Класифікація мінералів Нікеля — Штрунца — схема класифікації мінералів за їх хімічним складом, яку ввів німецький мінералог Карл Гуго Штрунц у своїй праці «Мінералогічні таблиці» (нім. «Mineralogische Tabellen») 1941 року. 4-е та 5-е видання також редагував (1966). За ними представив модифіковану класифікацію О. С. Поваренних (1966 — російською мовою, 1972 — англійською).
Як куратору Мінералогічного музею Університету Фрідріха-Вільгельма (нині знаний як Берлінський університет імені Гумбольдта), Штрунцу було доручено сортувати геологічну колекцію музею за кристалохімічними властивостями. Його книга «Мінералогічні таблиці» пройшла через ряд змін; останнє видання, дев'яте, опубліковане 2001 року, видане у співавторстві з Ернестом Г. Нікелем.IMA/CNMNC підтримує базу даних Нікеля — Штрунца.
Класифікації
Мінеральні класи Нікеля — Штрунца
Чинна схема (10 видання) поділяє мінерали на десять класів, які, в свою чергу, поділяються на відділи, сімейства та групи за хімічним складом та кристалічною структурою.
- 01 — Самородні елементи
- 01.A — метали та інтерметалічні сполуки
- 01.B — карбіди, силіциди, нітриди і фосфіди металів
- 01.C — металоїди і неметали
- 01.D — карбіди і нітриди неметалів
- 01.X — елементи, некласифіковані Штрунцем
- 02 — Сульфіди і сульфосолі
- 02.A — прості сульфіди, селеніди тощо
- 02.B — сульфіди металів, Метал: Сірка > 1:1 (здебільшого 2:1)
- 02.C — сульфіди металів, М:С = 1:1 (і подібні)
- 02.D — сульфіди металів, М:С = 3:4 та 2:3
- 02.E — сульфіди металів, М:С = 1:2
- 02.F — сульфіди миш'яку, лужних металів; сульфіди з галогенідами, оксидами, гідроксидами, H2O
- 02.G — сульфоарсеніти, сульфоантимоніти, сульфобісмутити
- 02.H — сульфосолі архетипу SnS
- 02.J — сульфосолі архетипу PbS
- 02.K — сульфоарсенати, сульфоантимонати
- 02.L — некласифіковані сульфосолі
- 02.M —
- 03 — Галогеніди
- 03.A — прості галогеніди, без H2O
- 03.B — прості галогеніди, з H2O
- 03.C — комплексні галогеніди
- 03.D — оксогалогеніди, гідроксигалогеніди і відповідні подвійні галогеніди
- 04 — Оксиди і гідроксиди
- 04.A — Метал: Оксиген = 2:1 та 1:1
- 04.B — M:O = 3:4 і подібні
- 04.C — M:O = 2:3 та 3:5 і подібні
- 04.D — M:O = 1:2 і подібні
- 04.E — M:O = < 1:2
- 04.F — гідроксиди (без V або U)
- 04.G — ураніл-гідроксиди
- 04.H (видання 5, 6) — ванадати
- 04.J — арсеніти, антимоніти, , , селеніти, телурити; йодати
- 04.K — йодати: здебільшого тригональні піраміди
- 04.X — оксиди та ін., некласифіковані Штрунцем
- 05 — Карбонати та нітрати
- 05.A — карбонати без додаткових аніонів, без H2O
- 05.B — карбонати з додатковими аніонами, без H2O
- 05.C — карбонати без додаткових аніонів, з H2O
- 05.D — карбонати з додатковими аніонами, з H2O
- 05.E —
- 05.F — нітрати
- 05.X — карбонати та нітрати, некласифіковані Штрунцем
- 06 — Борати
- 06.A —
- 06.B —
- 06.C —
- 06.D — тетраборати
- 06.E — пентаборати
- 06.F — гексаборати
- 06.G — та інші мегаборати
- 06.H — некласифіковані борати
- 07 — Сульфати, селенати і телурати
- 07.A — сульфати (селенати та ін.) без додаткових аніонів, без H2O
- 07.B — сульфати (селенати та ін.) з додатковими аніонами, без H2O
- 07.C — сульфати (селенати та ін.) без додаткових аніонів, з H2O
- 07.D — сульфати (селенати та ін.) з додатковими аніонами, з H2O
- 07.E — ураніл-сульфати
- 07.F — хромати
- 07.G — молібдати, вольфрамати та ніобати
- 07.H — уран- та ураніл-молібдати та вольфрамати
- 07.J —
- 07.X — сульфати (селенати та ін.), некласифіковані Штрунцем
- 08 — Фосфати, арсенати та ванадати
- 08.A — фосфати та ін. без додаткових аніонів, без H2O
- 08.B — фосфати та ін. з додатковими аніонами, без H2O
- 08.C — фосфати та ін. без додаткових аніонів, з H2O
- 08.D — фосфати та ін. з додатковими аніонами, з H2O
- 08.E — ураніл-фосфати та арсенати
- 08.F — поліфосфати, , -
- 08.X — фосфати та ін., некласифіковані Штрунцем
- 09 — Силікати
- 09. — силікати, некласифковані Штрунцем
- 09.A — незосилікати
- 09.B — соросилікати
- 09.C — циклосилікати
- 09.D — іносилікати
- 09.E — філосилікати
- 09.F — тектосилікати без цеолітної H2O
- 09.G — тектосилікати з цеолітною H2O; сімейство цеолітів
- 09.H — некласифіковані силікати
- 09.J — германати
- 10 — Органічні сполуки
- 10.A — солі органічних кислот
- 10.B — вуглеводні
- 10.C — інші органічні мінерали
Мінеральні класи IMA/CNMNC
IMA/CNMNC запропонувала нову ієрархічну схему (Mills та ін., 2009), використовуючи класи Нікеля — Штрунца (10 видання).
На найвищому рівні цієї класифікації мінеральні види класифікуються в першу чергу за основним аніоном (O2−, S2− і т. д.), аніонним комплексом (OH−, SO2−
4, CO2−
2, PO3−
4, BxOZ−
y, SixOZ−
y і т. д.) або за відсутністю аніону (самородні елементи) в класи. Найбільш поширеними мінеральними класами є: самородні елементи, сульфіди, сульфосолі, галогеніди, оксиди, гідроксиди, арсеніти (з антимонітами, бісмутитами, сульфітами, селенітами і телуритами включно), карбонати, нітрати, борати, сульфати, хромати, молібдати, вольфрамати, фосфати, арсенати, ванадати, силікати і органічні сполуки.
Мінеральні підкласи застосовуються до класів боратів та силікатів, де конфігурація і зв'язки тетраедрів використовуються для групування структурно подібних мінералів. Підкласами є: незо-, соро-, цикло-, іно-, філо- та тектосилікати(борати). Традиційно борати поділялись на моноборати, диборати, триборати, тетраборати тощо, однак на сьогодні відомо достатньо структурних даних для того, щоб класифікувати борати на базі полімеризації борат-аніонів.
Класифікація мінералів-несилікатів
- клас Нікеля — Штрунца 01: самородні елементи
- клас: самородні елементи
- клас Нікеля — Штрунца 02: сульфіди та сульфосолі
- клас: сульфіди, , телуриди; арсеніди, антимоніди, (02.А — 02.F)
- клас: сульфосолі; сульфоарсеніти, сульфоантимоніти, сульфобісмутити тощо (02.G — 02.М)
- клас Нікеля — Штрунца 03: галогеніди
- клас: галогеніди
- клас Нікеля — Штрунца 04: оксиди та гідроксиди
- клас: оксиди (04.А — 04.Е)
- клас: гідроксиди (04.F — 04.H)
- клас: (антимоніти, , , та включно; 04.J — 04.K)
- клас Нікеля — Штрунца 05: карбонати та нітрати
- клас Нікеля — Штрунца 06: борати
- клас: борати
- підклас: (06.ВА, 06.BB, 06.CA, 06.FA, 06.EA, 06.FA)
- підклас: сороборати
- підклас:
- підклас: іноборати (06.ВС, 06.CB, 06.DB, 06.EB, 06.FB)
- підклас: (06.СС, 06.DC, 06.EC, 06.FC, 06.GB)
- підклас: (06.BD, 06.DD, 06.ED,06.GA — 06.GD)
- клас: борати
- клас Нікеля — Штрунца 07: сульфати, селенати, телурати
- клас: сульфати, , (07.А — 07.E, 07.J)
- клас: хромати (07.F)
- клас: молібдати (07.G — 07.H)
- клас: вольфрамати (07.G — 07.H)
- клас Нікеля — Штрунца 08: фосфати, арсенати, ванадати
- клас Нікеля — Штрунца 10: органічні сполуки
- клас: органічні сполуки
Класифікація мінералів-силікатів
- клас Нікеля — Штрунца 09: силікати та германати
- клас: силікати
- підклас: незосилікати (09.A)
- підклас: соросилікати (09.B)
- підклас: циклосилікати (09.C)
- підклас: іносилікати (09.D)
- підклас: філосилікати (09.E)
- підклас: тектосилікати
- без цеолітної H2O (09.F)
- з цеолітною H2O; сімейство цеолітів (09.G)
- підклас: (09.J)
- клас: силікати
Примітки
- Strunz, 1941.
- Knobloch, Eberhard (2003). The shoulders on which We stand/Wegbereiter der Wissenschaft (German та English) . Springer. с. 170—173. ISBN .
- Strunz та Nickel, 2001.
- Mills та ін., 2009.
- Allan Pring and William D. Birch (October 2009). . Mineralogical Magazine. 73 (5): 891—892. doi:10.1017/S0026461X00032965. Архів оригіналу за 6 Лютого 2021. Процитовано 23 Липня 2020.
- Ernest H. Nickel and Monte C. Nichols (22 травня 2008). (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 March 2009. Процитовано 31 січня 2011.
Перелік літератури
- Strunz, Hugo (1941). Mineralogische tabellen [Мінералогічні таблиці] (німецькою мовою) (вид. перше). Akademische Verlagsgesellschaft Becker & Erler Kom.-Ges. с. 287.
- Strunz, Hugo (1949). Mineralogische Tabellen: eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage ; mit einer Einführung in die Kristallchemie [Мінералогічні таблиці: класифікація мінералів на кристалохімічній основі; із вступом у кристалохімію] (німецькою мовою) (вид. друге). Geest & Portig. с. 308.
- Strunz, Hugo; Nickel, Ernest H. (2001). Strunz Mineralogical Tables: Chemical-structural Mineral Classification System (англійською мовою) (вид. дев'яте). PAGE & TURNER. с. 870. ISBN .
- Mills, Stuart J.; Hatert, Frédéric; Nickel, Ernest H.; Ferraris, Giovanni (2009). (PDF). Eur. J. Mineral. 21 (5): 1073—1080. doi:10.1127/0935-1221/2009/0021-1994. Архів оригіналу (PDF) за 17 лютого 2011.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Класифікація мінералів Нікеля — Штрунца |
- Класифікація Штрунца на mindat.org [ 8 Травня 2020 у Wayback Machine.]
- Класифікація Штрунца на webmineral.com [ 27 Липня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Klasifikaciya mineraliv Nikelya Shtrunca shema klasifikaciyi mineraliv za yih himichnim skladom yaku vviv nimeckij mineralog Karl Gugo Shtrunc u svoyij praci Mineralogichni tablici nim Mineralogische Tabellen 1941 roku 4 e ta 5 e vidannya takozh redaguvav 1966 Za nimi predstaviv modifikovanu klasifikaciyu O S Povarennih 1966 rosijskoyu movoyu 1972 anglijskoyu Yak kuratoru Mineralogichnogo muzeyu Universitetu Fridriha Vilgelma nini znanij yak Berlinskij universitet imeni Gumboldta Shtruncu bulo dorucheno sortuvati geologichnu kolekciyu muzeyu za kristalohimichnimi vlastivostyami Jogo kniga Mineralogichni tablici projshla cherez ryad zmin ostannye vidannya dev yate opublikovane 2001 roku vidane u spivavtorstvi z Ernestom G Nikelem IMA CNMNC pidtrimuye bazu danih Nikelya Shtrunca KlasifikaciyiMineralni klasi Nikelya Shtrunca Chinna shema 10 vidannya podilyaye minerali na desyat klasiv yaki v svoyu chergu podilyayutsya na viddili simejstva ta grupi za himichnim skladom ta kristalichnoyu strukturoyu 01 Samorodni elementi 01 A metali ta intermetalichni spoluki 01 B karbidi silicidi nitridi i fosfidi metaliv 01 C metaloyidi i nemetali 01 D karbidi i nitridi nemetaliv 01 X elementi neklasifikovani Shtruncem 02 Sulfidi i sulfosoli 02 A prosti sulfidi selenidi tosho 02 B sulfidi metaliv Metal Sirka gt 1 1 zdebilshogo 2 1 02 C sulfidi metaliv M S 1 1 i podibni 02 D sulfidi metaliv M S 3 4 ta 2 3 02 E sulfidi metaliv M S 1 2 02 F sulfidi mish yaku luzhnih metaliv sulfidi z galogenidami oksidami gidroksidami H2O 02 G sulfoarseniti sulfoantimoniti sulfobismutiti 02 H sulfosoli arhetipu SnS 02 J sulfosoli arhetipu PbS 02 K sulfoarsenati sulfoantimonati 02 L neklasifikovani sulfosoli 02 M 03 Galogenidi 03 A prosti galogenidi bez H2O 03 B prosti galogenidi z H2O 03 C kompleksni galogenidi 03 D oksogalogenidi gidroksigalogenidi i vidpovidni podvijni galogenidi 04 Oksidi i gidroksidi 04 A Metal Oksigen 2 1 ta 1 1 04 B M O 3 4 i podibni 04 C M O 2 3 ta 3 5 i podibni 04 D M O 1 2 i podibni 04 E M O lt 1 2 04 F gidroksidi bez V abo U 04 G uranil gidroksidi 04 H vidannya 5 6 vanadati 04 J arseniti antimoniti seleniti teluriti jodati 04 K jodati zdebilshogo trigonalni IO3 displaystyle ce IO3 piramidi 04 X oksidi ta in neklasifikovani Shtruncem 05 Karbonati ta nitrati 05 A karbonati bez dodatkovih anioniv bez H2O 05 B karbonati z dodatkovimi anionami bez H2O 05 C karbonati bez dodatkovih anioniv z H2O 05 D karbonati z dodatkovimi anionami z H2O 05 E 05 F nitrati 05 X karbonati ta nitrati neklasifikovani Shtruncem 06 Borati 06 A 06 B 06 C 06 D tetraborati 06 E pentaborati 06 F geksaborati 06 G ta inshi megaborati 06 H neklasifikovani borati 07 Sulfati selenati i telurati 07 A sulfati selenati ta in bez dodatkovih anioniv bez H2O 07 B sulfati selenati ta in z dodatkovimi anionami bez H2O 07 C sulfati selenati ta in bez dodatkovih anioniv z H2O 07 D sulfati selenati ta in z dodatkovimi anionami z H2O 07 E uranil sulfati 07 F hromati 07 G molibdati volframati ta niobati 07 H uran ta uranil molibdati ta volframati 07 J 07 X sulfati selenati ta in neklasifikovani Shtruncem 08 Fosfati arsenati ta vanadati 08 A fosfati ta in bez dodatkovih anioniv bez H2O 08 B fosfati ta in z dodatkovimi anionami bez H2O 08 C fosfati ta in bez dodatkovih anioniv z H2O 08 D fosfati ta in z dodatkovimi anionami z H2O 08 E uranil fosfati ta arsenati 08 F polifosfati 4 displaystyle ce 4 08 X fosfati ta in neklasifikovani Shtruncem 09 Silikati 09 silikati neklasifkovani Shtruncem 09 A nezosilikati 09 B sorosilikati 09 C ciklosilikati 09 D inosilikati 09 E filosilikati 09 F tektosilikati bez ceolitnoyi H2O 09 G tektosilikati z ceolitnoyu H2O simejstvo ceolitiv 09 H neklasifikovani silikati 09 J germanati 10 Organichni spoluki 10 A soli organichnih kislot 10 B vuglevodni 10 C inshi organichni mineraliMineralni klasi IMA CNMNC IMA CNMNC zaproponuvala novu iyerarhichnu shemu Mills ta in 2009 vikoristovuyuchi klasi Nikelya Shtrunca 10 vidannya Na najvishomu rivni ciyeyi klasifikaciyi mineralni vidi klasifikuyutsya v pershu chergu za osnovnim anionom O2 S2 i t d anionnim kompleksom OH SO2 4 CO2 2 PO3 4 BxOZ y SixOZ y i t d abo za vidsutnistyu anionu samorodni elementi v klasi Najbilsh poshirenimi mineralnimi klasami ye samorodni elementi sulfidi sulfosoli galogenidi oksidi gidroksidi arseniti z antimonitami bismutitami sulfitami selenitami i teluritami vklyuchno karbonati nitrati borati sulfati hromati molibdati volframati fosfati arsenati vanadati silikati i organichni spoluki Mineralni pidklasi zastosovuyutsya do klasiv borativ ta silikativ de konfiguraciya i zv yazki tetraedriv vikoristovuyutsya dlya grupuvannya strukturno podibnih mineraliv Pidklasami ye nezo soro ciklo ino filo ta tektosilikati borati Tradicijno borati podilyalis na monoborati diborati triborati tetraborati tosho odnak na sogodni vidomo dostatno strukturnih danih dlya togo shob klasifikuvati borati na bazi polimerizaciyi borat anioniv Klasifikaciya mineraliv nesilikativ klas Nikelya Shtrunca 01 samorodni elementi klas samorodni elementi klas Nikelya Shtrunca 02 sulfidi ta sulfosoli klas sulfidi teluridi arsenidi antimonidi 02 A 02 F klas sulfosoli sulfoarseniti sulfoantimoniti sulfobismutiti tosho 02 G 02 M klas Nikelya Shtrunca 03 galogenidi klas galogenidi klas Nikelya Shtrunca 04 oksidi ta gidroksidi klas oksidi 04 A 04 E klas gidroksidi 04 F 04 H klas antimoniti ta vklyuchno 04 J 04 K klas Nikelya Shtrunca 05 karbonati ta nitrati klas karbonati 05 A 05 E klas nitrati 05 N klas Nikelya Shtrunca 06 borati klas borati pidklas 06 VA 06 BB 06 CA 06 FA 06 EA 06 FA pidklas soroborati pidklas pidklas inoborati 06 VS 06 CB 06 DB 06 EB 06 FB pidklas 06 SS 06 DC 06 EC 06 FC 06 GB pidklas 06 BD 06 DD 06 ED 06 GA 06 GD klas Nikelya Shtrunca 07 sulfati selenati telurati klas sulfati 07 A 07 E 07 J klas hromati 07 F klas molibdati 07 G 07 H klas volframati 07 G 07 H klas Nikelya Shtrunca 08 fosfati arsenati vanadati klas fosfati 08 A 08 FD klas arsenati 08 A 08 FD klas vanadati 08 FE klas Nikelya Shtrunca 10 organichni spoluki klas organichni spolukiKlasifikaciya mineraliv silikativ klas Nikelya Shtrunca 09 silikati ta germanati klas silikati pidklas nezosilikati 09 A pidklas sorosilikati 09 B pidklas ciklosilikati 09 C pidklas inosilikati 09 D pidklas filosilikati 09 E pidklas tektosilikati bez ceolitnoyi H2O 09 F z ceolitnoyu H2O simejstvo ceolitiv 09 G pidklas 09 J PrimitkiStrunz 1941 Knobloch Eberhard 2003 The shoulders on which We stand Wegbereiter der Wissenschaft German ta English Springer s 170 173 ISBN 3 540 20557 8 Strunz ta Nickel 2001 Mills ta in 2009 Allan Pring and William D Birch October 2009 Mineralogical Magazine 73 5 891 892 doi 10 1017 S0026461X00032965 Arhiv originalu za 6 Lyutogo 2021 Procitovano 23 Lipnya 2020 Ernest H Nickel and Monte C Nichols 22 travnya 2008 PDF Arhiv originalu PDF za 20 March 2009 Procitovano 31 sichnya 2011 Perelik literaturiStrunz Hugo 1941 Mineralogische tabellen Mineralogichni tablici nimeckoyu movoyu vid pershe Akademische Verlagsgesellschaft Becker amp Erler Kom Ges s 287 Strunz Hugo 1949 Mineralogische Tabellen eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie Mineralogichni tablici klasifikaciya mineraliv na kristalohimichnij osnovi iz vstupom u kristalohimiyu nimeckoyu movoyu vid druge Geest amp Portig s 308 Strunz Hugo Nickel Ernest H 2001 Strunz Mineralogical Tables Chemical structural Mineral Classification System anglijskoyu movoyu vid dev yate PAGE amp TURNER s 870 ISBN 9783510651887 Mills Stuart J Hatert Frederic Nickel Ernest H Ferraris Giovanni 2009 PDF Eur J Mineral 21 5 1073 1080 doi 10 1127 0935 1221 2009 0021 1994 Arhiv originalu PDF za 17 lyutogo 2011 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Klasifikaciya mineraliv Nikelya ShtruncaKlasifikaciya Shtrunca na mindat org 8 Travnya 2020 u Wayback Machine Klasifikaciya Shtrunca na webmineral com 27 Lipnya 2020 u Wayback Machine