Єлчанінов Микола Іванович

Мико́ла Іва́нович Єлчані́нов (24 березня 1876 — † 1924) — полковник Армії УНР.

Микола Іванович Єлчанінов
Полковник (19.11.1915)  Полковник
Загальна інформація
Народження	24 березня 1876(1876-03-24)
Смерть	1924(1924) Каліш
Військова служба
Приналежність	УНР
Війни / битви	Перша світова війна Українсько-радянська війна
Командування
командир кінного дивізіону Камянець-Подільської спільної юнацької школи УНР.
Нагороди та відзнаки
Хрест Симона Петлюри Орден Святої Анни 3 ступеня Орден Святого Станіслава 3 ступеня

Життєпис

У 1920 році

Закінчив Миколаївське кавалерійське училище (1896), вийшов корнетом до 12-го гусарського Охтирського полку (Меджибіж). Останнє звання у російській армії — полковник.

У 1917 р. — командир бригади 12-ї кавалерійської дивізії, згодом — начальник цієї дивізії, яка була частково українізована.

У 1918 р. — командир 14-го кінно-козачого Охтирського полку Армії Української Держави.

З січня 1919 р. служив у Збройних Силах Півдня Росії.

На початку 1920 р. перебував у т. зв. Бредівському поході одеської групи білих військ до Польщі, там перейшов до Армії УНР.

З 27 квітня 1920 р. — командир кінного дивізіону Камянець-Подільської спільної юнацької школи.

Помер та похований у Калішу.

Джерела

• ЦДАВОУ. — Ф. 1075. — Оп. 2. — Спр. 653. — С. 93-а;
• Смовський К. Гайдамацький Кіш Слобідської України та його артилерії в 1917—1918 році//За Державність. — Каліш. — 1935. — № 5. — С. 137—139;
• Отрешко-Арський М. Воєнні школи Дієвої армії УНР//Тризуб. — 1973. — Ч. 71. — С. 9-18;
• Волков С. В. Офицеры армейской кавалерии. — Москва. — 2004. — С. 198 (автор цієї монографії, на жаль, сплутав долі братів Єлчанінових після 1918 р.)
• Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
•  / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — .
• Єлчанінов Микола Іванович. (рос.) // grwar.ru — Російська імператорська армія в Першій світовій війні.