Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Куренíвське повстáння — організований масовий збройний виступ проти більшовицької влади, здійснений 9—10 квітня 1919 року селянами низки передмість Києва та приміських сіл за підтримки повстанських загонів у координації з військовим командуванням УНР. У ході повстання лояльним до УНР силам під керівництвом отаманів Ілька Струка, Овсія Гончара (Бурлаки, або Батрака) та Данила Терпила (Зеленого) вдалося на короткий час узяти під свій контроль значну частину Києва. Як наслідок, найбільш боєздатні збройні формування більшовиків було відтягнено з українсько-більшовицького фронту.
Передумови та історичні обставини
Повстання спалахнуло через два місяці після залишення Києва військами Директорії УНР і зайняття столиці України більшовицькою армією. За цей час селяни почали виявляти дедалі більше невдоволення політикою більшовиків в земельному питанні, діяльністю ревкомів та продзагонів. Особливості втілення політики воєнного комунізму в містах України спричинили зростання подібних настроїв і серед містян, зокрема в Києві (в тому числі й у середовищі робітників фабрик та заводів).
Хроніка подій
Уночі проти 7 квітня 1919 року за згодою голови Петрівецької сільської ради загони селянської самооборони заарештували комісарів та червоноармійців, зосередивши їх під вартою у селі Міжгір'я, де було утворено комендатуру. 8 квітня більшовики створили оперативний штаб для боротьби із «заколотом» (керівники штабу — чільні співробітники Київської ЧК Ніколаєнко і Сорін). Того ж дня кінний загін військ ВУЧК на чолі з Ніколаєнком та Фінкельштейном вирушив до села Підгірці, де його було розгромлено повстанцями. Останні стратили 103 особи з числа заарештованих більшовиків.
9 квітня до села Валки прибували мобілізовані селяни Київщини. Отаман Ілько Струк надіслав Дніпром два катери і кулеметну роту під орудою Ковалевського. Проти частин ВУЧК, що наступали, повстанці виставили загін під командуванням І. (В.?) Дорошенка, К. Литвиненка, старшини С. Тищенка і студента Н. Кириєнка. Фронт пролягав на підступах до Вишгорода. Близько 12.00 бронекатери червоних почали артилерійський обстріл Вишгорода, одночасно рушила в наступ піхота, але цю атаку відбили повстанці. Загони мотовилівського отамана Бурлаки (Овсія Гончара), до яких було оперативно мобілізовано селян Васильківського повіту, знищили місцевий ревком, розгромили місцеву більшовицьку залогу (караульний полк) та вийшли в район Боярки, звідки пішли в наступ на Київ. Головним гаслом повстанців було: «Геть комісарів з України!». Уночі проти 10 квітня повстанські загони Клименка, сконцентровані у Пущі-Водиці, рухаючись Чорнобильським шляхом, виступили в бік Пріорки, а колона Дорошенка — з Вишгорода на Куренівку. Умовним знаком для початку акції (за домовленістю з київським підпіллям) були три ракети (додаткового сигналу — трьох гарматних залпів по будівлі Київської ЧК — не вдалося дати). О 6-й годині того ж дня (за іншими даними — о 5-й повсталі зайняли Пріорку, тут було організовано сход мешканців, яких скликав дзвін Покровської церкви. Селяни вислали делегації до робітників київських фабрик і заводів.
Робітник Степан Прищепа згадував:
 | Ранком, коли вже на заводі почалася робота, територія заводу зненацька наповнилася селянами з білими пов'язками. Вони забрали кілька ґвинтівок, що використовувалися для охорони заводу, зажадали дати гудок і зібрати робітників… Робітники зібралися, і секретар районного комітету українських „незалежних лівих соціял-демократів” Волошин, що працював на заводі слюсарем, виступив із промовою про приєднання робітників до повстання |  |
.
Робітник П. Григоренко стверджував, що
| | на загальних зборах промовці вимагали йти бити комуністів… і організовувати справжню радянську владу | |
.
На Куренівці з'явилися озброєні роз'їзди повстанців, на околицях Києва відбувалися стихійні мітинги. Через брак зброї повстанці під час наступу діяли двома лініями: перша — озброєні вояки, друга — неозброєні, які мали роззброювати бранців та вбитих. Близько 7-ї години київські підпільники доправили трамваєм до Куренівського (Троїцького) депо вогнепальну зброю й набої. Після зайняття Куренівки на заводі дубильних екстрактів скликано мітинг, на якому частина робітників, під впливом боротьбистів та есерів, підтримала повсталих селян. Масово розповсюджувалися листівки із закликом до боротьби проти більшовицької влади. Після цього загони вирушили в бік центру Києва. Запеклі бої із силами більшовиків зав'язалися на Куренівці, Подолі, Сирці. Повсталим удалося захопити Державний банк і міський телеграф, перервати телеграфний зв'язок. Також під їх контроль перейшов Житній ринок. До повстанців приєдналися робітники подільських заводів. 150 більшовиків було ув'язнено в приміщенні подільської районної міліції, 15 з них невдовзі жорстоко страчено. Від більшовиків було звільнено Куренівку, Поділ та Святошин. Передовим загонам повстанців удалося прорватися на Хрещатик, на балконі міської думи було вивішено український національний прапор. Отаман Зелений висунув більшовикам ультиматум про здачу Києва. Повстанці розраховували на те, що на їх бік перейде київський гарнізон, однак цього не сталося. Проте київські більшовицькі підрозділи продемонстрували свою небоєздатність, і через це з Харкова було надіслано додаткові сили на чолі з Г. Петровським, К. Ворошиловим і А. Бубновим: загони міліції, ЧК, залізничників, мобілізованих робітників та інтернаціоналістів. За наказом Соріна на Куренівку вирушили два стрілецькі полки, до штабу КВО — латиська караульна сотня, загони інструкторських піхотних курсів та комендантська команда. Три бронепоїзди більшовиків зайняли стратегічні позиції. О 18.00 10 квітня проти повстанців у район Подолу висунуто прикордонний полк ЧК, загони бійців-інтернаціоналістів — латишів (під командуванням Віхмана) і китайців (командир останніх — Лі Сю Лян). Загалом проти повстанців більшовицьке командування виставило близько 21 тисячі бійців. Головний бій відбувся біля Житнього ринку: попри те, що повстанцям вдалося оточити передові сили чекістів, дії китайського загону дали змогу червоним прорвати оточення. О 19-й годині повстанці, в умовах браку боєприпасів, почали відступати під тиском набагато численніших сил супротивника.
11 квітня вранці в районі залізничного мосту на Печерську висадився десант отамана Зеленого, але був відбитий і відступив. До вечора того дня повстання захлинулося.
Польський агент так оцінював наслідки бойових дій у Києві:
| | [Повстання]… не придушене, а загнане в середину і розсмокталося повсюди; в потрібний момент воно вибухне насамперед у Києві... Жителі міста і околиць — Куренівки, Пріорки, Лук'янівки, Шулявки, Деміївки, Звіринця — прекрасний матеріял для антисовєтської роботи. Вони чекають кожного, аби лиш скинув… комуністів | |
.
Загальна кількість повсталих (за радянськими джерелами) становила 3000 осіб. С. Білокінь подає цифру «до 500 душ». Точна чисельність повстанців наразі невідома.
Репресії щодо учасників повстання
У лютому-березні 1938 органи НКВС у Києві заарештували ще сімох куренівців, серед них одного з керівників повстання, Степана Шевцова. Суд відбувся 13 квітня, 28 квітня й 10 травня 1938, їх було розстріляно.
Військово-стратегічне і політичне значення
Попри те, що навіть за умови перемоги повсталих вони не мали достатніх сил для тривалого утримання Києва, головним результатом повстання стало відволікання на себе значних підрозділів червоних від фронту із військами УНР. Як наслідок, військове і політичне командування УНР отримало змогу перегрупувати сили. Крім того, повстання спричинилося до паралізації діяльності більшовицьких структур на території Київщини. Після відступу повстанців Київ фактично опинився в блокаді: отаман Зелений перекрив Дніпро та разом з отаманом Бурлакою контролював Обухівський, Васильківський, та , отаман Струк блокував Київ з півночі, піднявши повстання в Чорнобильському та Радомишльському повітах. На контрольованій ними території здійснювався розподіл землі між селянами, не допускалися більшовицькі продзагони.
Трактування в радянській історіографії
У радянських історично-довідкових джерелах подія трактувалась як Куренівський заколот. Ось типовий приклад подачі інформації про повстання:
| | Антирадянський заколот, організований буржуазними націоналістами на околиці Києва – Куренівці. 8-10.IV 1919 куркульсько-націоналістичні банди, в складі яких були карні злочинці, вдерлися на Поділ, вчинили погром, по-звірячому розправлялися з робітниками, радянськими службовцями, червоноармійцями. Проти заколотників виступили бійці загону ВУЧК, Комуністичного караульного полку, об’єднаного загону 15-го прикордонного полку, інтернаціональні підрозділи. Радянські війська під командуванням наркома внутрішніх справ Української РСР К.Є. Ворошилова надвечір 10.IV ліквідували заколот куркульсько-націоналістичних банд | |
.
Примітки
- . Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 4 травня 2014.
- . Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 4 травня 2014.
- . Архів оригіналу за 4 липня 2014. Процитовано 4 травня 2014.
- 9 квітня в історії. Історична правда. 9 квітня 2019. оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 16 жовтня 2023.
- Київ: Енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1981. — С. 330.
Джерела
- Метлов В. Антибільшовицький гамбіт по-київськи // Незалежний погляд. — 1998. — № 10.
- Захарченко П., Земзюліна Н., Нестеров О. У поході за волею (Селянсько-повстанський рух на Правобережній Україні у 1919 році). — К., 2000. — С. 92-97.
- Білокінь С. Нові студії з історії большевизму, кн. І-ІІІ. — К., 2006. — С. 4-17.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kurenivske povstannya organizovanij masovij zbrojnij vistup proti bilshovickoyi vladi zdijsnenij 9 10 kvitnya 1919 roku selyanami nizki peredmist Kiyeva ta primiskih sil za pidtrimki povstanskih zagoniv u koordinaciyi z vijskovim komanduvannyam UNR U hodi povstannya loyalnim do UNR silam pid kerivnictvom otamaniv Ilka Struka Ovsiya Gonchara Burlaki abo Batraka ta Danila Terpila Zelenogo vdalosya na korotkij chas uzyati pid svij kontrol znachnu chastinu Kiyeva Yak naslidok najbilsh boyezdatni zbrojni formuvannya bilshovikiv bulo vidtyagneno z ukrayinsko bilshovickogo frontu Peredumovi ta istorichni obstaviniPovstannya spalahnulo cherez dva misyaci pislya zalishennya Kiyeva vijskami Direktoriyi UNR i zajnyattya stolici Ukrayini bilshovickoyu armiyeyu Za cej chas selyani pochali viyavlyati dedali bilshe nevdovolennya politikoyu bilshovikiv v zemelnomu pitanni diyalnistyu revkomiv ta prodzagoniv Osoblivosti vtilennya politiki voyennogo komunizmu v mistah Ukrayini sprichinili zrostannya podibnih nastroyiv i sered mistyan zokrema v Kiyevi v tomu chisli j u seredovishi robitnikiv fabrik ta zavodiv Hronika podijUnochi proti 7 kvitnya 1919 roku za zgodoyu golovi Petriveckoyi silskoyi radi zagoni selyanskoyi samooboroni zaareshtuvali komisariv ta chervonoarmijciv zoseredivshi yih pid vartoyu u seli Mizhgir ya de bulo utvoreno komendaturu 8 kvitnya bilshoviki stvorili operativnij shtab dlya borotbi iz zakolotom kerivniki shtabu chilni spivrobitniki Kiyivskoyi ChK Nikolayenko i Sorin Togo zh dnya kinnij zagin vijsk VUChK na choli z Nikolayenkom ta Finkelshtejnom virushiv do sela Pidgirci de jogo bulo rozgromleno povstancyami Ostanni stratili 103 osobi z chisla zaareshtovanih bilshovikiv 9 kvitnya do sela Valki pribuvali mobilizovani selyani Kiyivshini Otaman Ilko Struk nadislav Dniprom dva kateri i kulemetnu rotu pid orudoyu Kovalevskogo Proti chastin VUChK sho nastupali povstanci vistavili zagin pid komanduvannyam I V Doroshenka K Litvinenka starshini S Tishenka i studenta N Kiriyenka Front prolyagav na pidstupah do Vishgoroda Blizko 12 00 bronekateri chervonih pochali artilerijskij obstril Vishgoroda odnochasno rushila v nastup pihota ale cyu ataku vidbili povstanci Zagoni motovilivskogo otamana Burlaki Ovsiya Gonchara do yakih bulo operativno mobilizovano selyan Vasilkivskogo povitu znishili miscevij revkom rozgromili miscevu bilshovicku zalogu karaulnij polk ta vijshli v rajon Boyarki zvidki pishli v nastup na Kiyiv Golovnim gaslom povstanciv bulo Get komisariv z Ukrayini Unochi proti 10 kvitnya povstanski zagoni Klimenka skoncentrovani u Pushi Vodici ruhayuchis Chornobilskim shlyahom vistupili v bik Priorki a kolona Doroshenka z Vishgoroda na Kurenivku Umovnim znakom dlya pochatku akciyi za domovlenistyu z kiyivskim pidpillyam buli tri raketi dodatkovogo signalu troh garmatnih zalpiv po budivli Kiyivskoyi ChK ne vdalosya dati O 6 j godini togo zh dnya za inshimi danimi o 5 j povstali zajnyali Priorku tut bulo organizovano shod meshkanciv yakih sklikav dzvin Pokrovskoyi cerkvi Selyani vislali delegaciyi do robitnikiv kiyivskih fabrik i zavodiv Robitnik Stepan Prishepa zgaduvav Rankom koli vzhe na zavodi pochalasya robota teritoriya zavodu znenacka napovnilasya selyanami z bilimi pov yazkami Voni zabrali kilka gvintivok sho vikoristovuvalisya dlya ohoroni zavodu zazhadali dati gudok i zibrati robitnikiv Robitniki zibralisya i sekretar rajonnogo komitetu ukrayinskih nezalezhnih livih sociyal demokrativ Voloshin sho pracyuvav na zavodi slyusarem vistupiv iz promovoyu pro priyednannya robitnikiv do povstannya Robitnik P Grigorenko stverdzhuvav sho na zagalnih zborah promovci vimagali jti biti komunistiv i organizovuvati spravzhnyu radyansku vladu Na Kurenivci z yavilisya ozbroyeni roz yizdi povstanciv na okolicyah Kiyeva vidbuvalisya stihijni mitingi Cherez brak zbroyi povstanci pid chas nastupu diyali dvoma liniyami persha ozbroyeni voyaki druga neozbroyeni yaki mali rozzbroyuvati branciv ta vbitih Blizko 7 yi godini kiyivski pidpilniki dopravili tramvayem do Kurenivskogo Troyickogo depo vognepalnu zbroyu j naboyi Pislya zajnyattya Kurenivki na zavodi dubilnih ekstraktiv sklikano miting na yakomu chastina robitnikiv pid vplivom borotbistiv ta eseriv pidtrimala povstalih selyan Masovo rozpovsyudzhuvalisya listivki iz zaklikom do borotbi proti bilshovickoyi vladi Pislya cogo zagoni virushili v bik centru Kiyeva Zapekli boyi iz silami bilshovikiv zav yazalisya na Kurenivci Podoli Sirci Povstalim udalosya zahopiti Derzhavnij bank i miskij telegraf perervati telegrafnij zv yazok Takozh pid yih kontrol perejshov Zhitnij rinok Do povstanciv priyednalisya robitniki podilskih zavodiv 150 bilshovikiv bulo uv yazneno v primishenni podilskoyi rajonnoyi miliciyi 15 z nih nevdovzi zhorstoko stracheno Vid bilshovikiv bulo zvilneno Kurenivku Podil ta Svyatoshin Peredovim zagonam povstanciv udalosya prorvatisya na Hreshatik na balkoni miskoyi dumi bulo vivisheno ukrayinskij nacionalnij prapor Otaman Zelenij visunuv bilshovikam ultimatum pro zdachu Kiyeva Povstanci rozrahovuvali na te sho na yih bik perejde kiyivskij garnizon odnak cogo ne stalosya Prote kiyivski bilshovicki pidrozdili prodemonstruvali svoyu neboyezdatnist i cherez ce z Harkova bulo nadislano dodatkovi sili na choli z G Petrovskim K Voroshilovim i A Bubnovim zagoni miliciyi ChK zaliznichnikiv mobilizovanih robitnikiv ta internacionalistiv Za nakazom Sorina na Kurenivku virushili dva strilecki polki do shtabu KVO latiska karaulna sotnya zagoni instruktorskih pihotnih kursiv ta komendantska komanda Tri bronepoyizdi bilshovikiv zajnyali strategichni poziciyi O 18 00 10 kvitnya proti povstanciv u rajon Podolu visunuto prikordonnij polk ChK zagoni bijciv internacionalistiv latishiv pid komanduvannyam Vihmana i kitajciv komandir ostannih Li Syu Lyan Zagalom proti povstanciv bilshovicke komanduvannya vistavilo blizko 21 tisyachi bijciv Golovnij bij vidbuvsya bilya Zhitnogo rinku popri te sho povstancyam vdalosya otochiti peredovi sili chekistiv diyi kitajskogo zagonu dali zmogu chervonim prorvati otochennya O 19 j godini povstanci v umovah braku boyepripasiv pochali vidstupati pid tiskom nabagato chislennishih sil suprotivnika 11 kvitnya vranci v rajoni zaliznichnogo mostu na Pechersku visadivsya desant otamana Zelenogo ale buv vidbitij i vidstupiv Do vechora togo dnya povstannya zahlinulosya Polskij agent tak ocinyuvav naslidki bojovih dij u Kiyevi Povstannya ne pridushene a zagnane v seredinu i rozsmoktalosya povsyudi v potribnij moment vono vibuhne nasampered u Kiyevi Zhiteli mista i okolic Kurenivki Priorki Luk yanivki Shulyavki Demiyivki Zvirincya prekrasnij materiyal dlya antisovyetskoyi roboti Voni chekayut kozhnogo abi lish skinuv komunistiv Zagalna kilkist povstalih za radyanskimi dzherelami stanovila 3000 osib S Bilokin podaye cifru do 500 dush Tochna chiselnist povstanciv narazi nevidoma Represiyi shodo uchasnikiv povstannyaU lyutomu berezni 1938 organi NKVS u Kiyevi zaareshtuvali she simoh kurenivciv sered nih odnogo z kerivnikiv povstannya Stepana Shevcova Sud vidbuvsya 13 kvitnya 28 kvitnya j 10 travnya 1938 yih bulo rozstrilyano Vijskovo strategichne i politichne znachennyaPopri te sho navit za umovi peremogi povstalih voni ne mali dostatnih sil dlya trivalogo utrimannya Kiyeva golovnim rezultatom povstannya stalo vidvolikannya na sebe znachnih pidrozdiliv chervonih vid frontu iz vijskami UNR Yak naslidok vijskove i politichne komanduvannya UNR otrimalo zmogu peregrupuvati sili Krim togo povstannya sprichinilosya do paralizaciyi diyalnosti bilshovickih struktur na teritoriyi Kiyivshini Pislya vidstupu povstanciv Kiyiv faktichno opinivsya v blokadi otaman Zelenij perekriv Dnipro ta razom z otamanom Burlakoyu kontrolyuvav Obuhivskij Vasilkivskij ta otaman Struk blokuvav Kiyiv z pivnochi pidnyavshi povstannya v Chornobilskomu ta Radomishlskomu povitah Na kontrolovanij nimi teritoriyi zdijsnyuvavsya rozpodil zemli mizh selyanami ne dopuskalisya bilshovicki prodzagoni Traktuvannya v radyanskij istoriografiyiU radyanskih istorichno dovidkovih dzherelah podiya traktuvalas yak Kurenivskij zakolot Os tipovij priklad podachi informaciyi pro povstannya Antiradyanskij zakolot organizovanij burzhuaznimi nacionalistami na okolici Kiyeva Kurenivci 8 10 IV 1919 kurkulsko nacionalistichni bandi v skladi yakih buli karni zlochinci vderlisya na Podil vchinili pogrom po zviryachomu rozpravlyalisya z robitnikami radyanskimi sluzhbovcyami chervonoarmijcyami Proti zakolotnikiv vistupili bijci zagonu VUChK Komunistichnogo karaulnogo polku ob yednanogo zagonu 15 go prikordonnogo polku internacionalni pidrozdili Radyanski vijska pid komanduvannyam narkoma vnutrishnih sprav Ukrayinskoyi RSR K Ye Voroshilova nadvechir 10 IV likviduvali zakolot kurkulsko nacionalistichnih band Primitki Arhiv originalu za 4 travnya 2014 Procitovano 4 travnya 2014 Arhiv originalu za 4 travnya 2014 Procitovano 4 travnya 2014 Arhiv originalu za 4 lipnya 2014 Procitovano 4 travnya 2014 9 kvitnya v istoriyi Istorichna pravda 9 kvitnya 2019 originalu za 27 sichnya 2022 Procitovano 16 zhovtnya 2023 Kiyiv Enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K 1981 S 330 DzherelaMetlov V Antibilshovickij gambit po kiyivski Nezalezhnij poglyad 1998 10 Zaharchenko P Zemzyulina N Nesterov O U pohodi za voleyu Selyansko povstanskij ruh na Pravoberezhnij Ukrayini u 1919 roci K 2000 S 92 97 Bilokin S Novi studiyi z istoriyi bolshevizmu kn I III K 2006 S 4 17