Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Забайка льський край рос Забайка льский край суб єкт Російської Федерації входить до складу Далекосхідного федерального

Забайкальський край

Забайкальський край

Забайка́льський край (рос. Забайка́льский край) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Далекосхідного федерального округу.

Забайкальський край
рос. Забайкальский край
image
image   image
Країна image Росія
Фед. округ Далекосхідний
Адмін. центр Чита
Глава Осипов Олександр Михайлович
Дата утворення 1 березня 2008
Оф. вебсайт 75.ru​(рос.)
Географія
Координати 54° пн. ш. 118° сх. д. / 54° пн. ш. 118° сх. д. / 54; 118
Площа 431 500 км² ()
  • внутр. вод 0,2 %
Часовий пояс MSK+6 ()
Населення
Чисельність 1 155 300 (47-й) (2005)
Густота 2,6 осіб/км²
Оф. мови російська
Економіка
Економ. район Східно-Сибірський
Коди
ISO 3166-2 RU-ZAB
ЗКАТО 76
Суб'єкта РФ 75, 80
Телефонний (+7)
Карти

image

image Забайкальський край у Вікісховищі

Адміністративний центр — Чита.

Межує з Амурською і Іркутською областями, республіками Бурятія і Якутія, має зовнішній кордон з Китаєм і Монголією.

Утворений 1 березня 2008 р. в результаті об'єднання Читинської області і Агінського Бурятського автономного округу.

Географія

image
Фізична мапа
image
Річка

Географічне положення

Край займає південний схід Східного Сибіру, який частіше іменують Забайкаллям.

Площа Забайкальського краю становить 431,5 тис. км², що трохи менше площі таких держав (окремо), як Швеція, Марокко, Узбекистан, але більш ніж Японія, Італія або ФРН.

Гідрографія

Основні річки: Шилка і Аргунь (витоки Амура), Хілок і Чикой (притоки Селенги), Олекма і Вітім (притоки Лени).

Природа

Рослинний світ відрізняється великою різноманітністю. Це пов'язано з складністю геологічної будови, різноманітністю природних умов, тривалою історією розвитку.

, що створює різноманітність місць проживань, сприяв збереженню в екологічних нішах реліктів різних геологічних часів. Збереженню їх сприяла відсутність суцільного покривного заледеніння. Корінний зональний рослинний покрив території утворений степовими, лісовими і високогірними рослинними співтовариствами.

При просуванні з південного сходу на північний захід слідують три широтні зони: степова, лісостепова, лісова або тайгова.

Біосферні заповідники

Забайкальський край, завдячуючи особливій біосферній значущістю його природних комплексів, має два державні біосферні заповідники — і Даурський. Території відносяться до IX міжнародної категорії. Тут зберігаються особливі умови проживання або зростання рідкісних або унікальних видів рослин і тварин.

На півночі краю передбачається створити , в периферійній частині басейну озера Байкал — Чикойський національний парк. У травні 1999 р. створений національний парк Алханай в Агінському Бурятському автономному окрузі. Вивчаються можливості створення і національних парків. По міжнародній класифікації національні парки відносяться до ХІ категорії і є для більшості країн, що володіють можливостями для виділення і збереження таких територій, іноді основним засобом економічного розвитку.

Корисні копалини

Промислові запаси заліза, вугілля, молібдену, вольфраму, золота, свинцю, цинку, флюориту, будівельних матеріалів. Крупні родовища — , , , розвідані 16 поліметалічних родовищ (, , , , і ін).

У кінці 1950-х — середині 1960-х років на території краю були розвідані Удоканське родовище міді, Бугдаїнське і родовища молібдену, , і , унікальне урану. Останнє стало сировинною базою для будівництва крупного Приаргунського гірничо-хімічного комбінату і міста Краснокаменська. У 1950-х роках завершена розвідка унікальної за якістю сировини , а також найбільшого в Забайкаллі флюориту.

Уранові родовища

  • У вересені 2006 — ВАТ «ТВЕЛ» отримало право на розробку уранових родовищ і
  • 8 лютого 2007 — ВАТ «Техснабекспорт» виграло конкурс на розробку уранових родовищ і .

Запаси на Березовому родовищі по категорії С2 становлять 3,05 млн т руди і 3481 т урану при середньому вмісті урану в руді 0,114 %. При цьому прогнозні ресурси урану по категорії Р1 становлять 500 т. Запаси Горного родовища по категорії С1 становлять 394 тис. т руди і 1087 т урану, по С2 — 1,77 млн т руди і 4226 т урану. Прогнозні ресурси родовища категорії Р1 становлять 4800 т урану. Запаси Оловського родовища по категорії В+С1 становлять 14,61 млн т руди і 11 898 т урану.

Населення

Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (серпень 2020)

Населення краю — 1 155 300 осіб (2005). Щільність населення — 2,6 осіб/км² (2005), питома вага міського населення — 63,4 % (2005).

Національний склад населення:

Народ Чисельність. (%) (* [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite])
Росіяни 1 037 502 осіб (89,80 %)
Буряти 70 457 осіб (6,1 %)
Українці 11 843 осіб (1,03 %)

Адміністративно-територіальний поділ

image
Типи муніципальних утворень Забайкальського краю

Станом на 2021 рік Забайкальський край поділяється на 4 міських округи, 2 муніципальні округи та 31 муніципальний район:

№
п/п 		Район, округ, міський округ Площа,
км² 		Населення,
осіб (2002) 		Населення,
осіб (2010) 		Населення,
осіб (2021) 		Адміністративний центр Поселення Населені
пункти
1 Агінський район 6071,04 17694 18687 16322 Агінське 13 27
2 Акшинський район 7434,83 12080 10682 8740 Акша 12 15
3 Александрово-Заводський район 7132,29 10844 8726 6909 Александровський Завод 13 27
4 Балейський район 4910,91 24517 20500 16964 Балей 10 32
5 Борзинський район 8848,42 56683 51647 46731 Борзя 17 26
6 Газімуро-Заводський район 14423,18 9578 9407 8356 Газімурський Завод 9 30
7 Дульдургинський район 7185,72 15316 15350 14152 Дульдурга 10 25
8 Забайкальський район 5253,65 20343 20485 20962 Забайкальськ 8 11
9 Калганський район 3232,60 10246 8771 7170 Калга 11 16
10 Каримський район 8005,35 37920 37161 34260 Каримське 13 28
11 Киринський район 16048,29 16016 13650 11712 Кира 14 21
12 Краснокаменський район 5327,57 65907 64597 57428 Краснокаменськ 10 14
13 Красночикойський район 28295,48 21576 19453 17376 Красний Чикой 15 48
14 Могойтуйський район 6269,46 27386 27463 25089 Могойтуй 15 39
15 Могочинський район 25322,86 27225 25508 23611 Могоча 7 32
16 Нерчинський район 5435,26 30694 28455 26665 Нерчинськ 15 36
17 Нерчинсько-Заводський район 9032,03 12556 10782 8798 Нерчинський Завод 14 24
18 Олов'яннинський район 6086,78 49426 43494 34256 Олов'янна 19 40
19 Ононський район 5994,18 13614 11199 9119 Нижній Цасучей 11 23
20 Петровськ-Забайкальський район 8958,05 21110 19351 16565 Петровськ-Забайкальський 13 28
21 Стрітенський район 15739,45 27524 23311 20875 Стрітенськ 14 44
22 Тунгіро-Ольокминський район 42859,40 1643 1432 1328 Тупик 2 5
23 Тунгокоченський район 51448,43 14207 12685 11057 Верх-Усуглі 7 17
24 Ульотівський район 16166,66 21337 18946 17920 Ульоти 10 25
25 Хілоцький район 14831,65 33434 31760 27260 Хілок 12 32
26 Чернишевський район 12940,72 38146 35019 31763 Чернишевськ 18 41
27 Читинський район 15708,00 62221 64642 65987 Чита 23 60
28 Шелопугінський район 4364,55 9773 8369 6443 Шелопугіно 8 25
29 Шилкинський район 6074,09 47453 43194 38291 Шилка 14 43
1 Каларський округ 56691,80 9785 9051 7587 Нова Чара - 9
2 Приаргунський округ 5185,60 26959 21831 18921 Приаргунськ - 31
1 Агінський міський округ 65,00 11817 15667 18392 Агінське - 2
2 Горненський міський округ 6,20 9761 12341 9979 Горний - 1
3 Петровськ-Забайкальський міський округ 300,00 21164 18549 15626 Петровськ-Забайкальський - 1
4 Читинський міський округ 534,00 316643 324444 350861 Чита - 1

Найбільші населені пункти

Населені пункти з населенням понад 10 тисяч осіб:

№ Населений пункт Населення,
осіб (2002) 		Населення,
осіб (2010) 		Населення,
осіб (2021)
1 Чита 316643 324444 350861
2 Краснокаменськ 55920 55666 51451
3 Борзя 31460 31379 29387
4 Агінське 11717 15596 18335
5 Петровськ-Забайкальський 21164 18549 15626
6 Нерчинськ 15748 14959 14648
7 Забайкальськ 10210 11769 13293
8 Могоча 13282 13258 12992
9 Чернишевськ 13031 13359 12834
10 Каримське 12440 13037 12771
11 Шилка 14748 13947 12339
12 Шерлова Гора 14623 12489 11592
13 Первомайський 13098 12154 11343
14 Могойтуй 8586 10231 10738
15 Балей 14797 12533 10630
16 Хілок 11152 11539 10320
17 Атамановка 9463 10381 10148
18 Новокручинінський 9817 10166 10075

Утворення Забайкальського краю

Попередня робота по об'єднанню Читинської області і Агінського Бурятського автономного округу була почата на рівні влади регіонів в квітні 2006 року. Губернатор Читинської області Равіль Геніатулін, голова адміністрації АБАО Баїр Жамсуєв, глави регіональних парламентів Анатолій Романов і Даши Дугаров поводилися з листом до Президента Росії Володимира Путіна, і 17 листопада 2006 року він підтримав цю ініціативу.

Референдум про об'єднання відбувся 11 березня 2007 року. У Читинській області відповіли «Так» на питання:

«Чи згодні ви, щоб Читинська область і Агінський Бурятський автономний округ об'єдналися в новий суб'єкт Російської Федерації — Забайкальський край, у складі якого Агінський Бурятський автономний округ буде адміністративно-територіальною одиницею з особливим статусом, визначуваним статутом краю відповідно до законодавства Російської Федерації?»

90,29 % (535 045 виборців), проти висловилося 8,89 % (52 698). У референдумі взяло участь 72,82 % виборців Читинської області. У Агінському Бурятському автономному окрузі за об'єднання висловилося 94 % (38 814 виборців), проти — 5,16 % (2 129 виборців), у референдумі взяло участь 82,95 % виборців округу.

23 липня 2007 року Президент Росії Володимир Путін підписав федеральний конституційний закон «О утворення у складі Російської Федерації нового суб'єкта Російської Федерації в результаті об'єднання Читинської області і Агінського Бурятського автономного округу», прийнятий Державною Думою 5 липня 2007 р. і схвалений Радою Федерації 11 липня 2007 р.

12 жовтня 2008 р. будуть проведені вибори депутатів Законодавчих зборів Забайкальського краю першого скликання.

5 лютого 2008 року, депутатами Читинської обласної думи і Агінської окружної Думи був вибраний перший губернатор Забайкальського краю — Равіль Геніатулін.

Оренда землі Китаєм

За повідомленнями преси, китайська компанія «Хуае Сінбан», яка знаходиться в провінції Чжецзян, підписала з урядом Забайкальського краю договір про передачу в оренду 115 тис. га землі на 49 років. Китайці будуть вирощувати там ріпак та інші сільськогосподарські культури.

Обсяг китайських інвестицій повинен скласти близько 24 мільярдів рублів. Серед умов договору — не тільки передача в оренду цих земель, але потім, у разі успішної роботи протягом трьох років, ще 200 000 гектарів. При цьому журналісти посилаються на китайську газету «Женьмінь жибао», яка і оприлюднила новину. «Пустище знаходиться в Забайкаллі, протяжність його спільного кордону з півднем і південним сходом Китаю і Монголією становить 1500 км. За оголошеними розрахунками, оренда перелогових земель і пасовищ складе 250 рублів за гектар на рік, загальна сума за 49 років складе 176 млн юанів (близько 28 млн доларів)» Забайкальські електронні ЗМІ опублікували статтю з заголовком «Нас подарують Китаю?»

Джерела

  1. https://archive.today/20120731173326/www.gazeta.ru/news/lenta/2006/11/17/n_1005441.shtml Газета.ру
  2. [. Архів оригіналу за 10 листопада 2007. Процитовано 19 травня 2008. Виборча комісія Читинської області, Результати референдуму (рос.)]
  3. [. Архів оригіналу за 17 грудня 2013. Процитовано 19 травня 2008. Виборча комісія Агінського Бурятського автономного округу, Результати референдуму (рос.)]
  4. . Архів оригіналу за 8 січня 2008. Процитовано 19 травня 2008.
  5. . www.mk.ru. Архів оригіналу за 24 січня 2016. Процитовано 11 січня 2016.
  6. . www.chita.ru. Архів оригіналу за 19 липня 2014. Процитовано 11 січня 2016.

Література

  • (рос.) Энциклопедия Забайкалья: Читинская область [в 2-х томах] / Гл. ред. Р. Ф. Гениатулин. — Новосибирск : Наука, 2000. — 302 с.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Zabaykalsky Krai
  • Читинська обласна адміністрація. Офіційний сайт [ 29 серпня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  • (рос.)
  • Офіційний сайт Агінського Бурятського автономного округу [ 8 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
image Іркутська область image Республіка Саха
image Бурятія image image Амурська область
image Монголія image КНР

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zabajka lskij kraj ros Zabajka lskij kraj sub yekt Rosijskoyi Federaciyi vhodit do skladu Dalekoshidnogo federalnogo okrugu Zabajkalskij krajros Zabajkalskij kraj Prapor Zabajkalskogo krayu Gerb Zabajkalskogo krayuKrayina RosiyaFed okrug DalekoshidnijAdmin centr ChitaGlava Osipov Oleksandr MihajlovichData utvorennya 1 bereznya 2008Of vebsajt 75 ru ros GeografiyaKoordinati 54 pn sh 118 sh d 54 pn sh 118 sh d 54 118Plosha 431 500 km vnutr vod 0 2 Chasovij poyas MSK 6 UTC 9 NaselennyaChiselnist 1 155 300 47 j 2005 Gustota 2 6 osib km Of movi rosijskaEkonomikaEkonom rajon Shidno SibirskijKodiISO 3166 2 RU ZABZKATO 76Sub yekta RF 75 80Telefonnij 7 Karti Zabajkalskij kraj u Vikishovishi Administrativnij centr Chita Mezhuye z Amurskoyu i Irkutskoyu oblastyami respublikami Buryatiya i Yakutiya maye zovnishnij kordon z Kitayem i Mongoliyeyu Utvorenij 1 bereznya 2008 r v rezultati ob yednannya Chitinskoyi oblasti i Aginskogo Buryatskogo avtonomnogo okrugu GeografiyaFizichna mapaRichkaGeografichne polozhennya Kraj zajmaye pivdennij shid Shidnogo Sibiru yakij chastishe imenuyut Zabajkallyam Plosha Zabajkalskogo krayu stanovit 431 5 tis km sho trohi menshe ploshi takih derzhav okremo yak Shveciya Marokko Uzbekistan ale bilsh nizh Yaponiya Italiya abo FRN Gidrografiya Osnovni richki Shilka i Argun vitoki Amura Hilok i Chikoj pritoki Selengi Olekma i Vitim pritoki Leni Priroda Roslinnij svit vidriznyayetsya velikoyu riznomanitnistyu Ce pov yazano z skladnistyu geologichnoyi budovi riznomanitnistyu prirodnih umov trivaloyu istoriyeyu rozvitku sho stvoryuye riznomanitnist misc prozhivan spriyav zberezhennyu v ekologichnih nishah reliktiv riznih geologichnih chasiv Zberezhennyu yih spriyala vidsutnist sucilnogo pokrivnogo zaledeninnya Korinnij zonalnij roslinnij pokriv teritoriyi utvorenij stepovimi lisovimi i visokogirnimi roslinnimi spivtovaristvami Pri prosuvanni z pivdennogo shodu na pivnichnij zahid sliduyut tri shirotni zoni stepova lisostepova lisova abo tajgova Biosferni zapovidniki Zabajkalskij kraj zavdyachuyuchi osoblivij biosfernij znachushistyu jogo prirodnih kompleksiv maye dva derzhavni biosferni zapovidniki i Daurskij Teritoriyi vidnosyatsya do IX mizhnarodnoyi kategoriyi Tut zberigayutsya osoblivi umovi prozhivannya abo zrostannya ridkisnih abo unikalnih vidiv roslin i tvarin Na pivnochi krayu peredbachayetsya stvoriti v periferijnij chastini basejnu ozera Bajkal Chikojskij nacionalnij park U travni 1999 r stvorenij nacionalnij park Alhanaj v Aginskomu Buryatskomu avtonomnomu okruzi Vivchayutsya mozhlivosti stvorennya i nacionalnih parkiv Po mizhnarodnij klasifikaciyi nacionalni parki vidnosyatsya do HI kategoriyi i ye dlya bilshosti krayin sho volodiyut mozhlivostyami dlya vidilennya i zberezhennya takih teritorij inodi osnovnim zasobom ekonomichnogo rozvitku Korisni kopalini Promislovi zapasi zaliza vugillya molibdenu volframu zolota svincyu cinku flyuoritu budivelnih materialiv Krupni rodovisha rozvidani 16 polimetalichnih rodovish i in U kinci 1950 h seredini 1960 h rokiv na teritoriyi krayu buli rozvidani Udokanske rodovishe midi Bugdayinske i rodovisha molibdenu i unikalne uranu Ostannye stalo sirovinnoyu bazoyu dlya budivnictva krupnogo Priargunskogo girnicho himichnogo kombinatu i mista Krasnokamenska U 1950 h rokah zavershena rozvidka unikalnoyi za yakistyu sirovini a takozh najbilshogo v Zabajkalli flyuoritu Uranovi rodovisha U vereseni 2006 VAT TVEL otrimalo pravo na rozrobku uranovih rodovish i 8 lyutogo 2007 VAT Tehsnabeksport vigralo konkurs na rozrobku uranovih rodovish i Zapasi na Berezovomu rodovishi po kategoriyi S2 stanovlyat 3 05 mln t rudi i 3481 t uranu pri serednomu vmisti uranu v rudi 0 114 Pri comu prognozni resursi uranu po kategoriyi R1 stanovlyat 500 t Zapasi Gornogo rodovisha po kategoriyi S1 stanovlyat 394 tis t rudi i 1087 t uranu po S2 1 77 mln t rudi i 4226 t uranu Prognozni resursi rodovisha kategoriyi R1 stanovlyat 4800 t uranu Zapasi Olovskogo rodovisha po kategoriyi V S1 stanovlyat 14 61 mln t rudi i 11 898 t uranu NaselennyaChastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin serpen 2020 Naselennya krayu 1 155 300 osib 2005 Shilnist naselennya 2 6 osib km 2005 pitoma vaga miskogo naselennya 63 4 2005 Nacionalnij sklad naselennya Narod Chiselnist Arhivovano 24 sichnya 2012 u WebCite Rosiyani 1 037 502 osib 89 80 Buryati 70 457 osib 6 1 Ukrayinci 11 843 osib 1 03 Administrativno teritorialnij podilTipi municipalnih utvoren Zabajkalskogo krayu Stanom na 2021 rik Zabajkalskij kraj podilyayetsya na 4 miskih okrugi 2 municipalni okrugi ta 31 municipalnij rajon p p Rajon okrug miskij okrug Plosha km Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 Naselennya osib 2021 Administrativnij centr Poselennya Naseleni punkti1 Aginskij rajon 6071 04 17694 18687 16322 Aginske 13 272 Akshinskij rajon 7434 83 12080 10682 8740 Aksha 12 153 Aleksandrovo Zavodskij rajon 7132 29 10844 8726 6909 Aleksandrovskij Zavod 13 274 Balejskij rajon 4910 91 24517 20500 16964 Balej 10 325 Borzinskij rajon 8848 42 56683 51647 46731 Borzya 17 266 Gazimuro Zavodskij rajon 14423 18 9578 9407 8356 Gazimurskij Zavod 9 307 Duldurginskij rajon 7185 72 15316 15350 14152 Duldurga 10 258 Zabajkalskij rajon 5253 65 20343 20485 20962 Zabajkalsk 8 119 Kalganskij rajon 3232 60 10246 8771 7170 Kalga 11 1610 Karimskij rajon 8005 35 37920 37161 34260 Karimske 13 2811 Kirinskij rajon 16048 29 16016 13650 11712 Kira 14 2112 Krasnokamenskij rajon 5327 57 65907 64597 57428 Krasnokamensk 10 1413 Krasnochikojskij rajon 28295 48 21576 19453 17376 Krasnij Chikoj 15 4814 Mogojtujskij rajon 6269 46 27386 27463 25089 Mogojtuj 15 3915 Mogochinskij rajon 25322 86 27225 25508 23611 Mogocha 7 3216 Nerchinskij rajon 5435 26 30694 28455 26665 Nerchinsk 15 3617 Nerchinsko Zavodskij rajon 9032 03 12556 10782 8798 Nerchinskij Zavod 14 2418 Olov yanninskij rajon 6086 78 49426 43494 34256 Olov yanna 19 4019 Ononskij rajon 5994 18 13614 11199 9119 Nizhnij Casuchej 11 2320 Petrovsk Zabajkalskij rajon 8958 05 21110 19351 16565 Petrovsk Zabajkalskij 13 2821 Stritenskij rajon 15739 45 27524 23311 20875 Stritensk 14 4422 Tungiro Olokminskij rajon 42859 40 1643 1432 1328 Tupik 2 523 Tungokochenskij rajon 51448 43 14207 12685 11057 Verh Usugli 7 1724 Ulotivskij rajon 16166 66 21337 18946 17920 Uloti 10 2525 Hilockij rajon 14831 65 33434 31760 27260 Hilok 12 3226 Chernishevskij rajon 12940 72 38146 35019 31763 Chernishevsk 18 4127 Chitinskij rajon 15708 00 62221 64642 65987 Chita 23 6028 Shelopuginskij rajon 4364 55 9773 8369 6443 Shelopugino 8 2529 Shilkinskij rajon 6074 09 47453 43194 38291 Shilka 14 431 Kalarskij okrug 56691 80 9785 9051 7587 Nova Chara 92 Priargunskij okrug 5185 60 26959 21831 18921 Priargunsk 311 Aginskij miskij okrug 65 00 11817 15667 18392 Aginske 22 Gornenskij miskij okrug 6 20 9761 12341 9979 Gornij 13 Petrovsk Zabajkalskij miskij okrug 300 00 21164 18549 15626 Petrovsk Zabajkalskij 14 Chitinskij miskij okrug 534 00 316643 324444 350861 Chita 1Najbilshi naseleni punktiNaseleni punkti z naselennyam ponad 10 tisyach osib Naselenij punkt Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 Naselennya osib 2021 1 Chita 316643 324444 3508612 Krasnokamensk 55920 55666 514513 Borzya 31460 31379 293874 Aginske 11717 15596 183355 Petrovsk Zabajkalskij 21164 18549 156266 Nerchinsk 15748 14959 146487 Zabajkalsk 10210 11769 132938 Mogocha 13282 13258 129929 Chernishevsk 13031 13359 1283410 Karimske 12440 13037 1277111 Shilka 14748 13947 1233912 Sherlova Gora 14623 12489 1159213 Pervomajskij 13098 12154 1134314 Mogojtuj 8586 10231 1073815 Balej 14797 12533 1063016 Hilok 11152 11539 1032017 Atamanovka 9463 10381 1014818 Novokruchininskij 9817 10166 10075Utvorennya Zabajkalskogo krayuPoperednya robota po ob yednannyu Chitinskoyi oblasti i Aginskogo Buryatskogo avtonomnogo okrugu bula pochata na rivni vladi regioniv v kvitni 2006 roku Gubernator Chitinskoyi oblasti Ravil Geniatulin golova administraciyi ABAO Bayir Zhamsuyev glavi regionalnih parlamentiv Anatolij Romanov i Dashi Dugarov povodilisya z listom do Prezidenta Rosiyi Volodimira Putina i 17 listopada 2006 roku vin pidtrimav cyu iniciativu Referendum pro ob yednannya vidbuvsya 11 bereznya 2007 roku U Chitinskij oblasti vidpovili Tak na pitannya Chi zgodni vi shob Chitinska oblast i Aginskij Buryatskij avtonomnij okrug ob yednalisya v novij sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Zabajkalskij kraj u skladi yakogo Aginskij Buryatskij avtonomnij okrug bude administrativno teritorialnoyu odiniceyu z osoblivim statusom viznachuvanim statutom krayu vidpovidno do zakonodavstva Rosijskoyi Federaciyi 90 29 535 045 viborciv proti vislovilosya 8 89 52 698 U referendumi vzyalo uchast 72 82 viborciv Chitinskoyi oblasti U Aginskomu Buryatskomu avtonomnomu okruzi za ob yednannya vislovilosya 94 38 814 viborciv proti 5 16 2 129 viborciv u referendumi vzyalo uchast 82 95 viborciv okrugu 23 lipnya 2007 roku Prezident Rosiyi Volodimir Putin pidpisav federalnij konstitucijnij zakon O utvorennya u skladi Rosijskoyi Federaciyi novogo sub yekta Rosijskoyi Federaciyi v rezultati ob yednannya Chitinskoyi oblasti i Aginskogo Buryatskogo avtonomnogo okrugu prijnyatij Derzhavnoyu Dumoyu 5 lipnya 2007 r i shvalenij Radoyu Federaciyi 11 lipnya 2007 r 12 zhovtnya 2008 r budut provedeni vibori deputativ Zakonodavchih zboriv Zabajkalskogo krayu pershogo sklikannya 5 lyutogo 2008 roku deputatami Chitinskoyi oblasnoyi dumi i Aginskoyi okruzhnoyi Dumi buv vibranij pershij gubernator Zabajkalskogo krayu Ravil Geniatulin Orenda zemli KitayemZa povidomlennyami presi kitajska kompaniya Huae Sinban yaka znahoditsya v provinciyi Chzheczyan pidpisala z uryadom Zabajkalskogo krayu dogovir pro peredachu v orendu 115 tis ga zemli na 49 rokiv Kitajci budut viroshuvati tam ripak ta inshi silskogospodarski kulturi Obsyag kitajskih investicij povinen sklasti blizko 24 milyardiv rubliv Sered umov dogovoru ne tilki peredacha v orendu cih zemel ale potim u razi uspishnoyi roboti protyagom troh rokiv she 200 000 gektariv Pri comu zhurnalisti posilayutsya na kitajsku gazetu Zhenmin zhibao yaka i oprilyudnila novinu Pustishe znahoditsya v Zabajkalli protyazhnist jogo spilnogo kordonu z pivdnem i pivdennim shodom Kitayu i Mongoliyeyu stanovit 1500 km Za ogoloshenimi rozrahunkami orenda perelogovih zemel i pasovish sklade 250 rubliv za gektar na rik zagalna suma za 49 rokiv sklade 176 mln yuaniv blizko 28 mln dolariv Zabajkalski elektronni ZMI opublikuvali stattyu z zagolovkom Nas podaruyut Kitayu Dzherelahttps archive today 20120731173326 www gazeta ru news lenta 2006 11 17 n 1005441 shtml Gazeta ru Arhiv originalu za 10 listopada 2007 Procitovano 19 travnya 2008 Viborcha komisiya Chitinskoyi oblasti Rezultati referendumu ros Arhiv originalu za 17 grudnya 2013 Procitovano 19 travnya 2008 Viborcha komisiya Aginskogo Buryatskogo avtonomnogo okrugu Rezultati referendumu ros Arhiv originalu za 8 sichnya 2008 Procitovano 19 travnya 2008 www mk ru Arhiv originalu za 24 sichnya 2016 Procitovano 11 sichnya 2016 www chita ru Arhiv originalu za 19 lipnya 2014 Procitovano 11 sichnya 2016 Literatura ros Enciklopediya Zabajkalya Chitinskaya oblast v 2 h tomah Gl red R F Geniatulin Novosibirsk Nauka 2000 302 s PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Zabaykalsky KraiChitinska oblasna administraciya Oficijnij sajt 29 serpnya 2011 u Wayback Machine ros ros Oficijnij sajt Aginskogo Buryatskogo avtonomnogo okrugu 8 grudnya 2021 u Wayback Machine ros Irkutska oblast Respublika Saha Buryatiya Amurska oblast Mongoliya KNR

Дата публікації:
Топ