Бай (самоназв. Bairt‧zix [pɛ42‧tsi33 пе-ці]; кит. 白族 báizú — «білі люди»; до 1956 китайська назва — міньцзя; мовою — лемо, мовою насі — нама) — народ на південному заході Китаю. Чисельність 1 858 063 людини (2000, перепис). 85% живуть в автономному окрузі Далі народності бай, в сусідніх повітах провінції Юньнань, а також Сичуань, Хунань і Гуйчжоу. Входять до 56 офіційно визнаних національностей Китаю. — імовірно, одна з тих, що рано відокремилася від китайських мов і зазнала впливу тибето-бірманських мов; на думку деяких дослідників, відноситься до тибето-бірманських мов. У 1950-і роки створена писемність на основі латинської графіки. Поширена також китайська мова. Віруючі в основному буддисти (махаяна), поширений також даосизм.
Бай | |
---|---|
Жінки в убранні Бай | |
Самоназва | <白族 |
Кількість | 1,858,063 |
Ареал | Китай, в основному провінція Юньнань (повіт Далі) провінція Гуйчжоу (префектура Біцзе) провінція Хунань (повіт Санчжи) |
Близькі до: | китайці • хуейцзу інші Сино-Тибетські народи |
Мова | , китайська |
На думку російських вчених, бай — нащадки китайських солдатів, які осіли тут у 3 столітті до н. е. В VIII — X століття входили до складу держави Наньчжао, в X — XIII столітті — Далі, в епоху Мін (XIV–XVII століття) їх територія остаточно увійшла до складу Китаю.
Традиційна культура типова для народів Східної Азії. Займаються землеробством ріллі (на рівнинах — заливний рис, таро, цукрова тростина, бавовна, коноплі, чай, в горах — суходільний рис, ячмінь, гречка), скотарством (знаменита місцева порода коней). Розвинені різьблення по мармуру, роботи по сріблу і лаку.
Характерні каркасні з початковими або глинобитними стінами, зазвичай двоповерхові, житла, оточені галереєю, святкові короткі накидки з повсті і шкур. До середини XX століття зберігалося спільне проживання споріднених сімей, громадська власність на землю, кросскузенний шлюб, багатоженство. На основі пісенного і танцювального фольклору сформувався місцевий варіант музичної драми. Побутують віра в духів гір, сонця, блискавки, дерев та ін., шаманізм.
Примітки
- The Bai Ethnic Group. China.org.cn. Процитовано 18 березня 2015.
Посилання
- Сторінка про бай в Китайському інформаційному інтернет-центрі [ 13 травня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Сторінка про бай на China's Official Gateway to News & Information [ 16 липня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Baj Baj samonazv Bairt zix pɛ42 tsi33 pe ci kit 白族 baizu bili lyudi do 1956 kitajska nazva minczya movoyu lemo movoyu nasi nama narod na pivdennomu zahodi Kitayu Chiselnist 1 858 063 lyudini 2000 perepis 85 zhivut v avtonomnomu okruzi Dali narodnosti baj v susidnih povitah provinciyi Yunnan a takozh Sichuan Hunan i Gujchzhou Vhodyat do 56 oficijno viznanih nacionalnostej Kitayu imovirno odna z tih sho rano vidokremilasya vid kitajskih mov i zaznala vplivu tibeto birmanskih mov na dumku deyakih doslidnikiv vidnositsya do tibeto birmanskih mov U 1950 i roki stvorena pisemnist na osnovi latinskoyi grafiki Poshirena takozh kitajska mova Viruyuchi v osnovnomu buddisti mahayana poshirenij takozh daosizm BajZhinki v ubranni BajSamonazva lt 白族Kilkist 1 858 063Areal Kitaj v osnovnomu provinciya Yunnan povit Dali provinciya Gujchzhou prefektura Bicze provinciya Hunan povit Sanchzhi Blizki do kitajci huejczu inshi Sino Tibetski narodiMova kitajska Viznacheni uryadom KNR avtonomiyi baj Lyudi Baj na rinku bilya ozera Erhaj Yunnan Na dumku rosijskih vchenih baj nashadki kitajskih soldativ yaki osili tut u 3 stolitti do n e V VIII X stolittya vhodili do skladu derzhavi Nanchzhao v X XIII stolitti Dali v epohu Min XIV XVII stolittya yih teritoriya ostatochno uvijshla do skladu Kitayu Tradicijna kultura tipova dlya narodiv Shidnoyi Aziyi Zajmayutsya zemlerobstvom rilli na rivninah zalivnij ris taro cukrova trostina bavovna konopli chaj v gorah suhodilnij ris yachmin grechka skotarstvom znamenita misceva poroda konej Rozvineni rizblennya po marmuru roboti po sriblu i laku Harakterni karkasni z pochatkovimi abo glinobitnimi stinami zazvichaj dvopoverhovi zhitla otocheni galereyeyu svyatkovi korotki nakidki z povsti i shkur Do seredini XX stolittya zberigalosya spilne prozhivannya sporidnenih simej gromadska vlasnist na zemlyu krosskuzennij shlyub bagatozhenstvo Na osnovi pisennogo i tancyuvalnogo folkloru sformuvavsya miscevij variant muzichnoyi drami Pobutuyut vira v duhiv gir soncya bliskavki derev ta in shamanizm PrimitkiThe Bai Ethnic Group China org cn Procitovano 18 bereznya 2015 PosilannyaStorinka pro baj v Kitajskomu informacijnomu internet centri 13 travnya 2008 u Wayback Machine ros Storinka pro baj na China s Official Gateway to News amp Information 16 lipnya 2012 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi