Гарнієрит рос гарниерит англ garnierite нім Garnierit m мінерал класу силікатів проміжний член в ізоморфній серії серпен

Гарнієрит (рос. гарниерит; англ. garnierite; нім. Garnierit m) — мінерал класу силікатів, проміжний член в ізоморфній серії серпентин Mg₆(OH)₈[Si₄O₁₀] — непуїт Ni₆(OH)₈[Si₄O₁₀], приховано-кристалічна нікелиста відміна хризоліту.

Гарнієрит

Гарнієрит у Вікісховищі

Етимологія та історія

Назва — від імені французького геолога Ж. Ґарньє. Названий в 1875 році Едвардом Даніелом Кларком на честь французького геолога Жюля Гарньє, який вперше відкрив цю руду в 1864 році в Новій Каледонії. Оскільки мінерал знайдений у великих кількостях поблизу столиці Нумеа, синонім — нумеїт (Nouméait) (Archibald Liversidge, 1874).

Загальний опис

Містить 15-45 % NiO, до 15 % MgO. Домішки: Fe, Cr, Al, Mn.

Сингонія моноклінна.

Структура шарувата.

Колір від яблучно-зеленого до зеленувато-жовтого.

Блиск матовий.

Іноді жирний на дотик. Гідрофобний.

Твердість 2,5-3,5.

Густина 2,3-2,8.

На повітрі втрачає воду і розсипається в порошок.

Утворюється при вивітрюванні ультраосновних порід. Рідкісний.

Зустрічається в асоціації з галуазитом, тальком, непуїтом, сепіолітом, опалом, лімонітом. Є родовища на Уралі, в Новій Каледонії.

Гарнієрит — складова частина силікатних нікелевих руд.

Див. також

Список мінералів

Примітки

Література

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Гарнієрит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
Гарнієрит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — .
Brindley, G.W. and P. T. Hang (1973) The nature of garnierite. structure, chemical composition and color characteristics, Clays and Clay Mineral. 21, 27-40.

Посилання

Гарнієрит у каталозі мінералів [ 18 травня 2009 у Wayback Machine.]
Гарнієрит у базі мінералів [ 1 травня 2009 у Wayback Machine.]