Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Каліш місто у південно східній частині Великопольського воєводства частина одне з найстаріших міст Польщі Каліш пол Kali

Каліш

Каліш

Каліш — місто у південно-східній частині Великопольського воєводства, частина , одне з найстаріших міст Польщі.

Каліш
пол. Kalisz
image image
Герб Прапор
image
Каліш
image
Основні дані
51°45′ пн. ш. 18°04′ сх. д. / 51.750° пн. ш. 18.067° сх. д. / 51.750; 18.067Координати: 51°45′ пн. ш. 18°04′ сх. д. / 51.750° пн. ш. 18.067° сх. д. / 51.750; 18.067
Країна Польща
Регіон Великопольське воєводство
Столиця для Каліська губернія, d, d, Q9206112? і d

Межує з

— сусідні нас. пункти
Ґміна Ґолухув, Ґміна Нове Скальмежице, Ґміна Ґодзеше-Вельке, Ґміна Опатувек, Ґміна Желязкув, Ґміна Блізанув ?
Магдебурзьке право 1253
Площа 69,42 км²
Населення 105386 (2011)
· густота 1556 (2008) осіб/км²
Агломерація 357 349
Висота НРМ 144 м
Міста-побратими Ерфурт (8 жовтня 1984)[4], Гамм, Сентендре, Гергюговард, Отмон, Престон (1989)[5], Мартін, Тонгерен, Адрія, Ла-Лув'єр, Мінськ, Кам'янець-Подільський, Саутгемптон
Телефонний код (48) 62
Часовий пояс і
Номери автомобілів PK
GeoNames 3096880
OSM ↑130971 ·R (Великопольське воєводство)
SIMC 0936569
Поштові індекси 62-800 до 62-821
Міська влада
Вебсайт kalisz.pl
Мапа
image Каліш у Вікісховищі

Історія

Середньовіччя

Каліш є одним із найстаріших міст Польщі. Водночас, твердження про те, що Каліш є найдавнішим польським містом з письмовою згадкою (згадка про поселення Заводіце, на місці якого і виник Каліш) не є доказовим, оскільки Каліш тримав статус міста лише в середині XIII ст. після отримання Магдебурзького права. Також немає жодних доказів того, що селище існувало під час великого переселення народів. У 1257 році сюди переніс свою резиденцію Болеслав Побожний. Статус столиці Великопольського князівства зобов'язував до певного розвитку і нового будівництва. 

1314–1793 — центральне місто Каліського воєводства Королівства Польського та Речі Посполитої.

Нові часи

Восени 1706 року неподалік міста відбулася масштабна битва між московсько-польсько-саксонським військом під командуванням князя Олександра Меншикова і польського короля Августа II з польсько-шведським військом під командуванням генерала Арвіда Марденфельда.

У 1793 році територія Калішського воєводства увійшла до складу провінції Південна Пруссія королівства Пруссія. У 1806 році під час Великопольського повстання місто було важливим центром польських повстанців. У 1807 році під час війни з Наполеоном Каліш опинився у складі Варшавського герцогства. У 1813 р. під час Каліської битви на Теніці саксонські війська VII корпусу Великої армії генерала Рейнера були розбиті російським корпусом генерала Фердінанда Вінцингероде. Російська імперія і Королівство Пруссія уклали Калішський договір, завдяки якому Пруссія приєдналася до коаліції проти Наполеона. У 1815 році місто територіально було приєднане до складу Російської імперії, не зважаючи на те, що інша частина Південної Польщі належала Пруссії. Каліш спочатку став центром Калішського воєводства (1816-1837) а згодом губернії (з 1837) і залишався в такому статусі аж до 1917 року. Від того періоду у місті залишилися споруди та будівлі, зведені в стилі класицизму і неокласицизму.

Каліш був багатонаціональним містом. У 1860 році населення міста налічувало 12 855 жителів, у тому числі 47% поляків, 34% євреїв і 19% німців.

У 1864 році була створена Каліська пожежна охорона — перша добровольна пожежна бригада в Королівстві Польща. У 1870 році виходила газета «Калішанін». У 1878 році було засновано фортепіанну фабрику Арнольда Фібігера, в 1887 році фортепіанну фабрику Теодора Беттінга, в 1892 році фабрику пряників і печива Казимира Міцковського. У 1890 році було завершено будівництво нової ратуші, в 1900 році було завершено будівництво нового муніципального театру, а в 1902 році було завершено будівництво будівлі Музичного товариства з концертним залом.

ХХ століття

На початку Першої світової війни, 2 серпня 1914 року, німецькі війська увійшли до Каліша без бою. У період з 7 по 22 серпня 1914 року, з невідомих причин  німецькі бомбардувальники зруйнували понад 80% міста і знищили майже все його населення: з 70 тисяч жителів в живих залишилося тільки 5 тисяч. В цей рік у Каліші німецьким урядом було засновано пересильний пункт для своїх військовиків, який розраховувався на 4 тис. осіб і мав необхідні побутові умови.

Український слід в Каліші

Після утворення Польської держави у Каліші колишній німецький пересильний пункт був перетворений на табір для інтернованих вояків Армії УНР. У грудні 1920 року до табору направили 3-тю Залізну стрілецьку дивізію Армії УНР, невдовзі – 2-гу Волинську. Восени 1921 року були утворені військовий шпиталь та міністерство УНР на чолі з генералом-хорунжим Андрієм Вовком та групою вищого командного складу Армії Української Народної Республіки.

У таборі діяли: курси для малописьменних, лекторій широкої тематики для вояків, бібліотека, історичні комісії в дивізіях, стрілецькі оркестри і хори, школа українського танцю під керівництвом В. Авраменка. Культурно-освітницькі відділи частини видавали часописи «Залізний стрілець», «Нове слово», «За Україну», «Джерело», «Сич», журнали «Військовий вісник», «Веселка»; було створено Літературно-артистичне товариство, під орудою якого працювали Драматичне товариство ім. М. Садовського та культурний центр «Хата козака».

Товариство «Просвіта» організувало в таборі початкову школу ім. С. Петлюри (вона функціонувала до 1939). З ініціативи генерала Олександра Загродського 1921 р. засновано гімназію ім. Т. Шевченка (діяла до 1937) та Вчительську громаду.

Створене в 1922 р. видавництво «Чорномор» друкувало мемуари воєначальників Армії УНР, військово-історичного журналу «Табор» (1923–26), пізніше — військово-історичний журнали «Український інвалід» (1925—1930) та «За державність» (1929—1936).

До 1921 до табору була переведена Спільна юнацька школа, яка здійснила три випуски. При 3-й дивізії працювала школа старшини і військових урядовців. Від 1921 діяли курси Генштабу Армії УНР. 1922 створено Військову електротехнічну школу Армії УНР.

Табір інтернованих було ліквідовано в 1924 р., його мешканцям надали статус політемігрантів. Пізніше продовжувала функціонувати певний період Українська Станиця. На Станиці діяли товариство вояків Армії УНР, Спілка інвалідів, українська початкова школа, гімназія, видавництво, що продовжувало випускати журнали «Табор» та «За державність».

Міжвоєнна історія міста

У міжвоєнний період в Каліші розміщувалися гарнізон підрозділів 25-ї піхотної дивізії під командуванням генерала Францішка Альтера, у тому числі 25 Легкий артилерійський полк, та 29 стрілецький полк Каньоскій.

9 лютого 1926 року, під час страйку безробітних у Каліші, відбулися сутички з поліцією і армією. У результаті було вбито 9 осіб, 60 поранених.

Друга світова війна

У 1939 році у місті мешкало  81,052 мешканців. Під час Другої світової війни Каліш залишався на території Республіки Польща, приєднаної до Третього рейху, у складі Рейсгау Вартеланд. У цьому році було створено Каліське регентство, що охоплював південно-східну частину Познанського та Лодзинського воєводства. У 1940 році зареєстрований офіс округу був переведений до Лодзі, а у 1941 році Каліш опинився у складі Лодзинського регенства. Внаслідок німецької окупації населення міста зменшилося з 80 тис. до 20 тис. осіб. 

Післявоєнні роки

У 1945—1949 роках у Каліші знаходився штаб 4-ї Поморської дивізії ім. Яна Кілінського. Після війни почала розвиватися харчова, швейна, хімічна, метало- та текстильна промисловість (виробництво плюшу, оксамиту, фіранок і мережива). У 1954 році була міська археологічна станція на базі Інституту Історії Матеріальної Культури Польської Академії Наук. У 1960 році було засновано Педагогічний коледж ім. Марії Конопницької.

У 1961 році відбулися Перші театральні збори, у 1962 році було відновлено музичне товариство, в 1969 році відбувся 1-й польський фестиваль «Awangardy Beatowej» та перший польський фестиваль рок-музики.

У 1974 році була відкрита філармонія, у тому ж році відбувся 1-й Міжнародний фестиваль джазу.

У 1987 році було засновано Каліське бульварне господарство, а в 1999 році була заснована Державна вища професійно-технічна школа. Після адміністративного поділу в 1998 році Каліш став частиною Великопольського воєводства. 

4 червня 1997 року, під час шостого апостольського візиту до Польщі, папа Іван Павло II відвідав Каліш.

У 2005 році Асоціація розвитку регіону запропонувала проект утворення Центальнопольського воєводства зі Східно-центральних регірнів. У 2010 році в Каліші відбувся VIII Конгрес польських міст.

30 листопада 2015 року була ліквідована в'язниця в історичній будівлі на вул. Лодзькій, яка діяла починаючи з 1846 року.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 49062 9334 33839 5889
Жінки 56324 9039 32633 14652
Разом 105386 18373 66472 20541

Відомі люди

Народилися

Проживали

Померли

Міста-партнери

Має партнерські зв'язки з українським містом:

Фотографії

  • image
  • image
  • image
    Ринок
  • image
    Ратуша
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image

Див. також

Примітки

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  3. Л. Вейнберг Калиш // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XIV. — С. 40–41.
    d:Track:Q4105994d:Track:Q602358d:Track:Q24430639d:Track:Q19908137d:Track:Q656d:Track:Q23892921
  4. https://www.erfurt.de/ef/de/rathaus/sv/partner/109294.html
  5. https://www.preston.gov.uk/towntwinning?ccp=true
  6. . Архів оригіналу за 13 січня 2019. Процитовано 12 січня 2019.
  7. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  8. Łubieński Stanisław herbu Pomian (1573—1640) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. — tom XVIII/4, zeszyt 79. — S. 498. (пол.)

Джерела

  • Władysław Rusiński: Życie codzienne w Kaliszu w dobie Oświecenia. Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 1988, s. 10. .
  • Bolesław Szczepański: Wschodnia część Wielkopolski w latach 1815–1918. W: Dzieje Wielkopolski. Witold Jakóbczyk (red.). T. 2: Lata 1793–1918. Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 1973, s. 852.
  • Janusz Dolata, Wiesław Maik: Układ osadniczy. W: Województwo kaliskie. Stanisława Zajchowska (red.). Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 1979, s. 160–165. .
  • Wojciech Kriegseisen, Sejmiki Rzeczypospolitej szlacheckiej w XVII i XVIII wieku, Warszawa 1991, s. 29.
  • Kronika wielkopolska. przekład: Kazimierz Abgarowicz, wstęp i komentarze: Brygida Kürbisówna. Kraków: PWN, 2010. ​​.
  • Tadeusz Chrzanowski, „Kalisz”, Sport i Turystyka, Warszawa 1978.
  • „Kodeks dyplomatyczny Wielkopolski”, tom I, Biblioteka Kórnicka, Poznań 1877, s. 475–479.
  • Ziąbka L., Ze świata Celtów: Kaliskie w kręgu wpływów europejskiej cywilizacji celtyckiej, Kalisz 2003.
  • Marcin Rudnicki, Leszek Ziąbka: Moneta celtycka z Kalisza-Piwonic a początki dziejów mennictwa na ziemiach Polski. W: Od Kalisii do Kalisza. Skarby doliny Prosny. Stanisław Suchodolski (red.), Michał Zawadzki (red.). Warszawa: Zamek Królewski w Warszawie, 2010, s. 14. .
  • prof. Tadeusz Baranowski: Gród w Kaliszu – badania, odkrycia, interpretacje. W: Instytut Archeologii i Etnologii PAN, Rada Miejska Kalisza: Kalisz Wczesnośredniowieczny. Materiały sesji Kalisz 15.06.1998r. Kalisz: 1998, s. 39. .
  • Grażyna Schlender: Kalisz i region kaliski. 260 pytań i odpowiedzi. Kalisz: Archiwum Państwowe w Kaliszu, 2010, s. 10. .
  • Władysław Kościelniak: Leksykon kaliski. Kalisz: Edytor, 2008, s. 81–82, 87. .
  • Tadeusz Baranowski, Edward Pudełko, Jerzy Aleksander Splitt: Pradzieje i wczesne średniowiecze regionu kaliskiego. Kalisz: Muzeum Okręgowe Ziemi Kaliskiej w Kaliszu, 2003, s. 91. .
  • Andrzej Buko: Archeologia Polski wczesnośredniowiecznej : odkrycia, hipotezy, interpretacje. Warszawa: Wydawnictwo „Trio”, 2005, s. 187–190, 387–392. .
  • Bożena Szal-Truszkowska: Czy Kalisz był kolebką Piastów?. kalisz.naszemiasto.pl, 2010-01-05. [dostęp 2018-09-29].
  • Andrzej Buko: Archeologia Polski wczesnośredniowiecznej. Odkrycia, hipotezy, interpretacje. Warszawa: Wydawnictwo Trio, 2005, s. 180. .
  • Civitates Principales: wybrane ośrodki władzy w Polsce wczesnośredniowiecznej: katalog wystawy, red. Tomasz Janiak, Dariusz Stryniak. Gniezno: Muzeum Początków Państwa Polskiego w Gnieźnie, 1998. ​​.
  • Stanisław Szczur: Historia Polski. Średniowiecze. Kraków: Wydawnictwo Literackie, 2002, s. 150. .
  • Tomasz Ratajczak, Od grodu do zamku. XIII-wieczne rezydencje piastowskie w Wielkopolsce / From a stronghold to a castle. 13th-century Piasts’ residences in Wielkopolska, [w:] Studia nad dawną Polską, Gniezno 2009 [dostęp 2018-05-24] (ang.).
  • Zbyszko Górczak: Najstarsze lokacje miejskie w Wielkopolsce (do 1314 r.), Poznań 2002, s. 104.
  • Janusz Tomala: Kalisz – miasto lokacyjne w XIII-XVIII wieku. Studium archeologiczno-architektoniczne. Kalisz: Edytor, 2004, s. 47. .
  • Władysław Kościelniak, Krzysztof Walczak, Kronika miasta Kalisza, Kalisz: Kaliskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk, 1989.
  • Stan Lewicki, Historja handlu w Polsce na tle przywilejów handlowych : (prawo składu), Warszawa 1920, s.132.
  • Bolesław Markowski, Administracja skarbowa w Polsce, Warszawa 1931, s. 29.
  • Anna Plenzler: Szlak kultury żydowskiej w Wielkopolsce. Poznań: Wielkopolska Organizacja Turystyczna, 2011, s. 13. .
  • Zabytki urbanistyki i architektury w Polsce. Odbudowa i konserwacja. T. 1: Miasta historyczne. Warszawa: Wydawnictwo Arkady, 1986, s. 166. .

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Kalisz

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kalish misto u pivdenno shidnij chastini Velikopolskogo voyevodstva chastina odne z najstarishih mist Polshi Kalish pol KaliszGerb PraporKalishOsnovni dani51 45 pn sh 18 04 sh d 51 750 pn sh 18 067 sh d 51 750 18 067 Koordinati 51 45 pn sh 18 04 sh d 51 750 pn sh 18 067 sh d 51 750 18 067Krayina PolshaRegion Velikopolske voyevodstvoStolicya dlya Kaliska guberniya d d Q9206112 i dMezhuye z susidni nas punktiGmina Goluhuv Gmina Nove Skalmezhice Gmina Godzeshe Velke Gmina Opatuvek Gmina Zhelyazkuv Gmina Blizanuv Magdeburzke pravo 1253Plosha 69 42 km Naselennya 105386 2011 gustota 1556 2008 osib km Aglomeraciya 357 349Visota NRM 144 mMista pobratimi Erfurt 8 zhovtnya 1984 4 Gamm Sentendre Gergyugovard Otmon Preston 1989 5 Martin Tongeren Adriya La Luv yer Minsk Kam yanec Podilskij SautgemptonTelefonnij kod 48 62Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv PKGeoNames 3096880OSM 130971 R Velikopolske voyevodstvo SIMC 0936569Poshtovi indeksi 62 800 do 62 821Miska vladaVebsajt kalisz plMapa Kalish u VikishovishiIstoriyaSerednovichchya Kalish ye odnim iz najstarishih mist Polshi Vodnochas tverdzhennya pro te sho Kalish ye najdavnishim polskim mistom z pismovoyu zgadkoyu zgadka pro poselennya Zavodice na misci yakogo i vinik Kalish ne ye dokazovim oskilki Kalish trimav status mista lishe v seredini XIII st pislya otrimannya Magdeburzkogo prava Takozh nemaye zhodnih dokaziv togo sho selishe isnuvalo pid chas velikogo pereselennya narodiv U 1257 roci syudi perenis svoyu rezidenciyu Boleslav Pobozhnij Status stolici Velikopolskogo knyazivstva zobov yazuvav do pevnogo rozvitku i novogo budivnictva 1314 1793 centralne misto Kaliskogo voyevodstva Korolivstva Polskogo ta Rechi Pospolitoyi Novi chasi Voseni 1706 roku nepodalik mista vidbulasya masshtabna bitva mizh moskovsko polsko saksonskim vijskom pid komanduvannyam knyazya Oleksandra Menshikova i polskogo korolya Avgusta II z polsko shvedskim vijskom pid komanduvannyam generala Arvida Mardenfelda U 1793 roci teritoriya Kalishskogo voyevodstva uvijshla do skladu provinciyi Pivdenna Prussiya korolivstva Prussiya U 1806 roci pid chas Velikopolskogo povstannya misto bulo vazhlivim centrom polskih povstanciv U 1807 roci pid chas vijni z Napoleonom Kalish opinivsya u skladi Varshavskogo gercogstva U 1813 r pid chas Kaliskoyi bitvi na Tenici saksonski vijska VII korpusu Velikoyi armiyi generala Rejnera buli rozbiti rosijskim korpusom generala Ferdinanda Vincingerode Rosijska imperiya i Korolivstvo Prussiya uklali Kalishskij dogovir zavdyaki yakomu Prussiya priyednalasya do koaliciyi proti Napoleona U 1815 roci misto teritorialno bulo priyednane do skladu Rosijskoyi imperiyi ne zvazhayuchi na te sho insha chastina Pivdennoyi Polshi nalezhala Prussiyi Kalish spochatku stav centrom Kalishskogo voyevodstva 1816 1837 a zgodom guberniyi z 1837 i zalishavsya v takomu statusi azh do 1917 roku Vid togo periodu u misti zalishilisya sporudi ta budivli zvedeni v stili klasicizmu i neoklasicizmu Kalish buv bagatonacionalnim mistom U 1860 roci naselennya mista nalichuvalo 12 855 zhiteliv u tomu chisli 47 polyakiv 34 yevreyiv i 19 nimciv U 1864 roci bula stvorena Kaliska pozhezhna ohorona persha dobrovolna pozhezhna brigada v Korolivstvi Polsha U 1870 roci vihodila gazeta Kalishanin U 1878 roci bulo zasnovano fortepiannu fabriku Arnolda Fibigera v 1887 roci fortepiannu fabriku Teodora Bettinga v 1892 roci fabriku pryanikiv i pechiva Kazimira Mickovskogo U 1890 roci bulo zaversheno budivnictvo novoyi ratushi v 1900 roci bulo zaversheno budivnictvo novogo municipalnogo teatru a v 1902 roci bulo zaversheno budivnictvo budivli Muzichnogo tovaristva z koncertnim zalom HH stolittya Na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni 2 serpnya 1914 roku nimecki vijska uvijshli do Kalisha bez boyu U period z 7 po 22 serpnya 1914 roku z nevidomih prichin nimecki bombarduvalniki zrujnuvali ponad 80 mista i znishili majzhe vse jogo naselennya z 70 tisyach zhiteliv v zhivih zalishilosya tilki 5 tisyach V cej rik u Kalishi nimeckim uryadom bulo zasnovano peresilnij punkt dlya svoyih vijskovikiv yakij rozrahovuvavsya na 4 tis osib i mav neobhidni pobutovi umovi Ukrayinskij slid v Kalishi Pislya utvorennya Polskoyi derzhavi u Kalishi kolishnij nimeckij peresilnij punkt buv peretvorenij na tabir dlya internovanih voyakiv Armiyi UNR U grudni 1920 roku do taboru napravili 3 tyu Zaliznu strilecku diviziyu Armiyi UNR nevdovzi 2 gu Volinsku Voseni 1921 roku buli utvoreni vijskovij shpital ta ministerstvo UNR na choli z generalom horunzhim Andriyem Vovkom ta grupoyu vishogo komandnogo skladu Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki U tabori diyali kursi dlya malopismennih lektorij shirokoyi tematiki dlya voyakiv biblioteka istorichni komisiyi v diviziyah strilecki orkestri i hori shkola ukrayinskogo tancyu pid kerivnictvom V Avramenka Kulturno osvitnicki viddili chastini vidavali chasopisi Zaliznij strilec Nove slovo Za Ukrayinu Dzherelo Sich zhurnali Vijskovij visnik Veselka bulo stvoreno Literaturno artistichne tovaristvo pid orudoyu yakogo pracyuvali Dramatichne tovaristvo im M Sadovskogo ta kulturnij centr Hata kozaka Tovaristvo Prosvita organizuvalo v tabori pochatkovu shkolu im S Petlyuri vona funkcionuvala do 1939 Z iniciativi generala Oleksandra Zagrodskogo 1921 r zasnovano gimnaziyu im T Shevchenka diyala do 1937 ta Vchitelsku gromadu Stvorene v 1922 r vidavnictvo Chornomor drukuvalo memuari voyenachalnikiv Armiyi UNR vijskovo istorichnogo zhurnalu Tabor 1923 26 piznishe vijskovo istorichnij zhurnali Ukrayinskij invalid 1925 1930 ta Za derzhavnist 1929 1936 Do 1921 do taboru bula perevedena Spilna yunacka shkola yaka zdijsnila tri vipuski Pri 3 j diviziyi pracyuvala shkola starshini i vijskovih uryadovciv Vid 1921 diyali kursi Genshtabu Armiyi UNR 1922 stvoreno Vijskovu elektrotehnichnu shkolu Armiyi UNR Tabir internovanih bulo likvidovano v 1924 r jogo meshkancyam nadali status politemigrantiv Piznishe prodovzhuvala funkcionuvati pevnij period Ukrayinska Stanicya Na Stanici diyali tovaristvo voyakiv Armiyi UNR Spilka invalidiv ukrayinska pochatkova shkola gimnaziya vidavnictvo sho prodovzhuvalo vipuskati zhurnali Tabor ta Za derzhavnist Mizhvoyenna istoriya mista U mizhvoyennij period v Kalishi rozmishuvalisya garnizon pidrozdiliv 25 yi pihotnoyi diviziyi pid komanduvannyam generala Francishka Altera u tomu chisli 25 Legkij artilerijskij polk ta 29 strileckij polk Kanoskij 9 lyutogo 1926 roku pid chas strajku bezrobitnih u Kalishi vidbulisya sutichki z policiyeyu i armiyeyu U rezultati bulo vbito 9 osib 60 poranenih Druga svitova vijna U 1939 roci u misti meshkalo 81 052 meshkanciv Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Kalish zalishavsya na teritoriyi Respubliki Polsha priyednanoyi do Tretogo rejhu u skladi Rejsgau Varteland U comu roci bulo stvoreno Kaliske regentstvo sho ohoplyuvav pivdenno shidnu chastinu Poznanskogo ta Lodzinskogo voyevodstva U 1940 roci zareyestrovanij ofis okrugu buv perevedenij do Lodzi a u 1941 roci Kalish opinivsya u skladi Lodzinskogo regenstva Vnaslidok nimeckoyi okupaciyi naselennya mista zmenshilosya z 80 tis do 20 tis osib Pislyavoyenni roki U 1945 1949 rokah u Kalishi znahodivsya shtab 4 yi Pomorskoyi diviziyi im Yana Kilinskogo Pislya vijni pochala rozvivatisya harchova shvejna himichna metalo ta tekstilna promislovist virobnictvo plyushu oksamitu firanok i merezhiva U 1954 roci bula miska arheologichna stanciya na bazi Institutu Istoriyi Materialnoyi Kulturi Polskoyi Akademiyi Nauk U 1960 roci bulo zasnovano Pedagogichnij koledzh im Mariyi Konopnickoyi U 1961 roci vidbulisya Pershi teatralni zbori u 1962 roci bulo vidnovleno muzichne tovaristvo v 1969 roci vidbuvsya 1 j polskij festival Awangardy Beatowej ta pershij polskij festival rok muziki U 1974 roci bula vidkrita filarmoniya u tomu zh roci vidbuvsya 1 j Mizhnarodnij festival dzhazu U 1987 roci bulo zasnovano Kaliske bulvarne gospodarstvo a v 1999 roci bula zasnovana Derzhavna visha profesijno tehnichna shkola Pislya administrativnogo podilu v 1998 roci Kalish stav chastinoyu Velikopolskogo voyevodstva 4 chervnya 1997 roku pid chas shostogo apostolskogo vizitu do Polshi papa Ivan Pavlo II vidvidav Kalish U 2005 roci Asociaciya rozvitku regionu zaproponuvala proekt utvorennya Centalnopolskogo voyevodstva zi Shidno centralnih regirniv U 2010 roci v Kalishi vidbuvsya VIII Kongres polskih mist 30 listopada 2015 roku bula likvidovana v yaznicya v istorichnij budivli na vul Lodzkij yaka diyala pochinayuchi z 1846 roku DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vikCholoviki 49062 9334 33839 5889Zhinki 56324 9039 32633 14652Razom 105386 18373 66472 20541Vidomi lyudiNarodilisya Gengel Georgij 1657 1727 pismennik polemist teolog yezuyit Zdzislava Sosnicka polska spivachka aktorka i kompozitor narodilasya u Kalishi Stanislav Lubenskij polskij yepiskop Rimo katolickoyi cerkvi istorik navchavsya u miscevomu kolegiumi shkoli yezuyitiv Mechislav Smoravinskij brigadnij general Vijska Polskogo rozstrilyanij v Katini 1940 roku Prozhivali Bogun Onikij Timofijovich ukrayinskij vijskovij gromadsko politichnij diyach administrativnij starshina Armiyi UNR Nechuj Levickij Ivan Semenovich pismennik vikladav u miscevij gimnaziyi u 1860 h rr Pomerli Bazilskij Gavrilo Makarovich general horunzhij Armiyi UNR Dyadyusha Sergij Ivanovich general poruchnik Armiyi UNR v o Vijskovogo ministra UNR pohovanij u Kalishi Yelchaninov Mikola Ivanovich polkovnik Armiyi UNR pomer i pohovanij u Kalishi Leontyev Boris Mihajlovich polkovnik medichnoyi sluzhbi Diyevoyi Armiyi UNR Mista partneriMaye partnerski zv yazki z ukrayinskim mistom Kam yanec PodilskijFotografiyiRinok RatushaDiv takozhKalish tabir internovanih KalushPrimitkiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Naselennya plosha ta gustota za danimi Centralnogo statistichnogo ofisu Polshi Powierzchnia i ludnosc w przekroju terytorialnym w 2007 1 L Vejnberg Kalish Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1895 T XIV S 40 41 d Track Q4105994d Track Q602358d Track Q24430639d Track Q19908137d Track Q656d Track Q23892921 https www erfurt de ef de rathaus sv partner 109294 html https www preston gov uk towntwinning ccp true Arhiv originalu za 13 sichnya 2019 Procitovano 12 sichnya 2019 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Lubienski Stanislaw herbu Pomian 1573 1640 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1973 tom XVIII 4 zeszyt 79 S 498 pol DzherelaWladyslaw Rusinski Zycie codzienne w Kaliszu w dobie Oswiecenia Poznan Wydawnictwo Poznanskie 1988 s 10 ISBN 83 210 0695 7 Boleslaw Szczepanski Wschodnia czesc Wielkopolski w latach 1815 1918 W Dzieje Wielkopolski Witold Jakobczyk red T 2 Lata 1793 1918 Poznan Wydawnictwo Poznanskie 1973 s 852 Janusz Dolata Wieslaw Maik Uklad osadniczy W Wojewodztwo kaliskie Stanislawa Zajchowska red Poznan Wydawnictwo Poznanskie 1979 s 160 165 ISBN 83 210 0043 6 Wojciech Kriegseisen Sejmiki Rzeczypospolitej szlacheckiej w XVII i XVIII wieku Warszawa 1991 s 29 Kronika wielkopolska przeklad Kazimierz Abgarowicz wstep i komentarze Brygida Kurbisowna Krakow PWN 2010 ISBN 978 83 242 1275 0 Tadeusz Chrzanowski Kalisz Sport i Turystyka Warszawa 1978 Kodeks dyplomatyczny Wielkopolski tom I Biblioteka Kornicka Poznan 1877 s 475 479 Ziabka L Ze swiata Celtow Kaliskie w kregu wplywow europejskiej cywilizacji celtyckiej Kalisz 2003 Marcin Rudnicki Leszek Ziabka Moneta celtycka z Kalisza Piwonic a poczatki dziejow mennictwa na ziemiach Polski W Od Kalisii do Kalisza Skarby doliny Prosny Stanislaw Suchodolski red Michal Zawadzki red Warszawa Zamek Krolewski w Warszawie 2010 s 14 ISBN 83 899 5917 1 prof Tadeusz Baranowski Grod w Kaliszu badania odkrycia interpretacje W Instytut Archeologii i Etnologii PAN Rada Miejska Kalisza Kalisz Wczesnosredniowieczny Materialy sesji Kalisz 15 06 1998r Kalisz 1998 s 39 ISBN 83 85463 72 0 Grazyna Schlender Kalisz i region kaliski 260 pytan i odpowiedzi Kalisz Archiwum Panstwowe w Kaliszu 2010 s 10 ISBN 978 83 927408 1 0 Wladyslaw Koscielniak Leksykon kaliski Kalisz Edytor 2008 s 81 82 87 ISBN 978 83 60579 31 2 Tadeusz Baranowski Edward Pudelko Jerzy Aleksander Splitt Pradzieje i wczesne sredniowiecze regionu kaliskiego Kalisz Muzeum Okregowe Ziemi Kaliskiej w Kaliszu 2003 s 91 ISBN 83 88042 23 8 Andrzej Buko Archeologia Polski wczesnosredniowiecznej odkrycia hipotezy interpretacje Warszawa Wydawnictwo Trio 2005 s 187 190 387 392 ISBN 83 7436 023 2 Bozena Szal Truszkowska Czy Kalisz byl kolebka Piastow kalisz naszemiasto pl 2010 01 05 dostep 2018 09 29 Andrzej Buko Archeologia Polski wczesnosredniowiecznej Odkrycia hipotezy interpretacje Warszawa Wydawnictwo Trio 2005 s 180 ISBN 83 7436 023 2 Civitates Principales wybrane osrodki wladzy w Polsce wczesnosredniowiecznej katalog wystawy red Tomasz Janiak Dariusz Stryniak Gniezno Muzeum Poczatkow Panstwa Polskiego w Gnieznie 1998 ISBN 83 906800 2 5 Stanislaw Szczur Historia Polski Sredniowiecze Krakow Wydawnictwo Literackie 2002 s 150 ISBN 83 08 03272 9 Tomasz Ratajczak Od grodu do zamku XIII wieczne rezydencje piastowskie w Wielkopolsce From a stronghold to a castle 13th century Piasts residences in Wielkopolska w Studia nad dawna Polska Gniezno 2009 dostep 2018 05 24 ang Zbyszko Gorczak Najstarsze lokacje miejskie w Wielkopolsce do 1314 r Poznan 2002 s 104 Janusz Tomala Kalisz miasto lokacyjne w XIII XVIII wieku Studium archeologiczno architektoniczne Kalisz Edytor 2004 s 47 ISBN 83 919877 4 4 Wladyslaw Koscielniak Krzysztof Walczak Kronika miasta Kalisza Kalisz Kaliskie Towarzystwo Przyjaciol Nauk 1989 Stan Lewicki Historja handlu w Polsce na tle przywilejow handlowych prawo skladu Warszawa 1920 s 132 Boleslaw Markowski Administracja skarbowa w Polsce Warszawa 1931 s 29 Anna Plenzler Szlak kultury zydowskiej w Wielkopolsce Poznan Wielkopolska Organizacja Turystyczna 2011 s 13 ISBN 978 83 61454 01 4 Zabytki urbanistyki i architektury w Polsce Odbudowa i konserwacja T 1 Miasta historyczne Warszawa Wydawnictwo Arkady 1986 s 166 ISBN 83 213 3208 0 PosilannyaKalisz Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 685 pol S 685 699 pol Davnij Kalish 19 kvitnya 2022 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kalisz

Дата публікації:
Топ