Фосфати природні

Фосфати природні — клас мінералів, солей ортофосфатної кислоти Н₃РО₄.

Опис

У природі відомо понад 230 мінералів-фосфатів, серед яких виділяють: прості (з одним) і складні (з двома і більше) видотвірними катіонами, кислі (типу СаНРО₄ — монетит), середні і лужні (з ОН-групою) тощо. Основа структури фосфатів — фосфорнокисневі тетраедри PO³⁻
₄, що поєднуються за допомогою катіонів. Найпоширеніші фосфати зазвичай містять додаткові аніони Cl^- чи F^-. Густина безводних фосфатів — 3,2-7,0; водних — 1,6-4,0. Твердість безводних — 4-5, водних — 3-4. Більшість мінералів гіпергенного походження. Утворення безводних фосфатів найбільш характерне для пегматитового процесу. З високотемпературними процесами пов'язане утворення апатиту, монациту, ксенотиму. Водні фосфати утворюються в екзогенних умовах, часто при біохімічних процесах. Фосфати — сировина для добрив.

Назви окремих мінералів

Розрізняють:

• фосфат ітроцерієвий (мінерал, проміжний за складом між ксенотимом і монацитом; сингонія ромбічна; густина 4,55; тв. 5),
• фосфат кістковий (загальна назва жовен фосфатів, капролітів, відкладів кісток, гуано та ін.),
• фосфат натрамонієвий (зайва назва стеркориту — (NH₄)NaH[PO₄]х4H₂O),
• фосфат натрію (водний кислий фосфат натрію — Na₂[HPO₄]х0,5H₂O;
• фосфат натрокальціоманґановий (зайва назва  — Na₂(Mn²⁺,Fe²⁺,Ca, H₂)₅[PO₄]₄),
• фосфат натрокальціоманґанозалізний (зайва назва  — Na₂(Mn²⁺,Fe²⁺)₅[PO₄]₄),
• фосфат свинцю (застаріла назва піроморфіту),
• фосфат-цеоліт (зайва назва уранових слюдок),
• фосфат церіїстий (те саме, що черчит — Y[PO₄]х2H₂O),
• фосфат-шультеніт (штучна сполука PbH(PO₄)).

Див. також

• Список мінералів
• Фосфатні руди
• Фосфор (мінерал)

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. — 1975. — 774 с.

Посилання