Інд | |
---|---|
Верхів'я річки Інд у Каракорумі | |
Супутниковий знімок басейну Інду | |
23°59′39″ пн. ш. 67°25′50″ сх. д. / 23.99440000002777751° пн. ш. 67.43080000002778718° сх. д. | |
Витік | злиття Сенге й Гару, Тибетське нагір'я |
• координати | 31°14′31″ пн. ш. 81°46′06″ сх. д. / 31.24210000002777932° пн. ш. 81.768400000027781971° сх. д. |
• висота, м | 5 300 м |
Гирло | Аравійське море |
• координати | 23°59′39″ пн. ш. 67°25′50″ сх. д. / 23.99440000002777751° пн. ш. 67.43080000002778718° сх. д. |
Басейн | d |
Країни: | Пакистан Афганістан Індія КНР |
Прирічкові країни: | Пакистан Індія КНР |
Регіон | Пенджаб Ладакх Сінд d Гілгіт-Балтистан Тибетський автономний район |
Довжина | 3 180 км |
Площа басейну: | 1 165 000 км² |
Середньорічний стік | 208,3 км³/рік |
Притоки: | Ліві: Сатледж, , , Занскар Праві: , Кабул, Гілгіт, , Шайок |
Медіафайли у Вікісховищі |
Інд (Урду: سندھ Sindh; Синдхі: سنڌو Sindhu; пенджабі (Shahmukhi: سندھ, Gurmukhi: ਸਿੰਧੂ) Sindhu; Хінді та Санскрит: सिन्धु Sindhu; Фарсі: 'حندو' 'Hindu' ; Пушту: ّآباسن 'Abasin' «Батько річок»; Тибетська: སེང་གེ་ཁ་འབབ 'Sengge Chu' «Левина Річка»; китайська: 印度 Yìndù; грецька: Ινδός Indos) — річка в Південній Азії, яка витікає з Тибету та впадає в Індійський океан, проходячи територіями Китаю, Індії та Пакистану. Інд має важливе значення для економіки Південної Азії. Від перської назви річки походить європейська назва країни — Індія.
Інд — повноводна річка у верхів'ях, але рівень води в ній значно коливається залежно від пори року. Середня витрата води біля міста Хайдарабад становить 3850 м³/с, найвища — понад 30 000 м³/с. Під час весняно-літньої повені, тобто з березня до вересня, підйоми рівня води в горах сягають 10—15 м, на рівнинах 5—7 м, у сухий період у нижній течії Інд іноді пересихає. Річка щорічно виносить до Аравійського моря 450 млн т наносів.
Інд розпочинається на схилах хребта Кайлас Тибетського нагір'я на висоті близько 5300 м на північному схилі гори Гарінг-Боче поблизу північного краю озера Манасаровар. Координати витоку: 32° пн. ш. і 81° 30' сх. д., абсолютна висота — 6500 м.
Фізична географія
У верхів'ях Інд тече на північний захід по глибокій тектонічній долині, утворюючи численні скелясті ущелини. Нижче від гирла річки Інд повертає на південний захід, прориваючись між відрогами Гімалаїв і Гіндукушу. У середній течії перетинає горбисті низькогір'я і приймає велику притоку Кабул, який майже не поступається Інду за водністю. Нижче, в , Інд проривається між відрогами Сулейманових гір і , вступає в межі Індо-Гангської рівнини, де тече в широкій долині та ділиться на рукави. Після впадання найбільшої притоки Інду річки ширина річища Інду зростає з 400—500 м до 1–2 км, а в періоди розливів сягає на заплавних ділянках 5—7 км (у районі міста — до 20—22 км). Річище на значному протязі обваловане для захисту прилеглих територій від повеней. У нижній течії Інд перетинає західну околицю пустелі Тар. Нижче від Хайдарабада починається дельта Інду (площа близько 8 тис. км²), де річка ділиться на 11 основних рукавів. Річка впадає в Аравійське море.
У горах Інд живлять переважно талі снігові й льодовикові води Каракоруму, Гіндукушу і Гімалаїв, на решті частини сточища — води від мусонних дощів. У посушливі періоди в нижній течії Інд іноді пересихає і не досягає Аравійського моря. У басейні Інду зрошується понад 11 млн га земель (головним чином у Пенджабі і в дельті). На Інді побудовано 14 великих дамб, зокрема Суккурську, за допомогою іригаційних споруд якої зрошується понад 1,7 млн га сільськогосподарських угідь. Загальна довжина іригаційних каналів сягає 65 тис. км.
Вище за річку , у області Синд, від Інду відділяється рукав (Східна Нарра), але моря він досягає лише в повені. Колись рукав Нарра, мабуть, був головним річищем. Біля Хайдарабада, за 150 км від моря, починається дельта Інду, утворюючи трикутник з площею 8000 км², берегова лінія якого простягається на 250 км уздовж берега Аравійського моря. Нині дійсним руслом річки зробився , що впадає в море на 24° 6' пн. ш. і 67° 22' сх. д.
Інд — одна з небагатьох річок у світі, що експонує, тобто відчуває вплив припливів і відпливів. Стік річки залежить і від сезонів — він дуже зменшується взимку, а в мусонні місяці (з липня до вересня) річка розливається, затоплюючи прибережні території. Існують свідчення стійкого переміщення річища, починаючи з доісторичних часів — це відхилення на захід від течії всередину , внаслідок дії сили Коріоліса.
Притоки
Найбільші з приток:
Назва | Висота, м | Координати точки злиття |
---|---|---|
та | 4144 | 32°26′24″ пн. ш. 79°42′49″ сх. д. / 32.4401042° пн. ш. 79.713707° сх. д. |
4053 | 33°10′06″ пн. ш. 78°49′26″ сх. д. / 33.1683067° пн. ш. 78.8238144° сх. д. | |
3050 | 34°09′56″ пн. ш. 77°19′54″ сх. д. / 34.1654402° пн. ш. 77.331562° сх. д. | |
2783 | 34°34′32″ пн. ш. 76°31′45″ сх. д. / 34.5754189° пн. ш. 76.5292168° сх. д. | |
2580 | 34°44′48″ пн. ш. 76°12′58″ сх. д. / 34.7465494° пн. ш. 76.2161064° сх. д. | |
Шайок | 2258 | 35°13′43″ пн. ш. 75°55′05″ сх. д. / 35.2285137° пн. ш. 75.9179306° сх. д. |
2180 | 35°19′30″ пн. ш. 75°37′44″ сх. д. / 35.3249297° пн. ш. 75.6288528° сх. д. | |
Гілгіт | 35°44′24″ пн. ш. 74°37′25″ сх. д. / 35.7401032° пн. ш. 74.6236038° сх. д. | |
35°34′11″ пн. ш. 74°38′40″ сх. д. / 35.569656° пн. ш. 74.6445465° сх. д. | ||
789 | 35°25′55″ пн. ш. 73°12′17″ сх. д. / 35.4318618° пн. ш. 73.2046509° сх. д. | |
725 | 35°08′33″ пн. ш. 73°04′56″ сх. д. / 35.1423711° пн. ш. 73.0820847° сх. д. | |
34°55′23″ пн. ш. 72°52′46″ сх. д. / 34.923097° пн. ш. 72.8795242° сх. д. | ||
Кабул (річка) | 33°53′58″ пн. ш. 72°14′09″ сх. д. / 33.8994868° пн. ш. 72.235794° сх. д. | |
Харо | 33°46′01″ пн. ш. 72°14′39″ сх. д. / 33.7668757° пн. ш. 72.2440338° сх. д. | |
33°23′48″ пн. ш. 71°48′09″ сх. д. / 33.3967657° пн. ш. 71.8024349° сх. д. | ||
211 | 33°01′13″ пн. ш. 71°43′14″ сх. д. / 33.020179° пн. ш. 71.7204666° сх. д. | |
32°37′01″ пн. ш. 71°21′24″ сх. д. / 32.6168218° пн. ш. 71.3565445° сх. д. | ||
Сатледж | 29°08′42″ пн. ш. 70°42′55″ сх. д. / 29.144965° пн. ш. 70.7152176° сх. д. |
Геологія
Річка Інд живить підводний конус виносу, який є другим за величиною осадовим тілом на Землі, складаючись з близько 5 млн км³ матеріалу гірських порід, які Інд виніс в Аравійське море за час свого існування. Дослідження відкладень в сучасній річці вказують, що гори Каракорум на півночі Пакистану є одним з найважливіших джерел матеріалу, Гімалаї є другим за обсягом джерелом, звідки осади виносяться в основному через великі річки Пенджабу (Раві, Джелам, і Сатледж). Аналіз осадів у Аравійському морі, проведений морськими геологами [en] і Джерсі Блюстайном, засвідчив, що п'ять мільйонів років тому Інд не був сполучений з цими річками Пенджабу, які замість цього текли на схід до Гангу і були захоплені пізніше. Раніша праця Пітера Кліфта показала, що пісок і осад із західного Тибету почав досягати Аравійського моря 45 млн років тому, маючи на увазі існування у цьому річищі стародавньої річки Інд. Дельта цієї прото-річки Інд згодом була знайдена в басейні Катаваз на афгано-пакистанському кордоні.
У регіоні Нангапарбат відбувається значна ерозія, спричинена річкою Інд після того, як вона змінила русло і стала протікати через цю область, звідки, як вважають, породи середнього і нижнього шарів земної кори потрапляють на поверхню.
Клімат
Дельта Інду — одне з найсухіших місць півострова Індостан, оскільки, за винятком гірської ділянки в Пакистані, долина Інду лежить в найсухішій частині Індійського субконтиненту. Рівнини, проте, отримують значну кількість опадів від літнього мусону: поблизу Абботтабаду середньорічна кількість опадів становить приблизно 1 200 міліметрів, а біля — від 1 700 міліметрів до 730 міліметрів тільки в липні і серпні. Верхня течія Інду отримує 10—20 міліметрів опадів упродовж зимових місяців унаслідок північно-західних вітрів. Вище за течією, в Кашмірі і північних областях, велика кількість опадів випадає у вигляді снігу, але нижчі долини влітку надзвичайно сухі й спекотні. Температури на півночі у горах взимку падають нижче нуля, а в липні сягають +38 °C. Річка не замерзає. Одне з найбільш спекотних місць на Землі — місто , розташоване на захід від Інду у верхньому Сінді — температура там піднімається до 49 °C.
Флора та фауна
Згадки про долину Інду, з часів походу Александра Македонського вказують на масштабний лісовий покрив в регіоні, який в наш час[] значно скоротився. Імператор Імперії Великих Моголів Бабур у своїх спогадах (Бабурнама) пише про зустрічі з носорогами уздовж берегів річки. Значне обезліснення і втручання людини в екологію гір Шивалік призвело до помітного скорочення рослинності та погіршення умов вирощування. Долина Інду є посушливим регіоном з бідною рослинністю. Сільське господарство підтримується тільки завдяки іригаційним спорудам.
Сліпий Індський річковий дельфін (Platanista gangetica minor) є підвидом південно-азійських дельфінів, що зустрічається тільки в річці Інд. Раніше вони водилися також в притоках річки Інд. За даними Всесвітнього фонду дикої природи, Індські дельфіни є одними з китоподібних, що знаходяться під найбільшою загрозою вимирання, оскільки їх нині існує лише близько 1000.
Риба палла (лат. [en]) вважається делікатесом серед людей, що живуть уздовж річки. Популяція риби у річці є помірно високою, міста Суккур, Татта та Котрі є великими центрами риболовлі в нижній течії Інду. Проте будівництво гребель та іригаційних каналів зробило рибництво важливою галуззю економічної діяльності. Розташована на південний схід від Карачі велика дельта була визнана об'єктом охорони навколишнього середовища як один з найважливіших екологічних регіонів світу. Тут річка розділяється на багато боліт, струмків та річок і впадає в море на невеликих рівнях. Відтак тут в достатку водиться морська риба, у тому числі брама та креветки.
Гідрографія
На гірській ділянці Інд живиться в основному талими сніговими і льодовиковими водами, стік становить там близько 220 км³/рік за середньої витрати води близько 7000 м³/с. Витрата є найменшою у зимові місяці (грудень-лютий), з березня до червня рівень води піднімається. У нижній частині басейну річка поповнюється водами від мусонних дощів, що призводить до весняно-літніх повеней (березень — вересень). У цей період вода піднімається на 10—15 м в горах і на 5—7 м в рівнинних частинах. У період високої води (липень-вересень) русло річки на заплавних ділянках сягає 5-7 км в ширину (в районі міста Дера-Ісмаїл-Хан ширина доходить до 20—22 км).
Середня витрата води біля Хайдарабада становить 3 850 м³/сек, а в багатоводні роки цей показник може сягати 30 тис. м³/сек. Після виходу на рівнину Інд втрачає воду через випаровування і просочування. У посушливі періоди нижня течія Інду може пересихати і не досягати Аравійського моря.
Потік Інду спостерігався протягом 34 років (з 1937 по 1970 рік включно) в Суккурі (урду سکھر, сунд. سکر), річковому порту Пакистану, розташованому за 200 км на південний захід (вниз за течією) від злиття з Сатледжем, його останньою великою притокою. Саме в області Суккуру річковий стік є максимальним. Далі вниз за течією збудовано багато іригаційних каналів, які забирають велику кількість річкової води, тим самим зменшуючи її стік. Крім того, всі подальші притоки не роблять помітного внеску в стік Інду.
У Суккурі середньорічний стік річки, що спостерігався протягом цього періоду, становив 4 072 м³/с, при площі басейну для цього місця 900 000 км².
Кількість опадів, що випали в цій частині басейну, найважливіша величина з погляду стоку (майже 100 % від загального стоку річки), досягала значення 143 мм/рік.
Середньомісячний стік Інду (в м³/с), виміряний на контрольно-вимірювальній станції Суккур.
Розрахунки за 34 роки (1937–1970 рр.)
Існують фізіографічні та історичні свідоцтва, які доводять, що принаймні з часів культури Мохенджо-Даро Інд кілька разів змінював положення свого русла нижче південного Пенджабу. У районі міст і Суккур річка затиснута між вапняковими скелями, а південніше русло річки перемістилося на захід, особливо її дельта. За останні 7 століть у верхній частині Сінду Інд перемістився на 15-30 км на захід.
Водокористування
Інд забезпечує ключові водні потреби економіки Пакистану — особливо житниці країну Пенджабу, де вирощується більшість сільськогосподарської продукції Пакистану. Річка також підтримує важку промисловість і забезпечує головне питне водопостачання в Пакистані.
Зрошувальні канали та гідроенергетика
Зрошувальні канали були вперше побудовані народом цивілізації долини Інду, а потім інженерами Кушанської Імперії та Імперії Великих Моголів. Сучасне зрошення було впроваджене Британською Ост-Індською компанією в 1850 році — будівництво сучасних каналів супроводжувалося реставрацією старих каналів. Британія керувала будівництвом однієї з найскладніших іригаційних мереж у світі. Гребля Ґудду має 1 350 метрів в довжину і зрошує Суккур, , і Калат. Гребля Суккур обслуговує більше 20 тисяч квадратних кілометрів. Поширення зв'язку приток з Індом допомогло поширенню водних ресурсів в долину Пешаварі, в Хайбер-Пахтунхві. Великі іригаційні греблі і проекти служать основою для великосерійного виробництва пакистанських культур, таких як бавовна, цукрова тростина та пшениця.
Загалом, у нижній частині басейну Інду зрошується близько 12 млн га земель (головним чином в Пенджабі і в дельті), до гирла доходить менше половини стоку річки. Сумарна довжина іригаційних каналів становить приблизно 65 тис. км, за допомогою іригаційних споруд зрошується понад 1,7 млн га.
Після проголошення незалежності Пакистану, між Індією і Пакистаном в 1960 році був підписаний [en], що гарантує Пакистану отримання води з річки Інд і її двох західних приток, річки Джелам та річки Ченаб, незалежно від контролю з боку Індії. Проект басейн Інду, передбачав, в основному, будівництво двох основних гребель, греблі Манґла, побудованої на річці Джелам і греблі Тарбела побудованої на річці Інд, разом з їхніми допоміжними греблями. Пакистанське товариство розвитку водної мережі та енергетики збудувало канал Чашма-Джелум — зв'язавши води Інду і Джелуму та розширивши водопостачання в регіонах Бахавалпур та Мултан. Пакистан побудував греблю Тарбела поблизу Равалпінді, яка має 2 743 метрів в довжину і 143 метрів у висоту, з 80-кілометровим водосховищем. Гребля Котрі біля Хайдарабаду має 915 метрів в довжину і надає додаткове постачання для Карачі. Гребля Таунса біля міста виробляє 100 000 кіловат електроенергії. Греблі також виробляють електроенергію для важкої промисловості та міських центрів. Гідроенергетичний потенціал Інду оцінюється в 20 млн кВт. Наразі побудовано 14 великих гребель.
Міста
Повінь 2010 року
Розлив Інду став причиною одного з найбільших стихійних лих 2010 року. У липні, після надзвичайно сильних мусонних дощів Інд вийшов із берегів. Дощі не припинялися наступні два місяці, що завдало значних збитків великим за площею просторам у Пакистані. У Синдху Індус прорвав береги поблизу міста Суккур 8 серпня, і під водою опинилося селище Мор-Хан-Джатой. На початку серпня повінь рушила на південь із постраждалих північних областей у напрямку західних районів Пенджабу та Синдху, зруйнувавши принаймні 1400 тис. акрів посівів. На вересень 2010 загинуло понад дві тисячі людей, а понад мільйон втратило житло.
Література
- Болдырев А. А., Ильин А. И., Новиков Ю. М., Использование водных ресурсов Индии. — М.—Л., 1961. (рос.)
- Водные ресурсы и водохозяйственные проблемы стран Азии, М., 1967. (рос.)
Примітки
- Clift, Peter D.; Blusztajn, Jerzy (15 грудня 2005). Reorganization of the western Himalayan river system after five million years ago. Nature. 438 (7070): 1001—1003. doi:10.1038/nature04379. PMID 16355221. (англ.)
- Clift, Peter D.; Shimizu, N.; Layne, G.D.; Blusztajn, J.S.; Gaedicke, C.; Schlüter, H.-U.; Clark, M.K.; and Amjad, S. (August 2001). Development of the Indus Fan and its significance for the erosional history of the Western Himalaya and Karakoram. GSA Bulletin. 113 (8): 1039—1051. doi:10.1130/0016-7606(2001)113<1039:DOTIFA>2.0.CO;2. (англ.)
- Zeitler, Peter K.; Koons, Peter O.; Bishop, Michael P.; Chamberlain, C. Page; Craw, David; Edwards, Michael A.; Hamidullah, Syed; Jam, Qasim M.; Kahn, M. Asif; Khattak, M. Umar Khan; Kidd, William S. F.; Mackie, Randall L.; Meltzer, Anne S.; Park, Stephen K.; Pecher, Arnaud; Poage, Michael A.; Sarker, Golam; Schneider, David A.; Seeber, Leonardo; and Shroder, John F. (October 2001). Crustal reworking at Nanga Parbat, Pakistan: Metamorphic consequences of thermal-mechanical coupling facilitated by erosion. Tectonics. 20 (5): 712—728. doi:10.1029/2000TC001243. (англ.)
- Indus River — Britannica Online Encyclopedia [ 25 листопада 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- [1] [ 2013-05-10 у Wayback Machine.] (англ.)
- Словарь современных географических названий — Инд [ 22 вересня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Unesco — Le bassin de l'Indus — Station: Sukkur [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- . www.structurae.the cat in the hat. Архів оригіналу за 29 червня 2011. Процитовано 9 липня 2007. (англ.)
- Indus Basin Project. Encyclopedia Britannica. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 9 липня 2007. (англ.)
- Bodeen, Christopher (8 серпня 2010). Asia flooding plunges millions into misery. Associated Press. оригіналу за 4 вересня 2010. Процитовано 8 серпня 2010.
- Guerin, Orla (7 серпня 2010). . British Broadcasting Corporation. Архів оригіналу за 7 серпня 2010. Процитовано 7 серпня 2010.
- . bbc.co.uk. 17 серпня 2010. Архів оригіналу за 25 серпня 2010. Процитовано 24 серпня 2010.
- . bbc.co.uk. 16 серпня 2010. Архів оригіналу за 16 серпня 2010. Процитовано 24 серпня 2010.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
originalna nazva IndVerhiv ya richki Ind u KarakorumiSuputnikovij znimok basejnu Indu23 59 39 pn sh 67 25 50 sh d 23 99440000002777751 pn sh 67 43080000002778718 sh d 23 99440000002777751 67 43080000002778718Vitik zlittya Senge j Garu Tibetske nagir ya koordinati 31 14 31 pn sh 81 46 06 sh d 31 24210000002777932 pn sh 81 768400000027781971 sh d 31 24210000002777932 81 768400000027781971 visota m 5 300 mGirlo Aravijske more koordinati 23 59 39 pn sh 67 25 50 sh d 23 99440000002777751 pn sh 67 43080000002778718 sh d 23 99440000002777751 67 43080000002778718Basejn dKrayini Pakistan Afganistan Indiya KNRPririchkovi krayini Pakistan Indiya KNRRegion Pendzhab Ladakh Sind d Gilgit Baltistan Tibetskij avtonomnij rajonDovzhina 3 180 kmPlosha basejnu 1 165 000 km Serednorichnij stik 208 3 km rikPritoki Livi Satledzh Zanskar Pravi Kabul Gilgit Shajok Mediafajli u Vikishovishi Ind Urdu سندھ code urd promoted to code ur Sindh Sindhi سنڌو code snd promoted to code sd Sindhu pendzhabi Shahmukhi سندھ Gurmukhi ਸ ਧ Sindhu Hindi ta Sanskrit स न ध Sindhu Farsi حندو code fas promoted to code fa Hindu Pushtu آباسن code pus promoted to code ps Abasin Batko richok Tibetska ས ང ག ཁ འབབ Sengge Chu Levina Richka kitajska 印度 Yindu grecka Indos Indos richka v Pivdennij Aziyi yaka vitikaye z Tibetu ta vpadaye v Indijskij okean prohodyachi teritoriyami Kitayu Indiyi ta Pakistanu Ind maye vazhlive znachennya dlya ekonomiki Pivdennoyi Aziyi Vid perskoyi nazvi richki pohodit yevropejska nazva krayini Indiya Ind povnovodna richka u verhiv yah ale riven vodi v nij znachno kolivayetsya zalezhno vid pori roku Serednya vitrata vodi bilya mista Hajdarabad stanovit 3850 m s najvisha ponad 30 000 m s Pid chas vesnyano litnoyi poveni tobto z bereznya do veresnya pidjomi rivnya vodi v gorah syagayut 10 15 m na rivninah 5 7 m u suhij period u nizhnij techiyi Ind inodi peresihaye Richka shorichno vinosit do Aravijskogo morya 450 mln t nanosiv Ind rozpochinayetsya na shilah hrebta Kajlas Tibetskogo nagir ya na visoti blizko 5300 m na pivnichnomu shili gori Garing Boche poblizu pivnichnogo krayu ozera Manasarovar Koordinati vitoku 32 pn sh i 81 30 sh d absolyutna visota 6500 m Fizichna geografiyaMapa basejnu Indu U verhiv yah Ind teche na pivnichnij zahid po glibokij tektonichnij dolini utvoryuyuchi chislenni skelyasti ushelini Nizhche vid girla richki Ind povertaye na pivdennij zahid prorivayuchis mizh vidrogami Gimalayiv i Gindukushu U serednij techiyi peretinaye gorbisti nizkogir ya i prijmaye veliku pritoku Kabul yakij majzhe ne postupayetsya Indu za vodnistyu Nizhche v Ind prorivayetsya mizh vidrogami Sulejmanovih gir i vstupaye v mezhi Indo Gangskoyi rivnini de teche v shirokij dolini ta dilitsya na rukavi Pislya vpadannya najbilshoyi pritoki Indu richki shirina richisha Indu zrostaye z 400 500 m do 1 2 km a v periodi rozliviv syagaye na zaplavnih dilyankah 5 7 km u rajoni mista do 20 22 km Richishe na znachnomu protyazi obvalovane dlya zahistu prileglih teritorij vid povenej U nizhnij techiyi Ind peretinaye zahidnu okolicyu pusteli Tar Nizhche vid Hajdarabada pochinayetsya delta Indu plosha blizko 8 tis km de richka dilitsya na 11 osnovnih rukaviv Richka vpadaye v Aravijske more U gorah Ind zhivlyat perevazhno tali snigovi j lodovikovi vodi Karakorumu Gindukushu i Gimalayiv na reshti chastini stochisha vodi vid musonnih doshiv U posushlivi periodi v nizhnij techiyi Ind inodi peresihaye i ne dosyagaye Aravijskogo morya U basejni Indu zroshuyetsya ponad 11 mln ga zemel golovnim chinom u Pendzhabi i v delti Na Indi pobudovano 14 velikih damb zokrema Sukkursku za dopomogoyu irigacijnih sporud yakoyi zroshuyetsya ponad 1 7 mln ga silskogospodarskih ugid Zagalna dovzhina irigacijnih kanaliv syagaye 65 tis km Vishe za richku u oblasti Sind vid Indu viddilyayetsya rukav Shidna Narra ale morya vin dosyagaye lishe v poveni Kolis rukav Narra mabut buv golovnim richishem Bilya Hajdarabada za 150 km vid morya pochinayetsya delta Indu utvoryuyuchi trikutnik z plosheyu 8000 km beregova liniya yakogo prostyagayetsya na 250 km uzdovzh berega Aravijskogo morya Nini dijsnim ruslom richki zrobivsya sho vpadaye v more na 24 6 pn sh i 67 22 sh d Ind odna z nebagatoh richok u sviti sho eksponuye tobto vidchuvaye vpliv pripliviv i vidpliviv Stik richki zalezhit i vid sezoniv vin duzhe zmenshuyetsya vzimku a v musonni misyaci z lipnya do veresnya richka rozlivayetsya zatoplyuyuchi priberezhni teritoriyi Isnuyut svidchennya stijkogo peremishennya richisha pochinayuchi z doistorichnih chasiv ce vidhilennya na zahid vid techiyi vseredinu vnaslidok diyi sili Koriolisa Pritoki Najbilshi z pritok Nazva Visota m Koordinati tochki zlittyata 4144 32 26 24 pn sh 79 42 49 sh d 32 4401042 pn sh 79 713707 sh d 32 4401042 79 7137074053 33 10 06 pn sh 78 49 26 sh d 33 1683067 pn sh 78 8238144 sh d 33 1683067 78 82381443050 34 09 56 pn sh 77 19 54 sh d 34 1654402 pn sh 77 331562 sh d 34 1654402 77 3315622783 34 34 32 pn sh 76 31 45 sh d 34 5754189 pn sh 76 5292168 sh d 34 5754189 76 52921682580 34 44 48 pn sh 76 12 58 sh d 34 7465494 pn sh 76 2161064 sh d 34 7465494 76 2161064Shajok 2258 35 13 43 pn sh 75 55 05 sh d 35 2285137 pn sh 75 9179306 sh d 35 2285137 75 91793062180 35 19 30 pn sh 75 37 44 sh d 35 3249297 pn sh 75 6288528 sh d 35 3249297 75 6288528Gilgit 35 44 24 pn sh 74 37 25 sh d 35 7401032 pn sh 74 6236038 sh d 35 7401032 74 623603835 34 11 pn sh 74 38 40 sh d 35 569656 pn sh 74 6445465 sh d 35 569656 74 6445465789 35 25 55 pn sh 73 12 17 sh d 35 4318618 pn sh 73 2046509 sh d 35 4318618 73 2046509725 35 08 33 pn sh 73 04 56 sh d 35 1423711 pn sh 73 0820847 sh d 35 1423711 73 082084734 55 23 pn sh 72 52 46 sh d 34 923097 pn sh 72 8795242 sh d 34 923097 72 8795242Kabul richka 33 53 58 pn sh 72 14 09 sh d 33 8994868 pn sh 72 235794 sh d 33 8994868 72 235794Haro 33 46 01 pn sh 72 14 39 sh d 33 7668757 pn sh 72 2440338 sh d 33 7668757 72 244033833 23 48 pn sh 71 48 09 sh d 33 3967657 pn sh 71 8024349 sh d 33 3967657 71 8024349211 33 01 13 pn sh 71 43 14 sh d 33 020179 pn sh 71 7204666 sh d 33 020179 71 720466632 37 01 pn sh 71 21 24 sh d 32 6168218 pn sh 71 3565445 sh d 32 6168218 71 3565445Satledzh 29 08 42 pn sh 70 42 55 sh d 29 144965 pn sh 70 7152176 sh d 29 144965 70 7152176GeologiyaRichka Ind zhivit pidvodnij konus vinosu yakij ye drugim za velichinoyu osadovim tilom na Zemli skladayuchis z blizko 5 mln km materialu girskih porid yaki Ind vinis v Aravijske more za chas svogo isnuvannya Doslidzhennya vidkladen v suchasnij richci vkazuyut sho gori Karakorum na pivnochi Pakistanu ye odnim z najvazhlivishih dzherel materialu Gimalayi ye drugim za obsyagom dzherelom zvidki osadi vinosyatsya v osnovnomu cherez veliki richki Pendzhabu Ravi Dzhelam i Satledzh Analiz osadiv u Aravijskomu mori provedenij morskimi geologami en i Dzhersi Blyustajnom zasvidchiv sho p yat miljoniv rokiv tomu Ind ne buv spoluchenij z cimi richkami Pendzhabu yaki zamist cogo tekli na shid do Gangu i buli zahopleni piznishe Ranisha pracya Pitera Klifta pokazala sho pisok i osad iz zahidnogo Tibetu pochav dosyagati Aravijskogo morya 45 mln rokiv tomu mayuchi na uvazi isnuvannya u comu richishi starodavnoyi richki Ind Delta ciyeyi proto richki Ind zgodom bula znajdena v basejni Katavaz na afgano pakistanskomu kordoni U regioni Nangaparbat vidbuvayetsya znachna eroziya sprichinena richkoyu Ind pislya togo yak vona zminila ruslo i stala protikati cherez cyu oblast zvidki yak vvazhayut porodi serednogo i nizhnogo shariv zemnoyi kori potraplyayut na poverhnyu KlimatDelta Indu odne z najsuhishih misc pivostrova Indostan oskilki za vinyatkom girskoyi dilyanki v Pakistani dolina Indu lezhit v najsuhishij chastini Indijskogo subkontinentu Rivnini prote otrimuyut znachnu kilkist opadiv vid litnogo musonu poblizu Abbottabadu serednorichna kilkist opadiv stanovit priblizno 1 200 milimetriv a bilya vid 1 700 milimetriv do 730 milimetriv tilki v lipni i serpni Verhnya techiya Indu otrimuye 10 20 milimetriv opadiv uprodovzh zimovih misyaciv unaslidok pivnichno zahidnih vitriv Vishe za techiyeyu v Kashmiri i pivnichnih oblastyah velika kilkist opadiv vipadaye u viglyadi snigu ale nizhchi dolini vlitku nadzvichajno suhi j spekotni Temperaturi na pivnochi u gorah vzimku padayut nizhche nulya a v lipni syagayut 38 C Richka ne zamerzaye Odne z najbilsh spekotnih misc na Zemli misto roztashovane na zahid vid Indu u verhnomu Sindi temperatura tam pidnimayetsya do 49 C Flora ta faunaZgadki pro dolinu Indu z chasiv pohodu Aleksandra Makedonskogo vkazuyut na masshtabnij lisovij pokriv v regioni yakij v nash chas koli znachno skorotivsya Imperator Imperiyi Velikih Mogoliv Babur u svoyih spogadah Baburnama pishe pro zustrichi z nosorogami uzdovzh beregiv richki Znachne obezlisnennya i vtruchannya lyudini v ekologiyu gir Shivalik prizvelo do pomitnogo skorochennya roslinnosti ta pogirshennya umov viroshuvannya Dolina Indu ye posushlivim regionom z bidnoyu roslinnistyu Silske gospodarstvo pidtrimuyetsya tilki zavdyaki irigacijnim sporudam Slipij Indskij richkovij delfin Platanista gangetica minor ye pidvidom pivdenno azijskih delfiniv sho zustrichayetsya tilki v richci Ind Ranishe voni vodilisya takozh v pritokah richki Ind Za danimi Vsesvitnogo fondu dikoyi prirodi Indski delfini ye odnimi z kitopodibnih sho znahodyatsya pid najbilshoyu zagrozoyu vimirannya oskilki yih nini isnuye lishe blizko 1000 Riba palla lat en vvazhayetsya delikatesom sered lyudej sho zhivut uzdovzh richki Populyaciya ribi u richci ye pomirno visokoyu mista Sukkur Tatta ta Kotri ye velikimi centrami ribolovli v nizhnij techiyi Indu Prote budivnictvo grebel ta irigacijnih kanaliv zrobilo ribnictvo vazhlivoyu galuzzyu ekonomichnoyi diyalnosti Roztashovana na pivdennij shid vid Karachi velika delta bula viznana ob yektom ohoroni navkolishnogo seredovisha yak odin z najvazhlivishih ekologichnih regioniv svitu Tut richka rozdilyayetsya na bagato bolit strumkiv ta richok i vpadaye v more na nevelikih rivnyah Vidtak tut v dostatku voditsya morska riba u tomu chisli brama ta krevetki GidrografiyaNa girskij dilyanci Ind zhivitsya v osnovnomu talimi snigovimi i lodovikovimi vodami stik stanovit tam blizko 220 km rik za serednoyi vitrati vodi blizko 7000 m s Vitrata ye najmenshoyu u zimovi misyaci gruden lyutij z bereznya do chervnya riven vodi pidnimayetsya U nizhnij chastini basejnu richka popovnyuyetsya vodami vid musonnih doshiv sho prizvodit do vesnyano litnih povenej berezen veresen U cej period voda pidnimayetsya na 10 15 m v gorah i na 5 7 m v rivninnih chastinah U period visokoyi vodi lipen veresen ruslo richki na zaplavnih dilyankah syagaye 5 7 km v shirinu v rajoni mista Dera Ismayil Han shirina dohodit do 20 22 km Serednya vitrata vodi bilya Hajdarabada stanovit 3 850 m sek a v bagatovodni roki cej pokaznik mozhe syagati 30 tis m sek Pislya vihodu na rivninu Ind vtrachaye vodu cherez viparovuvannya i prosochuvannya U posushlivi periodi nizhnya techiya Indu mozhe peresihati i ne dosyagati Aravijskogo morya Potik Indu sposterigavsya protyagom 34 rokiv z 1937 po 1970 rik vklyuchno v Sukkuri urdu سکھر sund سکر richkovomu portu Pakistanu roztashovanomu za 200 km na pivdennij zahid vniz za techiyeyu vid zlittya z Satledzhem jogo ostannoyu velikoyu pritokoyu Same v oblasti Sukkuru richkovij stik ye maksimalnim Dali vniz za techiyeyu zbudovano bagato irigacijnih kanaliv yaki zabirayut veliku kilkist richkovoyi vodi tim samim zmenshuyuchi yiyi stik Krim togo vsi podalshi pritoki ne roblyat pomitnogo vnesku v stik Indu U Sukkuri serednorichnij stik richki sho sposterigavsya protyagom cogo periodu stanoviv 4 072 m s pri ploshi basejnu dlya cogo miscya 900 000 km Kilkist opadiv sho vipali v cij chastini basejnu najvazhlivisha velichina z poglyadu stoku majzhe 100 vid zagalnogo stoku richki dosyagala znachennya 143 mm rik Serednomisyachnij stik Indu v m s vimiryanij na kontrolno vimiryuvalnij stanciyi Sukkur Rozrahunki za 34 roki 1937 1970 rr Isnuyut fiziografichni ta istorichni svidoctva yaki dovodyat sho prinajmni z chasiv kulturi Mohendzho Daro Ind kilka raziv zminyuvav polozhennya svogo rusla nizhche pivdennogo Pendzhabu U rajoni mist i Sukkur richka zatisnuta mizh vapnyakovimi skelyami a pivdennishe ruslo richki peremistilosya na zahid osoblivo yiyi delta Za ostanni 7 stolit u verhnij chastini Sindu Ind peremistivsya na 15 30 km na zahid VodokoristuvannyaInd zabezpechuye klyuchovi vodni potrebi ekonomiki Pakistanu osoblivo zhitnici krayinu Pendzhabu de viroshuyetsya bilshist silskogospodarskoyi produkciyi Pakistanu Richka takozh pidtrimuye vazhku promislovist i zabezpechuye golovne pitne vodopostachannya v Pakistani Zroshuvalni kanali ta gidroenergetika Greblya Tarbela na Indi Zroshuvalni kanali buli vpershe pobudovani narodom civilizaciyi dolini Indu a potim inzhenerami Kushanskoyi Imperiyi ta Imperiyi Velikih Mogoliv Suchasne zroshennya bulo vprovadzhene Britanskoyu Ost Indskoyu kompaniyeyu v 1850 roci budivnictvo suchasnih kanaliv suprovodzhuvalosya restavraciyeyu starih kanaliv Britaniya keruvala budivnictvom odniyeyi z najskladnishih irigacijnih merezh u sviti Greblya Guddu maye 1 350 metriv v dovzhinu i zroshuye Sukkur i Kalat Greblya Sukkur obslugovuye bilshe 20 tisyach kvadratnih kilometriv Poshirennya zv yazku pritok z Indom dopomoglo poshirennyu vodnih resursiv v dolinu Peshavari v Hajber Pahtunhvi Veliki irigacijni grebli i proekti sluzhat osnovoyu dlya velikoserijnogo virobnictva pakistanskih kultur takih yak bavovna cukrova trostina ta pshenicya Zagalom u nizhnij chastini basejnu Indu zroshuyetsya blizko 12 mln ga zemel golovnim chinom v Pendzhabi i v delti do girla dohodit menshe polovini stoku richki Sumarna dovzhina irigacijnih kanaliv stanovit priblizno 65 tis km za dopomogoyu irigacijnih sporud zroshuyetsya ponad 1 7 mln ga Pislya progoloshennya nezalezhnosti Pakistanu mizh Indiyeyu i Pakistanom v 1960 roci buv pidpisanij en sho garantuye Pakistanu otrimannya vodi z richki Ind i yiyi dvoh zahidnih pritok richki Dzhelam ta richki Chenab nezalezhno vid kontrolyu z boku Indiyi Proekt basejn Indu peredbachav v osnovnomu budivnictvo dvoh osnovnih grebel grebli Mangla pobudovanoyi na richci Dzhelam i grebli Tarbela pobudovanoyi na richci Ind razom z yihnimi dopomizhnimi greblyami Pakistanske tovaristvo rozvitku vodnoyi merezhi ta energetiki zbuduvalo kanal Chashma Dzhelum zv yazavshi vodi Indu i Dzhelumu ta rozshirivshi vodopostachannya v regionah Bahavalpur ta Multan Pakistan pobuduvav greblyu Tarbela poblizu Ravalpindi yaka maye 2 743 metriv v dovzhinu i 143 metriv u visotu z 80 kilometrovim vodoshovishem Greblya Kotri bilya Hajdarabadu maye 915 metriv v dovzhinu i nadaye dodatkove postachannya dlya Karachi Greblya Taunsa bilya mista viroblyaye 100 000 kilovat elektroenergiyi Grebli takozh viroblyayut elektroenergiyu dlya vazhkoyi promislovosti ta miskih centriv Gidroenergetichnij potencial Indu ocinyuyetsya v 20 mln kVt Narazi pobudovano 14 velikih grebel Mista Hajdarabad Karachi Sukkur AttokOblasti sho postrazhdali vid poveni na 26 serpnya 2010Povin 2010 rokuRozliv Indu stav prichinoyu odnogo z najbilshih stihijnih lih 2010 roku U lipni pislya nadzvichajno silnih musonnih doshiv Ind vijshov iz beregiv Doshi ne pripinyalisya nastupni dva misyaci sho zavdalo znachnih zbitkiv velikim za plosheyu prostoram u Pakistani U Sindhu Indus prorvav beregi poblizu mista Sukkur 8 serpnya i pid vodoyu opinilosya selishe Mor Han Dzhatoj Na pochatku serpnya povin rushila na pivden iz postrazhdalih pivnichnih oblastej u napryamku zahidnih rajoniv Pendzhabu ta Sindhu zrujnuvavshi prinajmni 1400 tis akriv posiviv Na veresen 2010 zaginulo ponad dvi tisyachi lyudej a ponad miljon vtratilo zhitlo LiteraturaBoldyrev A A Ilin A I Novikov Yu M Ispolzovanie vodnyh resursov Indii M L 1961 ros Vodnye resursy i vodohozyajstvennye problemy stran Azii M 1967 ros PrimitkiClift Peter D Blusztajn Jerzy 15 grudnya 2005 Reorganization of the western Himalayan river system after five million years ago Nature 438 7070 1001 1003 doi 10 1038 nature04379 PMID 16355221 angl Clift Peter D Shimizu N Layne G D Blusztajn J S Gaedicke C Schluter H U Clark M K and Amjad S August 2001 Development of the Indus Fan and its significance for the erosional history of the Western Himalaya and Karakoram GSA Bulletin 113 8 1039 1051 doi 10 1130 0016 7606 2001 113 lt 1039 DOTIFA gt 2 0 CO 2 angl Zeitler Peter K Koons Peter O Bishop Michael P Chamberlain C Page Craw David Edwards Michael A Hamidullah Syed Jam Qasim M Kahn M Asif Khattak M Umar Khan Kidd William S F Mackie Randall L Meltzer Anne S Park Stephen K Pecher Arnaud Poage Michael A Sarker Golam Schneider David A Seeber Leonardo and Shroder John F October 2001 Crustal reworking at Nanga Parbat Pakistan Metamorphic consequences of thermal mechanical coupling facilitated by erosion Tectonics 20 5 712 728 doi 10 1029 2000TC001243 angl Indus River Britannica Online Encyclopedia 25 listopada 2011 u Wayback Machine angl 1 2013 05 10 u Wayback Machine angl Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij Ind 22 veresnya 2009 u Wayback Machine ros Unesco Le bassin de l Indus Station Sukkur 3 bereznya 2016 u Wayback Machine angl www structurae the cat in the hat Arhiv originalu za 29 chervnya 2011 Procitovano 9 lipnya 2007 angl Indus Basin Project Encyclopedia Britannica Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 9 lipnya 2007 angl Bodeen Christopher 8 serpnya 2010 Asia flooding plunges millions into misery Associated Press originalu za 4 veresnya 2010 Procitovano 8 serpnya 2010 Guerin Orla 7 serpnya 2010 British Broadcasting Corporation Arhiv originalu za 7 serpnya 2010 Procitovano 7 serpnya 2010 bbc co uk 17 serpnya 2010 Arhiv originalu za 25 serpnya 2010 Procitovano 24 serpnya 2010 bbc co uk 16 serpnya 2010 Arhiv originalu za 16 serpnya 2010 Procitovano 24 serpnya 2010