Ши́лка (рос. Шилка) — місто, центр Шилкинського району Забайкальського краю, Росія. Адміністративний центр Шилкинського міського поселення.
місто Шилка | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Шилка | |||||
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Забайкальський край | ||||
Муніципальний район | Шилкинський | ||||
Поселення | Шилкинське | ||||
Код ЗКАТУ: | 76254501000 | ||||
Код ЗКТМО: | 76654101001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 18 століття | ||||
Статус міста | 1951 року | ||||
Поділ міста | Соцмісто, Ж/д містечко, С/г Дарурс, Північний, Аргунь, Центр, 7-околоток | ||||
Населення | 13947 осіб (2010) | ||||
Площа | 43 км² | ||||
Поштовий індекс | 673370 | ||||
Телефонний код | +7 30244 | ||||
Географічні координати: | 51°51′ пн. ш. 116°02′ сх. д. / 51.850° пн. ш. 116.033° сх. д.Координати: 51°51′ пн. ш. 116°02′ сх. д. / 51.850° пн. ш. 116.033° сх. д. | ||||
Висота над рівнем моря | 490 м | ||||
Влада | |||||
Міський голова | Сиволап Сергій Миколайович | ||||
Мапа | |||||
Шилка Шилка | |||||
| |||||
Шилка у Вікісховищі |
Географія
Місто розташоване в долині річки Шилка (ліва складова Амура), за 210 км від Чити по трасі «Амур», по Транссибу — 248 км.
Клімат
- Середньорічна температура повітря — −0,8 ° C
- Відносна вологість повітря — 61,9 %
- Середня швидкість вітру — 3,4 м/с
Клімат {{{Місто_род}}} | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середня температура, °C | −24,1 | −18,9 | −9,1 | 1,9 | 10,5 | 16,9 | 19,2 | 16,8 | 9,5 | 0,5 | −12,3 | −21,7 | −0,8 |
Джерело: NASA. база даних RETScreen<Для перегляду кліматичних даних необхідно встановити програмні засоби RETScreen, увійти в RETScreen та відкрити базу кліматичних даних--> |
Історія
Назвою місто зобов'язане річці Шилка, відомої з самого початку освоєння Забайкалля російськими землепроходцями. Селище Шилка відоме з 1765 року як козачий караул Шилкінський на лівому березі річки. Першими тут оселилися козаки станиці Митрофанівської Забайкальського козачого війська, яких приваблювали родючі землі в долині річки.
В 1897 році річка затопила станицю Митрофанівську, зруйнувала паровозне депо, станцію та пристань, куди приходили вантажі для будівництва залізниці. Більшості козаків довелося переселятися на нове вище місце, до селища Шилкінського. Тут же стала будуватися станція з основним паровозним депо. Службові та житлові будівлі розташовувалися в районі сучасних вулиць Леніна та Станційної від колишнього залізничного клубу до депо і в північній частині — по нинішніх вулицях Радянській, Кооперативній та Фізкультурній.
За переписом 1907 року жителів у селищі було 922 особи, а за переписом 1910 року було 1652 осіб, з них залізничних службовців та робітників — 560, козаків — 408, різночинців — 684. Зазначалося, що на ті часи селище було компактно відбудованим, з 145 будівлями, з них: 1-2-х поверховий будинок, інші одноповерхові. У 1910 році було відкрито двокласне училище Міністерства освіти. Після здачі в 1903 році в експлуатацію КСЗ та Кайдаловської гілки до неї основним напрямком Забайкальської залізниці став хід Верхньоудинськ — Чита — Маньчжурія. Ділянка Каримська — Стрітенськ стала тупиковою, розвиток її, в тому числі і станції Шилка, сповільнився.
Наприкінці 1913 року відкрився наскрізний рух поїздів від до Санкт-Петербурга. Станція увійшла до складу Транссибірської магістралі, різко зросли обсяги вантажоперевезень. І все ж заселення Шилки та освоєння прилеглих територій просувалося повільно. У селищі територія нинішньої площі Миру, Соцгорода використовувалася під сінокоси, та ще залишалася болотисто-озерна місцевість. Після революції 1917 року було утворено сільраду. До 1923 року населення становило всього 2193 особи.
Розвиток міста почався з другої половини 1920-их років і, особливо, в 1930-ті роки. Цьому сприяло декілька факторів. По-перше, в 1926 році в країні була проведена адміністративна реформа, було введено окружний та районний поділ, Шилка стає центром району, утвореного із Шилкинської та Розмахнінської волостей, а 9 січня 1929 отримує статус робітничого селища. По-друге, виходячи з розрухи, молода радянська країна змушена була купувати різні матеріали та обладнання у зарубіжних країн. Було потрібно золото. Стали розвиватися золотодобувні копальні Балея та Дарасун. Для останнього Шилка стала перевалочним пунктом. Для зростаючого рудника, а потім комбінату надходило паливо, технічні матеріали, обладнання, продукти харчування. З рудника вивозилися руда та концентрат. Важливим фактором подальшого розвитку станції стало спорудження других колій, яке велося з 1932 по 1938 роки.
Населення селища швидко росло. Якщо за переписом 1926 року в селищі проживало 3663 особи, то на 1 січня 1931 року — 5818 осіб, на 1 січня 1935 року — 8600 осіб. Саме в ці роки на станції побудовано декілька корпусів паровозного депо, поворотний круг і естакада, парний парк станції, водопостачання з річки Шилка (до цього існувала невелика водокачка з річки Кія), вокзал, лікарня, школа, електростанція, великий житловий масив під назвою Соцмістечко.
У післявоєнні роки в селищі відбулися докорінні перетворення, новий розвиток отримав залізничний транспорт, підприємства енергетики, зростали обсяги житлового будівництва, відповідно зростало населення. У 1951 році указом Президії Верховної Ради РРФСР від 16 травня робітниче селище Шилка отримує статус міста районного значення. У 1964 році після проведення адміністративно-територіальних реформ Шилка стає містом крайового значення, проте у 1965 році Шилка отримує назад колишній статус — місто районного значення.
Найбільший розквіт та розвиток міста був досягнутий в 1970-ті роки. Технічний прогрес перетворив місто. На його карті з'явилися новобудови: завод залізобетонних виробів, Маслозавод, Хлібозавод, Деревообробний комбінат. З'являються мікрорайони Північний, Аргунь з комбінатом «Аргунь». У нових будинках п'ятиповерхової забудови з'являються магазини, дитячі садки, школи, спортивні споруди, гуртожитки. З благоустрою та санітарному стану місто Шилка було визнано одним з найкращих населених пунктів і у 1974 році йому було вручено перехідний червоний прапор РРФСР та ВЦРПС.
Населення
Господарство
Освіта та наука
- Школи
- Середня школа № 1
- Середня школа № 2
- Середня школа № 51
- Середня школа № 52
- Вечірня школа
- Училища
- ПУ-16
- Дитячі садки
- Дитсадок № 3 "Зірочка "
- Дитсадок № 2 «Ластівка»
- Дитсадок № 23 "Бджілка "
- Дитсадок № 110 "Усмішка "
- Дитсадок " Джерельце "
- Дитячі будинки
- Шилкінський дитячий будинок-школа
Охорона здоров'я
- Центральна районна лікарня
- Стоматологічна поліклініка
- Залізнична поліклініка на станції Шилка
- Медичний центр «Резерв»
- Психоневрологічний будинок-інтернат
Транспорт
Шилка — великий залізничний вузол Забайкальської залізниці, ділиться на дві станції: Шилка-Товарна та Шилка-Пасажирська. У декількох кілометрах від міста проходить Дорога Федерального значення «Амур». Також проходять автомобільні дороги регіонального значення. До 90-х років існував Аеродром.
Міський транспорт включає маршрутне таксі та автобус.
Кінотеатри
- Кінотеатр «Сінема» (Вул. Балябина,65)
- Кінотеатр 3D «Магніт» (вул. Балябина,150)
Релігія
- Храм святих Апостолів Петра та Павла. Побудований у 1905 році.
- Церква Євангельських християн-баптистів
Джерела
- M-50-05.
- Шилкинський район Забайкальського краю, Новосибірськ, видавництво «Наука».
- Олег Сергійович Кожин, Шилкинський район з найдавніших часів до дня сьогоднішнього: Географія, геологія, історія освоєння, дослідження, Експрес-видавництво (Чита, 2007).
- Газета « Шилкинская правда» від 26 08 2011 м.
- Енциклопедія Забайкалля 4-й том.
Примітки
- Численность и размещение населения Забайкальского края 2010 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- Чисельність населення за національністю в Читинській області — проєкт «Lingvarium» (рос.)
Посилання
- На Вікімапії [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite]
- Храм Святих Апостолів Петра та Павла, місто Шилка [ 28 січня 2013 у Wayback Machine.]
- Долина Шилки [ 20 серпня 2014 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Забайкальського краю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shi lka ros Shilka misto centr Shilkinskogo rajonu Zabajkalskogo krayu Rosiya Administrativnij centr Shilkinskogo miskogo poselennya misto Shilka ros Shilka Gerb Prapor Krayina Rosiya Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Zabajkalskij kraj Municipalnij rajon Shilkinskij Poselennya Shilkinske Kod ZKATU 76254501000 Kod ZKTMO 76654101001 Osnovni dani Chas zasnuvannya 18 stolittya Status mista 1951 roku Podil mista Socmisto Zh d mistechko S g Darurs Pivnichnij Argun Centr 7 okolotok Naselennya 13947 osib 2010 Plosha 43 km Poshtovij indeks 673370 Telefonnij kod 7 30244 Geografichni koordinati 51 51 pn sh 116 02 sh d 51 850 pn sh 116 033 sh d 51 850 116 033 Koordinati 51 51 pn sh 116 02 sh d 51 850 pn sh 116 033 sh d 51 850 116 033 Visota nad rivnem morya 490 m Vlada Miskij golova Sivolap Sergij Mikolajovich Mapa Shilka Shilka Shilka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shilka GeografiyaMisto roztashovane v dolini richki Shilka liva skladova Amura za 210 km vid Chiti po trasi Amur po Transsibu 248 km Klimat Serednorichna temperatura povitrya 0 8 C Vidnosna vologist povitrya 61 9 Serednya shvidkist vitru 3 4 m s Klimat Misto rod Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednya temperatura C 24 1 18 9 9 1 1 9 10 5 16 9 19 2 16 8 9 5 0 5 12 3 21 7 0 8 Dzherelo NASA baza danih RETScreen lt Dlya pereglyadu klimatichnih danih neobhidno vstanoviti programni zasobi RETScreen uvijti v RETScreen ta vidkriti bazu klimatichnih danih gt IstoriyaNazvoyu misto zobov yazane richci Shilka vidomoyi z samogo pochatku osvoyennya Zabajkallya rosijskimi zemleprohodcyami Selishe Shilka vidome z 1765 roku yak kozachij karaul Shilkinskij na livomu berezi richki Pershimi tut oselilisya kozaki stanici Mitrofanivskoyi Zabajkalskogo kozachogo vijska yakih privablyuvali rodyuchi zemli v dolini richki V 1897 roci richka zatopila stanicyu Mitrofanivsku zrujnuvala parovozne depo stanciyu ta pristan kudi prihodili vantazhi dlya budivnictva zaliznici Bilshosti kozakiv dovelosya pereselyatisya na nove vishe misce do selisha Shilkinskogo Tut zhe stala buduvatisya stanciya z osnovnim parovoznim depo Sluzhbovi ta zhitlovi budivli roztashovuvalisya v rajoni suchasnih vulic Lenina ta Stancijnoyi vid kolishnogo zaliznichnogo klubu do depo i v pivnichnij chastini po ninishnih vulicyah Radyanskij Kooperativnij ta Fizkulturnij Za perepisom 1907 roku zhiteliv u selishi bulo 922 osobi a za perepisom 1910 roku bulo 1652 osib z nih zaliznichnih sluzhbovciv ta robitnikiv 560 kozakiv 408 riznochinciv 684 Zaznachalosya sho na ti chasi selishe bulo kompaktno vidbudovanim z 145 budivlyami z nih 1 2 h poverhovij budinok inshi odnopoverhovi U 1910 roci bulo vidkrito dvoklasne uchilishe Ministerstva osviti Pislya zdachi v 1903 roci v ekspluataciyu KSZ ta Kajdalovskoyi gilki do neyi osnovnim napryamkom Zabajkalskoyi zaliznici stav hid Verhnoudinsk Chita Manchzhuriya Dilyanka Karimska Stritensk stala tupikovoyu rozvitok yiyi v tomu chisli i stanciyi Shilka spovilnivsya Naprikinci 1913 roku vidkrivsya naskriznij ruh poyizdiv vid do Sankt Peterburga Stanciya uvijshla do skladu Transsibirskoyi magistrali rizko zrosli obsyagi vantazhoperevezen I vse zh zaselennya Shilki ta osvoyennya prileglih teritorij prosuvalosya povilno U selishi teritoriya ninishnoyi ploshi Miru Socgoroda vikoristovuvalasya pid sinokosi ta she zalishalasya bolotisto ozerna miscevist Pislya revolyuciyi 1917 roku bulo utvoreno silradu Do 1923 roku naselennya stanovilo vsogo 2193 osobi Rozvitok mista pochavsya z drugoyi polovini 1920 ih rokiv i osoblivo v 1930 ti roki Comu spriyalo dekilka faktoriv Po pershe v 1926 roci v krayini bula provedena administrativna reforma bulo vvedeno okruzhnij ta rajonnij podil Shilka staye centrom rajonu utvorenogo iz Shilkinskoyi ta Rozmahninskoyi volostej a 9 sichnya 1929 otrimuye status robitnichogo selisha Po druge vihodyachi z rozruhi moloda radyanska krayina zmushena bula kupuvati rizni materiali ta obladnannya u zarubizhnih krayin Bulo potribno zoloto Stali rozvivatisya zolotodobuvni kopalni Baleya ta Darasun Dlya ostannogo Shilka stala perevalochnim punktom Dlya zrostayuchogo rudnika a potim kombinatu nadhodilo palivo tehnichni materiali obladnannya produkti harchuvannya Z rudnika vivozilisya ruda ta koncentrat Vazhlivim faktorom podalshogo rozvitku stanciyi stalo sporudzhennya drugih kolij yake velosya z 1932 po 1938 roki Naselennya selisha shvidko roslo Yaksho za perepisom 1926 roku v selishi prozhivalo 3663 osobi to na 1 sichnya 1931 roku 5818 osib na 1 sichnya 1935 roku 8600 osib Same v ci roki na stanciyi pobudovano dekilka korpusiv parovoznogo depo povorotnij krug i estakada parnij park stanciyi vodopostachannya z richki Shilka do cogo isnuvala nevelika vodokachka z richki Kiya vokzal likarnya shkola elektrostanciya velikij zhitlovij masiv pid nazvoyu Socmistechko U pislyavoyenni roki v selishi vidbulisya dokorinni peretvorennya novij rozvitok otrimav zaliznichnij transport pidpriyemstva energetiki zrostali obsyagi zhitlovogo budivnictva vidpovidno zrostalo naselennya U 1951 roci ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR vid 16 travnya robitniche selishe Shilka otrimuye status mista rajonnogo znachennya U 1964 roci pislya provedennya administrativno teritorialnih reform Shilka staye mistom krajovogo znachennya prote u 1965 roci Shilka otrimuye nazad kolishnij status misto rajonnogo znachennya Najbilshij rozkvit ta rozvitok mista buv dosyagnutij v 1970 ti roki Tehnichnij progres peretvoriv misto Na jogo karti z yavilisya novobudovi zavod zalizobetonnih virobiv Maslozavod Hlibozavod Derevoobrobnij kombinat Z yavlyayutsya mikrorajoni Pivnichnij Argun z kombinatom Argun U novih budinkah p yatipoverhovoyi zabudovi z yavlyayutsya magazini dityachi sadki shkoli sportivni sporudi gurtozhitki Z blagoustroyu ta sanitarnomu stanu misto Shilka bulo viznano odnim z najkrashih naselenih punktiv i u 1974 roci jomu bulo vrucheno perehidnij chervonij prapor RRFSR ta VCRPS NaselennyaNaselennya 13947 osib 2010 14748 u 2002 GospodarstvoOsvita ta nauka Shkoli Serednya shkola 1 Serednya shkola 2 Serednya shkola 51 Serednya shkola 52 Vechirnya shkola Uchilisha PU 16 Dityachi sadki Ditsadok 3 Zirochka Ditsadok 2 Lastivka Ditsadok 23 Bdzhilka Ditsadok 110 Usmishka Ditsadok Dzherelce Dityachi budinki Shilkinskij dityachij budinok shkola Ohorona zdorov ya Centralna rajonna likarnya Stomatologichna poliklinika Zaliznichna poliklinika na stanciyi Shilka Medichnij centr Rezerv Psihonevrologichnij budinok internat Transport Shilka velikij zaliznichnij vuzol Zabajkalskoyi zaliznici dilitsya na dvi stanciyi Shilka Tovarna ta Shilka Pasazhirska U dekilkoh kilometrah vid mista prohodit Doroga Federalnogo znachennya Amur Takozh prohodyat avtomobilni dorogi regionalnogo znachennya Do 90 h rokiv isnuvav Aerodrom Miskij transport vklyuchaye marshrutne taksi ta avtobus Kinoteatri Kinoteatr Sinema Vul Balyabina 65 Kinoteatr 3D Magnit vul Balyabina 150 Religiya Hram svyatih Apostoliv Petra ta Pavla Pobudovanij u 1905 roci Cerkva Yevangelskih hristiyan baptistivDzherelaArkush karti M 50 05 Shilkinskij rajon Zabajkalskogo krayu Novosibirsk vidavnictvo Nauka Oleg Sergijovich Kozhin Shilkinskij rajon z najdavnishih chasiv do dnya sogodnishnogo Geografiya geologiya istoriya osvoyennya doslidzhennya Ekspres vidavnictvo Chita 2007 Gazeta Shilkinskaya pravda vid 26 08 2011 m Enciklopediya Zabajkallya 4 j tom PrimitkiChislennost i razmeshenie naseleniya Zabajkalskogo kraya 2010 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Chiselnist naselennya za nacionalnistyu v Chitinskij oblasti proyekt Lingvarium ros PosilannyaNa Vikimapiyi Arhivovano 25 serpnya 2011 u WebCite Hram Svyatih Apostoliv Petra ta Pavla misto Shilka 28 sichnya 2013 u Wayback Machine Dolina Shilki 20 serpnya 2014 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Zabajkalskogo krayu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi