Синго́нія (від грец. σύν — згідно, поряд, разом, і грец. γωνία — кут — дослівно «згіднокутовість») — група видів симетрії, що мають один або кілька однакових елементів симетрії та мають однакове розташування кристалографічних осей.
Загальна характеристика
Видом симетрії називають повну сукупність елементів симетрії кристала. У кристалографії налічують 32 види симетрії, які згруповані у 7 сингоній. Групування базується на існуванні у кристалі певного мінералу осей симетрії — прямих, при обертанні навколо яких правильно повторюються однакові елементи обмеження та інші властивості кристала.
Вища категорія
- Кубічна
- найсиметричніші кристали
- присутня більш ніж одна вісь симетрії вищого порядку (L3 або L4)
- обов'язкова присутність чотирьох осей третього порядку і, окрім того, або три взаємоперпендикулярні осі четвертого порядку, або три осі другого
- максимальна кількість елементів симетрії може бути виражена формулою 3L44L36L29PC
- приклади — кам'яна сіль (галіт), пірит, галеніт, флюорит тощо.
Середня категорія
- Гексагональна
- Тетрагональна
- одна вісь симетрії четвертого порядку (L4)
- максимальна кількість елементів симетрії може бути виражена формулою L44L25PC
- приклади — каситерит (олов'яний камінь), халькопірит (мідний колчедан), циркон тощо
- Тригональна
Нижча категорія
- Ромбічна
- Моноклінна
- Триклінна
- найнесиметричніші кристали, які мають тільки центр симетрії (С)
- приклади — плагіоклази, дистен, мідний купорос тощо
Кількість просторових груп у різних сингоніях
Сингонія | Число точкових груп | Число ґраток Браве | Кількість просторових груп |
Триклінна | 2 | 1 | 2 |
Моноклінна | 3 | 2 | 13 |
Ромбічна (орторомбічна) | 3 | 4 | 59 |
Тетрагональна | 7 | 2 | 68 |
Тригональна (ромбоедрична) | 5 | 1 | 25 |
Гексагональна | 7 | 1 | 27 |
Кубічна | 5 | 3 | 36 |
Всього | 32 | 14 | 230 |
Класифікація ґраток Браве
Сингонія | Тип центрування комірки Браве | ||||
---|---|---|---|---|---|
примітивна | базо- центрована | об'ємо- центрована | гране- центрована | двічі об'ємо- центрована | |
Триклінна (паралелепіпед) | |||||
Моноклінна (призма з паралелограмом в основі) | |||||
Ромбічна (Прямокутний паралелепіпед) | |||||
Тетрагональна (Прямокутний паралелепіпед з квадратом в основі) | |||||
Гексагональна (призма з основою правильного центрованого шестикутника) | |||||
Кубічна (куб) |
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.
- Основы минералогии и кристаллографии: Учеб. пособие для педагогических вузов. — Москва: Высш школа, 1978. — 192 с. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Singo niya vid grec syn zgidno poryad razom i grec gwnia kut doslivno zgidnokutovist grupa vidiv simetriyi sho mayut odin abo kilka odnakovih elementiv simetriyi ta mayut odnakove roztashuvannya kristalografichnih osej Zagalna harakteristikaVidom simetriyi nazivayut povnu sukupnist elementiv simetriyi kristala U kristalografiyi nalichuyut 32 vidi simetriyi yaki zgrupovani u 7 singonij Grupuvannya bazuyetsya na isnuvanni u kristali pevnogo mineralu osej simetriyi pryamih pri obertanni navkolo yakih pravilno povtoryuyutsya odnakovi elementi obmezhennya ta inshi vlastivosti kristala Visha kategoriyaKubichna najsimetrichnishi kristali prisutnya bilsh nizh odna vis simetriyi vishogo poryadku L3 abo L4 obov yazkova prisutnist chotiroh osej tretogo poryadku i okrim togo abo tri vzayemoperpendikulyarni osi chetvertogo poryadku abo tri osi drugogo maksimalna kilkist elementiv simetriyi mozhe buti virazhena formuloyu 3L44L36L29PC prikladi kam yana sil galit pirit galenit flyuorit tosho Serednya kategoriyaGeksagonalna odna vis simetriyi shostogo poryadku L6 maksimalna kilkist elementiv simetriyi mozhe buti virazhena formuloyu L66L27PC prikladi apatit nefelin beril tosho Tetragonalna odna vis simetriyi chetvertogo poryadku L4 maksimalna kilkist elementiv simetriyi mozhe buti virazhena formuloyu L44L25PC prikladi kasiterit olov yanij kamin halkopirit midnij kolchedan cirkon tosho Trigonalna odna vis simetriyi tretogo poryadku L3 maksimalna kilkist elementiv simetriyi mozhe buti virazhena formuloyu L33L23PC prikladi kvarc kalcit gematit korund toshoNizhcha kategoriyaRombichna kilka osej drugogo poryadku L2 abo kilka ploshin simetriyi R maksimalna kilkist elementiv simetriyi mozhe buti virazhena formuloyu 3L23PC prikladi barit topaz markazit antimonit tosho Monoklinna odna vis simetriyi drugogo poryadku L2 abo odna ploshina simetriyi R maksimalna kilkist elementiv simetriyi mozhe buti virazhena formuloyu L2PC prikladi ortoklaz slyuda gips pirokseni tosho Triklinna najnesimetrichnishi kristali yaki mayut tilki centr simetriyi S prikladi plagioklazi disten midnij kuporos toshoKilkist prostorovih grup u riznih singoniyahSingoniya Chislo tochkovih grup Chislo gratok Brave Kilkist prostorovih grupTriklinna 2 1 2Monoklinna 3 2 13Rombichna ortorombichna 3 4 59Tetragonalna 7 2 68Trigonalna romboedrichna 5 1 25Geksagonalna 7 1 27Kubichna 5 3 36Vsogo 32 14 230Klasifikaciya gratok BraveSingoniya Tip centruvannya komirki Braveprimitivna bazo centrovana ob yemo centrovana grane centrovana dvichi ob yemo centrovanaTriklinna paralelepiped Monoklinna prizma z paralelogramom v osnovi Rombichna Pryamokutnij paralelepiped Tetragonalna Pryamokutnij paralelepiped z kvadratom v osnovi Geksagonalna prizma z osnovoyu pravilnogo centrovanogo shestikutnika Kubichna kub Div takozhPolimorfizm kristaliv Tochkova grupaDzherela Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2001 2004 Osnovy mineralogii i kristallografii Ucheb posobie dlya pedagogicheskih vuzov Moskva Vyssh shkola 1978 192 s ros