Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мідні руди — природні мінеральні утворення, що містять мідь у таких сполуках і концентраціях, при яких їх промислове використання технічно можливе і економічно доцільне.
Класифікація мідних руд
| Назва | Формула | % Міді |
|---|---|---|
 | ||
 | ||
 | ||
 | ||
 | ||
 | ||
 | ||
 | ||
 | ||
| Основні мідьвмісні мінерали | ||
Мідні руди поділяють на сульфідні, оксидні та змішані. У первинних рудах більшості промислових родовищ мідь присутня в сульфідній формі. У зоні окиснення вона представлена карбонатами, силікатами, сульфатами, оксидами і ін. сполуками. Відомо понад 200 мідьвмісних мінералів, промислові скупчення утворюють близько 20. Головні мінерали міді в сульфідних рудах, на частку яких припадає понад 90% світових запасів і видобутку міді: халькопірит (34,5% Cu), борніт (52-65% Cu) і халькозин (79,8% Cu). У мідно-нікелевих родовищах в істотних кількостях зустрічається кубаніт (22-24% Cu), в родовищах самородної міді — мідь самородна (98-100% Cu). Головні мінерали міді в окиснених рудах: малахіт (57,4% Cu), азурит (55,5% Cu), хризокола (36,1% Cu), брошантит (56,2% Cu), куприт (88,8% Cu). У мідних рудах часто присутні мінерали Fe, Mo, W, Pb, Co, As. В значних кількостях є Au i Ag, а також V. Родовища міді поділяють на 9 геологічно-промислових типів (мідно-нікелеві, залізо-нікелеві в габроїдах, карбонатитові, скарнові, мідно-порфірові, кварцово-сульфідні, самородної міді, мідистих пісковиків та сланців), що входять в 6 генетичних груп (І. Магматична; ІІ. Карбонатитова; ІІІ. Скарнова; IV. Гідротермальна; V. Колчеданна; VI. Стратиформна). У перспективі як самостійний геологічно-промисловий тип можуть оформитися родовища мідьвмісних морських залізо-марганцевих конкрецій та мулів, а також ураново-золото-мідні родовища. Середній вміст міді в різних типах руд коливається в межах 0,3-5%. Мідь присутня в комплексних рудах Ni, Co, Pb, Sn, W, Bi, Au. Головні видобувні країни в кінці ХХ ст. — на початку XXI ст. — Чилі, США, Канада, Замбія, Конго, Перу. В Україні мідні зрудніння відомі на Донбасі та в межах Українського щита, зокрема на Рівненщині (Рафаїлівський мідно-рудний вузол), на Волині.
Окремі різновиди мідних руд
займають перше місце за запасами і видобутком міді (близько 40% світового видобутку міді). Висока промислова цінність цих руд визначається великими розмірами рудних тіл, неглибоким їх заляганням, рівномірним розподілом металу. Вміст міді в мідно-порфірових рудах коливається в межах 0,4—1,2%. Рудні мінерали — малахіт, азурит, куприт, брошантит, хризокола, халькозин, пірит. Іноді в рудах присутні магнетит, сфалерит, борніт, галеніт, гематит.
В кварц-сульфідних або жильних рудах рудні мінерали представлені магнетитом, халькопіритом і іноді молібденітом, а нерудні — кальцитом, кварцом, серицитом і хлоритом, а також іноді баритом і флюоритом. Для цих руд характерна жильна, прожилкова і вкраплена текстура. Залягають вони на глибини 30—40 м, вміст окиснених руд не перевищує 5% всіх кварц-сульфідних руд. Кварц-сульфідні руди мають другорядне значення.
Родовища самородної міді звичайно утворюються в зоні окиснення деяких мідно-сульфідних родовищ разом з окисненими мінералами міді — купритом, малахітом і азуритом. Самородна мідь може також зустрічатися в мідистих пісковиках і сланцях. Загальні ресурси руд Волинського родовища самородної міді із середнім вмістом міді 1% оцінюються в 28 млн т металу.
характеризуються великою розмаїтістю форм, розмірів і типів взаємовідношень рудних і породних мінералів. Головний рудний мінерал — пірит, є також халькопірит, сфалерит, іноді піротин, галеніт, борніт, халькозин, арсенопірит. Нерудні мінерали — серицит, хлорит, кварц, а також барит, кальцит і сидерит. Відповідно до мінерального складу колчеданні руди підрозділяються на мідні і мідно-цинкові, поліметалічні і сірчані. В сірчано-колчеданних рудах основне значення має сірка, а мідь, свинець, цинк — підлегле.
Стратиформні руди представлені мідистими пісковиками і сланцями. Мідисті пісковики і сланці є другим крупним джерелом одержання міді (близько 30% всіх запасів міді) після руд мідно-порфірового типу. Основним мідним мінералом цих руд є халькозин, а також борніт і халькопірит, іноді присутні ковелін, самородна мідь. В вигляді домішок можуть бути присутніми свинець, цинк, срібло, кобальт і ін.
За текстурними особливостями мідні руди підрозділяють на суцільні або масивні і вкраплені.
Суцільні сульфідні мідно-піритні руди, зазвичай багатіші за вкраплені, характеризуються високим вмістом сірки (до 90—95%), яка представлена піритом в зростках з сульфідами міді і цинку. Співвідношення міді, цинку і сірки в суцільних мідно-колчеданних рудах досягає 1:1:20.
Основні запаси міді зосереджені у вкраплених рудах. Найбільш розповсюдженими є мідно-порфірові руди і мідисті пісковики. Мідно-порфірові руди звичайно містять халькопірит і пірит, а як цінні супутні компоненти — молібден і золото. Мідисті пісковики, як правило, мають незначний вміст піриту, а мідні мінерали в них часто представлені халькозином і борнітом, що дозволяє при їхньому збагаченні отримувати концентрати з високим вмістом міді. У мідистих пісковиках срібло зв'язане з халькозином і у меншому ступені з борнітом.
В мідних, мідно-піритних і піритних рудах часто міститься золото. В подрібнених рудах золото знаходиться як у вільному стані, так і в тісному зв’язку з сульфідами міді і заліза. Кількість вільного золота в рудах звичайно невелика, однак вилучення його завжди виправдовує застосування гравітаційного збагачення. Особливо ефективним є уловлення вільного золота в циклі подрібнення і класифікації встановленням відсаджувальних машин, відцентрово-гідравлічних пасток, струминних концентраторів (встановлюються на пісках класифікатора замість піскового жолоба з нахилом 12-14°), флотаційних камер з пасткою для золота і короткоконусних гідроциклонів з кутом конусності 90 – 140° (встановлюються на зливі класифікатора або пісках класифікаційного гідроциклона). Недоліком гідравлічних пасток є порівняно низька здатність до уловлення дрібного золота, великі витрати води і легка засмічуваність залізним скрапом. Дрібне золото вилучають на шлюзах з ворсистою поверхнею. При збагаченні флотацією мідних і мідно-піритних руд, які містять золото, звичайно виділяють золото-мідний концентрат або безпосередньо з руди (депресуючи пірит та інші сульфіди заліза), або за схемою з попереднім отриманням колективного золото-мідно-піритного концентрату і подальшим розділенням його на золото-мідний і піритний продукти. При цьому для вилучення золота не застосовують інших реагентів, крім тих, що необхідні для флотації міді. Депресію піриту при флотації золото-мідних руд або при розділенні золото-мідно-піритних концентратів здійснюють в содово-ціаністому або вапняково-ціаністому середовищі при рН = 9,4-10,5.
Родовища мідних руд у світі
Унікальні родовища мають запаси понад 5 млн т міді (, Чукікамата в Чилі і ін.), дуже великі — 5-1 млн т, середні — 1-0,2 млн т і дрібні — менше 0,2 млн т міді. Багаті руди містять Cu 3-2,5%, рядові — 2,5-1% і бідні — менше 0,5%. Серед промислових родовищ міді виділяються: магматичні, карбонатитові, скарнові, плутоногенні гідротермальні, вулканогенні гідротермальні, колчеданні і стратиформні типи.
Магматичні родовища представлені сульфідними мідно-нікелевими рудами і мідно-ванадієвими комплексними рудами, з яких, крім міді (вміст 1-2%) і нікелю, видобувають також кобальт, золото, платину і розсіяні елементи. Нерудні мінерали представлені головним чином плагіоклазом і піроксеном. До таких родовищ належать в Росії: Печенга, Аллареченське, Монча (Кольський півострів); Талнах, Октябрське, Норильськ (Красноярський край); у Фінляндії — Порі; Швеції — Кльова; Канаді — Садбері, Томпсон США — Стіллуотер і в ПАР — Бушвельд, Інсізва.
До групи вулканогенних гідротермальних родовищ належать рідкісні вияви формацій самородної міді (родовище оз. Верхнього, США). Такі рудопрояви відомі в Азербайджані, на Уралі, Кольському півострові, в Казахстані і Гірській Шорії. Мідні і мідно-цинкові колчеданні родовища відомі на Уралі (Гай, Сибай), в Мугоджарах (Пріорське), на Кавказі (Уруп, Кафан), в Туреччині (Ергані), на Кіпрі (Скуршо-Тісса), у Болгарії (Радка), Іспанії (Ріо-Тінто), Норвегії (Леккон), Швеції (Боліден), США (Юнайтед Верде), Канаді (Кідд-Крік), Японії (Бессі) та інші. Руди складені сульфідами заліза (на 80-90%) і містять S до 40%, Cu 3-5%, Zn 2-4%. Попутно вилучають Cd, Se і Te.
Карбонатитові мідні руди дуже рідкісні, в них крім міді міститься магнетит, а породи представлені карбонатами, олівіном, апатитом. Представником карбонатитових є родовище Палабор (ПАР). Родовище комплексне, містить мідь (в середньому 0,68%), залізо і фосфатну сировину. Запаси міді оцінюються в 1,5 млн т.
Скарнові родовища міді — комплексні, в них присутні молібден, кобальт, бісмут, селен, телур, залізо, свинець, стибій, арсен, нікель, олово, вольфрам. Сульфідні мінерали в цих рудах мають нерівномірне вкраплення і асоційовані з епідотом, кварцом, кальцитом. Ці родовища відомі в Казахстані (Саяк), РФ — на Уралі (Тур'їнська група), в Західному Сибіру (Юлія), США (Кліфтон, Бісбі), Мексиці (Долорес) та інші. Вміст міді в них високий, але нерівномірний (10-1%, в середньому 1,5-3%). Руди, крім міді, містять Mo, Au, Hg, Co, Bi, Se, Te.
Серед плутогенних гідротермальних родовищ виділяються мідно-порфірові і жильні. До перших належать родовища великих скупчень небагатих мідних або молібден-мідних прожилково-вкраплених руд штокверкового типу в порфірових інтрузіях. Вони відомі в Казахстані (Коунрад), Узбекистані (Кальмакир), Закавказзі (Каджаран), на території країн колишньої Югославії (Медет, Асарел), Чилі (Тенієнте), Перу (Токепала), Панамі (Сьєрро-Колорадо), США (Бінгем-Каньйон, Моренсі, Мануель), Канаді (Веллі-Коппер) та інші. Середній вміст міді в первинних рудах 0,2-0,7%, в зоні повторного збагачення він збільшується до 1-1,5%. Попутно видобувається Мо (0,005-1,05%), Se, Te і Re. Жильні родовища поширені, але великі об'єкти зустрічаються рідко. До них належать Чатиркульське і Жайсанське (Казахстан), Рсен і Вирлі Бряг (Болгарія), Б'ютт, Магма (США), Матаамбре і Елю-Кобрі (Куба). Рудні жили при потужності 0,3-10 м простежуються на глибину до 500—600 м і в довжину до 10 км. Вміст міді досягає 4-5%. Попутно видобуваються благородні і розсіяні метали.
До гідротермальних відносять родовища мідно-порфірові, кварц-сульфідні і самородної міді.
Ресурси міді в Україні
Мідисті пісковики Бахмутської улоговини (Донбас) розроблялися в епоху бронзи (ІІ тис. до н. е., зокрема копальня «Картамиш»).
Сучасні розвідані родовища мідних руд в Україні невідомі. Перспективні та прогнозні ресурси мідних руд оцінені: у Волинському регіоні (в утвореннях трапової формації рифей-венду), на Донбасі і в Дніпровсько-Донецькій западині (в утвореннях теригенної червоно-кольорової формації пермі, в межах Українського щита в Середньо-Придніпровському та Волинському регіонах та ін. Прогнозні ресурси міді в цьому регіоні складають близько 2 млн т; в Карпатському регіоні (у метаморфізованих вулканітах Рахівського масиву).
Найбільший інтерес являють ресурси самородної міді в трапах Волині (Луківсько-Ратнівська зона). Тут мінералізація самородної міді встановлена в смузі шириною 3-6 км і довжиною до 120 км. Зруденіння локалізується у верхніх мигдалекам'яних частинах базальтових лав. Рудопрояви цього району зіставляються з аналогічними родовищами міді Верхнього озера (США), але за своїми якісними показниками вони не мають аналогів: вміст міді в рудному концентраті становить 99,5% та вище при наявності срібла до 0,03%, золота до 1 г/т, платини — 0,8 г/т і паладію — 0,4 г/т. Загальні ресурси руд Волинського району із середнім вмістом міді 1,0% оцінюються в 28 млн т металу.
В Україні виділяються два провідних геолого-промислових типи родовищ міді: самородномідний у вулканогених товщах (Волино-Подільська плита) і стратиформний в пісковиках і сланцях (Дніпровсько-Донецька западина, Південний Донбас, Волино-Подільська плита, Складчасті Карпати, Передкарпатський прогин).
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- Галецький Л. С. Атлас «Геологія і корисні копалини України» / Галецький Л. С., Чернієнко Н. М., Брагін Ю. М. [та ін.] ; під ред. Л. С. Галецького. — Київ : УІЦПТ «Геос-ХХІ століття», 2001. — 168 с. — .
- Сивий Мирослав. Географія мінеральних ресурсів України: монографія / Мирослав Сивий, Ігор Паранько, Євген Іванов. Львів: Простір М, 2013. — 683 с.
- (англ.) Samans, Carl H. Engineering Metals and their Alloys. MacMillan 1949
- U.S. Geological Survey, 2020, Mineral commodity summaries 2020: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
Примітки
- Вісник Національного науково-природничого музею, 2013, № 11. Паталаха Г. Б., Деревська К. І., Гриценко В. П., Руденко К. В. Геологопромислові типи родовищ міді в Україні та представлення їх в експозиції Національного науково-природничого музею НАН України.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Midni rudi prirodni mineralni utvorennya sho mistyat mid u takih spolukah i koncentraciyah pri yakih yih promislove vikoristannya tehnichno mozhlive i ekonomichno docilne Klasifikaciya midnih rudNazva Formula Midihalkopirit CuFeS2 34 5halkozin 79 8kovelin CuS 66 5bornit 2Cu2S CuS FeS 63 3tetraedrit Cu3SbS3 x Fe Zn 6Sb2S9 32 45malahit CuCO3 Cu OH 2 57 3azurit 2CuCO3 Cu OH 2 55 1kuprit Cu2O 88 8hrizokola CuO SiO2 2H2O 37 9Osnovni midvmisni minerali Midni rudi podilyayut na sulfidni oksidni ta zmishani U pervinnih rudah bilshosti promislovih rodovish mid prisutnya v sulfidnij formi U zoni okisnennya vona predstavlena karbonatami silikatami sulfatami oksidami i in spolukami Vidomo ponad 200 midvmisnih mineraliv promislovi skupchennya utvoryuyut blizko 20 Golovni minerali midi v sulfidnih rudah na chastku yakih pripadaye ponad 90 svitovih zapasiv i vidobutku midi halkopirit 34 5 Cu bornit 52 65 Cu i halkozin 79 8 Cu U midno nikelevih rodovishah v istotnih kilkostyah zustrichayetsya kubanit 22 24 Cu v rodovishah samorodnoyi midi mid samorodna 98 100 Cu Golovni minerali midi v okisnenih rudah malahit 57 4 Cu azurit 55 5 Cu hrizokola 36 1 Cu broshantit 56 2 Cu kuprit 88 8 Cu U midnih rudah chasto prisutni minerali Fe Mo W Pb Co As V znachnih kilkostyah ye Au i Ag a takozh V Rodovisha midi podilyayut na 9 geologichno promislovih tipiv midno nikelevi zalizo nikelevi v gabroyidah karbonatitovi skarnovi midno porfirovi kvarcovo sulfidni samorodnoyi midi midistih piskovikiv ta slanciv sho vhodyat v 6 genetichnih grup I Magmatichna II Karbonatitova III Skarnova IV Gidrotermalna V Kolchedanna VI Stratiformna U perspektivi yak samostijnij geologichno promislovij tip mozhut oformitisya rodovisha midvmisnih morskih zalizo margancevih konkrecij ta muliv a takozh uranovo zoloto midni rodovisha Serednij vmist midi v riznih tipah rud kolivayetsya v mezhah 0 3 5 Mid prisutnya v kompleksnih rudah Ni Co Pb Sn W Bi Au Golovni vidobuvni krayini v kinci HH st na pochatku XXI st Chili SShA Kanada Zambiya Kongo Peru V Ukrayini midni zrudninnya vidomi na Donbasi ta v mezhah Ukrayinskogo shita zokrema na Rivnenshini Rafayilivskij midno rudnij vuzol na Volini Okremi riznovidi midnih rud zajmayut pershe misce za zapasami i vidobutkom midi blizko 40 svitovogo vidobutku midi Visoka promislova cinnist cih rud viznachayetsya velikimi rozmirami rudnih til neglibokim yih zalyagannyam rivnomirnim rozpodilom metalu Vmist midi v midno porfirovih rudah kolivayetsya v mezhah 0 4 1 2 Rudni minerali malahit azurit kuprit broshantit hrizokola halkozin pirit Inodi v rudah prisutni magnetit sfalerit bornit galenit gematit V kvarc sulfidnih abo zhilnih rudah rudni minerali predstavleni magnetitom halkopiritom i inodi molibdenitom a nerudni kalcitom kvarcom sericitom i hloritom a takozh inodi baritom i flyuoritom Dlya cih rud harakterna zhilna prozhilkova i vkraplena tekstura Zalyagayut voni na glibini 30 40 m vmist okisnenih rud ne perevishuye 5 vsih kvarc sulfidnih rud Kvarc sulfidni rudi mayut drugoryadne znachennya Rodovisha samorodnoyi midi zvichajno utvoryuyutsya v zoni okisnennya deyakih midno sulfidnih rodovish razom z okisnenimi mineralami midi kupritom malahitom i azuritom Samorodna mid mozhe takozh zustrichatisya v midistih piskovikah i slancyah Zagalni resursi rud Volinskogo rodovisha samorodnoyi midi iz serednim vmistom midi 1 ocinyuyutsya v 28 mln t metalu harakterizuyutsya velikoyu rozmayitistyu form rozmiriv i tipiv vzayemovidnoshen rudnih i porodnih mineraliv Golovnij rudnij mineral pirit ye takozh halkopirit sfalerit inodi pirotin galenit bornit halkozin arsenopirit Nerudni minerali sericit hlorit kvarc a takozh barit kalcit i siderit Vidpovidno do mineralnogo skladu kolchedanni rudi pidrozdilyayutsya na midni i midno cinkovi polimetalichni i sirchani V sirchano kolchedannih rudah osnovne znachennya maye sirka a mid svinec cink pidlegle Stratiformni rudi predstavleni midistimi piskovikami i slancyami Midisti piskoviki i slanci ye drugim krupnim dzherelom oderzhannya midi blizko 30 vsih zapasiv midi pislya rud midno porfirovogo tipu Osnovnim midnim mineralom cih rud ye halkozin a takozh bornit i halkopirit inodi prisutni kovelin samorodna mid V viglyadi domishok mozhut buti prisutnimi svinec cink sriblo kobalt i in Za teksturnimi osoblivostyami midni rudi pidrozdilyayut na sucilni abo masivni i vkrapleni Sucilni sulfidni midno piritni rudi zazvichaj bagatishi za vkrapleni harakterizuyutsya visokim vmistom sirki do 90 95 yaka predstavlena piritom v zrostkah z sulfidami midi i cinku Spivvidnoshennya midi cinku i sirki v sucilnih midno kolchedannih rudah dosyagaye 1 1 20 Osnovni zapasi midi zoseredzheni u vkraplenih rudah Najbilsh rozpovsyudzhenimi ye midno porfirovi rudi i midisti piskoviki Midno porfirovi rudi zvichajno mistyat halkopirit i pirit a yak cinni suputni komponenti molibden i zoloto Midisti piskoviki yak pravilo mayut neznachnij vmist piritu a midni minerali v nih chasto predstavleni halkozinom i bornitom sho dozvolyaye pri yihnomu zbagachenni otrimuvati koncentrati z visokim vmistom midi U midistih piskovikah sriblo zv yazane z halkozinom i u menshomu stupeni z bornitom V midnih midno piritnih i piritnih rudah chasto mistitsya zoloto V podribnenih rudah zoloto znahoditsya yak u vilnomu stani tak i v tisnomu zv yazku z sulfidami midi i zaliza Kilkist vilnogo zolota v rudah zvichajno nevelika odnak viluchennya jogo zavzhdi vipravdovuye zastosuvannya gravitacijnogo zbagachennya Osoblivo efektivnim ye ulovlennya vilnogo zolota v cikli podribnennya i klasifikaciyi vstanovlennyam vidsadzhuvalnih mashin vidcentrovo gidravlichnih pastok struminnih koncentratoriv vstanovlyuyutsya na piskah klasifikatora zamist piskovogo zholoba z nahilom 12 14 flotacijnih kamer z pastkoyu dlya zolota i korotkokonusnih gidrocikloniv z kutom konusnosti 90 140 vstanovlyuyutsya na zlivi klasifikatora abo piskah klasifikacijnogo gidrociklona Nedolikom gidravlichnih pastok ye porivnyano nizka zdatnist do ulovlennya dribnogo zolota veliki vitrati vodi i legka zasmichuvanist zaliznim skrapom Dribne zoloto viluchayut na shlyuzah z vorsistoyu poverhneyu Pri zbagachenni flotaciyeyu midnih i midno piritnih rud yaki mistyat zoloto zvichajno vidilyayut zoloto midnij koncentrat abo bezposeredno z rudi depresuyuchi pirit ta inshi sulfidi zaliza abo za shemoyu z poperednim otrimannyam kolektivnogo zoloto midno piritnogo koncentratu i podalshim rozdilennyam jogo na zoloto midnij i piritnij produkti Pri comu dlya viluchennya zolota ne zastosovuyut inshih reagentiv krim tih sho neobhidni dlya flotaciyi midi Depresiyu piritu pri flotaciyi zoloto midnih rud abo pri rozdilenni zoloto midno piritnih koncentrativ zdijsnyuyut v sodovo cianistomu abo vapnyakovo cianistomu seredovishi pri rN 9 4 10 5 Rodovisha midnih rud u svitiRozrobki midi Chukikamata v ChiliRozrobki midi Chino v SShA Unikalni rodovisha mayut zapasi ponad 5 mln t midi Chukikamata v Chili i in duzhe veliki 5 1 mln t seredni 1 0 2 mln t i dribni menshe 0 2 mln t midi Bagati rudi mistyat Cu 3 2 5 ryadovi 2 5 1 i bidni menshe 0 5 Sered promislovih rodovish midi vidilyayutsya magmatichni karbonatitovi skarnovi plutonogenni gidrotermalni vulkanogenni gidrotermalni kolchedanni i stratiformni tipi Magmatichni rodovisha predstavleni sulfidnimi midno nikelevimi rudami i midno vanadiyevimi kompleksnimi rudami z yakih krim midi vmist 1 2 i nikelyu vidobuvayut takozh kobalt zoloto platinu i rozsiyani elementi Nerudni minerali predstavleni golovnim chinom plagioklazom i piroksenom Do takih rodovish nalezhat v Rosiyi Pechenga Allarechenske Moncha Kolskij pivostriv Talnah Oktyabrske Norilsk Krasnoyarskij kraj u Finlyandiyi Pori Shveciyi Klova Kanadi Sadberi Tompson SShA Stilluoter i v PAR Bushveld Insizva Do grupi vulkanogennih gidrotermalnih rodovish nalezhat ridkisni viyavi formacij samorodnoyi midi rodovishe oz Verhnogo SShA Taki rudoproyavi vidomi v Azerbajdzhani na Urali Kolskomu pivostrovi v Kazahstani i Girskij Shoriyi Midni i midno cinkovi kolchedanni rodovisha vidomi na Urali Gaj Sibaj v Mugodzharah Priorske na Kavkazi Urup Kafan v Turechchini Ergani na Kipri Skursho Tissa u Bolgariyi Radka Ispaniyi Rio Tinto Norvegiyi Lekkon Shveciyi Boliden SShA Yunajted Verde Kanadi Kidd Krik Yaponiyi Bessi ta inshi Rudi skladeni sulfidami zaliza na 80 90 i mistyat S do 40 Cu 3 5 Zn 2 4 Poputno viluchayut Cd Se i Te Karbonatitovi midni rudi duzhe ridkisni v nih krim midi mistitsya magnetit a porodi predstavleni karbonatami olivinom apatitom Predstavnikom karbonatitovih ye rodovishe Palabor PAR Rodovishe kompleksne mistit mid v serednomu 0 68 zalizo i fosfatnu sirovinu Zapasi midi ocinyuyutsya v 1 5 mln t Skarnovi rodovisha midi kompleksni v nih prisutni molibden kobalt bismut selen telur zalizo svinec stibij arsen nikel olovo volfram Sulfidni minerali v cih rudah mayut nerivnomirne vkraplennya i asocijovani z epidotom kvarcom kalcitom Ci rodovisha vidomi v Kazahstani Sayak RF na Urali Tur yinska grupa v Zahidnomu Sibiru Yuliya SShA Klifton Bisbi Meksici Dolores ta inshi Vmist midi v nih visokij ale nerivnomirnij 10 1 v serednomu 1 5 3 Rudi krim midi mistyat Mo Au Hg Co Bi Se Te Sered plutogennih gidrotermalnih rodovish vidilyayutsya midno porfirovi i zhilni Do pershih nalezhat rodovisha velikih skupchen nebagatih midnih abo molibden midnih prozhilkovo vkraplenih rud shtokverkovogo tipu v porfirovih intruziyah Voni vidomi v Kazahstani Kounrad Uzbekistani Kalmakir Zakavkazzi Kadzharan na teritoriyi krayin kolishnoyi Yugoslaviyi Medet Asarel Chili Teniyente Peru Tokepala Panami Syerro Kolorado SShA Bingem Kanjon Morensi Manuel Kanadi Velli Kopper ta inshi Serednij vmist midi v pervinnih rudah 0 2 0 7 v zoni povtornogo zbagachennya vin zbilshuyetsya do 1 1 5 Poputno vidobuvayetsya Mo 0 005 1 05 Se Te i Re Zhilni rodovisha poshireni ale veliki ob yekti zustrichayutsya ridko Do nih nalezhat Chatirkulske i Zhajsanske Kazahstan Rsen i Virli Bryag Bolgariya B yutt Magma SShA Mataambre i Elyu Kobri Kuba Rudni zhili pri potuzhnosti 0 3 10 m prostezhuyutsya na glibinu do 500 600 m i v dovzhinu do 10 km Vmist midi dosyagaye 4 5 Poputno vidobuvayutsya blagorodni i rozsiyani metali Do gidrotermalnih vidnosyat rodovisha midno porfirovi kvarc sulfidni i samorodnoyi midi Resursi midi v UkrayiniMidna ruda z davnogo rudnika Kartamish sho na Donbasi Midisti piskoviki Bahmutskoyi ulogovini Donbas rozroblyalisya v epohu bronzi II tis do n e zokrema kopalnya Kartamish Suchasni rozvidani rodovisha midnih rud v Ukrayini nevidomi Perspektivni ta prognozni resursi midnih rud ocineni u Volinskomu regioni v utvorennyah trapovoyi formaciyi rifej vendu na Donbasi i v Dniprovsko Doneckij zapadini v utvorennyah terigennoyi chervono kolorovoyi formaciyi permi v mezhah Ukrayinskogo shita v Seredno Pridniprovskomu ta Volinskomu regionah ta in Prognozni resursi midi v comu regioni skladayut blizko 2 mln t v Karpatskomu regioni u metamorfizovanih vulkanitah Rahivskogo masivu Najbilshij interes yavlyayut resursi samorodnoyi midi v trapah Volini Lukivsko Ratnivska zona Tut mineralizaciya samorodnoyi midi vstanovlena v smuzi shirinoyu 3 6 km i dovzhinoyu do 120 km Zrudeninnya lokalizuyetsya u verhnih migdalekam yanih chastinah bazaltovih lav Rudoproyavi cogo rajonu zistavlyayutsya z analogichnimi rodovishami midi Verhnogo ozera SShA ale za svoyimi yakisnimi pokaznikami voni ne mayut analogiv vmist midi v rudnomu koncentrati stanovit 99 5 ta vishe pri nayavnosti sribla do 0 03 zolota do 1 g t platini 0 8 g t i paladiyu 0 4 g t Zagalni resursi rud Volinskogo rajonu iz serednim vmistom midi 1 0 ocinyuyutsya v 28 mln t metalu V Ukrayini vidilyayutsya dva providnih geologo promislovih tipi rodovish midi samorodnomidnij u vulkanogenih tovshah Volino Podilska plita i stratiformnij v piskovikah i slancyah Dniprovsko Donecka zapadina Pivdennij Donbas Volino Podilska plita Skladchasti Karpati Peredkarpatskij progin Div takozhMid Resursi i zapasi midi Mid samorodna Midno molibdenovi rudi Midno cinkovi rudi Tehnologiya zbagachennya midevmisnih rud Flotaciya midnih sulfidnih rudLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Galeckij L S Atlas Geologiya i korisni kopalini Ukrayini Galeckij L S Cherniyenko N M Bragin Yu M ta in pid red L S Galeckogo Kiyiv UICPT Geos HHI stolittya 2001 168 s ISBN 966 02 2139 8 Sivij Miroslav Geografiya mineralnih resursiv Ukrayini monografiya Miroslav Sivij Igor Paranko Yevgen Ivanov Lviv Prostir M 2013 683 s angl Samans Carl H Engineering Metals and their Alloys MacMillan 1949 U S Geological Survey 2020 Mineral commodity summaries 2020 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020 PrimitkiVisnik Nacionalnogo naukovo prirodnichogo muzeyu 2013 11 Patalaha G B Derevska K I Gricenko V P Rudenko K V Geologopromislovi tipi rodovish midi v Ukrayini ta predstavlennya yih v ekspoziciyi Nacionalnogo naukovo prirodnichogo muzeyu NAN Ukrayini