Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить , але походження окремих тверджень через брак . |
Мосуо, мосо або на (кит.: 摩梭; піньїнь: Mósuō) — невеличка етнічна група, що проживає на півдні Китаю у провінціях Сичуань та Юньнань. Чисельність народу налічує 40000 осіб. Живуть Мосуо високо в Гімалаях навколо озера на висоті до 2700 км — практично в повній ізоляції від решти світу.
| Мосуо | |
|---|---|
 Дівчата мосуо | |
| Самоназва | 摩梭 |
| Кількість | бл. 40000 осіб |
| Ареал |  Китай (Сичуань · Юньнань) |
| Близькі до: | насі |
| Мова | діалект мосуо мови насі |
| Релігія | , тибетський буддизм, таоїзм |
Матріархальні традиції
У цьому суспільстві збереглися первозданні матріархальні підвалини. Жінка зазвичай є главою сім'ї, спадкування йде по жіночій лінії, жінки приймають економічні рішення, хоча політична влада знаходиться в руках чоловіків. Тут не знають таких понять, як шлюб, чоловік, батько, невірність, зрада.
За звичаєм племені статеве дозрівання дівчат настає в 13 років. З цього моменту дівчина може вибирати будь-яку кількість чоловіків, яку забажає. Вибір партнера визначається через танець. На вечір знайомства збирається все селище. Дівчата одягають довгі спідниці, волосся прикрашають стрічками. Дівчина вибирає партнера під час танців. Через танець партнери показують свої почуття, визнання і любов — все те, що не можуть сказати словами.
Коли дівчина визначилася з вибором, їй урочисто вручають власний ключ від своєї кімнати. Тепер вона може вільно приводити в кімнату свого обранця. Цей обряд називається «цун-хун». Юнак повинен непомітно зайти в покої дівчини і так само непомітно їх покинути. Щоб ніхто не турбував пару, вони вішають капелюх на цвях біля дверей. Батько дитини у її вихованні участі не бере, малюк навіть не знає, хто його батько. Дитина живе з матір'ю у величезному родовому будинку, де найчастіше живе три покоління. Велика сім'я дружно виховує дітей, старші сини і брати замінюють дитині батька — навчають його всіх чоловічих господарських обов'язків. Такі статеві відносини соціологами називаються гостьовим шлюбом.
Навіть місцеві географічні назви підкреслюють домінуючу роль жінки в спільноті. Мосуанські селища розташовані на березі озера Лугуху, яке мовою племені називається Хі-На-Мі, тобто Озеро-Мати. На іншому березі Хі-На-Мі височіє гора Ган-му у, або Гора-Жінка, шанована плем'ям мосуо як застигла в камені богиня любові.
У матріархальному племені земля, будинки, все господарство належить жінкам. Мосуо — хлібороби. Чоловіки працюють в полі поруч з будинком, де живуть їхні матері і родини. Вони ведуть торгівлю, доставляють з гір ліс, займаються будівництвом. Мосуанский будинок, як правило, складений з товстих колод і стоїть на палях, має форму квадрата з внутрішнім двориком. Жінки підтримують в ньому порядок і чистоту, а чоловіки віддають їм усе, що заробили. Причому не мають ніякої власності. Такий закон панує вже півтори тисячі років.
Навіть проголошення Китайської Народної Республіки в 1949 році нічого не змінло в традиціях мосуо. Влада Китаю намагалася силою змусити мосуо вступати в узаконені шлюби. Все марно. Міцні звичаї племені витримали і пережили культурну революцію. Нині ніхто вже не намагається що-небудь змінити в житті племені мосуо.
Посилання
- Hua, Cai. Une société sans père ni mari: les Naxi de Chine, Presses Universitaires de France, 2001.
- Hua, Cai. A Society Without Fathers or Husbands: The Na of China, New York: Zone Books, 2001.
- Dashi, Latami (editor). 摩梭社会文化研究论文集 (1960—2005)，云南大学出版社，主编：拉他咪达石
- Namu, Yang Erche; and Christine Mathieu. Leaving Mother Lake: A Girlhood at the Edge of the World, Little, Brown: Boston, 2003, ,
- Shih, Chuan-kang. Quest for Harmony: The Moso Traditions of Sexual Union & Family Life. Stanford, 2010.
- [en] Unhitched: Love, Sex, and Family Values from West Hollywood to Western China. New York: New York University Press, 2011. , , ,
- Stockard, Janice E. Marriage in Culture: Practice and Meaning Across Diverse Societies, Wadsworth and Thomson Learning: Belmont, 2002.
- Ward, Martha; and Monica Edenstein. A World Full of Women, Pearson: Boston, 2009.
- Hamon, Raeann R.; and Bron B Ingoldsby (editors). Mate Selection: Across Cultures, Sage Publications: Thousand Oaks, California, 2003.
- Roland J. Hardenberg. Die Moso (China) im interkulturellen Vergleich: Möglichkeiten und Grenzen des komparativen Ansatzes in der Ethnologie. In : Paideuma, vol. 54 (2008), p. 109—127. ISSN 0078-7809.
 | Це незавершена стаття з географії КНР. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya okremih tverdzhen zalishayetsya nezrozumilim cherez brak vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Mosuo moso abo na kit 摩梭 pinyin Mosuō nevelichka etnichna grupa sho prozhivaye na pivdni Kitayu u provinciyah Sichuan ta Yunnan Chiselnist narodu nalichuye 40000 osib Zhivut Mosuo visoko v Gimalayah navkolo ozera na visoti do 2700 km praktichno v povnij izolyaciyi vid reshti svitu MosuoDivchata mosuoSamonazva 摩梭Kilkist bl 40000 osibAreal Kitaj Sichuan Yunnan Blizki do nasiMova dialekt mosuo movi nasiReligiya tibetskij buddizm taoyizmMatriarhalni tradiciyiU comu suspilstvi zbereglisya pervozdanni matriarhalni pidvalini Zhinka zazvichaj ye glavoyu sim yi spadkuvannya jde po zhinochij liniyi zhinki prijmayut ekonomichni rishennya hocha politichna vlada znahoditsya v rukah cholovikiv Tut ne znayut takih ponyat yak shlyub cholovik batko nevirnist zrada Za zvichayem plemeni stateve dozrivannya divchat nastaye v 13 rokiv Z cogo momentu divchina mozhe vibirati bud yaku kilkist cholovikiv yaku zabazhaye Vibir partnera viznachayetsya cherez tanec Na vechir znajomstva zbirayetsya vse selishe Divchata odyagayut dovgi spidnici volossya prikrashayut strichkami Divchina vibiraye partnera pid chas tanciv Cherez tanec partneri pokazuyut svoyi pochuttya viznannya i lyubov vse te sho ne mozhut skazati slovami Koli divchina viznachilasya z viborom yij urochisto vruchayut vlasnij klyuch vid svoyeyi kimnati Teper vona mozhe vilno privoditi v kimnatu svogo obrancya Cej obryad nazivayetsya cun hun Yunak povinen nepomitno zajti v pokoyi divchini i tak samo nepomitno yih pokinuti Shob nihto ne turbuvav paru voni vishayut kapelyuh na cvyah bilya dverej Batko ditini u yiyi vihovanni uchasti ne bere malyuk navit ne znaye hto jogo batko Ditina zhive z matir yu u velicheznomu rodovomu budinku de najchastishe zhive tri pokolinnya Velika sim ya druzhno vihovuye ditej starshi sini i brati zaminyuyut ditini batka navchayut jogo vsih cholovichih gospodarskih obov yazkiv Taki statevi vidnosini sociologami nazivayutsya gostovim shlyubom Navit miscevi geografichni nazvi pidkreslyuyut dominuyuchu rol zhinki v spilnoti Mosuanski selisha roztashovani na berezi ozera Luguhu yake movoyu plemeni nazivayetsya Hi Na Mi tobto Ozero Mati Na inshomu berezi Hi Na Mi visochiye gora Gan mu u abo Gora Zhinka shanovana plem yam mosuo yak zastigla v kameni boginya lyubovi U matriarhalnomu plemeni zemlya budinki vse gospodarstvo nalezhit zhinkam Mosuo hliborobi Choloviki pracyuyut v poli poruch z budinkom de zhivut yihni materi i rodini Voni vedut torgivlyu dostavlyayut z gir lis zajmayutsya budivnictvom Mosuanskij budinok yak pravilo skladenij z tovstih kolod i stoyit na palyah maye formu kvadrata z vnutrishnim dvorikom Zhinki pidtrimuyut v nomu poryadok i chistotu a choloviki viddayut yim use sho zarobili Prichomu ne mayut niyakoyi vlasnosti Takij zakon panuye vzhe pivtori tisyachi rokiv Navit progoloshennya Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki v 1949 roci nichogo ne zminlo v tradiciyah mosuo Vlada Kitayu namagalasya siloyu zmusiti mosuo vstupati v uzakoneni shlyubi Vse marno Micni zvichayi plemeni vitrimali i perezhili kulturnu revolyuciyu Nini nihto vzhe ne namagayetsya sho nebud zminiti v zhitti plemeni mosuo PosilannyaHua Cai Une societe sans pere ni mari les Naxi de Chine Presses Universitaires de France 2001 Hua Cai A Society Without Fathers or Husbands The Na of China New York Zone Books 2001 Dashi Latami editor 摩梭社会文化研究论文集 1960 2005 云南大学出版社 主编 拉他咪达石 Namu Yang Erche and Christine Mathieu Leaving Mother Lake A Girlhood at the Edge of the World Little Brown Boston 2003 ISBN 0 316 12471 0 ISBN 978 0 316 12471 3 Shih Chuan kang Quest for Harmony The Moso Traditions of Sexual Union amp Family Life Stanford 2010 en Unhitched Love Sex and Family Values from West Hollywood to Western China New York New York University Press 2011 ISBN 978 0 8147 8382 5 ISBN 0 8147 8382 1 ISBN 978 0 8147 8383 2 ISBN 0 8147 8383 X Stockard Janice E Marriage in Culture Practice and Meaning Across Diverse Societies Wadsworth and Thomson Learning Belmont 2002 Ward Martha and Monica Edenstein A World Full of Women Pearson Boston 2009 Hamon Raeann R and Bron B Ingoldsby editors Mate Selection Across Cultures Sage Publications Thousand Oaks California 2003 Roland J Hardenberg Die Moso China im interkulturellen Vergleich Moglichkeiten und Grenzen des komparativen Ansatzes in der Ethnologie In Paideuma vol 54 2008 p 109 127 ISSN 0078 7809 Ce nezavershena stattya z geografiyi KNR Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi