Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Агрікола Ґе орґіус Аґрі кола лат Georgius Agricola справжнє ім я Ґеорґ

Ґеорґіус Аґрікола

Ґеорґіус Аґрікола
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Агрікола.

Ґе́орґіус Аґрі́кола (лат. Georgius Agricola, справжнє ім'я Ґеорґ Бауер (Павер), нім. Georg Pawer, сучасна форма Georg Bauer; 24 березня 1494 — 21 листопада 1555) — німецький вчений епохи Відродження, філософ, геолог, мінералог, хімік, гірник, металург і лікар, автор першої європейської гірничо-металургійної енциклопедії.

Ґеорґіус Аґрікола
лат. Georgius Agricola
image
Ім'я при народженні нім. Georg Pawer
Народився 24 березня 1494[1][2][…]
Глаухау, Цвікау, Саксонія[4][2][5]
Помер 21 листопада 1555[1][2][…](61 рік)
Хемніц, d[4][2][5]
·інсульт
Поховання d
Діяльність лікар, мінералог, історик, інженер, хімік, філософ, металург
Alma mater Лейпцизький університет
Болонський університет
Падуанський університет
Галузь філософія, геологія, мінералогія, хімія, гірництво, металургія, медицина
Науковий ступінь бакалавр
Відомий завдяки: автор «De Re Metallica», «батько мінералогії»
image Ґеорґіус Аґрікола у Вікісховищі

Біографія

Народився у Глаухау (Саксонія) 24 березня 1494 р. Справжнє ім'я — Ґеорг Бауер, лікар за фахом.

У 1514 році поступив в Лейпцизький університет, який закінчив у 1517 році зі ступенем бакалавра. Протягом 1518–1522 років викладав грецьку та латинську мови у міській школі в Цвіккау, був обраний ректором нововідкритої солдатської школи. У 1522 р. на запрошення свого вчителя проф. П. Месселлануса повернувся у Лейпцизький університет, зайнявся медициною, а в 1523 році переїхав до Італії для занять філософією, медициною і природничими науками, зокрема в університетах Болоньї, Падуї, побував у Венеції, Римі, Флоренції.

У 1527 р. Ґеорґіус Аґрікола обіймає посаду міського лікаря в Йоахімсталі (нині Яхімов, що за 15 км на північ від Карлових Вар, Богемія, Чехія) — на той час центрі гірничорудної та металургійної промисловості регіону. Саме тут починає ґрунтовно цікавитися мінералогією та металургією. Шукає в рудах і мінералах складові для нових ліків. З цією метою відвідує місцеві копальні і , вивчає відомі на той час грецькі та латинські джерела в гірництві та металургії.

Друковані праці

Свою першу роботу, присвячену гірничо-металургійному виробництву — «Берманус, або діалог про гірничу справу і металургію» («Bermanus, sive de re metallica») видає у 1530 р. в Базелі. Книга написана у формі діалогу між Берманом — знавцем гірничорудної справи та його друзями — медиком Невієм та Анконом.

У 1531 р. Ґеорґіус Аґрікола переселився в Хемніц, в 1533 став міським лікарем, а в 1546 — бургомістром. Разом з тим, він активно продовжує дослідницьку діяльність у мінералогії, гірничій справі. У 1533 р. розпочинає роботу над фундаментальним, енциклопедичним виданням "Про гірничу справу" (De Re Metallica), над яким працює близько 20 років і яке побачило світ у 1556 р., вже після смерті автора (1555, Хемніц).

Але за цей час вчений пише і друкує ще 10 книг, присвячених геології, гірничій справі і металургії. Серед них «Про походження і причини підземних речовин» («De ortu el causis subterraneorum», Базель, 1544), «Про природу того, що витікає із землі» («De natura eorum quae efflunt ex terra», Базель, 1546), «Про природу корисних копалин» («De natura fossilium», Базель, 1546), «Про нові і старі метали» («De veterbus et novis metallis», Базель, 1546), «Про походження того, що знаходиться під землею» («De animantibus subterraneis», Базель, 1549) та інші. Праця «Про природу корисних копалин» («De natura fossilium», Базель, 1546) розглядається як базисна для подальшого розвитку мінералогії.

image
.
image
«De Re Metallica»

Книга «Про гірничу справу та металургію» («De Re Metallica») — основоположна праця видатного вченого, яка була закінчена в 1550 р. і вперше опублікована латинською мовою у 1556 р. Ґеорґіус Аґрікола вперше в європейській науці і практиці узагальнив багатовіковий досвід гірничо-металургійного виробництва, розглянув гірництво і металургію починаючи від пошуку і розвідки корисних копалин, опису мінералів, збагачення руд до пробірного мистецтва і металургії. Аґрікола як лікар фахово простежив вплив умов праці на здоров'я гірників. Вивчав лікарські властивості металів та мінералів. Праця Ґ. Аґріколи багато ілюстрована — включає 275 гравюр, на яких зображені гірничопрохідницькі, видобувні, збагачувальні і металургійні процеси, прилади, механізми тощо. Аґрікола вперше розробив основи хімічного аналізу і переробки мідних, срібних та свинцевих руд, першим описав технологію одержання бісмуту.

Численним працям Ґ. Аґріколи судилася щаслива доля. Понад триста років вони були практично основним посібником для гірників та металургів Європи. «De Re Metallica» багато разів перевидавалася: латинською мовою — у 1561 (Basel: Froben), 1621 (Basel: Ludwig König), 1637 (Basel: Emannel König), німецькою мовою — у 1557 (Basel: Froben), 1621 (Basel: Ludwig König), 1778 (Rotenburg), 1928 (ініціатива інженера Oskara von Millera, переклад C. Schiffnera) і 1953 (Düsseldorf), італійською мовою вперше перекладений у 1563 році (Basel: Froben), англійською двічі — у 1927 і 1950 (останнє видання за редакцією Герберта Кларка Гувера та Луі Генрі Гувера), чеською — 1933 р. (Praga, переклад: Bohuslav Jezek-старший, Bohuslav Jezek-молодший, Josef Hunmel), російською — у 1962 та 1986 роках (за редакцією С. В. Шухардіна), польською — у 2000 р. (Jelenia Gora: Muzeum Karkonoskie, переклад — Karina Kurkova), українською — у 2014 і 2023 рр. (видання двома книгами,переклад і редакція В. С. Білецького та Г. І. Гайка).

Проведення якісної розвідки руд, апробації їх якості і оцінка перспективності видобутку, вдосконалення технологічних аспектів металургійної справи за внеском Агріколи поклали основу для стрімкого розвитку монетної справи та грошового ринку німецьких земель у добу Феодалізму.

При цьому треба зауважити, що різні видавці далеко не завжди зберігали повноту та структуру твору «De Re Metallica», інших праць Ґ. Аґріколи, які видавалися в пізніші часи. Іноді друкувалися окремі глави, іноді — компілятивні роботи на основі праць Аґріколи, їх коментарі.

Основні праці

  • Bermannus sive de re metallica, Basel 1530 (Digitalisat) und Paris 1541 (mit einem Vorwort von Erasmus)
  • «Про походження і причини підземних речовин» («De ortu el causis subterraneorum», Базель, 1544),
  • «Про природу того, що витікає із землі» (, Базель, 1546),
  • «Про природу корисних копалин» («De natura fossilium», Базель, 1546),
  • «Про нові і старі метали» («De veterbus et novis metallis», Базель, 1546),
  • «Про старі й нові рудники» (De veteribus et novis metallis libri duo, Базель 1546)
  • «Про походження того, що знаходиться під землею» (, Базель, 1549),
  • «Про гірничу справу і металургію» в 12 кн. (1550, надрук. 1556) (De Re Metallica) — була протягом двох віків посібником з гірничої справи і металургії — Georgius Agricola: De re metallica libri XII. Basel 1556 ().
Інші праці:

Книга Агріколи «Про підземні істоти» (Базель, 1548 р.) залишається найбільш суперечливою в творчості вченого, оскільки ототожнює містичних духів землі та гір з реальними істотами. Агрікола, відповідаючи критикам шахтарських вірувань, зазначав: «Смійтеся скільки завгодно, ваші розсудливі доводи не знищать наших гірських духів, яких ми знаємо за досвідом».

1530 р. вийшла перша книга Агріколи «Берманнус, або діалог про гірничу справу», де у літературній формі платонівської школи був виписаний цікавий діалог між знавцем гірничорудної справи Берманнусом та його друзями, міським лікарем Санкт-Йоахімшталя Яном Невієм і міським лікарем Аннаберга Миколою Анконом. Книга розкриває історію становлення потужних видобувних центрів Рудних Гір, закладає основи мінералогії й геології, стисло торкається техніки гірничих підприємств. Тут Агрікола вперше розкриває системне бачення гірничої справи, в основі якої синтеза філософсько-історичних даних, природничих умов і гірничих технологій. Високо оцінив книгу Агріколи нідерландський учений, письменник і богослов Еразм Ротердамський, який пророчо передбачив долю автора: «У найближчому майбутньому він буде на першому місці серед великих учених».

1533 р. Г.Агрікола розпочав роботу над фундаментальною працею «De Re Metallica» («Про гірничу справу»), яка була завершена 1550 р. і за шість років вийшла друком у швейцарському Базелі в славетному видавництві Фробен (на жаль, вже після смерті автора у 1555 р.).

Протягом 17 років було надруковано дев’ять книг Агріколи з царини мінералогії, геології, гірництва, витоплення металів. Зокрема, праця «Про природу копалин» (1546 р.) заклала підвалини мінералогічної науки й стала базисом для подальшого наукового розвитку мінералогії. Тут розглянуто спроби систематизації мінералів і гірських порід, розкрито знання античних і середньовічних вчених, подана оригінальна класифікація Агріколи, якою користувалися майже два століття поспіль. Описано геологічні процеси утворення гірських порід і форми їх залягання в надрах.

Книгу «Про старі й нові рудники», яка також вийшла 1546 р., можна вважати першою спробою написання історії гірництва. Праця значною мірою спиралася на численні свідчення античних авторів.

Важко переоцінити значення книги «Про гірничу справу» для розвитку гірничих промислів і гірничої науки. Вже 1557 р. вийшло її німецькомовне видання, а невдовзі книга була перекладена французькою й багатьма іншими мовами країн Європи. Протягом майже двох сторіч праця Агріколи залишалася найкращим практичним посібником для гірників Європи та Іспанської Америки. Багато що в «De re Metallica» було викладено вперше, зокрема системне дослідження технологічних процесів гірництва та металургії, а також дотичних сфер діяльності – розвідки корисних копалин, маркшейдерії, збагачення руд тощо. Імовірно вперше тут порушено питання піклування про природниче середовище, зокрема означені проблеми винищення лісів (на деревне вугілля), забруднення річок і струмків під час збагачення (промивання) руд, отруєння повітря при застосуванні вогневого способу руйнування порід. Торкається Агрікола й питань охорони праці, дає численні поради, як запобігти травм і професійних хвороб. Перший розділ праці Агріколи пронизано філософським осмисленням гірничої діяльності, християнською й гуманістичною турботою за долю гірника; стверджується нетипова для жорстокого XVI ст. думка: «Не може бути достойного відшкодування за смерть або каліцтво».

Праці Аґріколи в Україні

image
«De Re Metallica» Український переклад
image
Перша сторінка книги Георга Аґріколи “Gespräch vom Bergwesen” (“Бесіда про гірничу справу”). Додаток Йогана Ґотліба Штьора. Видання 1778 року.

В Україні спроби опрацювання гірничо-металургійних праць Аґріколи відомі на початку ХХ ст. У 1908 р. у Львові накладом Політехнічного товариства вийшла 48-сторінкова брошура інженера Фелікса Пестрака, яка коротко знайомила читача з книгою «De Re Metallica». праць Ґ. Аґріколи в латинській, німецькій, інших мовах — велика бібліографічна рідкість майже недоступна для українського дослідника на теренах нашої країни. Окремі видання є в бібліотеках Львова, Києва, Дніпропетровська. В той же час, у гірничих регіонах — на Донбасі і Криворіжжі, де формування бібліотечних фондів має не таку давню історію, оригінальні видання Ґ. Аґріколи відсутні.

Така ситуація спонукала редакцію «Української гірничої енциклопедії» і Донецьке відділення Наукового Товариства імені Шевченка до підготовки і видання перекладних та факсимільних текстів видатного європейського вченого XVI ст. Ґеорґіуса Аґріколи, які були б доступнішими безпосередньо для дослідників, студентів, викладачів.

У 2006 р. редакцією «Гірничої енциклопедії» та Донецьким відділенням НТШ на кошти В. С. Білецького і за сприяння Богдана Якимовича (Львів) підготовлене і випущене факсимільне німецькомовне видання 1778 року. Це компілятивна праця, складена з доробку Ґ. Аґріколи (42 глави) і названого в німецькому перекладі з латинської як «Gespräch vom Bergwesen» («Бесіда про гірничу справу»), та пізнішого додатка Йогана Ґотліба Штьора, який головним чином торкається переробки руд.

У Національному гірничому університеті (м. Дніпропетровськ) з початку XXI ст. зберігається основна праця Ґеорґіуса Аґріколи «De Re Metallica» 1556 року, подарована Фрайберзькою гірничою академією.

Праці Г. Аґріколи й до сьогодні не тільки зберігають свою пізнавальну (в галузі природничих наук) та історичну цінність, але і просякнуті ідеями гуманізму, міжнародної співпраці, є видатними пам'ятками у світовій історії давнього гірництва та металургії. Станом на грудень 2013 р. у редакції «Гірничої енциклопедії» тривала робота над першим українським перекладом фундаментальної праці Ґ. Аґріколи «Про гірничу справу та металургію» (De Re Metallica).

Перші шість розділів (книг) вийшли друком в українському перекладі у 2014 р. (видавництво «Східний видавничий дім», Донецьк, переклад і редакція — В. С. Білецького та Г. І. Гайко).

Заключні шість розділів (книг) вийшли друком в українському перекладі у 2023 р.(видавництво Новий Світ-2000, Львів, переклад і редакція — тих же науковців

Відомі люди про Аґріколу

  • Ґете писав про Аґріколу: „Він розгадував таємниці гір, володів гірничим мистецтвом, відкривав важливі корисні копа-лини, вивчав, обробляв і очищав їх, роблячи корисними для людських потреб. Дотепер ми захоплюємось його творами, де сконцентровані усі старі й нові знання з гірництва та металургії. Ці твори залишені нам як чудовий дарунок”.

Відзнаки

На честь Агриколи названо гірський хребет на Місяці (гори Агриколи).

1955 у Німецькій Демократичній Республіці вийшла поштова марка з його зображенням.

1995 Вища технічна школа (нім. Fachhochschule) у м. Бохумі (земля Північний Рейн-Вестфалія) перейменована на честь ученого: "Вища технічна школа Георга Агріколи" (нім. Technische Hochschule Georg Agricola).

Див. також

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 24. —
    d:Track:Q28924058d:Track:Q2696397d:Track:Q3372503
  3. Cahn R. W. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118501062 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. Seidel F. Die Straßen in Clausthal – Zellerfeld – Buntenbock / Hrsg.: Clausthal-Zellerfeld — 1983. — S. 7.
    d:Track:Q504590d:Track:Q96026740
  6. source the Agricola research center: http://www.georgius-agricola.de/leben.html [ 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
  7. Повна титульна назва енциклопедичного видання: „Георгіуса Агріколи, лікаря з Хемніца й відомого філософа, про гірництво та металургію дванадцять книг, у яких обов’язки, інструменти, машини й загалом усе, що має відношення до гірничої справи, не тільки найбільш достовірним чином описується, але й наочно демонструється за допомогою розміщених у відповідних місцях зображень, з додатком їх латинських і німецьких назв, що не могли бути передані з більшою виразністю”.
  8. Ґ. Аґрікола Про підземну діяльність / Переклад О.Тимощука. – Луцьк: Терен, 2021. 164с. –
  9. Agrikola Georg. Gesprach vom bergwesen = Бесіда про гірничу справу: Памятки історії гірництва та металургії / G. Agrikola / відп. за вип. В. Білецький. – Факс. вид. 1778 р. – Донецьк: Донец. від-ня НТШ: Редакція Укр. гірнич. енцикл. – 2006. – 180 с.
  10. Gespräch vom Bergwesen ... in das Teutsche übersetzet, mit ... Anmerkungen erläutert, und mit einem ganz neuen Zusatze ... versehen von J. G. Stör
  11. * Агрікола Г. Про гірничу справу в дванадцяти книгах (книги I—VI)/ Переклад і редакція В. Білецького, Г. Гайка. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2014. [ 24 лютого 2019 у Wayback Machine.]
  12. Агрікола Г. Про гірничу справу XII книг : (кн. VIІ-ХІІ) = De Re Metallica Libri ХII / Георгій Агрікола ; порівняльний пер., наук. ред. й комент.: В. Білецький, Г. Гайко. – Львів : Новий Світ-2000, 2023. – 343 с.
  13. Білецький В. С. До історії видання "De Re Metallica" Георга Агріколи українською мовою / Володимир Білецький, Геннадій Гайко // Геотехнології = Geotechnologies. – 2023. – № 6. – С. 66-68.
  14. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

Джерела

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  • Білецький В. С. Агрикола, Георг // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Агрикола, Георг
  • Агрикола Г. О горном деле и металлургии в двенадцати книгах (главах) / Под ред. Шухардина С. В. — М.: Недра, 1986.
  • «Gespräch vom Bergwesen» («Бесіда про гірничу справу»), факсимільне видання. — Донецьк: Редакція «Гірничої енциклопедії», Донецьке відділення НТШ. — 2006.
  • Большая медицинская энциклопедия /За ред. Б. В. Петровского. — Т.1. — М.: Изд-во «Советская энциклопедия», 1974. — С. 61.
  • Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
  • Бойко-Гагарін А.С. Нумізматична наукова спадщина Георга Агріколи // Збірник наукових праць Кіровоградського національного технічного університету «Єлисавет», Історичні науки, Вип. 1, Кіровоград, 2012, C. 284-301.
  • Агрікола Г. Про гірничу справу в дванадцяти книгах (книги I—VI)/ Переклад і редакція В. Білецького, Г. Гайка. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2014. - 232 с. [ 24 лютого 2019 у Wayback Machine.]
  • Агрікола Г. Про гірничу справу XII книг : (кн. VIІ-ХІІ) = De Re Metallica Libri ХII / Георгій Агрікола ; порівняльний пер., наук. ред. й комент.: В. Білецький, Г. Гайко. – Львів : Новий Світ-2000, 2023. – 343 с.
  • Білецький В. С. Засновник мінералогії та гірничої науки Георг Агрікола і його книги / В. С. Білецький, Г. І. Гайко // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Геологія – Географія – Екологія. - 2014. - № 1128, Вип. 41. - С. 160-164.
  • Відео. Ґеорґіус Аґрікола

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Agrikola Ge orgius Agri kola lat Georgius Agricola spravzhnye im ya Georg Bauer Paver nim Georg Pawer suchasna forma Georg Bauer 24 bereznya 1494 21 listopada 1555 nimeckij vchenij epohi Vidrodzhennya filosof geolog mineralog himik girnik metalurg i likar avtor pershoyi yevropejskoyi girnicho metalurgijnoyi enciklopediyi Georgius Agrikolalat Georgius AgricolaIm ya pri narodzhenni nim Georg PawerNarodivsya 24 bereznya 1494 1 2 Glauhau Cvikau Saksoniya 4 2 5 Pomer 21 listopada 1555 1 2 61 rik Hemnic d 4 2 5 insultPohovannya dDiyalnist likar mineralog istorik inzhener himik filosof metalurgAlma mater Lejpcizkij universitet Bolonskij universitet Paduanskij universitetGaluz filosofiya geologiya mineralogiya himiya girnictvo metalurgiya medicinaNaukovij stupin bakalavrVidomij zavdyaki avtor De Re Metallica batko mineralogiyi Georgius Agrikola u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u Glauhau Saksoniya 24 bereznya 1494 r Spravzhnye im ya Georg Bauer likar za fahom U 1514 roci postupiv v Lejpcizkij universitet yakij zakinchiv u 1517 roci zi stupenem bakalavra Protyagom 1518 1522 rokiv vikladav grecku ta latinsku movi u miskij shkoli v Cvikkau buv obranij rektorom novovidkritoyi soldatskoyi shkoli U 1522 r na zaproshennya svogo vchitelya prof P Messellanusa povernuvsya u Lejpcizkij universitet zajnyavsya medicinoyu a v 1523 roci pereyihav do Italiyi dlya zanyat filosofiyeyu medicinoyu i prirodnichimi naukami zokrema v universitetah Bolonyi Paduyi pobuvav u Veneciyi Rimi Florenciyi U 1527 r Georgius Agrikola obijmaye posadu miskogo likarya v Joahimstali nini Yahimov sho za 15 km na pivnich vid Karlovih Var Bogemiya Chehiya na toj chas centri girnichorudnoyi ta metalurgijnoyi promislovosti regionu Same tut pochinaye gruntovno cikavitisya mineralogiyeyu ta metalurgiyeyu Shukaye v rudah i mineralah skladovi dlya novih likiv Z ciyeyu metoyu vidviduye miscevi kopalni i vivchaye vidomi na toj chas grecki ta latinski dzherela v girnictvi ta metalurgiyi Drukovani praci Svoyu pershu robotu prisvyachenu girnicho metalurgijnomu virobnictvu Bermanus abo dialog pro girnichu spravu i metalurgiyu Bermanus sive de re metallica vidaye u 1530 r v Bazeli Kniga napisana u formi dialogu mizh Bermanom znavcem girnichorudnoyi spravi ta jogo druzyami medikom Neviyem ta Ankonom U 1531 r Georgius Agrikola pereselivsya v Hemnic v 1533 stav miskim likarem a v 1546 burgomistrom Razom z tim vin aktivno prodovzhuye doslidnicku diyalnist u mineralogiyi girnichij spravi U 1533 r rozpochinaye robotu nad fundamentalnim enciklopedichnim vidannyam Pro girnichu spravu De Re Metallica nad yakim pracyuye blizko 20 rokiv i yake pobachilo svit u 1556 r vzhe pislya smerti avtora 1555 Hemnic Ale za cej chas vchenij pishe i drukuye she 10 knig prisvyachenih geologiyi girnichij spravi i metalurgiyi Sered nih Pro pohodzhennya i prichini pidzemnih rechovin De ortu el causis subterraneorum Bazel 1544 Pro prirodu togo sho vitikaye iz zemli De natura eorum quae efflunt ex terra Bazel 1546 Pro prirodu korisnih kopalin De natura fossilium Bazel 1546 Pro novi i stari metali De veterbus et novis metallis Bazel 1546 Pro pohodzhennya togo sho znahoditsya pid zemleyu De animantibus subterraneis Bazel 1549 ta inshi Pracya Pro prirodu korisnih kopalin De natura fossilium Bazel 1546 rozglyadayetsya yak bazisna dlya podalshogo rozvitku mineralogiyi De Re Metallica Kniga Pro girnichu spravu ta metalurgiyu De Re Metallica osnovopolozhna pracya vidatnogo vchenogo yaka bula zakinchena v 1550 r i vpershe opublikovana latinskoyu movoyu u 1556 r Georgius Agrikola vpershe v yevropejskij nauci i praktici uzagalniv bagatovikovij dosvid girnicho metalurgijnogo virobnictva rozglyanuv girnictvo i metalurgiyu pochinayuchi vid poshuku i rozvidki korisnih kopalin opisu mineraliv zbagachennya rud do probirnogo mistectva i metalurgiyi Agrikola yak likar fahovo prostezhiv vpliv umov praci na zdorov ya girnikiv Vivchav likarski vlastivosti metaliv ta mineraliv Pracya G Agrikoli bagato ilyustrovana vklyuchaye 275 gravyur na yakih zobrazheni girnichoprohidnicki vidobuvni zbagachuvalni i metalurgijni procesi priladi mehanizmi tosho Agrikola vpershe rozrobiv osnovi himichnogo analizu i pererobki midnih sribnih ta svincevih rud pershim opisav tehnologiyu oderzhannya bismutu Chislennim pracyam G Agrikoli sudilasya shasliva dolya Ponad trista rokiv voni buli praktichno osnovnim posibnikom dlya girnikiv ta metalurgiv Yevropi De Re Metallica bagato raziv perevidavalasya latinskoyu movoyu u 1561 Basel Froben 1621 Basel Ludwig Konig 1637 Basel Emannel Konig nimeckoyu movoyu u 1557 Basel Froben 1621 Basel Ludwig Konig 1778 Rotenburg 1928 iniciativa inzhenera Oskara von Millera pereklad C Schiffnera i 1953 Dusseldorf italijskoyu movoyu vpershe perekladenij u 1563 roci Basel Froben anglijskoyu dvichi u 1927 i 1950 ostannye vidannya za redakciyeyu Gerberta Klarka Guvera ta Lui Genri Guvera cheskoyu 1933 r Praga pereklad Bohuslav Jezek starshij Bohuslav Jezek molodshij Josef Hunmel rosijskoyu u 1962 ta 1986 rokah za redakciyeyu S V Shuhardina polskoyu u 2000 r Jelenia Gora Muzeum Karkonoskie pereklad Karina Kurkova ukrayinskoyu u 2014 i 2023 rr vidannya dvoma knigami pereklad i redakciya V S Bileckogo ta G I Gajka Provedennya yakisnoyi rozvidki rud aprobaciyi yih yakosti i ocinka perspektivnosti vidobutku vdoskonalennya tehnologichnih aspektiv metalurgijnoyi spravi za vneskom Agrikoli poklali osnovu dlya strimkogo rozvitku monetnoyi spravi ta groshovogo rinku nimeckih zemel u dobu Feodalizmu Pri comu treba zauvazhiti sho rizni vidavci daleko ne zavzhdi zberigali povnotu ta strukturu tvoru De Re Metallica inshih prac G Agrikoli yaki vidavalisya v piznishi chasi Inodi drukuvalisya okremi glavi inodi kompilyativni roboti na osnovi prac Agrikoli yih komentari Osnovni praci Bermannus sive de re metallica Basel 1530 Digitalisat und Paris 1541 mit einem Vorwort von Erasmus Pro pohodzhennya i prichini pidzemnih rechovin De ortu el causis subterraneorum Bazel 1544 Pro prirodu togo sho vitikaye iz zemli Bazel 1546 Pro prirodu korisnih kopalin De natura fossilium Bazel 1546 Pro novi i stari metali De veterbus et novis metallis Bazel 1546 Pro stari j novi rudniki De veteribus et novis metallis libri duo Bazel 1546 Pro pohodzhennya togo sho znahoditsya pid zemleyu Bazel 1549 Pro girnichu spravu i metalurgiyu v 12 kn 1550 nadruk 1556 De Re Metallica bula protyagom dvoh vikiv posibnikom z girnichoyi spravi i metalurgiyi Georgius Agricola De re metallica libri XII Basel 1556 Inshi praci Kniga Agrikoli Pro pidzemni istoti Bazel 1548 r zalishayetsya najbilsh superechlivoyu v tvorchosti vchenogo oskilki ototozhnyuye mistichnih duhiv zemli ta gir z realnimi istotami Agrikola vidpovidayuchi kritikam shahtarskih viruvan zaznachav Smijtesya skilki zavgodno vashi rozsudlivi dovodi ne znishat nashih girskih duhiv yakih mi znayemo za dosvidom 1530 r vijshla persha kniga Agrikoli Bermannus abo dialog pro girnichu spravu de u literaturnij formi platonivskoyi shkoli buv vipisanij cikavij dialog mizh znavcem girnichorudnoyi spravi Bermannusom ta jogo druzyami miskim likarem Sankt Joahimshtalya Yanom Neviyem i miskim likarem Annaberga Mikoloyu Ankonom Kniga rozkrivaye istoriyu stanovlennya potuzhnih vidobuvnih centriv Rudnih Gir zakladaye osnovi mineralogiyi j geologiyi stislo torkayetsya tehniki girnichih pidpriyemstv Tut Agrikola vpershe rozkrivaye sistemne bachennya girnichoyi spravi v osnovi yakoyi sinteza filosofsko istorichnih danih prirodnichih umov i girnichih tehnologij Visoko ociniv knigu Agrikoli niderlandskij uchenij pismennik i bogoslov Erazm Roterdamskij yakij prorocho peredbachiv dolyu avtora U najblizhchomu majbutnomu vin bude na pershomu misci sered velikih uchenih 1533 r G Agrikola rozpochav robotu nad fundamentalnoyu praceyu De Re Metallica Pro girnichu spravu yaka bula zavershena 1550 r i za shist rokiv vijshla drukom u shvejcarskomu Bazeli v slavetnomu vidavnictvi Froben na zhal vzhe pislya smerti avtora u 1555 r Protyagom 17 rokiv bulo nadrukovano dev yat knig Agrikoli z carini mineralogiyi geologiyi girnictva vitoplennya metaliv Zokrema pracya Pro prirodu kopalin 1546 r zaklala pidvalini mineralogichnoyi nauki j stala bazisom dlya podalshogo naukovogo rozvitku mineralogiyi Tut rozglyanuto sprobi sistematizaciyi mineraliv i girskih porid rozkrito znannya antichnih i serednovichnih vchenih podana originalna klasifikaciya Agrikoli yakoyu koristuvalisya majzhe dva stolittya pospil Opisano geologichni procesi utvorennya girskih porid i formi yih zalyagannya v nadrah Knigu Pro stari j novi rudniki yaka takozh vijshla 1546 r mozhna vvazhati pershoyu sproboyu napisannya istoriyi girnictva Pracya znachnoyu miroyu spiralasya na chislenni svidchennya antichnih avtoriv Vazhko pereociniti znachennya knigi Pro girnichu spravu dlya rozvitku girnichih promisliv i girnichoyi nauki Vzhe 1557 r vijshlo yiyi nimeckomovne vidannya a nevdovzi kniga bula perekladena francuzkoyu j bagatma inshimi movami krayin Yevropi Protyagom majzhe dvoh storich pracya Agrikoli zalishalasya najkrashim praktichnim posibnikom dlya girnikiv Yevropi ta Ispanskoyi Ameriki Bagato sho v De re Metallica bulo vikladeno vpershe zokrema sistemne doslidzhennya tehnologichnih procesiv girnictva ta metalurgiyi a takozh dotichnih sfer diyalnosti rozvidki korisnih kopalin markshejderiyi zbagachennya rud tosho Imovirno vpershe tut porusheno pitannya pikluvannya pro prirodniche seredovishe zokrema oznacheni problemi vinishennya lisiv na derevne vugillya zabrudnennya richok i strumkiv pid chas zbagachennya promivannya rud otruyennya povitrya pri zastosuvanni vognevogo sposobu rujnuvannya porid Torkayetsya Agrikola j pitan ohoroni praci daye chislenni poradi yak zapobigti travm i profesijnih hvorob Pershij rozdil praci Agrikoli pronizano filosofskim osmislennyam girnichoyi diyalnosti hristiyanskoyu j gumanistichnoyu turbotoyu za dolyu girnika stverdzhuyetsya netipova dlya zhorstokogo XVI st dumka Ne mozhe buti dostojnogo vidshkoduvannya za smert abo kalictvo Praci Agrikoli v Ukrayini De Re Metallica Ukrayinskij perekladPersha storinka knigi Georga Agrikoli Gesprach vom Bergwesen Besida pro girnichu spravu Dodatok Jogana Gotliba Shtora Vidannya 1778 roku V Ukrayini sprobi opracyuvannya girnicho metalurgijnih prac Agrikoli vidomi na pochatku HH st U 1908 r u Lvovi nakladom Politehnichnogo tovaristva vijshla 48 storinkova broshura inzhenera Feliksa Pestraka yaka korotko znajomila chitacha z knigoyu De Re Metallica prac G Agrikoli v latinskij nimeckij inshih movah velika bibliografichna ridkist majzhe nedostupna dlya ukrayinskogo doslidnika na terenah nashoyi krayini Okremi vidannya ye v bibliotekah Lvova Kiyeva Dnipropetrovska V toj zhe chas u girnichih regionah na Donbasi i Krivorizhzhi de formuvannya bibliotechnih fondiv maye ne taku davnyu istoriyu originalni vidannya G Agrikoli vidsutni Taka situaciya sponukala redakciyu Ukrayinskoyi girnichoyi enciklopediyi i Donecke viddilennya Naukovogo Tovaristva imeni Shevchenka do pidgotovki i vidannya perekladnih ta faksimilnih tekstiv vidatnogo yevropejskogo vchenogo XVI st Georgiusa Agrikoli yaki buli b dostupnishimi bezposeredno dlya doslidnikiv studentiv vikladachiv U 2006 r redakciyeyu Girnichoyi enciklopediyi ta Doneckim viddilennyam NTSh na koshti V S Bileckogo i za spriyannya Bogdana Yakimovicha Lviv pidgotovlene i vipushene faksimilne nimeckomovne vidannya 1778 roku Ce kompilyativna pracya skladena z dorobku G Agrikoli 42 glavi i nazvanogo v nimeckomu perekladi z latinskoyi yak Gesprach vom Bergwesen Besida pro girnichu spravu ta piznishogo dodatka Jogana Gotliba Shtora yakij golovnim chinom torkayetsya pererobki rud U Nacionalnomu girnichomu universiteti m Dnipropetrovsk z pochatku XXI st zberigayetsya osnovna pracya Georgiusa Agrikoli De Re Metallica 1556 roku podarovana Frajberzkoyu girnichoyu akademiyeyu Praci G Agrikoli j do sogodni ne tilki zberigayut svoyu piznavalnu v galuzi prirodnichih nauk ta istorichnu cinnist ale i prosyaknuti ideyami gumanizmu mizhnarodnoyi spivpraci ye vidatnimi pam yatkami u svitovij istoriyi davnogo girnictva ta metalurgiyi Stanom na gruden 2013 r u redakciyi Girnichoyi enciklopediyi trivala robota nad pershim ukrayinskim perekladom fundamentalnoyi praci G Agrikoli Pro girnichu spravu ta metalurgiyu De Re Metallica Pershi shist rozdiliv knig vijshli drukom v ukrayinskomu perekladi u 2014 r vidavnictvo Shidnij vidavnichij dim Doneck pereklad i redakciya V S Bileckogo ta G I Gajko Zaklyuchni shist rozdiliv knig vijshli drukom v ukrayinskomu perekladi u 2023 r vidavnictvo Novij Svit 2000 Lviv pereklad i redakciya tih zhe naukovcivVidomi lyudi pro AgrikoluGete pisav pro Agrikolu Vin rozgaduvav tayemnici gir volodiv girnichim mistectvom vidkrivav vazhlivi korisni kopa lini vivchav obroblyav i ochishav yih roblyachi korisnimi dlya lyudskih potreb Doteper mi zahoplyuyemos jogo tvorami de skoncentrovani usi stari j novi znannya z girnictva ta metalurgiyi Ci tvori zalisheni nam yak chudovij darunok VidznakiNa chest Agrikoli nazvano girskij hrebet na Misyaci gori Agrikoli 1955 u Nimeckij Demokratichnij Respublici vijshla poshtova marka z jogo zobrazhennyam 1995 Visha tehnichna shkola nim Fachhochschule u m Bohumi zemlya Pivnichnij Rejn Vestfaliya perejmenovana na chest uchenogo Visha tehnichna shkola Georga Agrikoli nim Technische Hochschule Georg Agricola Div takozh3212 Agrikola asteroyid nazvanij na chest naukovcya Gori Agrikoli misyachni gori nazvani na chest naukovcya PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Roux P d Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays 2 Editions Robert Laffont 1994 Vol 1 P 24 ISBN 978 2 221 06888 5 d Track Q28924058d Track Q2696397d Track Q3372503 Cahn R W Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Deutsche Nationalbibliothek Record 118501062 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Seidel F Die Strassen in Clausthal Zellerfeld Buntenbock Hrsg Clausthal Zellerfeld 1983 S 7 d Track Q504590d Track Q96026740 source the Agricola research center http www georgius agricola de leben html 19 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Povna titulna nazva enciklopedichnogo vidannya Georgiusa Agrikoli likarya z Hemnica j vidomogo filosofa pro girnictvo ta metalurgiyu dvanadcyat knig u yakih obov yazki instrumenti mashini j zagalom use sho maye vidnoshennya do girnichoyi spravi ne tilki najbilsh dostovirnim chinom opisuyetsya ale j naochno demonstruyetsya za dopomogoyu rozmishenih u vidpovidnih miscyah zobrazhen z dodatkom yih latinskih i nimeckih nazv sho ne mogli buti peredani z bilshoyu viraznistyu G Agrikola Pro pidzemnu diyalnist Pereklad O Timoshuka Luck Teren 2021 164s ISBN 978 617 7977 51 2 Agrikola Georg Gesprach vom bergwesen Besida pro girnichu spravu Pamyatki istoriyi girnictva ta metalurgiyi G Agrikola vidp za vip V Bileckij Faks vid 1778 r Doneck Donec vid nya NTSh Redakciya Ukr girnich encikl 2006 180 s Gesprach vom Bergwesen in das Teutsche ubersetzet mit Anmerkungen erlautert und mit einem ganz neuen Zusatze versehen von J G Stor Agrikola G Pro girnichu spravu v dvanadcyati knigah knigi I VI Pereklad i redakciya V Bileckogo G Gajka Doneck Shidnij vidavnichij dim 2014 24 lyutogo 2019 u Wayback Machine Agrikola G Pro girnichu spravu XII knig kn VII HII De Re Metallica Libri HII Georgij Agrikola porivnyalnij per nauk red j koment V Bileckij G Gajko Lviv Novij Svit 2000 2023 343 s Bileckij V S Do istoriyi vidannya De Re Metallica Georga Agrikoli ukrayinskoyu movoyu Volodimir Bileckij Gennadij Gajko Geotehnologiyi Geotechnologies 2023 6 S 66 68 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 DzherelaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Bileckij V S Agrikola Georg Velika ukrayinska enciklopediya URL https vue gov ua Agrikola Georg Agrikola G O gornom dele i metallurgii v dvenadcati knigah glavah Pod red Shuhardina S V M Nedra 1986 Gesprach vom Bergwesen Besida pro girnichu spravu faksimilne vidannya Doneck Redakciya Girnichoyi enciklopediyi Donecke viddilennya NTSh 2006 Bolshaya medicinskaya enciklopediya Za red B V Petrovskogo T 1 M Izd vo Sovetskaya enciklopediya 1974 S 61 Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s Bojko Gagarin A S Numizmatichna naukova spadshina Georga Agrikoli Zbirnik naukovih prac Kirovogradskogo nacionalnogo tehnichnogo universitetu Yelisavet Istorichni nauki Vip 1 Kirovograd 2012 C 284 301 Agrikola G Pro girnichu spravu v dvanadcyati knigah knigi I VI Pereklad i redakciya V Bileckogo G Gajka Doneck Shidnij vidavnichij dim 2014 232 s 24 lyutogo 2019 u Wayback Machine Agrikola G Pro girnichu spravu XII knig kn VII HII De Re Metallica Libri HII Georgij Agrikola porivnyalnij per nauk red j koment V Bileckij G Gajko Lviv Novij Svit 2000 2023 343 s Bileckij V S Zasnovnik mineralogiyi ta girnichoyi nauki Georg Agrikola i jogo knigi V S Bileckij G I Gajko Visnik Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina Seriya Geologiya Geografiya Ekologiya 2014 1128 Vip 41 S 160 164 Video Georgius Agrikola

Дата публікації:
Топ