Нікелеві руди (рос. никелевые руды, англ. nickel ores; нім. Nickelerze n pl) — мінеральні утворення з вмістом нікелю у таких кількостях, що його доцільно вилучати.
Мінеральний склад
У природі відомо бл. 100 мінералів, до складу яких входить нікель. Головними мінералами-носіями нікелю є: пентландит (Fe, Ni)S (22-42 %), мілерит NiS(65 %), нікелін NiAs (44 %), хлоантит NiAs3-2 (4,5-21,2 %), полідиміт Ni3S4 (40-54 %), і герсдорфіт NiAsS (26-40 %), в силікатних рудах — ґарнієрит NiO•SiO2•H2О(NiO 46 %), непуїт 12NiO•3SiO2•2H2О (20–46 %) і ревдинськіт 3(Ni, Mg)О• 2SiO2• H2О (46 %). У зонах окиснення арсенових руд розвивається анаберґіт Ni3As3О8•8Н2О (37 %), який має лише пошукове значення.
Класифікація
Н.р. поділяють на сульфідні мідно-нікелеві і силікатні нікелеві.
Мідно-нікелеві представлені такими гол. рудними мінералами: піротин, пентландит, халькопірит і магнетит. Переважаюча частина родов. цих руд приурочена до докембрійських кристалічних щитів і древніх платформ. Суцільні і вкраплені руди залягають у вигляді пласто- і жилоподібних тіл, лінз і жил. Для рудних тіл докембрійських родов. характерне переважно , довжина за падінням 0,5-2 км і за простяганням 0,2-3 км. Потужність їх змінюється від 1 до 50 (300) м. Рудні тіла палеозойських і мезозойських родов. часто характеризуються майже горизонтальним заляганням, значною протяжністю при потужності пластоподібних покладів 4-50 м.
Силікатні Н.р. — пухкі, глиноподібні утворення кори вивітрювання ультрабазитів, що містять Ni у концентраціях 0,75-4 % і більше. Гол. мінерали: гарнієрит, нонтроніт, непуїт, ревдинськіт, , гідроґетит, ґетит, асболан, . Крім нікелю, силікатні Н.р. містять 0,03-0,12 % Со.
За ін. класифікацією промислові родовища нікелю поділяють на:
- магматичні,
- плутоногенні,
- гідротермальні,
- кори вивітрювання.
Лікваційні магматичні родовища сульфідних мідно-нікелевих руд відомі на Кольському півострові (Печенга, Алареченське, Монча), в Красноярському краї (Талнах, Октябрське, Норильськ-1), Фінляндії (Порі), Швеції (Кльова), Канаді (Садбері, Томпсон), США (Стіллуотер) і ПАР (Бушвельд, Інсізва), Австралії. Вони пов'язані з диференційованими базит-гіпербазитовими масивами, збагаченими магнієм.
Руди бувають сингенетичними вкрапленими, рідше масивними, і епігенетичними ін'єкційними масивними та брекчієвими. Звичайно вони комплексні, крім нікелю і міді, містять Pt, Pd, Rh, Rn, Co, Se, Te; характеризуються досить витриманим мінеральним складом. Головні рудні мінерали — піротин, халькопірит, пентландит; другорядні — магнетит, пірит, кубаніт, борніт, полідиміт, нікелін, мілерит, віоларит, спериліт і куперит.
За В. М. Креймером промислові родовища нікелевих руд поділяють на два типи (див. табл.).
Локалізація
Плутоногенні гідротермальні родовища комплексних руд, що містять нікель (Ni-Cu, Ni-Co-Ag, Ni-Pb-Zn, Co-Ni-Ag-Bi-U), відомі: в РФ (Ховуакси, Тува), Марокко (Бу-Аззер), Канаді (Кобальт, Ельдорадо), М'янмі (Боудвін), Чехії і Німеччині (Рудні гори). Головні мінерали: рудні — нікелін, шмальтин, хлоантит, скутерудит, сафлорит; жильні — кварц, кальцит. Другорядні: рудні — глаукодот, арсенопірит, герсдорфіт, кобальтин, лелінгіт, халькопірит, борніт, сфалерит, ґаленіт, самородне срібло, самородний бісмут, іноді уранова смолка; жильні — доломіт, родохрозит, хлорит, іноді серпентин.
Родовища силікатних нікелевих руд кори вивітрювання відомі: на Уралі (Кемпірсайське, Сахарінське, Буриктальське, Рогожинське, Черемшанське), на о. Нова Каледонія, в Індонезії, на Кубі, в Бразилії, США, Австралії, Греції і Албанії.
У Новій Каледонії відомо до 1500 родовищ силікатних руд нікелю. Верхні горизонти кори вивітрювання представлені за-лізистими латеритами, які в нижній частині (на глибині 10-27 см) збагачені ґарнієритом. Він утворює гнізда, в яких він цементує уламки брекчій, і прожилки, а також жили потужністю від 0,1 до 45 м, в середньому 1 м. Вони простежуються на глибину 50-100 м, іноді до 150 м. У низах кори вивітрювання зустрічаються руди із вмістом 3-4 % Со; вміст нікелю досягає 3-4 %. До латеритних кір вивітрювання приурочене й родовище Бонао, Домініканська Республіка.
За кількістю запасів родовища Н.р. поділяють на унікальні, великі, середні та дрібні. Унікальні родовища (в Новій Каледонії; Садбері в Канаді) містять понад 500 тис. т металу, великі — 500—250 тис. т, середні 250—100 тис. т, дрібні менше 100 тис. т. Багаті сульфідні руди містять нікелю понад 1 %, рядові — 1-0,5 %, бідні — 0,5-0,1 %; багаті силікатні руди мають в своєму складі нікелю понад 2 %, рядові — 2-1,3 % і бідні — 1,3-1 %.
Загальні світові запаси Н.р. бл. 210 млн т. Гол. видобувні країни: Канада, Н.Каледонія, Австралія.
На території України нікелеві руди виявлено на Побужжі (6 родовищ) та в Сер. Придніпров'ї (4 родовища). У Побузькій групі розробляється Деренюхське та Липовеньківське родов. Готується до експлуатації Тарнаватське родов. Через порівняно суттєві глибини залягання (40-50 м), розміщення на орних землях, значну віддаленість від заводу розробка родовищ Сер. Придніпров'я визнана на кінець ХХ ст. нерентабельною.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- U.S. Geological Survey, 2020, Mineral commodity summaries 2020: U.S. Geological Survey, 200 p., https://doi.org/10.3133/mcs2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nikelevi rudi ros nikelevye rudy angl nickel ores nim Nickelerze n pl mineralni utvorennya z vmistom nikelyu u takih kilkostyah sho jogo docilno viluchati Mineralnij skladU prirodi vidomo bl 100 mineraliv do skladu yakih vhodit nikel Golovnimi mineralami nosiyami nikelyu ye pentlandit Fe Ni S 22 42 milerit NiS 65 nikelin NiAs 44 hloantit NiAs3 2 4 5 21 2 polidimit Ni3S4 40 54 i gersdorfit NiAsS 26 40 v silikatnih rudah garniyerit NiO SiO2 H2O NiO 46 nepuyit 12NiO 3SiO2 2H2O 20 46 i revdinskit 3 Ni Mg O 2SiO2 H2O 46 U zonah okisnennya arsenovih rud rozvivayetsya anabergit Ni3As3O8 8N2O 37 yakij maye lishe poshukove znachennya KlasifikaciyaN r podilyayut na sulfidni midno nikelevi i silikatni nikelevi Midno nikelevi predstavleni takimi gol rudnimi mineralami pirotin pentlandit halkopirit i magnetit Perevazhayucha chastina rodov cih rud priurochena do dokembrijskih kristalichnih shitiv i drevnih platform Sucilni i vkrapleni rudi zalyagayut u viglyadi plasto i zhilopodibnih til linz i zhil Dlya rudnih til dokembrijskih rodov harakterne perevazhno dovzhina za padinnyam 0 5 2 km i za prostyagannyam 0 2 3 km Potuzhnist yih zminyuyetsya vid 1 do 50 300 m Rudni tila paleozojskih i mezozojskih rodov chasto harakterizuyutsya majzhe gorizontalnim zalyagannyam znachnoyu protyazhnistyu pri potuzhnosti plastopodibnih pokladiv 4 50 m Silikatni N r puhki glinopodibni utvorennya kori vivitryuvannya ultrabazitiv sho mistyat Ni u koncentraciyah 0 75 4 i bilshe Gol minerali garniyerit nontronit nepuyit revdinskit gidrogetit getit asbolan Krim nikelyu silikatni N r mistyat 0 03 0 12 So Za in klasifikaciyeyu promislovi rodovisha nikelyu podilyayut na magmatichni plutonogenni gidrotermalni kori vivitryuvannya Likvacijni magmatichni rodovisha sulfidnih midno nikelevih rud vidomi na Kolskomu pivostrovi Pechenga Alarechenske Moncha v Krasnoyarskomu krayi Talnah Oktyabrske Norilsk 1 Finlyandiyi Pori Shveciyi Klova Kanadi Sadberi Tompson SShA Stilluoter i PAR Bushveld Insizva Avstraliyi Voni pov yazani z diferencijovanimi bazit giperbazitovimi masivami zbagachenimi magniyem Rudi buvayut singenetichnimi vkraplenimi ridshe masivnimi i epigenetichnimi in yekcijnimi masivnimi ta brekchiyevimi Zvichajno voni kompleksni krim nikelyu i midi mistyat Pt Pd Rh Rn Co Se Te harakterizuyutsya dosit vitrimanim mineralnim skladom Golovni rudni minerali pirotin halkopirit pentlandit drugoryadni magnetit pirit kubanit bornit polidimit nikelin milerit violarit sperilit i kuperit Za V M Krejmerom promislovi rodovisha nikelevih rud podilyayut na dva tipi div tabl LokalizaciyaPlutonogenni gidrotermalni rodovisha kompleksnih rud sho mistyat nikel Ni Cu Ni Co Ag Ni Pb Zn Co Ni Ag Bi U vidomi v RF Hovuaksi Tuva Marokko Bu Azzer Kanadi Kobalt Eldorado M yanmi Boudvin Chehiyi i Nimechchini Rudni gori Golovni minerali rudni nikelin shmaltin hloantit skuterudit saflorit zhilni kvarc kalcit Drugoryadni rudni glaukodot arsenopirit gersdorfit kobaltin lelingit halkopirit bornit sfalerit galenit samorodne sriblo samorodnij bismut inodi uranova smolka zhilni dolomit rodohrozit hlorit inodi serpentin Rodovisha silikatnih nikelevih rud kori vivitryuvannya vidomi na Urali Kempirsajske Saharinske Buriktalske Rogozhinske Cheremshanske na o Nova Kaledoniya v Indoneziyi na Kubi v Braziliyi SShA Avstraliyi Greciyi i Albaniyi U Novij Kaledoniyi vidomo do 1500 rodovish silikatnih rud nikelyu Verhni gorizonti kori vivitryuvannya predstavleni za lizistimi lateritami yaki v nizhnij chastini na glibini 10 27 sm zbagacheni garniyeritom Vin utvoryuye gnizda v yakih vin cementuye ulamki brekchij i prozhilki a takozh zhili potuzhnistyu vid 0 1 do 45 m v serednomu 1 m Voni prostezhuyutsya na glibinu 50 100 m inodi do 150 m U nizah kori vivitryuvannya zustrichayutsya rudi iz vmistom 3 4 So vmist nikelyu dosyagaye 3 4 Do lateritnih kir vivitryuvannya priurochene j rodovishe Bonao Dominikanska Respublika Za kilkistyu zapasiv rodovisha N r podilyayut na unikalni veliki seredni ta dribni Unikalni rodovisha v Novij Kaledoniyi Sadberi v Kanadi mistyat ponad 500 tis t metalu veliki 500 250 tis t seredni 250 100 tis t dribni menshe 100 tis t Bagati sulfidni rudi mistyat nikelyu ponad 1 ryadovi 1 0 5 bidni 0 5 0 1 bagati silikatni rudi mayut v svoyemu skladi nikelyu ponad 2 ryadovi 2 1 3 i bidni 1 3 1 Zagalni svitovi zapasi N r bl 210 mln t Gol vidobuvni krayini Kanada N Kaledoniya Avstraliya Na teritoriyi Ukrayini nikelevi rudi viyavleno na Pobuzhzhi 6 rodovish ta v Ser Pridniprov yi 4 rodovisha U Pobuzkij grupi rozroblyayetsya Derenyuhske ta Lipovenkivske rodov Gotuyetsya do ekspluataciyi Tarnavatske rodov Cherez porivnyano suttyevi glibini zalyagannya 40 50 m rozmishennya na ornih zemlyah znachnu viddalenist vid zavodu rozrobka rodovish Ser Pridniprov ya viznana na kinec HH st nerentabelnoyu Div takozhresursi i zapasi nikelyu Nikeleva promislovist Nikel Lateritni rodovisha nikelevih rudLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 U S Geological Survey 2020 Mineral commodity summaries 2020 U S Geological Survey 200 p https doi org 10 3133 mcs2020