Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ко́льський піво́стрів (рос. Ко́льский полуо́стров, з мови саамі рибна багата область) — півострів в Росії, розташований між Баренцовим (на півночі) та Білим (на півдні) морями. Західна межа Кольського півострова тягнеться від Кольської затоки долиною річки Кола, озером , долиною річки Ніва до Кандалакської затоки. Площа — близько 100 тис. км². У західній частині знаходиться гірський масив Хібіни (висота до 1191 м). Є поклади апатитів, нефелінів, залізних і нікелевих руд; головне місто і порт — Мурманськ.
| Кольський півострів | |
|---|---|
 | |
| 58°00′ пн. ш. 36°00′ сх. д. / 58.000° пн. ш. 36.000° сх. д.Координати: 58°00′ пн. ш. 36°00′ сх. д. / 58.000° пн. ш. 36.000° сх. д. | |
| Довколишні води | Баренцове море Біле море |
| Площа | 100 000 км² |
| Найвища точка | 1 191 м |
| Країна | Росія |
| | |
 Кольський півострів у Вікісховищі | |
Геологія
Сейсмічність
За характером сейсмічності територія півострова відноситься до пасивних континентальних окраїн. Головну тектонічну роль відіграє Балтійський кристалічний щит, що має блокову будову і який охоплює велику площу Скандинавського і Кольського півостровів, Фінляндію і Карелію. Він протистоїть руху літосферних плит на північ у результаті субдукції Африканської плити під Європейську. По краях щита численні розломи, з якими пов'язані мілкофокусні землетруси. Епіцентри яких утворюють сейсмічний пояс уздовж північних берегів Скандинавського півострова. Землетруси пов'язані з розломами, що розсікають каледонські складчасті структури. Окремо виділяється сейсмічна розломна зона вздовж північного берега Балтійського моря і Ботнічної затоки, з продовженням до Кандалакської губи Кольського півострова. Окремий сейсмічний район на заході Кольського півострова.
Значні землетруси Кольського півострова:
- , 4 січня 1926 року, магнітуда 4,3, інтенсивність 6 балів, глибина вогнища 20 км.
- Мурманськ, 24 жовтня 1968 року, магнітуда 4,2, інтенсивність 4 балів, глибина вогнища 20 км.
- Мурманськ, 18 лютого 1772 року, магнітуда 5, інтенсивність 6 балів, глибина вогнища 20 км.
- Мурманськ, 21 лютого 1873 року, магнітуда 5, інтенсивність 6 балів, глибина вогнища 20 км.
- Баренцове море, 6 лютого 1917 року, магнітуда 4,5, інтенсивність 5 балів, глибина вогнища 20 км.
- Кандалакша, 18 серпня 1926 року, магнітуда 4,8, інтенсивність 6 балів, глибина вогнища 20 км.
- Кандалакша, 2 лютого 1960 року, магнітуда 4,8, інтенсивність 6 балів, глибина вогнища 18 км.
- Кандалакша, 20 травня 1967 року, магнітуда 3,9, інтенсивність 6 балів, глибина вогнища 17 км.
Географія
Положення і загальна характеристика
Півострів лежить на далекому північному заході Росії, майже повністю всередині Північного полярного кола. Омивається водами Баренцового моря на півночі та Білого моря на сході та південному сході. З геологічної точки зору півострів розташований на північно-східному краю Балтійського щита. Західна межа півострова простягається вздовж меридіана від Кольської затоки через долини річки Кола, озера Імандра і річки до Кандалакської затоки, хоча деякі джерела продовжують її далі на захід до кордону Росії з Фінляндією. Згідно зі строгим визначенням площа півострова становить близько 100 тисяч км². Північне узбережжя півострова стрімке і високе, тоді як південне — пологе. Західну частину покривають два гірських масиви: Хібіни і Ловозерська тундра. Перший із них містить найвищу вершину півострова, гору заввишки 1200 м. Вододіл лежить у центральній частині.
територія півострова вміщує Ловозерський і Терський райони, частини Кандалакського і Кольського районів, а також території, які перебувають під управлінням міст і містечок Мурманськ, Островний, Сєвероморськ, Кіровськ, Апатити, Оленєгорськ і Полярні Зорі.
Природні ресурси
Оскільки останній льодовиковий період прибрав верхній відкладовий шар ґрунту, то на поверхні опинилися надзвичайно багаті поклади руд і мінералів, включаючи апатити, нефеліни; мідні, нікелеві і залізні руди; слюду; кіаніти; керамічні матеріали, а також рідкісноземельні елементи руди кольорових металів. Також багато покладів будівельних матеріалів, таких як: граніт, кварцит і вапняк. Покладів діатоміту багато біля озер. Їх використовують для виробництва будівельної ізоляції.
Історія дослідження
-
![image]()
На мапі XVI століття -
![image]()
На мапі Птолемея XVI століття -
![image]()
На мапі Скандинавії XVI століття -
![image]()
Північна Скандинавія на мапі XVI століття
Цікаві місця
Острів Колдун (Чарівний) Росія, Кольський півострів, Ловозеро. Острів у формі рівного півмісяця, берег якого покритий кришталево чистим білим піском, здавалося б абсолютно неймовірним в місцевому кліматі. Тут у лісі не раз спостерігали снігову людину. Дослідники запевняють, що причина цих незвичайних явищ — розташування острова в центрі аномальної зони.
Примітки
- Атлас світу, 2005.
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- Апродов В. А., 2010.
- Соловьев С. Л., 1963.
- Николаев Н. И., 1966.
- 1971 Atlas of Murmansk Oblast, p. I
- Велика радянська енциклопедія. Entry on the Kola Peninsula [ 24 вересня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- See, for example, Bartold, p. 14
- 2007 Atlas of Murmansk Oblast, pp. 6–7
- 1971 Atlas of Murmansk Oblast, p. II
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
Англійською
- Porkka M. T., Vesanen E. E. Earthquake in Ranua and Pudasjarvi 1956 // Geophysica General Geophysics. — 1958. — Vol. 5, no. 4. — P. 226—229.
Російською
- (рос.) Ананьин И. В. Землетрясения Балтийского щита и особенности их проявления // Сильные землетрясения и сейсмические воздействия. — М., 1987. — С. 96—105.
- Николаев Н. И. О связи сейсмичности Балтийского щита и норвежских каледонид с неотектоникой // . — М., 1966. — С. 20—36.
- Соловьев С. Л. О связи землетрясений Скандинавии с отрицательными формами рельефа // . Серия География. — М., 1963. — № 6.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ko lskij pivo striv ros Ko lskij poluo strov z movi saami ribna bagata oblast pivostriv v Rosiyi roztashovanij mizh Barencovim na pivnochi ta Bilim na pivdni moryami Zahidna mezha Kolskogo pivostrova tyagnetsya vid Kolskoyi zatoki dolinoyu richki Kola ozerom dolinoyu richki Niva do Kandalakskoyi zatoki Plosha blizko 100 tis km U zahidnij chastini znahoditsya girskij masiv Hibini visota do 1191 m Ye pokladi apatitiv nefeliniv zaliznih i nikelevih rud golovne misto i port Murmansk Kolskij pivostriv58 00 pn sh 36 00 sh d 58 000 pn sh 36 000 sh d 58 000 36 000 Koordinati 58 00 pn sh 36 00 sh d 58 000 pn sh 36 000 sh d 58 000 36 000Dovkolishni vodi Barencove more Bile morePlosha 100 000 km Najvisha tochka 1 191 mKrayina Rosiya Kolskij pivostriv u VikishovishiGeologiyaSejsmichnist Za harakterom sejsmichnosti teritoriya pivostrova vidnositsya do pasivnih kontinentalnih okrayin Golovnu tektonichnu rol vidigraye Baltijskij kristalichnij shit sho maye blokovu budovu i yakij ohoplyuye veliku ploshu Skandinavskogo i Kolskogo pivostroviv Finlyandiyu i Kareliyu Vin protistoyit ruhu litosfernih plit na pivnich u rezultati subdukciyi Afrikanskoyi pliti pid Yevropejsku Po krayah shita chislenni rozlomi z yakimi pov yazani milkofokusni zemletrusi Epicentri yakih utvoryuyut sejsmichnij poyas uzdovzh pivnichnih beregiv Skandinavskogo pivostrova Zemletrusi pov yazani z rozlomami sho rozsikayut kaledonski skladchasti strukturi Okremo vidilyayetsya sejsmichna rozlomna zona vzdovzh pivnichnogo berega Baltijskogo morya i Botnichnoyi zatoki z prodovzhennyam do Kandalakskoyi gubi Kolskogo pivostrova Okremij sejsmichnij rajon na zahodi Kolskogo pivostrova Znachni zemletrusi Kolskogo pivostrova 4 sichnya 1926 roku magnituda 4 3 intensivnist 6 baliv glibina vognisha 20 km Murmansk 24 zhovtnya 1968 roku magnituda 4 2 intensivnist 4 baliv glibina vognisha 20 km Murmansk 18 lyutogo 1772 roku magnituda 5 intensivnist 6 baliv glibina vognisha 20 km Murmansk 21 lyutogo 1873 roku magnituda 5 intensivnist 6 baliv glibina vognisha 20 km Barencove more 6 lyutogo 1917 roku magnituda 4 5 intensivnist 5 baliv glibina vognisha 20 km Kandalaksha 18 serpnya 1926 roku magnituda 4 8 intensivnist 6 baliv glibina vognisha 20 km Kandalaksha 2 lyutogo 1960 roku magnituda 4 8 intensivnist 6 baliv glibina vognisha 18 km Kandalaksha 20 travnya 1967 roku magnituda 3 9 intensivnist 6 baliv glibina vognisha 17 km GeografiyaPolozhennya i zagalna harakteristika Pivostriv lezhit na dalekomu pivnichnomu zahodi Rosiyi majzhe povnistyu vseredini Pivnichnogo polyarnogo kola Omivayetsya vodami Barencovogo morya na pivnochi ta Bilogo morya na shodi ta pivdennomu shodi Z geologichnoyi tochki zoru pivostriv roztashovanij na pivnichno shidnomu krayu Baltijskogo shita Zahidna mezha pivostrova prostyagayetsya vzdovzh meridiana vid Kolskoyi zatoki cherez dolini richki Kola ozera Imandra i richki do Kandalakskoyi zatoki hocha deyaki dzherela prodovzhuyut yiyi dali na zahid do kordonu Rosiyi z Finlyandiyeyu Zgidno zi strogim viznachennyam plosha pivostrova stanovit blizko 100 tisyach km Pivnichne uzberezhzhya pivostrova strimke i visoke todi yak pivdenne pologe Zahidnu chastinu pokrivayut dva girskih masivi Hibini i Lovozerska tundra Pershij iz nih mistit najvishu vershinu pivostrova goru zavvishki 1200 m Vododil lezhit u centralnij chastini teritoriya pivostrova vmishuye Lovozerskij i Terskij rajoni chastini Kandalakskogo i Kolskogo rajoniv a takozh teritoriyi yaki perebuvayut pid upravlinnyam mist i mistechok Murmansk Ostrovnij Syeveromorsk Kirovsk Apatiti Olenyegorsk i Polyarni Zori Krayevid Kolskogo pivostrova poblizu MurmanskaPrirodni resursi Oskilki ostannij lodovikovij period pribrav verhnij vidkladovij shar gruntu to na poverhni opinilisya nadzvichajno bagati pokladi rud i mineraliv vklyuchayuchi apatiti nefelini midni nikelevi i zalizni rudi slyudu kianiti keramichni materiali a takozh ridkisnozemelni elementi rudi kolorovih metaliv Takozh bagato pokladiv budivelnih materialiv takih yak granit kvarcit i vapnyak Pokladiv diatomitu bagato bilya ozer Yih vikoristovuyut dlya virobnictva budivelnoyi izolyaciyi Istoriya doslidzhennyaNa mapi XVI stolittya Na mapi Ptolemeya XVI stolittya Na mapi Skandinaviyi XVI stolittya Pivnichna Skandinaviya na mapi XVI stolittyaCikavi miscyaOstriv Koldun Charivnij Rosiya Kolskij pivostriv Lovozero Ostriv u formi rivnogo pivmisyacya bereg yakogo pokritij krishtalevo chistim bilim piskom zdavalosya b absolyutno nejmovirnim v miscevomu klimati Tut u lisi ne raz sposterigali snigovu lyudinu Doslidniki zapevnyayut sho prichina cih nezvichajnih yavish roztashuvannya ostrova v centri anomalnoyi zoni PrimitkiAtlas svitu 2005 Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 Aprodov V A 2010 Solovev S L 1963 Nikolaev N I 1966 1971 Atlas of Murmansk Oblast p I Velika radyanska enciklopediya Entry on the Kola Peninsula 24 veresnya 2014 u Wayback Machine ros See for example Bartold p 14 2007 Atlas of Murmansk Oblast pp 6 7 1971 Atlas of Murmansk Oblast p IILiteraturaUkrayinskoyu Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Anglijskoyu Porkka M T Vesanen E E Earthquake in Ranua and Pudasjarvi 1956 Geophysica General Geophysics 1958 Vol 5 no 4 P 226 229 Rosijskoyu ros Ananin I V Zemletryaseniya Baltijskogo shita i osobennosti ih proyavleniya Silnye zemletryaseniya i sejsmicheskie vozdejstviya M 1987 S 96 105 Nikolaev N I O svyazi sejsmichnosti Baltijskogo shita i norvezhskih kaledonid s neotektonikoj M 1966 S 20 36 Solovev S L O svyazi zemletryasenij Skandinavii s otricatelnymi formami relefa Seriya Geografiya M 1963 6 Posilannya