Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сту па зменш сту пка ковга нка розм салото вка заст мущи р товстостінний посуд в якому за допомогою товкача подрібнюють

Ступка

Ступка

Сту́па, зменш. сту́пка, ковга́нка, розм. салото́вка, заст. мущи́р — товстостінний посуд, в якому за допомогою товкача подрібнюють харчові продукти, гірські породи, лікарські препарати тощо.

image
Ступка із мармуру
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ступка (значення).
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ступа.
Запит «Ковганка» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

Етимологія назви

Слово ступка, очевидно, давнє запозичення з германських мов: прасл. *stǫpa («ступа», «товкач», «макогін») порівнюють з давн.в-нім. stampf («знаряддя для товчення»), дав.-англ. stampe («ступа»), сер.-н.-нім. stampe («трамбівка»); малоймовірна версія про питомо слов'янський характер слова.

В ужитку

image
Ковганка — дерев'яна ступка з груші, яка досі використовується в козацькій родині Заволових з кутка Спащина в Носівці з початку 1900-х виключно для товчення сала з цибулею або часником
image
Ступка із бронзи
image
Ступа ножна. Гадяцький історико-краєзнавчий музей

Попередником ступи була неолітична зернотертка. Найдавнішими ступами є так звані [en] — циліндричні заглибини на скелястій поверхні.

Сучасні ступки виготовляють з металу, дерева, каменю.

Ковганка (салотовка) — невелика дерев'яна ступка для приготування товченого часнику чи цибулі, заправки з товченого сала для борщу та юшок. У ковганці товкли рибу чи м'ясо на товченики, подрібнювали печінку. У народі жартували: «Ковганка—салу переводчиця».

У гірництві ступки застосовують при підготовці лабораторних проб руд, вугілля тощо до аналізу.

Ножна ступа

Ножна ступа складалася з горизонтального масивного обапола, а частіше з обрубаного кореня дерева з видовбаною в ньому заглибиною (ємою, ямою), до якої прикріплені паралельні бруси (підвалини), споряджені на протилежних кінцях підставками (лабками) і з'єднані поперечиною (попругою). На підвалинах лежить вал, до якого прикріплений важіль товкача (клюпач). Дно ями могло зміцнюватися залізним листом — капою. У яму-ступу входить товстий міцний товкач (клюпа), прикріплений до кінця клюпача, на другому кінці якого, що знаходився під попругою, спиралася нога того, хто товче. Під час роботи робітник тримався руками за П-подібну підставку (ручник), закріплену на підвалинах.

Дещо іншу будову мала прохідна ступа. По обох боках колоди-ступи замість горизонтальних підвалин кріпились два вертикальні стовпи, з'єднаних нагорі та посередині двома товстими дошками (вишнім і нижнім прави́лами, вишнім і нижнім раменами); разом стовпи й правила називалися єрем («ярмо»). У правилах пророблено отвори, через які проходить чоторигранний товкач (макогін), що має у верхній частині потовщення (голову), а нижньою, оббитою залізом, уходить у заглибину. Унизу товкача є кілочок (клюк), до нього прив'язаний шнур, який іде догори, проходить через блок на верхньому правилі і спускається донизу, де кріпиться до педалі (ступатня), закріпленої в основі (підножях) з підставками (лабками).

Водяна ступа

image
Монжоло, , Бразилія
Докладніше: Монжоло

У Бразилії використовувався молольний пристрій, у якому товкач у ступі приводив у рух хитний важіль, який гойдався від потоку води, що падав на протилежний кінець з лотоків. Цей прилад відомий як «монжоло».

Мовні звороти

  • Дурний як ступа — про розумово обмежену, тупу людину
  • І в ступі не влучити — про людину, яку не можна піймати на брехні, на якомусь учинку
  • Носитися, як дурень з ступою — приділяти велику увагу тому, що її не варте
  • Товкти воду в ступі — робити що-небудь марно

Інше

  • Мортира — тип гармати для ведення навісного вогню, назва якої походить від нід. mortier — «ступка». Слово «мущир» має те ж саме походження: від пол. mażdzierz або угор. mozsár, похідних від лат. mortarium.
  • Ступка (стопка, толпка, топка) — одиниця виміру солі, поширена в Лівобережній Україні, Правобережній Україні та в Польщі в 14—18 ст. Назва походить від назви грудки солі, формованої в процесі солеваріння.
  • Ступа — один з атрибутів Баби-Яги.

З історії

Наводимо уривок з праці Георга Агріколи De Re Metallica (1556 р.), який саме присвячений опису ступки:

І ступи, в яких формують тиглі, бувають двох родів – менші та більші. У менших фо-рмують тиглі, в яких срібло або золото відокремлюють від свинцю, що їх увібрав, а у великих – капелі, в яких срібло відокремлюють від міді та свинцю. Обидва роди ступок вигото-вляються з міді й не мають дна для того, щоб з них легко можна було витягувати готові тиглі.

Примітки

  1. Ступа // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Ступка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Ковганка // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  4. М. Уманець, А. Спілка. Словарь росийсько-український 1893—1898 рр.
  5. Салотовка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Мущир // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  7. Ступа // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — С. 458-459. — .
  8. Артюх Л. Ф. Коментарі до тексту: Ковганка (салотовка) // Клиновецька З. Страви й напитки на Україні / Вид. репр. З вид.: Київ-Львів, 1913 р. — Київ: Час, 1991. — С. 184.
  9. Капа // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  10. Ступа // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  11. . Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 21 квітня 2019.
  12. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — .
  13. Герасименко Н. О. Толпка [ 2 квітня 2013 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — 784 с. : іл. — .

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ступка


Посилання


image Це незавершена стаття про інструмент, прилад або пристрій.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Stu pa zmensh stu pka kovga nka rozm saloto vka zast mushi r tovstostinnij posud v yakomu za dopomogoyu tovkacha podribnyuyut harchovi produkti girski porodi likarski preparati tosho Stupka iz marmuru U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Stupka znachennya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Stupa Zapit Kovganka perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya Etimologiya nazviSlovo stupka ochevidno davnye zapozichennya z germanskih mov prasl stǫpa stupa tovkach makogin porivnyuyut z davn v nim stampf znaryaddya dlya tovchennya dav angl stampe stupa ser n nim stampe trambivka malojmovirna versiya pro pitomo slov yanskij harakter slova V uzhitkuKovganka derev yana stupka z grushi yaka dosi vikoristovuyetsya v kozackij rodini Zavolovih z kutka Spashina v Nosivci z pochatku 1900 h viklyuchno dlya tovchennya sala z cibuleyu abo chasnikom Stupka iz bronzi Stupa nozhna Gadyackij istoriko krayeznavchij muzej Poperednikom stupi bula neolitichna zernotertka Najdavnishimi stupami ye tak zvani en cilindrichni zaglibini na skelyastij poverhni Suchasni stupki vigotovlyayut z metalu dereva kamenyu Kovganka salotovka nevelika derev yana stupka dlya prigotuvannya tovchenogo chasniku chi cibuli zapravki z tovchenogo sala dlya borshu ta yushok U kovganci tovkli ribu chi m yaso na tovcheniki podribnyuvali pechinku U narodi zhartuvali Kovganka salu perevodchicya U girnictvi stupki zastosovuyut pri pidgotovci laboratornih prob rud vugillya tosho do analizu Nozhna stupaNozhna stupa skladalasya z gorizontalnogo masivnogo obapola a chastishe z obrubanogo korenya dereva z vidovbanoyu v nomu zaglibinoyu yemoyu yamoyu do yakoyi prikripleni paralelni brusi pidvalini sporyadzheni na protilezhnih kincyah pidstavkami labkami i z yednani poperechinoyu poprugoyu Na pidvalinah lezhit val do yakogo prikriplenij vazhil tovkacha klyupach Dno yami moglo zmicnyuvatisya zaliznim listom kapoyu U yamu stupu vhodit tovstij micnij tovkach klyupa prikriplenij do kincya klyupacha na drugomu kinci yakogo sho znahodivsya pid poprugoyu spiralasya noga togo hto tovche Pid chas roboti robitnik trimavsya rukami za P podibnu pidstavku ruchnik zakriplenu na pidvalinah Desho inshu budovu mala prohidna stupa Po oboh bokah kolodi stupi zamist gorizontalnih pidvalin kripilis dva vertikalni stovpi z yednanih nagori ta poseredini dvoma tovstimi doshkami vishnim i nizhnim pravi lami vishnim i nizhnim ramenami razom stovpi j pravila nazivalisya yerem yarmo U pravilah prorobleno otvori cherez yaki prohodit chotorigrannij tovkach makogin sho maye u verhnij chastini potovshennya golovu a nizhnoyu obbitoyu zalizom uhodit u zaglibinu Unizu tovkacha ye kilochok klyuk do nogo priv yazanij shnur yakij ide dogori prohodit cherez blok na verhnomu pravili i spuskayetsya donizu de kripitsya do pedali stupatnya zakriplenoyi v osnovi pidnozhyah z pidstavkami labkami Vodyana stupaMonzholo Braziliya Dokladnishe Monzholo U Braziliyi vikoristovuvavsya mololnij pristrij u yakomu tovkach u stupi privodiv u ruh hitnij vazhil yakij gojdavsya vid potoku vodi sho padav na protilezhnij kinec z lotokiv Cej prilad vidomij yak monzholo Movni zvorotiDurnij yak stupa pro rozumovo obmezhenu tupu lyudinu I v stupi ne vluchiti pro lyudinu yaku ne mozhna pijmati na brehni na yakomus uchinku Nositisya yak duren z stupoyu pridilyati veliku uvagu tomu sho yiyi ne varte Tovkti vodu v stupi robiti sho nebud marnoInsheMortira tip garmati dlya vedennya navisnogo vognyu nazva yakoyi pohodit vid nid mortier stupka Slovo mushir maye te zh same pohodzhennya vid pol mazdzierz abo ugor mozsar pohidnih vid lat mortarium Stupka stopka tolpka topka odinicya vimiru soli poshirena v Livoberezhnij Ukrayini Pravoberezhnij Ukrayini ta v Polshi v 14 18 st Nazva pohodit vid nazvi grudki soli formovanoyi v procesi solevarinnya Stupa odin z atributiv Babi Yagi Z istoriyiNavodimo urivok z praci Georga Agrikoli De Re Metallica 1556 r yakij same prisvyachenij opisu stupki I stupi v yakih formuyut tigli buvayut dvoh rodiv menshi ta bilshi U menshih fo rmuyut tigli v yakih sriblo abo zoloto vidokremlyuyut vid svincyu sho yih uvibrav a u velikih kapeli v yakih sriblo vidokremlyuyut vid midi ta svincyu Obidva rodi stupok vigoto vlyayutsya z midi j ne mayut dna dlya togo shob z nih legko mozhna bulo vityaguvati gotovi tigli PrimitkiStupa Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Stupka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Kovganka Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 M Umanec A Spilka Slovar rosijsko ukrayinskij 1893 1898 rr Salotovka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Mushir Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Stupa Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2006 T 5 R T S 458 459 ISBN 966 00 0785 X Artyuh L F Komentari do tekstu Kovganka salotovka Klinovecka Z Stravi j napitki na Ukrayini Vid repr Z vid Kiyiv Lviv 1913 r Kiyiv Chas 1991 S 184 Kapa Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Stupa Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Arhiv originalu za 15 lipnya 2018 Procitovano 21 kvitnya 2019 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 3 Kora M In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 552 s ISBN 5 12 001263 9 Gerasimenko N O Tolpka 2 kvitnya 2013 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Stupka Z Klinovecka Stravi j napitki na Ukrayini Lviv 1991 St 184 Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2001 2004 PosilannyaSTUPKI APTEChNI 3 serpnya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya Ce nezavershena stattya pro instrument prilad abo pristrij Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ