Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Курені вка історична місцевість промислова зона житловий масив міста Києва Розташована між Подолом Оболонню Пріоркою і С

Куренівка (Київ)

Куренівка (Київ)

Курені́вка — історична місцевість, промислова зона, житловий масив міста Києва. Розташована між Подолом, Оболонню, Пріоркою і Сирцем.

Куренівка
Київ
Загальна інформація
50°29′30″ пн. ш. 30°26′13″ сх. д. / 50.49173000002777201° пн. ш. 30.43715000002777771° сх. д. / 50.49173000002777201; 30.43715000002777771Координати: 50°29′30″ пн. ш. 30°26′13″ сх. д. / 50.49173000002777201° пн. ш. 30.43715000002777771° сх. д. / 50.49173000002777201; 30.43715000002777771
Країна image Україна
Адмінодиниця Подільський район
Оболонський район
Головні вулиці Кирилівська (кінцева частина), Копилівська, Білицька
Підприємства Подільське трамвайне депо, Куренівське тролейбусне депо
Парки Куренівський парк
Транспорт
Метрополітен image «Почайна»,
image «Дорогожичі»
image «Тараса Шевченка»,
image «Оболонь»
Залізнична інфраструктура з. п. Вишгородська
Карта
image
image
Куренівка
Куренівка (Київ)
image Куренівка у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Куренівка.
image
А. А. Маневич. Весна на Куренівці

Головні вулиці: Кирилівська (кінцева частина), Копилівська і Білицька.

Історія

Уперше згадується як київське передмістя Куренівщина в 1723 році (Подвірна ревізія населення Гетьманщини). Деякі дослідники відносять час заснування поселення до 1-ї половини XVII століття (за іншими даними — кінець XV століття).

У XVIII столітті село належало київському магістрату, тут мав свій двір Київський ткацький .

1826 року за проектом архітектора Андрія Меленського було споруджено дерев'яний будинок Куренівської сільської управи (в архівах збереглися рисунки його оригінальних фасадів), який розібрано в 2-й половині XIX століття. До меж Києва Куренівка ввійшла у січні 1833 року як «передмістя», належала до Плоскої поліцейської дільниці. Згодом — дачна місцевість, популярна в середовищі київської буржуазії та богеми, і водночас — значний садово-городній район.

У другій половині XIX століття тут розгортається інтенсивне промислове будівництво (цукрові, шкіряний, цегельний заводи, броварні тощо), поступово перетворюючи Куренівку на велике робітниче селище. В період будівельного буму кінця XIX — початку XX століття було центром випалювання цегли в Києві.

У 1910 році коштом Федора Терещенка споруджено Куренівський цивільний аеродром на Оболонських луках (район сучасних проспекту Степана Бандери і станції метро «Почайна»). Офіційно відкрито у вересні 1911 році приземленням літака конструкції І. Сікорського, чим установлено світовий рекорд швидкості для біпланів з двома пасажирами. У жовтні 1911 року на цьому ж летовищі приземлився дирижабль Федора Андерса, що здійснював перший рейс за маршрутом «Купецький сад  — Куренівка — Вишгород — Київ (Куренівка)». На Куренівському аеродромі в 1911—1914 роках здійснювали польоти відомі на той час авіатори: Свєшников, Васильєв, Ф. Гейне, Сципіо дель Кампо, Габер-Влинський та ін.. У червні 1914 року під час рекордного перельоту з Санкт-Петербурга тут здійснив посадку найбільший у світі літак «Ілля Муромець».

На Куренівці у 1900-ті роки відбувалися зйомки окремих сцен одного з перших у Російській імперії художніх фільмів «Труп № 1346» (виробництво кіностудії ) за участю акторів В. Максимова, І. Мар'яненка та інших.

1891 року на Куренівку з Подолу було прокладено лінію кінного трамваю (електрифікована до середини 1890-х років), продовжену 1900 року до Пущі-Водиці. У першій половині 1890-х років споруджено Троїцьке вагонне депо міської залізниці (пізніше — Троїцький трамвайний парк, трамвайне депо імені Красіна, нині — Подільське трамвайне депо, Кирилівська вулиця, 126). У 1900-х роках прокладено трамвайну лінію від Лук'янівки на Куренівку через урочище Реп'яхів яр (діяла тільки в літній період упродовж 1-ї половини 1910-х років).

На Куренівці існували два базари — на Петропавлівській і на Троїцькій площах (останню згодом забудовано).

image
Один з останніх зразків дерев'яної одноповерхової житлової забудови Куренівки початку ХХ ст. (Подільський пров., 11)

У 1918—1919 роках існував Куренівський район Києва, у 1921—1922 — Куренівський підрайон у складі Подільського району. Тут у квітні 1919 року розгорталися основні події Куренівського повстання проти більшовицької влади.

Історичне планування місцевості зазнало значних змін у 1910–20-х роках під час прокладення північного півкільця залізниці (так звана Петрівська залізниця).

Упродовж 1920–30-х років Куренівку електрифіковано. В роки індустріалізації значно збільшено потужність місцевих промислових підприємств: Куренівських (Петрівських) цегельних заводів (до запуску в 1930 роках Корчуватських цегелень були найбільшими в Києві, випускаючи до 20 млн штук цегли на рік; згодом — Петрівський завод стінових матеріалів і конструкцій, Сирецька вулиця, 33); шиферного заводу (створено 1929 року на базі колишнього цементного заводу акціонерного товариства «Фор», заснованого 1906 року, Кирилівська вулиця, 102); консервного заводу (створено 1929 року на базі колишнього пивзаводу , заснованого 1859 року, нині — Київський завод шампанських вин «Столичний», Сирецька вулиця, 25); шкірзаводу (колишній шкірзавод купця Серебреникова, заснований 1845 року, нині — акціонерне товариство , Куренівська вулиця, 21). У листопаді 1929 року введено до ладу 4-ту взуттєву фабрику «Укршкіртресту» — одну з найбільших в СРСР на той час (випускала до 10 тис. пар взуття на день; згодом — ВАТ «Кияни», проспект Степана Бандери, 7).

У 1934 році відкрито стадіон «Спартак» (Кирилівська вулиця, 101).

13 березня 1961 року на території Куренівки сталася техногенна катастрофа — сходження з Бабиного Яру селевого потоку (Куренівська трагедія), що призвело до численних людських жертв і масштабних руйнувань. Біля Подільського трамвайного депо 1995 року відкрито пам'ятний знак працівникам депо — жертвам Куренівської трагедії.

Після ліквідації наслідків катастрофи здійснено комплексну реконструкцію постраждалих кварталів Куренівки і прилеглої місцевості. Зокрема, споруджено багатоповерхові житлові будинки на місці кварталів індивідуальної забудови вздовж вулиць Фрунзе (сучасної Кирилівської), Копилівської, Олексія Терьохіна тощо, споруджено тролейбусну лінію, на місці колишньої залізничної станції облаштовано парк культури і відпочинку імені Фрунзе (з 1993 року — Куренівський парк). У середині 1960-х років ринок на Петропавлівській площі (тоді площа Фрунзе) перенесено північніше, на місце знесеного одноповерхового житлового кварталу. Від того часу в складі Куренівського ринку діє єдиний у Києві спеціалізований Зооринок (Пташиний ринок).

У 1984 почало діяти Куренівське тролейбусне депо (спочатку — як Тролейбусне ремонтно-експлуатаційне депо № 4; у 1993—1994 роках мало статус ремонтних майстерень).

Тепер — великий промисловий і житловий район Києва. Подекуди збереглася забудова XIX — початку XX століття (знесена головним чином у 1970-ті роки). На території розташовані також місцевості Біличе Поле, Копилів, Шполянка.

Походження назви

Назва, ймовірно, від «курінь» — примітивна житлова споруда. У літературі побутують припущення (вперше висловлено Миколою Закревським), що тут у XVII столітті розміщувалися курені міської сторожі або Київської козацької сотні. За версією професора Василя Яременка, топонім має давніше походження — від давньоруського «куръ» — «межа поселення, околиця, міські мури» (від цього ж кореня може походити й топонім Курськ). У джерелах XVIII—XIX століття згадується також як Коренівка, Коренівщина, Коренювщина. Також існує гіпотеза про походження назви Куренівка від гідроніма Курячий (Куриний) Брід (ліва притока р. Сирець).

Палеонтологічні та археологічні знахідки

image
Базилозавр

На Куренівці 1955 в кар'єрі другого цегельного заводу знайдено добре збережені рештки (кістяк) викопного ссавця епохи пізнього еоцену — базилозавра (нині експонуються в Палеонтологічному музеї НАН України). У (Смородинський узвіз) у 1870-х роках відкрито стоянку епохи пізнього палеоліту (). На Кирилівських пагорбах (Кирилівська вул., 103) у XIX столітті виявлено поселення ранньої залізної доби. У районі Куренівського кладовища (Сирецька вулиця) знайдено три ділянки одного поселення трипільської культури (мідна доба), у районі колишнього хутора Браніцького (сучасна Вербова вулиця) — залишки поселення бронзової доби, на горі (район Шполянської вулиці) — поселення зарубинецької культури (ранньослов'янська доба). Уздовж першої та другої терас Кирилівських висот (над Кирилівською вулицею) розкопано гігантський могильник дохристиянського часу.

Пам'ятки історії та культури

На території Куренівки розташований один з найдавніших храмів Києва — Кирилівська церква (середина XII століття), до XVIII століття — головний храм .

Головний парафіяльний храм села Куренівки — Петропавлівську церкву (дерев'яна, 1759; мурована, 1903–1905, архітектор Микола Казанський) — у 1930-ті роки було закрито для богослужінь і, після зруйнування бані та дзвіниці, перетворено на заводський корпус. Остаточно пам'ятку знищено 1987 року. Нині у сквері на Петропавлівській площі збудовано першу чергу нового храму Святих першоверховних апостолів Петра і Павла (дерев'яна, УПЦ).

Дерев'яна Пантелеймонівська церква при Міщанському шпиталі (на теперішній вулиці Семена Скляренка), 1897 рік. Зруйнована 1963 року.

Пам'ятка цивільної архітектури () — будинок Початкового училища (школи) імені Сергія Грушевського (1911–1915, архітектори Едуард Брадтман, Василь Кричевський) на Кирилівської вулиці, 164.

Зразок промислової споруди початку XX століття — будівля Пивоварного заводу К. Марр (архітектор Владислав Городецький) на Копилівській вулиці, 38, тепер — один з корпусів Київського вітамінного заводу.

Двоповерхові корпуси Кирилівської лікарні для божевільних (Кирилівська вул., 103) споруджено у 1877–1879 роках за проектом Федіра Гешвенда, одного з піонерів світової аеронавтики і космонавтики.

У 1926–1932 роках зведено комплекс 4-5-поверхових житлових будинків (Кирилівська вул., 109) у стилі пізнього конструктивізму (архітектор Семен Барзилович) для робітників 4-ї взуттєвої фабрики, у ті ж роки розбито сквер на місці нинішнього Куренівського парку.

Пам'ятники, пам'ятні знаки, меморіальні дошки

Відомі діячі, життя і діяльність яких були пов'язані з Куренівкою

Примітки

  1. История Киева: В 3 т., 4 кн. — Том 1. Древний и средневековый Киев. — К. : Наукова думка, 1982. — С. 234, 257. (рос.)
  2. Шероцкий К. В. Киев: Путеводитель — К., 1917. — С. 229. (рос.)
  3. Ведомость хуторам древним, устроенным в лесной городской даче Пуще-Водице и в предместиях города Киева: Преорке, Куреневке и Лукьяновке на городской земле… — К., 1873. (рос.)
  4. Рибаков М. О. Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва. — К., 1997.  — С. 340—345.
  5. История Киева: В 3 т., 4 кн. — Том 3. Книга 1. Киев социалистический. — К. : Наукова думка, 1985. — С. 158, 203. (рос.)
  6. История Киева: В 3 т., 4 кн. — Том 3. Книга 1. Киев социалистический. — К. : Наукова думка, 1985. — С. 184. (рос.)
  7. . Архів оригіналу за 11 січня 2019. Процитовано 11 січня 2019.
  8. История Киева: В 3 т., 4 кн.  — Том 1. Древний и средневековый Киев. — К.: Наукова думка, 1982. — С. 63. (рос.)
  9. [. Архів оригіналу за 28 жовтня 2018. Процитовано 28 жовтня 2018. Кальницкий Михаил. Киевский индастриал. (рос.)]
  10. Макаров Анатолий. Малая энциклопедия киевской старины. — К., 2002.  — С. 198–199. (рос.)

Джерела

  • Куренівка // Веб-енциклопедія Києва.

Література

  • Куренівка зблизька / Ігор Однопозов, Дар'я Кононюк. – Київ, 2019. – 312 с. : фотоіл.
  • Куренёвка. Непарадный Сталианс. Малоэтажная городская архитектура СССР.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kureni vka istorichna miscevist promislova zona zhitlovij masiv mista Kiyeva Roztashovana mizh Podolom Obolonnyu Priorkoyu i Sircem Kurenivka KiyivZagalna informaciya50 29 30 pn sh 30 26 13 sh d 50 49173000002777201 pn sh 30 43715000002777771 sh d 50 49173000002777201 30 43715000002777771 Koordinati 50 29 30 pn sh 30 26 13 sh d 50 49173000002777201 pn sh 30 43715000002777771 sh d 50 49173000002777201 30 43715000002777771Krayina UkrayinaAdminodinicya Podilskij rajon Obolonskij rajonGolovni vulici Kirilivska kinceva chastina Kopilivska BilickaPidpriyemstva Podilske tramvajne depo Kurenivske trolejbusne depoParki Kurenivskij parkTransportMetropoliten Pochajna Dorogozhichi Tarasa Shevchenka Obolon Zaliznichna infrastruktura z p VishgorodskaKartaKurenivkaKurenivka Kiyiv Kurenivka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kurenivka A A Manevich Vesna na Kurenivci Golovni vulici Kirilivska kinceva chastina Kopilivska i Bilicka IstoriyaUpershe zgaduyetsya yak kiyivske peredmistya Kurenivshina v 1723 roci Podvirna reviziya naselennya Getmanshini Deyaki doslidniki vidnosyat chas zasnuvannya poselennya do 1 yi polovini XVII stolittya za inshimi danimi kinec XV stolittya U XVIII stolitti selo nalezhalo kiyivskomu magistratu tut mav svij dvir Kiyivskij tkackij 1826 roku za proektom arhitektora Andriya Melenskogo bulo sporudzheno derev yanij budinok Kurenivskoyi silskoyi upravi v arhivah zbereglisya risunki jogo originalnih fasadiv yakij rozibrano v 2 j polovini XIX stolittya Do mezh Kiyeva Kurenivka vvijshla u sichni 1833 roku yak peredmistya nalezhala do Ploskoyi policejskoyi dilnici Zgodom dachna miscevist populyarna v seredovishi kiyivskoyi burzhuaziyi ta bogemi i vodnochas znachnij sadovo gorodnij rajon U drugij polovini XIX stolittya tut rozgortayetsya intensivne promislove budivnictvo cukrovi shkiryanij cegelnij zavodi brovarni tosho postupovo peretvoryuyuchi Kurenivku na velike robitniche selishe V period budivelnogo bumu kincya XIX pochatku XX stolittya bulo centrom vipalyuvannya cegli v Kiyevi U 1910 roci koshtom Fedora Tereshenka sporudzheno Kurenivskij civilnij aerodrom na Obolonskih lukah rajon suchasnih prospektu Stepana Banderi i stanciyi metro Pochajna Oficijno vidkrito u veresni 1911 roci prizemlennyam litaka konstrukciyi I Sikorskogo chim ustanovleno svitovij rekord shvidkosti dlya biplaniv z dvoma pasazhirami U zhovtni 1911 roku na comu zh letovishi prizemlivsya dirizhabl Fedora Andersa sho zdijsnyuvav pershij rejs za marshrutom Kupeckij sad Kurenivka Vishgorod Kiyiv Kurenivka Na Kurenivskomu aerodromi v 1911 1914 rokah zdijsnyuvali poloti vidomi na toj chas aviatori Svyeshnikov Vasilyev F Gejne Scipio del Kampo Gaber Vlinskij ta in U chervni 1914 roku pid chas rekordnogo perelotu z Sankt Peterburga tut zdijsniv posadku najbilshij u sviti litak Illya Muromec Na Kurenivci u 1900 ti roki vidbuvalisya zjomki okremih scen odnogo z pershih u Rosijskij imperiyi hudozhnih filmiv Trup 1346 virobnictvo kinostudiyi za uchastyu aktoriv V Maksimova I Mar yanenka ta inshih 1891 roku na Kurenivku z Podolu bulo prokladeno liniyu kinnogo tramvayu elektrifikovana do seredini 1890 h rokiv prodovzhenu 1900 roku do Pushi Vodici U pershij polovini 1890 h rokiv sporudzheno Troyicke vagonne depo miskoyi zaliznici piznishe Troyickij tramvajnij park tramvajne depo imeni Krasina nini Podilske tramvajne depo Kirilivska vulicya 126 U 1900 h rokah prokladeno tramvajnu liniyu vid Luk yanivki na Kurenivku cherez urochishe Rep yahiv yar diyala tilki v litnij period uprodovzh 1 yi polovini 1910 h rokiv Na Kurenivci isnuvali dva bazari na Petropavlivskij i na Troyickij ploshah ostannyu zgodom zabudovano Odin z ostannih zrazkiv derev yanoyi odnopoverhovoyi zhitlovoyi zabudovi Kurenivki pochatku HH st Podilskij prov 11 U 1918 1919 rokah isnuvav Kurenivskij rajon Kiyeva u 1921 1922 Kurenivskij pidrajon u skladi Podilskogo rajonu Tut u kvitni 1919 roku rozgortalisya osnovni podiyi Kurenivskogo povstannya proti bilshovickoyi vladi Istorichne planuvannya miscevosti zaznalo znachnih zmin u 1910 20 h rokah pid chas prokladennya pivnichnogo pivkilcya zaliznici tak zvana Petrivska zaliznicya Uprodovzh 1920 30 h rokiv Kurenivku elektrifikovano V roki industrializaciyi znachno zbilsheno potuzhnist miscevih promislovih pidpriyemstv Kurenivskih Petrivskih cegelnih zavodiv do zapusku v 1930 rokah Korchuvatskih cegelen buli najbilshimi v Kiyevi vipuskayuchi do 20 mln shtuk cegli na rik zgodom Petrivskij zavod stinovih materialiv i konstrukcij Sirecka vulicya 33 shifernogo zavodu stvoreno 1929 roku na bazi kolishnogo cementnogo zavodu akcionernogo tovaristva For zasnovanogo 1906 roku Kirilivska vulicya 102 konservnogo zavodu stvoreno 1929 roku na bazi kolishnogo pivzavodu zasnovanogo 1859 roku nini Kiyivskij zavod shampanskih vin Stolichnij Sirecka vulicya 25 shkirzavodu kolishnij shkirzavod kupcya Serebrenikova zasnovanij 1845 roku nini akcionerne tovaristvo Kurenivska vulicya 21 U listopadi 1929 roku vvedeno do ladu 4 tu vzuttyevu fabriku Ukrshkirtrestu odnu z najbilshih v SRSR na toj chas vipuskala do 10 tis par vzuttya na den zgodom VAT Kiyani prospekt Stepana Banderi 7 U 1934 roci vidkrito stadion Spartak Kirilivska vulicya 101 13 bereznya 1961 roku na teritoriyi Kurenivki stalasya tehnogenna katastrofa shodzhennya z Babinogo Yaru selevogo potoku Kurenivska tragediya sho prizvelo do chislennih lyudskih zhertv i masshtabnih rujnuvan Bilya Podilskogo tramvajnogo depo 1995 roku vidkrito pam yatnij znak pracivnikam depo zhertvam Kurenivskoyi tragediyi Pislya likvidaciyi naslidkiv katastrofi zdijsneno kompleksnu rekonstrukciyu postrazhdalih kvartaliv Kurenivki i prilegloyi miscevosti Zokrema sporudzheno bagatopoverhovi zhitlovi budinki na misci kvartaliv individualnoyi zabudovi vzdovzh vulic Frunze suchasnoyi Kirilivskoyi Kopilivskoyi Oleksiya Terohina tosho sporudzheno trolejbusnu liniyu na misci kolishnoyi zaliznichnoyi stanciyi oblashtovano park kulturi i vidpochinku imeni Frunze z 1993 roku Kurenivskij park U seredini 1960 h rokiv rinok na Petropavlivskij ploshi todi plosha Frunze pereneseno pivnichnishe na misce znesenogo odnopoverhovogo zhitlovogo kvartalu Vid togo chasu v skladi Kurenivskogo rinku diye yedinij u Kiyevi specializovanij Zoorinok Ptashinij rinok U 1984 pochalo diyati Kurenivske trolejbusne depo spochatku yak Trolejbusne remontno ekspluatacijne depo 4 u 1993 1994 rokah malo status remontnih majsteren Teper velikij promislovij i zhitlovij rajon Kiyeva Podekudi zbereglasya zabudova XIX pochatku XX stolittya znesena golovnim chinom u 1970 ti roki Na teritoriyi roztashovani takozh miscevosti Biliche Pole Kopiliv Shpolyanka Pohodzhennya nazvi Nazva jmovirno vid kurin primitivna zhitlova sporuda U literaturi pobutuyut pripushennya vpershe vislovleno Mikoloyu Zakrevskim sho tut u XVII stolitti rozmishuvalisya kureni miskoyi storozhi abo Kiyivskoyi kozackoyi sotni Za versiyeyu profesora Vasilya Yaremenka toponim maye davnishe pohodzhennya vid davnoruskogo kur mezha poselennya okolicya miski muri vid cogo zh korenya mozhe pohoditi j toponim Kursk U dzherelah XVIII XIX stolittya zgaduyetsya takozh yak Korenivka Korenivshina Korenyuvshina Takozh isnuye gipoteza pro pohodzhennya nazvi Kurenivka vid gidronima Kuryachij Kurinij Brid liva pritoka r Sirec Paleontologichni ta arheologichni znahidkiBazilozavr Na Kurenivci 1955 v kar yeri drugogo cegelnogo zavodu znajdeno dobre zberezheni reshtki kistyak vikopnogo ssavcya epohi piznogo eocenu bazilozavra nini eksponuyutsya v Paleontologichnomu muzeyi NAN Ukrayini U Smorodinskij uzviz u 1870 h rokah vidkrito stoyanku epohi piznogo paleolitu Na Kirilivskih pagorbah Kirilivska vul 103 u XIX stolitti viyavleno poselennya rannoyi zaliznoyi dobi U rajoni Kurenivskogo kladovisha Sirecka vulicya znajdeno tri dilyanki odnogo poselennya tripilskoyi kulturi midna doba u rajoni kolishnogo hutora Branickogo suchasna Verbova vulicya zalishki poselennya bronzovoyi dobi na gori rajon Shpolyanskoyi vulici poselennya zarubineckoyi kulturi rannoslov yanska doba Uzdovzh pershoyi ta drugoyi teras Kirilivskih visot nad Kirilivskoyu vuliceyu rozkopano gigantskij mogilnik dohristiyanskogo chasu Pam yatki istoriyi ta kulturiNa teritoriyi Kurenivki roztashovanij odin z najdavnishih hramiv Kiyeva Kirilivska cerkva seredina XII stolittya do XVIII stolittya golovnij hram Golovnij parafiyalnij hram sela Kurenivki Petropavlivsku cerkvu derev yana 1759 murovana 1903 1905 arhitektor Mikola Kazanskij u 1930 ti roki bulo zakrito dlya bogosluzhin i pislya zrujnuvannya bani ta dzvinici peretvoreno na zavodskij korpus Ostatochno pam yatku znisheno 1987 roku Nini u skveri na Petropavlivskij ploshi zbudovano pershu chergu novogo hramu Svyatih pershoverhovnih apostoliv Petra i Pavla derev yana UPC Derev yana Pantelejmonivska cerkva pri Mishanskomu shpitali na teperishnij vulici Semena Sklyarenka 1897 rik Zrujnovana 1963 roku Pam yatka civilnoyi arhitekturi budinok Pochatkovogo uchilisha shkoli imeni Sergiya Grushevskogo 1911 1915 arhitektori Eduard Bradtman Vasil Krichevskij na Kirilivskoyi vulici 164 Zrazok promislovoyi sporudi pochatku XX stolittya budivlya Pivovarnogo zavodu K Marr arhitektor Vladislav Gorodeckij na Kopilivskij vulici 38 teper odin z korpusiv Kiyivskogo vitaminnogo zavodu Dvopoverhovi korpusi Kirilivskoyi likarni dlya bozhevilnih Kirilivska vul 103 sporudzheno u 1877 1879 rokah za proektom Fedira Geshvenda odnogo z pioneriv svitovoyi aeronavtiki i kosmonavtiki U 1926 1932 rokah zvedeno kompleks 4 5 poverhovih zhitlovih budinkiv Kirilivska vul 109 u stili piznogo konstruktivizmu arhitektor Semen Barzilovich dlya robitnikiv 4 yi vzuttyevoyi fabriki u ti zh roki rozbito skver na misci ninishnogo Kurenivskogo parku Pam yatniki pam yatni znaki memorialni doshkipam yatnij znak Tarasu Shevchenku 1964 skulptor M K Vronskij arhitektor O M Godovanyuk Vishgorodska vulicya 5 bilya Hati na Priorci memorial radyanskih voyiniv yaki zaginuli v boyah za Kiyiv u listopadi 1943 roku Kurenivske kladovishe pam yatnik Mihajlu Frunze Kurenivska vul 21 na teritoriyi pidpriyemstva Chinbar pam yatnik generalu Dmitru Karbishevu 1969 skulptor O P Olijnik Kopilivska vul 36 bilya zagalnoosvitnoyi shkoli 2 jogo imeni pam yatnik akademiku Ivanu Pavlovu Kirilivska vulicya 103 na teritoriyi kolishnoyi psihiatrichnoyi likarni jogo imeni teper tramvaj pam yatnik 1987 Kirilivska vulicya 132 bilya vhodu do Podilskogo tramvajnogo depo u grudni 2015 roku demontovanij ta vidpravlenij na restavraciyu pam yatnij znak zhertvam Babinogo yaru za motivami romanu dokumentu Anatoliya Kuznecova Babin Yar 2009 Kirilivska vulicya 109 v 1 pam yatnij znak pracivnikam Chetvertoyi vzuttyevoyi fabriki yaki zaginuli v roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni prospekt Stepana Banderi 7 pam yatnij znak uchitelyam i vipusknikam zagalnoosvitnoyi shkoli 123 yaki zaginuli v roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Kopilivska vul 23 pam yatnij znak podolyanam likvidatoram avariyi na Chornobilskij AES Kirilivska vulicya 87 89 bilya zagalnoosvitnoyi shkoli 114 derev yanij hrest u pam yat pro meshkanciv Kurenivki yaki zaginuli pid chas Kurenivskoyi tragediyi 2011 vul Oleni Teligi bilya pidnizhzhya shodiv do Kirilivskoyi cerkvi pam yatnij znak kaplicya u pam yat Zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv vul Rilyeyeva 16 memorialna doshka na budinku de v 1956 1962 rokah meshkav Ivan Yizhakevich 1964 skulptor M O Babich arhitektor R P Bikova vulicya Sadovskogo 8 a memorialna doshka na chest Sergiya Grushevskogo na budinku kolishnogo uchilisha jogo imeni 1997 Kirilivska vulicya 164Vidomi diyachi zhittya i diyalnist yakih buli pov yazani z KurenivkoyuDimitrij Rostovskij Tuptalo deyakij chas buv arhimandritom Kirilivskogo monastirya Inokentij Gizel deyakij chas buv arhimandritom Kirilivskogo monastirya Taras Shevchenko v serpni 1859 meshkav u budinku V Pashkovskoyi Lobodi teper tut muzej Hata na Priorci ranishe u 1840 h rokah Shevchenko zrobiv zarisovki Kurenivki Ksaverij Vladislav Branickij Marko Vovchok Mihajlo Starickij u 1870 h rokah meshkav z rodinoyu na Kurenivci Mihajlo Vrubel Mikola Pimonenko Ivan Seleznov Hariton Platonov razom z pid kerivnictvom Adriyana Prahova v 1880 h rokah brali uchast u rozpisah Kirilivskoyi cerkvi Ivan Yizhakevich meshkav na Kurenivci v Bondarskomu prov teperishnya adresa vul M Sadovskogo 8 A u 1956 1962 rokah Ivan Pantyuhov zemskij likar avtor praci Kurenivka Antropologichnij naris 1904 buv pohovanij na Kopilivskomu kladovishi yake bulo znisheno pid chas Kurenivskoyi tragediyi 1961 Abram Manevich avtor seriyi pejzazhiv zamalovok Kurenivki Mihajlo Frunze pid chas svogo priyizdu do Kiyeva 1921 roku vistupav pered robitnikami shkirzavodu Lina Kostenko u 1936 1947 rokah z perervoyu navchalas u serednij shkoli 123 Yevgen Bereznyak u 1950 60 h rokah pracyuvav u serednij shkoli 123 Lyudmila Zhogol narodilasya na Kurenivci de yiyi mati pracyuvala chergovoyu na zaliznichnomu pereyizdi Bilicka vulicya dzherelo Oksana Meshko zhila na Verboloznij vulici 16 v yiyi oseli a v 1987 1988 rokah u koncertnomu zali Suchasnik u Kurenivskomu parku ne raz zbiralisya vidomi ukrayinski pravozahisniki chleni Ukrayinskoyi Gelsinskoyi spilki v tomu chisli sin O Meshko Oles Sergiyenko Anatolij Kuznecov pismennik avtor romanu dokumenta Babin yar narodivsya na Kurenivci v 1929 r proviv tut ditinstvo i yunist do 1952 r Navchavsya v serednij shkoli 8 U svoyemu avtobiografichnomu romani opisuvav ridnu Kurenivku de j vidbuvalasya perevazhna bilshist podij jogo zhittya Radomir Pilipenko chempion z shahiv do 7 rokiv z blicu v 2017 r navchavsya v shkoli 114 ta zhive na Kurenivci PrimitkiIstoriya Kieva V 3 t 4 kn Tom 1 Drevnij i srednevekovyj Kiev K Naukova dumka 1982 S 234 257 ros Sherockij K V Kiev Putevoditel K 1917 S 229 ros Vedomost hutoram drevnim ustroennym v lesnoj gorodskoj dache Pushe Vodice i v predmestiyah goroda Kieva Preorke Kurenevke i Lukyanovke na gorodskoj zemle K 1873 ros Ribakov M O Nevidomi ta malovidomi storinki istoriyi Kiyeva K 1997 S 340 345 Istoriya Kieva V 3 t 4 kn Tom 3 Kniga 1 Kiev socialisticheskij K Naukova dumka 1985 S 158 203 ros Istoriya Kieva V 3 t 4 kn Tom 3 Kniga 1 Kiev socialisticheskij K Naukova dumka 1985 S 184 ros Arhiv originalu za 11 sichnya 2019 Procitovano 11 sichnya 2019 Istoriya Kieva V 3 t 4 kn Tom 1 Drevnij i srednevekovyj Kiev K Naukova dumka 1982 S 63 ros Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2018 Procitovano 28 zhovtnya 2018 Kalnickij Mihail Kievskij indastrial ros Makarov Anatolij Malaya enciklopediya kievskoj stariny K 2002 S 198 199 ros DzherelaKurenivka Veb enciklopediya Kiyeva Kurenivka Vulici Kiyeva Dovidnik za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 352 s ISBN 5 88500 070 0 Kurenivka Kiyiv enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K Gol red Ukrayinskoyi Radyanskoyi Enciklopediyi 1981 736 s il Kiyiv Korotkij toponimichnij dovidnik Dovidkove vidannya L A Ponomarenko O O Riznik K Vidavnictvo Pavlim 2003 S Kurenivka ISBN 966 686 050 3 LiteraturaKurenivka zblizka Igor Odnopozov Dar ya Kononyuk Kiyiv 2019 312 s fotoil Kurenyovka Neparadnyj Stalians Maloetazhnaya gorodskaya arhitektura SSSR

Дата публікації:
Топ