У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Бондар Бо нда рство одне з традиційних ремесел вид деревообробного

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бондар.

Бо́нда́рство — одне з традиційних ремесел; вид деревообробного промислу, пов'язаний з виготовленням ємностей — бочок, діжок, барил, цебер тощо. Майстер з виготовлення цих виробів називається бо́ндар, майстерня бондаря — бонда́рня.

Бондарство

Сучасний український бондар, Сорочинський ярмарок, Полтавська область, 2008

Слово «бондар» походить внаслідок метатези з ранішого боднарь, утвореного від «бодня» («вид дерев'яної ємності»). Праслов'янське *bъdьnъ запозичене (можливо, через германське посередництво) з романських мов: лат. butina, нар.-лат. *budina.

Історія

Бондарі при роботі, німецька гравюра, XVI ст.

У минулому бондарне виробництво основане було виключно на ручній праці. Порівняно з теслярством та іншими деревообробними промислами бондарство в Україні поширилося пізніше, проте швидко набуло значного розвитку, особливо на Поліссі. Українські бондарі добре розумілися на різних сортах дерева і добирали їх конкретно для кожного виробу. Зокрема, ті, що призначалися для рідин, виготовлялися з твердого дерева, зазвичай дуба. Асортимент бондарських виробів був широким і різноманітним. Це ремесло вимагало неабияких навичок і майстерності. Наприклад, прорізання пазів у клепках при вставлянні днищ було досить складною технічною операцією. Те ж стосується і скріплювання клепок дерев'яними або залізними обручами. Крім звичайного столярного інструменту, бондарі користувалися уторником, розмірячем, . Володіли вони й початками геометрії: зокрема, радіус дна діжки обчислювали шляхом ділення величини її окружності на шість. Народні умільці були добре обізнані з якостями різних порід дерева, володіли секретами бондарства, тому їхні вироби відзначалися міцністю, довговічністю, химерністю різьблення, вишуканістю прикрас та орнаментування. У кожній господі були також дерев'яні відра й цеберки, ночви для прання, корита — довгасті посудини для годівлі, напування тварин, птиці.

Ремесло бондаря було вельми поширеним і потрібним у різних країнах, про це свідчать і численні прізвища у багатьох мовах, що походять від назви цієї професії. Таке походження мають українські прізвища «Бондар», «Бондарчук», «Бондаренко», , «Боднар» і «Боднарчук», російські «Бондарев» і «Бочаров», польські «Беднаж» (Bednarz), «Беднарський» (Bednarski) і «Беднарчик» (Bednarczyk), чеське «Беднарж» (Bednář), болгарське «Бочваров» (Бъчваров), македонське «Бачваровський» (Бачваровски), латиське «Муценієкс» (Mucenieks, жіноча форма Muceniece), англійське «Купер» (Cooper), данське «Бедкер» (Bødker), німецькі «Фасбіндер» (Faßbinder), «Беттхер» (Böttcher), «Шеффлер» (Scheffler) і «Кюблер» (Kübler), нідерландські «Кейпер» (Kuiper, Kuyper) і «Кейперс» (Cuypers), французькі «Тоннельє» (Tonnelier) і «Тоннелльє» (Tonnellier), італійське «Боттаї» (Bottai), іспанські «Куберо» (Cubero), «Тонелеро» (Tonelero) і «Варела» (Varela), португальські «Таноейру» (Tanoeiro) і «Тонелейру» (Toneleiro), угорські «Кадар» (Kádár) і «Боднар» (Bodnár), грецьке «Варелас» (Βαρελάς), румунські «Догару» (Dogaru) і «Бутнару» (Butnaru), єврейське (їдиш) «Боднер» (באָדנער, Bodner).

Назви деяких населених пунктів теж пов'язані з цією професією: наприклад, Бондарня, Бондаревське, Боднарів та ін.

Сучасність

Поширення металевої тари в багатьох галузях витіснило бондарні вироби, але поки що вони посідають важливе місце в господарстві і побуті. Поширення металевого посуду та начиння призвело до занепаду бондарства, хоч потреба у дерев'яних ємностях, що надають специфічного смаку солінням, медам, квасам, сокам та іншим напоям, залишається незадоволеною. Тепер у бондарному виробництві застосовуються спеціальні верстати: клепкостругальні, уторні (за допомогою яких вистругують клепки і вирізують в них пази для вставляння дна), дновирізні, обрученасаджувальні та ін. Порівняно новим видом бондарного виробництва є виготовлення фанерних бондарних виробів за допомогою склеювання основних елементів їх з трьох і більше шарів шпону. Щоб бондарним виробам надати більшої вологонепроникності, їх іноді покривають всередині емаллю, а зовні — олійними або емалевими фарбами.

Технологія

Основним матеріалом для бочок слугує деревина дубу (зокрема, він незамінний для виробництва винних бочок). Для інших бондарних виробив також використовують ялину, діжі часто роблять з сосни, а от для (масничок) і посуду для зберігання меду найкращим деревом вважається липа.

Заготовлену сировини висушують, у деяких майстрів сушіння дубу забирає до 5 років, ялини — до трьох.

Обручі можуть бути дерев'яними або металевими. Дерев'яні роблять з гнучкого дерева (в'язу, черемхи), розпарюють і згинають у кільця. Металеві гнуть із сталевих штаб 3-5 см завширшки, на кінцях яких пробивають пробійником отвори і з'єднують готові обручі за допомогою заклепок.

Бондарський інструмент

У своїй роботі бондарі використовують звичайні столярні інструменти — пилку, рубанки, струги (скобелі), молоток. Окрім них, застосовуються специфічні бондарські:

Уторник — інструмент для нарізання уторів
Круглий — рубанок з сильно вигнутою колодкою. Призначений для вистругування внутрішньої поверхні виробів.
Спуст або бондарний фуганок — верстат для стругання клепок стругом. Має вигляд великого рубанка, встановленого на ніжках.
Кобилиця або бондарська лава — верстат для стругання клепок стругом.
Установник — верстат для установки клепок перед натяганням обручів
Натягич, натяїч, гак — пристрій для натягання обручів
Набоїч, набивач — інструмент для набивання обручів, тупе долото з виїмкою на наконечнику
Бондарська корба — пристрій для стягання клепок
Шкобелка — струг з одною ручкою, призначений для вирівнювання внутрішньої поверхні
Затискачі — пристрої для тимчасового скріплення клепок (перед насаджуванням обручів)
Розміряч — вимірювальний інструмент
Лекала — шаблони для перевіряння правильності форми клепок
Шаблони кутів — для розмірювання кутів на крайках клепок (розрізняються залежно від діаметру виробу)
Шестерня́ — рід циркуля для розмічання уторів.

Для робіт з залізними обручами бондарі використовують і деякі слюсарні інструменти — зубило, пробійник, заклепувальник.

У сучасному бондарному виробництві для окремих операцій використовуються спеціальні верстати: клепкостругальні, уторні, дновирізні, обрученасаджувальні тощо.

Уторник
Уторник
Рубанок-горбач
Бондарські лекала
Натяїчі
Спуст
Струги (скобелі)
Бондарська корба
Розмітка кряжа
Заготовки клепок (колодки)
Сушіння заготовок
Інструмент бондаря з французької книжки XVIII ст.

Бондарські терміни

«Двір бондаря» у Переяславському заповіднику

Клепка — окрема планка бондарного виробу. На Гуцульщині традиційно називається «до́ґа».
Колодка — заготовка для клепки. На Гуцульщині традиційно називається «гентина».
Обру́ч (рихва, о́бід) — металеве або дерев'яне кільце, що обхоплює клепки і з'єднує їх
Утор (втор) — паз на краю виробу, у який вставляють дно (також так називають крайню частину виробу, в якій прорізано такий паз)

Види бондарних виробів

Видовбані (випалені) з масиву дерева

Вагани́ (но́чви) — довгаста посудина для прання, купання та ін.
Жлу́кто — посудина, у якій золили білизну, полотно (парили, заливали окропом і деревним попелом).
Ко́вга́нка — ступка для товчіння сала
Корито — довгаста посудина для годівлі, напування тварин, птиці.
Сту́па — пристрій для лущення, подрібнення зерна, тютюну та ін.

Складені з окремих дощечок

Бакла́га (бокла́га) — плоска посудина для води або іншої рідини, рід дерев'яної фляги.
Ба́лія — широка і низька посудина для прання білизни.
Барило (барильце, бочонок) — невелика посудина для рідини, з двома днищами та опуклими стінками, стягнутими обручами, маленька бочка.
Бербениця — висока вузька діжечка, що уживалась гуцулами для перевезення молочних продуктів на верховому коні.
Бо́дня — низька діжа з кришкою, призначена для зберігання сала, квашення овочів.
Бочка (ку́хва) — велика посудина для рідини, з двома днищами та опуклими стінками, стягнутими обручами. Для кінного транспортування води уживалися 50-60-відерні бочки із двома денцями, для пива, квасу, соління овочів, грибів, риби — 20-30-відерні бочки.
Відро — дерев'яна посудина з дугоподібною ручкою. Сучасні відра роблять не за бондарною технологією з дерева, а з інших матеріалів — металу, пластику.
Водянка (вóдник) — діжка для води.
Ґеле́та, гелета (ґеле́тка) — невелике барильце або доїльна діжка (дійниця).
Діжа́ — велика посудина для приготування тіста
Діжка — велика циліндрична посудина з плоским дном.
Ді́йни́ця — посудина для доїння.
Ка́діб (ка́дівб, ка́дуб) — велика посудина для зберігання зерна, м'яса.
Кваснúк — невелика діжка, призначена для заквашування і соління у домашніх умовах.
Кінва (коні́вка, коно́вка, конвиця) — великий дерев'яний кухоль або відро.
Ма́зни́ця — цеберко для коломазі, дьогтю.
(Масничка) (маслобійка) — висока вузька діжка з дерев'яними лопатками та ручкою, для виробництва масла
Ря́жа (ря́жка) — низенька широка посудина з ручками, яка уживалася переважно для миття у лазні, рід дерев'яного таза.
Фаска (від нім. Faß — «бочка, барило») — діжка для масла, сиру.
Це́бер (цебро́) — велика посудина, що мала вигляд зрізаної діжки (з дужкою або з ручками), яка використовувалася для годівлі худоби, збирання помиїв та ін.
Цебе́рко (цебе́рка, цеберце) — конічна посудина з дужкою для зберігання води, дерев'яне відро.
Чан — рід великої діжки, дерев'яний бак.
Шапли́к — невисока широка посудина, що має вигляд зрізаної бочки (часто з ручками), рід дерев'яного таза. Уживається зараз замість горщиків для великих кімнатних рослин.
Шері́твас (ширі́твас) — велика діжка.

Див. також

Ложкарство

Примітки

Бондарство // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
Бондар // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .
Бондарня // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .
Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
Ігор Лазоришин. www.galychyna.if.ua. «Галичина». Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 3 листопада 2017.
Гак // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Набивач // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Шестерня // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Доґа // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Гентина // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Обруч // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Рихва // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Обід // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Утори // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Квасник // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Фаска // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

Джерела

Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
УРЕ, т. 2. — К., 1962
Ігор Лазоришин. www.galychyna.if.ua. «Галичина». Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 3 листопада 2017.
. bibl-kiv.org.ua. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 3 листопада 2017.
. traditions.in.ua. Українські традиції. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 3 листопада 2017.
«По ремеслу и промысел…» Журнал «Вокруг света», июль 1998. [ 3 листопада 2019 у Wayback Machine.](рос.)
. tepka.ru. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 3 листопада 2017. (рос.).

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бондарство

Литвинчук Н. В. Україна, держава: ремесла та промисли: Бондарство // Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 1 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2018. — 608 с.

Це незавершена стаття про професію.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Бондарство // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.

[2] Бондар // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .

[3] Бондарня // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .

[4] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.

[5] Ігор Лазоришин. www.galychyna.if.ua. «Галичина». Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 3 листопада 2017.

[6] Гак // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[7] Набивач // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[8] Шестерня // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[9] Доґа // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[10] Гентина // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[11] Обруч // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[12] Рихва // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[13] Обід // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[14] Утори // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[15] Квасник // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[16] Фаска // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.