Тепе Ягія (анг. Tepe Yahya) — сучасна назва давнього міста на південному сході Ірану. Розкопки проводилися в основному з 1967 по 1975 р. Американською школою доісторичних досліджень (American School of Prehistoric Research).
Місто Тепе-Ягія Tepe Yahya
|
Загальний опис
Селище датується від 5-го до кінця 2-го тисячоліття до нашої ери. Інший період поселення починаючи з 1000 р. до н. е. до 400 р. н. е.
У Тепе Ягія з 3-го знаходився кар'єр для видобутку хлориту. Згідно з останніми розкопками і знахідками дещо північніше розташовані пам'ятки Джірофт і Шахр-е Суфре, які належать до одної з культур епохи бронзи, що були поширені на території між долиною Інду і Шумером. Тут було розкопано велику кількість хлоритового посуду, знахідки якого виявляються на просторі між Тигром ті Індом. Це було ланка яка поєднувала відомі центри культури високого рівня, які існували у 3-му тис до н. е.
Хлоритовий посуд експортувався в майже усі сусідні країни і на узбережжі Середземного моря він користувався великою популярністю. На посудинах вирізблялися фігури міфічних істот, скорпіонів, химерних птахо-людей. Окремі знахідки, вироблені Туркменістані, Індії, Бахрейні, свідчать про далекосяжні торговельні відносини. Експерти на основі нових розкопок припускають існування тут незалежної цивілізації, яка, імовірно, була переделамською, бо тут були знайдені також глиняні таблички з протоеламським письмом. Також експерти припускають, що цінні товари, такі як лазурит, бронза, ювелірні вироби з золота вироблялися тут і продавалися до Шумеру, бо там покладів подібної сировини не було.
Хлоритовий посуд
- Кухоль з фігурою рогатої людини з району Джірофт
- Ваза из Тепе Гійан. В Луврі з 2003.
Література
- Clifford C. Lamberg-Karlovsky: Excavations at Tepe Yahya, Iran, 1967—1975, The early periods. Cambridge Mass 1986.
- Clifford C. Lamberg-Karlovsky: Excavations at Tepe Yahya, Iran, 1967—1975, The third millennium. Cambridge Mass 2001.
- Peter Magee: Excavations at Tepe Yahya, Iran, 1967—1975. The Iron Age Settlement.
- Peter Damerow, Robert K. Englund: The proto-elamite texts from Tepe Yahya. Cambridge Mass 1989.
- Matthias Schulz: Vergessene Botschaft. In: Der Spiegel. Hamburg 2010,3,S.105f. Online [ 4 травня 2014 у Wayback Machine.] ISSN 0038-7452
Примітки
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tepe Yagiya ang Tepe Yahya suchasna nazva davnogo mista na pivdennomu shodi Iranu Rozkopki provodilisya v osnovnomu z 1967 po 1975 r Amerikanskoyu shkoloyu doistorichnih doslidzhen American School of Prehistoric Research Misto Tepe Yagiya Tepe Yahya Koordinati 28 35 30 pn sh 56 21 30 sh d H G O Krayina Iran 1 Iran 1 Adminodinicya Q5668597 Kerman 1 GeoNames 113262Tepe YagiyaTepe Yagiya Iran Zagalnij opisSelishe datuyetsya vid 5 go do kincya 2 go tisyacholittya do nashoyi eri Inshij period poselennya pochinayuchi z 1000 r do n e do 400 r n e U Tepe Yagiya z 3 go znahodivsya kar yer dlya vidobutku hloritu Zgidno z ostannimi rozkopkami i znahidkami desho pivnichnishe roztashovani pam yatki Dzhiroft i Shahr e Sufre yaki nalezhat do odnoyi z kultur epohi bronzi sho buli poshireni na teritoriyi mizh dolinoyu Indu i Shumerom Tut bulo rozkopano veliku kilkist hloritovogo posudu znahidki yakogo viyavlyayutsya na prostori mizh Tigrom ti Indom Ce bulo lanka yaka poyednuvala vidomi centri kulturi visokogo rivnya yaki isnuvali u 3 mu tis do n e Hloritovij posud eksportuvavsya v majzhe usi susidni krayini i na uzberezhzhi Seredzemnogo morya vin koristuvavsya velikoyu populyarnistyu Na posudinah virizblyalisya figuri mifichnih istot skorpioniv himernih ptaho lyudej Okremi znahidki virobleni Turkmenistani Indiyi Bahrejni svidchat pro dalekosyazhni torgovelni vidnosini Eksperti na osnovi novih rozkopok pripuskayut isnuvannya tut nezalezhnoyi civilizaciyi yaka imovirno bula peredelamskoyu bo tut buli znajdeni takozh glinyani tablichki z protoelamskim pismom Takozh eksperti pripuskayut sho cinni tovari taki yak lazurit bronza yuvelirni virobi z zolota viroblyalisya tut i prodavalisya do Shumeru bo tam pokladiv podibnoyi sirovini ne bulo Hloritovij posudKuhol z figuroyu rogatoyi lyudini z rajonu Dzhiroft Vaza iz Tepe Gijan V Luvri z 2003 LiteraturaClifford C Lamberg Karlovsky Excavations at Tepe Yahya Iran 1967 1975 The early periods Cambridge Mass 1986 ISBN 0 87365 541 9 Clifford C Lamberg Karlovsky Excavations at Tepe Yahya Iran 1967 1975 The third millennium Cambridge Mass 2001 ISBN 0 87365 549 4 Peter Magee Excavations at Tepe Yahya Iran 1967 1975 The Iron Age Settlement ISBN 0 87365 550 8 Peter Damerow Robert K Englund The proto elamite texts from Tepe Yahya Cambridge Mass 1989 ISBN 0 87365 542 7 Matthias Schulz Vergessene Botschaft In Der Spiegel Hamburg 2010 3 S 105f Online 4 travnya 2014 u Wayback Machine ISSN 0038 7452PrimitkiWiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425