Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Просвіта» — українська громадська організація на території Зеленого Клину і в Манчжурії, що діяла з невеликими перервами в 1917—1945 роках.
Перші спроби створення «Просвіти»
Українське національне життя на Зеленому Клині та в Маньчжурії розвивалося нерівномірно. До 1917 р. воно мало виключно культурно-просвітницьку спрямованість і концентрувалось в Українському клубі в Харбіні та драматичних гуртках, що виникали в українських скупченнях, розташованих вздовж залізниці. У Примор'ї центром громадського життя того періоду були «Студенческое общество украинцев» при Східному інституті на чолі з К. Андрущенко та гурток при Народному Домі у Владивостоці.
Члени Студентського Товариства ставили театральні вистави, провадили українську агітацію, виписували книжки й часописи і деякий час — під керуванням Б. Воблого — були досить активними у громадському і культурному житті. Першою ж і, на жаль, невдалою спробою створення національного об'єднання українців на Зеленому Клині було намагання організувати «Просвіту» у 1906 р. в м. Микольськ-Уссурійському.
Ще одна така спроба була зроблена 9 лютого 1910 р., коли від імені фундаторів: міщанина Петра Хоменка, купця Сергія Ніжинецького, селянина Йосипа Переверзєва-Разсуди, поштово-телеграфного чиновника Захарія Шевченка та наглядача телеграфа Івана Кривоноса військовому губернатору Приморської області було подане прохання щодо затвердження статуту товариства «Просвіта». Це прохання було розглянуто «Приморским областным по делам об обществах и союзах присутствием» 23 лютого 1910 р., яке прийняло наступне рішення: «усматривая из представленного устава общества „Просвита“…., что цель общества направлена исключительно к объединению украинцев и, что подобное объединение, ведущее к обособленности украинцев, может вызвать враждебную рознь в среде других групп населения, а потому общество с такими целями должно быть признано угрожающим общественному спокойствию и безопасности, постановило в регистрации означенного устава отказать».
Отже, за цих умов деякий час товариство в Микольськ-Уссурійському діяло нелегально. Таємно діяв і український гурток в Імані (нині — м. Дальнєреченськ Приморського краю).
На всій території Зеленого Клину тільки в Благовіщенську вдалося в ті роки отримати дозвіл на відкрите ведення української роботи, коли в 1911 р. був затверджений статут «Українського Клубу».
Як свідчать архівні жандармські документи активну роботу перед першою світовою війною проводив нелегальний український гурток при Народному Домі у Владивостоці. Серед відомих жандармському управлінню членів гуртка були: Антонюк, Лемішко, Федорів, Яценко, Печінко, Іващенко, Ткалич, Костяєв, Глушко та Мостіпан.
Гурток підтримував тісні контакти з українським громадами в діаспорі, передплачував українські видання, ставив спектаклі тощо.
11-14 червня 1917 р. в м. Микольськ-Уссурійському I-го Загального Всеукраїнського з'їзду діячів і громадянства Далекого Сходу. У роботі з'їзду взяли участь 53 представники понад 20 громадських (громад, кооперативів, вчительських спілок тощо) та військових організацій. Крім того, в роботі окремих секцій (загалом на з'їзді працювали національна, шкільна, фондова та організаційна секції) брали участь біля ста українців з правом дорадчого голосу. Аналіз наявних джерел дає підстави стверджувати, що саме з цього першого з'їзду почалась активна планова українська робота на Далекому Сході.
З'їздом були прийняті рішення про відкриття гуртків товариства «Просвіта», філій громад, заснування шкіл і бібліотек, розповсюдження друкованого слова, організацію українського війська.
7-12 ківтня 1918 р. в Хабаровську під проводом голови Владивостокської «Просвіти» Ю. Глушко-Мови відбувся III-й Далекосхідний Український з'їзд.
Згідно з рішенням з'їзду на всій території Далекого Сходу було створено десять окружних рад. А саме:
- Благовіщенська — громади в Миколаївську, Волковську, Костянтиноградівці, Верхній Полтавці, Черкасівці та Український клуб у Благовіщенську;
- Владивостоцька — громади в Кнєвічах, Новокиївці та Посьєті;
- Микольськ-Уссурійська — «Просвіта», кооперативи, спілки, видавництво, громади в с. Михайлівка, Монастирище, Онисівка, Григорівка;
- Свобідненська — «Просвіта», кооператив «Хлібороб», громади у Слободі, на ст. Бочкарьово, Кондратьєво, Сковородино, с. Вел. Саванці, Білоногівці, Добрянці та ін.;
- Хабаровська — «Просвіта», споживче товариство «Запорожець», громади у с. Лермонтовка, на ст. Вяземська та ін.
Значно слабкішими організаційно були Сахалінська та Камчатська округи. До складу останньої входила лише одна громада в Петропавловську. Сахалінська окружна Рада знаходилася у Миколаєвську-на-Амурі — тут існували громади на рибних промислах, в тому числі і на Сахаліні, а також дві рибацькі кооперативні артелі, «Зелений гай» та «Україна». Крім того, були засновані Забайкальська та Іманська окружні ради.
До 1921 рр. на всій території Далекого Сходу культурно-освітня праця українства поєднувалась з політичною. Однак, із встановленням на Приморщині та Амурщині влади більшовиків українське суспільне життя було ліквідоване у всіх проявах. 5-13 січня 1924 р. в Читі відбувся процес над діячами українського національного руху, яких було звинувачено у зв'язках з японцями, намірах відірвати Далекий Схід від РСФСР і т. ін. 14 з них засудили на різні терміни позбавлення волі.
Єдиним центром суспільно-культурницького та громадсько-політичного життя українців залишалася Маньчжурія, куди перебралось багато діячів з України та Зеленого Клину.
14 липня 1926 р. було засновано товариство «Січ», перейменоване 2 грудня 1928 р. у «Просвіту». 14 червня 1930 р. Харбінська «Просвіта» отримала грамоту від централі «Просвіти» у Львові і право називатися її відділом. Ці організації постали фактично як гуртки при американській організації IMKA, керівництво якої (секретарем IMKA був А. Гризов — сибіряк-обласник, колишній редактор часопису «Последние известия», що видавався у Владивостоці) погодилося на створення гуртка за умови його неполітичності та сплати членских внесків до IMKA. Справа в тому, що американці, як і інші іноземці, мали право екстериторіальності, що дозволило пізніше створити відділ «Просвіти» в Ханькоу. Фактично від 1926 р. до осені 1931 р. «Просвіта» була єдиною активною суто національною організацією на всьому Далекому Сході. Голова «Просвіти» в цей період — І. Паславський.
Після захоплення Японією північно-східного Китаю і утворення у 1932 р. васальної держави Маньжоу-Го, українське життя припинилося, проте вже наприкінці 1933 р. (15 листопада) громаді повернули Український Дім, де зосередились деякі старі та заново створені українські організації — «Просвіта», Союз українських емігрантів, Українська національна громада, Спілка української молоді, Союз українських учителів та ін.
У 1935 р. Український національний дім був переданий у відання створеної тоді ж для всіх українців Маньчжурії централі — Української Національної Колонії (УНК). Співзасновниками останньої стали всі основні українські організації Маньчжурії. Восени 1936 р. японська військова місія в Харбіні видала розпорядження про ліквідацію принципу виборності в структурі колонії. Її начальником був призначений Ю. Рой, а його заступником В. Кулябко-Корецький. Від цього часу в житті колонії дедалі виразніше практикувалися авторитаризм і централізм, що проявилося, зокрема, в активному сприянні її керівництва забороні японцями 1937 р. діяльності всіх українських організацій, крім самої УНК.
Серед ліквідованих у 1937 р. за розпорядженням Ю. Роя організацій була й «Просвіта». Товариство відновило свою регулярну роботу лише у 1943 р., коли на чолі УНК став інж. О. Вітковський. Організоване українське життя в Маньчжурії перестало існувати із вступом у 1945 р. радянських військ.
Джерела і посилання
- Попок А. А. Громадсько-політичне та релігійне життя українців на Далекому Сході в XX ст.// Український історичний журнал. — К. — 1998. — № 6. — С. 54-68.
Див. також[ред. | ред. код]
- Далекосхідні поселення українців
- Депортації українців у часи СРСР
- Депортація кримських татар
- Українці в Сибіру
- Українська національна колонія Харбін
- Зелений Клин
- Сірий Клин
- Жовтий Клин
- Малиновий Клин
- Список населених пунктів на Далекому Сході, пов'язаних з Україною
- Список населених пунктів Сибірського федерального округу, пов'язаних з Україною
- Список населених пунктів світу, назва яких пов'язана з Україною
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prosvita ukrayinska gromadska organizaciya na teritoriyi Zelenogo Klinu i v Manchzhuriyi sho diyala z nevelikimi perervami v 1917 1945 rokah Pershi sprobi stvorennya Prosviti Ukrayinske nacionalne zhittya na Zelenomu Klini ta v Manchzhuriyi rozvivalosya nerivnomirno Do 1917 r vono malo viklyuchno kulturno prosvitnicku spryamovanist i koncentruvalos v Ukrayinskomu klubi v Harbini ta dramatichnih gurtkah sho vinikali v ukrayinskih skupchennyah roztashovanih vzdovzh zaliznici U Primor yi centrom gromadskogo zhittya togo periodu buli Studencheskoe obshestvo ukraincev pri Shidnomu instituti na choli z K Andrushenko ta gurtok pri Narodnomu Domi u Vladivostoci Chleni Studentskogo Tovaristva stavili teatralni vistavi provadili ukrayinsku agitaciyu vipisuvali knizhki j chasopisi i deyakij chas pid keruvannyam B Voblogo buli dosit aktivnimi u gromadskomu i kulturnomu zhitti Pershoyu zh i na zhal nevdaloyu sproboyu stvorennya nacionalnogo ob yednannya ukrayinciv na Zelenomu Klini bulo namagannya organizuvati Prosvitu u 1906 r v m Mikolsk Ussurijskomu She odna taka sproba bula zroblena 9 lyutogo 1910 r koli vid imeni fundatoriv mishanina Petra Homenka kupcya Sergiya Nizhineckogo selyanina Josipa Pereverzyeva Razsudi poshtovo telegrafnogo chinovnika Zahariya Shevchenka ta naglyadacha telegrafa Ivana Krivonosa vijskovomu gubernatoru Primorskoyi oblasti bulo podane prohannya shodo zatverdzhennya statutu tovaristva Prosvita Ce prohannya bulo rozglyanuto Primorskim oblastnym po delam ob obshestvah i soyuzah prisutstviem 23 lyutogo 1910 r yake prijnyalo nastupne rishennya usmatrivaya iz predstavlennogo ustava obshestva Prosvita chto cel obshestva napravlena isklyuchitelno k obedineniyu ukraincev i chto podobnoe obedinenie vedushee k obosoblennosti ukraincev mozhet vyzvat vrazhdebnuyu rozn v srede drugih grupp naseleniya a potomu obshestvo s takimi celyami dolzhno byt priznano ugrozhayushim obshestvennomu spokojstviyu i bezopasnosti postanovilo v registracii oznachennogo ustava otkazat Otzhe za cih umov deyakij chas tovaristvo v Mikolsk Ussurijskomu diyalo nelegalno Tayemno diyav i ukrayinskij gurtok v Imani nini m Dalnyerechensk Primorskogo krayu Na vsij teritoriyi Zelenogo Klinu tilki v Blagovishensku vdalosya v ti roki otrimati dozvil na vidkrite vedennya ukrayinskoyi roboti koli v 1911 r buv zatverdzhenij statut Ukrayinskogo Klubu Yak svidchat arhivni zhandarmski dokumenti aktivnu robotu pered pershoyu svitovoyu vijnoyu provodiv nelegalnij ukrayinskij gurtok pri Narodnomu Domi u Vladivostoci Sered vidomih zhandarmskomu upravlinnyu chleniv gurtka buli Antonyuk Lemishko Fedoriv Yacenko Pechinko Ivashenko Tkalich Kostyayev Glushko ta Mostipan Gurtok pidtrimuvav tisni kontakti z ukrayinskim gromadami v diaspori peredplachuvav ukrayinski vidannya staviv spektakli tosho Zelenij Klin11 14 chervnya 1917 r v m Mikolsk Ussurijskomu I go Zagalnogo Vseukrayinskogo z yizdu diyachiv i gromadyanstva Dalekogo Shodu U roboti z yizdu vzyali uchast 53 predstavniki ponad 20 gromadskih gromad kooperativiv vchitelskih spilok tosho ta vijskovih organizacij Krim togo v roboti okremih sekcij zagalom na z yizdi pracyuvali nacionalna shkilna fondova ta organizacijna sekciyi brali uchast bilya sta ukrayinciv z pravom doradchogo golosu Analiz nayavnih dzherel daye pidstavi stverdzhuvati sho same z cogo pershogo z yizdu pochalas aktivna planova ukrayinska robota na Dalekomu Shodi Z yizdom buli prijnyati rishennya pro vidkrittya gurtkiv tovaristva Prosvita filij gromad zasnuvannya shkil i bibliotek rozpovsyudzhennya drukovanogo slova organizaciyu ukrayinskogo vijska 7 12 kivtnya 1918 r v Habarovsku pid provodom golovi Vladivostokskoyi Prosviti Yu Glushko Movi vidbuvsya III j Dalekoshidnij Ukrayinskij z yizd Zgidno z rishennyam z yizdu na vsij teritoriyi Dalekogo Shodu bulo stvoreno desyat okruzhnih rad A same Blagovishenska gromadi v Mikolayivsku Volkovsku Kostyantinogradivci Verhnij Poltavci Cherkasivci ta Ukrayinskij klub u Blagovishensku Vladivostocka gromadi v Knyevichah Novokiyivci ta Posyeti Mikolsk Ussurijska Prosvita kooperativi spilki vidavnictvo gromadi v s Mihajlivka Monastirishe Onisivka Grigorivka Svobidnenska Prosvita kooperativ Hliborob gromadi u Slobodi na st Bochkarovo Kondratyevo Skovorodino s Vel Savanci Bilonogivci Dobryanci ta in Habarovska Prosvita spozhivche tovaristvo Zaporozhec gromadi u s Lermontovka na st Vyazemska ta in Znachno slabkishimi organizacijno buli Sahalinska ta Kamchatska okrugi Do skladu ostannoyi vhodila lishe odna gromada v Petropavlovsku Sahalinska okruzhna Rada znahodilasya u Mikolayevsku na Amuri tut isnuvali gromadi na ribnih promislah v tomu chisli i na Sahalini a takozh dvi ribacki kooperativni arteli Zelenij gaj ta Ukrayina Krim togo buli zasnovani Zabajkalska ta Imanska okruzhni radi Do 1921 rr na vsij teritoriyi Dalekogo Shodu kulturno osvitnya pracya ukrayinstva poyednuvalas z politichnoyu Odnak iz vstanovlennyam na Primorshini ta Amurshini vladi bilshovikiv ukrayinske suspilne zhittya bulo likvidovane u vsih proyavah 5 13 sichnya 1924 r v Chiti vidbuvsya proces nad diyachami ukrayinskogo nacionalnogo ruhu yakih bulo zvinuvacheno u zv yazkah z yaponcyami namirah vidirvati Dalekij Shid vid RSFSR i t in 14 z nih zasudili na rizni termini pozbavlennya voli ManchzhuriyaDokladnishe Ukrayinska nacionalna koloniya u Manchzhuriyi Yedinim centrom suspilno kulturnickogo ta gromadsko politichnogo zhittya ukrayinciv zalishalasya Manchzhuriya kudi perebralos bagato diyachiv z Ukrayini ta Zelenogo Klinu 14 lipnya 1926 r bulo zasnovano tovaristvo Sich perejmenovane 2 grudnya 1928 r u Prosvitu 14 chervnya 1930 r Harbinska Prosvita otrimala gramotu vid centrali Prosviti u Lvovi i pravo nazivatisya yiyi viddilom Ci organizaciyi postali faktichno yak gurtki pri amerikanskij organizaciyi IMKA kerivnictvo yakoyi sekretarem IMKA buv A Grizov sibiryak oblasnik kolishnij redaktor chasopisu Poslednie izvestiya sho vidavavsya u Vladivostoci pogodilosya na stvorennya gurtka za umovi jogo nepolitichnosti ta splati chlenskih vneskiv do IMKA Sprava v tomu sho amerikanci yak i inshi inozemci mali pravo eksteritorialnosti sho dozvolilo piznishe stvoriti viddil Prosviti v Hankou Faktichno vid 1926 r do oseni 1931 r Prosvita bula yedinoyu aktivnoyu suto nacionalnoyu organizaciyeyu na vsomu Dalekomu Shodi Golova Prosviti v cej period I Paslavskij Pislya zahoplennya Yaponiyeyu pivnichno shidnogo Kitayu i utvorennya u 1932 r vasalnoyi derzhavi Manzhou Go ukrayinske zhittya pripinilosya prote vzhe naprikinci 1933 r 15 listopada gromadi povernuli Ukrayinskij Dim de zoseredilis deyaki stari ta zanovo stvoreni ukrayinski organizaciyi Prosvita Soyuz ukrayinskih emigrantiv Ukrayinska nacionalna gromada Spilka ukrayinskoyi molodi Soyuz ukrayinskih uchiteliv ta in U 1935 r Ukrayinskij nacionalnij dim buv peredanij u vidannya stvorenoyi todi zh dlya vsih ukrayinciv Manchzhuriyi centrali Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Koloniyi UNK Spivzasnovnikami ostannoyi stali vsi osnovni ukrayinski organizaciyi Manchzhuriyi Voseni 1936 r yaponska vijskova misiya v Harbini vidala rozporyadzhennya pro likvidaciyu principu vibornosti v strukturi koloniyi Yiyi nachalnikom buv priznachenij Yu Roj a jogo zastupnikom V Kulyabko Koreckij Vid cogo chasu v zhitti koloniyi dedali viraznishe praktikuvalisya avtoritarizm i centralizm sho proyavilosya zokrema v aktivnomu spriyanni yiyi kerivnictva zaboroni yaponcyami 1937 r diyalnosti vsih ukrayinskih organizacij krim samoyi UNK Sered likvidovanih u 1937 r za rozporyadzhennyam Yu Roya organizacij bula j Prosvita Tovaristvo vidnovilo svoyu regulyarnu robotu lishe u 1943 r koli na choli UNK stav inzh O Vitkovskij Organizovane ukrayinske zhittya v Manchzhuriyi perestalo isnuvati iz vstupom u 1945 r radyanskih vijsk Dzherela i posilannyaPopok A A Gromadsko politichne ta religijne zhittya ukrayinciv na Dalekomu Shodi v XX st Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 1998 6 S 54 68 Div takozh red red kod Dalekoshidni poselennya ukrayinciv Deportaciyi ukrayinciv u chasi SRSR Deportaciya krimskih tatar Ukrayinci v Sibiru Ukrayinska nacionalna koloniya Harbin Zelenij Klin Sirij Klin Zhovtij Klin Malinovij Klin Spisok naselenih punktiv na Dalekomu Shodi pov yazanih z Ukrayinoyu Spisok naselenih punktiv Sibirskogo federalnogo okrugu pov yazanih z Ukrayinoyu Spisok naselenih punktiv svitu nazva yakih pov yazana z Ukrayinoyu