Копилі́в — село Макарівської селищної громади Бучанського району Київської області. Населення становить 1331 осіб. Розташоване на автомагістралі Київ — Чоп. Відстань до центру громади — 11 км, до обласного центру — 45 км. Найближча залізнична станція — Бородянка, за 50 км. Площа населеного пункту — 979,15 га, кількість дворів — 917. Кількість населення — 1209 осіб.
село Копилів | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
В'їзний знак у с. Копилів | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Київська область | ||||
Район | Бучанський район | ||||
Громада | Макарівська селищна громада | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1392 | ||||
Населення | 1509 | ||||
Площа | 9,79 км² | ||||
Густота населення | 5099,62 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 08033 | ||||
Телефонний код | +380 4578 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 50°24′25″ пн. ш. 29°53′32″ сх. д. / 50.40694° пн. ш. 29.89222° сх. д.Координати: 50°24′25″ пн. ш. 29°53′32″ сх. д. / 50.40694° пн. ш. 29.89222° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 185 м | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | с. Копилів, вул. Жовтнева, 57 | ||||
Карта | |||||
Копилів | |||||
Копилів | |||||
Мапа | |||||
Копилів у Вікісховищі |
Історія
Слово «копил» означає особливий вигляд сокири. Через село проходили один із Змійових валів, стара поштова дорога на Житомир. На території Копилова знайдені сліди діяльності людини в часи пізнього палеоліту — кам'яні рубила та сокири.
Перша письмова згадка: «Ягело, кроль полский, Владимира Олгердовича князя киевского року от рожества Христова 1392 преміни, вмісто Киева давши ему Копылье». Пізніше, в XVI столітті, згадується лише як урочище Копиловка, знову як село з 1602 року.
На час реформи 1861 р. у Копилові проживали 994 мешканці.
У 1882 р. власником маєтку став Микола Карлович фон Мекк, син Карла Федоровича фон Мекк. У 1889—1890 рр. до Копилова два рази приїздив і проживав у ньому деякий час відомий композитор П. І. Чайковський. Мати Миколи фон Мекк— Надія Філаретівна фон Мекк була меценаткою і шанувальницею таланту Чайковського. Протягом 1876—1890 рр. вона вела з композитором листування, популяризувала його твори, надавала матеріальну допомогу, психологічно підтримувала і надихала на нові твори.
Напередодні Першої світової війни в Копилові проживали 2053 особи, існувала церковно-приходська школа, яка мала лише одну кімнату. її відвідувало 30-40 дітей.
10 липня 1941 р. німецькі війська зайняли Копилів. Радянські війська захопили місто тільки 7 листопада 1943 р. Більш як 400 жителів села були нагороджені орденами і медалями, понад 200 осіб загинуло.
З 1943 р. по 1945 р. у приміщенні маєтку Фон-Мекків розміщувався військовий госпіталь. Пізніше до 1954 р. в цьому приміщенні була розташована центральна районна лікарня, а потім — Копилівська середня школа, сільська рада.
На початку 60-х років силами колгоспу збудовано сільський стадіон у панському парку — один із найкращих у Київській області. Стадіон розташвоаний у мальовничому парку площею 15 га. На відкритті стадіону була присутня багаторазова олімпійська чемпіонка, чемпіонка світу Лариса Латиніна. Стадіон став центром спортивно-масової роботи. Тут регулярно тренувалися місцеві любителі спорту з легкої атлетики, вільної боротьби, спортивної гімнастики, волейболу, футболу. Особливих успіхів досягли копилівські волейболісти і футболісти, які виступали на першість України.
У 1970 р. було створено «Копилівське дослідне поле» ННЦ «Інститут землеробства УААН» з виведення нових сортів озимих культур. Праця селекціонерів І. К. Котик та В. Ю. Буряка дали можливість вивести нові сорти озимої пшениці нового покоління, це «Поліська — 90», «Копилівчанка», «Столична» та ін.
В «Історії міст і сіл Української РСР» про Копилів початку 1970-х було подано таку інформацію:
Копилів - село, центр сільської Ради, розташоване за 11 км від районного центру. Населення - 2109 чоловік. Сільраді підпорядковані села Маковище, Северинівка. На території села розташоване дослідне господарство Українського науково-дослідного інституту соціалістичного землеробства «Копилове», земельний фонд якого становить 5448 га, у т, ч. 3936 га орної землі та 126 га саду. Господарство вирощує зернові, овочі. Розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Найкраща доярка М. І. Козаченко за високі надої молока нагороджена орденом Леніна. В Копилові - середня школа, філіал Макарівської музичної школи, будинок культури, бібліотека, стадіон.
У 1986 р. після аварії на Чорнобильській АЕС в с. Копилів із Чорнобильського району були евакуйовані жителі с. Опачичі.
Нового розвитку село набуло після 2003 р. Зокрема, газифіковано обидва села, відновлено вуличне освітлення, по вулицях прокладаються дороги з твердим покриттям, реконструйовано амбулаторію сімейної медицини, газифіковано котельню школи, сільської ради. Проведено капітальний ремонт сільської ради, забезпечено всіма сучасними видами оргтехніки. Сільською радою створені умови для залучення інвесторів. На сьогодні працюють компанії «Ніко», «Прометей», «Газова будівельна компанія», «Алегрі», «Саксесс — Інвест».
Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви св. Петра і Павла с. Копилів Макарівської волості Київського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України.
Російсько-українська війна
Від 27 лютого до 30 березня 2022 року село перебувало під російською окупацією, звільнене українськими військами. На початку березня з двох літаків на село скинули російські бомби. На одну вулицю впали відразу 5. Вся вулиця у вирвах різного діаметру. Дивом ніхто не постраждав. Під час окупації села російською армією не було тепла, світла та води.
Внаслідок російської ракетної атаки близько 6 ранку 14 січня 2023 пошкоджено 18 приватних будинків у Копилові. Понівечені дахи та вікна. На об'єкті критичної інфраструктури сталася пожежа, що була локалізована. Попередньо, без постраждалих.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1257 | 94.44% |
російська | 46 | 3.46% |
вірменська | 15 | 1.13% |
білоруська | 5 | 0.38% |
польська | 2 | 0.15% |
інші/не вказали | 6 | 0.44% |
Усього | 1331 | 100% |
Відомі люди
- Калиновський Валерій Степанович — дослідник історії держави і права, політичних партій і рухів, історії правоохоронних органів, педагог, кандидат історичних наук, полковник міліції у відставці, професор. Відмінник освіти України.
Пам'ятки
- Вхідник до садибного будинку з парку
- Меморіал "Памятник Невідомому Солдату"
- Панський став
- Маєток фон Мекк (Копилів) вид зверху
- Меморіальні таблички на садибному будинку
- Водонапірна вежа біля молочної ферми
- Маєток фон Мекк. Руїни молочної ферми. Вид зверху
- Парк у Копилові. Вид зверху
- Головний вхід до садибного будинку маєтку фон Мекк
- Коридор. Садибний будинок
- Садибний будинок. Парковий фасад
- Школа
- Первинний садибний будинок маєтку фон Мекк
Див. також
Примітки
- Копилів // GeoNames.
- Букет Є. Історія кожного поселення — сягає коренями у глиб століть // Макарівські вісті. — 2012. — 3 лютого. — № 5 (10705). — С. 4-5.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- . Архів оригіналу за 18 грудня 2018. Процитовано 18 грудня 2018.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - «Щодня прокидаємося і не віримо, що над нами чисте небо»: як живе звільнений Копилів на Київщині? // Громадське радіо
- Ракетна атака на Київ: що кажуть очевидці // BBC Україна
Джерела
- Родічкін І.Д. Старовинні маєтки України. Маєток як синтез мистецтв. Архітектура садів парків. Поетика старовинної садиби. — К.: Мистецтво, 2005. — С.298-304.
- История рода Фон Мекк [ 19 червня 2017 у Wayback Machine.]
- Чайковский, П.И. Чайковский и Надежда Филаретовна фон-Мекк. Переписка [Текст] : [в 3 кн.] / П. И. Чайковский, Н. Ф. Мекк. - М. : Захаров, 2004 . - (Серия "Биографии и мемуары"). Кн. 1 :[1876-1878 годы]. - [Б. м.] : [б.и.], 2004. - 622 с.
- Чайковский, П.И. Чайковский и Надежда Филаретовна фон-Мекк. Переписка [Текст] : [в 3 кн.] / П. И. Чайковский, Н. Ф. Мекк. - М. : Захаров, 2004 . - (Серия "Биографии и мемуары"). - Кн. 3. - [Б. м.] : [б.и.], 2004. - С. 1305-2033.
- Чайковский П.И. Чайковский и Надежда Филаретовна фон-Мекк. Переписка [Текст] : [в 3 кн.] / П. И. Чайковский, Н. Ф. Мекк. - М. : Захаров, 2004 . - (Серия "Биографии и мемуары"). Кн. 2 : [1879-1881 годы]. - [Б. м.] : [б.и.], 2004. - С. 623-1304.
- Ащенко Н. В., Букет Є. В., Нетреба Д. С. та ін.; Упоряд. Букет Є. В. Нариси з історії Макарівського району: До 15-ї річниці Незалежності України. — Київ: «Логос», 2006. — С. 302—313.
- (Інформація) про Копилів [ 1 березня 2017 у Wayback Machine.] на
- Букет Є. Історія кожного поселення — сягає коренями у глиб століть // Макарівські вісті. — 2012. — 3 лютого. — № 5 (10705). — С. 4-5.
Посилання
- Історія с. Копилів[недоступне посилання з квітня 2019]
- Під покровом трьох муз [ 22 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Усадьба фон Мекка [ 24 лютого 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kopili v selo Makarivskoyi selishnoyi gromadi Buchanskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Naselennya stanovit 1331 osib Roztashovane na avtomagistrali Kiyiv Chop Vidstan do centru gromadi 11 km do oblasnogo centru 45 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Borodyanka za 50 km Plosha naselenogo punktu 979 15 ga kilkist dvoriv 917 Kilkist naselennya 1209 osib selo Kopiliv Gerb Prapor V yiznij znak u s KopilivV yiznij znak u s Kopiliv Krayina Ukrayina Oblast Kiyivska oblast Rajon Buchanskij rajon Gromada Makarivska selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1392 Naselennya 1509 Plosha 9 79 km Gustota naselennya 5099 62 osib km Poshtovij indeks 08033 Telefonnij kod 380 4578 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 24 25 pn sh 29 53 32 sh d 50 40694 pn sh 29 89222 sh d 50 40694 29 89222 Koordinati 50 24 25 pn sh 29 53 32 sh d 50 40694 pn sh 29 89222 sh d 50 40694 29 89222 Serednya visota nad rivnem morya 185 m Misceva vlada Adresa radi s Kopiliv vul Zhovtneva 57 Karta Kopiliv Kopiliv Mapa Kopiliv u VikishovishiIstoriyaSlovo kopil oznachaye osoblivij viglyad sokiri Cherez selo prohodili odin iz Zmijovih valiv stara poshtova doroga na Zhitomir Na teritoriyi Kopilova znajdeni slidi diyalnosti lyudini v chasi piznogo paleolitu kam yani rubila ta sokiri Persha pismova zgadka Yagelo krol polskij Vladimira Olgerdovicha knyazya kievskogo roku ot rozhestva Hristova 1392 premini vmisto Kieva davshi emu Kopyle Piznishe v XVI stolitti zgaduyetsya lishe yak urochishe Kopilovka znovu yak selo z 1602 roku Na chas reformi 1861 r u Kopilovi prozhivali 994 meshkanci U 1882 r vlasnikom mayetku stav Mikola Karlovich fon Mekk sin Karla Fedorovicha fon Mekk U 1889 1890 rr do Kopilova dva razi priyizdiv i prozhivav u nomu deyakij chas vidomij kompozitor P I Chajkovskij Mati Mikoli fon Mekk Nadiya Filaretivna fon Mekk bula mecenatkoyu i shanuvalniceyu talantu Chajkovskogo Protyagom 1876 1890 rr vona vela z kompozitorom listuvannya populyarizuvala jogo tvori nadavala materialnu dopomogu psihologichno pidtrimuvala i nadihala na novi tvori Naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni v Kopilovi prozhivali 2053 osobi isnuvala cerkovno prihodska shkola yaka mala lishe odnu kimnatu yiyi vidviduvalo 30 40 ditej 10 lipnya 1941 r nimecki vijska zajnyali Kopiliv Radyanski vijska zahopili misto tilki 7 listopada 1943 r Bilsh yak 400 zhiteliv sela buli nagorodzheni ordenami i medalyami ponad 200 osib zaginulo Z 1943 r po 1945 r u primishenni mayetku Fon Mekkiv rozmishuvavsya vijskovij gospital Piznishe do 1954 r v comu primishenni bula roztashovana centralna rajonna likarnya a potim Kopilivska serednya shkola silska rada Na pochatku 60 h rokiv silami kolgospu zbudovano silskij stadion u panskomu parku odin iz najkrashih u Kiyivskij oblasti Stadion roztashvoanij u malovnichomu parku plosheyu 15 ga Na vidkritti stadionu bula prisutnya bagatorazova olimpijska chempionka chempionka svitu Larisa Latinina Stadion stav centrom sportivno masovoyi roboti Tut regulyarno trenuvalisya miscevi lyubiteli sportu z legkoyi atletiki vilnoyi borotbi sportivnoyi gimnastiki volejbolu futbolu Osoblivih uspihiv dosyagli kopilivski volejbolisti i futbolisti yaki vistupali na pershist Ukrayini U 1970 r bulo stvoreno Kopilivske doslidne pole NNC Institut zemlerobstva UAAN z vivedennya novih sortiv ozimih kultur Pracya selekcioneriv I K Kotik ta V Yu Buryaka dali mozhlivist vivesti novi sorti ozimoyi pshenici novogo pokolinnya ce Poliska 90 Kopilivchanka Stolichna ta in V Istoriyi mist i sil Ukrayinskoyi RSR pro Kopiliv pochatku 1970 h bulo podano taku informaciyu Kopiliv selo centr silskoyi Radi roztashovane za 11 km vid rajonnogo centru Naselennya 2109 cholovik Silradi pidporyadkovani sela Makovishe Severinivka Na teritoriyi sela roztashovane doslidne gospodarstvo Ukrayinskogo naukovo doslidnogo institutu socialistichnogo zemlerobstva Kopilove zemelnij fond yakogo stanovit 5448 ga u t ch 3936 ga ornoyi zemli ta 126 ga sadu Gospodarstvo viroshuye zernovi ovochi Rozvinute m yaso molochne tvarinnictvo Najkrasha doyarka M I Kozachenko za visoki nadoyi moloka nagorodzhena ordenom Lenina V Kopilovi serednya shkola filial Makarivskoyi muzichnoyi shkoli budinok kulturi biblioteka stadion U 1986 r pislya avariyi na Chornobilskij AES v s Kopiliv iz Chornobilskogo rajonu buli evakujovani zhiteli s Opachichi Novogo rozvitku selo nabulo pislya 2003 r Zokrema gazifikovano obidva sela vidnovleno vulichne osvitlennya po vulicyah prokladayutsya dorogi z tverdim pokrittyam rekonstrujovano ambulatoriyu simejnoyi medicini gazifikovano kotelnyu shkoli silskoyi radi Provedeno kapitalnij remont silskoyi radi zabezpecheno vsima suchasnimi vidami orgtehniki Silskoyu radoyu stvoreni umovi dlya zaluchennya investoriv Na sogodni pracyuyut kompaniyi Niko Prometej Gazova budivelna kompaniya Alegri Saksess Invest Metrichni knigi klirovi vidomosti spovidni rozpisi cerkvi sv Petra i Pavla s Kopiliv Makarivskoyi volosti Kiyivskogo pov Kiyivskoyi gub zberigayutsya v CDIAK Ukrayini Rosijsko ukrayinska vijna Vid 27 lyutogo do 30 bereznya 2022 roku selo perebuvalo pid rosijskoyu okupaciyeyu zvilnene ukrayinskimi vijskami Na pochatku bereznya z dvoh litakiv na selo skinuli rosijski bombi Na odnu vulicyu vpali vidrazu 5 Vsya vulicya u virvah riznogo diametru Divom nihto ne postrazhdav Pid chas okupaciyi sela rosijskoyu armiyeyu ne bulo tepla svitla ta vodi Vnaslidok rosijskoyi raketnoyi ataki blizko 6 ranku 14 sichnya 2023 poshkodzheno 18 privatnih budinkiv u Kopilovi Ponivecheni dahi ta vikna Na ob yekti kritichnoyi infrastrukturi stalasya pozhezha sho bula lokalizovana Poperedno bez postrazhdalih NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 1257 94 44 rosijska 46 3 46 virmenska 15 1 13 biloruska 5 0 38 polska 2 0 15 inshi ne vkazali 6 0 44 Usogo 1331 100 Vidomi lyudiKalinovskij Valerij Stepanovich doslidnik istoriyi derzhavi i prava politichnih partij i ruhiv istoriyi pravoohoronnih organiv pedagog kandidat istorichnih nauk polkovnik miliciyi u vidstavci profesor Vidminnik osviti Ukrayini Pam yatkiPanorama mayetku fon Mekk Vhidnik do sadibnogo budinku z parku Memorial Pamyatnik Nevidomomu Soldatu Panskij stav Mayetok fon Mekk Kopiliv vid zverhu Memorialni tablichki na sadibnomu budinku Vodonapirna vezha bilya molochnoyi fermi Mayetok fon Mekk Ruyini molochnoyi fermi Vid zverhu Park u Kopilovi Vid zverhu Golovnij vhid do sadibnogo budinku mayetku fon Mekk Koridor Sadibnij budinok Sadibnij budinok Parkovij fasad Shkola Pervinnij sadibnij budinok mayetku fon MekkDiv takozhMayetok fon Mekk Kopilivskij park Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast PrimitkiKopiliv GeoNames Buket Ye Istoriya kozhnogo poselennya syagaye korenyami u glib stolit Makarivski visti 2012 3 lyutogo 5 10705 S 4 5 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Arhiv originalu za 18 grudnya 2018 Procitovano 18 grudnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Shodnya prokidayemosya i ne virimo sho nad nami chiste nebo yak zhive zvilnenij Kopiliv na Kiyivshini Gromadske radio Raketna ataka na Kiyiv sho kazhut ochevidci BBC Ukrayina Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihDzherelaRodichkin I D Starovinni mayetki Ukrayini Mayetok yak sintez mistectv Arhitektura sadiv parkiv Poetika starovinnoyi sadibi K Mistectvo 2005 S 298 304 Istoriya roda Fon Mekk 19 chervnya 2017 u Wayback Machine Chajkovskij P I Chajkovskij i Nadezhda Filaretovna fon Mekk Perepiska Tekst v 3 kn P I Chajkovskij N F Mekk M Zaharov 2004 Seriya Biografii i memuary Kn 1 1876 1878 gody B m b i 2004 622 s Chajkovskij P I Chajkovskij i Nadezhda Filaretovna fon Mekk Perepiska Tekst v 3 kn P I Chajkovskij N F Mekk M Zaharov 2004 Seriya Biografii i memuary Kn 3 B m b i 2004 S 1305 2033 Chajkovskij P I Chajkovskij i Nadezhda Filaretovna fon Mekk Perepiska Tekst v 3 kn P I Chajkovskij N F Mekk M Zaharov 2004 Seriya Biografii i memuary Kn 2 1879 1881 gody B m b i 2004 S 623 1304 Ashenko N V Buket Ye V Netreba D S ta in Uporyad Buket Ye V Narisi z istoriyi Makarivskogo rajonu Do 15 yi richnici Nezalezhnosti Ukrayini Kiyiv Logos 2006 S 302 313 Informaciya pro Kopiliv 1 bereznya 2017 u Wayback Machine na Buket Ye Istoriya kozhnogo poselennya syagaye korenyami u glib stolit Makarivski visti 2012 3 lyutogo 5 10705 S 4 5 PosilannyaKopiliv u sestrinskih Vikiproyektah Temi u Vikidzherelah Kopiliv u Vikimandrah Kopiliv u Vikishovishi Istoriya s Kopiliv nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Pid pokrovom troh muz 22 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Usadba fon Mekka 24 lyutogo 2021 u Wayback Machine