Голого́ро-Кремене́цький кряж (східець) — крайня північно-західна, найбільш підвищена частина Подільської височини у межах Львівської, Тернопільської і (частково) Рівненської областей.
Гологоро-Кременецький кряж | ||||
Кременецькі гори | ||||
Країна | Україна | |||
---|---|---|---|---|
Області | Львівська, Тернопільська, Рівненська | |||
Довжина | ≈ 170 км | |||
Найвища точка | Камула | |||
- розташування | Перемишлянський р-н | |||
- координати | 49°41′02″ пн. ш. 24°20′45″ сх. д. / 49.68389° пн. ш. 24.34583° сх. д. | |||
- висота | 471 м | |||
Поділяється на: | Гологори, Вороняки, Кременецькі гори | |||
Гологоро-Кременецький кряж у Вікісховищі |
Довжина кряжу бл. 170 км, висота 350—470 м. Спадає різким уступом (150—200 м) на півночі до котловини над Бугом, Стиром, Іквою й Горинню. Найбільша висота — 471 м (гора Камула — найвища точка Подільської височини). Кряж має вигляд плоских останцевих масивів, розчленованих річковими долинами, балками та ярами. Гологоро-Кременецький кряж знижується на південний схід, має чітко виражену асиметричну будову — стрімкий північний схил, заввишки 150—200 м, і пологий південний.
Геологія
Гологірсько-Кременецький східець частково тектонічного походження. Під впливом ерозійних процесів унаслідок великої різниці денудаційних рівнів і малої відпірності гірських порід, з яких збудований (м'які крейдові шари,вапняки, мергелі, що на них залягають твердіші міоценові пісковики), перетворився на ерозійне нагір'я, вкрите лісами. Цьому також сприяє досить велика кількість атмосферних опадів (до 700 мм).
Природа
Під широколистими дубово-грабово-буковими лісами на лесовидних суглинках і мергелях сформувалися ясно-сірі лісові ґрунти. Це район лісового і сільського господарства та рекреації.
Районування
За природними особливостями кряж поділяється на окремі частини:
Див. також
Джерела
- Кошик Ю. О. Подільська височина // Географічна енциклопедія України. — Т. 3. — К., 1993. — С. 52.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gologo ro Kremene ckij kryazh shidec krajnya pivnichno zahidna najbilsh pidvishena chastina Podilskoyi visochini u mezhah Lvivskoyi Ternopilskoyi i chastkovo Rivnenskoyi oblastej Gologoro Kremeneckij kryazh Kremenecki gori Krayina Ukrayina Oblasti Lvivska Ternopilska Rivnenska Dovzhina 170 km Najvisha tochka Kamula roztashuvannya Peremishlyanskij r n koordinati 49 41 02 pn sh 24 20 45 sh d 49 68389 pn sh 24 34583 sh d 49 68389 24 34583 visota 471 m Podilyayetsya na Gologori Voronyaki Kremenecki gori Gologoro Kremeneckij kryazh u Vikishovishi Dovzhina kryazhu bl 170 km visota 350 470 m Spadaye rizkim ustupom 150 200 m na pivnochi do kotlovini nad Bugom Stirom Ikvoyu j Gorinnyu Najbilsha visota 471 m gora Kamula najvisha tochka Podilskoyi visochini Kryazh maye viglyad ploskih ostancevih masiviv rozchlenovanih richkovimi dolinami balkami ta yarami Gologoro Kremeneckij kryazh znizhuyetsya na pivdennij shid maye chitko virazhenu asimetrichnu budovu strimkij pivnichnij shil zavvishki 150 200 m i pologij pivdennij GeologiyaGologirsko Kremeneckij shidec chastkovo tektonichnogo pohodzhennya Pid vplivom erozijnih procesiv unaslidok velikoyi riznici denudacijnih rivniv i maloyi vidpirnosti girskih porid z yakih zbudovanij m yaki krejdovi shari vapnyaki mergeli sho na nih zalyagayut tverdishi miocenovi piskoviki peretvorivsya na erozijne nagir ya vkrite lisami Comu takozh spriyaye dosit velika kilkist atmosfernih opadiv do 700 mm PrirodaPid shirokolistimi dubovo grabovo bukovimi lisami na lesovidnih suglinkah i mergelyah sformuvalisya yasno siri lisovi grunti Ce rajon lisovogo i silskogo gospodarstva ta rekreaciyi RajonuvannyaZa prirodnimi osoblivostyami kryazh podilyayetsya na okremi chastini zahidnu chastinu vid Lvova do Zolocheva Gologori serednyu po richku Ikvu Voronyaki shidnu chastinu po richku Gorin Kremenecki gori Div takozhVoronyaki Gologori Kremenecki goriDzherelaKoshik Yu O Podilska visochina Geografichna enciklopediya Ukrayini T 3 K 1993 S 52 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi