Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сірий Клин, Сіра Україна — регіон, заселений українцями, що розташований на Південно-Західному Сибіру і Північному Казахстані. Масово заселений українцями з кінця XIX—початку XX століття. Площа складає близько 460 000 км².
| Сірий Клин | |
 | |
| Країна |  Російська імперія |
|---|---|
| Столиця | Омськ |
| Площа | 460 000 км² |
 | |
 Сірий Клин у Вікісховищі | |
В 1917—1920 у Сірому Клині був розгорнутий рух за Українську Державну Автономію
Географія Сірого Клину
Сірий Клин — це колишній Степовий край, тобто сучасний північний Казахстан, південь Омської області, Барабинський степ у Новосибірській області, Кулундинський степ — частково в Новосибірській, а частково в Алтайському краї, а також деякі інші райони Алтаю.
Історія
Епізодична колонізація
Вперше українці з'явилися на теренах Західного Сибіру у складі загонів Єрмака Тимофійовича: серед членів військової експедиції згадуються «черкаси» (так звали тоді українських козаків). Одним з них був славетний , учасник Єрмакового походу (імовірно, перший історіограф Єрмака) та посольства до Івана Грозного, а з 1598 — отаман тобольських служилих кінних татар.
Від перших десятиліть після анексії Сибіру Московією українці вербувалися для служби у сибірських окупаційних залогах. Ймовірно, були вони й у складі тих загонів, що першими прийшли на терени сучасної Новосибірської області того ж таки 1598 нанесли [ru] ханові Кучум на річці [ru], поблизу її впадіння в ріку Об. Пізніше, на початку XVII століття, засновано та остроги. На терені сучасної Новосибірської області воєвода Яків Тухачевський узяв штурмом Чингис-містечко татарського мурзи та залишив там козацьку залогу. В середині XVII століття в районі теперішнього Бердська з'явилася «роз'їзна» станиця томських козаків.
У 1770 138 засланих на Сибір за участь у Коліївщині запорожців та гетманських козаків було етаповано до Омська, а відтак зараховано до лінійних козаків та оселено на Ішимській та Прєсногорьковській лініях (зокрема, у фортеці Св. Петра).
Масова українська колонізація Сибіру
Заселення українцями Сибіру розпочалося з другої половини сімдесятих-вісімдесятих років XIX століття і різко зросло після спорудження західної і центральної гілок Транссибірської залізниці, будівництво якої велося в 1895–1905 роках із обидвох кінців (Владивостока і Уралу). Особливого розмаху набув внаслідок Столипінської реформи — наділу безземельних селян (переважно з України і Росії) вільними землями в Сибіру. Українці селилися в основному поблизу цієї залізниці, переважно в селах, і займалися землеробством і тваринництвом. Зокрема, переселенці з села Голінки Конотопського повіту взяли участь у залюдненні села Новосєльє (Новосілля, нині — Корміловського району Омської обл.), вихідці з північної частини Володимир-Волинського повіту заселили село Красногірку (нині неіснуюче, в північно-західній частині Куйбишевського району Новосибірської області), вихідці з Київського повіту та Чернігівщини — село Решоти (нині Кочковського району). За переписом 1897 року в Сибіру проживало понад 200 тис. українців. Велика кількість українців з'явилася тут внаслідок евакуації слідом за відступаючим російським військом з Холмщини та Волині у 1915 році.
В Казахстані українці, здебільшого ті, що походили з Лівобережжя, почали селитися з 1870-х. Різко зросли міграційні потоки після введення в 1905 залізниці Оренбург—Арись.
Український рух у Західному Сибіру у 1917—1918
Лютнева (березнева) революція 1917 року в Росії викликала політичній рух поміж всього населення Сибіру. Відкрилися також значні можливості для українських поселенців в Сибіру та багатьох українських вояків, що там перебували в процесі мобілізації та формування.
23 березня 1917 в Томську відбулася перша масова демонстрація українців. Цього дня було реалізовано грандіозну всеросійську маніфестацію центральними вулицями міста. Попри те, що українська громада саме щойно розпочала своє становлення, вона спромоглася оперативно мобілізуватися та здивувати томичів. Зокрема, було виготовлено величезну блакитно-жовту хоругву із написом «Республіка. Автономія України», кілька прапорів та транспарантів, організовано власну невелику колону. З огляду на несподіваність свята, тільки порівняно невелика група українських активістів була біля свого національного прапора. До української колони долучилися також і галичани з числа місцевих австрійських військовополонених, зокрема, Січові стрільці. Небачений доти в цьому сибірському місті український стяг справді привертав усезагальну увагу.
Незабаром постали українські організації в Омську (), Томську (), Славгороді, Кургані, Бійську, Каїнську (Алтайська Губернська Рада), Новомиколаївську (Українська Просвіта) та ін. В Омську діяли філії допомогових установ, що постали в Києві з метою опіки над українцями з Галичини й Буковини, вивезеними російською владою до Росії та українцями-вояками австро-угорської армії, що опинилися в російському полоні; вони мали відділи в низці міст Сибіру.
Частина українських полонених (вояків австро-угорської армії) долучилася до українського життя в Сибіру. Тут почали виходити українські газети: «Український Голос» в Омську та «Українське Слово» в Томську. Одночасно постали військові організації та в кінці 1917 року велися формування окремих українських військових частин; відомо, що з них найбільш успішним був курінь імені гетьмана Петра Сагайдачного в Омську і батальйони в Іркутську й інших містах. Всього в Сибіру було сформовано 9 українських полків, але через деякий час 7 з 9 полків було розформовано, через їх ненадійність.
Врешті, на початку серпня 1917 в Омську відбувся , який заснував (голова Г. Концевич, заступник М. Новосельський) та вислав делеґата до Української Центральної Ради в Києві.
Ще до жовтневої революції й перемоги більшовиків у першій половині жовтня 1917 відбувся з'їзд демократичних партій Сибіру (серед них перевагу мали сибірські обласники й есери), який проголосив автономію Сибіру і скликав Надзвичайний З'їзд Сибіру, що відбувся у Томську 6 — 15 грудня 1917 року і створив орган тимчасової влади Сибіру — Сибірську Тимчасову Обласну Думу (до її складу мали входити 5 українських представників) та відповідальну перед нею Обласну Раду («Совєт») — уряд Сибіру, до складу якого входив українець Сулима. Надзвичайний з'їзд Сибіру вислав привітання до Української Центральної Ради у Києві з нагоди проголошення Третього Універсалу, а Обласна Рада 7 січня 1918 року повідомила більшовицьку владу в Петрограді, що вона її не визнає.
Наприкінці січня 1918 Томська рада робітників і солдатів розігнала Сибірську Обласну Раду, але з її доручення далі діяв Тимчасовий Автономний Уряд Сибіру; так в Сибіру утворилося двовладдя. Позиція Сибірської Обласної Ради і Тимчасового Автономного Уряду Сибіру зміцнилася, коли проти більшовиків виступив накрикінці травня 1918 року Чехо-словацький корпус, у квітні 1918 року висадився японський і англійський десант у Владивостоці, а у серпні — американський корпус генерала Ґревса.
У житті українців Сибіру важливою подією був в Омську (11 — 13 серпня 1918 року), який вимагав від Сибірської Обласної Думи проголошення самостійності Сибіру та здійснення принципу самоврядування для окремих національностей, зокрема для українців, і створення Сибірської армії для охорони країни. Однак у громадянській війні перемогли сили білих росіян, Тимчасовий Автономний Уряд Сибіру у листопаді 1918 року передав владу утвореному в Уфі [ru], який незабаром очолив Верховний правитель Росії адмірал О. Колчак, і разом з тим український рух у Сибіру був загальмований. Український курінь імені гетьмана Петра Сагайдачного, після великих втрат на уральському фронті проти більшовиків, перестав існувати в кінці 1919 року. У подальшій війні військо Колчака дійшло майже до Волги (березень 1919 року), але згодом зазнало поразки, а в січні 1920 року його армію було розбито, і Сибір здобули більшовики. У листопаді 1920 року вони остаточно опанували Далекий Схід.
Репресії
Коли настав «великий терор» тридцятих років, репресували й новосибірських українців. З них відзначимо учасника Громадянської війни (на боці більшовиків) поета й прозаїка Павла Кононенка (1900—1971). Після таборів він відбував заслання в Піхтовці Коливанського району. Щоправда, це було вже наприкінці сорокових та на початку п'ятдесятих років. Тут він написав чи не єдиний за роки неволі вірш «Струмок біжить в долину».
Післявоєнна міграція
В 1950-х роках багато українців осіло в Казахстані, освоюючи цілинні землі. Загалом там проживає близько 800 тис. українців і на сьогодні діаспора в Казахстані є другою за чисельністю (на пострадянському просторі) після української діаспори в Росії.
Національний склад
За переписом 1926 року у степовому краю проживало 1 358 000 українців. Виділяють смугу шириною 150—500 кілометрів, у якій українці становили більшість. Її площа 460 000 км², у тому числі 405 000 км² у Казахстані та 5 500 км² у Сибіру. Вона простягалася майже на 2 000 кілометрів від Оренбурга на Заході до Семипалатинська в передгір'ї Алтайських гір на Сході. На цій території українці становили більшість у 44 районах з 81. Всього в 1926 їх було тут 915 000 осіб, і вони становили 40,4 % всього населення, в той час як казахів нараховувалось 27 %, а росіян — 22 %.
Зокрема у Славгородському окрузі (сучасний Алтайський край РФ) національний склад був таким:
- українці — 202 748 (47 %)
- росіяни — 175 156 (40.4 %)
В Кустанайському окрузі (Казахстан):
- українці — 160 844 (41.3 %)
- казахи — 123 411 (31.7 %)
- росіяни 82 661 (21.2 %)
в [ru] українці становили 312 338, в [ru] — 159 694, в Оренбурзькій губернії — 112 108, в Семипалатинській області — 140 233, в Актюбинській губернії — 88 413.
1930-ті роки позначені сталінським терором і репресіями та здійсненням агресивної русифікації, яка спрямовувалась передусім на асиміляцію неросійських слов'янських народів. Після цього офіційна кількість українців у Сибіру та інших регіонах за межами Української РСР суттєво занижувалась радянською владою, в тому числі фальсифікаціями розрахунків та створенням умов, коли українці не називали себе такими під час обліків.
28 серпня 2020 року Омський обласний суд у Росії задовольнив адміністративний позов обласного управління Міністерства юстиції Росії і ухвалив рішення про ліквідацію Омської регіональної громадської організації «Сибірський центр української культури «Сірий клин». Рішення ліквідувати громадську організацію «Сірий клин» засудив Світовий конгрес українців, до якого входить ця організація.
Відомі українці, пов'язані з Сибіром життям та працею
Арсеній (Мацеєвич) (1697 —1772) — український просвітитель Росії, митрополит Сибірський і Тобольський у 1741—1742 рр., жертва імперського режиму, священномученик.
Мирович Василь Якович (1740 —1764) — організатор невдалої спроби державного перевороту в Російській імперії з метою скинення з престолу Катерини ІІ і проголошення імператором Івана VI Антоновича. Онук Федора Мировича. Народився на засланні у Сибіру.
Геннадій Місяць — фізик, засновник Уральського відділення РАН.
Див. також
 Зовнішні зображення | |
|---|---|
 | Сибірські скрипалі. |
Примітки
- Ясь О. В. Сірий Клин, Сіра Україна [ 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003—2019. — .
- Р. Г. Скрынников. «Архив» Ермака [ 15 грудня 2014 у Wayback Machine.] // Ермак, с. 43-49. (рос.)
- Н. И. Никитин. Соратники Ермака после «Сибирского взятья» [ 13 грудня 2014 у Wayback Machine.] // Проблемы истории России [ 9 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. — Екатеринбург: издательство «Волот» [ 30 грудня 2015 у Wayback Machine.], 2001. — Вып. 4: Евразийское пограничье. [ 14 грудня 2014 у Wayback Machine.] — С. 51-87
- История литературы Урала. Конец XIV—XVIII в. [ 13 грудня 2014 у Wayback Machine.] Гл.ред. Е. К. Созина. М. Языки славянских культур, 2012. С. 213.
- . Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 16 грудня 2014.
- Я. Г. Солодкин. Атаманы — сподвижники Ермака в походе за «Камень» [ 13 грудня 2014 у Wayback Machine.] // Военно-исторический журнал, 2011, № 1. — С. 30-35
- Тухачевский, Яков Остафьевич [ 3 січня 2017 у Wayback Machine.] // «Историческая энциклопедия Сибири» (2009)
- . Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 12 жовтня 2017.
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 12 жовтня 2017.
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 12 жовтня 2017.
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 12 жовтня 2017.
- Траф'як М. Сірий Клин // Сучасність. — 1993. — № 12
- . Архів оригіналу за 10 квітня 2009. Процитовано 27 серпня 2009.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 5 вересня 2020.
Джерела
- Ясь О. В. Сірий Клин, Сіра Україна [ 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 583. — .
- Українці в імперії. В.Сергійчук «Бібліотека українця». Київ, 1992 р.,-92 стор.
Посилання
- Сірий Клин // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1747-1748. — 1000 екз.
- Олесіюк Т. Сіра Україна [ 15 квітня 2021 у Wayback Machine.]. — Женева : На правах рукопису, 1947. — 48 с. — (Український Суходоловий Інститут, ч. 16)
- «Сірий Клин» Національно-культурна автономія українців Омська [ 8 лютого 2005 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sirij Klin Sira Ukrayina region zaselenij ukrayincyami sho roztashovanij na Pivdenno Zahidnomu Sibiru i Pivnichnomu Kazahstani Masovo zaselenij ukrayincyami z kincya XIX pochatku XX stolittya Plosha skladaye blizko 460 000 km Sirij Klin Krayina Rosijska imperiya StolicyaOmsk Plosha460 000 km Sirij Klin u Vikishovishi Etnichni ukrayinci Sirogo Klinu Vistava etnichnih ukrayinciv Sirogo Klinu V 1917 1920 u Siromu Klini buv rozgornutij ruh za Ukrayinsku Derzhavnu AvtonomiyuGeografiya Sirogo KlinuSirij Klin ce kolishnij Stepovij kraj tobto suchasnij pivnichnij Kazahstan pivden Omskoyi oblasti Barabinskij step u Novosibirskij oblasti Kulundinskij step chastkovo v Novosibirskij a chastkovo v Altajskomu krayi a takozh deyaki inshi rajoni Altayu IstoriyaEpizodichna kolonizaciya Vpershe ukrayinci z yavilisya na terenah Zahidnogo Sibiru u skladi zagoniv Yermaka Timofijovicha sered chleniv vijskovoyi ekspediciyi zgaduyutsya cherkasi tak zvali todi ukrayinskih kozakiv Odnim z nih buv slavetnij uchasnik Yermakovogo pohodu imovirno pershij istoriograf Yermaka ta posolstva do Ivana Groznogo a z 1598 otaman tobolskih sluzhilih kinnih tatar Vid pershih desyatilit pislya aneksiyi Sibiru Moskoviyeyu ukrayinci verbuvalisya dlya sluzhbi u sibirskih okupacijnih zalogah Jmovirno buli voni j u skladi tih zagoniv sho pershimi prijshli na tereni suchasnoyi Novosibirskoyi oblasti togo zh taki 1598 nanesli ru hanovi Kuchum na richci ru poblizu yiyi vpadinnya v riku Ob Piznishe na pochatku XVII stolittya zasnovano ta ostrogi Na tereni suchasnoyi Novosibirskoyi oblasti voyevoda Yakiv Tuhachevskij uzyav shturmom Chingis mistechko tatarskogo murzi ta zalishiv tam kozacku zalogu V seredini XVII stolittya v rajoni teperishnogo Berdska z yavilasya roz yizna stanicya tomskih kozakiv U 1770 138 zaslanih na Sibir za uchast u Koliyivshini zaporozhciv ta getmanskih kozakiv bulo etapovano do Omska a vidtak zarahovano do linijnih kozakiv ta oseleno na Ishimskij ta Pryesnogorkovskij liniyah zokrema u forteci Sv Petra Masova ukrayinska kolonizaciya Sibiru Zaselennya ukrayincyami Sibiru rozpochalosya z drugoyi polovini simdesyatih visimdesyatih rokiv XIX stolittya i rizko zroslo pislya sporudzhennya zahidnoyi i centralnoyi gilok Transsibirskoyi zaliznici budivnictvo yakoyi velosya v 1895 1905 rokah iz obidvoh kinciv Vladivostoka i Uralu Osoblivogo rozmahu nabuv vnaslidok Stolipinskoyi reformi nadilu bezzemelnih selyan perevazhno z Ukrayini i Rosiyi vilnimi zemlyami v Sibiru Ukrayinci selilisya v osnovnomu poblizu ciyeyi zaliznici perevazhno v selah i zajmalisya zemlerobstvom i tvarinnictvom Zokrema pereselenci z sela Golinki Konotopskogo povitu vzyali uchast u zalyudnenni sela Novosyelye Novosillya nini Kormilovskogo rajonu Omskoyi obl vihidci z pivnichnoyi chastini Volodimir Volinskogo povitu zaselili selo Krasnogirku nini neisnuyuche v pivnichno zahidnij chastini Kujbishevskogo rajonu Novosibirskoyi oblasti vihidci z Kiyivskogo povitu ta Chernigivshini selo Reshoti nini Kochkovskogo rajonu Za perepisom 1897 roku v Sibiru prozhivalo ponad 200 tis ukrayinciv Velika kilkist ukrayinciv z yavilasya tut vnaslidok evakuaciyi slidom za vidstupayuchim rosijskim vijskom z Holmshini ta Volini u 1915 roci V Kazahstani ukrayinci zdebilshogo ti sho pohodili z Livoberezhzhya pochali selitisya z 1870 h Rizko zrosli migracijni potoki pislya vvedennya v 1905 zaliznici Orenburg Aris Ukrayinskij ruh u Zahidnomu Sibiru u 1917 1918 Dokladnishe Ukrayinska derzhavnist na Siromu Klini Lyutneva berezneva revolyuciya 1917 roku v Rosiyi viklikala politichnij ruh pomizh vsogo naselennya Sibiru Vidkrilisya takozh znachni mozhlivosti dlya ukrayinskih poselenciv v Sibiru ta bagatoh ukrayinskih voyakiv sho tam perebuvali v procesi mobilizaciyi ta formuvannya 23 bereznya 1917 v Tomsku vidbulasya persha masova demonstraciya ukrayinciv Cogo dnya bulo realizovano grandioznu vserosijsku manifestaciyu centralnimi vulicyami mista Popri te sho ukrayinska gromada same shojno rozpochala svoye stanovlennya vona spromoglasya operativno mobilizuvatisya ta zdivuvati tomichiv Zokrema bulo vigotovleno velicheznu blakitno zhovtu horugvu iz napisom Respublika Avtonomiya Ukrayini kilka praporiv ta transparantiv organizovano vlasnu neveliku kolonu Z oglyadu na nespodivanist svyata tilki porivnyano nevelika grupa ukrayinskih aktivistiv bula bilya svogo nacionalnogo prapora Do ukrayinskoyi koloni doluchilisya takozh i galichani z chisla miscevih avstrijskih vijskovopolonenih zokrema Sichovi strilci Nebachenij doti v comu sibirskomu misti ukrayinskij styag spravdi privertav usezagalnu uvagu Nezabarom postali ukrayinski organizaciyi v Omsku Tomsku Slavgorodi Kurgani Bijsku Kayinsku Altajska Gubernska Rada Novomikolayivsku Ukrayinska Prosvita ta in V Omsku diyali filiyi dopomogovih ustanov sho postali v Kiyevi z metoyu opiki nad ukrayincyami z Galichini j Bukovini vivezenimi rosijskoyu vladoyu do Rosiyi ta ukrayincyami voyakami avstro ugorskoyi armiyi sho opinilisya v rosijskomu poloni voni mali viddili v nizci mist Sibiru Chastina ukrayinskih polonenih voyakiv avstro ugorskoyi armiyi doluchilasya do ukrayinskogo zhittya v Sibiru Tut pochali vihoditi ukrayinski gazeti Ukrayinskij Golos v Omsku ta Ukrayinske Slovo v Tomsku Odnochasno postali vijskovi organizaciyi ta v kinci 1917 roku velisya formuvannya okremih ukrayinskih vijskovih chastin vidomo sho z nih najbilsh uspishnim buv kurin imeni getmana Petra Sagajdachnogo v Omsku i bataljoni v Irkutsku j inshih mistah Vsogo v Sibiru bulo sformovano 9 ukrayinskih polkiv ale cherez deyakij chas 7 z 9 polkiv bulo rozformovano cherez yih nenadijnist Vreshti na pochatku serpnya 1917 v Omsku vidbuvsya yakij zasnuvav golova G Koncevich zastupnik M Novoselskij ta vislav delegata do Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi v Kiyevi She do zhovtnevoyi revolyuciyi j peremogi bilshovikiv u pershij polovini zhovtnya 1917 vidbuvsya z yizd demokratichnih partij Sibiru sered nih perevagu mali sibirski oblasniki j eseri yakij progolosiv avtonomiyu Sibiru i sklikav Nadzvichajnij Z yizd Sibiru sho vidbuvsya u Tomsku 6 15 grudnya 1917 roku i stvoriv organ timchasovoyi vladi Sibiru Sibirsku Timchasovu Oblasnu Dumu do yiyi skladu mali vhoditi 5 ukrayinskih predstavnikiv ta vidpovidalnu pered neyu Oblasnu Radu Sovyet uryad Sibiru do skladu yakogo vhodiv ukrayinec Sulima Nadzvichajnij z yizd Sibiru vislav privitannya do Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi u Kiyevi z nagodi progoloshennya Tretogo Universalu a Oblasna Rada 7 sichnya 1918 roku povidomila bilshovicku vladu v Petrogradi sho vona yiyi ne viznaye Naprikinci sichnya 1918 Tomska rada robitnikiv i soldativ rozignala Sibirsku Oblasnu Radu ale z yiyi doruchennya dali diyav Timchasovij Avtonomnij Uryad Sibiru tak v Sibiru utvorilosya dvovladdya Poziciya Sibirskoyi Oblasnoyi Radi i Timchasovogo Avtonomnogo Uryadu Sibiru zmicnilasya koli proti bilshovikiv vistupiv nakrikinci travnya 1918 roku Cheho slovackij korpus u kvitni 1918 roku visadivsya yaponskij i anglijskij desant u Vladivostoci a u serpni amerikanskij korpus generala Grevsa U zhitti ukrayinciv Sibiru vazhlivoyu podiyeyu buv v Omsku 11 13 serpnya 1918 roku yakij vimagav vid Sibirskoyi Oblasnoyi Dumi progoloshennya samostijnosti Sibiru ta zdijsnennya principu samovryaduvannya dlya okremih nacionalnostej zokrema dlya ukrayinciv i stvorennya Sibirskoyi armiyi dlya ohoroni krayini Odnak u gromadyanskij vijni peremogli sili bilih rosiyan Timchasovij Avtonomnij Uryad Sibiru u listopadi 1918 roku peredav vladu utvorenomu v Ufi ru yakij nezabarom ocholiv Verhovnij pravitel Rosiyi admiral O Kolchak i razom z tim ukrayinskij ruh u Sibiru buv zagalmovanij Ukrayinskij kurin imeni getmana Petra Sagajdachnogo pislya velikih vtrat na uralskomu fronti proti bilshovikiv perestav isnuvati v kinci 1919 roku U podalshij vijni vijsko Kolchaka dijshlo majzhe do Volgi berezen 1919 roku ale zgodom zaznalo porazki a v sichni 1920 roku jogo armiyu bulo rozbito i Sibir zdobuli bilshoviki U listopadi 1920 roku voni ostatochno opanuvali Dalekij Shid Represiyi Koli nastav velikij teror tridcyatih rokiv represuvali j novosibirskih ukrayinciv Z nih vidznachimo uchasnika Gromadyanskoyi vijni na boci bilshovikiv poeta j prozayika Pavla Kononenka 1900 1971 Pislya taboriv vin vidbuvav zaslannya v Pihtovci Kolivanskogo rajonu Shopravda ce bulo vzhe naprikinci sorokovih ta na pochatku p yatdesyatih rokiv Tut vin napisav chi ne yedinij za roki nevoli virsh Strumok bizhit v dolinu Pislyavoyenna migraciya V 1950 h rokah bagato ukrayinciv osilo v Kazahstani osvoyuyuchi cilinni zemli Zagalom tam prozhivaye blizko 800 tis ukrayinciv i na sogodni diaspora v Kazahstani ye drugoyu za chiselnistyu na postradyanskomu prostori pislya ukrayinskoyi diaspori v Rosiyi Nacionalnij skladZa perepisom 1926 roku u stepovomu krayu prozhivalo 1 358 000 ukrayinciv Vidilyayut smugu shirinoyu 150 500 kilometriv u yakij ukrayinci stanovili bilshist Yiyi plosha 460 000 km u tomu chisli 405 000 km u Kazahstani ta 5 500 km u Sibiru Vona prostyagalasya majzhe na 2 000 kilometriv vid Orenburga na Zahodi do Semipalatinska v peredgir yi Altajskih gir na Shodi Na cij teritoriyi ukrayinci stanovili bilshist u 44 rajonah z 81 Vsogo v 1926 yih bulo tut 915 000 osib i voni stanovili 40 4 vsogo naselennya v toj chas yak kazahiv narahovuvalos 27 a rosiyan 22 Zokrema u Slavgorodskomu okruzi suchasnij Altajskij kraj RF nacionalnij sklad buv takim ukrayinci 202 748 47 rosiyani 175 156 40 4 V Kustanajskomu okruzi Kazahstan ukrayinci 160 844 41 3 kazahi 123 411 31 7 rosiyani 82 661 21 2 v ru ukrayinci stanovili 312 338 v ru 159 694 v Orenburzkij guberniyi 112 108 v Semipalatinskij oblasti 140 233 v Aktyubinskij guberniyi 88 413 1930 ti roki poznacheni stalinskim terorom i represiyami ta zdijsnennyam agresivnoyi rusifikaciyi yaka spryamovuvalas peredusim na asimilyaciyu nerosijskih slov yanskih narodiv Pislya cogo oficijna kilkist ukrayinciv u Sibiru ta inshih regionah za mezhami Ukrayinskoyi RSR suttyevo zanizhuvalas radyanskoyu vladoyu v tomu chisli falsifikaciyami rozrahunkiv ta stvorennyam umov koli ukrayinci ne nazivali sebe takimi pid chas oblikiv 28 serpnya 2020 roku Omskij oblasnij sud u Rosiyi zadovolniv administrativnij pozov oblasnogo upravlinnya Ministerstva yusticiyi Rosiyi i uhvaliv rishennya pro likvidaciyu Omskoyi regionalnoyi gromadskoyi organizaciyi Sibirskij centr ukrayinskoyi kulturi Sirij klin Rishennya likviduvati gromadsku organizaciyu Sirij klin zasudiv Svitovij kongres ukrayinciv do yakogo vhodit cya organizaciya Vidomi ukrayinci pov yazani z Sibirom zhittyam ta praceyuArsenij Maceyevich 1697 1772 ukrayinskij prosvititel Rosiyi mitropolit Sibirskij i Tobolskij u 1741 1742 rr zhertva imperskogo rezhimu svyashennomuchenik Mirovich Vasil Yakovich 1740 1764 organizator nevdaloyi sprobi derzhavnogo perevorotu v Rosijskij imperiyi z metoyu skinennya z prestolu Katerini II i progoloshennya imperatorom Ivana VI Antonovicha Onuk Fedora Mirovicha Narodivsya na zaslanni u Sibiru Gennadij Misyac fizik zasnovnik Uralskogo viddilennya RAN Div takozhZovnishni zobrazhennya Sibirski skripali Spisok naselenih punktiv Sibirskogo federalnogo okrugu pov yazanih z Ukrayinoyu Zhovtij Klin Zelenij Klin Malinovij Klin Federalna nacionalno kulturna avtonomiya ukrayinciv RosiyiPrimitkiYas O V Sirij Klin Sira Ukrayina 18 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 2019 ISBN 966 00 0632 2 R G Skrynnikov Arhiv Ermaka 15 grudnya 2014 u Wayback Machine Ermak s 43 49 ros N I Nikitin Soratniki Ermaka posle Sibirskogo vzyatya 13 grudnya 2014 u Wayback Machine Problemy istorii Rossii 9 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Ekaterinburg izdatelstvo Volot 30 grudnya 2015 u Wayback Machine 2001 Vyp 4 Evrazijskoe pograniche 14 grudnya 2014 u Wayback Machine S 51 87 Istoriya literatury Urala Konec XIV XVIII v 13 grudnya 2014 u Wayback Machine Gl red E K Sozina M Yazyki slavyanskih kultur 2012 S 213 Arhiv originalu za 17 grudnya 2014 Procitovano 16 grudnya 2014 Ya G Solodkin Atamany spodvizhniki Ermaka v pohode za Kamen 13 grudnya 2014 u Wayback Machine Voenno istoricheskij zhurnal 2011 1 S 30 35 Tuhachevskij Yakov Ostafevich 3 sichnya 2017 u Wayback Machine Istoricheskaya enciklopediya Sibiri 2009 Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2017 Procitovano 12 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2017 Procitovano 12 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2017 Procitovano 12 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 23 veresnya 2017 Procitovano 12 zhovtnya 2017 Traf yak M Sirij Klin Suchasnist 1993 12 Arhiv originalu za 10 kvitnya 2009 Procitovano 27 serpnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Radio Svoboda ukr Arhiv originalu za 29 sichnya 2021 Procitovano 5 veresnya 2020 DzherelaYas O V Sirij Klin Sira Ukrayina 21 grudnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 583 ISBN 978 966 00 1290 5 Ukrayinci v imperiyi V Sergijchuk Biblioteka ukrayincya Kiyiv 1992 r 92 stor PosilannyaSirij Klin Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1747 1748 1000 ekz Olesiyuk T Sira Ukrayina 15 kvitnya 2021 u Wayback Machine Zheneva Na pravah rukopisu 1947 48 s Ukrayinskij Suhodolovij Institut ch 16 Sirij Klin Nacionalno kulturna avtonomiya ukrayinciv Omska 8 lyutogo 2005 u Wayback Machine