Іноке́нтій Ґі́зель (нім. Innozenz Giesel, 1600 (?) — 18 (28) листопада 1683) — православний діяч німецького походження. Родом з социніанської пруської сім'ї. Вчений-богослов, філософ, історик. Священнослужитель Київської митрополії, архімандрит Києво-Печерського монастиря (1656–1683). Ймовірний автор «Київського Синопсиса», першого підручника з історії України.
Інокентій Ґізель | |
---|---|
нім. Innozenz Giesel | |
Основні відомості | |
Народження | 1600 Східна Пруссія |
Країна: | Герцогство Пруссія Гетьманщина Московське царство |
Альма-матер: | Львівська єзуїтська колегія, Києво-Могилянська колегія |
Заклад: | Київська колегія |
Конфесія: | протестантизм, православ'я Київської митрополії Константинопольського Патріархату |
Смерть: | 18 (28) листопада 1683 |
Київ | |
Праці й досягнення | |
Рід діяльності: | історик, богослов, викладач університету, політик, клірик, православний священник, Orthodox theologian, філософ |
Основні інтереси: | теологія |
Звання: | професор |
Титул: | архімандрит |
Додаткова інформація: | архімандрит Києво-Печерського монастиря, ректор Києво-Могилянської колегії |
Інокентій Ґізель у Вікісховищі | |
Висловлюваня у Вікіцитатах |
Біографія
Походив зі Східної Пруссії. Прийняв постриг у чернецтво в м. Києві. Ймовірно, родич ректора Кисилинської академії, вченого-еллініста Євстафія Ґізеля.
Вивчав історію, богослов'я та юриспруденцію у Львівській єзуїтській колегії (за іншою версією — Замойській академії, Крулевецькій академії або Ростоцькому університеті).
Був одним з перших ректорів школи при Гощанському монастирі у першій половині XVII ст.
У 1642 р. закінчив Києво-Могилянську Колегію, згодом деякий час навчався за кордоном (імовірно — в Англії).
За дорученням православного київського митрополита Петра Могили керував Печерською друкарнею.
1645–1650 — професор і ректор (з 1646 р.) Києво-Могилянської Колегії, де читав курси філософії, психології та ін.. Першим з відомих професорів Києво-Могилянської Колегії у лекціях висував тезу про незнищенність речовини, суттєво випередивши цим у нові часи Антуана Лавуазьє і Ломоносова.
З 1656 р. — після смерті Йосипа Тризни обирається архімандритом Києво-Печерської Лаври. Бувши архімандритом Києво-Печерської Лаври, боровся за незалежність Української православної церкви, яку активно поглинала Московська патріархія. Вважав підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату неканонічним і гріховним діянням. У 1667 р. він разом з іншим київським духівництвом на бенкеті відмовився підняти чарку за здоров'я київського воєводи П. Шереметьєва і ставленика Москви гетьмана І. Брюховецького, назвавши останнього лиходієм.
Помер 1683 року. Новим архимандритом став Варлаам (Ясинський).
Творчість
Ґізель був одним з найосвіченіших людей в Україні XVII століття. Вів публічні диспути з опонентами-католиками.
Брав активну участь у створенні «Києво-Печерського патерика» (1661) Ґізелю приписують авторство «Синопсиса» — першого нарису історії України. Автор полемічних творів, спрямованих проти унії та єзуїтів. У своїх розмірковуваннях Ґізель використовував філософську спадщину античності, патристики, схоластики, особливо другої; з новітніх вчених орієнтувався на ідеї Джироламо Кардано, Галілео Галілея, Миколая Коперника та ін.
Автор філософсько-богословських праць: «Твір про всю філософію» (1645–1647), «Мир з богом чоловіку» (1669) та полемічного трактату «Правдива віра» (1668).
У своїх творах Ґізель намагався, зокрема, визначити родовід слов'янських народів. Виданою його працею, яка може розглядатися як протосоціологічна є «Синопсис» (від грецького «огляд»), де він зокрема описував життя тогочасного суспільства. В іншій своїй праці «Про народ Роксоланський і його наріччя» цей філософ та історіограф характеризував українців як носіїв високої й оригінальної культури, які рано винайшли писемність і прийняли християнство.
Думки відомих діячів про Інокентія Гізеля
- Лазар Баранович називав Гізеля за його розум «українським Аристотелем».
Примітки
- Мицик Ю., Хижняк З. Ґізель, чернече ім'я Інокентій… — С. 269.
- Корзо М. А. Иннокентий (Гизель). Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2009. — Т. XXII. — С. 744-749. — .(рос.)
- Див. Київська митрополія Константинопольського Патріархату; Російська православна церква, розділ «Створення патріархату Московською церквою»; Київський Патріархат, розділ «Історія УПЦ-КП».
- Иннокентий Гизель (рос.)
- Иннокентий Гизель - Сто великих украинцев (рос.). www.history.vn.ua. Процитовано 25 квітня 2017.
Джерела
- Ґізель І. Вибрані твори / Пер. Симчич Микола, Кисельов Роман, Стратій Ярослава. — Львів : Свічадо, 2009. — 358 с.
- // Українська педагогіка в персоналіях — ХІХ століття / За редакцією О. В. Сухомлинської. — К. : Либідь, 2005. — С. 125—131.
- Гізель, Інокентій // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Мицик Ю., Хижняк З. Ґізель, чернече ім'я Інокентій [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 269. — .
- Тофтул М. Г., Гізель Інокентій [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Сучасний словник з етики. — Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416с. .
- Стратій Я. Проблеми натурфілософії у філософській думці України XVII ст.
- Корзо М. А. Иннокентий (Гизель). Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2009. — Т. XXII. — С. 744-749. — .(рос.)
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Інокентій Ґізель |
- Гізель Інокентій // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Київський синопсис (переклад редакції 1674 р.) [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- ҐІЗЕЛЬ Інокентій [ 19 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Ґізель Інокентій // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 294. — 1000 екз.[ 14 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Горобець В. М., Стратій Я. М. Ґізель // Києво-Могилянська академія в іменах XVII—XVIII ст.: енциклопедичне видання / відп. ред. В. С. Брюховецький, упоряд. З. І. Хижняк. — Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2001. — С. 168—170. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Inoke ntij Gi zel nim Innozenz Giesel 1600 18 28 listopada 1683 pravoslavnij diyach nimeckogo pohodzhennya Rodom z socinianskoyi pruskoyi sim yi Vchenij bogoslov filosof istorik Svyashennosluzhitel Kiyivskoyi mitropoliyi arhimandrit Kiyevo Pecherskogo monastirya 1656 1683 Jmovirnij avtor Kiyivskogo Sinopsisa pershogo pidruchnika z istoriyi Ukrayini Inokentij Gizelnim Innozenz GieselOsnovni vidomostiNarodzhennya 1600 1600 Shidna PrussiyaKrayina Gercogstvo Prussiya Getmanshina Moskovske carstvoAlma mater Lvivska yezuyitska kolegiya Kiyevo Mogilyanska kolegiyaZaklad Kiyivska kolegiyaKonfesiya protestantizm pravoslav ya Kiyivskoyi mitropoliyi Konstantinopolskogo PatriarhatuSmert 18 28 listopada 1683 1683 11 28 KiyivPraci j dosyagnennyaRid diyalnosti istorik bogoslov vikladach universitetu politik klirik pravoslavnij svyashennik Orthodox theologian filosofOsnovni interesi teologiyaZvannya profesorTitul arhimandritDodatkova informaciya arhimandrit Kiyevo Pecherskogo monastirya rektor Kiyevo Mogilyanskoyi kolegiyi Inokentij Gizel u VikishovishiVislovlyuvanya u VikicitatahBiografiyaPohodiv zi Shidnoyi Prussiyi Prijnyav postrig u chernectvo v m Kiyevi Jmovirno rodich rektora Kisilinskoyi akademiyi vchenogo ellinista Yevstafiya Gizelya Vivchav istoriyu bogoslov ya ta yurisprudenciyu u Lvivskij yezuyitskij kolegiyi za inshoyu versiyeyu Zamojskij akademiyi Kruleveckij akademiyi abo Rostockomu universiteti Buv odnim z pershih rektoriv shkoli pri Goshanskomu monastiri u pershij polovini XVII st U 1642 r zakinchiv Kiyevo Mogilyansku Kolegiyu zgodom deyakij chas navchavsya za kordonom imovirno v Angliyi Za doruchennyam pravoslavnogo kiyivskogo mitropolita Petra Mogili keruvav Pecherskoyu drukarneyu 1645 1650 profesor i rektor z 1646 r Kiyevo Mogilyanskoyi Kolegiyi de chitav kursi filosofiyi psihologiyi ta in Pershim z vidomih profesoriv Kiyevo Mogilyanskoyi Kolegiyi u lekciyah visuvav tezu pro neznishennist rechovini suttyevo viperedivshi cim u novi chasi Antuana Lavuazye i Lomonosova Z 1656 r pislya smerti Josipa Trizni obirayetsya arhimandritom Kiyevo Pecherskoyi Lavri Buvshi arhimandritom Kiyevo Pecherskoyi Lavri borovsya za nezalezhnist Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi yaku aktivno poglinala Moskovska patriarhiya Vvazhav pidporyadkuvannya Kiyivskoyi mitropoliyi Moskovskomu patriarhatu nekanonichnim i grihovnim diyannyam U 1667 r vin razom z inshim kiyivskim duhivnictvom na benketi vidmovivsya pidnyati charku za zdorov ya kiyivskogo voyevodi P Sheremetyeva i stavlenika Moskvi getmana I Bryuhoveckogo nazvavshi ostannogo lihodiyem Pomer 1683 roku Novim arhimandritom stav Varlaam Yasinskij TvorchistGizel buv odnim z najosvichenishih lyudej v Ukrayini XVII stolittya Viv publichni disputi z oponentami katolikami Brav aktivnu uchast u stvorenni Kiyevo Pecherskogo paterika 1661 Gizelyu pripisuyut avtorstvo Sinopsisa pershogo narisu istoriyi Ukrayini Avtor polemichnih tvoriv spryamovanih proti uniyi ta yezuyitiv U svoyih rozmirkovuvannyah Gizel vikoristovuvav filosofsku spadshinu antichnosti patristiki sholastiki osoblivo drugoyi z novitnih vchenih oriyentuvavsya na ideyi Dzhirolamo Kardano Galileo Galileya Mikolaya Kopernika ta in Avtor filosofsko bogoslovskih prac Tvir pro vsyu filosofiyu 1645 1647 Mir z bogom choloviku 1669 ta polemichnogo traktatu Pravdiva vira 1668 U svoyih tvorah Gizel namagavsya zokrema viznachiti rodovid slov yanskih narodiv Vidanoyu jogo praceyu yaka mozhe rozglyadatisya yak protosociologichna ye Sinopsis vid greckogo oglyad de vin zokrema opisuvav zhittya togochasnogo suspilstva V inshij svoyij praci Pro narod Roksolanskij i jogo narichchya cej filosof ta istoriograf harakterizuvav ukrayinciv yak nosiyiv visokoyi j originalnoyi kulturi yaki rano vinajshli pisemnist i prijnyali hristiyanstvo Dumki vidomih diyachiv pro Inokentiya GizelyaLazar Baranovich nazivav Gizelya za jogo rozum ukrayinskim Aristotelem PrimitkiMicik Yu Hizhnyak Z Gizel cherneche im ya Inokentij S 269 Korzo M A Innokentij Gizel Pravoslavnaya enciklopediya M Cerkovno nauchnyj centr Pravoslavnaya enciklopediya 2009 T XXII S 744 749 ISBN 978 5 89572 040 0 ros Div Kiyivska mitropoliya Konstantinopolskogo Patriarhatu Rosijska pravoslavna cerkva rozdil Stvorennya patriarhatu Moskovskoyu cerkvoyu Kiyivskij Patriarhat rozdil Istoriya UPC KP Innokentij Gizel ros Innokentij Gizel Sto velikih ukraincev ros www history vn ua Procitovano 25 kvitnya 2017 DzherelaGizel I Vibrani tvori Per Simchich Mikola Kiselov Roman Stratij Yaroslava Lviv Svichado 2009 358 s Ukrayinska pedagogika v personaliyah HIH stolittya Za redakciyeyu O V Suhomlinskoyi K Libid 2005 S 125 131 Gizel Inokentij Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Micik Yu Hizhnyak Z Gizel cherneche im ya Inokentij 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 269 ISBN 966 00 0405 2 Toftul M G Gizel Inokentij 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Suchasnij slovnik z etiki Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2014 416s ISBN 978 966 485 156 2 Stratij Ya Problemi naturfilosofiyi u filosofskij dumci Ukrayini XVII st Korzo M A Innokentij Gizel Pravoslavnaya enciklopediya M Cerkovno nauchnyj centr Pravoslavnaya enciklopediya 2009 T XXII S 744 749 ISBN 978 5 89572 040 0 ros PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Inokentij Gizel Gizel Inokentij Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Kiyivskij sinopsis pereklad redakciyi 1674 r 29 zhovtnya 2013 u Wayback Machine GIZEL Inokentij 19 lyutogo 2009 u Wayback Machine Gizel Inokentij Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 294 1000 ekz 14 chervnya 2021 u Wayback Machine Gorobec V M Stratij Ya M Gizel Kiyevo Mogilyanska akademiya v imenah XVII XVIII st enciklopedichne vidannya vidp red V S Bryuhoveckij uporyad Z I Hizhnyak Kiyiv Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2001 S 168 170 ISBN 966 518 132 7