Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дорнод (раніше Східний аймак, монг.: Дорнод аймаг), також Чойбалсанський аймак — аймак у східній Монголії. Площа 123600 км² (3-є місце), населення 84581 людина, густота 0,68 чол/км². Центр — Чойбалсан. Аймак Дорнод складається з 14 сомонів, був утворений в 1931 році.
| Дорнод | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| (монг. Дорнод аймаг) | |||||
| |||||
 | |||||
| Адм. центр | Дархан | ||||
| Найбільше місто | Чойбалсан | ||||
| Країна |  Монголія | ||||
| Регіон | Північна Монголія | ||||
| |||||
| Номерний знак | ДО_ | ||||
| Офіційна мова | монгольська | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 68 873 (13) | ||||
| - густота | 0,56 (18) | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 123 597 км² (3) | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 807 м | ||||
| - мінімальна | 807 м | ||||
| Часовий пояс | |||||
| Дата заснування | 1941 | ||||
| Вебсайт | dornod.gov.mn | ||||
| Код ISO 3166-2 | MN-061 | ||||
 | |||||
| |||||
Загальні дані, рельєф
| Цей розділ не містить . |
Аймак межує на півночі з Російською Федерацією (450 км), на сході та південному сході — з Китайською Народною Республікою (1200 км.).
Більшу частину аймаку займає з абсолютно рівним степом та численними солончаками. В аймаку знаходиться найнижча точка Монголії — басейн озера Хух-Нур (560 метрів над рівнем моря) у північно-східній частині Дорнод аймаку. Натомість у південно-східній частині є гірський ланцюг Хуанган (1000–1600 м понад рівнем моря). Основні вершини Соелз (1503м), Ереен (1376 м), Баян-уул (1300 м.). Степові долини Менен, Тамсагбулаг. Річки Керулен, Онон, Халхин-Гол. Озера Буйр-Нуур (на кордоні з Китаєм, площа 610 км², 40 км довжина, 20 км — ширина, глибина 50 метрів), , Хух-Нур, Баруун-Шавар, .
Клімат
Клімат різкоконтинентальний, середня температура січня мінус 21, липня +20, щорічна норма опадів 190 мм.
Тваринний світ, охорона природи
Водяться джейрани, олені, лосі, корсаки, кабани.
На півдні аймаку у прикордонних з Китаєм районах знаходиться Східно-Монгольський заповідник, організований 1992 року (570,4 тис. га)
Адміністративно-територіальний поділ
| №п/п | сомон | Площа тис км кв | Населення | Центр |
| 1 | Баян-уул | 5,6 | 5200 | Жавартхошуу |
| 2 | Баяндун | 6,24 | 2900 | Наранбулаг |
| 3 | Баянтумен | 8,4 | 2300 | Цагаан-Дерс |
| 4 | Булган | 6,9 | 2200 | Ундурхошуу |
| 5 | Гурван загал | 5,2 | 1200 | Сумийн нуур |
| 6 | Дашбалбар | 8,5 | 3500 | Дашбалбар |
| 7 | Матад | 22,8 | 2700 | Зуунбулаг |
| 8 | Сергелен | 4,2 | 2800 | Сергелен |
| 9 | Халхгол | 28 | 8500 | |
| 10 | Хуленбуйр | 3,8 | 1900 | Баян-от |
| 11 | Цагаан овоо | 6,6 | 3700 | Хуувуур |
| 12 | Чойбалсан | 10,1 | 3000 | Хулстай |
| 13 | Чулуунхороот | 6,54 | 1800 | Ереенцав |
Корисні копалини
| Цей розділ не містить . |
Родовища урану, свинцю, поліметалів, цинку. Вугільні родовища Хоот (120 тисяч тонн вугілля на рік), Адуунчулуун (запаси 423 млн тонн, річний видобуток 420 тис. тонн), планується будівництво ТЕС потужністю 100 мВт що потребує 909 тис. тонн вугілля на рік. Родовище Цав — цинк (226,2 тис. тонн) та свинець (123,3 тис. тонн цинку), напівперероблена руда постачається в Китай де вилучається залізо, кадмій, свинець, срібло, золото.
Промисловість, сільське господарство
Відносно добре розвинута інфраструктура. 10 млн га використовуються як пасовища, 118 квадратних миль використовуються для вирощування пшениці, 1,5 квадратних миль під овочівництво. Розвинута гірнича, легка та харчова галузі промисловості.
Пам'ятки
На території Східного аймаку особливо багато одиночних пам'ятників та монументів присвячених ІІ Світовій війні. Багато меморіалів радянським та монгольським воїнам розташовано на горі Баян-Цагаан. Найбільшим серед них є меморіал героям Халхин-Голу біля гори Хамар-Даваа, де знаходилась ставка Г. К. Жукова.
- Музей історії Халхін-Гола у місті Сумбер — просто неба розгорнута експозиція із зібраних на полі бою зразків бойової техніки та артилерії, є зразки радянської та японської зброї.
- Вал Чингісхана — широкий земляний вал з ровом, який тягнеться з Монголії в Приаргунні по лінії Забайкальськ — Абагайтуй — Кайластуй. Перекази пов'язують цей вал з іменем Чингісхана. Вал під цією назвою позначений на сучасних картах Монголії та Читинської області.
- Образ Будди на Халхин-Голі створений То ваном (1600 рік)
Примітки
- . Архів оригіналу за 11 липня 2015. Процитовано 12 лютого 2015.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дорнод
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dornod ranishe Shidnij ajmak mong Dornod ajmag takozh Chojbalsanskij ajmak ajmak u shidnij Mongoliyi Plosha 123600 km 3 ye misce naselennya 84581 lyudina gustota 0 68 chol km Centr Chojbalsan Ajmak Dornod skladayetsya z 14 somoniv buv utvorenij v 1931 roci Dornod mong Dornod ajmag Gerb PraporAdm centr DarhanNajbilshe misto ChojbalsanKrayina MongoliyaRegion Pivnichna MongoliyaMezhuye z susidni adminodiniciZabajkalskij kraj Hentij Suhe Bator Vnutrishnya Mongoliya Nomernij znak DO Oficijna mova mongolskaNaselennya povne 68 873 13 gustota 0 56 18 Plosha povna 123 597 km 3 Visota maksimalna 807 m minimalna 807 mChasovij poyas UTC 8Data zasnuvannya 1941Vebsajt dornod gov mnKod ISO 3166 2 MN 061Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu DornodZagalni dani relyefCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Ajmak mezhuye na pivnochi z Rosijskoyu Federaciyeyu 450 km na shodi ta pivdennomu shodi z Kitajskoyu Narodnoyu Respublikoyu 1200 km Bilshu chastinu ajmaku zajmaye z absolyutno rivnim stepom ta chislennimi solonchakami V ajmaku znahoditsya najnizhcha tochka Mongoliyi basejn ozera Huh Nur 560 metriv nad rivnem morya u pivnichno shidnij chastini Dornod ajmaku Natomist u pivdenno shidnij chastini ye girskij lancyug Huangan 1000 1600 m ponad rivnem morya Osnovni vershini Soelz 1503m Ereen 1376 m Bayan uul 1300 m Stepovi dolini Menen Tamsagbulag Richki Kerulen Onon Halhin Gol Ozera Bujr Nuur na kordoni z Kitayem plosha 610 km 40 km dovzhina 20 km shirina glibina 50 metriv Huh Nur Baruun Shavar KlimatMist na richci Herlen bilya mista Chojbalsan 1972 r Klimat rizkokontinentalnij serednya temperatura sichnya minus 21 lipnya 20 shorichna norma opadiv 190 mm Tvarinnij svit ohorona prirodiVodyatsya dzhejrani oleni losi korsaki kabani Na pivdni ajmaku u prikordonnih z Kitayem rajonah znahoditsya Shidno Mongolskij zapovidnik organizovanij 1992 roku 570 4 tis ga Administrativno teritorialnij podil p p somon Plosha tis km kv Naselennya Centr1 Bayan uul 5 6 5200 Zhavarthoshuu2 Bayandun 6 24 2900 Naranbulag3 Bayantumen 8 4 2300 Cagaan Ders4 Bulgan 6 9 2200 Undurhoshuu5 Gurvan zagal 5 2 1200 Sumijn nuur6 Dashbalbar 8 5 3500 Dashbalbar7 Matad 22 8 2700 Zuunbulag8 Sergelen 4 2 2800 Sergelen9 Halhgol 28 850010 Hulenbujr 3 8 1900 Bayan ot11 Cagaan ovoo 6 6 3700 Huuvuur12 Chojbalsan 10 1 3000 Hulstaj13 Chuluunhoroot 6 54 1800 EreencavKorisni kopaliniCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Rodovisha uranu svincyu polimetaliv cinku Vugilni rodovisha Hoot 120 tisyach tonn vugillya na rik Aduunchuluun zapasi 423 mln tonn richnij vidobutok 420 tis tonn planuyetsya budivnictvo TES potuzhnistyu 100 mVt sho potrebuye 909 tis tonn vugillya na rik Rodovishe Cav cink 226 2 tis tonn ta svinec 123 3 tis tonn cinku napivpereroblena ruda postachayetsya v Kitaj de viluchayetsya zalizo kadmij svinec sriblo zoloto Promislovist silske gospodarstvoRichka Onon Vidnosno dobre rozvinuta infrastruktura 10 mln ga vikoristovuyutsya yak pasovisha 118 kvadratnih mil vikoristovuyutsya dlya viroshuvannya pshenici 1 5 kvadratnih mil pid ovochivnictvo Rozvinuta girnicha legka ta harchova galuzi promislovosti Pam yatkiNa teritoriyi Shidnogo ajmaku osoblivo bagato odinochnih pam yatnikiv ta monumentiv prisvyachenih II Svitovij vijni Bagato memorialiv radyanskim ta mongolskim voyinam roztashovano na gori Bayan Cagaan Najbilshim sered nih ye memorial geroyam Halhin Golu bilya gori Hamar Davaa de znahodilas stavka G K Zhukova Muzej istoriyi Halhin Gola u misti Sumber prosto neba rozgornuta ekspoziciya iz zibranih na poli boyu zrazkiv bojovoyi tehniki ta artileriyi ye zrazki radyanskoyi ta yaponskoyi zbroyi Val Chingishana shirokij zemlyanij val z rovom yakij tyagnetsya z Mongoliyi v Priargunni po liniyi Zabajkalsk Abagajtuj Kajlastuj Perekazi pov yazuyut cej val z imenem Chingishana Val pid ciyeyu nazvoyu poznachenij na suchasnih kartah Mongoliyi ta Chitinskoyi oblasti Obraz Buddi na Halhin Goli stvorenij To vanom 1600 rik Primitki Arhiv originalu za 11 lipnya 2015 Procitovano 12 lyutogo 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dornod