Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кра́сна — річка в Україні, в межах Васильківського, Білоцерківського та Обухівського районів Київської області. Права притока Дніпра.
| Красна | |
|---|---|
 | |
| 50°07′32″ пн. ш. 30°46′08″ сх. д. / 50.12576600002777383° пн. ш. 30.769085000027779131° сх. д. | |
| Витік | на захід від с. Вільшанська Новоселиця |
| Гирло | Дніпро (Канівське водосховище) |
| • координати | 50°07′32″ пн. ш. 30°46′08″ сх. д. / 50.12576600002777383° пн. ш. 30.769085000027779131° сх. д. |
| Басейн | басейн Дніпра |
| Країни: |  УкраїнаКиївська область |
| Регіон | Київська область |
| Довжина | 48 км |
| Площа басейну: | 357 км² |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Опис
Довжина 48 км, площа басейну 357 км². Долина трапецієподібна, завширшки до 1,8 км, завглибшки до 60 м. Пересічна ширина заплави 200 м. Річище звивисте, його середня ширина (в середній течії) 10 м. Похил річки 1,7 м/км. Навесні повноводна, в літню межень перетворюється на вузьку річечку. Через будівництво Канівської ГЕС і підняттям рівня води у Канівському водосховищі природний вигляд нижніх ділянок річки порушений. Побудовано багато ставків.
Розташування
Красна бере початок на захід від села Вільшанська Новоселиця. Тече в межах Придніпровської височини спершу на схід, далі — на північний схід. Впадає до Дніпра (в Канівське водосховище) при північно-західній частині села Трипілля.
Населені пункти
На Красній розташоване село Трипілля, а також села: Красне Перше, Григорівка, Красна Слобідка, Германівка, Макіївка (Білоцерківський район) та інші.
Історичні події
Найдавніша історія Красної пов'язана з проживанням біля неї та її освоєння племен різних археологічних культур: у період неоліту культура ямково-гребінцевої кераміки кінець (5-го — початок 4-го тисячоліття до н. е.), енеоліту — трипільська культура (4-3 тисячоліття до н. е.) і культура кулястих амфор (2300—2000 роки до н. е.), бронзова доба — середньодніпровська культура (22-18 століття до н. е.) і білогрудівська культура (XII–IX ст. до н. е.), залізна доба — чорноліська культура (IX-VIII століття до н. е.). Пізніше у VII-III столітті до н. е. територія річки входила до ареалу розселення племен скіфів-орачів і неврів. В дослов'янський період на території річки мешкали племена зарубинецької культури (II-I століття до н. е.), у I-II столітті — сармати та венеди.
Період раннього середньовіччя представлений біля річки племенами культурами типу Празько-корчацька та лука-райковецька. У VI-ІХ столітті Красна знаходилася в ареалі розселення східнослов'янського племені поляни. З кінця IX до середини XIII річка була територією Київської Русі (в адміністративному відношенні була територією Київського князівства до його ліквідації у 1470 році).
Після Монгольської навали на Русь, фактично з грудня 1240 року річка стає частиною Монгольської імперії (з 1266 року — Золотої Орди). У 1362 року приєднується до Великого князівства Литовського. 1569 року в результаті Люблінської унії опиняється у складі Польщі. У 1648 році, під час повстання Богдана Хмельницького Красна увійшла до складу новоствореної козацької Гетьманщини. За Андрусівським перемир'ям річка була поділена між Польщею (більший відрізок — територія басейну річки у нинішніх Васильківському, Білоцерківському та велика частина Обухівського району) та Росією (невеликий відрізок Обухівського району). Тобто, водна артерія стала поділена між Правобережним і Лівобережним гетьманами. Вічний мир 1686 року підтвердив цей розподіл. Після другого поділу Польщі з 1793 року вся Красна опинилася у складі Російської імперії (так було до 1917 року).
Під час революційних змагань 1917—1921 років територія річки опинялася у короткочасному володінні різник держав та військ. З березня 1917 року в результаті Лютневої революції влада над річкою формально перейшла до Української Центральної ради (з листопада стала територією Української Народної Республіки). У січні-березні 1918 року річка контролювалася більшовицькою армією. Але в березні 1918 року її окупували німецькі війська і влада над нею спочатку перейшла до УНР, а з 29 квітня стала входити до території Української Держави Павла Скоропадського. З листопаді 1918 року в результаті повстання проти німецьких військ юрисдикцію над річкою встановлює Директорії УНР. У лютому 1919 року більшовики знову захопили річку. Та проти радянської влади відразу повстали жителі Обухівщини, підтримуючи дії отамана-«незалежника» Зеленого. Через це протягом декількох місяців річка в різні періоди в різних обсягах контролювалася отаманом Зеленим і радянськими військами. З тим, 12 травня 1919 року повстанці були розбиті під Обуховом батальйоном Київського губвійськомату. На початку травня 1920 року об'єднані армії Польщі та Директорії УНР зайняли річку, проте через контрнаступ радянської армії змушені були на початку червня відступити. З даного часу над річкою остаточно встановлюється радянська влада. У липні-серпні 1941 року гітлерівські німецькі війська окупували Красну, але в листопаді 1943 року Червона армія повернула водяну артерію під юрисдикцію радянської влади.
З проголошенням незалежності 24 серпня 1991 року річка плине територією України.
Примітки
- Давня історія України. Толочко П. П. (кер. авт. колективу) — К., 1994. Кн. 1. С. 33.
- Давня історія України. Толочко П. П. (кер. авт. колективу) — К., 1994. Кн. 1. С. 46.
- Давня історія України. Толочко П. П. (кер. авт. колективу) — К., 1994. Кн. 1. С. 68.
- Давня історія України. Толочко П. П. (кер. авт. колективу) — К., 1994. Кн. 1. С. 100.
- Давня історія України. Толочко П. П. (кер. авт. колективу) — К., 1994. Кн. 1. С. 117.
- Давня історія України. Толочко П. П. (кер. авт. колективу) — К., 1994. Кн. 1. С. 114.
- Давня історія України. Толочко П. П. (кер. авт. колективу) — К., 1994. Кн. 1. С. 139.
- Давня історія України. Толочко П. П. (кер. авт. колективу) — К., 1994. Кн. 1. С. 142.
- Давня історія України. Толочко П. П. (кер. авт. колективу) — К., 1995. Кн. 2. С. 40.
- Давня історія України. Толочко П. П. (кер. авт. колективу) — К., 1995. Кн. 2. С. 48.
- Національне відродження України / Україна крізь віки. Т. 9. — К., 1999. С. 39.
Джерела
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
- «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 101. — (№ 1692).
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 280 (Красна № 16)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kra sna richka v Ukrayini v mezhah Vasilkivskogo Bilocerkivskogo ta Obuhivskogo rajoniv Kiyivskoyi oblasti Prava pritoka Dnipra KrasnaGirlo richki Krasnoyi Tripillya50 07 32 pn sh 30 46 08 sh d 50 12576600002777383 pn sh 30 769085000027779131 sh d 50 12576600002777383 30 769085000027779131Vitik na zahid vid s Vilshanska NovoselicyaGirlo Dnipro Kanivske vodoshovishe koordinati 50 07 32 pn sh 30 46 08 sh d 50 12576600002777383 pn sh 30 769085000027779131 sh d 50 12576600002777383 30 769085000027779131Basejn basejn DnipraKrayini Ukrayina Kiyivska oblastRegion Kiyivska oblastDovzhina 48 kmPlosha basejnu 357 km Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Krasna OpisDovzhina 48 km plosha basejnu 357 km Dolina trapeciyepodibna zavshirshki do 1 8 km zavglibshki do 60 m Peresichna shirina zaplavi 200 m Richishe zviviste jogo serednya shirina v serednij techiyi 10 m Pohil richki 1 7 m km Navesni povnovodna v litnyu mezhen peretvoryuyetsya na vuzku richechku Cherez budivnictvo Kanivskoyi GES i pidnyattyam rivnya vodi u Kanivskomu vodoshovishi prirodnij viglyad nizhnih dilyanok richki porushenij Pobudovano bagato stavkiv RoztashuvannyaKrasna bere pochatok na zahid vid sela Vilshanska Novoselicya Teche v mezhah Pridniprovskoyi visochini spershu na shid dali na pivnichnij shid Vpadaye do Dnipra v Kanivske vodoshovishe pri pivnichno zahidnij chastini sela Tripillya Naseleni punktiNa Krasnij roztashovane selo Tripillya a takozh sela Krasne Pershe Grigorivka Krasna Slobidka Germanivka Makiyivka Bilocerkivskij rajon ta inshi Istorichni podiyiNajdavnisha istoriya Krasnoyi pov yazana z prozhivannyam bilya neyi ta yiyi osvoyennya plemen riznih arheologichnih kultur u period neolitu kultura yamkovo grebincevoyi keramiki kinec 5 go pochatok 4 go tisyacholittya do n e eneolitu tripilska kultura 4 3 tisyacholittya do n e i kultura kulyastih amfor 2300 2000 roki do n e bronzova doba serednodniprovska kultura 22 18 stolittya do n e i bilogrudivska kultura XII IX st do n e zalizna doba chornoliska kultura IX VIII stolittya do n e Piznishe u VII III stolitti do n e teritoriya richki vhodila do arealu rozselennya plemen skifiv orachiv i nevriv V doslov yanskij period na teritoriyi richki meshkali plemena zarubineckoyi kulturi II I stolittya do n e u I II stolitti sarmati ta venedi Period rannogo serednovichchya predstavlenij bilya richki plemenami kulturami tipu Prazko korchacka ta luka rajkovecka U VI IH stolitti Krasna znahodilasya v areali rozselennya shidnoslov yanskogo plemeni polyani Z kincya IX do seredini XIII richka bula teritoriyeyu Kiyivskoyi Rusi v administrativnomu vidnoshenni bula teritoriyeyu Kiyivskogo knyazivstva do jogo likvidaciyi u 1470 roci Pislya Mongolskoyi navali na Rus faktichno z grudnya 1240 roku richka staye chastinoyu Mongolskoyi imperiyi z 1266 roku Zolotoyi Ordi U 1362 roku priyednuyetsya do Velikogo knyazivstva Litovskogo 1569 roku v rezultati Lyublinskoyi uniyi opinyayetsya u skladi Polshi U 1648 roci pid chas povstannya Bogdana Hmelnickogo Krasna uvijshla do skladu novostvorenoyi kozackoyi Getmanshini Za Andrusivskim peremir yam richka bula podilena mizh Polsheyu bilshij vidrizok teritoriya basejnu richki u ninishnih Vasilkivskomu Bilocerkivskomu ta velika chastina Obuhivskogo rajonu ta Rosiyeyu nevelikij vidrizok Obuhivskogo rajonu Tobto vodna arteriya stala podilena mizh Pravoberezhnim i Livoberezhnim getmanami Vichnij mir 1686 roku pidtverdiv cej rozpodil Pislya drugogo podilu Polshi z 1793 roku vsya Krasna opinilasya u skladi Rosijskoyi imperiyi tak bulo do 1917 roku Pid chas revolyucijnih zmagan 1917 1921 rokiv teritoriya richki opinyalasya u korotkochasnomu volodinni riznik derzhav ta vijsk Z bereznya 1917 roku v rezultati Lyutnevoyi revolyuciyi vlada nad richkoyu formalno perejshla do Ukrayinskoyi Centralnoyi radi z listopada stala teritoriyeyu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki U sichni berezni 1918 roku richka kontrolyuvalasya bilshovickoyu armiyeyu Ale v berezni 1918 roku yiyi okupuvali nimecki vijska i vlada nad neyu spochatku perejshla do UNR a z 29 kvitnya stala vhoditi do teritoriyi Ukrayinskoyi Derzhavi Pavla Skoropadskogo Z listopadi 1918 roku v rezultati povstannya proti nimeckih vijsk yurisdikciyu nad richkoyu vstanovlyuye Direktoriyi UNR U lyutomu 1919 roku bilshoviki znovu zahopili richku Ta proti radyanskoyi vladi vidrazu povstali zhiteli Obuhivshini pidtrimuyuchi diyi otamana nezalezhnika Zelenogo Cherez ce protyagom dekilkoh misyaciv richka v rizni periodi v riznih obsyagah kontrolyuvalasya otamanom Zelenim i radyanskimi vijskami Z tim 12 travnya 1919 roku povstanci buli rozbiti pid Obuhovom bataljonom Kiyivskogo gubvijskomatu Na pochatku travnya 1920 roku ob yednani armiyi Polshi ta Direktoriyi UNR zajnyali richku prote cherez kontrnastup radyanskoyi armiyi zmusheni buli na pochatku chervnya vidstupiti Z danogo chasu nad richkoyu ostatochno vstanovlyuyetsya radyanska vlada U lipni serpni 1941 roku gitlerivski nimecki vijska okupuvali Krasnu ale v listopadi 1943 roku Chervona armiya povernula vodyanu arteriyu pid yurisdikciyu radyanskoyi vladi Z progoloshennyam nezalezhnosti 24 serpnya 1991 roku richka pline teritoriyeyu Ukrayini PrimitkiDavnya istoriya Ukrayini Tolochko P P ker avt kolektivu K 1994 Kn 1 S 33 Davnya istoriya Ukrayini Tolochko P P ker avt kolektivu K 1994 Kn 1 S 46 Davnya istoriya Ukrayini Tolochko P P ker avt kolektivu K 1994 Kn 1 S 68 Davnya istoriya Ukrayini Tolochko P P ker avt kolektivu K 1994 Kn 1 S 100 Davnya istoriya Ukrayini Tolochko P P ker avt kolektivu K 1994 Kn 1 S 117 Davnya istoriya Ukrayini Tolochko P P ker avt kolektivu K 1994 Kn 1 S 114 Davnya istoriya Ukrayini Tolochko P P ker avt kolektivu K 1994 Kn 1 S 139 Davnya istoriya Ukrayini Tolochko P P ker avt kolektivu K 1994 Kn 1 S 142 Davnya istoriya Ukrayini Tolochko P P ker avt kolektivu K 1995 Kn 2 S 40 Davnya istoriya Ukrayini Tolochko P P ker avt kolektivu K 1995 Kn 2 S 48 Nacionalne vidrodzhennya Ukrayini Ukrayina kriz viki T 9 K 1999 S 39 DzherelaGeografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 Katalog richok Ukrayini K Vidavnictvo AN URSR 1957 S 101 1692 Slovnik gidronimiv Ukrayini K Naukova dumka 1979 S 280 Krasna 16