Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Маньчжу рія у ст Укр Манджурія маньчж Manju спрощ 满洲 кит трад 滿洲 піньїнь Mǎnzhōu країна та історичний регіон у Східній А

Маньчжурія

Маньчжурія

Маньчжу́рія (у ст. Укр. Манджурія) (маньчж.: Manju; спрощ.: 满洲; кит. трад.: 滿洲; піньїнь: Mǎnzhōu) — країна та історичний регіон у Східній Азії. Розділена між Китаєм і Росією. Розташована в районі сучасних китайських провінцій Хейлунцзян, Гирин, Ляонін, сходу Внутрішньої Монголії, півночі Хебею, а також південних районів російського Приморського краю та східних районів Монголії. Батьківщина багатьох кочових східноазійських народів, зокрема чжурчженів, які з XVII століття називаються маньчжурами. Останні були засновниками найбільшої азійської імперії в XVII—XIX ст. — Цін, а також Маньчжурської держави в першій половині XX століття. Через послаблення в ході Опіумних війн Китай змушений був підписати Пекінський договір 1860 року про перехід Зовнішньої Маньчжурії до Російської імперії. В КНР, задля профілактики сепаратистських настроїв, слово «Маньчжурія» вживається виключно з приставкою «колишня». Для позначення Маньчжурії найчастіше використовуються назви китайських провінцій або словосполучення «Північно-східний Китай».

Маньчжурія
image
Названо на честь Маньчжури
Континент Азія
Країна image КНР[1] і image Росія
Територія перекривається з Північно-Східний Китай і d
image
image
Категорія мап на Вікісховищі d
image Маньчжурія у Вікісховищі

Координати: 45° пн. ш. 125° сх. д. / 45° пн. ш. 125° сх. д. / 45; 125

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Маньчжурія (значення).
image
Районування Маньчжурії:
   Внутрішня Маньчжурія
   Велика Маньчжурія

Історія

image
Національний герой маньчжурів — Нурхаці, засновник і перший хан Пізньої Цін, перший титулярний імператор династії Цін

1115—1234: чжурчженська династія Цзінь.

1234—1271: частина Монгольської імперії.

1271—1368: частина монгольської династії Юань.

1368—1616: частина китайської династії Мін.

1616—1636: чжурчженська династія Пізня Цзінь → перейменована на маньчжурську династію Цін.

1636—1912: маньчжурська династія Цін.

1860: передача Зовнішньої Маньчжурії Російською імперією.

1912—1932: частина Республіка Китай.

1932—1945: Маньчжурська держава.

1945—1949: частина Республіка Китай.

1949 — сьогодення: частина Китайської народної республіки

Прапор

Див. також

Примітки

  1. archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049

Джерела та література

  • Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — .
  • (рос.) Непомнин О. Е. История Китая: Эпоха Цин. XVII — начало XX века. — Москва: Восточная литература, 2005.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Manchzhu riya u st Ukr Mandzhuriya manchzh Manju sprosh 满洲 kit trad 滿洲 pinyin Mǎnzhōu krayina ta istorichnij region u Shidnij Aziyi Rozdilena mizh Kitayem i Rosiyeyu Roztashovana v rajoni suchasnih kitajskih provincij Hejlunczyan Girin Lyaonin shodu Vnutrishnoyi Mongoliyi pivnochi Hebeyu a takozh pivdennih rajoniv rosijskogo Primorskogo krayu ta shidnih rajoniv Mongoliyi Batkivshina bagatoh kochovih shidnoazijskih narodiv zokrema chzhurchzheniv yaki z XVII stolittya nazivayutsya manchzhurami Ostanni buli zasnovnikami najbilshoyi azijskoyi imperiyi v XVII XIX st Cin a takozh Manchzhurskoyi derzhavi v pershij polovini XX stolittya Cherez poslablennya v hodi Opiumnih vijn Kitaj zmushenij buv pidpisati Pekinskij dogovir 1860 roku pro perehid Zovnishnoyi Manchzhuriyi do Rosijskoyi imperiyi V KNR zadlya profilaktiki separatistskih nastroyiv slovo Manchzhuriya vzhivayetsya viklyuchno z pristavkoyu kolishnya Dlya poznachennya Manchzhuriyi najchastishe vikoristovuyutsya nazvi kitajskih provincij abo slovospoluchennya Pivnichno shidnij Kitaj ManchzhuriyaNazvano na chestManchzhuriKontinentAziyaKrayina KNR 1 i RosiyaTeritoriya perekrivayetsya zPivnichno Shidnij Kitaj i dKategoriya map na Vikishovishid Manchzhuriya u Vikishovishi Koordinati 45 pn sh 125 sh d 45 pn sh 125 sh d 45 125U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Manchzhuriya znachennya Rajonuvannya Manchzhuriyi Vnutrishnya Manchzhuriya Velika Manchzhuriya Zovnishnya ManchzhuriyaIstoriyaNacionalnij geroj manchzhuriv Nurhaci zasnovnik i pershij han Piznoyi Cin pershij titulyarnij imperator dinastiyi Cin 1115 1234 chzhurchzhenska dinastiya Czin 1234 1271 chastina Mongolskoyi imperiyi 1271 1368 chastina mongolskoyi dinastiyi Yuan 1368 1616 chastina kitajskoyi dinastiyi Min 1616 1636 chzhurchzhenska dinastiya Piznya Czin perejmenovana na manchzhursku dinastiyu Cin 1636 1912 manchzhurska dinastiya Cin 1860 peredacha Zovnishnoyi Manchzhuriyi Rosijskoyu imperiyeyu 1912 1932 chastina Respublika Kitaj 1932 1945 Manchzhurska derzhava 1945 1949 chastina Respublika Kitaj 1949 sogodennya chastina Kitajskoyi narodnoyi respublikiPraporPrapor Cin 1862 1889 Prapor Cin 1889 1912 Prapor Manchzhuriyi 1932 1945 Gerb Manchzhuriyi 1932 1945 Div takozhUkrayinsko manchzhurski vidnosiniPrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049Dzherela ta literaturaRubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Kurs lekcij Navch posibnik K Libid 1997 462 s ISBN 5 325 00775 0 ros Nepomnin O E Istoriya Kitaya Epoha Cin XVII nachalo XX veka Moskva Vostochnaya literatura 2005

Дата публікації:
Топ