Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Поді́льська височина́ — височина на південному заході України, у Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій та частково Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій і Одеській областях. Подільська височина входить до складу Східноєвропейської рівнини.
| Подільська височина | ||||
 Вид на Медобори з протилежного берега Збруча | ||||
| Країна |  Україна і  Молдова | |||
|---|---|---|---|---|
 Подільська височина у Вікісховищі | ||||
Подільську височину разом із Волинською височиною часто називають Волино-Подільською.
Загальні характеристики
Площа 580 х 180 км. Пересічні висоти від 350—400 м до 180—200 м, макс. — 471 м (г. Камула). Поширений карст. У гірських породах є понад 60 печер, у тому числі відомих — «Оптимістична» (найдовша печера в Євразії — бл. 270 км, утворена в гіпсах), «Озерна» (протяжність лабіринтів у гіпсах бл. 130 км, зали до 100 х 10(20) м), «Кришталева» та інші.
Склад
У рельєфі височини чітко виділяються окремі масиви:
- Львівське плато
- Перемишлянське низькогір'я
- Опілля
- Терно́пільське плато́
- Гологоро-Кременецький кряж
- Авратинська височина
- Товтри
- Придністровська височина
Розташування
Подільська височина розташована на лівобережжі Дністра. Височина витягнута із північного заходу на південний схід.
На північному заході обривається у бік рівнин Малого Полісся крутим уступом заввишки до 200 м.
На північному сході межує з Придніпровською височиною. Ця межа умовно проходить по долині Південного Бугу.
На південному заході межує з Передкарпаттям — переважно по долині Дністра.
Геоструктура
У геоструктурному плані Подільська височина відповідає західному та південно-західному схилу Українського щита та південній частині Волино-Подільської монокліналі. Тут залягає Волино-Подільський тектонічний блок.
Височина складена вапняками, мергелями, пісковиками та сланцями, а в східній частині гранітами та гнейсами, перекритими лесами й лесовидними суглинками. З корисних копалин є будівельні матеріали.
Рельєф
Для рельєфу характерне сполучення великих плоских межиріч і глибоких каньйоноподібних долин річок — лівобережних приток Дністра — Гнилої Липи, Золотої Липи, Стрипи, Серету, Збруча, Смотрича, Студениці. Глибина врізу долин досягає 200—250 м.
Висоти знижуються із північного заходу на південний схід з 380—320 м до 220—130 м.
Північний край височини в результаті інтенсивного ерозійного розчленовування має горбкуватий характер рельєфу (Гологори, Вороняки, Кременецькі гори заввишки 400 м і більше).
Придністровська частина Подільської височини — це східчаста рівнина, утворена великими терасами Дністра. У західній частині з північного заходу на південний схід простягаються Товтри (Медобори).
Рослинність
Значну частину Подільської височини розорано. Є дубові ліси (з домішкою граба, липи) і лугові степи. У північних районах трапляються невеликі букові ліси, у південній частині — різнотравно-типчаково-ковилові степи.
Див. також
Джерела
- Геренчук К. І. Подільська височина // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1982. — Т. 8 : Олефіни — Поплін. — С. 447. — 527, [1] с., [22] арк. іл. : іл., портр., карти с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- Кошик Ю. О. Подільська височина // Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : ДП «Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво „Українська енциклопедія“ імені М. П. Бажана», 1993. — Т. 3 : П – Я. — С. 52. — 480 с. — 33 000 екз. — .
Література
- Бондарчук В. Г. Геоморфологія УРСР. — Х. : Радянська школа, 1949. — 246 с.
- Дмітрієв М. І. Геоморфологія УСРР. — Х. : Радянська школа, 1936.
- Заставний Ф. Д. Географія України. У 2-х кн / Ред. M. П. Парцей. — Л. : Світ, 1994. — 472 с. — .
- Стецюк В. В. Екологічна геоморфологія України: навчальний посібник. — К. : Видавничий дім «Слово», 2010. — 367 с.
- / Ред. Стецюк В. В. — К. : Видавничий дім «Слово», 2010. — 688 с.
- Цись П. М. Геоморфологія УРСР. — Л., 1962.
- (рос.) Шнюков Е. Ф., Чекунов А. В., Вилов О. и др. Природа Украинской ССР. Геология и полезные ископаемые. — К. : Наукова думка, 1986. — 184 с.
- (рос.) Маринич А. М., Пащенко В. М., Шищенко П. Г. Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое районирование. — К. : Наукова думка, 1985. — 224 с.
- (рос.) Геоморфология Украинской ССР / Под общ. ред. И. М. Рослого. — К. : Вища школа, 1990. — 287 с.
Посилання
- Орографічна карта України. [ 31 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Володимир Гетьман. Красо України, Поділля! [ 6 лютого 2010 у Wayback Machine.] // День. — 2008. — 29 лютого.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Podi lska visochina visochina na pivdennomu zahodi Ukrayini u Ternopilskij Hmelnickij Vinnickij ta chastkovo Lvivskij Ivano Frankivskij Cherniveckij i Odeskij oblastyah Podilska visochina vhodit do skladu Shidnoyevropejskoyi rivnini Podilska visochinaVid na Medobori z protilezhnogo berega ZbruchaKrayina Ukrayina i Moldova Podilska visochina u Vikishovishi Podilsku visochinu razom iz Volinskoyu visochinoyu chasto nazivayut Volino Podilskoyu Zagalni harakteristikiPlosha 580 h 180 km Peresichni visoti vid 350 400 m do 180 200 m maks 471 m g Kamula Poshirenij karst U girskih porodah ye ponad 60 pecher u tomu chisli vidomih Optimistichna najdovsha pechera v Yevraziyi bl 270 km utvorena v gipsah Ozerna protyazhnist labirintiv u gipsah bl 130 km zali do 100 h 10 20 m Krishtaleva ta inshi Sklad U relyefi visochini chitko vidilyayutsya okremi masivi Lvivske plato Peremishlyanske nizkogir ya Opillya Terno pilske plato Gologoro Kremeneckij kryazh Avratinska visochina Tovtri Pridnistrovska visochinaRoztashuvannya Podilska visochina roztashovana na livoberezhzhi Dnistra Visochina vityagnuta iz pivnichnogo zahodu na pivdennij shid Na pivnichnomu zahodi obrivayetsya u bik rivnin Malogo Polissya krutim ustupom zavvishki do 200 m Na pivnichnomu shodi mezhuye z Pridniprovskoyu visochinoyu Cya mezha umovno prohodit po dolini Pivdennogo Bugu Na pivdennomu zahodi mezhuye z Peredkarpattyam perevazhno po dolini Dnistra Geostruktura U geostrukturnomu plani Podilska visochina vidpovidaye zahidnomu ta pivdenno zahidnomu shilu Ukrayinskogo shita ta pivdennij chastini Volino Podilskoyi monoklinali Tut zalyagaye Volino Podilskij tektonichnij blok Visochina skladena vapnyakami mergelyami piskovikami ta slancyami a v shidnij chastini granitami ta gnejsami perekritimi lesami j lesovidnimi suglinkami Z korisnih kopalin ye budivelni materiali Relyef Podilska visochina mezhi Dlya relyefu harakterne spoluchennya velikih ploskih mezhirich i glibokih kanjonopodibnih dolin richok livoberezhnih pritok Dnistra Gniloyi Lipi Zolotoyi Lipi Stripi Seretu Zbrucha Smotricha Studenici Glibina vrizu dolin dosyagaye 200 250 m Visoti znizhuyutsya iz pivnichnogo zahodu na pivdennij shid z 380 320 m do 220 130 m Pivnichnij kraj visochini v rezultati intensivnogo erozijnogo rozchlenovuvannya maye gorbkuvatij harakter relyefu Gologori Voronyaki Kremenecki gori zavvishki 400 m i bilshe Pridnistrovska chastina Podilskoyi visochini ce shidchasta rivnina utvorena velikimi terasami Dnistra U zahidnij chastini z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid prostyagayutsya Tovtri Medobori Roslinnist Znachnu chastinu Podilskoyi visochini rozorano Ye dubovi lisi z domishkoyu graba lipi i lugovi stepi U pivnichnih rajonah traplyayutsya neveliki bukovi lisi u pivdennij chastini riznotravno tipchakovo kovilovi stepi Div takozhGeologiya Ukrayini Fiziko geografichne rajonuvannya UkrayiniDzherelaGerenchuk K I Podilska visochina Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1982 T 8 Olefini Poplin S 447 527 1 s 22 ark il il portr karti s Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Koshik Yu O Podilska visochina Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K DP Vseukrayinske derzhavne specializovane vidavnictvo Ukrayinska enciklopediya imeni M P Bazhana 1993 T 3 P Ya S 52 480 s 33 000 ekz ISBN 5 88500 020 4 LiteraturaBondarchuk V G Geomorfologiya URSR H Radyanska shkola 1949 246 s Dmitriyev M I Geomorfologiya USRR H Radyanska shkola 1936 Zastavnij F D Geografiya Ukrayini U 2 h kn Red M P Parcej L Svit 1994 472 s ISBN 5 7773 0043 8 Stecyuk V V Ekologichna geomorfologiya Ukrayini navchalnij posibnik K Vidavnichij dim Slovo 2010 367 s Red Stecyuk V V K Vidavnichij dim Slovo 2010 688 s Cis P M Geomorfologiya URSR L 1962 ros Shnyukov E F Chekunov A V Vilov O i dr Priroda Ukrainskoj SSR Geologiya i poleznye iskopaemye K Naukova dumka 1986 184 s ros Marinich A M Pashenko V M Shishenko P G Priroda Ukrainskoj SSR Landshafty i fiziko geograficheskoe rajonirovanie K Naukova dumka 1985 224 s ros Geomorfologiya Ukrainskoj SSR Pod obsh red I M Roslogo K Visha shkola 1990 287 s PosilannyaPodilska visochina u sestrinskih VikiproyektahFajli u Vikishovishi Orografichna karta Ukrayini 31 lipnya 2021 u Wayback Machine Volodimir Getman Kraso Ukrayini Podillya 6 lyutogo 2010 u Wayback Machine Den 2008 29 lyutogo