Ґратка Браве

Ґратка Браве або трансляційна ґратка — сукупність еквівалентних вузлів кристалічної ґратки, які можуть бути суміщені один із іншим лише при паралельному переносі (трансляції). Відкрита Огюстом Браве в 1848 році.

Ґратка Браве — паралелепіпед, утворений трансляцією будь-якого з вузлів кристалічної ґратки в трьох напрямках. Ці напрямки зазвичай вибираються перпендикулярними до осей симетрії або до площин симетрії.

Існує 14 типів ґраток Браве, кожна з яких належить до певної сингонії.

• Моноклінна сингонія має дві ґратки Браве: моноклінну просту і моноклінну центровану.
• Ромбічна сингонія має чотири ґратки Браве: ромбічну просту, ромбічну з центрованою основою, ромбічну об'ємноцентровану і ромбічну гранецентровану.
• Тетрагональна сингонія має дві ґратки Браве: тетрагональну просту і тетрагональну об'ємноцентровану.
• Кубічна сингонія має три ґратки Браве: кубічну просту, кубічну гранецентровану і кубічну об'ємноцентровану.

Всі решту сингонії мають лише одну ґратку Браве, назва якої збігається з назвою сингонії.

Двовимірні ґратки Браве

Існує п'ять двовимірних ґраток Браве

Ґратка	Елементарна комірка	Точкова група симетрії
Косокутна	Паралелограм; ${\displaystyle a\not =b,\varphi \not =90^{\circ }}$	2
Квадратна	Квадрат; ${\displaystyle a=b,\varphi =90^{\circ }}$	${\displaystyle 4mm}$
Гексагональна	${\displaystyle 60^{\circ }}$-ний ромб; ${\displaystyle a=b,\varphi =120^{\circ }}$	${\displaystyle 6mm}$
Примітивна прямокутна	Прямокутник; ${\displaystyle a\not =b,\varphi =90^{\circ }}$	${\displaystyle 2mm}$
Центрована прямокутна	Прямокутник; ${\displaystyle a\not =b,\varphi =90^{\circ }}$	${\displaystyle 2mm}$

Позначення ${\displaystyle mm}$ вказує на наявність двох площин дзеркального відображення.

1 - коса (моноклінна), 2 - прямокутна (орторомбічна), 3 - центрована прямокутна (орторомбічна), 4 - гексагональна, і 5 - квадратна (тетрагональна).

Див. також

• Трансляція (кристалографія)
• Ґратка (геометрія)

Джерела

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. — 1975. — 774 с.
• Сиротин Ю.И., Шаскольская М.П. (1979). Основы кристаллофизики. Москва: Наука.