Височина́ або височиня́ (англ. upland) — рівнинна ділянка земної поверхні.
Загальний опис
Абсолютні висоти височин — від 200 до 500 м (до 600 м), що характеризується підвищенням відносно навколишніх просторів (наприклад, Подільська височина, Середньоруська височина тощо). Піднесеність переважно не має чітко виражених схилів. Височини, як і низовини, належать до рівнин, але протиставляються їм у абсолютних висотах. Термін «височина» отримав широке застосування в номенклатурі форм рельєфу пострадянських країн.
Височинами можуть також називати ділянки, що лежать вище навколишніх територій.
Більшість височин характеризуються значною розчленованістю річковою і яружно-балковою мережею. Височинам властиві інтенсивні денудаційні процеси, матеріали денудації виносяться на прилеглі низовини.
Генезис
Утворення височин пов'язане з геологічною будовою і тектонічними рухами. Так, в Україні відроги Середньоруської височини фіксують виступи кристалічного фундаменту; Донецька височина є залишком домезозойського фундаменту Донецької складчастої споруди. Висхідні неотектонічні рухи на південно-західному схилі Східноєвропейської платформи призвели до формування Волинської і Подільської височин. Підняття окремих блоків фундаменту сформували Придніпровську і Приазовську височини.
Класифікація
За морфологічними ознаками розрізняють:
- горбисті височини,
- хвилясті височини,
- плескаті височини.
За генезисом виділяють:
- денудаційні (Волинська);
- пластово-денудаційні (Середньоруська);
- структурно-денудаційні (Приазовська);
- цокольні (Донецька).
В Україні
В Україні височини займають 25 % площі держави. Найбільшими височинами є: Волинська, Подільська, Придніпровська і Приазовська.
- Придніпровська височина
- Донецька височина
- Приазовська височина
- Волинська височина
- Подільська височина
Див. також
Примітки
- Ковальов П. В. Височина // Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1989. — Т. 1 : А — Ж. — 416 с. — 33 000 екз. — .
- (рос.) Общая физическая география и геоморфология. — М.: Недра, 1973.
- (рос.) Возвышенность // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1960. — Т. 1 : Ааре — Дятьково. — 563 с.
- Возвышенность // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- Височина // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Visochina abo visochinya angl upland rivninna dilyanka zemnoyi poverhni Provalskij step Donecka visochina Zagalnij opisAbsolyutni visoti visochin vid 200 do 500 m do 600 m sho harakterizuyetsya pidvishennyam vidnosno navkolishnih prostoriv napriklad Podilska visochina Serednoruska visochina tosho Pidnesenist perevazhno ne maye chitko virazhenih shiliv Visochini yak i nizovini nalezhat do rivnin ale protistavlyayutsya yim u absolyutnih visotah Termin visochina otrimav shiroke zastosuvannya v nomenklaturi form relyefu postradyanskih krayin Visochinami mozhut takozh nazivati dilyanki sho lezhat vishe navkolishnih teritorij Bilshist visochin harakterizuyutsya znachnoyu rozchlenovanistyu richkovoyu i yaruzhno balkovoyu merezheyu Visochinam vlastivi intensivni denudacijni procesi materiali denudaciyi vinosyatsya na prilegli nizovini GenezisUtvorennya visochin pov yazane z geologichnoyu budovoyu i tektonichnimi ruhami Tak v Ukrayini vidrogi Serednoruskoyi visochini fiksuyut vistupi kristalichnogo fundamentu Donecka visochina ye zalishkom domezozojskogo fundamentu Doneckoyi skladchastoyi sporudi Vishidni neotektonichni ruhi na pivdenno zahidnomu shili Shidnoyevropejskoyi platformi prizveli do formuvannya Volinskoyi i Podilskoyi visochin Pidnyattya okremih blokiv fundamentu sformuvali Pridniprovsku i Priazovsku visochini KlasifikaciyaZa morfologichnimi oznakami rozriznyayut gorbisti visochini hvilyasti visochini pleskati visochini Za genezisom vidilyayut denudacijni Volinska plastovo denudacijni Serednoruska strukturno denudacijni Priazovska cokolni Donecka V UkrayiniDokladnishe Visochini Ukrayini V Ukrayini visochini zajmayut 25 ploshi derzhavi Najbilshimi visochinami ye Volinska Podilska Pridniprovska i Priazovska Pridniprovska visochina Donecka visochina Priazovska visochina Volinska visochina Podilska visochinaDiv takozhKryazh Uzvishshya Cukrovi goloviPrimitkiKovalov P V Visochina Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K Ukrayinska Radyanska Enciklopediya imeni M P Bazhana 1989 T 1 A Zh 416 s 33 000 ekz ISBN 5 88500 005 0 ros Obshaya fizicheskaya geografiya i geomorfologiya M Nedra 1973 ros Vozvyshennost Kratkaya geograficheskaya enciklopediya v 5 t gl red A A Grigorev i dr M Sovetskaya enciklopediya 1960 T 1 Aare Dyatkovo 563 s Vozvyshennost Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Visochina Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Posilannya