Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить , але походження окремих тверджень через брак . |
Бурятська мова (бур. буряад хэлэн, вимова: [burʲˈaːt xɛˈlɯŋ]) — одна з монгольських мов. Поширена в Бурятії, в Усть-Ординському Бурятському автономному окрузі, Агинському Бурятському автономному окрузі, а також у декількох селах Нижньоудинського, Зиминського і Ольхонського районів Іркутської області і в Акшинському, Кирінському, Дульдургинському, Каримському та Шилкинському районах Читинської області. Буряти живуть компактною групою в Чойбалсановському і Селенгинському аймаках на півночі Монголії, а баргу-буряти — в Хулунбуїрському аймаці автономного району Внутрішня Монголія на північному сході Китаю.
| Бурятська мова | |
|---|---|
| буряад хэлэн | |
 Поширення бурятської мови | |
| Поширена в |  Росія (Бурятія), Монголія, КНР |
| Регіон | Сибір |
| Носії | 400 тис. |
| Писемність | кирилиця, старомонгольське письмо, Вагіндра і латинське письмо |
| Класифікація | Монгольська мовна сім'я |
| Офіційний статус | |
| Офіційна | Бурятія |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | — |
| ISO 639-2 | bua |
| ISO 639-3 | bua |
Загальна чисельність мовців — близько 590 тис. осіб (2004), зокрема в Росії згідно з переписом 2002 року — 368 807 осіб, з них у Бурятії — 231 тисяча. У Китаї їх близько 100 тис. осіб, у Монголії 66 тис. осіб.[].
Говори
Виділяють 5 говорів:
- Західний (ехиріт-булагатський) говір
- Східний (хорінський) говір
- Південний (цонголо-сартульський) говір
- Проміжний (хонгодорський) говір
- Баргу-бурятські (китайські) говори
Окремо стоять нижньоудинський і ононсько-хамниганський говори. Принцип розрізнення говорів ґрунтується, насамперед, на лексичних відмінностях, частково фонетичних відмінностях. У морфології немає істотних відмінностей, що перешкоджають взаєморозумінню носіїв різних говорів.
Західний і східний говори є найбільш ранньоутвореними говорами, що, однак, мали різні письмові традиції. Межі їх розповсюдження досить чіткі. Ці говори зазнали впливу різних культурних традицій, що відбилося на їх лексичному складі.
Південний говір утворився пізніше внаслідок змішування бурятських і монгольських говорів. Цей говір поширився серед східних бурят у XVII ст.
Писемність
З кінця XVII ст. у діловодстві та релігійній практиці використовувалося монгольське письмо. Мова кінця XVII—XIX ст. умовно іменується давньобурятською мовою. Одним із перших творів бурятською мовою є «Подорожні записки» Дамба-Даржа Заягійна, що датована 1768 роком. Мовці західних говорів бурятської мови, однак, до революції користувалися російською писемністю дореформенного зразка та не були знайомі з монгольською писемністю.
У 1931 була запроваджена писемність на основі латиниці, з 1939 використовується писемність на основі кирилиці російського зразка з додаванням трьох додаткових букв.
Писемність та літературний стандарт бурятської мови офіційно змінювали тричі, кожного разу прагнучи наблизити літературну мову до розмовної. У 1936 році, на лінгвістичній конференції в Улан-Уде, за основу літературної мови було обрано хоринську говірку східного говору, зрозумілу більшості мовців бурятської мови.
Латиниця
| A a | B b | C c | Ç ç | D d | E e | F f | G g |
| H h | I i | J j | K k | L l | M m | N n | O o |
| Ө ө | P p | R r | S s | Ş ş | T t | U u | V v |
| Y y | Z z | Ƶ ƶ |
Кирилиця
| А а | Б б | В в | Г г | Д д | Е е | Ё ё | Ж ж |
| З з | И и | Й й | К к | Л л | М м | Н н | О о |
| Ө ө | П п | Р р | С с | Т т | У у | Ү ү | Ф ф |
| Х х | Һ h | Ц ц | Ч ч | Ш ш | Щ щ | Ъ ъ | Ы ы |
| Ь ь | Э э | Ю ю | Я я |
Особливості
Специфічні риси фонетики: довгі та короткі голосні, дифтонги; губний сингармонізм; відсутність (у порівнянні з близькою монгольською мовою) африкат дж, ч.
Морфологію вирізняють 7 відмінків, певні відмінності від монгольської мови у часових формах дієслів.
Важливою синтаксичною рисою є оформлення суб'єкта в абсолютних оборотах родовим відмінком.
Лексика включає запозичення з китайської, , тибетської мов, а також з тюркських мов. В останні десятиліття йде активний процес запозичення з російської мови.
З XVII століття буряти користувалися старомонгольским письмом, якою велося діловодство, писались хроніки. З 1939 року буряти використовують кирилицю.
Приклад
- «Заповіт» Тараса Шевченка бурятською мовою (переклав Цеден Галсанов).
|
(Джерело: Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989)
Мовні реформи Бурятії в Радянському Союзі
У вересні 1931 р. відбувся об'єднаний пленум ОК і ОКК ВКП(б), на якому в руслі рішень ЦК був сформульований курс на будівництво соціалістичної за змістом і національної за формою культури бурятського народу. У діяльності Інституту культури побачили викривлення лінії партії в розробці основних питань національно-культурного будівництва та дали основні настанови для подальшої роботи Інституту. Зокрема зазначалося, що старомонгольська писемність проникла в Бурятію з Монголії разом із ламаїзмом і до революції «служила в руках ламства, нойонатства та куркульства знаряддям гноблення неписемних трудящих». Теорія створення всемонгольської мови визнавалася панмонгольською і контрреволюційною. Перед Інститутом культури було поставлене завдання укладання нової літературної мови на основі східнобурятського (насамперед, селенгинського) діалекту. На початку 1930-х років розпочалася інтернаціоналізація бурятської мови й активне введення у неї російськомовних революційно-марксистських термінів.
Під час наступної реформи 1936 року відбулося переорієнтування на хорінський діалект. Реформа збіглася в часі з вторгненням Японії до Маньчжурії, тож мала на меті ізолювати бурятів від решти монгольського світу. У 1939 році бурятську мову було переведено на кирилицю, цей процес збігся в часі із активними репресіями бурятської інтелігенції, зокрема й науковців та державних діячів, що опікувалися питанням мовної реформи. Серед публіцист і літературний критик Дампілон, один із керівників Спілки письменників Бурят-Монголії Солбоне Туя, редактор газети «Буряад-Монголой унэн» Б. Ванчиков та інші. Їх було звинувачено у «засміченні бурятської мови панмонгольськими та ламсько-релігійними термінами», а також у контрреволюційних, панмонгольських перекручуваннях творів класиків марксизму-ленінізму, в монголізації рідної мови, а саме в «перекладі монгольською мовою із підбиранням реакційних буддійських феодально-теократичних, хан-ванівських слів, незрозумілих та недоступних населенню Радянської Бурятії».
З 1938 року російська мова вводилася як обов'язкова до вивчення з 1-го класу, цим самим закріплювалася бурятсько-російська двомовність. Зміна правопису, алфавіту і літературних норм, на яких ґрунтується мова, знизив престиж бурятської мови, закріплюючи російське панування в регіоні. У 1940-х в Радянському Союзі повністю припинився друк старомонгольською мовою. Так звані «панмонгольські», а власне монгольські та тибетські слова, масово замінювалися «інтернаціональними», тобто російськими.
Штучна русифікація
Буряти є корінним народом Республіки Бурятія, тим не менш, сьогодні більшість мешканців республіки становлять люди російської національності. Згідно із Всесоюзним переписом населення 1989 року, у регіоні проживало близько 1 млн 38 тис. осіб, з них росіян — 726,2 тис. (70 %), бурятів — 249,5 тис. (24 %). Вже 20 років потому, згідно із Всеросійським переписом населення 2010 року, у Росії загалом проживало 461,4 тис. бурятів. Чисельність постійного населення Бурятії становила близько 972 тис. осіб, у тому числі 630,78 тис. (66,1 %) росіян, а також 286,84 тис. (30 %) бурятів.
Ще з часів існування Російської Імперії російська влада докладала зусиль для знищення національної та культурної ідентичності бурятів. Наприклад, в сучасній РФ заселені етнічними бурятами території поділені між Республікою Бурятія та Усть-Ординським Бурятським округом у складі Іркутської області, а також Агінським Бурятським округом у складі Забайкальського краю. Крім цих адміністративно-територіальних одиниць, буряти компактно проживають у деяких інших сусідніх районах Іркутської області та Забайкальського краю.
Одна із причин штучного розділення бурятів по різних адміністративних одиницях — розпочата ще в 20-ті роки ХХ ст. боротьба із так званим «панмонголізмом» і «бурятським націоналізмом». Прагнучи розірвати культурний, мовний та історичний зв'язок бурятмонголів із Монголією, радянська, а згодом і російська влада проводили рішучу політику русифікації, заселення Республіки Бурятія росіянами, заміну монгольської писемності на кириличну тощо. На даний момент ЮНЕСКО офіційно внесла бурятську мову до «Червоної книги мов, які перебувають під загрозою зникнення». Згідно із Всеросійським переписом населення 2010 року, в Республіці Бурятія бурятською мовою володіли 130,5 тис. осіб, або лише 13,4 % від загальної чисельності її населення. Наразі процес скорочення сфер використання бурятської мови триває. Російська мова обов'язкова для вивчення в бурятських школах, в той час, як вивчення бурятської мови є факультативним. Спостерігається брак бурятомовних видань, телеканалів, періодики тощо.
Посилання
- Бурятська мова на сайті Ethnologue: Buriat. A macrolanguage of Russian Federation (англ.)
- Бурятська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Buriat [ 11 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Примітки
- Языковая ситуация в Республике Бурятия(рос.)
- «В Кремле не хотят, чтобы мы осознали свое единство»(рос.)
- Живая речь в Бурятии: к проблеме изучения (социолингвистический обзор)(рос.)
- Бурятія: республіка на березі Байкалу
- Этническая идентичность и языковое сознание носителей бурятского языка: социо- и психолингвистические исследования(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya okremih tverdzhen zalishayetsya nezrozumilim cherez brak vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Buryatska mova bur buryaad helen vimova burʲˈaːt xɛˈlɯŋ odna z mongolskih mov Poshirena v Buryatiyi v Ust Ordinskomu Buryatskomu avtonomnomu okruzi Aginskomu Buryatskomu avtonomnomu okruzi a takozh u dekilkoh selah Nizhnoudinskogo Ziminskogo i Olhonskogo rajoniv Irkutskoyi oblasti i v Akshinskomu Kirinskomu Duldurginskomu Karimskomu ta Shilkinskomu rajonah Chitinskoyi oblasti Buryati zhivut kompaktnoyu grupoyu v Chojbalsanovskomu i Selenginskomu ajmakah na pivnochi Mongoliyi a bargu buryati v Hulunbuyirskomu ajmaci avtonomnogo rajonu Vnutrishnya Mongoliya na pivnichnomu shodi Kitayu Buryatska movaburyaad helenPoshirennya buryatskoyi moviPoshirena v Rosiya Buryatiya Mongoliya KNRRegion SibirNosiyi 400 tis Pisemnist kirilicya staromongolske pismo Vagindra i latinske pismoKlasifikaciya Mongolska movna sim yaOficijnij statusOficijna BuryatiyaKodi moviISO 639 1 ISO 639 2 buaISO 639 3 bua Zagalna chiselnist movciv blizko 590 tis osib 2004 zokrema v Rosiyi zgidno z perepisom 2002 roku 368 807 osib z nih u Buryatiyi 231 tisyacha U Kitayi yih blizko 100 tis osib u Mongoliyi 66 tis osib proyasniti Govori Buryatska mova sered inshih mov mongolskoyi movnoyi sim yi Vidilyayut 5 govoriv Zahidnij ehirit bulagatskij govir Shidnij horinskij govir Pivdennij congolo sartulskij govir Promizhnij hongodorskij govir Bargu buryatski kitajski govori Okremo stoyat nizhnoudinskij i ononsko hamniganskij govori Princip rozriznennya govoriv gruntuyetsya nasampered na leksichnih vidminnostyah chastkovo fonetichnih vidminnostyah U morfologiyi nemaye istotnih vidminnostej sho pereshkodzhayut vzayemorozuminnyu nosiyiv riznih govoriv Zahidnij i shidnij govori ye najbilsh rannoutvorenimi govorami sho odnak mali rizni pismovi tradiciyi Mezhi yih rozpovsyudzhennya dosit chitki Ci govori zaznali vplivu riznih kulturnih tradicij sho vidbilosya na yih leksichnomu skladi Pivdennij govir utvorivsya piznishe vnaslidok zmishuvannya buryatskih i mongolskih govoriv Cej govir poshirivsya sered shidnih buryat u XVII st PisemnistPrikladi vikoristannya buryatskoyi movi v publichnomu prostori Aginskogo Z kincya XVII st u dilovodstvi ta religijnij praktici vikoristovuvalosya mongolske pismo Mova kincya XVII XIX st umovno imenuyetsya davnoburyatskoyu movoyu Odnim iz pershih tvoriv buryatskoyu movoyu ye Podorozhni zapiski Damba Darzha Zayagijna sho datovana 1768 rokom Movci zahidnih govoriv buryatskoyi movi odnak do revolyuciyi koristuvalisya rosijskoyu pisemnistyu doreformennogo zrazka ta ne buli znajomi z mongolskoyu pisemnistyu U 1931 bula zaprovadzhena pisemnist na osnovi latinici z 1939 vikoristovuyetsya pisemnist na osnovi kirilici rosijskogo zrazka z dodavannyam troh dodatkovih bukv Pisemnist ta literaturnij standart buryatskoyi movi oficijno zminyuvali trichi kozhnogo razu pragnuchi nabliziti literaturnu movu do rozmovnoyi U 1936 roci na lingvistichnij konferenciyi v Ulan Ude za osnovu literaturnoyi movi bulo obrano horinsku govirku shidnogo govoru zrozumilu bilshosti movciv buryatskoyi movi Latinicya A a B b C c C c D d E e F f G gH h I i J j K k L l M m N n O oӨ o P p R r S s S s T t U u V vY y Z z Ƶ ƶKirilicya A a B b V v G g D d E e Yo yo Zh zhZ z I i J j K k L l M m N n O oӨ o P p R r S s T t U u Ү ү F fH h Һ h C c Ch ch Sh sh Sh sh Y y E e Yu yu Ya yaOsoblivostiSpecifichni risi fonetiki dovgi ta korotki golosni diftongi gubnij singarmonizm vidsutnist u porivnyanni z blizkoyu mongolskoyu movoyu afrikat dzh ch Morfologiyu viriznyayut 7 vidminkiv pevni vidminnosti vid mongolskoyi movi u chasovih formah diyesliv Vazhlivoyu sintaksichnoyu risoyu ye oformlennya sub yekta v absolyutnih oborotah rodovim vidminkom Leksika vklyuchaye zapozichennya z kitajskoyi tibetskoyi mov a takozh z tyurkskih mov V ostanni desyatilittya jde aktivnij proces zapozichennya z rosijskoyi movi Z XVII stolittya buryati koristuvalisya staromongolskim pismom yakoyu velosya dilovodstvo pisalis hroniki Z 1939 roku buryati vikoristovuyut kirilicyu Priklad Zapovit Tarasa Shevchenka buryatskoyu movoyu pereklav Ceden Galsanov ZAVEShANI Yhehedem namaje Yrgen talyn dunda Ynder dobyn orojdo Habtagaj dajdym Haragdan bajhaar Mushharahan zangiragan Mүren Dneeprejm Solgioon irashaliin Sonoston bajhaar Inag Ukrainadam Erhebishe hүdoolүүlhet Horoton dajsadaj Hүrin shuhanaj Hүhe dalaj uruu Ukraiinahaam yaagaad Uradhyje harahab Tiiheden bi Tede hada dajdye Bүgedyn orhin bodood Burhandaa mүrgeheb Tere boltor bi Toonoshgүjb burhaniie Hүdoolүүleed namajgaa Hүdelen bodogty Tүmer shүdernүүdee Tahapa sohigty Dajsanaj horoto shuhaar Dabtan sүloo ologty Iigeed namajgaa Aguu ehe bүledoo Sүloo hajhan Shene bүledoo Horo muulalgүjgoor Harin zoolen үgoor Durdan hanahayaa Bu martagty Dzherelo T G Shevchenko Zapovit movami narodiv svitu K Naukova dumka 1989 Movni reformi Buryatiyi v Radyanskomu SoyuziU veresni 1931 r vidbuvsya ob yednanij plenum OK i OKK VKP b na yakomu v rusli rishen CK buv sformulovanij kurs na budivnictvo socialistichnoyi za zmistom i nacionalnoyi za formoyu kulturi buryatskogo narodu U diyalnosti Institutu kulturi pobachili vikrivlennya liniyi partiyi v rozrobci osnovnih pitan nacionalno kulturnogo budivnictva ta dali osnovni nastanovi dlya podalshoyi roboti Institutu Zokrema zaznachalosya sho staromongolska pisemnist pronikla v Buryatiyu z Mongoliyi razom iz lamayizmom i do revolyuciyi sluzhila v rukah lamstva nojonatstva ta kurkulstva znaryaddyam gnoblennya nepisemnih trudyashih Teoriya stvorennya vsemongolskoyi movi viznavalasya panmongolskoyu i kontrrevolyucijnoyu Pered Institutom kulturi bulo postavlene zavdannya ukladannya novoyi literaturnoyi movi na osnovi shidnoburyatskogo nasampered selenginskogo dialektu Na pochatku 1930 h rokiv rozpochalasya internacionalizaciya buryatskoyi movi j aktivne vvedennya u neyi rosijskomovnih revolyucijno marksistskih terminiv Pid chas nastupnoyi reformi 1936 roku vidbulosya pereoriyentuvannya na horinskij dialekt Reforma zbiglasya v chasi z vtorgnennyam Yaponiyi do Manchzhuriyi tozh mala na meti izolyuvati buryativ vid reshti mongolskogo svitu U 1939 roci buryatsku movu bulo perevedeno na kirilicyu cej proces zbigsya v chasi iz aktivnimi represiyami buryatskoyi inteligenciyi zokrema j naukovciv ta derzhavnih diyachiv sho opikuvalisya pitannyam movnoyi reformi Sered publicist i literaturnij kritik Dampilon odin iz kerivnikiv Spilki pismennikiv Buryat Mongoliyi Solbone Tuya redaktor gazeti Buryaad Mongoloj unen B Vanchikov ta inshi Yih bulo zvinuvacheno u zasmichenni buryatskoyi movi panmongolskimi ta lamsko religijnimi terminami a takozh u kontrrevolyucijnih panmongolskih perekruchuvannyah tvoriv klasikiv marksizmu leninizmu v mongolizaciyi ridnoyi movi a same v perekladi mongolskoyu movoyu iz pidbirannyam reakcijnih buddijskih feodalno teokratichnih han vanivskih sliv nezrozumilih ta nedostupnih naselennyu Radyanskoyi Buryatiyi Z 1938 roku rosijska mova vvodilasya yak obov yazkova do vivchennya z 1 go klasu cim samim zakriplyuvalasya buryatsko rosijska dvomovnist Zmina pravopisu alfavitu i literaturnih norm na yakih gruntuyetsya mova zniziv prestizh buryatskoyi movi zakriplyuyuchi rosijske panuvannya v regioni U 1940 h v Radyanskomu Soyuzi povnistyu pripinivsya druk staromongolskoyu movoyu Tak zvani panmongolski a vlasne mongolski ta tibetski slova masovo zaminyuvalisya internacionalnimi tobto rosijskimi Shtuchna rusifikaciyaBuryati ye korinnim narodom Respubliki Buryatiya tim ne mensh sogodni bilshist meshkanciv respubliki stanovlyat lyudi rosijskoyi nacionalnosti Zgidno iz Vsesoyuznim perepisom naselennya 1989 roku u regioni prozhivalo blizko 1 mln 38 tis osib z nih rosiyan 726 2 tis 70 buryativ 249 5 tis 24 Vzhe 20 rokiv potomu zgidno iz Vserosijskim perepisom naselennya 2010 roku u Rosiyi zagalom prozhivalo 461 4 tis buryativ Chiselnist postijnogo naselennya Buryatiyi stanovila blizko 972 tis osib u tomu chisli 630 78 tis 66 1 rosiyan a takozh 286 84 tis 30 buryativ She z chasiv isnuvannya Rosijskoyi Imperiyi rosijska vlada dokladala zusil dlya znishennya nacionalnoyi ta kulturnoyi identichnosti buryativ Napriklad v suchasnij RF zaseleni etnichnimi buryatami teritoriyi podileni mizh Respublikoyu Buryatiya ta Ust Ordinskim Buryatskim okrugom u skladi Irkutskoyi oblasti a takozh Aginskim Buryatskim okrugom u skladi Zabajkalskogo krayu Krim cih administrativno teritorialnih odinic buryati kompaktno prozhivayut u deyakih inshih susidnih rajonah Irkutskoyi oblasti ta Zabajkalskogo krayu Odna iz prichin shtuchnogo rozdilennya buryativ po riznih administrativnih odinicyah rozpochata she v 20 ti roki HH st borotba iz tak zvanim panmongolizmom i buryatskim nacionalizmom Pragnuchi rozirvati kulturnij movnij ta istorichnij zv yazok buryatmongoliv iz Mongoliyeyu radyanska a zgodom i rosijska vlada provodili rishuchu politiku rusifikaciyi zaselennya Respubliki Buryatiya rosiyanami zaminu mongolskoyi pisemnosti na kirilichnu tosho Na danij moment YuNESKO oficijno vnesla buryatsku movu do Chervonoyi knigi mov yaki perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya Zgidno iz Vserosijskim perepisom naselennya 2010 roku v Respublici Buryatiya buryatskoyu movoyu volodili 130 5 tis osib abo lishe 13 4 vid zagalnoyi chiselnosti yiyi naselennya Narazi proces skorochennya sfer vikoristannya buryatskoyi movi trivaye Rosijska mova obov yazkova dlya vivchennya v buryatskih shkolah v toj chas yak vivchennya buryatskoyi movi ye fakultativnim Sposterigayetsya brak buryatomovnih vidan telekanaliv periodiki tosho PosilannyaBuryatska mova na sajti Ethnologue Buriat A macrolanguage of Russian Federation angl Buryatska mova na sajti Glottolog 3 0 Language Buriat 11 serpnya 2017 u Wayback Machine angl Vikipediya Vikipediya maye rozdil buryatskoyu movoyu Nyuur huudaһanPrimitkiYazykovaya situaciya v Respublike Buryatiya ros V Kremle ne hotyat chtoby my osoznali svoe edinstvo ros Zhivaya rech v Buryatii k probleme izucheniya sociolingvisticheskij obzor ros Buryatiya respublika na berezi Bajkalu Etnicheskaya identichnost i yazykovoe soznanie nositelej buryatskogo yazyka socio i psiholingvisticheskie issledovaniya ros