Апати́т (грец. απαταω — обманюю) — мінерал з групи фосфатів. Раніше його приймали за інші мінерали подібного габітусу — берил, турмалін тощо. Безводний фосфат кальцію острівної будови. Стара українська назва — злудень.
Апатит | |
---|---|
Загальні відомості | |
Абревіатура | Ap |
Хімічна формула | [Ca5(PO4)3 F, Cl] |
Клас мінералу | фосфати |
Ідентифікація | |
Колір | безбарвний, білий, жовтий |
Сингонія | гексагональна |
Твердість | 5 |
Блиск | скляний, жирний полиск |
Колір риси | білий |
Густина | 3,18—3,21 |
Інші характеристики | |
Названо на честь | брехливість (давньогрецька мова) |
Апатит у Вікісховищі |
Історія і термін
У 1788 році перший науковий опис апатиту зробив нім. геолог А. Г. Вернер, який і запропонував назву цього мінералу
Термін походить від дав.-гр. ἀπατάω «обманюю». Це пов'язано з тим, що апатит зустрічається в природі в різних видах і зовні схожий на мінерали берил, діопсид або турмалін. Основною діагностичною ознакою апатиту служить призматичний вигляд кристалів; від схожого на нього берилу відрізняється істотно меншою твердістю.
Загальний опис
Склад: Ca5[CO3][PO4]3(F, Cl, OH, О). Містить (%): CaO — 55,38; P2O5 — 42,06; F — 1,25; Cl — 2,33; Н2О — 0,56. У відповідності з цим розрізняються 1) фторапатит — фтор-вміщуючий; 2) хлорапатит — хлор-вміщуючий; 3) гідроксилапатит — ОН-вміщуючий. У природі переважають апатити, що містять фтор (фторапатити). Кальцій апатитів іноді заміщується стронцієм, кількість якого доходить до 11 %, а також рідкоземельними елементами.
Кристалографія
Сингонія гексагональна, гексагонально-біпірамідальний вид симетрії. Габітус. Часто зустрічається у вигляді призматичних кристалів призматичного, подовжено-призматичного габітуса, інколи — короткопризматичного або таблитчастого. Головні прості форми: {1010}, {1120}, {0001}, {10l2}, {1011}, {1121}, {2021}, {3142} та ін. Кристали, часто мають форму шестигранних призм, коротко- та довгопризматичні, товстотаблитчасті, голкоподібні. Кристали апатиту найчастіше витягнуті по головній осі.
Фізичні властивості
Колір дуже різноманітний, найчастіше блакитний, зелений, фіолетовий, безбарвний, білий, жовтий тощо.
Блиск скляний, на зломі — жирний. Спайність недосконала по (0001), по ній часто зустрічається окремість.
Твердість 5,5. Питома вага 3,18-3,22.
Зустрічається також у вигляді зернистих мас — у такій формі разом з нефеліном утворює величезне Хібінське родовище в Мурманській обл. Хібінські апатити і почасти фосфорити є осн. сировиною для виробництва штучних фосфатних добрив, а також фосфору та його сполук. Значно поширені зернисті, щільні, тонкокристалічні, інколи поперечно-жилкуваті і землисті утворення апатиту.
Утворення і родовища
Головні промислові типи родовищ апатиту зв'язані з магматичними процесами, в результаті яких апатит концентрується у вивержених гірських породах, переважно в сієнітах. У цих випадках він часто асоціює з залізними рудами (родовище Кіроноваара у Швеції, гора Висока на Уралі). Винятковий інтерес мають родовища апатиту магматичного походження, зв'язані лужними виверженими породами. З них найбільшим у світі є саме Хібінське родовище на Кольському півострові.
Поширений як акцесорний мінерал багатьох магматичних порід і пегматитів. Зустрічається у контактово-метасоматичних утвореннях, гідротермальних жилах, є основною складовою частиною фосфатів.
Менше значення має апатит, який виник пневматолітовим шляхом на контактах, а також в жилах. Родовища фосфоритів формуються в морських басейнах і зустрічаються в усіх відкладах від кембрійських до третинних. Вони продовжують формуватися і в даний момент.
Сировина для вироблення добрив.
В Україні
В Україні є в Запорізькій, Харківській, Чернігівській, Івано-Франківській, Вінницькій та інших областях.
Зокрема, в Могилів-Подільському районі Вінницької області виявлено прояви апатиту в кристалічних породах, вміст якого в окремих тілах близько до промислових. Поблизу с. Тропове Могилів-Подільського району виявлено значних розмірів прояви вкрапленого апатиту в архейських плагіоклаз-піроксенових кристалосланцях. Група крутопадаючих рудних тіл, потужністю в 30-40 м. Кожне простежено буровими роботами на глибині від 60 до 300 м. Вміст Р2О5 в тілах коливається в межах 2,0-4,2 %. Сумарні прогнозні ресурси Р2О5 оцінені в 20 млн тонн.
Різновиди
Розрізняють:
- апатит вуглецевий (гідроксилапатит, у якого частина фосфору заміщена вуглецем, містить до 4,43 % СО2); апатит залізистий (трипліт);
- апатит землистий (змінений апатит у вигляді землистих агрегатів);
- апатит ітріїстий (відміна апатиту з родовища Нарсарссуак, Ґренландія, яка містить до 4 % Y2O3);
- апатит карбонатний (апатит вуглецевий);
- апатит лужний (загальна назва для мінералів групи апатиту, які містять луги);
- апатит марганцевистий (відміна апатиту, яка містить до 11 % MnO);
- апатит арсенистий (мінерал, за складом проміжний між апатитом і , виявлений у родов. , шт. , США);
- апатит мідний (відміна апатиту синього кольору, яка містить до 20,93 % CuO);
- апатит свинцевий (піроморфіт);
- апатит сульфатистий (відміна апатиту, яка містить SO2−
4); - апатит сульфідний (мінерал, знайдений у ниркових каменях; у ньому дві групи ОН− заміщуються S2−); апатит уранистий (відміна апатиту, яка містить до 3,7 % UO2);
- апатит флуористо-хлористий (найпоширеніша відміна апатиту);
- апатит флуористо-хлористо-кисневистий (відміна апатиту з околиць м. Ігл, шт. Колорадо, США; містить 2,4 % F; 0,91 % Cl та додатковий кисень — 0,12 %);
- апатит хлористо-флуористий (рідкісна відміна апатиту, в якій хлору менше за флуор);
- апатит церіїстий (відміна апатиту, яка містить до 3 % Ce2O3).
Найчастіше зустрічається фтор-апатит, часом F (або Cl) заміщується на CO3, SO4, OH та ін.
Група апатиту
Апатиту група (рос. апатита группа; англ. apatite group; нім. Apatitgruppe) — включає мінерали: , ванадиніт, , , гідроксилапатит, даліт, , льюістоніт, міметезит, піроморфіт, сааміт, , , ферморит, , флуорапатит, хлорапатит.
Див. також
Примітки
- Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- Werner A. G. Geschichte, Karakteristik und kurze chemische Untersuchung des Apatits [ 2 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Bergm. Journ. 1. Bd. 1. Freiberg, 1788. S. 76-96. — История, характеристика и краткое химическое исследование апатита.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Апатит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Апатит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — .
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Ферсман А. Е. Апатит, его месторождения, геохимия, запасы и экономика. В кн.: Хибинские апатиты, т. 3. Л., 1931;
- Бушинский Г. П. Апатит, фосфорит, вивианит. М., 1952.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Апатит |
- Webmineral — Apatite (engl.) [ 27 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Edelstein-Knigge — Apatit [ 21 листопада 2010 у Wayback Machine.]
- Uni Erlangen — Apatit in Knochen [ 29 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Apati t grec apataw obmanyuyu mineral z grupi fosfativ Ranishe jogo prijmali za inshi minerali podibnogo gabitusu beril turmalin tosho Bezvodnij fosfat kalciyu ostrivnoyi budovi Stara ukrayinska nazva zluden ApatitZagalni vidomostiAbreviatura ApHimichna formula Ca5 PO4 3 F Cl Klas mineralu fosfatiIdentifikaciyaKolir bezbarvnij bilij zhovtijSingoniya geksagonalnaTverdist 5Blisk sklyanij zhirnij poliskKolir risi bilijGustina 3 18 3 21Inshi harakteristikiNazvano na chest brehlivist davnogrecka mova Apatit u VikishovishiIstoriya i terminU 1788 roci pershij naukovij opis apatitu zrobiv nim geolog A G Verner yakij i zaproponuvav nazvu cogo mineralu Termin pohodit vid dav gr ἀpataw obmanyuyu Ce pov yazano z tim sho apatit zustrichayetsya v prirodi v riznih vidah i zovni shozhij na minerali beril diopsid abo turmalin Osnovnoyu diagnostichnoyu oznakoyu apatitu sluzhit prizmatichnij viglyad kristaliv vid shozhogo na nogo berilu vidriznyayetsya istotno menshoyu tverdistyu Zagalnij opisSklad Ca5 CO3 PO4 3 F Cl OH O Mistit CaO 55 38 P2O5 42 06 F 1 25 Cl 2 33 N2O 0 56 U vidpovidnosti z cim rozriznyayutsya 1 ftorapatit ftor vmishuyuchij 2 hlorapatit hlor vmishuyuchij 3 gidroksilapatit ON vmishuyuchij U prirodi perevazhayut apatiti sho mistyat ftor ftorapatiti Kalcij apatitiv inodi zamishuyetsya stronciyem kilkist yakogo dohodit do 11 a takozh ridkozemelnimi elementami KristalografiyaSingoniya geksagonalna geksagonalno bipiramidalnij vid simetriyi Gabitus Chasto zustrichayetsya u viglyadi prizmatichnih kristaliv prizmatichnogo podovzheno prizmatichnogo gabitusa inkoli korotkoprizmatichnogo abo tablitchastogo Golovni prosti formi 1010 1120 0001 10l2 1011 1121 2021 3142 ta in Kristali chasto mayut formu shestigrannih prizm korotko ta dovgoprizmatichni tovstotablitchasti golkopodibni Kristali apatitu najchastishe vityagnuti po golovnij osi Fizichni vlastivostiKolir duzhe riznomanitnij najchastishe blakitnij zelenij fioletovij bezbarvnij bilij zhovtij tosho Blisk sklyanij na zlomi zhirnij Spajnist nedoskonala po 0001 po nij chasto zustrichayetsya okremist Tverdist 5 5 Pitoma vaga 3 18 3 22 Zustrichayetsya takozh u viglyadi zernistih mas u takij formi razom z nefelinom utvoryuye velichezne Hibinske rodovishe v Murmanskij obl Hibinski apatiti i pochasti fosforiti ye osn sirovinoyu dlya virobnictva shtuchnih fosfatnih dobriv a takozh fosforu ta jogo spoluk Znachno poshireni zernisti shilni tonkokristalichni inkoli poperechno zhilkuvati i zemlisti utvorennya apatitu Apatit CaF Utvorennya i rodovishaGolovni promislovi tipi rodovish apatitu zv yazani z magmatichnimi procesami v rezultati yakih apatit koncentruyetsya u viverzhenih girskih porodah perevazhno v siyenitah U cih vipadkah vin chasto asociyuye z zaliznimi rudami rodovishe Kironovaara u Shveciyi gora Visoka na Urali Vinyatkovij interes mayut rodovisha apatitu magmatichnogo pohodzhennya zv yazani luzhnimi viverzhenimi porodami Z nih najbilshim u sviti ye same Hibinske rodovishe na Kolskomu pivostrovi Poshirenij yak akcesornij mineral bagatoh magmatichnih porid i pegmatitiv Zustrichayetsya u kontaktovo metasomatichnih utvorennyah gidrotermalnih zhilah ye osnovnoyu skladovoyu chastinoyu fosfativ Menshe znachennya maye apatit yakij vinik pnevmatolitovim shlyahom na kontaktah a takozh v zhilah Rodovisha fosforitiv formuyutsya v morskih basejnah i zustrichayutsya v usih vidkladah vid kembrijskih do tretinnih Voni prodovzhuyut formuvatisya i v danij moment Sirovina dlya viroblennya dobriv V Ukrayini V Ukrayini ye v Zaporizkij Harkivskij Chernigivskij Ivano Frankivskij Vinnickij ta inshih oblastyah Zokrema v Mogiliv Podilskomu rajoni Vinnickoyi oblasti viyavleno proyavi apatitu v kristalichnih porodah vmist yakogo v okremih tilah blizko do promislovih Poblizu s Tropove Mogiliv Podilskogo rajonu viyavleno znachnih rozmiriv proyavi vkraplenogo apatitu v arhejskih plagioklaz piroksenovih kristaloslancyah Grupa krutopadayuchih rudnih til potuzhnistyu v 30 40 m Kozhne prostezheno burovimi robotami na glibini vid 60 do 300 m Vmist R2O5 v tilah kolivayetsya v mezhah 2 0 4 2 Sumarni prognozni resursi R2O5 ocineni v 20 mln tonn RiznovidiRozriznyayut apatit vuglecevij gidroksilapatit u yakogo chastina fosforu zamishena vuglecem mistit do 4 43 SO2 apatit zalizistij triplit apatit zemlistij zminenij apatit u viglyadi zemlistih agregativ apatit itriyistij vidmina apatitu z rodovisha Narsarssuak Grenlandiya yaka mistit do 4 Y2O3 apatit karbonatnij apatit vuglecevij apatit luzhnij zagalna nazva dlya mineraliv grupi apatitu yaki mistyat lugi apatit margancevistij vidmina apatitu yaka mistit do 11 MnO apatit arsenistij mineral za skladom promizhnij mizh apatitom i viyavlenij u rodov sht SShA apatit midnij vidmina apatitu sinogo koloru yaka mistit do 20 93 CuO apatit svincevij piromorfit apatit sulfatistij vidmina apatitu yaka mistit SO2 4 apatit sulfidnij mineral znajdenij u nirkovih kamenyah u nomu dvi grupi ON zamishuyutsya S2 apatit uranistij vidmina apatitu yaka mistit do 3 7 UO2 apatit fluoristo hloristij najposhirenisha vidmina apatitu apatit fluoristo hloristo kisnevistij vidmina apatitu z okolic m Igl sht Kolorado SShA mistit 2 4 F 0 91 Cl ta dodatkovij kisen 0 12 apatit hloristo fluoristij ridkisna vidmina apatitu v yakij hloru menshe za fluor apatit ceriyistij vidmina apatitu yaka mistit do 3 Ce2O3 Najchastishe zustrichayetsya ftor apatit chasom F abo Cl zamishuyetsya na CO3 SO4 OH ta in Grupa apatituApatitu grupa ros apatita gruppa angl apatite group nim Apatitgruppe vklyuchaye minerali vanadinit gidroksilapatit dalit lyuistonit mimetezit piromorfit saamit fermorit fluorapatit hlorapatit Div takozhSpisok mineraliv VAT Apatit Tehnologiya zbagachennya apatitovih rud UralolitPrimitkiWarr L N IMA CNMNC approved mineral symbols Mineralogical Magazine Cambridge University Press 2021 Vol 85 P 291 320 ISSN 0026 461X 1471 8022 doi 10 1180 MGM 2021 43 d Track Q912887d Track Q3314880d Track Q59767631d Track Q110360213 Werner A G Geschichte Karakteristik und kurze chemische Untersuchung des Apatits 2 veresnya 2018 u Wayback Machine Bergm Journ 1 Bd 1 Freiberg 1788 S 76 96 Istoriya harakteristika i kratkoe himicheskoe issledovanie apatita LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Lazarenko Ye K Vinar O M Apatit Mineralogichnij slovnik K Naukova dumka 1975 774 s Apatit Mineralogo petrografichnij slovnik Ukl Bileckij V S Suyarko V G Ishenko L V H NTU HPI 2018 T 1 Mineralogichnij slovnik 444 s ISBN 978 617 7565 14 6 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Fersman A E Apatit ego mestorozhdeniya geohimiya zapasy i ekonomika V kn Hibinskie apatity t 3 L 1931 Bushinskij G P Apatit fosforit vivianit M 1952 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ApatitWebmineral Apatite engl 27 grudnya 2017 u Wayback Machine Edelstein Knigge Apatit 21 listopada 2010 u Wayback Machine Uni Erlangen Apatit in Knochen 29 zhovtnya 2009 u Wayback Machine