Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Приаму́р'я або Зо́внішня Маньчжу́рія (кит. 外滿洲) — регіон у Східній Азії. Північно-східна частина історичної Маньчжурії, розташована в басейні середньої і нижньої течії річки Амур на південь від Станового хребта і Удської губи Охотського моря. Адміністративно входить до Хабаровського краю, Амурської області та Єврейської автономної області Російської Федерації.
| Приамур'я | |
| Континент | Азія |
|---|---|
| Країна |  Росія |
| Адміністративна одиниця | Далекосхідний федеральний округ |
 | |
| Протилежне | d |
Приамур'я являє собою систему гірських хребтів і рівнин. Регіон також сповнений річок, найзначнішою з яких є Амур.
Історія
На початку 17 століття Московія розпочала війни з маньчжурами за володіння цією землею. 1689 року, згідно з Нерчинським договором, московити були змушені визнати Приамур'я за маньчжурською династію Цін. Через півтора століття Російська імперія уклала з маньчжурами нові договори — Айгунський 1856 року та Пекінський 1860 року, за якими підпорядкувала собі Приамур'я і Примор'я. Ці угоди були підписані без воєн, у період занепаду Цін, що була дестабілізована Тайпінським повстанням та Опіумними війнами. Республіка Китай, що вважає себе правонаступницею династії Цін, розглядає Приамур'я як свою територію. Комуністичний Китай не висуває територіальні претензії Росії, однак у шкільному курсі історії Китаю Приамур'я вивчається як споконвічна китайська територія.
Населення
Корінні народи Приамур'я — ороки, орочі, нанайці, удегейці, ульчі, маньчжури.
Див. також
Джерела та література
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — .
- (рос.) Непомнин О. Е. История Китая: Эпоха Цин. XVII — начало XX века. — Москва: Восточная литература, 2005.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Priamu r ya abo Zo vnishnya Manchzhu riya kit 外滿洲 region u Shidnij Aziyi Pivnichno shidna chastina istorichnoyi Manchzhuriyi roztashovana v basejni serednoyi i nizhnoyi techiyi richki Amur na pivden vid Stanovogo hrebta i Udskoyi gubi Ohotskogo morya Administrativno vhodit do Habarovskogo krayu Amurskoyi oblasti ta Yevrejskoyi avtonomnoyi oblasti Rosijskoyi Federaciyi Priamur yaKontinentAziyaKrayina RosiyaAdministrativna odinicyaDalekoshidnij federalnij okrugProtilezhned Zovnishnya ManchzhuriyaBasejn richki Amur Priamur ya yavlyaye soboyu sistemu girskih hrebtiv i rivnin Region takozh spovnenij richok najznachnishoyu z yakih ye Amur IstoriyaNa pochatku 17 stolittya Moskoviya rozpochala vijni z manchzhurami za volodinnya ciyeyu zemleyu 1689 roku zgidno z Nerchinskim dogovorom moskoviti buli zmusheni viznati Priamur ya za manchzhurskoyu dinastiyu Cin Cherez pivtora stolittya Rosijska imperiya uklala z manchzhurami novi dogovori Ajgunskij 1856 roku ta Pekinskij 1860 roku za yakimi pidporyadkuvala sobi Priamur ya i Primor ya Ci ugodi buli pidpisani bez voyen u period zanepadu Cin sho bula destabilizovana Tajpinskim povstannyam ta Opiumnimi vijnami Respublika Kitaj sho vvazhaye sebe pravonastupniceyu dinastiyi Cin rozglyadaye Priamur ya yak svoyu teritoriyu Komunistichnij Kitaj ne visuvaye teritorialni pretenziyi Rosiyi odnak u shkilnomu kursi istoriyi Kitayu Priamur ya vivchayetsya yak spokonvichna kitajska teritoriya NaselennyaKorinni narodi Priamur ya oroki orochi nanajci udegejci ulchi manchzhuri Div takozhZelenij Klin Dalekoshidni poselennya ukrayinciv Ukrayinskij dalekoshidnij ruh Prosvita na Dalekomu Shodi Ukrayinci Manchzhuriyi Spisok naselenih punktiv na Dalekomu Shodi pov yazanih z UkrayinoyuDzherela ta literaturaRubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Kurs lekcij Navch posibnik K Libid 1997 462 s ISBN 5 325 00775 0 ros Nepomnin O E Istoriya Kitaya Epoha Cin XVII nachalo XX veka Moskva Vostochnaya literatura 2005