Калиновський Валерій Степанович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Калиновський.

Калиновський Валерій Степанович — дослідник історії держави і права, політичних партій і рухів, історії правоохоронних органів, педагог, кандидат історичних наук (1987), доцент (1997), полковник міліції у відставці, професор. Відмінник освіти України.

Калиновський Валерій Степанович
Народився	28 вересня 1955(1955-09-28) (68 років) Макарівський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Діяльність	історик
Alma mater	Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Науковий ступінь	кандидат історичних наук
Нагороди

Біографія

Калиновський Валерій Степанович народився 28 вересня 1955 року в селі Копилів Макарівського району Київської області.

У 1973 році закінчив Строківську середню школу із золотою медаллю, 1973—1975 — проходив службу в прикордонних військах.

В 1976—1981 рр. навчався на історичному факультеті Київського державного університету (нині — Київський національний університет імені Тараса Шевченка), з 1981 по 1986 в КДУ: ст. інженер, 1984—1986 — аспірант. У 1987 захистив кандидатську дисертацію «Зміцнення первинних партійних організацій на основі принципу демократичного централізму (1976—1980) (на матеріалах парторганізацій промислових підприємств України)», науковий керівник — доктор історичних наук, професор, заслужений працівник вищої школи України Позняк Володимир Тимофійович.

З 1986 по 2015 роки працював у Національній академії внутрішніх справ України (Київська вища школа міліції СРСР) на посадах: викладача, доцента кафедри історії держави та права, заступника начальника кафедри, заступника начальника факультету № 1 з підготовки керівних кадрів органів внутрішніх справ, професора. В 1998 році закінчив Національну академію внутрішніх справ України з відзнакою.

2016—2017 рр. — доцент кафедри історії права та держави юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Автор і співавтор більше 80 наукових і науково-методичних праць. Підготував 4 кандидатів юридичних наук.

Нагороди

• Відзнака Президента України — медаль «За бездоганну службу» ІІІ ступеня (1997);
• Знак Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти України» (2002);
• Медаль Державної прикордонної служби «За сприяння в охороні державного кордону України» (2007);
• Медаль Київського національного університету внутрішніх справ «За розвиток Київського національного університету внутрішніх справ» ІІІ ступеня (2010);
• відомчі нагороди МВС.

Основні публікації

• Монографії:
  • Регіональна виконавча влада України: історія і сучасність. - К., 2007. - 410 с. (у співавт.)
  • Правові та організаційні засади діяльності колегій органів виконавчої влади України. - Ніжин, 2011. - 216 с. (у співавт.)
  • Академік Петро Михайленко — засновник наукової школи історії органів внутрішніх справ України. К.: НАВС. - 2014. - 184 с. (у співавт.) 
  • Політико-правова спадщина України. - К.: «Панмедія». - 2018. - 255 с. (у співавт.)
  • Теоретико-правова спадщина академіка В.В. Копєйчикова: монографія. 2-е вид., переробл. і доповн. - К. : 7БЦ, 2023. - 216 с. (у співавт.)
• Навчальні посібники:
  • Історія держави і права зарубіжних країн. - К.: Правові джерела. - 2000. - 352 с. (у співавт.)
  • Історія держави і права України. - К.: Україна. - 2000. - 429 с. (у співавт.)
  • Історія держави і права України. 2-ге вид. доповн. - К.: Україна. - 2002. - 448 с. (у співавт.)
  • Історія держави і права зарубіжних країн. [навч. посібник]. - К.: Атака. - 2006. - 256 с. (у співавт.)
  • Історія держави і права зарубіжних країн. [конспект лекцій]. - К.: МНТУ «КПІ». — 1995. - 23. друк. арк.

Примітки

1. Указ Президента України № 1374/97 від 19 грудня 1997 року «Про нагородження відзнакою Президента України — медаллю „За бездоганну службу“»

Посилання

• сайт Національної академії внутрішніх справ^{[недоступне посилання з липня 2019]}