Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тибетський автономний район — автономний район на південному заході КНР.
| Тибетський автономний район | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| | |||||||||||||
 | |||||||||||||
| Адміністративний центр | Лхаса | ||||||||||||
| Найбільше місто | Лхаса | ||||||||||||
| Країна | КНР | ||||||||||||
| |||||||||||||
| Округів | 7 | ||||||||||||
| Офіційна мова | Тибетська, Китайська | ||||||||||||
| Населення | |||||||||||||
| - повне | 3 002 166 (33 місце) | ||||||||||||
| - густота | 2,55 чол./км² | ||||||||||||
| Етнікон | тибетці | ||||||||||||
| Площа | |||||||||||||
| - повна | 1,178 млн км² | ||||||||||||
| Висота | |||||||||||||
| - максимальна | 8848,86 м (Джомолунгма) | ||||||||||||
| Часовий пояс | |||||||||||||
| ВВП | 21,15 млрд юанів | ||||||||||||
| Дата заснування | 1965 | ||||||||||||
| Губернатор | Джампа Пунцог | ||||||||||||
| Секретар КПК | Ян Чуаньтан | ||||||||||||
| Вебсайт | xizang.gov.cn | ||||||||||||
| ISO 3166-2 | CN-54 | ||||||||||||
 | |||||||||||||
| Автономний регіон Тибет на мапі Китаю | |||||||||||||
| |||||||||||||
В КНР іноді називається просто Сіцзан («Тибет»), хоча історично держава Тибет займала більшу територію. Адміністративний центр і найбільше місто — Лхаса. Населення 3 002 166 осіб (33-е місце серед провінцій; дані 2010 р.). Тибетський автономний район межує з китайськими провінціями Юньнань, Цинхай, Сичуань, Сіньцзян-Уйгурським автономним районом, державами Індією, Непалом, Бутаном.
Географія Тибету
Тибетський автономний район (Сіцзан) займає площу 1 178 441 км² (3-е місце серед адміністративно-територіальних утворень КНР) і розташований на Тибетському нагір'ї, в самому високогірному регіоні Землі. На півдні ТАР знаходяться схили Гімалаїв, а на кордоні з Непалом — гора Еверест. Середній рівень над рівнем моря 4-4,5 тис. м.
У Тибеті знаходяться витоки річок Брахмапутра, Інд і Сатледж. Є багато озер, частина з яких — солоні.
Населення
Населення: 2 млн тибетців і 73 тис. китайців хань (1988). Релігія: ламаїзм (Ваджраяна — форма буддизму).
Адміністративний поділ
Сіцзан поділяється на 7 округ, 6 з яких є міськими:
| Карта | Українська назва | Китайська назва | Піньінь |
|---|---|---|---|
| Міські округи | |||
 | Лхаса | 拉萨市 | Lāsà Shì |
 | Нагчу | 那曲市 | Nàqū Shì |
 | Ньїнгчі | 林芝市 | Línzhī Shì |
 | Чамдо | 昌都市 | Chāngdū Shì |
 | Шаньнань | 山南市 | Shānnán Shì |
 | Шигацзе | 日喀则市 | Rìkāzé Shì |
| Область | |||
 | Нгарі | 阿里地区 | Ālǐ Dìqū |
Політика Тибету
Тибет — т. зв. «автономний район» Китаю з власним Народним урядом і Народним конгресом. Контролюючою силою залишається Комуністична партія Китаю, представлена Першим секретарем Ву Цзінхуа з 1985. Вважається, що район знаходиться під колоніальним правлінням.
Господарство
Виробляється: вовна, сіль, мускат, трави, хутро, продукти тваринництва, хімікати, сільськогосподарські машини. Видобувається: золото, пірит, лазурит, ртуть.
Основною домашньою твариною є як.
Історія
Тибет був незалежною державою з 5 століття.
Під номінальне правління Китаю перейшов близько 1700.
Незалежність Тибету була отримана після революції 1912.
Китай відновив своє правління в 1951, коли історичний правитель і релігійний лідер Далай-лама був вигнаний з країни, а монахи, що становлять 25 % населення, також були вигнані зі своїх монастирів. Між 1951-59 китайська Народна армія контролювала Тибет, хоча Далай-лама повернувся як номінальний духовний лідер і тимчасовий глава держави.
В 1959 тибетське повстання почалося в прилягаючих до Лхаса районах, його підтримав Тибетський місцевий уряд. Повстання було придушене армією, Далай-лама і 9 тис. чоловік виїхали в Індію. Китайці розпустили місцевий уряд, заборонили ведення спільного господарства, стали придушувати ламаїзм.
У 1965 Тибет став автономним районом Китаю, однак продовжуються виступи проти китайського правління, економіка занепадає.
Нові сутички між тибетським населенням та китайською владою почалися 10 березня 2008. У ході бойових дій загони китайської армії залишили вбитими близько 100 людей, переважно — тибетців. Більшість провідних країн світу засудили жорстокість центральної (пекінської) влади стосовно своїх «окупованих територій» напередодні проведення чергових Олімпійських ігор у Пекіні (літо 2008).
Див. також
- Тибетський одяг
- Унікальні картини, присвячені тибетській медицині
Посилання
- Тибетський автономний район // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tibet znachennya Tibetskij avtonomnij rajon avtonomnij rajon na pivdennomu zahodi KNR Tibetskij avtonomnij rajon tib བ ད རང ས ང ལ ངས kit 西藏自治区 Administrativnij centr Lhasa Najbilshe misto Lhasa Krayina KNR Mezhuye z susidni adminodinici Sinczyan Ujgurskij avtonomnij rajon Cinhaj Himachal Pradesh Uttarakhand Sichuan Nepal Sikkim Butan Yunnan Arunachal Pradesh Kachin Okrugiv 7 Oficijna mova Tibetska Kitajska Naselennya povne 3 002 166 33 misce gustota 2 55 chol km Etnikon tibetci Plosha povna 1 178 mln km Visota maksimalna 8848 86 m Dzhomolungma Chasovij poyas UTC 8 VVP 21 15 mlrd yuaniv Data zasnuvannya 1965 Gubernator Dzhampa Puncog Sekretar KPK Yan Chuantan Vebsajt xizang gov cn ISO 3166 2 CN 54 Avtonomnij region Tibet na mapi Kitayu Avtonomnij region Tibet na mapi Kitayu Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tibetskij avtonomnij rajon V KNR inodi nazivayetsya prosto Siczan Tibet hocha istorichno derzhava Tibet zajmala bilshu teritoriyu Administrativnij centr i najbilshe misto Lhasa Naselennya 3 002 166 osib 33 e misce sered provincij dani 2010 r Tibetskij avtonomnij rajon mezhuye z kitajskimi provinciyami Yunnan Cinhaj Sichuan Sinczyan Ujgurskim avtonomnim rajonom derzhavami Indiyeyu Nepalom Butanom Geografiya TibetuTibetskij avtonomnij rajon Siczan zajmaye ploshu 1 178 441 km 3 e misce sered administrativno teritorialnih utvoren KNR i roztashovanij na Tibetskomu nagir yi v samomu visokogirnomu regioni Zemli Na pivdni TAR znahodyatsya shili Gimalayiv a na kordoni z Nepalom gora Everest Serednij riven nad rivnem morya 4 4 5 tis m U Tibeti znahodyatsya vitoki richok Brahmaputra Ind i Satledzh Ye bagato ozer chastina z yakih soloni NaselennyaNaselennya 2 mln tibetciv i 73 tis kitajciv han 1988 Religiya lamayizm Vadzhrayana forma buddizmu Administrativnij podilSiczan podilyayetsya na 7 okrug 6 z yakih ye miskimi Karta Ukrayinska nazva Kitajska nazva Pinin Miski okrugi Lhasa 拉萨市 Lasa Shi Nagchu 那曲市 Naqu Shi Nyingchi 林芝市 Linzhi Shi Chamdo 昌都市 Changdu Shi Shannan 山南市 Shannan Shi Shigacze 日喀则市 Rikaze Shi Oblast Ngari 阿里地区 Alǐ DiquPolitika TibetuTibet t zv avtonomnij rajon Kitayu z vlasnim Narodnim uryadom i Narodnim kongresom Kontrolyuyuchoyu siloyu zalishayetsya Komunistichna partiya Kitayu predstavlena Pershim sekretarem Vu Czinhua z 1985 Vvazhayetsya sho rajon znahoditsya pid kolonialnim pravlinnyam GospodarstvoYaki v tibetskomu seli Viroblyayetsya vovna sil muskat travi hutro produkti tvarinnictva himikati silskogospodarski mashini Vidobuvayetsya zoloto pirit lazurit rtut Osnovnoyu domashnoyu tvarinoyu ye yak IstoriyaTibet buv nezalezhnoyu derzhavoyu z 5 stolittya Pid nominalne pravlinnya Kitayu perejshov blizko 1700 Nezalezhnist Tibetu bula otrimana pislya revolyuciyi 1912 Kitaj vidnoviv svoye pravlinnya v 1951 koli istorichnij pravitel i religijnij lider Dalaj lama buv vignanij z krayini a monahi sho stanovlyat 25 naselennya takozh buli vignani zi svoyih monastiriv Mizh 1951 59 kitajska Narodna armiya kontrolyuvala Tibet hocha Dalaj lama povernuvsya yak nominalnij duhovnij lider i timchasovij glava derzhavi V 1959 tibetske povstannya pochalosya v prilyagayuchih do Lhasa rajonah jogo pidtrimav Tibetskij miscevij uryad Povstannya bulo pridushene armiyeyu Dalaj lama i 9 tis cholovik viyihali v Indiyu Kitajci rozpustili miscevij uryad zaboronili vedennya spilnogo gospodarstva stali pridushuvati lamayizm U 1965 Tibet stav avtonomnim rajonom Kitayu odnak prodovzhuyutsya vistupi proti kitajskogo pravlinnya ekonomika zanepadaye Novi sutichki mizh tibetskim naselennyam ta kitajskoyu vladoyu pochalisya 10 bereznya 2008 U hodi bojovih dij zagoni kitajskoyi armiyi zalishili vbitimi blizko 100 lyudej perevazhno tibetciv Bilshist providnih krayin svitu zasudili zhorstokist centralnoyi pekinskoyi vladi stosovno svoyih okupovanih teritorij naperedodni provedennya chergovih Olimpijskih igor u Pekini lito 2008 Div takozhTibetskij odyag Unikalni kartini prisvyacheni tibetskij mediciniPosilannyaTibetskij avtonomnij rajon Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006