Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мохе́нджо-Да́ро (урду موئن جودڑو, синдхі موئن جو دڙو; буквально «пагорб мерців») — місто цивілізації долини Інду, яке виникло близько 2600 року до н. е. Розташоване в Пакистані, у провінції Сінд. Є найдавнішим містом долини Інду і одним з перших міст в історії Південної Азії, сучасником цивілізації Стародавнього Єгипту і Межиріччя.
| Археологічні пам'ятки Мохенджо-Даро | |
|---|---|
| Archaeological Ruins at Moenjodaro | |
| Світова спадщина | |
 | |
| 27°19′45″ пн. ш. 68°08′20″ сх. д. / 27.32917° пн. ш. 68.13889° сх. д. | |
| Країна |  Пакистан, Сінд |
| Тип | Культурний |
| (Критерії) | ii, iii |
| Об'єкт № | 138 |
| Регіон | Азія і Океанія |
| Зареєстровано: | 1980 (4 сесія) |
  | |
| | |
 Мохенджо-Даро у Вікісховищі | |
Історія
Місто Мохенджо-Даро виникло близько 2600 року до н. е. і було покинуте десь за дев'ятсот років по тому. Вважається, що за часів розквіту місто було адміністративним центром цивілізації долини Інду і одним з найрозвиненіших міст Південної Азії. Імовірно, його мешканці зазнали винищення під час навали арійців.
«Пагорб мерців» був уперше серйозно досліджений в 1920-х роках експедицією британського археолога [en], який назвав знахідки Мохенджо-Даро «ідентичними» артефактам, виявленим у Хараппі, на 400 км вище за течією Інду (див. «Індська цивілізація»).
У попередніх дослідженнях «пагорб мерців» описувався як прикордонна фортеця месопотамської цивілізації, однак спроби ідентифікувати Мохенджо-Даро й інші центри Індської цивілізації зі східними містами-державами, згаданими в шумерських текстах, поки що безуспішні.
Археологія
Історія вивчення Мохенджо-Даро почалася в польовий сезон 1911-1912 років, коли територію комплексу відвідав індійський громадський діяч і сходознавець Рамакрішна Гопал Бхандаркар. Однак, вважаючи руїни недостатньо давніми, він не виявив до них великого інтересу. Через кілька років до Мохенджо-Даро приїхав співвітчизник Бхандаркара — археолог Рахалдас Банерджі. Досліджуючи в 1919-1920-х роках руїни буддистської ступи, він з подивом виявив сліди куди більш давніх культурних верств.
Мохенджо-Даро виділяється серед інших центрів Індської цивілізації майже ідеальним плануванням, використанням як основного будівельного матеріалу обпаленої цегли, а також наявністю складних іригаційних і культових споруд. Серед інших будівель, звертають на себе увагу зерносховище, «великий басейн» для ритуальних обмивань площею 83 м² і «піднесена» цитадель (можливо, призначалася для захисту від повеней). У Мохенджо-Даро були виявлені чи не перші відомі археологам громадські туалети, а також система міської каналізації. Частина території нижнього міста, де селився простолюд, була згодом затоплена Індом і тому лишається недослідженою.
На відміну від цивілізацій Єгипту та Межиріччя, де залишилися переважно культові споруди та гробниці, у Мохенджо-Даро приділяли багато уваги міській інфраструктурі, яка використовувалася усіма жителями. Також тут використовували бавовну.
До сьогодні збереглися артефакти, що підтверджують використання нафти у Стародавній Індії. На руїнах давньоіндійського міста Мохенджо-Даро був виявлений величезний басейн, побудований у III тис. до н.д., дно і стіни якого були вкриті шаром асфальту.
Загибель Мохенджо-Даро у світлі теорії палеоконтакту
1979 року світ побачила книга Девіда Девенпорта та Етторе Вінченті «Атомний вибух у 2000 році до нашої ери» («Atomic Destructionin 2000 BC»). На сторінках книги автори робили твердження про сліди вибуху, схожого на атомний, на руїнах комплексу Мохенджо-Даро. Наводяться спостереження та розрахунки, згідно з якими епіцентр вибуху становив близько 50 метрів. По центру вибуху всі будівлі виявилися зруйнованими, а цегла та каміння оплавленими. Тут же стверджувалося, що головна причина, через яку на території Мохенджо-Даро було знайдено малу кількість людських останків, — той вибух, який миттєво випарував усіх, хто був близьким до епіцентру. Дослідники навіть зібрали якісь «чорні камені» — артефакти, знайдені ними на території стародавнього міста, — і віддали їх до Інституту Мінералогії Римського Університету та до лабораторії Національної ради досліджень в Італії на обстеження. За результатами виявилось, що тектити є розплавленою керамікою. Проводячи паралелі з певними перекладами текстів індійської міфології, Девенпорт та Вінченті дійшли висновку, що Мохенджо-Даро постраждав від «зброї богів» і був, мабуть, знищений невеликою атомною бомбою.
У давньоіндійських епосах дійсно є описи дуже нетривіальних подій. В епосі «Махабхарата» говориться: «Тоді... могутній Пандава... здійснив... найвищий обряд очищення і почав показувати небесну зброю, яку вручили йому боги... Сяючий Каунтея потужними руками пустив у хід одну за одною всю чудову зброю. Щойно він привів у дію зброю небес, Земля подалася під ногами і затремтіла разом з деревами, схвилювалися річки і великий охоронець вод [океан], розкололися скелі. Не дув більше вітер, померкло [світило], що ллє тисячі променів, погас вогонь... Мешканці земних надр у страху вибралися назовні і оточили Пандаву... Обпалені [вогнем небесної] зброї, смиренно склавши долоні і прикриваючи обличчя, вони, тремтячи, молили [про пощаду]».
Девенпорт вивчав руїни Мохенджо-Даро, і дійшов висновку, що, ймовірно, знищення саме цього міста могло бути описане в древніх індійських текстах.
Галерея
-
![image]()
Скульптура чоловіка -
![image]()
Печатки -
![image]()
Шахи -
![image]()
Статуетка царя-жерця з Мохенджо-Даро. -
![image]()
Танцююча дівчина з Мохенджо-Даро.
Джерела
- * Назва в офіційному англомовному списку
- Hermann Kulke, Dietmar Rothermund. A History of India. Routledge, 2004. Page 19.
- Gregory L. Possehl. The Indus Civilization: A Contemporary Perspective. . Page 61.
- https://therussiantimes.com/istoriya/413822.html [ 18 червня 2021 у Wayback Machine.] Загадки Мохенджо-Даро и «атомный взрыв в 2000 году до нашей эры»
- Fred S. Kleiner, Christin J. Mamiya, Helen Gardner. Gardner's Art Through the Ages. . Page 168.
- Неру, Джавахарлал (1977). Взгляд на всемирную историю. В трех томах. Том 1. Прогресс. - С.268
Посилання
- Сайт Harappa.com [ 2 серпня 2009 у Wayback Machine.]
- Інформація про Мохенджо-Дарона на сайті oocities.com [ 28 квітня 2010 у Wayback Machine.]
- Harappa [ 2 серпня 2009 у Wayback Machine.]
- Archaeology.about.com [ 2 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- Harappa geography [ 15 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- HistoryWorld [ 15 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Civilizations in Pakistan [ 7 квітня 2007 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mohe ndzho Da ro urdu موئن جودڑو sindhi موئن جو دڙو bukvalno pagorb merciv misto civilizaciyi dolini Indu yake viniklo blizko 2600 roku do n e Roztashovane v Pakistani u provinciyi Sind Ye najdavnishim mistom dolini Indu i odnim z pershih mist v istoriyi Pivdennoyi Aziyi suchasnikom civilizaciyi Starodavnogo Yegiptu i Mezhirichchya Arheologichni pam yatki Mohendzho DaroArchaeological Ruins at Moenjodaro Svitova spadshina27 19 45 pn sh 68 08 20 sh d 27 32917 pn sh 68 13889 sh d 27 32917 68 13889Krayina Pakistan SindTip KulturnijKriteriyi ii iiiOb yekt 138Region Aziya i OkeaniyaZareyestrovano 1980 4 sesiya Mohendzho Daro na karti Pakistanu Mohendzho Daro u Vikishovishi Rozkopani arheologami ruyini Mohendzho DaroIstoriyaMisto Mohendzho Daro viniklo blizko 2600 roku do n e i bulo pokinute des za dev yatsot rokiv po tomu Vvazhayetsya sho za chasiv rozkvitu misto bulo administrativnim centrom civilizaciyi dolini Indu i odnim z najrozvinenishih mist Pivdennoyi Aziyi Imovirno jogo meshkanci zaznali vinishennya pid chas navali arijciv Pagorb merciv buv upershe serjozno doslidzhenij v 1920 h rokah ekspediciyeyu britanskogo arheologa en yakij nazvav znahidki Mohendzho Daro identichnimi artefaktam viyavlenim u Harappi na 400 km vishe za techiyeyu Indu div Indska civilizaciya U poperednih doslidzhennyah pagorb merciv opisuvavsya yak prikordonna fortecya mesopotamskoyi civilizaciyi odnak sprobi identifikuvati Mohendzho Daro j inshi centri Indskoyi civilizaciyi zi shidnimi mistami derzhavami zgadanimi v shumerskih tekstah poki sho bezuspishni ArheologiyaIstoriya vivchennya Mohendzho Daro pochalasya v polovij sezon 1911 1912 rokiv koli teritoriyu kompleksu vidvidav indijskij gromadskij diyach i shodoznavec Ramakrishna Gopal Bhandarkar Odnak vvazhayuchi ruyini nedostatno davnimi vin ne viyaviv do nih velikogo interesu Cherez kilka rokiv do Mohendzho Daro priyihav spivvitchiznik Bhandarkara arheolog Rahaldas Banerdzhi Doslidzhuyuchi v 1919 1920 h rokah ruyini buddistskoyi stupi vin z podivom viyaviv slidi kudi bilsh davnih kulturnih verstv Mohendzho Daro vidilyayetsya sered inshih centriv Indskoyi civilizaciyi majzhe idealnim planuvannyam vikoristannyam yak osnovnogo budivelnogo materialu obpalenoyi cegli a takozh nayavnistyu skladnih irigacijnih i kultovih sporud Sered inshih budivel zvertayut na sebe uvagu zernoshovishe velikij basejn dlya ritualnih obmivan plosheyu 83 m i pidnesena citadel mozhlivo priznachalasya dlya zahistu vid povenej U Mohendzho Daro buli viyavleni chi ne pershi vidomi arheologam gromadski tualeti a takozh sistema miskoyi kanalizaciyi Chastina teritoriyi nizhnogo mista de selivsya prostolyud bula zgodom zatoplena Indom i tomu lishayetsya nedoslidzhenoyu Na vidminu vid civilizacij Yegiptu ta Mezhirichchya de zalishilisya perevazhno kultovi sporudi ta grobnici u Mohendzho Daro pridilyali bagato uvagi miskij infrastrukturi yaka vikoristovuvalasya usima zhitelyami Takozh tut vikoristovuvali bavovnu Do sogodni zbereglisya artefakti sho pidtverdzhuyut vikoristannya nafti u Starodavnij Indiyi Na ruyinah davnoindijskogo mista Mohendzho Daro buv viyavlenij velicheznij basejn pobudovanij u III tis do n d dno i stini yakogo buli vkriti sharom asfaltu Zagibel Mohendzho Daro u svitli teoriyi paleokontaktu1979 roku svit pobachila kniga Devida Devenporta ta Ettore Vinchenti Atomnij vibuh u 2000 roci do nashoyi eri Atomic Destructionin 2000 BC Na storinkah knigi avtori robili tverdzhennya pro slidi vibuhu shozhogo na atomnij na ruyinah kompleksu Mohendzho Daro Navodyatsya sposterezhennya ta rozrahunki zgidno z yakimi epicentr vibuhu stanoviv blizko 50 metriv Po centru vibuhu vsi budivli viyavilisya zrujnovanimi a cegla ta kaminnya oplavlenimi Tut zhe stverdzhuvalosya sho golovna prichina cherez yaku na teritoriyi Mohendzho Daro bulo znajdeno malu kilkist lyudskih ostankiv toj vibuh yakij mittyevo viparuvav usih hto buv blizkim do epicentru Doslidniki navit zibrali yakis chorni kameni artefakti znajdeni nimi na teritoriyi starodavnogo mista i viddali yih do Institutu Mineralogiyi Rimskogo Universitetu ta do laboratoriyi Nacionalnoyi radi doslidzhen v Italiyi na obstezhennya Za rezultatami viyavilos sho tektiti ye rozplavlenoyu keramikoyu Provodyachi paraleli z pevnimi perekladami tekstiv indijskoyi mifologiyi Devenport ta Vinchenti dijshli visnovku sho Mohendzho Daro postrazhdav vid zbroyi bogiv i buv mabut znishenij nevelikoyu atomnoyu bomboyu U davnoindijskih eposah dijsno ye opisi duzhe netrivialnih podij V eposi Mahabharata govoritsya Todi mogutnij Pandava zdijsniv najvishij obryad ochishennya i pochav pokazuvati nebesnu zbroyu yaku vruchili jomu bogi Syayuchij Kaunteya potuzhnimi rukami pustiv u hid odnu za odnoyu vsyu chudovu zbroyu Shojno vin priviv u diyu zbroyu nebes Zemlya podalasya pid nogami i zatremtila razom z derevami shvilyuvalisya richki i velikij ohoronec vod okean rozkololisya skeli Ne duv bilshe viter pomerklo svitilo sho llye tisyachi promeniv pogas vogon Meshkanci zemnih nadr u strahu vibralisya nazovni i otochili Pandavu Obpaleni vognem nebesnoyi zbroyi smirenno sklavshi doloni i prikrivayuchi oblichchya voni tremtyachi molili pro poshadu Devenport vivchav ruyini Mohendzho Daro i dijshov visnovku sho jmovirno znishennya same cogo mista moglo buti opisane v drevnih indijskih tekstah GalereyaSkulptura cholovika Pechatki Shahi Statuetka carya zhercya z Mohendzho Daro Tancyuyucha divchina z Mohendzho Daro Dzherela Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Hermann Kulke Dietmar Rothermund A History of India Routledge 2004 Page 19 Gregory L Possehl The Indus Civilization A Contemporary Perspective ISBN 0 7591 0172 8 Page 61 https therussiantimes com istoriya 413822 html 18 chervnya 2021 u Wayback Machine Zagadki Mohendzho Daro i atomnyj vzryv v 2000 godu do nashej ery Fred S Kleiner Christin J Mamiya Helen Gardner Gardner s Art Through the Ages ISBN 0 15 505090 7 Page 168 Neru Dzhavaharlal 1977 Vzglyad na vsemirnuyu istoriyu V treh tomah Tom 1 Progress S 268PosilannyaSajt Harappa com 2 serpnya 2009 u Wayback Machine Informaciya pro Mohendzho Darona na sajti oocities com 28 kvitnya 2010 u Wayback Machine Harappa 2 serpnya 2009 u Wayback Machine Archaeology about com 2 listopada 2011 u Wayback Machine Harappa geography 15 listopada 2019 u Wayback Machine HistoryWorld 15 grudnya 2017 u Wayback Machine Civilizations in Pakistan 7 kvitnya 2007 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi