Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Придніпро́вська височина́ — височина на південному сході Європейської рівнини. Займає межиріччя середнього плину Дніпра й Південного Бугу, у межах Житомирської, Київської, Вінницької, Черкаської, Кіровоградської та Дніпропетровської областей.
| Придніпровська височина | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
На півночі височина невисоким уступом переходить у Поліську низовину, на заході межує із Волинсько-Подільською височиною, на півдні прилягає до Причорноморської низовини. Східна межа височини із Придніпровською низовиною проходить по крутому правому схилу долини Дніпра.
Придніпровська височина лежить у межах розповсюдження кристалічних порід Українського кристалічного щита і простирається з північного заходу на південний схід.
Характер поверхні кристалічних порід визначає головні риси гіпсометрії Придніпровської височини й особливо ландшафтів окремих його частин. Височина є підняттям типу плато, що поступово знижується у південно-східному й східному напрямках. Середня висота її 220—240 м у північно-західній частині та 150—180 м на сході й південному сході. Найбільша висота — 323 м (на північному заході). Для Придніпровської височини в цілому характерне чергування пласких вододілів із глибокими річковими долинами й балками. Вододіли середньої частини височини широкі, зрідка розчленовані балками з пологими схилами. З наближенням до Дніпра, а також до Південного Бугу вододіли звужуються і мають вигляд увалів із пласкою поверхнею. Значно збільшується кількість балок і ярів. Ярово-балкова мережа особливо розвинена на правобережжі Дніпра (на ділянці між Києвом і містом Дніпро). Поверхня височини густо розчленована долинами Південного Бугу, Собі, Синюхи, Гірського Тікича, Росі, Інгулу, Інгульця, Саксагані та інших річок. Більшість долин має 3—4 чітко виражені тераси. Характерною рисою річок у межах височини є наявність порогів і бистрин, утворення яких пов'язане з виходами кристалічних порід. Глибина врізу долин сягає 80—90 м. Поширені також залишкові прохідні долини завглибшки 15—40 м (іноді до 50 м). Трапляються й інші форми рельєфу — зсуви, конуси. Найбільше їх на правому схилі Дніпра. Своєрідною будовою в межах Придніпровської височини виділяються Канівські гори, де внаслідок великої різниці відносних висот глибокого й густого розчленовування ярами й балками, поверхня має вигляд ерозійних гір.
Геологія і корисні копалини
У геоструктурному відношенні відповідає Українському щиту. Укладена переважно гранітами, гнейсами, магматитами, кварцитами.
Корисні копалини: залізні (Криворізький залізорудний басейн), марганцеві (Нікопольський марганцевий басейн) руди, граніт, лабрадорити, графіт, буре вугілля, каолін, буд. матеріали тощо.
Див. також
Джерела
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
Література
- Бондарчук В. Г. Геоморфологія УРСР. — Х. : Радянська школа, 1949. — 246 с.
- Дмітрієв М. І. Геоморфологія УСРР. — Х. : Радянська школа, 1936.
- Заставний Ф. Д. Географія України. У 2-х кн / Ред. M. П. Парцей. — Л. : Світ, 1994. — 472 с. — .
- Стецюк В. В. Екологічна геоморфологія України: навчальний посібник. — К. : Видавничий дім «Слово», 2010. — 367 с.
- / Ред. Стецюк В. В. — К. : Видавничий дім «Слово», 2010. — 688 с.
- Цись П. М. Геоморфологія УРСР. — Л., 1962.
- (рос.) Шнюков Е. Ф., Чекунов А. В., Вилов О. и др. Природа Украинской ССР. Геология и полезные ископаемые. — К. : Наукова думка, 1986. — 184 с.
- (рос.) Маринич А. М., Пащенко В. М., Шищенко П. Г. Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое районирование. — К. : Наукова думка, 1985. — 224 с.
- (рос.) Геоморфология Украинской ССР / Под общ. ред. И. М. Рослого. — К. : Вища школа, 1990. — 287 с.
Посилання
- Орографічна карта України.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pridnipro vska visochina visochina na pivdennomu shodi Yevropejskoyi rivnini Zajmaye mezhirichchya serednogo plinu Dnipra j Pivdennogo Bugu u mezhah Zhitomirskoyi Kiyivskoyi Vinnickoyi Cherkaskoyi Kirovogradskoyi ta Dnipropetrovskoyi oblastej Pridniprovska visochinaKrayina UkrayinaPridniprovska visochina Kiyivska oblast Na pivnochi visochina nevisokim ustupom perehodit u Polisku nizovinu na zahodi mezhuye iz Volinsko Podilskoyu visochinoyu na pivdni prilyagaye do Prichornomorskoyi nizovini Shidna mezha visochini iz Pridniprovskoyu nizovinoyu prohodit po krutomu pravomu shilu dolini Dnipra Pridniprovska visochina lezhit u mezhah rozpovsyudzhennya kristalichnih porid Ukrayinskogo kristalichnogo shita i prostirayetsya z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid Harakter poverhni kristalichnih porid viznachaye golovni risi gipsometriyi Pridniprovskoyi visochini j osoblivo landshaftiv okremih jogo chastin Visochina ye pidnyattyam tipu plato sho postupovo znizhuyetsya u pivdenno shidnomu j shidnomu napryamkah Serednya visota yiyi 220 240 m u pivnichno zahidnij chastini ta 150 180 m na shodi j pivdennomu shodi Najbilsha visota 323 m na pivnichnomu zahodi Dlya Pridniprovskoyi visochini v cilomu harakterne cherguvannya plaskih vododiliv iz glibokimi richkovimi dolinami j balkami Vododili serednoyi chastini visochini shiroki zridka rozchlenovani balkami z pologimi shilami Z nablizhennyam do Dnipra a takozh do Pivdennogo Bugu vododili zvuzhuyutsya i mayut viglyad uvaliv iz plaskoyu poverhneyu Znachno zbilshuyetsya kilkist balok i yariv Yarovo balkova merezha osoblivo rozvinena na pravoberezhzhi Dnipra na dilyanci mizh Kiyevom i mistom Dnipro Poverhnya visochini gusto rozchlenovana dolinami Pivdennogo Bugu Sobi Sinyuhi Girskogo Tikicha Rosi Ingulu Ingulcya Saksagani ta inshih richok Bilshist dolin maye 3 4 chitko virazheni terasi Harakternoyu risoyu richok u mezhah visochini ye nayavnist porogiv i bistrin utvorennya yakih pov yazane z vihodami kristalichnih porid Glibina vrizu dolin syagaye 80 90 m Poshireni takozh zalishkovi prohidni dolini zavglibshki 15 40 m inodi do 50 m Traplyayutsya j inshi formi relyefu zsuvi konusi Najbilshe yih na pravomu shili Dnipra Svoyeridnoyu budovoyu v mezhah Pridniprovskoyi visochini vidilyayutsya Kanivski gori de vnaslidok velikoyi riznici vidnosnih visot glibokogo j gustogo rozchlenovuvannya yarami j balkami poverhnya maye viglyad erozijnih gir Geologiya i korisni kopaliniU geostrukturnomu vidnoshenni vidpovidaye Ukrayinskomu shitu Ukladena perevazhno granitami gnejsami magmatitami kvarcitami Korisni kopalini zalizni Krivorizkij zalizorudnij basejn margancevi Nikopolskij margancevij basejn rudi granit labradoriti grafit bure vugillya kaolin bud materiali tosho Div takozhGeologiya Ukrayini Fiziko geografichne rajonuvannya UkrayiniDzherelaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 LiteraturaBondarchuk V G Geomorfologiya URSR H Radyanska shkola 1949 246 s Dmitriyev M I Geomorfologiya USRR H Radyanska shkola 1936 Zastavnij F D Geografiya Ukrayini U 2 h kn Red M P Parcej L Svit 1994 472 s ISBN 5 7773 0043 8 Stecyuk V V Ekologichna geomorfologiya Ukrayini navchalnij posibnik K Vidavnichij dim Slovo 2010 367 s Red Stecyuk V V K Vidavnichij dim Slovo 2010 688 s Cis P M Geomorfologiya URSR L 1962 ros Shnyukov E F Chekunov A V Vilov O i dr Priroda Ukrainskoj SSR Geologiya i poleznye iskopaemye K Naukova dumka 1986 184 s ros Marinich A M Pashenko V M Shishenko P G Priroda Ukrainskoj SSR Landshafty i fiziko geograficheskoe rajonirovanie K Naukova dumka 1985 224 s ros Geomorfologiya Ukrainskoj SSR Pod obsh red I M Roslogo K Visha shkola 1990 287 s PosilannyaPridniprovska visochina u sestrinskih VikiproyektahOrografichna karta Ukrayini