Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття не містить посилань на джерела Ви можете допомогти поліпшити цю статтю додавши посилання на надійні авторитетн

Губернія

Губернія
Ця стаття не містить . Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на . Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (січень 2014)

Губе́рнія — вища одиниця адміністративного поділу і місцевого устрою:

Губернія
Країна image Російська імперія і image СРСР
Документ започаткування Q4329290?
Час/дата початку 18 (29) грудня 1708
image Губернія у Вікісховищі

Губернії Української Держави

image
Адміністративно-територіальний поділ Української Держави. Зелена пунктирна лінія — територіальні претензії.

Уряд гетьмана Павла Скоропадського скасував адміністративно-територіальну реформу Центральної Ради й використовував старий адміністративно-територіальний поділ українських земель часів Російської імперії. Українська держава поділялася на 9 губерній і 2 округи.

Територіальна одиниця Центр Староста
Житомир Д. Андро
Катеринослав І. Черников
Київ І. Чарторижський
Павло Андріанов
Кам'янець-Подільськ С. Кисельов
Полтава С. Іваненко
Яновський Д. Г.
Харків Петро Заліський
Шидловський Сергій
Херсон Семен Пищевич
Брест-Литовськ О. Скоропис-Йолтуховський
Чернігів М. Савицький
Мозир Петро Патон
Бердянськ
Сімферополь М. Сулькевич
Катеринодар
     — вели переговори щодо приєднання до Української Держави на правах автономії.
image
Українська держава (листопад — грудень 1918):
   Антиурядові повстання.
   Похід Директорії на Київ
   Наступ поляків на Холмщину й ЗУНР
   Наступ більшовиків на Східну Україну
   Наступ румунів на Буковину

Губернії та округи очолювали старости, які керували з губернських міських центрів. Столицею було місто Київ.

З представниками Кримського крайового уряду та Кубанської народної республіки велися переговори про входження до складу Української держави на правах автономій.

РФ

Історія утворення

Указом Петра I від 18 (29) грудня 1708 року територія Російського царства була розділена на 8 губерній: Азовську, Архангелогородську (центр — Архангельський город), Інгерманландську (центр — Шліссельбург), Казанську, Київську, Московську, Сибірську (центр — Тобольськ), Смоленську. Губернії не поділялись на повіти, а складалися з міст і прилеглих до них земель, а також розрядів і приказів. У 1710–1713 роках вони були поділені на паї.

У 1710 році Інгерманландська губернія перейменована на Санкт-Петербурзьку, її центр перенесено до Санкт-Петербурга. У 1711 році центр Азовської губернії перенесено з Азова до Воронежа.

Губернії Російської імперії в 1708 році
Губернія Площа, тис.км2 Кількість дворів, 1710 р.
Азовська 393,7 35 820
Архангелогородська 1317,8 59 662
Інгерманландська 482,5 105 977
Казанська 1398,6 119 056
Київська 231,0 31 230
Московська 128,6 190 770
Сибірська 10 978,3 59 360
Смоленська 85,4 35 130
Загальна площа імперії 15 015,9 637 005
image
Поділ Російської імперії на губернії в 1708 році.

У 1713 році на знову приєднаних землях була створена Ризька губернія. У зв'язку з цим Смоленська губернія була скасована, а її територія розділена між Ризькою і Московською губерніями. 20 (31) січня 1714 року з північно-західних частин Казанської губернії була виділена Нижньогородська губернія (центр — Нижній Новгород), а 22 листопада (3 грудня) 1717 року з південної частини Казанської губернії створена Астраханська губернія, до якої ввійшли міста Астрахань, Симбірськ, Самара, Саратов, Царицин, Гур'єв, . У тому ж 1717 році Нижньогородська губернія була скасована, її територія знову ввійшла до Казанської.

Друга Петрівська реформа стала здійснюватися указом від 29 травня (9 червня) 1719 року. За цим указом були скасовані паї, губернії були поділені на провінції, а ті — на дистрикти; була відновлена Нижньогородська і створена Ревельська (на приєднаних землях у Прибалтиці) губернія. Астраханська і Ревельська губернії не ділилися на провінції, інші 9 губерній були поділені на 47 провінцій. На чолі губернії стояв губернатор, провінції — воєвода, дистрикту — земський комісар.

Замість 20 губерній до початку царювання Катерини II утворено 40 губерній із населенням 300—400 тисяч ревізьких душ в кожній (до кінця царювання за рахунок приєднаних територій була 51 губернія). Губернії об'єднувалися в намісництва (в основному по дві—три губернії), поділялися на округи або повіти з 20—30 тисяч душ (по 12—15 на одну губернію, всього було близько 500 повітів). Намісники і губернатори були підвідомчі Сенату і прокурорському нагляду, очолюваному генерал-прокурором. На чолі повіту стояв , який обирався раз на три роки повітовими зборами дворян. Найближчим помічником губернатора був віце-губернатор.

У XIX столітті відбувається розмежування адміністративно-територіальних організацій на 2 групи: на основній території Європейської Росії зберігається загальногубернська організація (у 60-ті роки — 51 губернія), на національних околицях створюються генерал-губернаторства (окрім Остзейського краю, до якого входило три губернії). Окрім цього, у другій половині XIX ст.—на початку XX ст. було створено 20 областей — адміністративних одиниць, які відповідають губерніям. Як правило, області розташовувались на прикордонних територіях. Продовжується подальша централізація і бюрократизація місцевого самоврядування. Відбувається спрощення місцевого апарату з посиленням його прямого підпорядкування особисто губернатору.

Реформи 1860—1870-их років, особливо земська, міська і судова, запроваджували буржуазний початок виборного всестанового представництва в організацію місцевого управління і суду. Виборні органи земського самоврядування (у 34 губерніях) завідували місцевим господарством, у містах — міські думи і управи. Земська (1890) і міська (1892) контрреформи посилили станово-дворянське представництво в місцевому самоврядуванні і підпорядкування його адміністрації. Запровадження інституту земських начальників (1889) як носіїв дворянсько-поміщицького права з їх адміністративними, судовими і фінансовими функціями зводило нанівець селянське самоврядування.

Губернський апарат місцевого самоврядування залишався в силі до XX століття. Під час столипінської реакції (1907–1910) були відновлені надзвичайні методи управління. Посилилась роль поліцейських органів і станово-дворянських організацій (Рада об'єднаного дворянства). Після Лютневої революції 1917 року буржуазний Тимчасовий уряд зберіг усю систему губернських закладів. Губернатори були замінені губернськими комісарами (у повітах — ), проте з переважанням дворянсько-поміщицького складу. Одночасно з цим формувалася система Рад, яка протистояла місцевим владам Тимчасового уряду. Жовтнева революція, зберігши спочатку губернський поділ, ліквідувала весь старий губернський апарат і встановила нові органи радянської влади на чолі з губернськими виконкомами, яких обирали на губернському з'їзді Рад. Губернсько-територіальний поділ ліквідовано у 1924–1929 роках у зв'язку з районуванням СРСР і замінений поділом на області та краї, а пізніше й округи.

Кількість губерній Російської імперії в цілому швидко зросла в результаті розукрупнюючих реформ, які проводилися протягом XVIII століття. Вона досягала 51 в останній рік царювання Катерини II. Із приходом Павла I кількість губерній була скорочена до 42, але потім майже всі скасовані губернії були відновлені Олександром I. У подальшому за рахунок знову приєднаних земель їх кількість зросла до 81.

У 1917 році розпочався процес роздроблення старих губерній і з'явилося кілька нових радянських губерній. Якщо в межах РРФСР у 1917 році їх було 56, то на початку 1922 року — 72. У 1923—1929 роках усі вони поступово були замінені «великими» областями держпланівської сітки, і загальна кількість одиниць головної ланки (нових областей і країв) скоротилася в 1930 році до 13.

Список губерній Російської імперії і СРСР

  • Або-Бйорнеборзька (1811—14.10.1920), центр — Або (Турку)
  • Августовська (23.02.1837—1866), центр — Ломжа (1837—1844), Сувалки (1844—1867)
  • Азовська (18.12.1708—22.04.1725, 14.02.1775—30.03.1783), центр — Азов (18.12.1708—1711, 14.02.1775—30.03.1783), центр — Воронеж (1711—22.04.1725)
  • (26.08.1920—15.08.1928), центр — Акмолінськ (1920—1921), Петропавловськ (1921—1928)
  • Актюбінська (28.05.1921—18.06.1928), центр — Актюбінськ
  • Алтайська (24.04.1917—25.05.1925), центр — Барнаул
  • Амурська (1920—4.01.1926, до 1922 в складі Далекосхідної республіки), центр — Благовєщенськ
  • Архангелогородська (18.12.1708—25.01.1780), центр — Архангельськ
  • Архангельська (26.03.1784—14.01.1929), центр — Архангельськ
  • Астраханська (22.11.1717—5.05.1785, 12.12.1796—21.5.1928), центр — Астрахань
  • Бакинська (2.12.1859—27.04.1920), центр — Баку
  • Бессарабська (28.10.1873—27.11.1918), центр — Кишинів
  • Бєлгородська (1.03.1727—23.05.1779), центр — Бєлгород
  • Білоруська (12.12.1796—11.03.1802), центр — Вітебськ
  • Брацлавська (13.04.1793—1796), центр — Брацлав, Вінниця (тимчасово)
  • Брянська (1.04.1920—14.01.1929), центр — Брянськ
  • Букеєвська (1.07.1917—6.06.1925), центр — Урда
  • Вазаська (1811—14.10.1920), центр — Ваза
  • Варшавська (23.02.1837—18.03.1921), центр — Варшава
  • Виборзька (1744—1802, 1811—14.10.1920), центр — Виборг
  • Віленська (14.12.1795—6.02.1797, 9.09.1801—18.03.1921; у 1801—1840 — Литовсько-Віленська), центр — Вільно
  • Вітебська (11.03.1802—24.03.1924), центр — Вітебськ
  • Владимирська (1778—14.01.1929), центр — Владимир
  • Вознесенська (1795—1797), центр — Вознесенськ, Новомиргород (тимчасово)
  • Волинська (1.05.1795—31.07.1925), центр — Новоград-Волинський (1795—1804), Житомир (1804—1925)
  • Вологодська (12.12.1796—14.01.1929), центр — Вологда
  • Воронезька (22.04.1725—14.05.1928), центр — Воронеж
  • В'ятська (11.09.1780—14.01.1929), центр — В'ятка
  • Гандижанська (1918—27.04.1920), центр — Гянджа
  • Гомельська (11.07.1919—6.12.1926), центр — Гомель
  • Гродненська (9.09.1801—18.03.1921), центр — Гродно
  • Грузино-Імеретинська (1840—14.12.1846), центр — Тіфліс
  • Грузинська (9.09.1801—1840), центр — Тіфліс
  • Дербентська (14.12.1846—30.05.1860), центр — Дербент
  • Джетисуйська (27.10.1924—18.06.1928, в складі Киргизької АРСР), центр — Алма-Ата
  • Донецька (16.04.1920—31.07.1925), центр — Бахмут
  • Еріванська (9.06.1849—29.11.1920), центр — Ерівань
  • Естляндська (12.12.1796—2.02.1920), центр — Ревель
  • Єкатеринбурзька (15.07.1919—12.11.1923), центр — Єкатеринбург
  • Єлизаветпольська (19.02.1868—1918, перейменована на Гандижанську), центр — Єлизаветполь
  • Єнісейська (12.12.1822—25.05.1925), центр — Красноярськ
  • Забайкальська (1920—4.01.1926), центр — Чита
  • Запорізька (23.03.1921—21.10.1922), центр — Запоріжжя
  • Іваново-Вознесенська (20.06.1918—14.1.1929), центр — Іваново-Вознесенськ
  • Ізяславська (13.04.1793—1.05.1795), центр — Ізяславль
  • Інгерманландська (1708—1710, перейменована на Санкт-Петербурзьку), центр — Шліссельбург
  • Іркутська (19.10.1764—1783, 12.12.1796—28.06.1926), центр — Іркутськ
  • Кавказька (1785—1796, 15.11.1802—24.07.1822), центр — Єкатериноград (1785—1790), Астрахань (1790—1796), Георгієвськ (1802—1822)
  • Казанська (18.12.1708—27.05.1920), центр — Казань
  • Каліська (23.02.1837—1844, 1.01.1867—18.03.1921), центр — Каліш
  • Калузька (1776—1.10.1929), центр — Калуга
  • Камчатська (1920—4.01.1926, до 1922 в складі Далекосхідної республіки), центр — Петропавловськ-на-Камчатці
  • Катеринославська (30.03.1783—12.12.1796, 8.10.1802—31.07.1925), центр — Кременчук (1783—1789), Катеринослав (1789—1796, 1802—1925)
  • Келецька (1844, 1.01.1867—18.03.1921), центр — Кельці
  • Київська (18.12.1708—18.09.1781, 12.12.1796—31.07.1925), центр — Київ
  • Ковенська (18.12.1842—12.07.1920), центр — Ковно
  • Коливанська (1783—1796), центр — Коливань
  • Костромська (6.03.1778—14.1.1929), центр — Кострома
  • Краківська (23.02.1837—1844), центр — Кельці
  • Кременчуцька (16.05.1920—21.10.1922), центр — Кременчук
  • Кубано-Чорноморська (7.12.1920—13.02.1924), центр — Краснодар
  • Куопіоська (1811—14.10.1920), центр — Куопіо
  • Курляндська (12.12.1796—11.08.1920), центр — Мітава (Єлгава)
  • Курська (1779—14.05.1928), центр — Курськ
  • Кустанайська (28.05.1921—14.09.1925), центр — Кустанай
  • Кутаїська (14.12.1846—25.02.1921), центр — Кутаїс
  • Ленінградська (26.01.1924—1.08.1927), центр — Ленінград
  • Литовська (6.02.1797—9.09.1801), центр — Вільно
  • Ліфляндська (12.12.1796—11.08.1920), центр — Рига
  • Ломжинська (1.01.1867—18.03.1921), центр — Ломжа
  • Львівська (23.08.1914—9.06.1915), центр — Львів
  • Люблінська (23.02.1837—18.03.1921), центр — Люблін
  • Мазовецька (23.02.1837—1844), центр — Варшава
  • Малоросійська (1764—16.09.1781, 12.12.1796—27.02.1802), центр — Глухів (1764—1773), Козелець (1773–1775), Київ (1775—1781), Чернігів (1796—1802)
  • Мінська (13.04.1793—3.05.1795, 12.12.1796—18.03.1921), центр — Мінськ
  • Миколаївська (8.10.1802—15.05.1803, 16.04.1920—21.10.1922), центр — Миколаїв
  • Могильовська (1773—1796, 11.03.1802—11.07.1919, перейменована на Гомельську), центр — Могильов
  • Московська (18.12.1708—14.01.1929), центр — Москва
  • Мурманська (13.06.1921—1.08.1927), центр — Мурманськ
  • Нижньогородська (20.01.1714—1717, 29.05.1719—14.01.1929), центр — Нижній Новгород
  • Новгород-Сіверська (1781—1796), центр — Новгород-Сіверський
  • Новгородська (29.04.1727—24.08.1776, 12.12.1796—1.08.1927), центр — Новгород
  • Новоніколаєвська (13.06.1921—25.05.1925), центр — Новоніколаєвськ (Новосибірськ)
  • Новоросійська (24.03.1764—30.03.1783, 12.12.1796—8.10.1802), центр — Єлисаветград (1764—1765), Кременчук (1765—1783), Новоросійськ (1796—1802)
  • Нюландська (1811—14.10.1920), центр — Гельсінгфорс
  • Одеська (16.4.1920—1.8.1925), центр — Одеса
  • Олександрівська (16.04.1920—23.03.1921, перейменована на Запорізьку), центр — Олександрівськ
  • Олонецька (28.05.1784—12.12.1796, 9.09.1801—18.09.1922), центр — Петрозаводськ
  • Омська (27.08.1919—25.05.1925), центр — Омськ
  • Оренбурго-Тургайська (22.09.1920—28.05.1921), центр — Оренбург
  • Оренбурзька (15.03.1744—23.12.1781, 12.12.1796—22.09.1920, 28.05.1921—14.05.1928), центр — Оренбург (15.03.1744—23.12.1781, 5.05.1865—22.09.1920, 28.05.1921—14.05.1928), Уфа (12.12.1796—5.05.1865)
  • Орловська (5.09.1778—14.05.1928), центр — Орел
  • Пензенська (1780—5.03.1797, 9.09.1801—14.05.1928), центр — Пенза
  • Перемишльська (9.03.—21.05.1915), центр — Перемишль
  • Пермська (12.12.1796—12.11.1923), центр — Перм
  • Петроградська (18.08.1914—26.01.1924, перейменована на Ленінградську), центр — Петроград
  • Петроковська (1867—18.03.1921), центр — Петроков
  • Північно-Двінська (24.07.1918—14.01.1929), центр — Великий Устюг
  • Підляська (23.02.1837—1844), центр — Седлець
  • Плоцька (23.02.1837—18.03.1921), центр — Плоцьк
  • Подільська (1.05.1795—31.07.1925), центр — Кам'янець-Подільськ (1795—1914), Вінниця (1914—1925)
  • Полоцька (24.08.1776—12.12.1796), центр — Полоцьк
  • Полтавська (27.02.1802—31.07.1925), центр — Полтава
  • Приамурська (1.01.—1.10.1923), центр — Хабаровськ
  • Прибайкальська (1.01.—3.10.1923), центр —
  • Приморська (1920—4.01.1926, до 1922 в складі Далекосхідної республіки), центр — Владивосток
  • Псковська (28.05.1772—1.08.1927), центр — Опочка (1772—1776), Псков (1776—1927)
  • Радомська (1844—18.03.1921), центр — Радом
  • Ревельська (29.05.1719—12.12.1796, перейменована на Естляндську), центр — Ревель (Таллінн)
  • Рибінська (3.02.1921—15.02.1923), центр — Рибінськ
  • Ризька (1713—12.12.1796, перейменована на Естляндську), центр — Рига
  • Рязанська (24.08.1778—14.01.1929), центр — Рязань
  • Самарська (27.12.1850—14.05.1928), центр — Самара
  • Сандомирська (23.02.1837—1844), центр — Сандомир
  • Санкт-Петербурзька (1710—18.08.1914, перейменована на Петроградську), центр — Санкт-Петербург
  • Саратовська (7.11.1780-12.12.1796, 5.03.1797—21.05.1928), центр — Саратов
  • Седлецька (1.01.1867—1912), центр — Седлець
  • Семипалатинська (26.08.1920—15.08.1928), центр — Семипалатинськ
  • Сен-Міхельська (1811—14.10.1920), центр — Санкт-Міхель (Міккелі)
  • Сибірська (18.12.1708—19.01.1782), центр — Тобольськ
  • Симбірська (15.09.1780—9.05.1924), центр — Симбірськ
  • Сирдар'їнська (27.10.1924—15.08.1928, в складі Киргизької АРСР), центр — Чимкент
  • Слобідсько-Українська (28.07.1765—25.04.1780, 12.12.1796—5.12.1835, перейменована на Харківську), центр — Харків
  • Слонімська (1795—6.02.1797), центр — Слонім
  • Смоленська (18.12.1708—28.07.1713, 23.12.1775—14.01.1929), центр — Смоленськ
  • Ставропольська (2.05.1847—13.02.1924), центр — Ставрополь
  • Сталінградська (10.04.1925—21.05.1928), центр — Сталінград
  • Сувалкська (1.01.1867—18.03.1921), центр — Сувалки
  • Тавастгуська (1811—14.10.1920), центр — Тавастгус (Гяменлінна)
  • Таврійська (8.10.1802—18.10.1921), центр — Сімферополь
  • Тамбовська (16.09.1779—14.05.1928), центр — Тамбов
  • Тарнопольська (23.08.1914—2.08.1917), центр — Тарнополь
  • Тверська (25.11.1775—14.01.1929), центр — Твер
  • Терська (20.01.1921—13.02.1924), центр — Георгієвськ
  • Тіфліська (14.12.1846—25.02.1921), центр — Тіфліс
  • Тобольська (19.01.1782—27.08.1919, перейменована на Тюменську), центр — Тобольськ
  • Томська (26.02.1804—25.05.1925), центр — Томськ
  • Тульська (19.09.1777—14.01.1929), центр — Тула
  • Тургайська (28.05.—8.12.1921), центр — Оренбург
  • Тюменська (27.08.1919—12.11.1923), центр — Тюмень
  • Улеаборзька (1811—14.10.1920), центр — Улеаборг
  • Ульяновська (9.05.1924—14.05.1928), центр — Ульяновськ
  • Уральська (14.01.1924—15.08.1928), центр — Уральськ
  • Уфимська (5.05.1865—14.06.1922), центр — Уфа
  • Фінляндська (1802—1811, перейменована на ВИборзьку), центр — Виборг
  • Харківська (5.12.1835—31.07.1925), центр — Харків
  • Херсонська (15.05.1803—16.04.1920), центр — Херсон
  • Холмська (1912—18.03.1921), центр — Холм
  • Царицинська (29.03.1919—10.04.1925, перейменована на Сталінградську), центр — Царицин
  • Челябінська (27.08.1919—12.11.1923), центр — Челябінськ
  • Череповецька (10.06.1918—1.08.1927), центр — Череповець
  • Чернівецька (23.08.1914—2.08.1917), центр — Чернівці
  • Чернігівська (16.09.1781—12.12.1796, 27.02.1802—31.07.1925), центр — Чернігів
  • Чорноморська (23.05.1896—7.12.1920), центр — Новоросійськ
  • Шемахинська (14.12.1846—2.12.1859, перейменована на Бакинську), центр — Шемаха
  • Ярославська (12.12.1796—14.01.1929), центр — Ярославль

На правах губерній також існували:

  • Адаєвський повіт (Киргизька АРСР, 20.08.1920—19.06.1928)
  • Владивостоцьке воєнне губернаторство (Російська імперія, 28.04.1880—9.06.1888), центр — Владивосток
  • Місто Владикавказ (РРФСР, 7.07.1924—26.02.1925), центр — Владикавказ
  • Місто Грозний з околишніми нафтопромислами (РРФСР, 30.11.1922—13.02.1924), центр — Грозний
  • Сунженський козацький округ (РРФСР, 7.07.1924—26.02.1925), центр — Сунжа

Губернії Фінляндії

До 1997 року у Фінляндії існувало 12 губерній (утворені 1917 року).

  1. Аландські острови
  2. Васа
  3. Гяме
  4. Куопіо
  5. Кюмі
  6. Лапландія (Лаппі)
  7. Міккелі
  8. Оулу
  9. Північна Карелія (Похйойс-Кар'яла)
  10. Турку-Порі
  11. Усіма
  12. Центральна Фінляндія (Кескі-Суомі)

1997 року було утворено 6 губерній (ляні), у дужках зазначені губернії, з яких утворені.

  1. (Аландські острови); центр — Маріангаміна (Марієгамн)
  2. Західна Фінляндія (Васа, Турку-Порі, Центральна Фінляндія і частини Гяме (Пірканма)); центр — Турку (Обу)
  3. Лапландія (Лапландія); центр — Рованіємі
  4. Оулу (Оулу); центр — Оулу (Улеоборг)
  5. Південна Фінляндія (Усіма, Кюмі і частини Гяме); центр — (Тавастегус)
  6. Східна Фінляндія (Куопіо, Північна Карелія і Міккелі); центр — Міккелі (Санкт-Міхель)

Див. також

Примітки

  1. Майоров Максим. Етнічний склад українських губерній (за даними перепису населення Російської імперії 1897 р.) // Лікбез. Історичний фронт. — 25.07.2014.
  2. Бойко, Олена. Територія, кордони і адміністративно-територіальній поділ Української Держави гетьмана П. Скоропадського (1918) [ 18 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Регіональна історія України. Збірник наукових статей. — 2009. — Вип. 3. — С. 232.
  3. Бойко, Олена. Територія, кордони і адміністративно-територіальній поділ Української Держави гетьмана П. Скоропадського (1918) [ 18 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Регіональна історія України. Збірник наукових статей. — 2009. — Вип. 3. — С. 217—232.
  4. Або-Бйорнеборзька, Вазаська, Виборзька, Куопіоська, Нюландська, Сен-Міхельська, Тавастгуська, Улеаборзька і частина Архангельської губернії (Печенга) відійшли до Фінляндії за мирним договором 14 жовтня 1920 року.
  5. За іншими даними губернія утворена 17 (30) червня 1917 року. Включала Ойратську АО (з 1.06.1922)
  6. Варшавська, Каліська, Келецька, Ломжинська, Люблінська, Петроковська, Плоцька, Радомська, Сувалкська, Холмська і частини Віленської, Волинської, Гродненської та Мінської губерній відійшли до Польщі за мирним договором 18 березня 1921 року.
  7. Ковенська губернія і частини Гродненської та Віленської губерній відійшли до Литви за мирним договором 12 липня 1920 року.
  8. Курляндська губернія і частини Вітебської, Ліфляндської і Псковської губерній відійшли до Польщі за мирним договором 11 серпня 1920 року.
  9. Естляндська губернія і частини Ліфляндської, Петроградської і Псковської губерній відійшли до Естонії за мирним договором 2 лютого 1920 року.
  10. У дужках зазначені швецькі назви міст

Джерела та література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2014 Gube rniya visha odinicya administrativnogo podilu i miscevogo ustroyu Ukrayinskoyi Derzhavi 1918 u Finlyandiyi do 1997 roku u Rosijskij imperiyi yaka z yavilasya u XVIII stolitti pri Petri I u procesi formuvannya absolyutistskoyi derzhavi Guberniya lyani ye takozh administrativnoyu odiniceyu Finlyandiyi U deyakih krayinah guberniyi nazivayut governoratami GuberniyaKrayina Rosijska imperiya i SRSRDokument zapochatkuvannyaQ4329290 Chas data pochatku18 29 grudnya 1708 Guberniya u VikishovishiGuberniyi Ukrayinskoyi DerzhaviAdministrativno teritorialnij podil Ukrayinskoyi Derzhavi Zelena punktirna liniya teritorialni pretenziyi Uryad getmana Pavla Skoropadskogo skasuvav administrativno teritorialnu reformu Centralnoyi Radi j vikoristovuvav starij administrativno teritorialnij podil ukrayinskih zemel chasiv Rosijskoyi imperiyi Ukrayinska derzhava podilyalasya na 9 gubernij i 2 okrugi Teritorialna odinicya Centr Starosta Volinska guberniya Zhitomir D Andro Katerinoslavska guberniya Katerinoslav I Chernikov Kiyivska guberniya Kiyiv I Chartorizhskij Pavlo Andrianov Podilska guberniya Kam yanec Podilsk S Kiselov Poltavska guberniya Poltava S Ivanenko Yanovskij D G Harkivska guberniya Harkiv Petro Zaliskij Shidlovskij Sergij Hersonska guberniya Herson Semen Pishevich Holmska guberniya Brest Litovsk O Skoropis Joltuhovskij Chernigivska guberniya Chernigiv M Savickij Poliska okruga Mozir Petro Paton Tavrijska okruga Berdyansk Krimskij krajovij uryad Simferopol M Sulkevich Kubanska Narodna Respublika Katerinodar veli peregovori shodo priyednannya do Ukrayinskoyi Derzhavi na pravah avtonomiyi Ukrayinska derzhava listopad gruden 1918 Antiuryadovi povstannya Pohid Direktoriyi na Kiyiv Nastup polyakiv na Holmshinu j ZUNR Nastup bilshovikiv na Shidnu Ukrayinu Nastup rumuniv na Bukovinu Guberniyi ta okrugi ocholyuvali starosti yaki keruvali z gubernskih miskih centriv Stoliceyu bulo misto Kiyiv Z predstavnikami Krimskogo krajovogo uryadu ta Kubanskoyi narodnoyi respubliki velisya peregovori pro vhodzhennya do skladu Ukrayinskoyi derzhavi na pravah avtonomij RFIstoriya utvorennya Ukazom Petra I vid 18 29 grudnya 1708 roku teritoriya Rosijskogo carstva bula rozdilena na 8 gubernij Azovsku Arhangelogorodsku centr Arhangelskij gorod Ingermanlandsku centr Shlisselburg Kazansku Kiyivsku Moskovsku Sibirsku centr Tobolsk Smolensku Guberniyi ne podilyalis na poviti a skladalisya z mist i prileglih do nih zemel a takozh rozryadiv i prikaziv U 1710 1713 rokah voni buli podileni na payi U 1710 roci Ingermanlandska guberniya perejmenovana na Sankt Peterburzku yiyi centr pereneseno do Sankt Peterburga U 1711 roci centr Azovskoyi guberniyi pereneseno z Azova do Voronezha Guberniyi Rosijskoyi imperiyi v 1708 rociGuberniya Plosha tis km2 Kilkist dvoriv 1710 r Azovska 393 7 35 820Arhangelogorodska 1317 8 59 662Ingermanlandska 482 5 105 977Kazanska 1398 6 119 056Kiyivska 231 0 31 230Moskovska 128 6 190 770Sibirska 10 978 3 59 360Smolenska 85 4 35 130Zagalna plosha imperiyi 15 015 9 637 005Podil Rosijskoyi imperiyi na guberniyi v 1708 roci U 1713 roci na znovu priyednanih zemlyah bula stvorena Rizka guberniya U zv yazku z cim Smolenska guberniya bula skasovana a yiyi teritoriya rozdilena mizh Rizkoyu i Moskovskoyu guberniyami 20 31 sichnya 1714 roku z pivnichno zahidnih chastin Kazanskoyi guberniyi bula vidilena Nizhnogorodska guberniya centr Nizhnij Novgorod a 22 listopada 3 grudnya 1717 roku z pivdennoyi chastini Kazanskoyi guberniyi stvorena Astrahanska guberniya do yakoyi vvijshli mista Astrahan Simbirsk Samara Saratov Caricin Gur yev U tomu zh 1717 roci Nizhnogorodska guberniya bula skasovana yiyi teritoriya znovu vvijshla do Kazanskoyi Druga Petrivska reforma stala zdijsnyuvatisya ukazom vid 29 travnya 9 chervnya 1719 roku Za cim ukazom buli skasovani payi guberniyi buli podileni na provinciyi a ti na distrikti bula vidnovlena Nizhnogorodska i stvorena Revelska na priyednanih zemlyah u Pribaltici guberniya Astrahanska i Revelska guberniyi ne dililisya na provinciyi inshi 9 gubernij buli podileni na 47 provincij Na choli guberniyi stoyav gubernator provinciyi voyevoda distriktu zemskij komisar Zamist 20 gubernij do pochatku caryuvannya Katerini II utvoreno 40 gubernij iz naselennyam 300 400 tisyach revizkih dush v kozhnij do kincya caryuvannya za rahunok priyednanih teritorij bula 51 guberniya Guberniyi ob yednuvalisya v namisnictva v osnovnomu po dvi tri guberniyi podilyalisya na okrugi abo poviti z 20 30 tisyach dush po 12 15 na odnu guberniyu vsogo bulo blizko 500 povitiv Namisniki i gubernatori buli pidvidomchi Senatu i prokurorskomu naglyadu ocholyuvanomu general prokurorom Na choli povitu stoyav yakij obiravsya raz na tri roki povitovimi zborami dvoryan Najblizhchim pomichnikom gubernatora buv vice gubernator U XIX stolitti vidbuvayetsya rozmezhuvannya administrativno teritorialnih organizacij na 2 grupi na osnovnij teritoriyi Yevropejskoyi Rosiyi zberigayetsya zagalnogubernska organizaciya u 60 ti roki 51 guberniya na nacionalnih okolicyah stvoryuyutsya general gubernatorstva okrim Ostzejskogo krayu do yakogo vhodilo tri guberniyi Okrim cogo u drugij polovini XIX st na pochatku XX st bulo stvoreno 20 oblastej administrativnih odinic yaki vidpovidayut guberniyam Yak pravilo oblasti roztashovuvalis na prikordonnih teritoriyah Prodovzhuyetsya podalsha centralizaciya i byurokratizaciya miscevogo samovryaduvannya Vidbuvayetsya sproshennya miscevogo aparatu z posilennyam jogo pryamogo pidporyadkuvannya osobisto gubernatoru Reformi 1860 1870 ih rokiv osoblivo zemska miska i sudova zaprovadzhuvali burzhuaznij pochatok vibornogo vsestanovogo predstavnictva v organizaciyu miscevogo upravlinnya i sudu Viborni organi zemskogo samovryaduvannya u 34 guberniyah zaviduvali miscevim gospodarstvom u mistah miski dumi i upravi Zemska 1890 i miska 1892 kontrreformi posilili stanovo dvoryanske predstavnictvo v miscevomu samovryaduvanni i pidporyadkuvannya jogo administraciyi Zaprovadzhennya institutu zemskih nachalnikiv 1889 yak nosiyiv dvoryansko pomishickogo prava z yih administrativnimi sudovimi i finansovimi funkciyami zvodilo nanivec selyanske samovryaduvannya Gubernskij aparat miscevogo samovryaduvannya zalishavsya v sili do XX stolittya Pid chas stolipinskoyi reakciyi 1907 1910 buli vidnovleni nadzvichajni metodi upravlinnya Posililas rol policejskih organiv i stanovo dvoryanskih organizacij Rada ob yednanogo dvoryanstva Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku burzhuaznij Timchasovij uryad zberig usyu sistemu gubernskih zakladiv Gubernatori buli zamineni gubernskimi komisarami u povitah prote z perevazhannyam dvoryansko pomishickogo skladu Odnochasno z cim formuvalasya sistema Rad yaka protistoyala miscevim vladam Timchasovogo uryadu Zhovtneva revolyuciya zberigshi spochatku gubernskij podil likviduvala ves starij gubernskij aparat i vstanovila novi organi radyanskoyi vladi na choli z gubernskimi vikonkomami yakih obirali na gubernskomu z yizdi Rad Gubernsko teritorialnij podil likvidovano u 1924 1929 rokah u zv yazku z rajonuvannyam SRSR i zaminenij podilom na oblasti ta krayi a piznishe j okrugi Kilkist gubernij Rosijskoyi imperiyi v cilomu shvidko zrosla v rezultati rozukrupnyuyuchih reform yaki provodilisya protyagom XVIII stolittya Vona dosyagala 51 v ostannij rik caryuvannya Katerini II Iz prihodom Pavla I kilkist gubernij bula skorochena do 42 ale potim majzhe vsi skasovani guberniyi buli vidnovleni Oleksandrom I U podalshomu za rahunok znovu priyednanih zemel yih kilkist zrosla do 81 U 1917 roci rozpochavsya proces rozdroblennya starih gubernij i z yavilosya kilka novih radyanskih gubernij Yaksho v mezhah RRFSR u 1917 roci yih bulo 56 to na pochatku 1922 roku 72 U 1923 1929 rokah usi voni postupovo buli zamineni velikimi oblastyami derzhplanivskoyi sitki i zagalna kilkist odinic golovnoyi lanki novih oblastej i krayiv skorotilasya v 1930 roci do 13 Spisok gubernij Rosijskoyi imperiyi i SRSR Abo Bjorneborzka 1811 14 10 1920 centr Abo Turku Avgustovska 23 02 1837 1866 centr Lomzha 1837 1844 Suvalki 1844 1867 Azovska 18 12 1708 22 04 1725 14 02 1775 30 03 1783 centr Azov 18 12 1708 1711 14 02 1775 30 03 1783 centr Voronezh 1711 22 04 1725 26 08 1920 15 08 1928 centr Akmolinsk 1920 1921 Petropavlovsk 1921 1928 Aktyubinska 28 05 1921 18 06 1928 centr Aktyubinsk Altajska 24 04 1917 25 05 1925 centr Barnaul Amurska 1920 4 01 1926 do 1922 v skladi Dalekoshidnoyi respubliki centr Blagovyeshensk Arhangelogorodska 18 12 1708 25 01 1780 centr Arhangelsk Arhangelska 26 03 1784 14 01 1929 centr Arhangelsk Astrahanska 22 11 1717 5 05 1785 12 12 1796 21 5 1928 centr Astrahan Bakinska 2 12 1859 27 04 1920 centr Baku Bessarabska 28 10 1873 27 11 1918 centr Kishiniv Byelgorodska 1 03 1727 23 05 1779 centr Byelgorod Biloruska 12 12 1796 11 03 1802 centr Vitebsk Braclavska 13 04 1793 1796 centr Braclav Vinnicya timchasovo Bryanska 1 04 1920 14 01 1929 centr Bryansk Bukeyevska 1 07 1917 6 06 1925 centr Urda Vazaska 1811 14 10 1920 centr Vaza Varshavska 23 02 1837 18 03 1921 centr Varshava Viborzka 1744 1802 1811 14 10 1920 centr Viborg Vilenska 14 12 1795 6 02 1797 9 09 1801 18 03 1921 u 1801 1840 Litovsko Vilenska centr Vilno Vitebska 11 03 1802 24 03 1924 centr Vitebsk Vladimirska 1778 14 01 1929 centr Vladimir Voznesenska 1795 1797 centr Voznesensk Novomirgorod timchasovo Volinska 1 05 1795 31 07 1925 centr Novograd Volinskij 1795 1804 Zhitomir 1804 1925 Vologodska 12 12 1796 14 01 1929 centr Vologda Voronezka 22 04 1725 14 05 1928 centr Voronezh V yatska 11 09 1780 14 01 1929 centr V yatka Gandizhanska 1918 27 04 1920 centr Gyandzha Gomelska 11 07 1919 6 12 1926 centr Gomel Grodnenska 9 09 1801 18 03 1921 centr Grodno Gruzino Imeretinska 1840 14 12 1846 centr Tiflis Gruzinska 9 09 1801 1840 centr Tiflis Derbentska 14 12 1846 30 05 1860 centr Derbent Dzhetisujska 27 10 1924 18 06 1928 v skladi Kirgizkoyi ARSR centr Alma Ata Donecka 16 04 1920 31 07 1925 centr Bahmut Erivanska 9 06 1849 29 11 1920 centr Erivan Estlyandska 12 12 1796 2 02 1920 centr Revel Yekaterinburzka 15 07 1919 12 11 1923 centr Yekaterinburg Yelizavetpolska 19 02 1868 1918 perejmenovana na Gandizhansku centr Yelizavetpol Yenisejska 12 12 1822 25 05 1925 centr Krasnoyarsk Zabajkalska 1920 4 01 1926 centr Chita Zaporizka 23 03 1921 21 10 1922 centr Zaporizhzhya Ivanovo Voznesenska 20 06 1918 14 1 1929 centr Ivanovo Voznesensk Izyaslavska 13 04 1793 1 05 1795 centr Izyaslavl Ingermanlandska 1708 1710 perejmenovana na Sankt Peterburzku centr Shlisselburg Irkutska 19 10 1764 1783 12 12 1796 28 06 1926 centr Irkutsk Kavkazka 1785 1796 15 11 1802 24 07 1822 centr Yekaterinograd 1785 1790 Astrahan 1790 1796 Georgiyevsk 1802 1822 Kazanska 18 12 1708 27 05 1920 centr Kazan Kaliska 23 02 1837 1844 1 01 1867 18 03 1921 centr Kalish Kaluzka 1776 1 10 1929 centr Kaluga Kamchatska 1920 4 01 1926 do 1922 v skladi Dalekoshidnoyi respubliki centr Petropavlovsk na Kamchatci Katerinoslavska 30 03 1783 12 12 1796 8 10 1802 31 07 1925 centr Kremenchuk 1783 1789 Katerinoslav 1789 1796 1802 1925 Kelecka 1844 1 01 1867 18 03 1921 centr Kelci Kiyivska 18 12 1708 18 09 1781 12 12 1796 31 07 1925 centr Kiyiv Kovenska 18 12 1842 12 07 1920 centr Kovno Kolivanska 1783 1796 centr Kolivan Kostromska 6 03 1778 14 1 1929 centr Kostroma Krakivska 23 02 1837 1844 centr Kelci Kremenchucka 16 05 1920 21 10 1922 centr Kremenchuk Kubano Chornomorska 7 12 1920 13 02 1924 centr Krasnodar Kuopioska 1811 14 10 1920 centr Kuopio Kurlyandska 12 12 1796 11 08 1920 centr Mitava Yelgava Kurska 1779 14 05 1928 centr Kursk Kustanajska 28 05 1921 14 09 1925 centr Kustanaj Kutayiska 14 12 1846 25 02 1921 centr Kutayis Leningradska 26 01 1924 1 08 1927 centr Leningrad Litovska 6 02 1797 9 09 1801 centr Vilno Liflyandska 12 12 1796 11 08 1920 centr Riga Lomzhinska 1 01 1867 18 03 1921 centr Lomzha Lvivska 23 08 1914 9 06 1915 centr Lviv Lyublinska 23 02 1837 18 03 1921 centr Lyublin Mazovecka 23 02 1837 1844 centr Varshava Malorosijska 1764 16 09 1781 12 12 1796 27 02 1802 centr Gluhiv 1764 1773 Kozelec 1773 1775 Kiyiv 1775 1781 Chernigiv 1796 1802 Minska 13 04 1793 3 05 1795 12 12 1796 18 03 1921 centr Minsk Mikolayivska 8 10 1802 15 05 1803 16 04 1920 21 10 1922 centr Mikolayiv Mogilovska 1773 1796 11 03 1802 11 07 1919 perejmenovana na Gomelsku centr Mogilov Moskovska 18 12 1708 14 01 1929 centr Moskva Murmanska 13 06 1921 1 08 1927 centr Murmansk Nizhnogorodska 20 01 1714 1717 29 05 1719 14 01 1929 centr Nizhnij Novgorod Novgorod Siverska 1781 1796 centr Novgorod Siverskij Novgorodska 29 04 1727 24 08 1776 12 12 1796 1 08 1927 centr Novgorod Novonikolayevska 13 06 1921 25 05 1925 centr Novonikolayevsk Novosibirsk Novorosijska 24 03 1764 30 03 1783 12 12 1796 8 10 1802 centr Yelisavetgrad 1764 1765 Kremenchuk 1765 1783 Novorosijsk 1796 1802 Nyulandska 1811 14 10 1920 centr Gelsingfors Odeska 16 4 1920 1 8 1925 centr Odesa Oleksandrivska 16 04 1920 23 03 1921 perejmenovana na Zaporizku centr Oleksandrivsk Olonecka 28 05 1784 12 12 1796 9 09 1801 18 09 1922 centr Petrozavodsk Omska 27 08 1919 25 05 1925 centr Omsk Orenburgo Turgajska 22 09 1920 28 05 1921 centr Orenburg Orenburzka 15 03 1744 23 12 1781 12 12 1796 22 09 1920 28 05 1921 14 05 1928 centr Orenburg 15 03 1744 23 12 1781 5 05 1865 22 09 1920 28 05 1921 14 05 1928 Ufa 12 12 1796 5 05 1865 Orlovska 5 09 1778 14 05 1928 centr Orel Penzenska 1780 5 03 1797 9 09 1801 14 05 1928 centr Penza Peremishlska 9 03 21 05 1915 centr Peremishl Permska 12 12 1796 12 11 1923 centr Perm Petrogradska 18 08 1914 26 01 1924 perejmenovana na Leningradsku centr Petrograd Petrokovska 1867 18 03 1921 centr Petrokov Pivnichno Dvinska 24 07 1918 14 01 1929 centr Velikij Ustyug Pidlyaska 23 02 1837 1844 centr Sedlec Plocka 23 02 1837 18 03 1921 centr Plock Podilska 1 05 1795 31 07 1925 centr Kam yanec Podilsk 1795 1914 Vinnicya 1914 1925 Polocka 24 08 1776 12 12 1796 centr Polock Poltavska 27 02 1802 31 07 1925 centr Poltava Priamurska 1 01 1 10 1923 centr Habarovsk Pribajkalska 1 01 3 10 1923 centr Primorska 1920 4 01 1926 do 1922 v skladi Dalekoshidnoyi respubliki centr Vladivostok Pskovska 28 05 1772 1 08 1927 centr Opochka 1772 1776 Pskov 1776 1927 Radomska 1844 18 03 1921 centr Radom Revelska 29 05 1719 12 12 1796 perejmenovana na Estlyandsku centr Revel Tallinn Ribinska 3 02 1921 15 02 1923 centr Ribinsk Rizka 1713 12 12 1796 perejmenovana na Estlyandsku centr Riga Ryazanska 24 08 1778 14 01 1929 centr Ryazan Samarska 27 12 1850 14 05 1928 centr Samara Sandomirska 23 02 1837 1844 centr Sandomir Sankt Peterburzka 1710 18 08 1914 perejmenovana na Petrogradsku centr Sankt Peterburg Saratovska 7 11 1780 12 12 1796 5 03 1797 21 05 1928 centr Saratov Sedlecka 1 01 1867 1912 centr Sedlec Semipalatinska 26 08 1920 15 08 1928 centr Semipalatinsk Sen Mihelska 1811 14 10 1920 centr Sankt Mihel Mikkeli Sibirska 18 12 1708 19 01 1782 centr Tobolsk Simbirska 15 09 1780 9 05 1924 centr Simbirsk Sirdar yinska 27 10 1924 15 08 1928 v skladi Kirgizkoyi ARSR centr Chimkent Slobidsko Ukrayinska 28 07 1765 25 04 1780 12 12 1796 5 12 1835 perejmenovana na Harkivsku centr Harkiv Slonimska 1795 6 02 1797 centr Slonim Smolenska 18 12 1708 28 07 1713 23 12 1775 14 01 1929 centr Smolensk Stavropolska 2 05 1847 13 02 1924 centr Stavropol Stalingradska 10 04 1925 21 05 1928 centr Stalingrad Suvalkska 1 01 1867 18 03 1921 centr Suvalki Tavastguska 1811 14 10 1920 centr Tavastgus Gyamenlinna Tavrijska 8 10 1802 18 10 1921 centr Simferopol Tambovska 16 09 1779 14 05 1928 centr Tambov Tarnopolska 23 08 1914 2 08 1917 centr Tarnopol Tverska 25 11 1775 14 01 1929 centr Tver Terska 20 01 1921 13 02 1924 centr Georgiyevsk Tifliska 14 12 1846 25 02 1921 centr Tiflis Tobolska 19 01 1782 27 08 1919 perejmenovana na Tyumensku centr Tobolsk Tomska 26 02 1804 25 05 1925 centr Tomsk Tulska 19 09 1777 14 01 1929 centr Tula Turgajska 28 05 8 12 1921 centr Orenburg Tyumenska 27 08 1919 12 11 1923 centr Tyumen Uleaborzka 1811 14 10 1920 centr Uleaborg Ulyanovska 9 05 1924 14 05 1928 centr Ulyanovsk Uralska 14 01 1924 15 08 1928 centr Uralsk Ufimska 5 05 1865 14 06 1922 centr Ufa Finlyandska 1802 1811 perejmenovana na VIborzku centr Viborg Harkivska 5 12 1835 31 07 1925 centr Harkiv Hersonska 15 05 1803 16 04 1920 centr Herson Holmska 1912 18 03 1921 centr Holm Caricinska 29 03 1919 10 04 1925 perejmenovana na Stalingradsku centr Caricin Chelyabinska 27 08 1919 12 11 1923 centr Chelyabinsk Cherepovecka 10 06 1918 1 08 1927 centr Cherepovec Chernivecka 23 08 1914 2 08 1917 centr Chernivci Chernigivska 16 09 1781 12 12 1796 27 02 1802 31 07 1925 centr Chernigiv Chornomorska 23 05 1896 7 12 1920 centr Novorosijsk Shemahinska 14 12 1846 2 12 1859 perejmenovana na Bakinsku centr Shemaha Yaroslavska 12 12 1796 14 01 1929 centr Yaroslavl Na pravah gubernij takozh isnuvali Adayevskij povit Kirgizka ARSR 20 08 1920 19 06 1928 Vladivostocke voyenne gubernatorstvo Rosijska imperiya 28 04 1880 9 06 1888 centr Vladivostok Misto Vladikavkaz RRFSR 7 07 1924 26 02 1925 centr Vladikavkaz Misto Groznij z okolishnimi naftopromislami RRFSR 30 11 1922 13 02 1924 centr Groznij Sunzhenskij kozackij okrug RRFSR 7 07 1924 26 02 1925 centr SunzhaGuberniyi FinlyandiyiDo 1997 roku u Finlyandiyi isnuvalo 12 gubernij utvoreni 1917 roku Alandski ostrovi Vasa Gyame Kuopio Kyumi Laplandiya Lappi Mikkeli Oulu Pivnichna Kareliya Pohjojs Kar yala Turku Pori Usima Centralna Finlyandiya Keski Suomi 1997 roku bulo utvoreno 6 gubernij lyani u duzhkah zaznacheni guberniyi z yakih utvoreni Alandski ostrovi centr Mariangamina Mariyegamn Zahidna Finlyandiya Vasa Turku Pori Centralna Finlyandiya i chastini Gyame Pirkanma centr Turku Obu Laplandiya Laplandiya centr Rovaniyemi Oulu Oulu centr Oulu Uleoborg Pivdenna Finlyandiya Usima Kyumi i chastini Gyame centr Tavastegus Shidna Finlyandiya Kuopio Pivnichna Kareliya i Mikkeli centr Mikkeli Sankt Mihel Div takozhAdministrativno teritorialnij podil Rosijskoyi imperiyi Ukrayinski guberniyi v Rosijskij Imperiyi LyaniPrimitkiMajorov Maksim Etnichnij sklad ukrayinskih gubernij za danimi perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 r Likbez Istorichnij front 25 07 2014 Bojko Olena Teritoriya kordoni i administrativno teritorialnij podil Ukrayinskoyi Derzhavi getmana P Skoropadskogo 1918 18 listopada 2021 u Wayback Machine Regionalna istoriya Ukrayini Zbirnik naukovih statej 2009 Vip 3 S 232 Bojko Olena Teritoriya kordoni i administrativno teritorialnij podil Ukrayinskoyi Derzhavi getmana P Skoropadskogo 1918 18 listopada 2021 u Wayback Machine Regionalna istoriya Ukrayini Zbirnik naukovih statej 2009 Vip 3 S 217 232 Abo Bjorneborzka Vazaska Viborzka Kuopioska Nyulandska Sen Mihelska Tavastguska Uleaborzka i chastina Arhangelskoyi guberniyi Pechenga vidijshli do Finlyandiyi za mirnim dogovorom 14 zhovtnya 1920 roku Za inshimi danimi guberniya utvorena 17 30 chervnya 1917 roku Vklyuchala Ojratsku AO z 1 06 1922 Varshavska Kaliska Kelecka Lomzhinska Lyublinska Petrokovska Plocka Radomska Suvalkska Holmska i chastini Vilenskoyi Volinskoyi Grodnenskoyi ta Minskoyi gubernij vidijshli do Polshi za mirnim dogovorom 18 bereznya 1921 roku Kovenska guberniya i chastini Grodnenskoyi ta Vilenskoyi gubernij vidijshli do Litvi za mirnim dogovorom 12 lipnya 1920 roku Kurlyandska guberniya i chastini Vitebskoyi Liflyandskoyi i Pskovskoyi gubernij vidijshli do Polshi za mirnim dogovorom 11 serpnya 1920 roku Estlyandska guberniya i chastini Liflyandskoyi Petrogradskoyi i Pskovskoyi gubernij vidijshli do Estoniyi za mirnim dogovorom 2 lyutogo 1920 roku U duzhkah zaznacheni shvecki nazvi mistDzherela ta literaturaMarkova O Ye Guberniya 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 238 ISBN 966 00 0405 2

Дата публікації:
Топ