Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістичні або інші мовні помилки які треба виправити Ви можете допомо

Київський повіт

Київський повіт
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними .

Київський повіт  (пол. Powiat kijowski, рос. Киевский уезд) — адміністративно-територіальна одиниця Київського воєводства Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Згодом існував у складі Київського намісництва та Київської губернії Російської імперії. Адміністративний центр — місто Київ. Скасований Постановою Всеукраїнського центрального виконавчого комітету від 12 квітня 1923 року.

Київський повіт
image
Герб повітового центру
image
Губернія Київська губернія
Центр Київ
Створений 1471 р. у Великому князівстві Литовському, 1781 р. в Російській імперії
Площа понад 5 000 км²
Населення 541 483 (на 1897 рік) осіб 
image
Мешканці сіл Київського повіту
Мал. П'єра Де ля Фліза (1848)

У складі Речі Посполитої у другій половині XVI — першій половині XVII ст. Київський повіт охоплював значну частину Лівобережної Наддніпрянщини.

У складі Київського намісництва Російської імперії Київський повіт розташовувався по обидві сторони Дніпра. Наприкінці XIII ст., після чергового утворення Київської губернії — лише на Правобережжі, на північному сході губернії. Території, що були на лівому березі Дніпра, перейшли до складу Остерського та Переяславського повітів Чернігівської і Полтавської губерній. Уся східна частина Київського повіту стала обмежена Дніпром, з півночі і заходу повіт межував із Радомишльським, на південному заході зі Сквирським і Васильківським повітами і з Канівським на півдні. Площа повіту була понад 5000 км².

Адміністративний устрій та статистичні дані

Відповідно до Скороченого особливого опису Київського намісництва 1787 року, на той час повіт містив: 439 264 десятин землі, 6 міст, 56 сіл, 58 присілків і хуторів, 6757 дворів, 85 млинів борошняних, 78 церков, 2 монастирі, 143 священо- і церковнослужителів, 76 «дворянських фамілій», 37 жителів різночинців, 2716 козаків, 20 510 «селян казеного відомства», 2535 кріпаків, 111 різночинських і козацьких підсусідків, 97 «циган казеного відомства». Усього чоловічої статі душ — 26 149, а з повітом і Києвом — 35 460 душ.

На початку XIX ст. повіт поділявся на 25 волостей. На початку XX ст. їх стало 20:

Усе населення повіту мешкало в 635 населених пунктах. Місто було 1 — Київ, містечок було 13 — Бородянка, Бишів, Германівка, Гостомель, Димер, Кагарлик, Макарів, Мотижин, Обухів, Трипілля, Ржищів, Гнатівка, Ясногородка, сіл — 252.

Населення

За працею російського військового статистика Олександра Ріттіха «Племенной состав контингентов русской армии и мужского населения Европейской России», 1875 року частка українців серед чоловіків призовного віку повіту становила 90,7 %, євреїв — 7,4 %, поляків — 1,1 %, росіян — 0,1 %, німців — 0,09 %.

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року, в повіті тоді проживало 541 483 чоловік. З них 56,18 % — українці, 14,06 % — євреї, 26,58 % — росіяни, 3,41 % — поляки, 1,07 % — німці, 0,76 % — білоруси, 0,21 % — чехи, 0,21 % — татари.

Переписи населення

  • 1808 рік. Перепис євреїв Київського повіту орендарів закладів з продажу акцизних напоїв [Архівовано 27 Березня 2022 у Wayback Machine.]

Див. також

Посилання

  1. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— .
  2. Риттих А. Ф. Племенной состав контингентов русской армии и мужского населения Европейской России. — СПб. : [Картогр. заведение А. А. Ильина], 1875. — С. 159. (рос. дореф.)
  3. Дані перепису населення 1897 року по Київській губернії. Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 14 квітня 2009.

Джерела

  • Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона [Архівовано 24 Січня 2012 у WebCite](рос.)
image Це незавершена стаття з історії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami Kiyivskij povit pol Powiat kijowski ros Kievskij uezd administrativno teritorialna odinicya Kiyivskogo voyevodstva Velikogo knyazivstva Litovskogo ta Rechi Pospolitoyi Zgodom isnuvav u skladi Kiyivskogo namisnictva ta Kiyivskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Administrativnij centr misto Kiyiv Skasovanij Postanovoyu Vseukrayinskogo centralnogo vikonavchogo komitetu vid 12 kvitnya 1923 roku Kiyivskij povitGerb povitovogo centruGuberniya Kiyivska guberniyaCentr KiyivStvorenij 1471 r u Velikomu knyazivstvi Litovskomu 1781 r v Rosijskij imperiyiPlosha ponad 5 000 km Naselennya 541 483 na 1897 rik osib Meshkanci sil Kiyivskogo povitu Mal P yera De lya Fliza 1848 U skladi Rechi Pospolitoyi u drugij polovini XVI pershij polovini XVII st Kiyivskij povit ohoplyuvav znachnu chastinu Livoberezhnoyi Naddnipryanshini U skladi Kiyivskogo namisnictva Rosijskoyi imperiyi Kiyivskij povit roztashovuvavsya po obidvi storoni Dnipra Naprikinci XIII st pislya chergovogo utvorennya Kiyivskoyi guberniyi lishe na Pravoberezhzhi na pivnichnomu shodi guberniyi Teritoriyi sho buli na livomu berezi Dnipra perejshli do skladu Osterskogo ta Pereyaslavskogo povitiv Chernigivskoyi i Poltavskoyi gubernij Usya shidna chastina Kiyivskogo povitu stala obmezhena Dniprom z pivnochi i zahodu povit mezhuvav iz Radomishlskim na pivdennomu zahodi zi Skvirskim i Vasilkivskim povitami i z Kanivskim na pivdni Plosha povitu bula ponad 5000 km Administrativnij ustrij ta statistichni daniVidpovidno do Skorochenogo osoblivogo opisu Kiyivskogo namisnictva 1787 roku na toj chas povit mistiv 439 264 desyatin zemli 6 mist 56 sil 58 prisilkiv i hutoriv 6757 dvoriv 85 mliniv boroshnyanih 78 cerkov 2 monastiri 143 svyasheno i cerkovnosluzhiteliv 76 dvoryanskih familij 37 zhiteliv riznochinciv 2716 kozakiv 20 510 selyan kazenogo vidomstva 2535 kripakiv 111 riznochinskih i kozackih pidsusidkiv 97 cigan kazenogo vidomstva Usogo cholovichoyi stati dush 26 149 a z povitom i Kiyevom 35 460 dush Na pochatku XIX st povit podilyavsya na 25 volostej Na pochatku XX st yih stalo 20 Misto Kiyiv iz peredmistyami Bajkova Gora Verhnya ta Nizhnya Solom yanka Zvirinec Kurenivka Luk yanivka Priorka Protasiv Yar Sirec Shulyavka Sapernim taborom urochishem Obolon Bishivska volost Bilogorodska volost Borodyanska volost Velikobugayivska volost z kincya 1880 h ne isnuvala Velikodmitrivska volost Gvozdivska volost z kincya 1880 h isnuvala yak Hotivska volost Germanivska volost Glevaska volost z 1912 roku Budayivska Gostomelska volost na 1921 rik Vorzelska Demiyivska volost utvorena bl 1908 r skasovana 1918 r priyednannyam Demiyivki do Kiyeva Dimerska volost Kagarlicka volost Kopachivska volost z kincya 1880 h ne isnuvala Litvinivska volost z kincya 1880 h ne isnuvala ponovlena na pochatku 1920 h Makarivska volost Mikilsko Borshagivska volost utvorena bl 1908 Motizhinska volost z kincya 1880 h ne isnuvala Obuhivska volost Petropavlivska volost z kincya 1880 h ne isnuvala Rzhishivska volost Stavyanska volost Stajkivska volost Staropetrivska volost Tripilska volost Halchanska volost z kincya 1880 h ne isnuvala Chernyahivska volost Use naselennya povitu meshkalo v 635 naselenih punktah Misto bulo 1 Kiyiv mistechok bulo 13 Borodyanka Bishiv Germanivka Gostomel Dimer Kagarlik Makariv Motizhin Obuhiv Tripillya Rzhishiv Gnativka Yasnogorodka sil 252 NaselennyaZa praceyu rosijskogo vijskovogo statistika Oleksandra Rittiha Plemennoj sostav kontingentov russkoj armii i muzhskogo naseleniya Evropejskoj Rossii 1875 roku chastka ukrayinciv sered cholovikiv prizovnogo viku povitu stanovila 90 7 yevreyiv 7 4 polyakiv 1 1 rosiyan 0 1 nimciv 0 09 Zgidno z perepisom naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku v poviti todi prozhivalo 541 483 cholovik Z nih 56 18 ukrayinci 14 06 yevreyi 26 58 rosiyani 3 41 polyaki 1 07 nimci 0 76 bilorusi 0 21 chehi 0 21 tatari Perepisi naselennya 1808 rik Perepis yevreyiv Kiyivskogo povitu orendariv zakladiv z prodazhu akciznih napoyiv Arhivovano 27 Bereznya 2022 u Wayback Machine Div takozhKiyevo Svyatoshinskij rajonPosilannyaOpisi Kiyivskogo namisnictva 70 80 rokiv XVIII st Opisovo statistichni dzherela AN URSR Arheogr komisiya ta in K Naukova dumka 1989 392 s ISBN 5 12 000656 6 Rittih A F Plemennoj sostav kontingentov russkoj armii i muzhskogo naseleniya Evropejskoj Rossii SPb Kartogr zavedenie A A Ilina 1875 S 159 ros doref Dani perepisu naselennya 1897 roku po Kiyivskij guberniyi Arhiv originalu za 19 listopada 2008 Procitovano 14 kvitnya 2009 DzherelaEnciklopedicheskij Slovar F A Brokgauza i I A Efrona Arhivovano 24 Sichnya 2012 u WebCite ros Ce nezavershena stattya z istoriyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ