Ковелі́н, або мі́дне інди́го, або ковелі́т (рос. ковеллин; англ. covellite, covelline, covellinite, indigo copper; нім. Covellin m, Kupferindigo m) — мінерал класу сульфідів, сульфід міді, сірчистий різновид мінерального виду ковелін — .
Ковелін | |
---|---|
Ковелін | |
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
Абревіатура | Cv |
Хімічна формула | CuS |
Клас мінералу | Сульфід міді |
Nickel-Strunz 10 | 2.CA.05a[3] |
Dana 8 | 2.8.12.1 |
Генезис | Екзогенний метасоматичний |
Ідентифікація | |
Колір | Індиговосиній, темносиній |
Форма кристалів | Пластинки |
Сингонія | гексагональна сингонія |
Спайність | Досконала |
Злам | Нерівний до раковистого |
Твердість | 1,5 - 2,0 |
Блиск | Напівметалічний |
Прозорість | Непрозорий |
Колір риси | Сірий до чорного |
Густина | 4,6 - 4,8 г/см³ |
Інші характеристики | |
Названо на честь | d[3] |
Типова місцевість | Везувій[3] |
Ковелін у Вікісховищі |
Етимологія
Вперше описаний у 1827 році італійським мінералогом (1790¬—1829) за зразками, знайденими неподалік від вулкана Везувія. Названий на його честь у 1832 році французьким геологом і мінералогом Франсуа С. Бьоданом. Припущення щодо того, що різновид мідної руди, названий «синім мідним склом» (нім. Blaues Kupferglas), знайдений в шахті поблизу Зангерхаузена, може бути новим мінеральним видом між халькопіритом та халькозином, висловлював [de] у 1815 році.
Опис
Формула CuS або Cu2CuS3 (Cu2SCuS2). За Є.Лазаренко містить (%): Cu — 66,48; S — 32,52. Домішки — Fe, Se, Ag, Pb.
Кристалізується в гексагональної сингонії. Вид симетрії дигексагонально-біпірамідальний.
Звичайно спостерігається у вигляді тонких прожилків, примазок та порошкуватих і сажистих мас. Кристали трапляються рідко і мають пластинчастий габітус з розвитком пінакоїда {0001} і пірамідальних граней {1011}. Інколи ковелін утворює епітаксичні зростання з піритом або сфалеритом.
Колір ковеліну індигово-синій, темно-синій. Колір риси сірий до чорного. Блиск напівметалічний, матовий. Непрозорий. Спайність досконала. Твердість 1,5-2,5. Крихкий. Питома вага 4,6-4,7. У тонких листочках гнучкий. Оптичні властивості: одноосьовий, позитивний, дисперсія сильна. Сильно анізотропний.
Утворення і родовища
Ковелін є типовим екзогенним мінералом зони вторинного збагачення мідних сульфідних родовищ, де утворюється за рахунок метасоматичного заміщення інших сульфідів. Розвивається метасоматичним шляхом по сульфідам міді: халькопіриту, борніту, халькозину. У деяких місцях (родовища Б'ютт, США) ковелін відомий як гідротермальне утворення.
Самостійних родовищ не утворює. У великих масах був знайдений в Новій Зеландії. Зустрічається в Італії, Німеччині, Сербії, Чилі, США (Колорадо, Монтана). У незначних кількостях кількостях він наявний майже у всіх родовищах міді. Великі кристали і кристалічні групи ковеліну знайдені у руднику Калабона в Сардинії і родовищі Б'ютт у Монтані, США.
Практичне значення
Разом з іншими сульфідами міді, особливо з халькозином, ковелін розробляється як мідна руда. Цей мінерал є природним надпровідником. Крім того, непрозорі кристали з яскравим блиском роблять його привабливим для колекціонування.
Основний метод збагачення — флотація. В лабораторних умовах ковелін можна отримати за допомогою анаеробних бактерій.
Див. також
Примітки
- Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- Benedetto, F.D., Borgheresi, M., Caneschi, A., Chastanet, G., Cipriani, C., Gatteschi, D., Pratesi, G., Romanelli, M., Sessoli, R. (2006). «First evidence of natural superconductivity». European Journal of Mineralogy 18 (3): 283—287.(англ.)
- Gramp, J.P., Sasaki, K., Bigham, J.M., Karnachuck, O.V., Tuovinen, O.H. (2006). «Formation of Covellite (CuS) Under Biological Sulfate-Reducing Conditions». Geomicrobiology Journal 23 (8): 613—619.(англ.)
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ковелін // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Ковелін // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — .
- Хёрлбат Н., К. Клейн. Минералогия по системе Дэна. Пер. с англ. — М. Недра, 1982. — 728 с.
Посилання
- Ковелін. Вебсайт Великої української енциклопедії (укр.).
- Ковеліт в базі мінералів [ 7 Січня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
- Характеристика ковеліту [ 24 Жовтня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koveli n abo mi dne indi go abo koveli t ros kovellin angl covellite covelline covellinite indigo copper nim Covellin m Kupferindigo m mineral klasu sulfidiv sulfid midi sirchistij riznovid mineralnogo vidu kovelin KovelinKovelinZagalni vidomostiStatus IMAchinnij uspadkovanij G d 1 AbreviaturaCvHimichna formulaCuSKlas mineraluSulfid midiNickel Strunz 102 CA 05a 3 Dana 82 8 12 1GenezisEkzogennij metasomatichnijIdentifikaciyaKolirIndigovosinij temnosinijForma kristalivPlastinkiSingoniyageksagonalna singoniyaSpajnistDoskonalaZlamNerivnij do rakovistogoTverdist1 5 2 0BliskNapivmetalichnijProzoristNeprozorijKolir risiSirij do chornogoGustina4 6 4 8 g sm Inshi harakteristikiNazvano na chestd 3 Tipova miscevistVezuvij 3 Kovelin u VikishovishiEtimologiyaVpershe opisanij u 1827 roci italijskim mineralogom 1790 1829 za zrazkami znajdenimi nepodalik vid vulkana Vezuviya Nazvanij na jogo chest u 1832 roci francuzkim geologom i mineralogom Fransua S Bodanom Pripushennya shodo togo sho riznovid midnoyi rudi nazvanij sinim midnim sklom nim Blaues Kupferglas znajdenij v shahti poblizu Zangerhauzena mozhe buti novim mineralnim vidom mizh halkopiritom ta halkozinom vislovlyuvav de u 1815 roci OpisKovelin zi Shvarcvaldu Nimechchina Formula CuS abo Cu2CuS3 Cu2SCuS2 Za Ye Lazarenko mistit Cu 66 48 S 32 52 Domishki Fe Se Ag Pb Kristalizuyetsya v geksagonalnoyi singoniyi Vid simetriyi digeksagonalno bipiramidalnij Zvichajno sposterigayetsya u viglyadi tonkih prozhilkiv primazok ta poroshkuvatih i sazhistih mas Kristali traplyayutsya ridko i mayut plastinchastij gabitus z rozvitkom pinakoyida 0001 i piramidalnih granej 1011 Inkoli kovelin utvoryuye epitaksichni zrostannya z piritom abo sfaleritom Kolir kovelinu indigovo sinij temno sinij Kolir risi sirij do chornogo Blisk napivmetalichnij matovij Neprozorij Spajnist doskonala Tverdist 1 5 2 5 Krihkij Pitoma vaga 4 6 4 7 U tonkih listochkah gnuchkij Optichni vlastivosti odnoosovij pozitivnij dispersiya silna Silno anizotropnij Utvorennya i rodovishaKovelin ye tipovim ekzogennim mineralom zoni vtorinnogo zbagachennya midnih sulfidnih rodovish de utvoryuyetsya za rahunok metasomatichnogo zamishennya inshih sulfidiv Rozvivayetsya metasomatichnim shlyahom po sulfidam midi halkopiritu bornitu halkozinu U deyakih miscyah rodovisha B yutt SShA kovelin vidomij yak gidrotermalne utvorennya Samostijnih rodovish ne utvoryuye U velikih masah buv znajdenij v Novij Zelandiyi Zustrichayetsya v Italiyi Nimechchini Serbiyi Chili SShA Kolorado Montana U neznachnih kilkostyah kilkostyah vin nayavnij majzhe u vsih rodovishah midi Veliki kristali i kristalichni grupi kovelinu znajdeni u rudniku Kalabona v Sardiniyi i rodovishi B yutt u Montani SShA Praktichne znachennyaRazom z inshimi sulfidami midi osoblivo z halkozinom kovelin rozroblyayetsya yak midna ruda Cej mineral ye prirodnim nadprovidnikom Krim togo neprozori kristali z yaskravim bliskom roblyat jogo privablivim dlya kolekcionuvannya Osnovnij metod zbagachennya flotaciya V laboratornih umovah kovelin mozhna otrimati za dopomogoyu anaerobnih bakterij Div takozhSpisok mineralivPrimitkiNikel E G Nichols M C IMA CNMNC List of Mineral Names March 2007 2007 d Track Q20645057d Track Q16917772d Track Q1356348 Warr L N IMA CNMNC approved mineral symbols Mineralogical Magazine Cambridge University Press 2021 Vol 85 P 291 320 ISSN 0026 461X 1471 8022 doi 10 1180 MGM 2021 43 d Track Q912887d Track Q3314880d Track Q59767631d Track Q110360213 Ralph J Nikischer T Hudson Institute of Mineralogy Mindat org The Mineral and Locality Database Keswick VA Coulsdon Surrey 2000 d Track Q15221937d Track Q6395268d Track Q2463831 Benedetto F D Borgheresi M Caneschi A Chastanet G Cipriani C Gatteschi D Pratesi G Romanelli M Sessoli R 2006 First evidence of natural superconductivity European Journal of Mineralogy 18 3 283 287 angl Gramp J P Sasaki K Bigham J M Karnachuck O V Tuovinen O H 2006 Formation of Covellite CuS Under Biological Sulfate Reducing Conditions Geomicrobiology Journal 23 8 613 619 angl LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Lazarenko Ye K Vinar O M Kovelin Mineralogichnij slovnik K Naukova dumka 1975 774 s Kovelin Mineralogo petrografichnij slovnik Ukl Bileckij V S Suyarko V G Ishenko L V H NTU HPI 2018 T 1 Mineralogichnij slovnik 444 s ISBN 978 617 7565 14 6 Hyorlbat N K Klejn Mineralogiya po sisteme Dena Per s angl M Nedra 1982 728 s PosilannyaKovelin Vebsajt Velikoyi ukrayinskoyi enciklopediyi ukr Kovelit v bazi mineraliv 7 Sichnya 2017 u Wayback Machine angl Harakteristika kovelitu 24 Zhovtnya 2017 u Wayback Machine angl