Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вене́ди, венди, венети, венти, вінди (лат. Venedi, Veneti, Venethi, Venethae, грец. Ούενέδοι; іноді Енети від грец. Ενετοί; нім. Wenden) — найдавніша назва слов'ян, під якою вони згадуються в античних джерелах. Територія, яку населяли венеди, охоплювала широкі простори від Балтійського моря до Карпат і від Одри до Дніпра. З венедами науковці пов'язують зарубинецьку культуру, називаючи як «пізньозарубинецькі племена»; з київською культурою; з частиною слов'ян черняхівської культури та зубрицької культури.
| Венеди | |
|---|---|
 Карта 125 р., із зазначенням місця розташування Венедів | |
| Ареал | Україна, Білорусь, Польща, Литва, Словаччина, Чехія |
| Раса | Європеоїдна |
| Близькі до: | анти, склавіни, слов'яни |
| Мова | праслов'янська |
| Релігія | Язичництво |
| Згас | по VI ст. н. е. |
Середньовічна німецька збірна назва (венди, вінди) всіх сусідніх німцям слов'ян. До теперішнього часу назва закріпилась за полабськими слов'янами і у вужчому значенні — за лужицькими сербами і кашубами. Історично полабські слов'яни утворювали три племінних союзи: лужичани (сорби) на півдні, лютичі (вільці, веліти) в центральних областях і бодричі (ободрити, ререги) на північному заході.
Історія
Античні автори розміщували венедів поблизу Балтійського моря й річки Вісли у сусідстві з германськими народами (Пліній Старший, Птоломей). Геродот (V століття до н. е.), перелічуючи племена прибалтійських земель, називає венетів як «енетів».
У I–II століттях н. е. венеди згадуються у творах Плінія Старшого, Клавдія Птолемея, Публія Корнелія Тацита, пізніше — у творах історика Йордана, у Пейтингерових таблицях тощо. За Тацитом венеди мешкали на півночі та сході Карпатських гір; на сході від лугіїв, готів та естів; на півночі від сарматів, «між певкінами та . Пейтингерова таблиця локалізує венедів і в пониззі річки Дунаю.
Птоломей відносив венедів до числа «дуже великих племен», що посідають землі «вздовж усієї Венедської затоки», як у ті часи називали Балтійське море.
Венедам доводилось вести війни проти Риму, готів, гунів, аварів та інших племен. Відомо, що римський імператор Волузіан (III ст. н. е.) за перемогу над венедами одержав титул «венедського». Проте, встановити своє панування над венедами римлянам не вдалося.
У IV ст. н. е. венеди були підкорені готами.
Історик Йордан вказує, що в VI ст. венедів частіше називали антами і склавінами, але, разом з тим, він перелічує сучасних венедам антів і склавінів як три окремі групи племен, котрі походять «з одного кореня» (див. «Слов'янські племена»).
У VI ст. н. е. через стрімке розселення венедів назва «венеди» залишилася за представниками дзедзицької археологічної культури (див. укри-велети, вагри-варяги, рароги-бодричі та інші полабські слов'яни). Їхнє державне утворення німці називали Вендланд (нім. Wendland), а самі вони називали — Славія.
До пізнього середньовіччя серед фінів та германців для визначення ними взагалі слов'ян, що жили по сусідству, використовували стародавню назву венеди (див. «Прабатьківщина слов'ян»). Безпосередні нащадки венедів були основою для етногенезу східних, (західних) і південних слов'ян.
Середньовічна німецька збірна назва всіх сусідніх німцям слов'ян. До теперішнього часу назва закріпилась за полабськими слов'янами і в вужчому значенні — за лужицькими сербами і кашубами. Історично полабські слов'яни утворювали три племінних союзи: лужичани (сорби) на півдні, лютичі (вільці, веліти) в центральних областях і бодричі (ободрити, ререги) на північному заході.
У Середньовічних європейських джерелах володарів Вендської держави називали король венедів. Коли 1185 року, король Данії Кнуд VI захопив балтійське узбережжя та підкорив короля венедів Богуслава I, він додав до своєї титулатури також й титул короля венедів.
Культура та побут
Венеди жили родовим ладом, який був на стадії розкладу. Відомі городища і невеликі неукріплені поселення венедів, що належали спільнотам або родовим групам, а також могильники з трупоспаленнями.
Венеди займалися землеробством, скотарством, а також мисливством, рибальством, збиральництвом. Високого рівня венеди досягли у видобуванні та обробці металу, гончарстві та інших галузях виробництва. Але процес відокремлення ремесла від сільського господарства був на початковій стадії. У венедів була розвинута торгівля, існувала військова організація. Свідченням цього є знахідки зброї в похованнях.
Зокрема, Тацит у праці «Германія» писав про венедів, що вони вміють будувати гарні будинки, знають військовий порядок та дисципліну, добре озброєні і хоробро воюють.
Класифікація
В історії прийнятий поділ венетів відповідно їх місця, куди вони мігрували:
Див. також
Примітки
- «Малознані українські історичні терміни, слова та словосполучення» (тлумачний словник), упор. В. Туркевич, вид. «Сучасність», К., 2013 р. — С. 23. — .
- Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. — Київ: Наукова думка, 2005. — Т.1 (А-В), С.476. —
- , Происхождение англо-саксонской расы Origin of the Anglo-Saxon Race: A Study of the Settlement of England and the Tribal Origin of the Old English People
- Wendland, Elbe505-Die BürgerInnen-Plattform für die Mecklenburgische Griese Gegend und das Hannoversche (19 листопада 2018). . Elbe505.de (нім.). Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
Джерела
- Р. В. Терпіловський. Венеди, Венети [ 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 476. — .
- Нидерле Л., «Славянские древности», перевод с чешского языка Т. Ковалёва и М. Хазанов, серия «Традиция. Религия. Культура», изд. Культурный центр «Новый Акрополь», г. Москва, 2010 г. — 749 с. — (рос.)
- Гайдай Л., «Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях». — Луцьк: Вежа, 2000 р.
- Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993. [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.]
- Козак Д. Н. Венеди. — К., 2008.[недоступне посилання з червня 2019]
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- С. Е. Рассадин. Между Альпами и Океаном: венеты — «другие германцы»? Белорусский государственный университет, Минск [ 25 лютого 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Матей Бор, Томажич И. П., «Венеты и этруски. У истоков европейской цивилизации». Избранные труды, г. СПб.: изд. «Алетейя», 2008 г., — 688 с. (рос.)
- Йожко Шавли, «Венеты: наши давние предки», изд. Общество содействия развитию связей между Словенией и Россией «Д-р Франце Прешерн», г. Москва, 2002 г. — 162 с. (рос.)
- Брайчевский М. Ю. Венеды [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Советская историческая энциклопедия. — г. Москва: Советская энциклопедия, 1963 г. — Т.3. — С.320. (рос.)
- Гильфердинг А.Ф.,. Древнейший период истории славян. Глава вторая и последняя. Венеты // Вестник Европы : журнал. — СПб., 1868. — Т. V, № 9 (сентябрь). — С. 153—280. (рос.)
- Венеды // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Венеты // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
Посилання
- Вадим Владимирович Деружинский, ТАЙНЫ БЕЛАРУСКОЙ ИСТОРИИ [ 22 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- C.Е. Рассадин, «Между Альпами и Океаном: венеты — „другие германцы“?», Белорусский государственный университет, г. Минск [ 25 лютого 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vene di vendi veneti venti vindi lat Venedi Veneti Venethi Venethae grec Oyenedoi inodi Eneti vid grec Enetoi nim Wenden najdavnisha nazva slov yan pid yakoyu voni zgaduyutsya v antichnih dzherelah Teritoriya yaku naselyali venedi ohoplyuvala shiroki prostori vid Baltijskogo morya do Karpat i vid Odri do Dnipra Z venedami naukovci pov yazuyut zarubinecku kulturu nazivayuchi yak piznozarubinecki plemena z kiyivskoyu kulturoyu z chastinoyu slov yan chernyahivskoyi kulturi ta zubrickoyi kulturi VenediKarta 125 r iz zaznachennyam miscya roztashuvannya VenedivAreal Ukrayina Bilorus Polsha Litva Slovachchina ChehiyaRasa YevropeoyidnaBlizki do anti sklavini slov yaniMova praslov yanskaReligiya YazichnictvoZgas po VI st n e Serednovichna nimecka zbirna nazva vendi vindi vsih susidnih nimcyam slov yan Do teperishnogo chasu nazva zakripilas za polabskimi slov yanami i u vuzhchomu znachenni za luzhickimi serbami i kashubami Istorichno polabski slov yani utvoryuvali tri pleminnih soyuzi luzhichani sorbi na pivdni lyutichi vilci veliti v centralnih oblastyah i bodrichi obodriti reregi na pivnichnomu zahodi IstoriyaAntichni avtori rozmishuvali venediv poblizu Baltijskogo morya j richki Visli u susidstvi z germanskimi narodami Plinij Starshij Ptolomej Gerodot V stolittya do n e perelichuyuchi plemena pribaltijskih zemel nazivaye venetiv yak enetiv U I II stolittyah n e venedi zgaduyutsya u tvorah Pliniya Starshogo Klavdiya Ptolemeya Publiya Korneliya Tacita piznishe u tvorah istorika Jordana u Pejtingerovih tablicyah tosho Za Tacitom venedi meshkali na pivnochi ta shodi Karpatskih gir na shodi vid lugiyiv gotiv ta estiv na pivnochi vid sarmativ mizh pevkinami ta Pejtingerova tablicya lokalizuye venediv i v ponizzi richki Dunayu Ptolomej vidnosiv venediv do chisla duzhe velikih plemen sho posidayut zemli vzdovzh usiyeyi Venedskoyi zatoki yak u ti chasi nazivali Baltijske more Venedam dovodilos vesti vijni proti Rimu gotiv guniv avariv ta inshih plemen Vidomo sho rimskij imperator Voluzian III st n e za peremogu nad venedami oderzhav titul venedskogo Prote vstanoviti svoye panuvannya nad venedami rimlyanam ne vdalosya U IV st n e venedi buli pidkoreni gotami Istorik Jordan vkazuye sho v VI st venediv chastishe nazivali antami i sklavinami ale razom z tim vin perelichuye suchasnih venedam antiv i sklaviniv yak tri okremi grupi plemen kotri pohodyat z odnogo korenya div Slov yanski plemena U VI st n e cherez strimke rozselennya venediv nazva venedi zalishilasya za predstavnikami dzedzickoyi arheologichnoyi kulturi div ukri veleti vagri varyagi rarogi bodrichi ta inshi polabski slov yani Yihnye derzhavne utvorennya nimci nazivali Vendland nim Wendland a sami voni nazivali Slaviya Do piznogo serednovichchya sered finiv ta germanciv dlya viznachennya nimi vzagali slov yan sho zhili po susidstvu vikoristovuvali starodavnyu nazvu venedi div Prabatkivshina slov yan Bezposeredni nashadki venediv buli osnovoyu dlya etnogenezu shidnih zahidnih i pivdennih slov yan Serednovichna nimecka zbirna nazva vsih susidnih nimcyam slov yan Do teperishnogo chasu nazva zakripilas za polabskimi slov yanami i v vuzhchomu znachenni za luzhickimi serbami i kashubami Istorichno polabski slov yani utvoryuvali tri pleminnih soyuzi luzhichani sorbi na pivdni lyutichi vilci veliti v centralnih oblastyah i bodrichi obodriti reregi na pivnichnomu zahodi U Serednovichnih yevropejskih dzherelah volodariv Vendskoyi derzhavi nazivali korol venediv Koli 1185 roku korol Daniyi Knud VI zahopiv baltijske uzberezhzhya ta pidkoriv korolya venediv Boguslava I vin dodav do svoyeyi titulaturi takozh j titul korolya venediv Kultura ta pobutGolovna kategoriya Zarubinecka kultura Golovna kategoriya Kiyivska kultura Golovna kategoriya Chernyahivska kultura Golovna kategoriya Zubricka kultura Golovna kategoriya Venedi zhili rodovim ladom yakij buv na stadiyi rozkladu Vidomi gorodisha i neveliki neukripleni poselennya venediv sho nalezhali spilnotam abo rodovim grupam a takozh mogilniki z trupospalennyami Venedi zajmalisya zemlerobstvom skotarstvom a takozh mislivstvom ribalstvom zbiralnictvom Visokogo rivnya venedi dosyagli u vidobuvanni ta obrobci metalu goncharstvi ta inshih galuzyah virobnictva Ale proces vidokremlennya remesla vid silskogo gospodarstva buv na pochatkovij stadiyi U venediv bula rozvinuta torgivlya isnuvala vijskova organizaciya Svidchennyam cogo ye znahidki zbroyi v pohovannyah Zokrema Tacit u praci Germaniya pisav pro venediv sho voni vmiyut buduvati garni budinki znayut vijskovij poryadok ta disciplinu dobre ozbroyeni i horobro voyuyut KlasifikaciyaV istoriyi prijnyatij podil venetiv vidpovidno yih miscya kudi voni migruvali Adriatichni venetiDiv takozhVendi Vendska marka Vendskij hrestovij pohid Vendska derzhava Pivnichne Prichornomor ya Venecijska respublika Venetska teoriyaPrimitki Maloznani ukrayinski istorichni termini slova ta slovospoluchennya tlumachnij slovnik upor V Turkevich vid Suchasnist K 2013 r S 23 ISBN 978 966 96584 7 1 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2005 T 1 A V S 476 ISBN 966 00 0415 X Proishozhdenie anglo saksonskoj rasy Origin of the Anglo Saxon Race A Study of the Settlement of England and the Tribal Origin of the Old English People Wendland Elbe505 Die BurgerInnen Plattform fur die Mecklenburgische Griese Gegend und das Hannoversche 19 listopada 2018 Elbe505 de nim Arhiv originalu za 3 chervnya 2021 Procitovano 3 chervnya 2021 DzherelaR V Terpilovskij Venedi Veneti 1 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 476 ISBN 966 00 0734 5 Niderle L Slavyanskie drevnosti perevod s cheshskogo yazyka T Kovalyova i M Hazanov seriya Tradiciya Religiya Kultura izd Kulturnyj centr Novyj Akropol g Moskva 2010 g 749 s ISBN 978 5 901650 52 3 ros Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 r Dovidnik z istoriyi Ukrayini Za red I Pidkovi ta R Shusta K Geneza 1993 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine Kozak D N Venedi K 2008 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 S E Rassadin Mezhdu Alpami i Okeanom venety drugie germancy Belorusskij gosudarstvennyj universitet Minsk 25 lyutogo 2009 u Wayback Machine ros Matej Bor Tomazhich I P Venety i etruski U istokov evropejskoj civilizacii Izbrannye trudy g SPb izd Aletejya 2008 g 688 s ISBN 978 5 91419 088 7 ros Jozhko Shavli Venety nashi davnie predki izd Obshestvo sodejstviya razvitiyu svyazej mezhdu Sloveniej i Rossiej D r France Preshern g Moskva 2002 g 162 s ISBN 5 88879 021 4 ros Brajchevskij M Yu Venedy 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya g Moskva Sovetskaya enciklopediya 1963 g T 3 S 320 ros Gilferding A F Drevnejshij period istorii slavyan Glava vtoraya i poslednyaya Venety Vestnik Evropy zhurnal SPb 1868 T V 9 sentyabr S 153 280 ros Venedy Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Venety Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros PosilannyaVadim Vladimirovich Deruzhinskij TAJNY BELARUSKOJ ISTORII 22 zhovtnya 2015 u Wayback Machine ros C E Rassadin Mezhdu Alpami i Okeanom venety drugie germancy Belorusskij gosudarstvennyj universitet g Minsk 25 lyutogo 2009 u Wayback Machine ros ros