить до складу Польщі; Костопіль стає центром сільської Костопільської ґміни. На початку 20-х років XX століття у Костополі налічується 417 будинків, мешкають 2990 осіб. 1 січня 1923 року за розпорядженням Ради Міністрів утворено місто Костопіль шляхом вилучення з сільської гміни (волості) Костопіль Рівненського повіту містечка Костопіль, села Костопіль і колонії Костопіль та утворенням із них міської гміни1925 року місто стає повітовим центром. 19 квітня 1934 року розпорядженням міністра внутрішніх справ встановлено межі міста
17 вересня 1939 року Червона армія окуповує територію Волині. 19 вересня 1939 року в районі Костополя радянська 87-ма стрілецька дивізія взяла в полон 1500 польських вояків зі зброєю і 25 гарматами У 1939 році Костопіль отримує підтвердження статусу міста від радянської адміністрації; Волинь входить до СРСР; починається радянізація українських земель, яка згодом перетворюється на насильницьку колективізацію, репресії і депортацію.
1 липня 1941 року нацисти окуповують Костопіль і розпочинають терор проти мирного населення. Костопіль входив до військової округи «Заграва» регіональної групи УПА-Північ. У 1941–1943 роках величезних втрат зазнає промисловість міста; найкраще обладнання вивезено в Німеччину.
28 березня 1943 року в бою з німецькими військовими угрупуваннями відділи УПА у жорстокому бою відстояли звільнену від німців територію біля Костополя.
У травні до Костополя прибув 202-й батальйон шуцманшафту, що цілком і повіністю укомплектовувася з поляків. Ряди батальйону тут ще й поповнилися за рахунок набору місцевих волинських поляків, що рятувалися від УПА. З червня 1943 року УПА ввела блокаду Костополя, через що в місті погано йшли справи з проводовльством. Кілька десятків добре озброєних поліцаїв здійснювали "продовольчі рейди" в поля за врожаєм. Німців не турбувало становище поляків, але вони були зацікавлені в депортації якомога більшого числа з них для роботи в Німеччині. До того ж сілезці, що служили в німецькій армії, прийшли на допомогу волинським полякам і разом з поліцаями організували походи в навколишні села за їжею.
14 січня 1944 — регулярні частини Червоної армії і партизани займають Костопіль.
У 1944–1945 роках відновлюють роботу промислові підприємства, навчальні заклади, установи, організації; зокрема, у жовтні 1945 — Костопільський завод скловиробів. У 1945–1957 роках в місті працює педучилище, яке підготувало більше тисячі вчителів початкових класів.
1952 року відкриваються медсестринські курси. У 1954 році починає діяти медучилище (сьогодні це — філія Рівненського медичного коледжу).
1987 року до території міста приєднують села Перемінка та Хмизопіль, які стають мікрорайонами.
Населення
Чисельність
Згідно з переписом населення 2001 року у Костополі проживала 30467 осіб.
Станом на 1 січня 2019 року, населення становить 31 306 осіб.
1939 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 1992 | 2001 | 2006 | 2011 | 2012 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
7,2 тис. | 11 762 | 17 548 | 22 803 | 31 610 | 33,2 тис. | 30 467 | 30 214 | 31 155 | 33 437 |
Національний склад
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року:
Національність | Відсоток |
---|---|
українці | 96,21 % |
росіяни | 2,76 % |
інші/не вказали | 1,03 % |
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,28 % |
російська | 2,46 % |
інші/не вказали | 0,26 % |
Культура
Культурний комплекс представлений Будинком культури, музичною школою, кількома бібліотеками, краєзнавчим музеєм тощо. Найбільш відомий своєю майстерністю колектив міста — народний ансамбль танцю «Веселка», відомий своєю участю у міжнародних фестивалях[].
Також беруть участь у громадському та культурному житті поліський гурт «Нивка» районного Будинку культури, народний аматорський ансамбль пісні і танцю «Калина», зразковий дитячий ансамбль «Журавлинка» дитячої музичної школи, циркова студія районного Будинку школярів та юнацтва.
22 травня 1995 року відбулося відкриття пам'ятника Тарасу Шевченку. 25 вересня 1996 року виконавчий комітет Костопільської міської ради затверджує сучасний герб і прапор Костополя. У вересні 2015 у Голівуді змонтовано документальний фільм про Костопіль.
Освіта
Заклади загальної середньої освіти:
Костопільський ліцей №1 ім.Т.Г.Шевченка Костопільської міської ради
Костопільський ліцей №2 Костопільської міської ради
Костопільський ліцей №3 Костопільської міської ради
Костопільський ліцей №4 Костопільської міської ради
Костопільський ліцей №5 Костопільської міської ради
Костопільський ліцей №6 Костопільської міської ради
Костопільська гімназія №8 Костопільської міської ради
Костопільська початкова школа №9 Костопільської міської ради
Великолюбаський ліцей Костопільської міської ради
Яполотьський ліцей Костопільської міської ради
Маломидський ліцей Костопільської міської ради
Золотолинський ліцей Костопільської міської ради
Гутянський ліцей Костопільської міської ради
Пісківський ліцей імені Героїв-земляків Костопільської міської ради
Великомидська гімназія Костопільської міської ради
Малостидинська гімназія Костопільської міської ради
Спеціальна школа в м.Костопіль Рівненської обласної ради
Обласний спортивний ліцей в м.Костопіль Рівненської обласної ради
Заклади дошкільної освіти:
Заклад дошкільної освіти №2 "Мрія" Костопільської міської ради
Заклад дошкільної освіти №3 "Сонечко" Костопільської міської ради
Заклад дошкільної освіти №4 "Берізка" Костопільської міської ради
Заклад дошкільної освіти №5 "Ромашка" Костопільської міської ради
Заклад позашкільної освіти
КЗПО "Центр дитячої та юнацької творчості " Костопільської міської ради
Центр інтелектуального розвитку "Сузір'я" Костопільської міської ради
Інклюзивно-ресурсні центри
КУ "Костопільський інклюзивно-ресурсний центр №1" Костопільської міської ради
КУ "Костопільський інклюзивно-ресурсний центр №2" Костопільської міської ради
Фахова передвища освіта
Відокремлений структурний підрозділ "Костопільський будівельно-технологічний коледж Національного університету водного господарства та природокористування"
Костопільський фаховий медичний коледж Рівненської медичної академії
Релігія
2008 року відбулося відкриття українського католицького храму Пресвятого Серця Ісуса Христа
12 липня 2015 року архієпископ Рівненський і Острозький УПЦ КП Іларіон освятив Петро-Павлівський храм та очолив Божественну літургію.
26 липня 2015 року відбулося відкриття та освячення архієпископом Іларіоном Свято-Вознесенського собору.
Протестанти
Адвентисти сьомого дня [3]
Євангельські християни Баптисти
Свідки Єгови
Християни віри Євангельської
Спорт
Любительський ФК «Костопіль», що тримається на ентузіазмі декількох закоханих у цей вид спорту осіб. Свої домашні зустрічі команда проводить на стадіоні «Колос».
Місто також представлене у жіночій першості України з футболу клубом «Родина-Ліцей».
Органи влади
Місцеві органи влади представлені Костопільською міською радою, яка входить до складу Рівненської області України.
Виконуючий обов'язки міського голови - Дідух Давид Олександрович.
До міської ради входить 33 депутати.
Економіка
- АТ «Родина» (до 2010 року «Костопільський завод продтоварів»), що виробляє кондитерські вироби.
- Костопільська меблева фабрика
- Деревообробний завод компанії «Українські лісопильні», що спеціалізується на виробництві соснових пиломатеріалів, призначених для виготовлення меблів, столярних виробів та будматеріалів.
Транспорт
2021-го року місто придбало шість нових автобусів і згодом (вперше в області) запровадило електронні квитки в громадському транспорті.
Відомі люди
Із Костополем пов'язані життєві шляхи відомих діячів української літератури та мистецтва — Юрія Жилка, Леоніда Мосендза, Ніла Хасевича та ін.
Народились
В Костополі народилися:
- — український професійний кіберспортсмен
- Дацюк Роман Михайлович — український футболіст
- Козак Сергій Борисович — літературознавець, публіцист
- Колобов Сергій Олександрович — український політик і топ-менеджер, зв'язківець
- Пиясюк Роман Володимирович (1975—2015) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Погорільчук Наталія Михайлівна — український геоморфолог, кандидат географічних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка
- Регеза Олександр Петрович — сотенний УПА.
- Рудик Володимир Олександрович (1974—2022) — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
- Салівончик Руслан Сергійович (1983—2014) — капітан міліції, військовослужбовець добровольчого батальйону патрульної служби поліцій особливого призначення «Херсон». Загинув у бою під Іловайськом
- Салій Ігор Володимирович (1995—2022) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році
- Ставський Віталій Миколайович (1991—2014) — молодший сержант 80-ї окремої аеромобільної бригади. Загинув у день свого народження під час атаки бойовиків на аеропорт Луганська
- Стьоганов Олександр Євгенович — український продюсер, автор і виконавець пісень, режисер, сценарист, композитор, кліпмейкер.
- Ткачук Юрій Іванович (1968—2016) — підполковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Примітки
Джерела
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF). Киів: Державна служба статистики України. 2019. с. 61. (PDF) оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019.
{{}}
: Вказано більш, ніж один|pages=
та|page=
() - . Архів оригіналу за 12 вересня 2008. Процитовано 14 вересня 2008.
- [1]
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 червня 2015.
- . Архів оригіналу за 02.02.2015. Процитовано 08.08.2014.
- місто Костопіль — Геопортал адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 25 серпня 2015. Процитовано 8 серпня 2014.
- Kostopil climate: Average Temperature, weather by month, Kostopil weather averages. Climate-Data.org. оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019. (англ.)
- Підприємство, яке знала вся Європа: історія фанерного заводу Айзика Ейдельштейна в Костополі. rivne.name.
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 22 вересня 2016.
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 18 kwietnia 1934 r. o zmianie granic miasta Kamieńca Litewskiego w powiecie brzeskim, województwie poleskiem. [ 30 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- . Архів оригіналу за 1 червня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.
- Коротун, 1996, с. 13.
- Siemaszko W., Siemaszko E., Ludobójstwo dokonane przez nacjonalistów ukraińskich na ludności polskiej Wołynia 1939-1945, Warszawa: „von borowiecky”, 2000, s. 318-320
- . Архів оригіналу за 28 липня 2013. Процитовано 8 серпня 2014.
- Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
- Рідна мова населення міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
- Освятили український католицький храм [недоступне посилання з листопадаа 2019]
- . Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 19 липня 2015.
- Владика Іларіон освятив накупольні хрести у Костополі
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 22 грудня 2017.
- Костопіль першим в області запроваджує електронні квитки
Книги
- Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — 274 с.
- Костопіль. Місто над Замчиськом: [Рівнен. обл. : минуле та сьогодення] / Олександр Намозов. — Рівне: Дятлик М. С., 2013. — 147 с., XX с. іл. : іл., табл., портр. ; 28 см. — Текст укр., рос. — 1 000 пр. —
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Костопіль |
- Офіційний сайт Костопільської міської ради [ 28 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- «Kostopol» — Encyclopedia of Jewish Communities in Poland, Volume V (Kostopil, Ukraine) [ 5 квітня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Інформаційний портал міста Костопіль
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kosto pil misto v Ukrayini Rivnenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Centr Kostopilskoyi gromadi Naselennya stanovit 37 988 osib 2022 Zasnovane 1783 roku Status mista z 1923 roku Do 2020 roku bulo rajonnim centrom Kostopilskogo rajonu KostopilGerb Kostopolya Prapor KostopolyaCerkva vulicya GrushevskogoOsnovni daniKrayina UkrayinaRegion Rivnenska oblastRajon Rivnenskij rajonGromada Kostopilska miska gromadaZasnovane XVIII stolittyaStatus mista vid 1923 rokuNaselennya 37 899 24 02 2022 povne 37 899 24 02 2022 Plosha 36 45 km 2 Gustota naselennya 1978 osib km Poshtovi indeksi 35000 35008Telefonnij kod 380 3657Koordinati 50 53 00 pn sh 26 26 35 sh d 50 88333 pn sh 26 44306 sh d 50 88333 26 44306 Koordinati 50 53 00 pn sh 26 26 35 sh d 50 88333 pn sh 26 44306 sh d 50 88333 26 44306Visota nad rivnem morya 187 mVodojma richka ZamchiskoNazva meshkanciv kostopilchanin kostopilchanka kostopilchaniDen mista 12 lipnyaVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya KostopilDo obl resp centru fizichna 35 km zalizniceyu 34 km avtoshlyahami 35 kmDo Kiyeva zalizniceyu 357 kmMiska vladaAdresa 35000 Rivnenska obl Rivnenskij r n m Kostopil vul 1 Travnya 3Vebstorinka Kostopilska miska rada Kostopil u Vikishovishi MapaKostopilKostopilGeografiyaMisto roztashovane na richci Zamchisko za 38 km na pivnichnij shid vid Rivnogo Vidstan zalizniceyu do Rivnogo 34 km fizichna vidstan do Kiyeva 270 3 km Susidni naseleni punkti Korchiv ya Piskiv RokitneIvanichi Pn BorshivkaZh Kostopil ShPdMasha Lisopil Mala Lyubasha Klimat Klimat u misti vologij kontinentalnij Dfb za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Opadiv 610 mm na rik Najmensha kilkist opadiv sposterigayetsya v berezni j syagaye u serednomu 28 mm Najbilsha kilkist opadiv vipadaye v lipni blizko 85 mm Riznicya v opadah mizh suhimi ta vologimi misyacyami stanovit 57 mm Peresichna temperatura sichnya 5 4 C lipnya 18 7 C Richna amplituda temperatur stanovit 24 1 C Klimat KostopolyaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikSerednij maksimum C 2 4 1 4 3 2 12 3 19 2 22 9 24 0 23 1 18 4 12 0 5 0 0 0 11 4Serednya temperatura C 5 4 4 6 0 4 7 4 13 7 17 5 18 7 17 7 13 3 7 9 2 4 2 6 7 1Serednij minimum C 8 4 7 7 4 2 6 8 2 12 2 13 4 12 3 8 3 3 8 0 2 5 1 2 9Norma opadiv mm 35 31 28 42 59 84 85 67 55 41 41 42 610Dzherelo Climate Data org angl IstoriyaIstorichna nazva Ostalci Veliki ta Mali Ostalci yak vlasnist knyaziv Zaslavskih zgaduyutsya v reyestrah 1648 1658 rokiv 14 listopada 1783 kuhmistr velikij koronnij Leonard Vorcel otrimuye vid korolya Stanislava Avgusta privilej z pravom zasnuvati v seli Ostalcyah mistechko pid nazvoyu Kostpil chi Kostopil Na kinec XVIII stolittya v Kostopoli nalichuvalosya 30 dvoriv iz naselennyam 248 cholovik 172 kripaki 4 shlyahtichi reshta mishani i vilni poselenci 1793 roku pislya podilu Polshi Pravoberezhna Ukrayina u tomu chisli i Rivnenshina vidhodit do skladu Rosijskoyi imperiyi de takozh panuye zhorstokij kriposnij gnit prote i v novih umovah polska shlyahta deyakij chas zberigaye svoyi socialni ta politichni prava U 1860 roci v Kostopoli prozhivayut 304 osobi 1861 roku Kostopilskij mayetok staye vlasnistyu knyazya O Chartorijskogo velikogo volinskogo magnata Vin buv vlasnikom 23 tisyach desyatin zemli U 90 i roki XIX stolittya prokladena zaliznicya Rivne Sarni Luninec pozhvavlyuyutsya promislove virobnictvo i torgivlya 1885 roku Kostopil staye centrom volosti U 1893 roci pobudovano hram sv Oleksandra Nevskogo vin ye zrazkom volinskoyi monumentalnoyi arhitekturi kincya XIX pochatku XX stolittya Za perepisom 1897 roku v misti prozhivayut 1708 osib Univermag u centri mistaMiska rada 1898 roku vidkrito cerkovnoparafiyalnu shkolu U 1902 roci vidkrito dvoklasne narodne uchilishe 1903 roku pri zaliznichnij stanciyi pochinaye diyati poshtovo telegrafne viddilennya Na pochatku XX stolittya u misti z yavilisya dvi fanerni ta mebleva fabrika lisopilnij chavunolivarnij zavodi a takozh majsterni yaki vigotovlyali lemeshi ta parket Vagome misce v derevoobrobnij galuzi Kostopolya pochatku XX stolittya zajmav fanernij zavod yevreya Ichaka Ajzika Ejdelshtejna zasnovanij u 1905 roci Na pochatku XX stolittya rozvivayutsya tradicijni remesla bondarstvo tkactvo kovalstvo shevstvo kravectvo tosho 1914 roku iz pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni misto opinilosya u prifrontovij smuzi mobilizacijni procesi vplinuli na skorochennya promislovogo virobnictva U 1918 1920 rokah Ukrayina stala arenoyu zhorstokoyi borotbi riznih suspilno politichnih sil 1921 roku za Rizkim dogovorom Volin vhodit do skladu Polshi Kostopil staye centrom silskoyi Kostopilskoyi gmini Na pochatku 20 h rokiv XX stolittya u Kostopoli nalichuyetsya 417 budinkiv meshkayut 2990 osib 1 sichnya 1923 roku za rozporyadzhennyam Radi Ministriv utvoreno misto Kostopil shlyahom viluchennya z silskoyi gmini volosti Kostopil Rivnenskogo povitu mistechka Kostopil sela Kostopil i koloniyi Kostopil ta utvorennyam iz nih miskoyi gmini1925 roku misto staye povitovim centrom 19 kvitnya 1934 roku rozporyadzhennyam ministra vnutrishnih sprav vstanovleno mezhi mista 17 veresnya 1939 roku Chervona armiya okupovuye teritoriyu Volini 19 veresnya 1939 roku v rajoni Kostopolya radyanska 87 ma strilecka diviziya vzyala v polon 1500 polskih voyakiv zi zbroyeyu i 25 garmatami U 1939 roci Kostopil otrimuye pidtverdzhennya statusu mista vid radyanskoyi administraciyi Volin vhodit do SRSR pochinayetsya radyanizaciya ukrayinskih zemel yaka zgodom peretvoryuyetsya na nasilnicku kolektivizaciyu represiyi i deportaciyu 1 lipnya 1941 roku nacisti okupovuyut Kostopil i rozpochinayut teror proti mirnogo naselennya Kostopil vhodiv do vijskovoyi okrugi Zagrava regionalnoyi grupi UPA Pivnich U 1941 1943 rokah velicheznih vtrat zaznaye promislovist mista najkrashe obladnannya vivezeno v Nimechchinu 28 bereznya 1943 roku v boyu z nimeckimi vijskovimi ugrupuvannyami viddili UPA u zhorstokomu boyu vidstoyali zvilnenu vid nimciv teritoriyu bilya Kostopolya U travni do Kostopolya pribuv 202 j bataljon shucmanshaftu sho cilkom i povinistyu ukomplektovuvasya z polyakiv Ryadi bataljonu tut she j popovnilisya za rahunok naboru miscevih volinskih polyakiv sho ryatuvalisya vid UPA Z chervnya 1943 roku UPA vvela blokadu Kostopolya cherez sho v misti pogano jshli spravi z provodovlstvom Kilka desyatkiv dobre ozbroyenih policayiv zdijsnyuvali prodovolchi rejdi v polya za vrozhayem Nimciv ne turbuvalo stanovishe polyakiv ale voni buli zacikavleni v deportaciyi yakomoga bilshogo chisla z nih dlya roboti v Nimechchini Do togo zh silezci sho sluzhili v nimeckij armiyi prijshli na dopomogu volinskim polyakam i razom z policayami organizuvali pohodi v navkolishni sela za yizheyu 14 sichnya 1944 regulyarni chastini Chervonoyi armiyi i partizani zajmayut Kostopil U 1944 1945 rokah vidnovlyuyut robotu promislovi pidpriyemstva navchalni zakladi ustanovi organizaciyi zokrema u zhovtni 1945 Kostopilskij zavod sklovirobiv U 1945 1957 rokah v misti pracyuye peduchilishe yake pidgotuvalo bilshe tisyachi vchiteliv pochatkovih klasiv 1952 roku vidkrivayutsya medsestrinski kursi U 1954 roci pochinaye diyati meduchilishe sogodni ce filiya Rivnenskogo medichnogo koledzhu 1987 roku do teritoriyi mista priyednuyut sela Pereminka ta Hmizopil yaki stayut mikrorajonami NaselennyaChiselnist Zgidno z perepisom naselennya 2001 roku u Kostopoli prozhivala 30467 osib Stanom na 1 sichnya 2019 roku naselennya stanovit 31 306 osib Dinamika naselennya 1939 1959 1970 1979 1989 1992 2001 2006 2011 20127 2 tis 11 762 17 548 22 803 31 610 33 2 tis 30 467 30 214 31 155 33 437Nacionalnij sklad Rozpodil naselennya za nacionalnistyu za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Vidsotokukrayinci 96 21 rosiyani 2 76 inshi ne vkazali 1 03 Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 97 28 rosijska 2 46 inshi ne vkazali 0 26 KulturaBratska mogila 29 ti voyakiv Armiyi UNR m Kostopil Kulturnij kompleks predstavlenij Budinkom kulturi muzichnoyu shkoloyu kilkoma bibliotekami krayeznavchim muzeyem tosho Najbilsh vidomij svoyeyu majsternistyu kolektiv mista narodnij ansambl tancyu Veselka vidomij svoyeyu uchastyu u mizhnarodnih festivalyah dzherelo Takozh berut uchast u gromadskomu ta kulturnomu zhitti poliskij gurt Nivka rajonnogo Budinku kulturi narodnij amatorskij ansambl pisni i tancyu Kalina zrazkovij dityachij ansambl Zhuravlinka dityachoyi muzichnoyi shkoli cirkova studiya rajonnogo Budinku shkolyariv ta yunactva 22 travnya 1995 roku vidbulosya vidkrittya pam yatnika Tarasu Shevchenku 25 veresnya 1996 roku vikonavchij komitet Kostopilskoyi miskoyi radi zatverdzhuye suchasnij gerb i prapor Kostopolya U veresni 2015 u Golivudi zmontovano dokumentalnij film pro Kostopil 12 lipnya 2015 roku vidkrito fontan OsvitaZakladi zagalnoyi serednoyi osviti Kostopilskij licej 1 im T G Shevchenka Kostopilskoyi miskoyi radi Kostopilskij licej 2 Kostopilskoyi miskoyi radi Kostopilskij licej 3 Kostopilskoyi miskoyi radi Kostopilskij licej 4 Kostopilskoyi miskoyi radi Kostopilskij licej 5 Kostopilskoyi miskoyi radi Kostopilskij licej 6 Kostopilskoyi miskoyi radi Kostopilska gimnaziya 8 Kostopilskoyi miskoyi radi Kostopilska pochatkova shkola 9 Kostopilskoyi miskoyi radi Velikolyubaskij licej Kostopilskoyi miskoyi radi Yapolotskij licej Kostopilskoyi miskoyi radi Malomidskij licej Kostopilskoyi miskoyi radi Zolotolinskij licej Kostopilskoyi miskoyi radi Gutyanskij licej Kostopilskoyi miskoyi radi Piskivskij licej imeni Geroyiv zemlyakiv Kostopilskoyi miskoyi radi Velikomidska gimnaziya Kostopilskoyi miskoyi radi Malostidinska gimnaziya Kostopilskoyi miskoyi radi Specialna shkola v m Kostopil Rivnenskoyi oblasnoyi radi Oblasnij sportivnij licej v m Kostopil Rivnenskoyi oblasnoyi radi Zakladi doshkilnoyi osviti Zaklad doshkilnoyi osviti 2 Mriya Kostopilskoyi miskoyi radi Zaklad doshkilnoyi osviti 3 Sonechko Kostopilskoyi miskoyi radi Zaklad doshkilnoyi osviti 4 Berizka Kostopilskoyi miskoyi radi Zaklad doshkilnoyi osviti 5 Romashka Kostopilskoyi miskoyi radi Zaklad pozashkilnoyi osviti KZPO Centr dityachoyi ta yunackoyi tvorchosti Kostopilskoyi miskoyi radi Centr intelektualnogo rozvitku Suzir ya Kostopilskoyi miskoyi radi Inklyuzivno resursni centri KU Kostopilskij inklyuzivno resursnij centr 1 Kostopilskoyi miskoyi radi KU Kostopilskij inklyuzivno resursnij centr 2 Kostopilskoyi miskoyi radi Fahova peredvisha osvita Vidokremlenij strukturnij pidrozdil Kostopilskij budivelno tehnologichnij koledzh Nacionalnogo universitetu vodnogo gospodarstva ta prirodokoristuvannya Kostopilskij fahovij medichnij koledzh Rivnenskoyi medichnoyi akademiyi Religiya 2008 roku vidbulosya vidkrittya ukrayinskogo katolickogo hramu Presvyatogo Sercya Isusa Hrista 12 lipnya 2015 roku arhiyepiskop Rivnenskij i Ostrozkij UPC KP Ilarion osvyativ Petro Pavlivskij hram ta ocholiv Bozhestvennu liturgiyu 26 lipnya 2015 roku vidbulosya vidkrittya ta osvyachennya arhiyepiskopom Ilarionom Svyato Voznesenskogo soboru Protestanti Adventisti somogo dnya 3 Yevangelski hristiyani Baptisti Svidki Yegovi Hristiyani viri Yevangelskoyi Sport Lyubitelskij FK Kostopil sho trimayetsya na entuziazmi dekilkoh zakohanih u cej vid sportu osib Svoyi domashni zustrichi komanda provodit na stadioni Kolos Misto takozh predstavlene u zhinochij pershosti Ukrayini z futbolu klubom Rodina Licej Organi vladiDokladnishe Kostopilska miska rada Miscevi organi vladi predstavleni Kostopilskoyu miskoyu radoyu yaka vhodit do skladu Rivnenskoyi oblasti Ukrayini Vikonuyuchij obov yazki miskogo golovi Diduh David Oleksandrovich Do miskoyi radi vhodit 33 deputati EkonomikaAT Rodina do 2010 roku Kostopilskij zavod prodtovariv sho viroblyaye konditerski virobi Kostopilska mebleva fabrika Derevoobrobnij zavod kompaniyi Ukrayinski lisopilni sho specializuyetsya na virobnictvi sosnovih pilomaterialiv priznachenih dlya vigotovlennya mebliv stolyarnih virobiv ta budmaterialiv Transport 2021 go roku misto pridbalo shist novih avtobusiv i zgodom vpershe v oblasti zaprovadilo elektronni kvitki v gromadskomu transporti Vidomi lyudiMemorial prisvyachenij mistyanam zhertvam Golokostu Holon Izrayil Iz Kostopolem pov yazani zhittyevi shlyahi vidomih diyachiv ukrayinskoyi literaturi ta mistectva Yuriya Zhilka Leonida Mosendza Nila Hasevicha ta in Narodilis V Kostopoli narodilisya ukrayinskij profesijnij kibersportsmen Dacyuk Roman Mihajlovich ukrayinskij futbolist Kozak Sergij Borisovich literaturoznavec publicist Kolobov Sergij Oleksandrovich ukrayinskij politik i top menedzher zv yazkivec Piyasyuk Roman Volodimirovich 1975 2015 serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Pogorilchuk Nataliya Mihajlivna ukrayinskij geomorfolog kandidat geografichnih nauk docent Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Regeza Oleksandr Petrovich sotennij UPA Rudik Volodimir Oleksandrovich 1974 2022 starshij soldat Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni sho zaginuv u hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu v 2022 roci Salivonchik Ruslan Sergijovich 1983 2014 kapitan miliciyi vijskovosluzhbovec dobrovolchogo bataljonu patrulnoyi sluzhbi policij osoblivogo priznachennya Herson Zaginuv u boyu pid Ilovajskom Salij Igor Volodimirovich 1995 2022 soldat Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni sho zaginuv u hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu v 2022 roci Stavskij Vitalij Mikolajovich 1991 2014 molodshij serzhant 80 yi okremoyi aeromobilnoyi brigadi Zaginuv u den svogo narodzhennya pid chas ataki bojovikiv na aeroport Luganska Stoganov Oleksandr Yevgenovich ukrayinskij prodyuser avtor i vikonavec pisen rezhiser scenarist kompozitor klipmejker Tkachuk Yurij Ivanovich 1968 2016 pidpolkovnik Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni PrimitkiDzherela Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2019 roku PDF Kiiv Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini 2019 s 61 PDF originalu za 26 chervnya 2019 Procitovano 17 zhovtnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Vkazano bilsh nizh odin pages ta page dovidka Arhiv originalu za 12 veresnya 2008 Procitovano 14 veresnya 2008 1 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 15 chervnya 2015 Arhiv originalu za 02 02 2015 Procitovano 08 08 2014 misto Kostopil Geoportal administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayini Arhiv originalu za 25 serpnya 2015 Procitovano 8 serpnya 2014 Kostopil climate Average Temperature weather by month Kostopil weather averages Climate Data org originalu za 17 zhovtnya 2019 Procitovano 17 zhovtnya 2019 angl Pidpriyemstvo yake znala vsya Yevropa istoriya fanernogo zavodu Ajzika Ejdelshtejna v Kostopoli rivne name Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2016 Procitovano 22 veresnya 2016 Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 18 kwietnia 1934 r o zmianie granic miasta Kamienca Litewskiego w powiecie brzeskim wojewodztwie poleskiem 30 grudnya 2016 u Wayback Machine pol Arhiv originalu za 1 chervnya 2017 Procitovano 17 kvitnya 2017 Korotun 1996 s 13 Siemaszko W Siemaszko E Ludobojstwo dokonane przez nacjonalistow ukrainskich na ludnosci polskiej Wolynia 1939 1945 Warszawa von borowiecky 2000 s 318 320 Arhiv originalu za 28 lipnya 2013 Procitovano 8 serpnya 2014 Nacionalnij sklad mist Ukrayini za perepisom 2001 roku datatowel in ua Ridna mova naselennya mist Ukrayini za perepisom 2001 roku datatowel in ua Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Osvyatili ukrayinskij katolickij hram nedostupne posilannya z listopadaa 2019 Arhiv originalu za 21 lipnya 2015 Procitovano 19 lipnya 2015 Vladika Ilarion osvyativ nakupolni hresti u Kostopoli Arhiv originalu za 22 grudnya 2017 Procitovano 22 grudnya 2017 Kostopil pershim v oblasti zaprovadzhuye elektronni kvitki Knigi Korotun I M Korotun L K Geografiya Rivnenskoyi oblasti v 3 h chastinah Rivne 1996 274 s Kostopil Misto nad Zamchiskom Rivnen obl minule ta sogodennya Oleksandr Namozov Rivne Dyatlik M S 2013 147 s XX s il il tabl portr 28 sm Tekst ukr ros 1 000 pr ISBN 978 617 515 102 0PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu KostopilOficijnij sajt Kostopilskoyi miskoyi radi 28 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Kostopol Encyclopedia of Jewish Communities in Poland Volume V Kostopil Ukraine 5 kvitnya 2020 u Wayback Machine angl Informacijnij portal mista Kostopil