Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Офіційно в Китаї налічується 56 національностей Оскільки ханьці становлять приблизно 92 населення країни інші народи заз

Народи Китаю

Народи Китаю

Офіційно в Китаї налічується 56 національностей. Оскільки ханьці становлять приблизно 92 % населення країни, інші народи зазвичай називають національними меншинами.

image
Етнолінгвістична карта Китаю

На практиці багато малих етномовної групи об'єднані з більшими і реальна кількість етнічних груп значно вище. Так, згідно з Ethnologue [Архівовано 9 грудня 2012 у Archive.is], у Китаї налічується 299 мов — 298 живих і одна зникла ().

Варто також зазначити, що хоча більшість жителів південних провінцій Китаю говорять на [en], що значно відрізняються від офіційного стандарту, заснованого на північних діалектах (напр, кантонців, жителі Фуцзяні, хакка тощо), Вони розглядаються офіційно не як окремі національності, а як частина ханської національності.

В окремі періоди кількість офіційно визнаних груп відрізнялося. Так, під час перепису 1953 року була зазначена 41 національна меншина. А під час перепису 1964 року було зареєстровано 183 національних меншини, з яких уряд визнав тільки 54. З решти 129 народів 74 були включені до складу визнаних 54, в той час як 23 були класифіковані як «інші» і 32 як «сумнівні».

У свою чергу, уряди спеціальних адміністративних районів Гонконг і Макао також не роблять різниці між багатьма етнічними групами Китаю.

Список етнічних груп у Китаї

Нижче у таблиці згруповані за мовним критерієм всі 56 офіційних національностей із зазначенням китайської назви, самоназви, мови, чисельності за даними Шостого Загальнокитайського перепису населення 2010 року і області розселення на території країни.

українська назва китайська назва
кит. (піньїнь) 		самоназва мова чисельність (2010) розселення на території КНР (2000) примітки
китайські народи
ханьці 汉族 (Hàn Zú) 汉族 китайська мова, цунь, онг-бе, тибетська мова 1 220 844 520 повсюдно включаючи (кит. 村族, трансліт. Cūn Zú), [en], [en], індонезійців
хуейцзу 回族 (Huí Zú) 回民, 回族, 回回 китайська мова, [en], мова канцзя, [en], [en] 10 586 087 Нінся-Хуейський автономний район (1,86 млн), компактно — у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі (840 тисяч), а також у провінціях Ганьсу (1,18 млн), Хенань (950 тисяч)，Цинхай (750 тисяч)， Юньнань (640 тисяч)，Хебей (540 тисяч)，Шаньдун (500 тисяч) тощо. включаючи [en] (кит. 回辉族, піньїнь:Huíhuī Zú, (кит. 康家, піньїнь:Kāngjiā)
Тибетсько-бірманський або китайський народ
бай 白族 (Bái Zú) bairt‧zix [pɛ42‧tsi33, пэ-ци] [en], китайська мова 1 933 510 84 % — у провінції Юньнань, 7,7 % — Гуйчжоу, 7,2 % — Хунань включаючи [en], [en], [en]
Тибетсько-бірманські народи
Туцзяни 土家族 (Tǔjiā Zú) бісека (кит. 畢兹卡) китайська мова, [en], [en] 8 353 912 31,5 % — у провінції Хунань, 31 % — Хубей, 18 % — Гуйчжоу, 18 % — Чунцін
[en] 彝族 (Yí Zú) ꆈꌠ (Nuosu) [nɔ̄sū] (кит. 诺素) [en]: носу, [en] (кит. 纳苏), [en] (кит. 尼苏), [en] (кит. 撒尼), [en] (кит. 阿细), [en] (кит. 阿哲), ([en]), [en] (кит. 腊罗) і [en] (кит. 罗罗坡) ([en], кит. 理泼) 8 714 393 61,7 % — у провінції Юньнань, 27,1 % — Сичуань, 10,8 % — Гуйчжоу, декілька тисяч у Гуансі-Чжуанському автономному районі включаючи [en] кит. 浮拉族, піньїнь: Fúlā Zú, в'єт. Phù Lá), [en] кит. 拉志族, пін. Lāzhì Zú, в'єт. La Chí), [en] та [en] (кит. 普骠族, піньїнь: Pǔpiào Zú, в'єт. Pu Peo).
тибетці 藏族 (Zàng Zú) тиб. བོད་པ, вайлі bod pa (кит. 博) тибетська мова 6 282 187 45,6 % — Тибетському автономному районі, 23,7 % — у провінції Сичуань, 19,8 % — Цинхай, 8 % — Ганьсу, 2,4 % — Юньнань включаючи шерпів (кит. 夏尔巴人, піньїнь: Xiàěrbā Rén), (кит. 差(䃰)没, піньїнь: Cháméi), [ru]
[en] 哈尼族 (Hāní Zú) Haqniq [en] 1 660 932 Юньнань включаючи акха (кит. 阿卡族, піньїнь:Ākǎ Zú) і (кит. 比苏族, піньїнь: Bǐsū Zú)
лісу 傈僳族 (Lìsù Zú) ꓡꓲ-ꓢꓴ, ꓡꓲꓢꓴ [en], мова бай 702 839 96,9 % — у провінції Юньнань, 2,8 % — Сичуань
[en] 拉祜族 (Lāhù Zú) Ladhulsi, Kawzhawd [en] 485 966 Юньнань
Насі 纳西族 (Nàxī Zú) Naqxi [nɑ̀hiˉ /nàhĭˊ] мова насі 326 295 95,6 % — у провінції Юньнань, 3,1 % — Сичуань включаючи мосуо (кит. 摩梭人, піньїнь: Mósuō Rén)
[en] 羌族 (Qiāng Zú) RRmea [ʐme], 尔马 (Ěrmǎ) китайська мова, тибетська мова, [en], [en] 309 576 Сичуань
Качини 景颇族 (Jǐngpō Zú) Jingpo (Jinghpaw), Tsaiva, Lech [en], [en], [en], [en], [en], [en] і лісу. 147 828 Юньнань включаючи (кит. 载瓦族 піньїнь: Zǎiwǎ Zú), [en] (кит. 勒期族піньїнь: Lèqī Zú) і (кит. 嬷鲁族 піньїнь: Mālǔ Zú)
[en] 阿昌族 (Āchāng Zú) Ngac'ang [en] 39 555 Юньнань
[en] 普米族 (Pǔmǐ Zú) [phʐẽmi] (кит. 普日米， 培米) [en], тибетська мова 42 861 Юньнань
[en] 怒族 (Nù Zú) [en] (кит. 峨努), [en] (кит. 怒苏), ану (кит. 阿怒), нулун (кит. 怒龙) 37 523 Юньнань включаючи [en] (кит. 农族, піньїнь: Nóng Zú)
[en] 基诺族 (Jīnuò Zú) [tɕyno], [kino] [en] 23 143 Юньнань
[en] 门巴族 (Ménbā Zú) тиб. མོན་པ, вайлі mon pa мови монпа, тибетська мова 10 561 Тибетський автономний район
[en] 独龙族 (Dúlóng Zú) [tɯɹɯŋ] [en] 6930 Юньнань
[en] 珞巴族 (Luòbā Zú) богар (博嘎尔/博嘎而), нинпо (宁波), банпо (邦波), дэгэнь (德根) [en], тибетська мова 3682 Тибетський автономний район
Тайські народи
чжуани 壮族 (Zhuàng Zú) Bouxcuengh (раніше Bouчcueŋь) (кит. 布壮) чжуанська мова, китайська мова 16 926 381 Гуансі-Чжуанський автономний район (14,21 млн), Юньнань (1,14 млн), Гуандун (570 тисяч) включаючи [en] (кит. 布央族, піньїнь: Bùyāng Zú)
[en] 布依族 (Bùyī Zú) Buxqyaix [pu ʔjai] (кит. 布雅伊) [en] 2 870 034 Гуйчжоу включаючи мо (кит. 莫家族, піньїнь: Mòjiā Zú), (кит. 扬黄族, піньїнь: Yánghuáng Zú) та (кит. 唉查么族, піньїнь: Āicháme Zú)
Кам 侗族 (Dòng Zú) Gaeml [kɐm] [en] 2 879 974 Гуйчжоу (1,63 млн), Хунань (840 тисяч), Гуансі-Чжуанський автономний район (300 тисяч)
[en] 傣族 (Dǎi Zú) [tai51] [en] (кит. 傣仂, піньїнь: Dǎilè), [en] (кит. 傣那, піньїнь: Dǎinà), [en] (кит. 傣担, піньїнь: Dǎidān), [en] (кит. 傣绷, піньїнь: Dǎibēng), [en] (кит. 傣雅, піньїнь: Dǎiyǎ) 1 261 311 Юньнань включаючи ли● (кит. 卢族, піньїнь: Lú Zú, в'єт. Lự),
[en] 水族 (Shuǐ Zú) sui [en] 411 847 Гуйчжоу
[en] 仫佬族 (Mùlǎo Zú) [mu6lam1] [en] 216 257 Гуансі-Чжуанський автономний район (170 тисяч)，Гуйчжоу (близько 30 тисяч)
[en] 毛南族 (Màonán Zú) Anan (кит. 阿难) [en] 101 192 Гуансі-Чжуанський автономний район (70 тисяч)，Гуйчжоу
[en] 仡佬族 (Gēlǎo Zú) [klau] [en] 550 746 Гуйчжоу (560 тисяч), Гуансі-Чжуанський автономний район включаючи [en]
Народи лі
лі 黎族 (Lí Zú) hlai [en], китайська мова 1 463 064 Хайнань
мяо 苗族 (Miáo Zú) [m̥ɔ̃ŋ] хмонг [en], , [en] 9 426 007 48,1 % — у провинції Гуйчжоу，21,49 % — Хунань，11,67 % — Юньнань，24 % — Хубей，1,65 % — Сичуань，1,35 % — Гуандун，0,69 % — Хайнань, а также 5,62 % — у Чунцині і 5,18 % — у Гуансі-Чжуанському автономному районі група народів, включаючи
яо 瑶族 (Yáo Zú) [mĭɛn] (кит. 民, 勉) [en], [en] 2 796 003 62,1 % — у Гуансі-Чжуанському автономному районі, 21,5 % — у провінції Хунань, 8,1 % — Юньнань, 6,4 % — Гуандун, 1,5 % — Гуйчжоу група народів; включаючи [en] (巴腾族|Bāténg Zú}} піньїнь: Bāténg Zú, в'єт. Pà Thén), [en] (кит. 耶容族, піньїнь: Yēróng Zú), [en]
[en] 畲族 (Shē Zú) [hɔ22 ne53] Hone (кит. 活聂) китайська мова, [en] 708 651 55 % — у провінції Фуцзянь, 27,4 % — Чжецзян, 12,1 % — Цзянсі, 4,2 % — Гуандун включаючи [en]
Ва 佤族 (Wǎ Zú) Ba rāog (кит. 巴饶) мова ва 429 709 Юньнань
булани 布朗族 (Bùlǎng Zú) Blang [en] 119 639 Юньнань
[en] (кінь, в'єти) 京族 (Jīng Zú) 𠊛京 người Kinh,
𠊛越 người Việt 		в'єтнамська мова 28 199 Гуансі-Чжуанський автономний район
палаунг (дєани) 德昂族 (Déáng Zú) Ang (昂), Leng (冷), Liang (梁), Bulei (布雷), Na'annuomai (纳安诺买) [en] 20 556 Юньнань
Монгольські народи
монголи 蒙古族 (Měnggǔ Zú) image ᠮᠣᠩᠭᠣᠯ, монгол монгольська мова, , бурятська мова, [en], китайська мова, тибетська мова 5 981 840 70,2 % — в автономному районі Внутрішня Монголія, 12,2 % — у провінції Ляонін, 3,3 % — Цзилінь, 2,9 % — Хейлунцзян, 2,9 % — у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі, 1,5 % — у провінції Цінхай; також у провінціях Юньнань, Сичуань, Хебей, Хенань, Ганьсу, Гуйчжоу, у Пекіні, на Тайвані включаючи тувинців (кит. 图瓦人, піньїнь: Túwǎ Rén), калмиків (кит. 卡尔梅克人, піньїнь: Kǎěrméikè Rén), бурят (кит. 布里亚特人, піньїнь: Bùlǐyàtè Rén) тощо
[en] 东乡族 (Dōngxiāng Zú) сарта (кит. 撒尔塔) або санта [en], [en] 621 500 83,3 % — у провінції Ганьсу, 15,1 % — у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі
[en] 土族 (Tǔ Zú) [maŋɡuer / moŋɡuer] (кит. 蒙古尔) [en], [en] (кит. 五屯话) 289 565 77 % — у провінції Цинхай, 12 % — у провінції Ганьсу
даури 达斡尔族 (Dáwòěr Zú) [taɡʊːr / taɢʊːr] [en], китайська мова 131 992 Внутрішня Монголія (понад 70 тисяч), Хейлунцзян (понад 40 тисяч), Сіньцзян-Уйгурський автономний район
[en] 保安族 (Bǎoān Zú) [bɵ:ŋɑn / ˌpaoˈnaŋ] [en], китайська мова 20 074 90,6 % — у провінції Ганьсу, 5 % — Цинхай, 3,9 % — у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі
Тюркські народи
уйгури 维吾尔族 (Wéiwúěr Zú) ئۇيغۇر Uyƣur [ʔʊɪ'ʁʊː] уйгурська мова, китайська мова 10 069 346 Сіньцзян-Уйгурський автономний район, близько 5 тисяч в Хунані
казахи 哈萨克族 (Hāsàkè Zú) قازاقتار қазақтар [qɑzɑqtɑr] казахська мова 1 462 558 головним чином у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі, а також у провінціях Ганьсу і Цинхай, у Шанхаї
киргизи 柯尔克孜族 (Kēěrkèzī Zú) قىرغىزدار кыргыздар, [gɨr.gɨs] киргизька мова, [en], монгольська мова 186 708 Сіньцзян-Уйгурський автономний район, Хейлунцзян включаючи хакасів (кит. 哈卡斯人 піньїнь: Hākǎsī Rén, кит. 富裕科尔克孜, піньїнь: Fùyù Kēěrkèz ī)
салари 撒拉族 (Sǎlá Zú) سالار salar саларська мова 130 607 87,8 % — у провінції Цинхай, 7,7 % — Ганьсу, 4,2 % — у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі
Жовті уйгури () 裕固族 (Yùgù Zú) Sarïg Yogïr [sarɯɢ jʊɢʊr], Šera Yogor [ʃira jʊɢʊr] (кит. 萨里畏吾) [en], [en], тибетська мова 14 378 96 % — у провінції Ганьсу, 2,3 % — у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі
узбеки 乌孜别克族 (Wūzībiékè Zú) أۇزبېكلار O‘zbeklar узбецька мова 10 569 Сіньцзян-Уйгурський автономний район
татари 塔塔尔族 (Tǎtǎěr Zú) تاتارلار Tatarlar татарська мова 3556 головним чином у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі
Тунгусо-маньчжурські народи
маньчжури 满族 (Mǎn Zú) image ᠮᠠᠨᠵᠤ Manju; кит. 满族 китайська мова, маньчжурська мова 10 387 958 Ляонін (5,39 млн), Хебей (2,12 млн), Хейлунцзян (1,04 млн), Цзилінь (990 тысяч)，Внутрішня Монголія (500 тысяч)，Пекін (250 тисяч), Тяньцзінь, Аньхой, Гуйчжоу, Тайвань включаючи [en]
сибо 锡伯族 (Xíbó Zú) [šivə]; манч. image ᠰᡞᠪᡝ Sibe маньчжурська мова (сибинський діалект), китайська мова 190 481 69,4 % — у провінції Ляонін, 19,1 % — у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі, 5,3 % — у провінції Хейлунцзян, 2 % — Цзилінь
евенки 鄂温克族 (Èwēnkè Zú) эвэнкил евенкійська мова, [en], якутська мова 30 875 85 % — у Внутрішній Монголії, а також у Хейлунцзяні включаючи власне евенків (кит. 吞古 піньїнь: Tūngǔ, кит. 通古斯 піньїнь:Tōnggǔsī тунгуси), [en] (кит. 索量 піньїнь: Suǒliàng), [en] (кит. 康尼感 піньїнь: Kāngnígǎn), і якутів (кит. 压库 піньїнь:Yàkù).
[en] 鄂伦春族 (Èlúnchūn Zú) орочон [en] 8659 51,5 % — у провінції Хейлунцзян, 44,5 %— в автономному районі Внутрішня Монголія, 1,2 % — у провінції Ляонін евенки-оленярі
нанайці (хечже) 赫哲族 (Hèzhé Zú) нāни~нāнай (кит. 那乃，那尼), хэǯэ най нанайська мова 5354 Хейлунцзян
корейці 朝鲜族 (Cháoxiǎn Zú) 조선족, конц. чосонджок корейська мова 1 830 929 Цзилінь (1,15 млн), Ляонін (390 тисяч), Хейлунцзян (240 тисяч), Внутрішня Монголія,
Тайванські народи
гаошань 高山族 (Gāoshān Zú) Тайванські мови 4009 Головним чином Тайвань, а також Шанхай, Пекін, Ухань, провінції Фуцзянь, Хенань і Гуансі-Чжуанський автономний район Загальна назва для корінних народів Тайваню. Вказана чисельність проживаючих на континенті.
Індоєвропейські народи
памірські таджики 塔吉克族 (Tǎjíkè Zú) تاجیک тоҷик, сар. [tuʤik] ваханська мова, сарикольська мова 51 069 Сіньцзян-Уйгурський автономний район ваханці (кит. 瓦罕人, піньїнь: Wǎhànrén) і сарикольці (кит. 撒里库尔(而), піньїнь: Sàlǐkùěr(ér))
[en] 俄罗斯族 (Éluósī Zú) росіяни російська мова, китайська мова 15 393 Сіньцзян-Уйгурський автономний район (9 тисяч), Внутрішня Монголія (5 тисяч), Хейлунцзян (≈450), Пекін (216), Тяньцзінь (60) (албазинці)
національність не визначена 640 101
іноземці, які взяли китайське громадянство 1448

Примітки

  1. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2023. Ethnologue: Languages of the World (вид. 26). Dallas, Texas: SIL International. Online version: Мова цунь
  2. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 січня 2011. Процитовано 29 лютого 2020.
  3. Цыбиков Г. Ц. Глава 5. Население Лхасы. 1. Состав // Избранные труды в двух томах. — Т. 1. Буддист-паломник у святынь Тибета, с. 91. Новосибирск, 1991
  4. Paul Hattaway. Indonesian. Operation China: Introducing All the People of China. — p.220. William Carey Library Pub (August 2003)[недоступне посилання]
  5. Gladney, Dru C. Muslim Chinese: Ethnic Nationalism in the People's Republic : ( )[англ.]. — 2. — 1996. — С. 33. — . (1st edition appeared in 1991)
  6. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2023. Ethnologue: Languages of the World (вид. 26). Dallas, Texas: SIL International. Online version: Цатська мова
  7. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2023. Ethnologue: Languages of the World (вид. 26). Dallas, Texas: SIL International. Online version: Канцзя
  8. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2023. Ethnologue: Languages of the World (вид. 26). Dallas, Texas: SIL International. Online version: мова фула
  9. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2023. Ethnologue: Languages of the World (вид. 26). Dallas, Texas: SIL International. Online version: мова латі
  10. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2023. Ethnologue: Languages of the World (вид. 26). Dallas, Texas: SIL International. Online version: Мова пупео
  11. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2023. Ethnologue: Languages of the World (вид. 26). Dallas, Texas: SIL International. Online version: мова кангпо
  12. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2023. Ethnologue: Languages of the World (вид. 26). Dallas, Texas: SIL International. Online version: північні пумі
  13. Paul Hattaway. Ladakhi. Operation China: Introducing All the People of China. — p.263. William Carey Library Pub (August 2003)[недоступне посилання]
  14. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2023. Ethnologue: Languages of the World (вид. 26). Dallas, Texas: SIL International. Online version: мова акха
  15. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2023. Ethnologue: Languages of the World (вид. 26). Dallas, Texas: SIL International. Online version: Мова бісу
  16. Bradley, David. 2007. «East and Southeast Asia.» In Moseley, Christopher (ed). Encyclopedia of the World's Endangered Languages. New York: Routledge. P. 363
  17. . Архів оригіналу за 1 травня 2007. Процитовано 31 березня 2007.
  18. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2023. Ethnologue: Languages of the World (вид. 26). Dallas, Texas: SIL International. Online version: Мова цзайва
  19. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2023. Ethnologue: Languages of the World (вид. 26). Dallas, Texas: SIL International. Online version: мова лаші
  20. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2023. Ethnologue: Languages of the World (вид. 26). Dallas, Texas: SIL International. Online version: Мова мару
  21. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2023. Ethnologue: Languages of the World (вид. 26). Dallas, Texas: SIL International. Online version: мова анонг
  22. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2023. Ethnologue: Languages of the World (вид. 26). Dallas, Texas: SIL International. Online version: мова буян
  23. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2023. Ethnologue: Languages of the World (вид. 26). Dallas, Texas: SIL International. Online version: мова мак
  24. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2023. Ethnologue: Languages of the World (вид. 26). Dallas, Texas: SIL International. Online version: мова тхен
  25. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2023. Ethnologue: Languages of the World (вид. 26). Dallas, Texas: SIL International. Online version: мова ай-чам
  26. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2023. Ethnologue: Languages of the World (вид. 26). Dallas, Texas: SIL International. Online version: Ли
  27. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2023. Ethnologue: Languages of the World (вид. 26). Dallas, Texas: SIL International. Online version: мова канг
  28. . Архів оригіналу за 7 вересня 2012. Процитовано 29 лютого 2020.
  29. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2023. Ethnologue: Languages of the World (вид. 26). Dallas, Texas: SIL International. Online version: мова па-хнг
  30. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2023. Ethnologue: Languages of the World (вид. 26). Dallas, Texas: SIL International. Online version: Мова єжун
  31. Paul Hattaway. Mongol, Yunnan. Operation China: Introducing All the People of China. — p.368. William Carey Library Pub (August 2003) [ 30 січня 2011 у Wayback Machine.], Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2023. Ethnologue: Languages of the World (вид. 26). Dallas, Texas: SIL International. Online version: мова кадо
  32. Mongush, M. V. «Tuvans of Mongolia and China». International Journal of Central Asian Studies, 1 (1996), 225—243. Talat Tekin, ed. Seoul: Inst. of Asian Culture & Development.
  33. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2023. Ethnologue: Languages of the World (вид. 26). Dallas, Texas: SIL International. Online version: Калмицька мова
  34. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2023. Ethnologue: Languages of the World (вид. 26). Dallas, Texas: SIL International. Online version: Бурятська мова
  35. Chih-yu Shih, Zhiyu Shi. Negotiating ethnicity in China: citizenship as a response to the state : ( )[англ.]. — , 2002. — С. 133. — .
  36. Hu, Zhen-hua; Imart, Guy (1987), Fu-Yü Gïrgïs: A tentative description of the easternmost Turkic language, Bloomington, Indiana: Indiana University Research Institute for Inner Asian Studies, с. 2—3
  37. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2023. Ethnologue: Languages of the World (вид. 26). Dallas, Texas: SIL International. Online version: Хакаська мова
  38. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 січня 2011. Процитовано 29 лютого 2020.
  39. Елена Мироненко (19 лютого 2010). Китайская жизнь якутов. Газета «Якутск вечерний». Архів оригіналу за 12 червня 2013. Процитовано 12 червня 2013.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Oficijno v Kitayi nalichuyetsya 56 nacionalnostej Oskilki hanci stanovlyat priblizno 92 naselennya krayini inshi narodi zazvichaj nazivayut nacionalnimi menshinami Etnolingvistichna karta Kitayu Na praktici bagato malih etnomovnoyi grupi ob yednani z bilshimi i realna kilkist etnichnih grup znachno vishe Tak zgidno z Ethnologue Arhivovano 9 grudnya 2012 u Archive is u Kitayi nalichuyetsya 299 mov 298 zhivih i odna znikla Varto takozh zaznachiti sho hocha bilshist zhiteliv pivdennih provincij Kitayu govoryat na en sho znachno vidriznyayutsya vid oficijnogo standartu zasnovanogo na pivnichnih dialektah napr kantonciv zhiteli Fuczyani hakka tosho Voni rozglyadayutsya oficijno ne yak okremi nacionalnosti a yak chastina hanskoyi nacionalnosti V okremi periodi kilkist oficijno viznanih grup vidriznyalosya Tak pid chas perepisu 1953 roku bula zaznachena 41 nacionalna menshina A pid chas perepisu 1964 roku bulo zareyestrovano 183 nacionalnih menshini z yakih uryad viznav tilki 54 Z reshti 129 narodiv 74 buli vklyucheni do skladu viznanih 54 v toj chas yak 23 buli klasifikovani yak inshi i 32 yak sumnivni U svoyu chergu uryadi specialnih administrativnih rajoniv Gonkong i Makao takozh ne roblyat riznici mizh bagatma etnichnimi grupami Kitayu Spisok etnichnih grup u KitayiNizhche u tablici zgrupovani za movnim kriteriyem vsi 56 oficijnih nacionalnostej iz zaznachennyam kitajskoyi nazvi samonazvi movi chiselnosti za danimi Shostogo Zagalnokitajskogo perepisu naselennya 2010 roku i oblasti rozselennya na teritoriyi krayini ukrayinska nazva kitajska nazva kit pinyin samonazva mova chiselnist 2010 rozselennya na teritoriyi KNR 2000 primitki kitajski narodi hanci 汉族 Han Zu 汉族 kitajska mova cun ong be tibetska mova 1 220 844 520 povsyudno vklyuchayuchi kit 村族 translit Cun Zu en en indonezijciv huejczu 回族 Hui Zu 回民 回族 回回 kitajska mova en mova kanczya en en 10 586 087 Ninsya Huejskij avtonomnij rajon 1 86 mln kompaktno u Sinczyan Ujgurskomu avtonomnomu rajoni 840 tisyach a takozh u provinciyah Gansu 1 18 mln Henan 950 tisyach Cinhaj 750 tisyach Yunnan 640 tisyach Hebej 540 tisyach Shandun 500 tisyach tosho vklyuchayuchi en kit 回辉族 pinyin Huihui Zu kit 康家 pinyin Kangjia Tibetsko birmanskij abo kitajskij narod baj 白族 Bai Zu bairt zix pɛ42 tsi33 pe ci en kitajska mova 1 933 510 84 u provinciyi Yunnan 7 7 Gujchzhou 7 2 Hunan vklyuchayuchi en en en Tibetsko birmanski narodi Tuczyani 土家族 Tǔjia Zu biseka kit 畢兹卡 kitajska mova en en 8 353 912 31 5 u provinciyi Hunan 31 Hubej 18 Gujchzhou 18 Chuncin en 彝族 Yi Zu ꆈꌠ Nuosu nɔ su kit 诺素 en nosu en kit 纳苏 en kit 尼苏 en kit 撒尼 en kit 阿细 en kit 阿哲 en en kit 腊罗 i en kit 罗罗坡 en kit 理泼 8 714 393 61 7 u provinciyi Yunnan 27 1 Sichuan 10 8 Gujchzhou dekilka tisyach u Guansi Chzhuanskomu avtonomnomu rajoni vklyuchayuchi en kit 浮拉族 pinyin Fula Zu v yet Phu La en kit 拉志族 pin Lazhi Zu v yet La Chi en ta en kit 普骠族 pinyin Pǔpiao Zu v yet Pu Peo tibetci 藏族 Zang Zu tib བ ད པ vajli bod pa kit 博 tibetska mova 6 282 187 45 6 Tibetskomu avtonomnomu rajoni 23 7 u provinciyi Sichuan 19 8 Cinhaj 8 Gansu 2 4 Yunnan vklyuchayuchi sherpiv kit 夏尔巴人 pinyin Xiaerba Ren kit 差 䃰 没 pinyin Chamei ru en 哈尼族 Hani Zu Haqniq en 1 660 932 Yunnan vklyuchayuchi akha kit 阿卡族 pinyin Akǎ Zu i kit 比苏族 pinyin Bǐsu Zu lisu 傈僳族 Lisu Zu ꓡꓲ ꓢꓴ ꓡꓲꓢꓴ en mova baj 702 839 96 9 u provinciyi Yunnan 2 8 Sichuan en 拉祜族 Lahu Zu Ladhulsi Kawzhawd en 485 966 Yunnan Nasi 纳西族 Naxi Zu Naqxi nɑ hiˉ nahĭˊ mova nasi 326 295 95 6 u provinciyi Yunnan 3 1 Sichuan vklyuchayuchi mosuo kit 摩梭人 pinyin Mosuō Ren en 羌族 Qiang Zu RRmea ʐme 尔马 Ermǎ kitajska mova tibetska mova en en 309 576 Sichuan Kachini 景颇族 Jǐngpō Zu Jingpo Jinghpaw Tsaiva Lech en en en en en en i lisu 147 828 Yunnan vklyuchayuchi kit 载瓦族 pinyin Zǎiwǎ Zu en kit 勒期族 pinyin Leqi Zu i kit 嬷鲁族 pinyin Malǔ Zu en 阿昌族 Achang Zu Ngac ang en 39 555 Yunnan en 普米族 Pǔmǐ Zu phʐẽmi kit 普日米 培米 en tibetska mova 42 861 Yunnan en 怒族 Nu Zu en kit 峨努 en kit 怒苏 anu kit 阿怒 nulun kit 怒龙 37 523 Yunnan vklyuchayuchi en kit 农族 pinyin Nong Zu en 基诺族 Jinuo Zu tɕyno kino en 23 143 Yunnan en 门巴族 Menba Zu tib མ ན པ vajli mon pa movi monpa tibetska mova 10 561 Tibetskij avtonomnij rajon en 独龙族 Dulong Zu tɯɹɯŋ en 6930 Yunnan en 珞巴族 Luoba Zu bogar 博嘎尔 博嘎而 ninpo 宁波 banpo 邦波 degen 德根 en tibetska mova 3682 Tibetskij avtonomnij rajon Tajski narodi chzhuani 壮族 Zhuang Zu Bouxcuengh ranishe Bouchcueŋ kit 布壮 chzhuanska mova kitajska mova 16 926 381 Guansi Chzhuanskij avtonomnij rajon 14 21 mln Yunnan 1 14 mln Guandun 570 tisyach vklyuchayuchi en kit 布央族 pinyin Buyang Zu en 布依族 Buyi Zu Buxqyaix pu ʔjai kit 布雅伊 en 2 870 034 Gujchzhou vklyuchayuchi mo kit 莫家族 pinyin Mojia Zu kit 扬黄族 pinyin Yanghuang Zu ta kit 唉查么族 pinyin Aichame Zu Kam 侗族 Dong Zu Gaeml kɐm en 2 879 974 Gujchzhou 1 63 mln Hunan 840 tisyach Guansi Chzhuanskij avtonomnij rajon 300 tisyach en 傣族 Dǎi Zu tai51 en kit 傣仂 pinyin Dǎile en kit 傣那 pinyin Dǎina en kit 傣担 pinyin Dǎidan en kit 傣绷 pinyin Dǎibeng en kit 傣雅 pinyin Dǎiyǎ 1 261 311 Yunnan vklyuchayuchi li kit 卢族 pinyin Lu Zu v yet Lự en 水族 Shuǐ Zu sui en 411 847 Gujchzhou en 仫佬族 Mulǎo Zu mu6lam1 en 216 257 Guansi Chzhuanskij avtonomnij rajon 170 tisyach Gujchzhou blizko 30 tisyach en 毛南族 Maonan Zu Anan kit 阿难 en 101 192 Guansi Chzhuanskij avtonomnij rajon 70 tisyach Gujchzhou en 仡佬族 Gelǎo Zu klau en 550 746 Gujchzhou 560 tisyach Guansi Chzhuanskij avtonomnij rajon vklyuchayuchi en Narodi li li 黎族 Li Zu hlai en kitajska mova 1 463 064 Hajnan myao 苗族 Miao Zu m ɔ ŋ hmong en en 9 426 007 48 1 u provinciyi Gujchzhou 21 49 Hunan 11 67 Yunnan 24 Hubej 1 65 Sichuan 1 35 Guandun 0 69 Hajnan a takzhe 5 62 u Chuncini i 5 18 u Guansi Chzhuanskomu avtonomnomu rajoni grupa narodiv vklyuchayuchi yao 瑶族 Yao Zu mĭɛn kit 民 勉 en en 2 796 003 62 1 u Guansi Chzhuanskomu avtonomnomu rajoni 21 5 u provinciyi Hunan 8 1 Yunnan 6 4 Guandun 1 5 Gujchzhou grupa narodiv vklyuchayuchi en 巴腾族 Bateng Zu pinyin Bateng Zu v yet Pa Then en kit 耶容族 pinyin Yerong Zu en en 畲族 She Zu hɔ22 ne53 Hone kit 活聂 kitajska mova en 708 651 55 u provinciyi Fuczyan 27 4 Chzheczyan 12 1 Czyansi 4 2 Guandun vklyuchayuchi en Va 佤族 Wǎ Zu Ba raog kit 巴饶 mova va 429 709 Yunnan bulani 布朗族 Bulǎng Zu Blang en 119 639 Yunnan en kin v yeti 京族 Jing Zu 𠊛京 người Kinh 𠊛越 người Việt v yetnamska mova 28 199 Guansi Chzhuanskij avtonomnij rajon palaung dyeani 德昂族 Deang Zu Ang 昂 Leng 冷 Liang 梁 Bulei 布雷 Na annuomai 纳安诺买 en 20 556 Yunnan Mongolski narodi mongoli 蒙古族 Menggǔ Zu ᠮᠣᠩᠭᠣᠯ mongol mongolska mova buryatska mova en kitajska mova tibetska mova 5 981 840 70 2 v avtonomnomu rajoni Vnutrishnya Mongoliya 12 2 u provinciyi Lyaonin 3 3 Czilin 2 9 Hejlunczyan 2 9 u Sinczyan Ujgurskomu avtonomnomu rajoni 1 5 u provinciyi Cinhaj takozh u provinciyah Yunnan Sichuan Hebej Henan Gansu Gujchzhou u Pekini na Tajvani vklyuchayuchi tuvinciv kit 图瓦人 pinyin Tuwǎ Ren kalmikiv kit 卡尔梅克人 pinyin Kǎermeike Ren buryat kit 布里亚特人 pinyin Bulǐyate Ren tosho en 东乡族 Dōngxiang Zu sarta kit 撒尔塔 abo santa en en 621 500 83 3 u provinciyi Gansu 15 1 u Sinczyan Ujgurskomu avtonomnomu rajoni en 土族 Tǔ Zu maŋɡuer moŋɡuer kit 蒙古尔 en en kit 五屯话 289 565 77 u provinciyi Cinhaj 12 u provinciyi Gansu dauri 达斡尔族 Dawoer Zu taɡʊːr taɢʊːr en kitajska mova 131 992 Vnutrishnya Mongoliya ponad 70 tisyach Hejlunczyan ponad 40 tisyach Sinczyan Ujgurskij avtonomnij rajon en 保安族 Bǎoan Zu bɵ ŋɑn ˌpaoˈnaŋ en kitajska mova 20 074 90 6 u provinciyi Gansu 5 Cinhaj 3 9 u Sinczyan Ujgurskomu avtonomnomu rajoni Tyurkski narodi ujguri 维吾尔族 Weiwuer Zu ئۇيغۇر Uyƣur ʔʊɪ ʁʊː ujgurska mova kitajska mova 10 069 346 Sinczyan Ujgurskij avtonomnij rajon blizko 5 tisyach v Hunani kazahi 哈萨克族 Hasake Zu قازاقتار kazaktar qɑzɑqtɑr kazahska mova 1 462 558 golovnim chinom u Sinczyan Ujgurskomu avtonomnomu rajoni a takozh u provinciyah Gansu i Cinhaj u Shanhayi kirgizi 柯尔克孜族 Keerkezi Zu قىرغىزدار kyrgyzdar gɨr gɨs kirgizka mova en mongolska mova 186 708 Sinczyan Ujgurskij avtonomnij rajon Hejlunczyan vklyuchayuchi hakasiv kit 哈卡斯人 pinyin Hakǎsi Ren kit 富裕科尔克孜 pinyin Fuyu Keerkez i salari 撒拉族 Sǎla Zu سالار salar salarska mova 130 607 87 8 u provinciyi Cinhaj 7 7 Gansu 4 2 u Sinczyan Ujgurskomu avtonomnomu rajoni Zhovti ujguri 裕固族 Yugu Zu Sarig Yogir sarɯɢ jʊɢʊr Sera Yogor ʃira jʊɢʊr kit 萨里畏吾 en en tibetska mova 14 378 96 u provinciyi Gansu 2 3 u Sinczyan Ujgurskomu avtonomnomu rajoni uzbeki 乌孜别克族 Wuzibieke Zu أۇزبېكلار O zbeklar uzbecka mova 10 569 Sinczyan Ujgurskij avtonomnij rajon tatari 塔塔尔族 Tǎtǎer Zu تاتارلار Tatarlar tatarska mova 3556 golovnim chinom u Sinczyan Ujgurskomu avtonomnomu rajoni Tunguso manchzhurski narodi manchzhuri 满族 Mǎn Zu ᠮᠠᠨᠵᠤ Manju kit 满族 kitajska mova manchzhurska mova 10 387 958 Lyaonin 5 39 mln Hebej 2 12 mln Hejlunczyan 1 04 mln Czilin 990 tysyach Vnutrishnya Mongoliya 500 tysyach Pekin 250 tisyach Tyanczin Anhoj Gujchzhou Tajvan vklyuchayuchi en sibo 锡伯族 Xibo Zu sive manch ᠰᡞᠪᡝ Sibe manchzhurska mova sibinskij dialekt kitajska mova 190 481 69 4 u provinciyi Lyaonin 19 1 u Sinczyan Ujgurskomu avtonomnomu rajoni 5 3 u provinciyi Hejlunczyan 2 Czilin evenki 鄂温克族 Ewenke Zu evenkil evenkijska mova en yakutska mova 30 875 85 u Vnutrishnij Mongoliyi a takozh u Hejlunczyani vklyuchayuchi vlasne evenkiv kit 吞古 pinyin Tungǔ kit 通古斯 pinyin Tōnggǔsi tungusi en kit 索量 pinyin Suǒliang en kit 康尼感 pinyin Kangnigǎn i yakutiv kit 压库 pinyin Yaku en 鄂伦春族 Elunchun Zu orochon en 8659 51 5 u provinciyi Hejlunczyan 44 5 v avtonomnomu rajoni Vnutrishnya Mongoliya 1 2 u provinciyi Lyaonin evenki olenyari nanajci hechzhe 赫哲族 Hezhe Zu nani nanaj kit 那乃 那尼 heǯe naj nanajska mova 5354 Hejlunczyan korejci 朝鲜族 Chaoxiǎn Zu 조선족 konc chosondzhok korejska mova 1 830 929 Czilin 1 15 mln Lyaonin 390 tisyach Hejlunczyan 240 tisyach Vnutrishnya Mongoliya Tajvanski narodi gaoshan 高山族 Gaoshan Zu Tajvanski movi 4009 Golovnim chinom Tajvan a takozh Shanhaj Pekin Uhan provinciyi Fuczyan Henan i Guansi Chzhuanskij avtonomnij rajon Zagalna nazva dlya korinnih narodiv Tajvanyu Vkazana chiselnist prozhivayuchih na kontinenti Indoyevropejski narodi pamirski tadzhiki 塔吉克族 Tǎjike Zu تاجیک toҷik sar tuʤik vahanska mova sarikolska mova 51 069 Sinczyan Ujgurskij avtonomnij rajon vahanci kit 瓦罕人 pinyin Wǎhanren i sarikolci kit 撒里库尔 而 pinyin Salǐkuer er en 俄罗斯族 Eluosi Zu rosiyani rosijska mova kitajska mova 15 393 Sinczyan Ujgurskij avtonomnij rajon 9 tisyach Vnutrishnya Mongoliya 5 tisyach Hejlunczyan 450 Pekin 216 Tyanczin 60 albazinci nacionalnist ne viznachena 640 101 inozemci yaki vzyali kitajske gromadyanstvo 1448PrimitkiEberhard David M Gary F Simons and Charles D Fennig eds 2023 Ethnologue Languages of the World vid 26 Dallas Texas SIL International Online version Mova cun PDF Arhiv originalu PDF za 30 sichnya 2011 Procitovano 29 lyutogo 2020 Cybikov G C Glava 5 Naselenie Lhasy 1 Sostav Izbrannye trudy v dvuh tomah T 1 Buddist palomnik u svyatyn Tibeta s 91 Novosibirsk 1991 Paul Hattaway Indonesian Operation China Introducing All the People of China p 220 William Carey Library Pub August 2003 nedostupne posilannya Gladney Dru C Muslim Chinese Ethnic Nationalism in the People s Republic angl 2 1996 S 33 ISBN 0 674 59497 5 1st edition appeared in 1991 Eberhard David M Gary F Simons and Charles D Fennig eds 2023 Ethnologue Languages of the World vid 26 Dallas Texas SIL International Online version Catska mova Eberhard David M Gary F Simons and Charles D Fennig eds 2023 Ethnologue Languages of the World vid 26 Dallas Texas SIL International Online version Kanczya Eberhard David M Gary F Simons and Charles D Fennig eds 2023 Ethnologue Languages of the World vid 26 Dallas Texas SIL International Online version mova fula Eberhard David M Gary F Simons and Charles D Fennig eds 2023 Ethnologue Languages of the World vid 26 Dallas Texas SIL International Online version mova lati Eberhard David M Gary F Simons and Charles D Fennig eds 2023 Ethnologue Languages of the World vid 26 Dallas Texas SIL International Online version Mova pupeo Eberhard David M Gary F Simons and Charles D Fennig eds 2023 Ethnologue Languages of the World vid 26 Dallas Texas SIL International Online version mova kangpo Eberhard David M Gary F Simons and Charles D Fennig eds 2023 Ethnologue Languages of the World vid 26 Dallas Texas SIL International Online version pivnichni pumi Paul Hattaway Ladakhi Operation China Introducing All the People of China p 263 William Carey Library Pub August 2003 nedostupne posilannya Eberhard David M Gary F Simons and Charles D Fennig eds 2023 Ethnologue Languages of the World vid 26 Dallas Texas SIL International Online version mova akha Eberhard David M Gary F Simons and Charles D Fennig eds 2023 Ethnologue Languages of the World vid 26 Dallas Texas SIL International Online version Mova bisu Bradley David 2007 East and Southeast Asia In Moseley Christopher ed Encyclopedia of the World s Endangered Languages New York Routledge P 363 Arhiv originalu za 1 travnya 2007 Procitovano 31 bereznya 2007 Eberhard David M Gary F Simons and Charles D Fennig eds 2023 Ethnologue Languages of the World vid 26 Dallas Texas SIL International Online version Mova czajva Eberhard David M Gary F Simons and Charles D Fennig eds 2023 Ethnologue Languages of the World vid 26 Dallas Texas SIL International Online version mova lashi Eberhard David M Gary F Simons and Charles D Fennig eds 2023 Ethnologue Languages of the World vid 26 Dallas Texas SIL International Online version Mova maru Eberhard David M Gary F Simons and Charles D Fennig eds 2023 Ethnologue Languages of the World vid 26 Dallas Texas SIL International Online version mova anong Eberhard David M Gary F Simons and Charles D Fennig eds 2023 Ethnologue Languages of the World vid 26 Dallas Texas SIL International Online version mova buyan Eberhard David M Gary F Simons and Charles D Fennig eds 2023 Ethnologue Languages of the World vid 26 Dallas Texas SIL International Online version mova mak Eberhard David M Gary F Simons and Charles D Fennig eds 2023 Ethnologue Languages of the World vid 26 Dallas Texas SIL International Online version mova then Eberhard David M Gary F Simons and Charles D Fennig eds 2023 Ethnologue Languages of the World vid 26 Dallas Texas SIL International Online version mova aj cham Eberhard David M Gary F Simons and Charles D Fennig eds 2023 Ethnologue Languages of the World vid 26 Dallas Texas SIL International Online version Li Eberhard David M Gary F Simons and Charles D Fennig eds 2023 Ethnologue Languages of the World vid 26 Dallas Texas SIL International Online version mova kang Arhiv originalu za 7 veresnya 2012 Procitovano 29 lyutogo 2020 Eberhard David M Gary F Simons and Charles D Fennig eds 2023 Ethnologue Languages of the World vid 26 Dallas Texas SIL International Online version mova pa hng Eberhard David M Gary F Simons and Charles D Fennig eds 2023 Ethnologue Languages of the World vid 26 Dallas Texas SIL International Online version Mova yezhun Paul Hattaway Mongol Yunnan Operation China Introducing All the People of China p 368 William Carey Library Pub August 2003 30 sichnya 2011 u Wayback Machine Eberhard David M Gary F Simons and Charles D Fennig eds 2023 Ethnologue Languages of the World vid 26 Dallas Texas SIL International Online version mova kado Mongush M V Tuvans of Mongolia and China International Journal of Central Asian Studies 1 1996 225 243 Talat Tekin ed Seoul Inst of Asian Culture amp Development Eberhard David M Gary F Simons and Charles D Fennig eds 2023 Ethnologue Languages of the World vid 26 Dallas Texas SIL International Online version Kalmicka mova Eberhard David M Gary F Simons and Charles D Fennig eds 2023 Ethnologue Languages of the World vid 26 Dallas Texas SIL International Online version Buryatska mova Chih yu Shih Zhiyu Shi Negotiating ethnicity in China citizenship as a response to the state angl Psychology Press 2002 S 133 ISBN 0415283728 Hu Zhen hua Imart Guy 1987 Fu Yu Girgis A tentative description of the easternmost Turkic language Bloomington Indiana Indiana University Research Institute for Inner Asian Studies s 2 3 Eberhard David M Gary F Simons and Charles D Fennig eds 2023 Ethnologue Languages of the World vid 26 Dallas Texas SIL International Online version Hakaska mova PDF Arhiv originalu PDF za 30 sichnya 2011 Procitovano 29 lyutogo 2020 Elena Mironenko 19 lyutogo 2010 Kitajskaya zhizn yakutov Gazeta Yakutsk vechernij Arhiv originalu za 12 chervnya 2013 Procitovano 12 chervnya 2013

Дата публікації:
Топ