Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хлори́ти — група слюдоподібних мінералів буро-зеленого кольору, що входять до складу багатьох гірських порід, особливо метаморфічних. Назва хлорит походить від грецького хлорос (χλωρός), що означає «зелений» у зв’язку з його кольором.
Історія та етимологія
Археологи знаходять прикрашені хлоритові посудини, що датуються починаючи з третього тисячоліття до нашої ери. Центром цього протоісторичного виробництва був Тепе Ягія на території сучасного Ірану, де хлорит був у великій кількості.
Багату магнієм хлоритну групу тальку вперше науково описав французький мінералог Альфред Де Клуазо (1817—1897) в 1862 році, а мінерал клінохлор американський геолог і мінералог Вільям Фіппс Блейк (1826—1910) у 1851 році.
В окремих випадках мінерали хлориту є породоутвірними мінералами. Перший науковий опис хлоритових порід датується 1879 роком Олександром Олександровичем Іностранцевим (Дослідження метаморфізованих порід у Гув. Олонці).[2]
Опис
Хлорити — важлива група шаруватих породотвірних мінералів класу силікатів, переважно зеленого кольору. Це основні алюмосилікати магнію, алюмінію і заліза з загальною формулою: (Fe, Mg, Al)6(Si, Al)4O10(OH)8 або (Mg, Fe)6-n(Al, Fe3+)n(OH)8AlnSi4-nO10, де n = 0,6÷2. Ізоморфні домішки: Cr, Ni, Mn. Широкий ізоморфізм основних складових хімічних елементів, а також заміщення Si+Mg на Al2 i Mg3 на Al2 зумовлюють велику наявність понад 30 різновидів хлоритів. Великий діапазон складу призводить до значної варіації фізичних, оптичних і рентгенівських властивостей. Подібним чином діапазон хімічного складу дозволяє мінералам групи хлориту існувати в широкому діапазоні температур і умов тиску. З цієї причини мінерали хлориту є всюдисущими мінералами в низько- та середньотемпературних метаморфічних породах, деяких вивержених породах, гідротермальних породах і глибоко захоронених відкладах.
Номенклатура багатих на Fe2O3 хлоритів (лептохлоритів) базується на залізистості хлоритів і числі атомів Al в тетраедрах. За залізистістю всі хлорити поділяються на магнезійні (до 25 %), магнезійно-залізисті (25-75 %) і залізисті (понад 75 %).
Сингонія моноклінна і псевдогексагональна, частіше моноклінна. Кристалічна структура являє собою чергування тришарових пакетів (пачок) типу тальк-пірофіліт і проміжних гідроксидних октаедричних шарів-пакетів типу бруситу або гідраргіліту. Форми виділення: пластинчасті, таблитчасті, бочкоподібні кристали, прихованокристалічні маси. Спайність досконала по (001). Густина 2,6-3,4. Твердість за шкалою Мооса 1-3. Колір зелений (різні відтінки), рідко рожевий, фіолетовий, срібно-білий. Блиск скляний до перламутрового на площинах спайності. У тонких листочках просвічує. Під мікроскопом спостерігається плеохроїзм. Злом ступінчастий, від лускуватого, раковистого до рівного.
Хлорити — важливі породотвірні мінерали зелених сланців, зеленокам'яних порід, пропілітів, спілітів, палеотипних ефузивів і вулканічних туфів. Це низькотемпературні мінерали метаморфічних, метасоматичних і гідротермальних утворень. Типові породотвірні мінерали метаморфічних порід. Відомі також як продукти екзогенних процесів. Головні представники: пенін, клінохлор, пірохлор, шамозит, евклаз, тюрингіт та ін. Супутні мінерали: ґранат, діопсид, циркон, польовий шпат, кварц, рутил, титаніт.
Розповсюдження і використання
Жили альпійського типу знаходяться у Швейцарії та Австрії, США (шт. Массачусетс та Міннесота), Чехії (Пржибрам і Кутна Гора), Франції (Лотарингія), РФ (Урал та Кольський п-ів). На території України є в Карпатах та у межах Українського щита. Використовують хлорити у паперовій промисловості; залізисті хлорити — як залізні руди.
Деякі типи гірських порід, що містять хлорит, такі як хлоритовий сланець, мають незначне декоративне використання або як будівельний камінь. Водночас хлорит є звичайним мінералом глини, яка має величезну кількість застосувань.
Різновиди
Розрізняють:
- хлорити глинисті (хлорити багаті на Fe i Al, зустрічаються в морських осадах, аргілітах, гідрослюдах),
- хлорити залізні (загальна назва хлоритів, які містять оксидне залізо);
- хлорит манґанистий (різновид пеніну, який містить 2,3 % MnO);
- хлорит нікелистий (різновид хлориту з родов. , ФРН, який містить до 6 % NiO).
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Cornelius S. Hurlbut and Cornelis Klein, 1985, Manual of Mineralogy, 20th ed., John Wiley and Sons, New York
- Timothy L. Grove, Nilanjan Chatterjee, Stephen W. Parman, and Etienne Medard, 2006, The influence of H2O on mantle wedge melting. Earth and Planetary Science Letters 249, p. 74-89.
Посилання
- Хлорити // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Mindat.org [ 25 березня 2010 у Wayback Machine.]
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Група хлоритів |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Hloriti soli Hlori ti grupa slyudopodibnih mineraliv buro zelenogo koloru sho vhodyat do skladu bagatoh girskih porid osoblivo metamorfichnih Nazva hlorit pohodit vid greckogo hloros xlwros sho oznachaye zelenij u zv yazku z jogo kolorom Hlorit Istoriya ta etimologiyaArheologi znahodyat prikrasheni hloritovi posudini sho datuyutsya pochinayuchi z tretogo tisyacholittya do nashoyi eri Centrom cogo protoistorichnogo virobnictva buv Tepe Yagiya na teritoriyi suchasnogo Iranu de hlorit buv u velikij kilkosti Bagatu magniyem hloritnu grupu talku vpershe naukovo opisav francuzkij mineralog Alfred De Kluazo 1817 1897 v 1862 roci a mineral klinohlor amerikanskij geolog i mineralog Vilyam Fipps Blejk 1826 1910 u 1851 roci V okremih vipadkah minerali hloritu ye porodoutvirnimi mineralami Pershij naukovij opis hloritovih porid datuyetsya 1879 rokom Oleksandrom Oleksandrovichem Inostrancevim Doslidzhennya metamorfizovanih porid u Guv Olonci 2 OpisHloriti vazhliva grupa sharuvatih porodotvirnih mineraliv klasu silikativ perevazhno zelenogo koloru Ce osnovni alyumosilikati magniyu alyuminiyu i zaliza z zagalnoyu formuloyu Fe Mg Al 6 Si Al 4O10 OH 8 abo Mg Fe 6 n Al Fe3 n OH 8AlnSi4 nO10 de n 0 6 2 Izomorfni domishki Cr Ni Mn Shirokij izomorfizm osnovnih skladovih himichnih elementiv a takozh zamishennya Si Mg na Al2 i Mg3 na Al2 zumovlyuyut veliku nayavnist ponad 30 riznovidiv hloritiv Velikij diapazon skladu prizvodit do znachnoyi variaciyi fizichnih optichnih i rentgenivskih vlastivostej Podibnim chinom diapazon himichnogo skladu dozvolyaye mineralam grupi hloritu isnuvati v shirokomu diapazoni temperatur i umov tisku Z ciyeyi prichini minerali hloritu ye vsyudisushimi mineralami v nizko ta serednotemperaturnih metamorfichnih porodah deyakih viverzhenih porodah gidrotermalnih porodah i gliboko zahoronenih vidkladah Nomenklatura bagatih na Fe2O3 hloritiv leptohloritiv bazuyetsya na zalizistosti hloritiv i chisli atomiv Al v tetraedrah Za zalizististyu vsi hloriti podilyayutsya na magnezijni do 25 magnezijno zalizisti 25 75 i zalizisti ponad 75 Singoniya monoklinna i psevdogeksagonalna chastishe monoklinna Kristalichna struktura yavlyaye soboyu cherguvannya trisharovih paketiv pachok tipu talk pirofilit i promizhnih gidroksidnih oktaedrichnih shariv paketiv tipu brusitu abo gidrargilitu Formi vidilennya plastinchasti tablitchasti bochkopodibni kristali prihovanokristalichni masi Spajnist doskonala po 001 Gustina 2 6 3 4 Tverdist za shkaloyu Moosa 1 3 Kolir zelenij rizni vidtinki ridko rozhevij fioletovij sribno bilij Blisk sklyanij do perlamutrovogo na ploshinah spajnosti U tonkih listochkah prosvichuye Pid mikroskopom sposterigayetsya pleohroyizm Zlom stupinchastij vid luskuvatogo rakovistogo do rivnogo Hloriti vazhlivi porodotvirni minerali zelenih slanciv zelenokam yanih porid propilitiv spilitiv paleotipnih efuziviv i vulkanichnih tufiv Ce nizkotemperaturni minerali metamorfichnih metasomatichnih i gidrotermalnih utvoren Tipovi porodotvirni minerali metamorfichnih porid Vidomi takozh yak produkti ekzogennih procesiv Golovni predstavniki penin klinohlor pirohlor shamozit evklaz tyuringit ta in Suputni minerali granat diopsid cirkon polovij shpat kvarc rutil titanit Rozpovsyudzhennya i vikoristannyaZhili alpijskogo tipu znahodyatsya u Shvejcariyi ta Avstriyi SShA sht Massachusets ta Minnesota Chehiyi Przhibram i Kutna Gora Franciyi Lotaringiya RF Ural ta Kolskij p iv Na teritoriyi Ukrayini ye v Karpatah ta u mezhah Ukrayinskogo shita Vikoristovuyut hloriti u paperovij promislovosti zalizisti hloriti yak zalizni rudi Deyaki tipi girskih porid sho mistyat hlorit taki yak hloritovij slanec mayut neznachne dekorativne vikoristannya abo yak budivelnij kamin Vodnochas hlorit ye zvichajnim mineralom glini yaka maye velicheznu kilkist zastosuvan RiznovidiRozriznyayut hloriti glinisti hloriti bagati na Fe i Al zustrichayutsya v morskih osadah argilitah gidroslyudah hloriti zalizni zagalna nazva hloritiv yaki mistyat oksidne zalizo hlorit manganistij riznovid peninu yakij mistit 2 3 MnO hlorit nikelistij riznovid hloritu z rodov FRN yakij mistit do 6 NiO Div takozhOrtohloriti GidrohloritiLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Cornelius S Hurlbut and Cornelis Klein 1985 Manual of Mineralogy 20th ed John Wiley and Sons New York ISBN 0 471 80580 7 Timothy L Grove Nilanjan Chatterjee Stephen W Parman and Etienne Medard 2006 The influence of H2O on mantle wedge melting Earth and Planetary Science Letters 249 p 74 89 PosilannyaHloriti Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Mindat org 25 bereznya 2010 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Grupa hloritivCya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim