Сіньцзян-Уйгурський автономний район, скорочено — СУАР (кит. 新疆 维吾尔 自治区, пін. xīn-jiāng wéi-wú-ěr zì-zhì-qū; уйг. شىنجاڭ ئۇيغۇر ئاپتونوم رايونى, Shinjang Uyghur aptonom rayoni, Шинҗаң Уйғур аптоном райони) — автономний район на північному заході КНР. Відомий також як Сіньцзян, Китайський Туркестан або Східний Туркестан. Це найбільший район Китаю, його площа становить приблизно 1/6 території країни.
Сіньцзян-Уйгурський автономний район | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Адміністративний центр | Урумчі | ||||
Найбільше місто | Урумчі | ||||
Країна | КНР | ||||
| |||||
Округів | 14 | ||||
Офіційна мова | Китайська, уйгурська | ||||
Населення | |||||
- повне | 19,630 млн (24 місце) | ||||
- густота | 11,8 чол./км² | ||||
Етнікон | Уйгури | ||||
Площа | |||||
- повна | 1,66 млн км² | ||||
Висота | |||||
- максимальна | 8611 м (K2) | ||||
- мінімальна | -154 м (Турфанська улоговина) | ||||
Часовий пояс | |||||
ВВП | 220 млрд юанів | ||||
ІРЛП | 0.752 | ||||
Дата заснування | 1 жовтня 1955 | ||||
Губернатор | Ізмаїл Тілівалді | ||||
Секретар КПК | Ван Лецюань | ||||
Вебсайт | xinjiang.gov.cn | ||||
ISO 3166-2 | CN-65 | ||||
Сіньцзян-Уйгурський автономний район на мапі Китаю | |||||
|
Географія
СУАР займає серединне розташування в Євразії, його площа становить 1,66 млн км². Китайський Туркестан виходить до державного кордону Китайської Народної Республіки (довжина кордону в межах СУАР становить 5600 км): район межує (з півночі на південь, проти годинникової стрілки) з Монголією, Росією, Казахстаном, Киргизстаном, Таджикистаном, Афганістаном, контрольованим Пакистаном регіоном Гілгіт-Балтистан та індійською територією Ладакх. Район межує з китайськими провінціями Ганьсу, Цінхай і Тибетським автономним районом.
В давнину територією Сіньцзяну проходив Великий Шовковий шлях.
Східний Тянь-Шань (висота — 7000 м) поділяє Сіньцзян-Уйгурський автономний район на дві частини: північну і південну. Північну займає піщано-суглиниста Джунгарська рівнина, південну — безстічна Кашгарська рівнина, у центральній частині якої розташована пустеля Такла-Макан. Тут лежить Турфанська улоговина — найнижча точка Китаю і Центральної Азії (абсолютна глибина — 154 м). Найвища точка — гора К2 (8611 м), висота якої поступається лише висоті Евересту — розташована на кордоні з Кашміром.
Більша частина території Сіньцзяну геологічно молода, сформована внаслідок стику Євразійської плити з Індо-Австралійською, що сформувало Тянь-Шань, Куньлунь і Памір. Тому Сіньцзян — сейсмічно-небезпечна зона. Старіші геологічні утворення розташовані здебільшого на крайній півночі та сході району.
У Сіньцзяні розташована найвіддаленіша від моря точка землі — (Євразійський полюс недосяжності) (46°16′ пн. ш. 86°40′ сх. д. / 46.2800° пн. ш. 86.6700° сх. д.), який перебуває за 2648 км від найближчої берегової лінії.
Основною річкою СУАР є Тарим, тут розташовані витоки Ілі та Іртиша. Основні озера — Лобнор, Баграшкьоль, Ебі-Нур.
Клімат посушливий, різко континентальний, контрастний.
На території району розташовані декілька об'єктів екотуризму, 8 пейзажних районів: Урумчі-Наньшаньський пейзажний район, Тяньчійський пейзажний район, Кам'яний лес в Східно-Джунгарський впадині, Алтайський пейзажний район, Ілійський пейзажний район, Баянгольський пейзажний район, Каши-Хотанський район, Хамійський пейзажний район.
Історія
Перебуває під владою Китаю з 18 століття; деякі прикордонні ділянки перейшли до Російської імперії 1864 і 1881 рр. Китай ставив питання про їх повернення і вважає 480 км кордону між Сінцзяном і Таджикистаном неправильними.
Ще в середині XX століття переважну більшість жителів становили мусульмани-тюрки, переважно уйгури, а також казахи, монголи, киргизи і таджики. Їхні предки поселилися на території, відомій як Джунгарія і Східний Туркестан, ще в ранньому Середньовіччі.
Протягом майже восьми сторіч (аж до XVIII сторіччя) уйгурська держава неодноразово досягала могутності, справляючи істотний вплив навіть на політику Китаю. До складу Піднебесної територія остаточно увійшла після захоплення цього району військами маньчжурської династії Цин 1759 року (китайська назва «Сіньцзян», означає «Новий кордон»).
Наприкінці 1955 року офіційно оголошено про створення Сіньцзян-Уйгурського автономного району у складі Китайської Народної Республіки.
З 1950-х років пекінський уряд посилив політику «ханізації» віддаленої провінції, тобто переселення туди представників титульної нації. Виникла вона задовго до приходу до влади Мао Цзедуна, її практикували ще імператори династії Мін (1368—1644).
У період так званої «культурної революції» (наприкінці 1960-х рр.), національна автономія фактично перетворилася на фікцію. Посилена колонізація Сіньцзяна китайським населенням, переселення уйгурів, казахів, дунган, монголів та інших некитайських народів Сіньцзяна в його пустельні посушливі райони, що супроводжувалося утиском прав корінного некитайського населення, викликали різку незадоволеність народів Сіньцзяна й загострення національних суперечностей.
Китайська влада постійно відчуває неспокій з приводу місцевого сепаратизму. У Сіньцзян-Уйгурському автономному районі Китаю діє угрупування «Східний Туркестан», яка виступає за створення мусульманської держави на території низки країн. Китайська влада вважає її терористичною організацією, що спирається на підтримку іноземних держав.
Адміністративний поділ
— місто на правах префектури;
— складова Ілі-Казахської АО;
— де-факто знаходиться під управлінням Сіньцзянського корпусу виробництва і будівництва;
— Долина Шаксгама і Аксай-Чин відповідно
Карта | № | Назва | |||
---|---|---|---|---|---|
українською | уйгурською | китайською | піньінь | ||
1 | Урумчі | ئۈرۈمچى شەھرى | 乌鲁木齐市 | Wūlǔmùqí Shì | |
2 | Карамай | قاراماي شەھرى | 克拉玛依市 | Kèlāmǎyī Shì | |
3 | Турфан | تۇرپان ۋىلايىتى | 吐鲁番地市 | Tǔlǔfān Shì | |
4 | Хамі | قۇمۇل ۋىلايىتى | 哈密地市 | Hāmì Shì | |
5 | Чанцзі-Хуейська автономія | سانجى خۇيزۇ ئاپتونوم ئوبلاستى | 昌吉回族自治州 | Chāngjí Huízú Zìzhìzhōu | |
6 | Боро-Тала-Монгольська автономія | بۆرتالا موڭغۇل ئاپتونوم ئوبلاستى | 博尔塔拉蒙古自治州 | Bó'ěrtǎlā Měnggǔ Zìzhìzhōu | |
7 | Баянгол-Монгольська автономія | بايىنغولىن موڭغۇل ئاپتونوم ئوبلاستى | 巴音郭楞蒙古自治州 | Bāyīnguōlèng Měnggǔ Zìzhìzhōu | |
8 | Аксу | ئاقسۇ ۋىلايىتى | 阿克苏地区 | Ākèsū Dìqū | |
9 | Кизилсу-Киргизька автономія | قىزىلسۇ قىرغىز ئاپتونوم ئوبلاستى | 克孜勒苏柯尔克孜自治州 | Kèzīlèsū Kē'ěrkèzī Zìzhìzhōu | |
10 | Кашгар | قەشقەر ۋىلايىتى | 喀什地区 | Kāshí Dìqū | |
11 | Хотан | خوتەن ۋىلايىتى | 和田地区 | Hétián Dìqū | |
12 | Ілі-Казахська автономія | ئىلى قازاق ئاپتونوم ئوبلاستى | 伊犁哈萨克自治州 | Yīlí Hāsàkè Zìzhìzhōu | |
12a | Тачен | تارباغاتاي ۋىلايىتى | 塔城地区 | Tǎchéng Dìqū | |
12b | Алтай | ئالتاي ۋىلايىتى | 阿勒泰地区 | Ālètài Dìqū | |
A | Шихецзи | شىخەنزە شەھرى | 石河子市 | Shíhézǐ Shì | |
B | Уцзяцюй | ئۇجاچۇ شەھرى | 五家渠市 | Wǔjiāqú Shì | |
C | Тумшук | تۇمشۇق شەھرى | 图木舒克市 | Túmùshūkè Shì | |
D | Арал | ئارال شەھرى | 阿拉尔市 | Ālā'ěr Shì | |
E | Бейтунь | كۆكدالا شەھىرى | 北屯市 | Běitún Shì | |
F | Тєменьгуань | باشئەگىم شەھىرى | 铁门关市 | Tiěménguān Shì | |
G | قوشئۆگۈز شەھىرى | 双河市 | Shuānghé Shì | ||
H | Кокдала | كۆكدالا شەھىرى | 可克达拉市 | Kěkèdálā Shì | |
I | قۇرۇمقاش شەھىرى | 昆玉市 | Kūnyù Shì | ||
J | 胡杨河市 | Húyánghé Shì | |||
K | 新星市 | ? Shì | |||
L | 白杨市 | ? Shì |
Демографія
За даними перепису населення 2015 року, у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі мешкає близько 23,6 млн осіб. Через міграцію частка уйгурів зменшилася з 75 % (понад 3,6 млн) у 1953 році, до 45 % (понад 8,3 млн) у 2000 році. Кількість китайців навпаки збільшилась, з 6 % (300 000 у 1953 році, з них понад 100 000 вояки Народно-визвольної армії Китаю) зросли до 41 % (майже 7,6 млн у 2000 році).
Рівень народжуваності | Рівень смертності | Природний приріст | |
---|---|---|---|
Сіньцзян-Уйгурський автономний район | 15,32 ‰ | 4,48 ‰ | 10,84 ‰ |
Китайська Народна Республіка | 12,10 ‰ | 7,15 ‰ | 4,95 ‰ |
- Етноси
У Сінцзяні мешкають близько 17 етносів, найбільший — уйгури. Внаслідок цілеспрямованої державної політики міграції, етноареал уйгурів розмитий китайськими мігрантами, 80 % уйгурів СУАР проживають на південному заході (префектури Кашгар, Хотан, Кизилсу-Киргизька і Аксу, також великі анклави уйгурів є у Кумулі, Турфані, Урумчі, Тачені, Ілі-Казахській АО, та в районі Лобнора).
Національний склад (2015) | ||
---|---|---|
Народ | Чисельність | % |
Уйгури | 11 303 300 | 46.42 % |
Китайці | 8 611 000 | 38.99 % |
Казахи | 1 591 200 | 7.02 % |
Хуейцзу | 1 015 800 | 4.54 % |
Киргизи | 202 200 | 0.88 % |
Ойрати, , даури | 180 600 | 0.83 % |
Сарикольці | 50 100 | 0.21 % |
Сибо | 43 200 | 0.20 % |
Маньчжури | 27 515 | 0.11 % |
Туцзяни | 18 780 | 0.086 % |
Узбеки | 15 760 | 0.066 % |
Росіяни | 11 800 | 0.048 % |
Мяо | 7 006 | 0.038 % |
Тибетці | 6 153 | 0.033 % |
Чжуани | 5 642 | 0.031 % |
Татари | 5 183 | 0.024 % |
Салари | 3 762 | 0.020 % |
Інші | 129 190 | 0.600 % |
Найбільші міста
Місто | Населення (2018) | Площа (км²) | Густота |
---|---|---|---|
Урумчі | 3,695 | 596 | 6200 |
Кашгар | 1,055 | 130 | 8100 |
Корла | 0,785 | 285 | 2800 |
Аксу | 0,675 | 155 | 4300 |
Кумул | 0,56 | 119 | 4700 |
Релігія
Основними релігіями у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі є іслам, який поширений серед уйгурів та гуейцзу, китайців в основному сповідують китайську традиційну релігію, конфуціанство, даосизм та буддизм. Мусульмани, згідно з демографічним аналізом 2010 року, становлять 58 % населення провінції. Християни становлять 1 % від усього населення, за даними на 2009 рік.
Влада
Цей розділ потребує доповнення. (березень 2020) |
Економіка
Цей розділ потребує доповнення. (березень 2020) |
У 2015 році ВВП Сіньцзян-Уйгурського автономного району склав 932 млрд юанів (150 млрд доларів), 26 місце серед усіх провінцій та автономій Китаю. ВВП на душу населення становив 40 447 юанів (6087 доларів) на рік (22 місце серед провінції та автономій Китаю). Рівень добробуту в автономному районі становив 75 % середнього показника для Китаю.
Транспорт
Через СУАР пролягає залізниця Ланьчжоу—Урумчі—Алма-Ата, яка з'єднує КНР з Казахстаном на прикордонному переході Дружба (Достик) (Казахстан) — Алашанькоу (КНР).
Засоби масової інформації
Цей розділ потребує доповнення. (березень 2020) |
Спорт
Цей розділ потребує доповнення. (березень 2020) |
Див. також
- 2336 Сіньцзян — астероїд, названий на честь території.
Примітки
- Dillon, Michael (2004). Xinjiang: China's Muslim far northwest. Routledge. . p.24
- . Архів оригіналу за 21 листопада 2018.
- Demographia World Urban Areas - 15th Annual Edition : 201904 (PDF) (англ.). avril 2019.
- Min Junqing. The Present Situation and Characteristics of Contemporary Islam in China. JISMOR, 8. 2010 Islam by province, page 29 [ 27 квітня 2017 у Wayback Machine.]. Data from: Yang Zongde, Study on Current Muslim Population in China, Jinan Muslim, 2, 2010.
- Wang, Xiuhua (2015). Explaining Christianity in China: Why a Foreign Religion has Taken Root in Unfertile Ground (PDF) (Дипломна робота). с. 15. (PDF) оригіналу за 25 вересня 2015.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sinczyan znachennya Sinczyan Ujgurskij avtonomnij rajon skorocheno SUAR kit 新疆 维吾尔 自治区 pin xin jiang wei wu er zi zhi qu ujg شىنجاڭ ئۇيغۇر ئاپتونوم رايونى Shinjang Uyghur aptonom rayoni Shinҗan Ujgur aptonom rajoni avtonomnij rajon na pivnichnomu zahodi KNR Vidomij takozh yak Sinczyan Kitajskij Turkestan abo Shidnij Turkestan Ce najbilshij rajon Kitayu jogo plosha stanovit priblizno 1 6 teritoriyi krayini Sinczyan Ujgurskij avtonomnij rajon Ujgurska شىنجاڭ ئۇيغۇر ئاپتونوم رايون Kitajska 新疆维吾尔自治区 Administrativnij centr Urumchi Najbilshe misto Urumchi Krayina KNR Mezhuye z susidni adminodiniciCinhaj Gansu Tibetskij avtonomnij rajon Respublika Altaj Oshska oblast Narinska oblast Issik Kulska oblast Hovd Bayan Ulgij Okrugiv 14 Oficijna mova Kitajska ujgurska Naselennya povne 19 630 mln 24 misce gustota 11 8 chol km Etnikon Ujguri Plosha povna 1 66 mln km Visota maksimalna 8611 m K2 minimalna 154 m Turfanska ulogovina Chasovij poyas UTC 8 VVP 220 mlrd yuaniv IRLP 0 752 Data zasnuvannya 1 zhovtnya 1955 Gubernator Izmayil Tilivaldi Sekretar KPK Van Lecyuan Vebsajt xinjiang gov cn ISO 3166 2 CN 65 Sinczyan Ujgurskij avtonomnij rajon na mapi Kitayu Sinczyan Ujgurskij avtonomnij rajon na mapi Kitayu Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sinczyan Ujgurskij avtonomnij rajonGeografiyaSUAR zajmaye seredinne roztashuvannya v Yevraziyi jogo plosha stanovit 1 66 mln km Kitajskij Turkestan vihodit do derzhavnogo kordonu Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki dovzhina kordonu v mezhah SUAR stanovit 5600 km rajon mezhuye z pivnochi na pivden proti godinnikovoyi strilki z Mongoliyeyu Rosiyeyu Kazahstanom Kirgizstanom Tadzhikistanom Afganistanom kontrolovanim Pakistanom regionom Gilgit Baltistan ta indijskoyu teritoriyeyu Ladakh Rajon mezhuye z kitajskimi provinciyami Gansu Cinhaj i Tibetskim avtonomnim rajonom V davninu teritoriyeyu Sinczyanu prohodiv Velikij Shovkovij shlyah Pivdennij Altaj Tavan Bogdo Ula Saur Tarbagataj Mongolskij Altaj Dzhungarskij Alatau Dzhungarska rivnina Kuldzhinska rivnina Tyan Shan Bogdo Ula Karliktag Turfanska ulogovina Hamijska zapadina Bejshan Kuruktag Tarimska ulogovina Pamir Altintag Kunlun Arkatag Dolina Shaksgama Karakorum Tibetske platoOsnovni formi relyefu SUAR Shidnij Tyan Shan visota 7000 m podilyaye Sinczyan Ujgurskij avtonomnij rajon na dvi chastini pivnichnu i pivdennu Pivnichnu zajmaye pishano suglinista Dzhungarska rivnina pivdennu bezstichna Kashgarska rivnina u centralnij chastini yakoyi roztashovana pustelya Takla Makan Tut lezhit Turfanska ulogovina najnizhcha tochka Kitayu i Centralnoyi Aziyi absolyutna glibina 154 m Najvisha tochka gora K2 8611 m visota yakoyi postupayetsya lishe visoti Everestu roztashovana na kordoni z Kashmirom Bilsha chastina teritoriyi Sinczyanu geologichno moloda sformovana vnaslidok stiku Yevrazijskoyi pliti z Indo Avstralijskoyu sho sformuvalo Tyan Shan Kunlun i Pamir Tomu Sinczyan sejsmichno nebezpechna zona Starishi geologichni utvorennya roztashovani zdebilshogo na krajnij pivnochi ta shodi rajonu U Sinczyani roztashovana najviddalenisha vid morya tochka zemli Yevrazijskij polyus nedosyazhnosti 46 16 pn sh 86 40 sh d 46 2800 pn sh 86 6700 sh d 46 2800 86 6700 Yevrazijskij polyus nedostupnosti yakij perebuvaye za 2648 km vid najblizhchoyi beregovoyi liniyi Osnovnoyu richkoyu SUAR ye Tarim tut roztashovani vitoki Ili ta Irtisha Osnovni ozera Lobnor Bagrashkol Ebi Nur Klimat posushlivij rizko kontinentalnij kontrastnij Na teritoriyi rajonu roztashovani dekilka ob yektiv ekoturizmu 8 pejzazhnih rajoniv Urumchi Nanshanskij pejzazhnij rajon Tyanchijskij pejzazhnij rajon Kam yanij les v Shidno Dzhungarskij vpadini Altajskij pejzazhnij rajon Ilijskij pejzazhnij rajon Bayangolskij pejzazhnij rajon Kashi Hotanskij rajon Hamijskij pejzazhnij rajon IstoriyaPerebuvaye pid vladoyu Kitayu z 18 stolittya deyaki prikordonni dilyanki perejshli do Rosijskoyi imperiyi 1864 i 1881 rr Kitaj staviv pitannya pro yih povernennya i vvazhaye 480 km kordonu mizh Sinczyanom i Tadzhikistanom nepravilnimi She v seredini XX stolittya perevazhnu bilshist zhiteliv stanovili musulmani tyurki perevazhno ujguri a takozh kazahi mongoli kirgizi i tadzhiki Yihni predki poselilisya na teritoriyi vidomij yak Dzhungariya i Shidnij Turkestan she v rannomu Serednovichchi Protyagom majzhe vosmi storich azh do XVIII storichchya ujgurska derzhava neodnorazovo dosyagala mogutnosti spravlyayuchi istotnij vpliv navit na politiku Kitayu Do skladu Pidnebesnoyi teritoriya ostatochno uvijshla pislya zahoplennya cogo rajonu vijskami manchzhurskoyi dinastiyi Cin 1759 roku kitajska nazva Sinczyan oznachaye Novij kordon Naprikinci 1955 roku oficijno ogolosheno pro stvorennya Sinczyan Ujgurskogo avtonomnogo rajonu u skladi Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki Prapor Ujgurskogo ruhu za nezalezhnist zaboronenij v Kitayi Z 1950 h rokiv pekinskij uryad posiliv politiku hanizaciyi viddalenoyi provinciyi tobto pereselennya tudi predstavnikiv titulnoyi naciyi Vinikla vona zadovgo do prihodu do vladi Mao Czeduna yiyi praktikuvali she imperatori dinastiyi Min 1368 1644 U period tak zvanoyi kulturnoyi revolyuciyi naprikinci 1960 h rr nacionalna avtonomiya faktichno peretvorilasya na fikciyu Posilena kolonizaciya Sinczyana kitajskim naselennyam pereselennya ujguriv kazahiv dungan mongoliv ta inshih nekitajskih narodiv Sinczyana v jogo pustelni posushlivi rajoni sho suprovodzhuvalosya utiskom prav korinnogo nekitajskogo naselennya viklikali rizku nezadovolenist narodiv Sinczyana j zagostrennya nacionalnih superechnostej Kitajska vlada postijno vidchuvaye nespokij z privodu miscevogo separatizmu U Sinczyan Ujgurskomu avtonomnomu rajoni Kitayu diye ugrupuvannya Shidnij Turkestan yaka vistupaye za stvorennya musulmanskoyi derzhavi na teritoriyi nizki krayin Kitajska vlada vvazhaye yiyi teroristichnoyu organizaciyeyu sho spirayetsya na pidtrimku inozemnih derzhav Administrativnij podil misto na pravah prefekturi skladova Ili Kazahskoyi AO de fakto znahoditsya pid upravlinnyam Sinczyanskogo korpusu virobnictva i budivnictva Dolina Shaksgama i Aksaj Chin vidpovidno Karta Nazva ukrayinskoyu ujgurskoyu kitajskoyu pinin 1 Urumchi ئۈرۈمچى شەھرى 乌鲁木齐市 Wulǔmuqi Shi 2 Karamaj قاراماي شەھرى 克拉玛依市 Kelamǎyi Shi 3 Turfan تۇرپان ۋىلايىتى 吐鲁番地市 Tǔlǔfan Shi 4 Hami قۇمۇل ۋىلايىتى 哈密地市 Hami Shi 5 Chanczi Huejska avtonomiya سانجى خۇيزۇ ئاپتونوم ئوبلاستى 昌吉回族自治州 Changji Huizu Zizhizhōu 6 Boro Tala Mongolska avtonomiya بۆرتالا موڭغۇل ئاپتونوم ئوبلاستى 博尔塔拉蒙古自治州 Bo ertǎla Menggǔ Zizhizhōu 7 Bayangol Mongolska avtonomiya بايىنغولىن موڭغۇل ئاپتونوم ئوبلاستى 巴音郭楞蒙古自治州 Bayinguōleng Menggǔ Zizhizhōu 8 Aksu ئاقسۇ ۋىلايىتى 阿克苏地区 Akesu Diqu 9 Kizilsu Kirgizka avtonomiya قىزىلسۇ قىرغىز ئاپتونوم ئوبلاستى 克孜勒苏柯尔克孜自治州 Kezilesu Ke erkezi Zizhizhōu 10 Kashgar قەشقەر ۋىلايىتى 喀什地区 Kashi Diqu 11 Hotan خوتەن ۋىلايىتى 和田地区 Hetian Diqu 12 Ili Kazahska avtonomiya ئىلى قازاق ئاپتونوم ئوبلاستى 伊犁哈萨克自治州 Yili Hasake Zizhizhōu 12a Tachen تارباغاتاي ۋىلايىتى 塔城地区 Tǎcheng Diqu 12b Altaj ئالتاي ۋىلايىتى 阿勒泰地区 Aletai Diqu A Shiheczi شىخەنزە شەھرى 石河子市 Shihezǐ Shi B Uczyacyuj ئۇجاچۇ شەھرى 五家渠市 Wǔjiaqu Shi C Tumshuk تۇمشۇق شەھرى 图木舒克市 Tumushuke Shi D Aral ئارال شەھرى 阿拉尔市 Ala er Shi E Bejtun كۆكدالا شەھىرى 北屯市 Beitun Shi F Tyemenguan باشئەگىم شەھىرى 铁门关市 Tiemenguan Shi G قوشئۆگۈز شەھىرى 双河市 Shuanghe Shi H Kokdala كۆكدالا شەھىرى 可克达拉市 Kekedala Shi I قۇرۇمقاش شەھىرى 昆玉市 Kunyu Shi J 胡杨河市 Huyanghe Shi K 新星市 Shi L 白杨市 ShiDemografiyaMapa poshirennya mov Za danimi perepisu naselennya 2015 roku u Sinczyan Ujgurskomu avtonomnomu rajoni meshkaye blizko 23 6 mln osib Cherez migraciyu chastka ujguriv zmenshilasya z 75 ponad 3 6 mln u 1953 roci do 45 ponad 8 3 mln u 2000 roci Kilkist kitajciv navpaki zbilshilas z 6 300 000 u 1953 roci z nih ponad 100 000 voyaki Narodno vizvolnoyi armiyi Kitayu zrosli do 41 majzhe 7 6 mln u 2000 roci Riven narodzhuvanosti Riven smertnosti Prirodnij pririst Sinczyan Ujgurskij avtonomnij rajon 15 32 4 48 10 84 Kitajska Narodna Respublika 12 10 7 15 4 95 Etnosi U Sinczyani meshkayut blizko 17 etnosiv najbilshij ujguri Vnaslidok cilespryamovanoyi derzhavnoyi politiki migraciyi etnoareal ujguriv rozmitij kitajskimi migrantami 80 ujguriv SUAR prozhivayut na pivdennomu zahodi prefekturi Kashgar Hotan Kizilsu Kirgizka i Aksu takozh veliki anklavi ujguriv ye u Kumuli Turfani Urumchi Tacheni Ili Kazahskij AO ta v rajoni Lobnora Rozselennya najbilshih etnosiv u Sinczyan Ujgurskomu avtonomnomu rajoni Ujguri Kitajci Kazahi Nacionalnij sklad 2015 Narod Chiselnist Ujguri 11 303 300 46 42 Kitajci 8 611 000 38 99 Kazahi 1 591 200 7 02 Huejczu 1 015 800 4 54 Kirgizi 202 200 0 88 Ojrati dauri 180 600 0 83 Sarikolci 50 100 0 21 Sibo 43 200 0 20 Manchzhuri 27 515 0 11 Tuczyani 18 780 0 086 Uzbeki 15 760 0 066 Rosiyani 11 800 0 048 Myao 7 006 0 038 Tibetci 6 153 0 033 Chzhuani 5 642 0 031 Tatari 5 183 0 024 Salari 3 762 0 020 Inshi 129 190 0 600 Najbilshi mistaMisto Naselennya 2018 Plosha km Gustota Urumchi 3 695 596 6200 Kashgar 1 055 130 8100 Korla 0 785 285 2800 Aksu 0 675 155 4300 Kumul 0 56 119 4700 Rozpodil naselennya za religiyeyu 2010 Islam 58 Kitajska tradicijna religiya konfucianstvo daosizm ta buddizm 41 Hristiyanstvo 1 ReligiyaOsnovnimi religiyami u Sinczyan Ujgurskomu avtonomnomu rajoni ye islam yakij poshirenij sered ujguriv ta guejczu kitajciv v osnovnomu spoviduyut kitajsku tradicijnu religiyu konfucianstvo daosizm ta buddizm Musulmani zgidno z demografichnim analizom 2010 roku stanovlyat 58 naselennya provinciyi Hristiyani stanovlyat 1 vid usogo naselennya za danimi na 2009 rik VladaCej rozdil potrebuye dopovnennya berezen 2020 EkonomikaCej rozdil potrebuye dopovnennya berezen 2020 U 2015 roci VVP Sinczyan Ujgurskogo avtonomnogo rajonu sklav 932 mlrd yuaniv 150 mlrd dolariv 26 misce sered usih provincij ta avtonomij Kitayu VVP na dushu naselennya stanoviv 40 447 yuaniv 6087 dolariv na rik 22 misce sered provinciyi ta avtonomij Kitayu Riven dobrobutu v avtonomnomu rajoni stanoviv 75 serednogo pokaznika dlya Kitayu Viroblyayut bavovna zlakovi frukti v dolinah i oazah Dobuvayut uran vugillya mid olovo naftaTransportCherez SUAR prolyagaye zaliznicya Lanchzhou Urumchi Alma Ata yaka z yednuye KNR z Kazahstanom na prikordonnomu perehodi Druzhba Dostik Kazahstan Alashankou KNR Zasobi masovoyi informaciyiCej rozdil potrebuye dopovnennya berezen 2020 SportCej rozdil potrebuye dopovnennya berezen 2020 Div takozh2336 Sinczyan asteroyid nazvanij na chest teritoriyi PrimitkiDillon Michael 2004 Xinjiang China s Muslim far northwest Routledge ISBN 978 0 415 32051 1 p 24 Arhiv originalu za 21 listopada 2018 Demographia World Urban Areas 15th Annual Edition 201904 PDF angl avril 2019 Min Junqing The Present Situation and Characteristics of Contemporary Islam in China JISMOR 8 2010 Islam by province page 29 27 kvitnya 2017 u Wayback Machine Data from Yang Zongde Study on Current Muslim Population in China Jinan Muslim 2 2010 Wang Xiuhua 2015 Explaining Christianity in China Why a Foreign Religion has Taken Root in Unfertile Ground PDF Diplomna robota s 15 PDF originalu za 25 veresnya 2015 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3