Село Трипілля розміщене на правому березі Дніпра, у долині річки Красна при впадінні р. Бобриці, за 3 кілометри від станції Трипілля-Дніпровське. Тут сходяться три родючі долини, три поля, розмежовані річками Стугною, Красною та Бобрицею, тож невипадково виникла нехай і помилкова гіпотеза про те, що саме це дало назву селу. Також з назвою може бути пов'язана застаріла система рільництва з трипільним чергуванням культур.
При в'їзді до села Трипілля височіє Дівич-гора, на якій було розкопано жертовник богині-діви зарубинецької культури (ІІІ ст. до н. е. — ІІ ст. н. е.), залишки давньоруського городища — рештки міста Трепо́ля, згаданого в літописі від 1093 р. як уже існуюче. Ймовірно побудоване воно було близько 1032 р., коли Ярослав Мудрий, укріплюючи кордони Русі, ставив міста по Стугні.
Село відоме Трипільською ТЕС, яка є найбільшою ТЕС Київщини. На даний час електростанція знаходиться на території міста Українка біля станції Трипілля-Дніпровське.
Історія
Трипілля на мапі Зигмунда ГерстманаДе ля Фліз. Трипілля (1854)
У центрі села на Посадовій Горі виявлено поселення трипільської культури (друга половина V тис. до н. е.) Ще одне поселення того ж часу площею близько 100 га знаходиться на околиці, біля дороги до с. Щербанівка, розкопане В. В. Хвойкою у 1897—1907 рр. Знахідки зберігаються у Національному музеї історії України. На Посадовій Горі є знахідки кераміки бронзової доби. Поселення ранньої залізної доби виявлено в різних частинах села, зокрема в урочищі Киселівка. За околицею на плато кургани скіфського часу, частина розкопана Хвойкою. На березі Дніпра (нині затоплений) при впадінні р. Красної виявлено сліди плавлення заліза часів зарубинецької культури.
Місто часів Київської Русі розташовувалося на Посадовій горі та біля її підніжжя. Час заснування — ХІ ст. підтверджено знахідками керамічного посуду цього часу, археологічними розкопками на горі зафіксовано культурні нашарування ХІ-XVII ст. Складалося з укріпленого дитинця та посаду загальною площею близько 30 га. Простежено у верхній частині гори сліди оборонного рову. За ним виявлено гончарний горн XI-XIII ст. З півночі посад був захищений р. Красною, з інших боків — штучним каналом, рештки якого збереглися до XVIII ст. Можливо, з ним пов'язана літописна згадка про «водні ворота» Треполя. У місті знаходилися стоянки торгових суден, що ходили по Дніпру. У околицях міста розвивалося гончарство, виявлено сліди гончарної майстерні в ур. Киселівка. Місто неодноразово згадано в літописах в зв'язку з міжусобними війнами та війнами проти половців.
Згадується в літописах Треполь і в 1135 та 1205 рр. Під час монгольської навали на Русь наприкінці 1240 р. місто було пограбоване і спустошене, але вже в 1300 р. згадується серед відроджених міст Київської землі.
На початку XVI ст. місто стало власністю бояр Детьковичів (Трипольських), які після 1580 р. збудували тут мурований замок на Посадовій горі. Підвалини замку з каменю та цегли-литовки по вул. Рибальській та рештки оборонного валу дійшли до наших днів. Замок та укріплення міста позначені на мапах XVII ст. У ньому також було три церкви та численні садиби заможних мешканців. Під час розкопок знайдено посуд XIV—XVII ст. та керамічні кахлі. 1580 року місто отримало Магдебурзьке право від короля Стефана Баторія. Воно розросталося і у першій половині XVII ст. виникає заселений район на правому березі р. Красної та на Дівич-Горі.
1592 р. Трипілля і замок були захоплені військами К. Косинського, 1596 р.— Северина Наливайка. В районі Трипілля відбувся бій з коронним військом. 1620 р. власники міста — Трепольські продали місто М.Бжозовському та А. Зборовському.
Після 1648 р. створена козацька Трипільська сотня у складі Київського полку. В 1659 році Трипілля було спалене військами російського воєводи Василя Шереметьєва. Зазнало до 1675 р. кілька нападів і було спалене остаточно, що підтверджено археологічними розкопками.
1 травня 1713 року гетьман Іван Скоропадський у листі до київського полковника попереджає про те, що козак Швайка зібрав і переправив через річку Рось близько 100 коней для нападу на Трипілля.
Під час Коліївщини через село проходив повстанський отаман Микита Швачка (Швайка). Тут він мав збройну сутичку з московською частиною, яка стала в обороні поляків. Змусивши боєм ту частину відступити за кордон, Швачка, проте, був заскочений і повернув свій похід до Білої Церкви.
Із 1781 року Трипілля належало до Київського повіту Київської губернії і стало значним торговим осередком. Наприкінці 19 ст. засновано чавуноливарний і цегельний заводи. На 1900 рік чисельність населення становила 5,7 тис. осіб, на 1919 рік — 7,9 тис. осіб.
У січні 1919 Трипілля стало центром повстання проти Директорії Української Народної Республіки на чолі з уродженцем містечка отаманом Зеленим, а навесні 1919 року — центром антибільшовицького сел. руху в Київ. губ. У травні 1919 року після тривалого артилерійського обстрілу містечко захопили особливий загін Трипільського напрямку та Дніпровська флотилія червоних, але 3 липня 1919 Зелений відбив містечко. 4 липня 1919 сталася «трипільська трагедія» (за версією червоних), або «трипільська відплата» (за версією повстанців). Група червоних командирів та комсомольців була розстріляна на трипільській кручі (за версією червоних), або пройшла через «Божий суд» (за версією повстанців). У вересні 1919 повстанці визнали верховною владою Директорію УНР. Зелений, який був смертельно поранений у бою з денікінськими військами, за переказами, таємно перепохований у Трипілля. Радянську владу остаточно встановлено у травні 1920. За участь у повстанському русі рад. владою репресовано близько 700 мешканців Трипілля.[]
Із 1923 р. перейменоване на Комсомолля — у складі Обухівського р-ну (1962—66 рр.— Кагарлицького р-ну), із 1925 р. має статус села.
1930 створено сільгоспартіль ім. Г. Петровського. Під час колективізації 1929 виселено до Сибіру 50 родин «куркулів», під час Голодомору 1932—1933 років в УСРР померло бл. 1,5 тис. мешканців села[]. У 1930-ті рр. засуджено 500 мешканців села, із них 124 страчено[].
Із 30 липня до 2-ї половини серпня 1941 йшли оборонні бої на Трипільському плацдармі. Під час гітлерівської окупації (19 серпня 1941 — 8 листопада 1943) в селі діяло партійне підпілля. 1 липня 1943 року німецько — нацистськими загарбниками біля села в урочищі Розкопана розстріляно 700 мешканців Обухівського району, у тому числі мешканців Трипілля. На примусову роботу в Німеччину 1942-43 роки вивезено близько 600 мешканців села.
У 1950—60-ті рр. більшість мешканців Трипілля працювали в сільському господарстві та на рибопереробному заводі. У 1960-ті рр. історична частина села в заплаві річки Красна частково перенесена на височини через загрозу затоплення водами Канівського водосховища.
У 1956 році на вшанування учасників «Трипільського походу» на Посадовій горі встановлено обеліск. У 1959 році відкрито музей історії комсомолу. 1996 року на його базі створено Київський обласний археологічний музей, біля якого 2002 року встановлено пам'ятник В. Хвойці. У 2005 році відкрито приватний історико-археологічний музей «Прадавня Аратта-Україна» (закритий 2011 р.) Також в селі діє музей Бойової слави с. Трипілля. 2008 року неподалік обеліска встановлено пам'ятник отаману Зеленому.
Городище літописного Треполя
Українки з Трипілля 1860
Введенська церква в Трипіллі 1797
Трипілля на карті XVIII століття
Меморіальний знак "Давньоруське місто Треполь"
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2945 осіб, з яких 1342 чоловіки та 1603 жінки.
Домінік П'єр Де ля Фліз. Трипілля // Медико-топографічний опис державних маєтностей Київської округи з зображенням деяких природних витворів рослинного і тваринного світу, разом із статистикою кожного села, їхнім виглядом, зробленим з натури, зображенням селянських костюмів та географічною картою Київської округи. — К., 1854. — С. 528—530.
Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — Київ: Дніпро, 1989.
Посилання
Трипілля // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 300.
Трипілля // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1932-1934. — 1000 екз.
Трипільська сільська рада
Трипільська культура на Київщині
Приватний історико-археологічний музей «Прадавня Аратта — Україна»
Трипілля — Інформаційно-пізнавальний портал | Київська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, тома — Історія міст і сіл Української РСР: Київ. — К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1968., Історія міст і сіл Української РСР. Київська область / Ф. М. Рудич (голова ред. колегії) та ін. — К.: Гол. ред. УРЕ, 1971. — 792 с.)
Київський обласний археологічний музей. с. Трипілля / Киевский обласной археологический музей в с. Триполье
Дивосвіт Трипілля. Буклет. Київ, Національний музей історії України, 2008.
Tripi llya selo v Ukrayini v Obuhivskomu rajoni Kiyivskoyi oblasti Vidstan do rajcentru stanovit blizko 15 km i prohodit avtoshlyahom R19 Zasnovane yak misto na pochatku HI st litopisna nazva Trepol Vhodit do skladu Ukrayinskoyi miskoyi gromadi selo Tripillya Krayina Ukrayina Oblast Kiyivska oblast Rajon Obuhivskij Gromada Ukrayinska miska gromada Oblikova kartka Tripillya Osnovni dani Zasnovane 1032 Naselennya 2361 Plosha 266 km Gustota naselennya 11 osib km Poshtovij indeks 08722 Telefonnij kod 380 4572 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 06 54 pn sh 30 46 35 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 144 m Vodojmi Krasna Bobricya Dnipro Vidstan do oblasnogo centru 50 5 km Vidstan do rajonnogo centru 14 6 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Sherbanivka Misceva vlada Adresa radi 08722 Kiyivska obl Obuhivskij r n s Tripillya vul Shevchenka 85 Karta Tripillya Tripillya Mapa Tripillya u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tripillya znachennya GeografiyaSelo Tripillya rozmishene na pravomu berezi Dnipra u dolini richki Krasna pri vpadinni r Bobrici za 3 kilometri vid stanciyi Tripillya Dniprovske Tut shodyatsya tri rodyuchi dolini tri polya rozmezhovani richkami Stugnoyu Krasnoyu ta Bobriceyu tozh nevipadkovo vinikla nehaj i pomilkova gipoteza pro te sho same ce dalo nazvu selu Takozh z nazvoyu mozhe buti pov yazana zastarila sistema rilnictva z tripilnim cherguvannyam kultur Pri v yizdi do sela Tripillya visochiye Divich gora na yakij bulo rozkopano zhertovnik bogini divi zarubineckoyi kulturi III st do n e II st n e zalishki davnoruskogo gorodisha reshtki mista Trepo lya zgadanogo v litopisi vid 1093 r yak uzhe isnuyuche Jmovirno pobudovane vono bulo blizko 1032 r koli Yaroslav Mudrij ukriplyuyuchi kordoni Rusi staviv mista po Stugni Selo vidome Tripilskoyu TES yaka ye najbilshoyu TES Kiyivshini Na danij chas elektrostanciya znahoditsya na teritoriyi mista Ukrayinka bilya stanciyi Tripillya Dniprovske IstoriyaTripillya na mapi Zigmunda Gerstmana De lya Fliz Tripillya 1854 U centri sela na Posadovij Gori viyavleno poselennya tripilskoyi kulturi druga polovina V tis do n e She odne poselennya togo zh chasu plosheyu blizko 100 ga znahoditsya na okolici bilya dorogi do s Sherbanivka rozkopane V V Hvojkoyu u 1897 1907 rr Znahidki zberigayutsya u Nacionalnomu muzeyi istoriyi Ukrayini Na Posadovij Gori ye znahidki keramiki bronzovoyi dobi Poselennya rannoyi zaliznoyi dobi viyavleno v riznih chastinah sela zokrema v urochishi Kiselivka Za okoliceyu na plato kurgani skifskogo chasu chastina rozkopana Hvojkoyu Na berezi Dnipra nini zatoplenij pri vpadinni r Krasnoyi viyavleno slidi plavlennya zaliza chasiv zarubineckoyi kulturi Misto chasiv Kiyivskoyi Rusi roztashovuvalosya na Posadovij gori ta bilya yiyi pidnizhzhya Chas zasnuvannya HI st pidtverdzheno znahidkami keramichnogo posudu cogo chasu arheologichnimi rozkopkami na gori zafiksovano kulturni nasharuvannya HI XVII st Skladalosya z ukriplenogo ditincya ta posadu zagalnoyu plosheyu blizko 30 ga Prostezheno u verhnij chastini gori slidi oboronnogo rovu Za nim viyavleno goncharnij gorn XI XIII st Z pivnochi posad buv zahishenij r Krasnoyu z inshih bokiv shtuchnim kanalom reshtki yakogo zbereglisya do XVIII st Mozhlivo z nim pov yazana litopisna zgadka pro vodni vorota Trepolya U misti znahodilisya stoyanki torgovih suden sho hodili po Dnipru U okolicyah mista rozvivalosya goncharstvo viyavleno slidi goncharnoyi majsterni v ur Kiselivka Misto neodnorazovo zgadano v litopisah v zv yazku z mizhusobnimi vijnami ta vijnami proti polovciv Zokrema 1093 roku polovci rozbili ruske vijsko v bitvi na richci Stugna poblizu Trepolya Zgaduyetsya v litopisah Trepol i v 1135 ta 1205 rr Pid chas mongolskoyi navali na Rus naprikinci 1240 r misto bulo pograbovane i spustoshene ale vzhe v 1300 r zgaduyetsya sered vidrodzhenih mist Kiyivskoyi zemli Na pochatku XVI st misto stalo vlasnistyu boyar Detkovichiv Tripolskih yaki pislya 1580 r zbuduvali tut murovanij zamok na Posadovij gori Pidvalini zamku z kamenyu ta cegli litovki po vul Ribalskij ta reshtki oboronnogo valu dijshli do nashih dniv Zamok ta ukriplennya mista poznacheni na mapah XVII st U nomu takozh bulo tri cerkvi ta chislenni sadibi zamozhnih meshkanciv Pid chas rozkopok znajdeno posud XIV XVII st ta keramichni kahli 1580 roku misto otrimalo Magdeburzke pravo vid korolya Stefana Batoriya Vono rozrostalosya i u pershij polovini XVII st vinikaye zaselenij rajon na pravomu berezi r Krasnoyi ta na Divich Gori 1592 r Tripillya i zamok buli zahopleni vijskami K Kosinskogo 1596 r Severina Nalivajka V rajoni Tripillya vidbuvsya bij z koronnim vijskom 1620 r vlasniki mista Trepolski prodali misto M Bzhozovskomu ta A Zborovskomu Pislya 1648 r stvorena kozacka Tripilska sotnya u skladi Kiyivskogo polku V 1659 roci Tripillya bulo spalene vijskami rosijskogo voyevodi Vasilya Sheremetyeva Zaznalo do 1675 r kilka napadiv i bulo spalene ostatochno sho pidtverdzheno arheologichnimi rozkopkami 1 travnya 1713 roku getman Ivan Skoropadskij u listi do kiyivskogo polkovnika poperedzhaye pro te sho kozak Shvajka zibrav i perepraviv cherez richku Ros blizko 100 konej dlya napadu na Tripillya Pid chas Koliyivshini cherez selo prohodiv povstanskij otaman Mikita Shvachka Shvajka Tut vin mav zbrojnu sutichku z moskovskoyu chastinoyu yaka stala v oboroni polyakiv Zmusivshi boyem tu chastinu vidstupiti za kordon Shvachka prote buv zaskochenij i povernuv svij pohid do Biloyi Cerkvi Iz 1781 roku Tripillya nalezhalo do Kiyivskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi i stalo znachnim torgovim oseredkom Naprikinci 19 st zasnovano chavunolivarnij i cegelnij zavodi Na 1900 rik chiselnist naselennya stanovila 5 7 tis osib na 1919 rik 7 9 tis osib U sichni 1919 Tripillya stalo centrom povstannya proti Direktoriyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki na choli z urodzhencem mistechka otamanom Zelenim a navesni 1919 roku centrom antibilshovickogo sel ruhu v Kiyiv gub U travni 1919 roku pislya trivalogo artilerijskogo obstrilu mistechko zahopili osoblivij zagin Tripilskogo napryamku ta Dniprovska flotiliya chervonih ale 3 lipnya 1919 Zelenij vidbiv mistechko 4 lipnya 1919 stalasya tripilska tragediya za versiyeyu chervonih abo tripilska vidplata za versiyeyu povstanciv Grupa chervonih komandiriv ta komsomolciv bula rozstrilyana na tripilskij kruchi za versiyeyu chervonih abo projshla cherez Bozhij sud za versiyeyu povstanciv U veresni 1919 povstanci viznali verhovnoyu vladoyu Direktoriyu UNR Zelenij yakij buv smertelno poranenij u boyu z denikinskimi vijskami za perekazami tayemno perepohovanij u Tripillya Radyansku vladu ostatochno vstanovleno u travni 1920 Za uchast u povstanskomu rusi rad vladoyu represovano blizko 700 meshkanciv Tripillya dzherelo Iz 1923 r perejmenovane na Komsomollya u skladi Obuhivskogo r nu 1962 66 rr Kagarlickogo r nu iz 1925 r maye status sela 1930 stvoreno silgospartil im G Petrovskogo Pid chas kolektivizaciyi 1929 viseleno do Sibiru 50 rodin kurkuliv pid chas Golodomoru 1932 1933 rokiv v USRR pomerlo bl 1 5 tis meshkanciv sela dzherelo U 1930 ti rr zasudzheno 500 meshkanciv sela iz nih 124 stracheno dzherelo Iz 30 lipnya do 2 yi polovini serpnya 1941 jshli oboronni boyi na Tripilskomu placdarmi Pid chas gitlerivskoyi okupaciyi 19 serpnya 1941 8 listopada 1943 v seli diyalo partijne pidpillya 1 lipnya 1943 roku nimecko nacistskimi zagarbnikami bilya sela v urochishi Rozkopana rozstrilyano 700 meshkanciv Obuhivskogo rajonu u tomu chisli meshkanciv Tripillya Na primusovu robotu v Nimechchinu 1942 43 roki vivezeno blizko 600 meshkanciv sela U 1950 60 ti rr bilshist meshkanciv Tripillya pracyuvali v silskomu gospodarstvi ta na ribopererobnomu zavodi U 1960 ti rr istorichna chastina sela v zaplavi richki Krasna chastkovo perenesena na visochini cherez zagrozu zatoplennya vodami Kanivskogo vodoshovisha U 1956 roci na vshanuvannya uchasnikiv Tripilskogo pohodu na Posadovij gori vstanovleno obelisk U 1959 roci vidkrito muzej istoriyi komsomolu 1996 roku na jogo bazi stvoreno Kiyivskij oblasnij arheologichnij muzej bilya yakogo 2002 roku vstanovleno pam yatnik V Hvojci U 2005 roci vidkrito privatnij istoriko arheologichnij muzej Pradavnya Aratta Ukrayina zakritij 2011 r Takozh v seli diye muzej Bojovoyi slavi s Tripillya 2008 roku nepodalik obeliska vstanovleno pam yatnik otamanu Zelenomu Gorodishe litopisnogo Trepolya Ukrayinki z Tripillya 1860 Vvedenska cerkva v Tripilli 1797 Tripillya na karti XVIII stolittya Memorialnij znak Davnoruske misto Trepol NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 2945 osib z yakih 1342 choloviki ta 1603 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 2874 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 95 87 rosijska 4 10 UrodzhenciVadis Oleksandr Anatolijovich general lejtenant nachalnik Upravlinnya kontrrozvidki SMERSh 1 go Biloruskogo frontu Zabroda Vasil Klimovich ukrayinskij futbolnij funkcioner Zabroda Oksana Kirilivna 1907 1977 ukrayinskij radyanskij teatralnij rezhiser Kravchenko Yurij Volodimirovich 1982 25 05 2024 ukrayinskij vijskovij uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Danilo Terpilo 16 grudnya 28 grudnya 1886 s Tripillya kinec listopada 1919 s Stritivka ukrayinskij revolyucioner povstanskij otaman vidomij pid imenem Zelenij Valentin Terpilo 11 bereznya 1934 ukrayinskij ekonomist i bankir Timofij Sherbackij religijnij diyach mitropolit Kiyivskij i Galickij 1748 1757 Mamaliga Anastasiya Ivanivna 1940 2023 ukrayinskij naukovec movoznavec doktor filologichnih nauk profesor Div takozhMuzej Pradavnya Aratta Ukrayina Budinok tripilciv rekonstrukciya M Yu VidejkaTripilska kultura Tripilska sotnya Tripillya sivozmina Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast PrimitkiLitopis ruskij S 134 Arhiv Yugo Zapadnoj Rossii Chast 3 Tom II Kiyiv Tip G T Korchak Novickogo s 770 771 Yevgen Buket Shvachka feniks ukrayinskogo duhu K Ukrayinskij prioritet 2016 360 s il database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 https www facebook com share p akEhDi3ScpneLiSq DzherelaK Burenko M Videjko Tripillya v techiyi vikiv K Pres Kit 2012 M Yu Videjko Tripillya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 152 ISBN 978 966 00 1359 9 Trypol Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 533 pol S 533 536 pol Dominik P yer De lya Fliz Tripillya Mediko topografichnij opis derzhavnih mayetnostej Kiyivskoyi okrugi z zobrazhennyam deyakih prirodnih vitvoriv roslinnogo i tvarinnogo svitu razom iz statistikoyu kozhnogo sela yihnim viglyadom zroblenim z naturi zobrazhennyam selyanskih kostyumiv ta geografichnoyu kartoyu Kiyivskoyi okrugi K 1854 S 528 530 Litopis ruskij Per z davnorus L Ye Mahnovcya Vidp red O V Mishanich Kiyiv Dnipro 1989 PosilannyaTripillya Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 300 Tripillya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1932 1934 1000 ekz Tripilska silska rada Tripilska kultura na Kiyivshini Privatnij istoriko arheologichnij muzej Pradavnya Aratta Ukrayina Tripillya Informacijno piznavalnij portal Kiyivska oblast u skladi URSR Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini toma Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Kiyiv K Gol red URE AN URSR 1968 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Kiyivska oblast F M Rudich golova red kolegiyi ta in K Gol red URE 1971 792 s Kiyivskij oblasnij arheologichnij muzej s Tripillya Kievskij oblasnoj arheologicheskij muzej v s Tripole Divosvit Tripillya Buklet Kiyiv Nacionalnij muzej istoriyi Ukrayini 2008
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Україна 
