Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (серпень 2015) |
Українська діаспора в Казахстані за своєю чисельністю одна з найбільших серед українських громад світу (після української діаспори в Російській Федерації та США).
У 1989 році в Казахстані проживало 896 200 українців (5,4% населення республіки).
У 1998 близько 796 000 громадян Казахстану самоідентифікували себе українцями. Українці розселені переважно на півночі Казахстану. Значний відсоток їх проживає в Караганді, Астані, Павлодарі, Семеї, Талдикоргані, Шортанди й Алмати, а також у місцевостях навколо цих міст.
Українські поселенці в Північному Казахстані на Західному Сибіру іноді називали цей регіон Сірим Клином.
Історія
Російська імперія
Першими українцями на казахській землі вважаються заслані до північного Казахстану (Західного Сибіру) учасники придушеного 1768 р. гайдамацького руху, відомого в історії під назвою «Коліївщина». Активніше формування української етнічної групи в Казахстані починається з другої половини XIX століття, коли сюди в пошуках вільних земель стали прибувати переселенці з Таврійської, Катеринославської, Херсонської, Харківської, Полтавської, Київської, Чернігівської, Подільської та Волинської губерній. На початок XX ст. до Казахстану й Центральної Азії переселилося понад 100 тис. українців. Значно посилився український переселенський рух до Казахстану після столипінської аграрної реформи. Питома вага українців у всьому населенні Казахстану зросла з 1,9% в 1897 р. до 10,5% в 1917, причому переважна їх більшість концентрувалася в Акмолинській (7,5% населення в 1897 р. і 29,5% — в 1917) і Тургайській (відповідно 1,0 та 21,6%) областях.
За переписом 1926 року етнічні українці становили суттєву частку населення у (41,3%) та (28,5%), (23,8%), (40,9%), (25,5%) повітах та (32,6%).
Казахська РСР
У 1930-ті роки значні міграційні потоки спрямовувалися в новостворювані промислові центри Казахстану. З розгортанням суцільної колективізації розпочався також процес примусового виселення з України так званих розкуркулених селян. Протягом 1930—1931 рр. у північні та східні райони СРСР, зокрема до Казахстану, було виселено майже 64 тис. українських родин. Значна кількість українців була переселена до Казахстану в 1939—1940 рр. внаслідок депортації із Західної України. 1941 р. з України евакуйовано чимало заводів та десятки тисяч фахівців. Багато з них залишилися в Казахстані на постійне проживання. Протягом 1941—1942 рр. з України евакуйовано до Казахстану також 52 дитбудинки. Частину дітей було передано на патронування та всиновлення, інших працевлаштоване — в колгоспах, радгоспах, на промислових підприємствах. Наприкінці Другої світової війни тюрми й концтабори Караганди, Джезказгана поповнювалися в'язнями-українцями, переважно тими, хто звинувачувався в належності до ОУН-УПА. На січень 1953 р. на спецпоселенні в Казахстані, переважно в Карагандинській області, перебувало 7,9 тис. українців. Чимало українців залишилися в Казахстані в період освоєння цілини в 1954—1960 рр. Робітничі колективи ряду новостворених радгоспів у Кустанайській та Акмолинській областях майже повністю складалися з українців.
На початку 1930 р. в республіці на українську мову викладання переводилося 400 шкіл, готувалися до випуску підручники, стали виходити українські газети. В Октябринському районі, де абсолютно переважали українці, всі школи мали бути переведені на українську мову навчання. Однак невдовзі політика українізації в Казахстані була згорнута, школи в українських селах переведено на російську мову викладання, українські газети закрито. За браком практично будь-яких умов для національно-культурного розвитку українська спільнота Казахстану поступово втрачала свою етнічність. Найбільш виразно це виявлялося в ставленні до мови: своєю рідною мовою назвали українську в 1926 р. 78,7% українців Казахстану, у 1959 — 60,4%, у 1970 — 51,5%, у 1979 — 41,3%, у 1989 — 36,6%[].
Сучасність
Соціологічне дослідження засвідчило, що, незважаючи на тривале перебування українців в іншоетнічному середовищі (а 27% їх народилися вже в Казахстані), вони в цілому зберегли етнічну самобутність. Так, українською мовою володіє переважна більшість опитаних: 36% — вільно, 24 — досить вільно, 16 — із певними труднощами, 15 — можуть порозумітися і лише 8 не володіють зовсім. 61% обстежених зазначив, що хотів би мати можливість дати своїм дітям середню освіту в школах із українською мовою навчання.
Сьогодні відбувається активний процес національно-культурного відродження української спільноти, яке спирається на положення Конституції (ухвалена Верховною Радою Республіки Казахстан у січні 1993 р.) щодо вільного розвитку культур етносів країни. Найактивніші громади українців діють в Астані, Караганді, Павлодарі й Семипалатинську.
Громадські організації
Громадські організації Українців у Казахстані об'єднує Асоціація «Українці Казахстану» (Михайло Парипса) у складі якої понад 10 культурних центрів та товариств, 6 творчих колективів, українська гімназія в Астані, українські школи, бібліотеки. Виходить тижневик українською мовою «Українські новини».
2005 року в Астані було утворено другу республіканську організацію українців (у складі 11-ти регіональних українських національно-культурних центрів) — Об'єднання «Рада українців Казахстану» (голова Юрій Тимошенко). Наразі її очолює Юрій Євгенович Тимощенко, який із жовтня 2010-го до кінця 2011 р. був заступником голови Асамблеї народу Казахстану (голова АНК — Президент Н.Назарбаєв), а нині є депутатом Мажилісу Парламенту Республіки Казахстан. До цього об'єднання належать українці переважно в другому і третьому поколіннях. Серед них є чимало відомих представників як колишнього, так і нині діючого політичного істеблішменту.
«Рада українців Казахстану» ініціювала та провела 5 республіканських і 2 міжнародні фестивалі «Україна в моєму серці», бере активну участь у численних державних заходах культурологічного спрямування.
Чисельність
| N | Рік | Кількість |
|---|---|---|
| 1 | 1897 | 79 573 |
| 2 | 1926 | 860 201 |
| 3 | 1939 | 658 319 |
| 4 | 1959 | 762 131 |
| 5 | 1970 | 930 158 |
| 6 | 1979 | 897 964 |
| 7 | 1989 | 896 240 |
| 8 | 1999 | 547 052 |
| 9 | 2009 | 333 031 |
| 10 | 2021 | 387 327 |
Примітки
- Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1973. — Т. 7. — С. 2704, С. 2842]
- Олесіюк Т. Сіра Україна. Українська дочерня осельча держава в Середній Азії (Сірий Клин-Казахстан) /Український Суходоловий Інститут. Женева: [б.в.], 1947. 50 с.
- . stat.gov.kz. Архів оригіналу за 2 вересня 2022. Процитовано 2 вересня 2022.
Див. також
Посилання
- День Незалежності України в Павлодарі відзначили вже вісімнадцятий раз!
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti serpen 2015 Ukrayinska diaspora v Kazahstani za svoyeyu chiselnistyu odna z najbilshih sered ukrayinskih gromad svitu pislya ukrayinskoyi diaspori v Rosijskij Federaciyi ta SShA U 1989 roci v Kazahstani prozhivalo 896 200 ukrayinciv 5 4 naselennya respubliki U 1998 blizko 796 000 gromadyan Kazahstanu samoidentifikuvali sebe ukrayincyami Ukrayinci rozseleni perevazhno na pivnochi Kazahstanu Znachnij vidsotok yih prozhivaye v Karagandi Astani Pavlodari Semeyi Taldikorgani Shortandi j Almati a takozh u miscevostyah navkolo cih mist Ukrayinski poselenci v Pivnichnomu Kazahstani na Zahidnomu Sibiru inodi nazivali cej region Sirim Klinom IstoriyaStepi Pivnichnogo Kazahstanu bilya Akmoli ta Astani region de poselilosya bagato ukrayinciv Rosijska imperiya Dokladnishe Sirij Klin Pershimi ukrayincyami na kazahskij zemli vvazhayutsya zaslani do pivnichnogo Kazahstanu Zahidnogo Sibiru uchasniki pridushenogo 1768 r gajdamackogo ruhu vidomogo v istoriyi pid nazvoyu Koliyivshina Aktivnishe formuvannya ukrayinskoyi etnichnoyi grupi v Kazahstani pochinayetsya z drugoyi polovini XIX stolittya koli syudi v poshukah vilnih zemel stali pribuvati pereselenci z Tavrijskoyi Katerinoslavskoyi Hersonskoyi Harkivskoyi Poltavskoyi Kiyivskoyi Chernigivskoyi Podilskoyi ta Volinskoyi gubernij Na pochatok XX st do Kazahstanu j Centralnoyi Aziyi pereselilosya ponad 100 tis ukrayinciv Znachno posilivsya ukrayinskij pereselenskij ruh do Kazahstanu pislya stolipinskoyi agrarnoyi reformi Pitoma vaga ukrayinciv u vsomu naselenni Kazahstanu zrosla z 1 9 v 1897 r do 10 5 v 1917 prichomu perevazhna yih bilshist koncentruvalasya v Akmolinskij 7 5 naselennya v 1897 r i 29 5 v 1917 i Turgajskij vidpovidno 1 0 ta 21 6 oblastyah Za perepisom 1926 roku etnichni ukrayinci stanovili suttyevu chastku naselennya u 41 3 ta 28 5 23 8 40 9 25 5 povitah ta 32 6 Kazahska RSR U 1930 ti roki znachni migracijni potoki spryamovuvalisya v novostvoryuvani promislovi centri Kazahstanu Z rozgortannyam sucilnoyi kolektivizaciyi rozpochavsya takozh proces primusovogo viselennya z Ukrayini tak zvanih rozkurkulenih selyan Protyagom 1930 1931 rr u pivnichni ta shidni rajoni SRSR zokrema do Kazahstanu bulo viseleno majzhe 64 tis ukrayinskih rodin Znachna kilkist ukrayinciv bula pereselena do Kazahstanu v 1939 1940 rr vnaslidok deportaciyi iz Zahidnoyi Ukrayini 1941 r z Ukrayini evakujovano chimalo zavodiv ta desyatki tisyach fahivciv Bagato z nih zalishilisya v Kazahstani na postijne prozhivannya Protyagom 1941 1942 rr z Ukrayini evakujovano do Kazahstanu takozh 52 ditbudinki Chastinu ditej bulo peredano na patronuvannya ta vsinovlennya inshih pracevlashtovane v kolgospah radgospah na promislovih pidpriyemstvah Naprikinci Drugoyi svitovoyi vijni tyurmi j konctabori Karagandi Dzhezkazgana popovnyuvalisya v yaznyami ukrayincyami perevazhno timi hto zvinuvachuvavsya v nalezhnosti do OUN UPA Na sichen 1953 r na specposelenni v Kazahstani perevazhno v Karagandinskij oblasti perebuvalo 7 9 tis ukrayinciv Chimalo ukrayinciv zalishilisya v Kazahstani v period osvoyennya cilini v 1954 1960 rr Robitnichi kolektivi ryadu novostvorenih radgospiv u Kustanajskij ta Akmolinskij oblastyah majzhe povnistyu skladalisya z ukrayinciv Na pochatku 1930 r v respublici na ukrayinsku movu vikladannya perevodilosya 400 shkil gotuvalisya do vipusku pidruchniki stali vihoditi ukrayinski gazeti V Oktyabrinskomu rajoni de absolyutno perevazhali ukrayinci vsi shkoli mali buti perevedeni na ukrayinsku movu navchannya Odnak nevdovzi politika ukrayinizaciyi v Kazahstani bula zgornuta shkoli v ukrayinskih selah perevedeno na rosijsku movu vikladannya ukrayinski gazeti zakrito Za brakom praktichno bud yakih umov dlya nacionalno kulturnogo rozvitku ukrayinska spilnota Kazahstanu postupovo vtrachala svoyu etnichnist Najbilsh virazno ce viyavlyalosya v stavlenni do movi svoyeyu ridnoyu movoyu nazvali ukrayinsku v 1926 r 78 7 ukrayinciv Kazahstanu u 1959 60 4 u 1970 51 5 u 1979 41 3 u 1989 36 6 dzherelo SuchasnistSociologichne doslidzhennya zasvidchilo sho nezvazhayuchi na trivale perebuvannya ukrayinciv v inshoetnichnomu seredovishi a 27 yih narodilisya vzhe v Kazahstani voni v cilomu zberegli etnichnu samobutnist Tak ukrayinskoyu movoyu volodiye perevazhna bilshist opitanih 36 vilno 24 dosit vilno 16 iz pevnimi trudnoshami 15 mozhut porozumitisya i lishe 8 ne volodiyut zovsim 61 obstezhenih zaznachiv sho hotiv bi mati mozhlivist dati svoyim dityam serednyu osvitu v shkolah iz ukrayinskoyu movoyu navchannya Sogodni vidbuvayetsya aktivnij proces nacionalno kulturnogo vidrodzhennya ukrayinskoyi spilnoti yake spirayetsya na polozhennya Konstituciyi uhvalena Verhovnoyu Radoyu Respubliki Kazahstan u sichni 1993 r shodo vilnogo rozvitku kultur etnosiv krayini Najaktivnishi gromadi ukrayinciv diyut v Astani Karagandi Pavlodari j Semipalatinsku Gromadski organizaciyi Gromadski organizaciyi Ukrayinciv u Kazahstani ob yednuye Asociaciya Ukrayinci Kazahstanu Mihajlo Paripsa u skladi yakoyi ponad 10 kulturnih centriv ta tovaristv 6 tvorchih kolektiviv ukrayinska gimnaziya v Astani ukrayinski shkoli biblioteki Vihodit tizhnevik ukrayinskoyu movoyu Ukrayinski novini 2005 roku v Astani bulo utvoreno drugu respublikansku organizaciyu ukrayinciv u skladi 11 ti regionalnih ukrayinskih nacionalno kulturnih centriv Ob yednannya Rada ukrayinciv Kazahstanu golova Yurij Timoshenko Narazi yiyi ocholyuye Yurij Yevgenovich Timoshenko yakij iz zhovtnya 2010 go do kincya 2011 r buv zastupnikom golovi Asambleyi narodu Kazahstanu golova ANK Prezident N Nazarbayev a nini ye deputatom Mazhilisu Parlamentu Respubliki Kazahstan Do cogo ob yednannya nalezhat ukrayinci perevazhno v drugomu i tretomu pokolinnyah Sered nih ye chimalo vidomih predstavnikiv yak kolishnogo tak i nini diyuchogo politichnogo isteblishmentu Rada ukrayinciv Kazahstanu iniciyuvala ta provela 5 respublikanskih i 2 mizhnarodni festivali Ukrayina v moyemu serci bere aktivnu uchast u chislennih derzhavnih zahodah kulturologichnogo spryamuvannya ChiselnistN Rik Kilkist1 1897 79 5732 1926 860 2013 1939 658 3194 1959 762 1315 1970 930 1586 1979 897 9647 1989 896 2408 1999 547 0529 2009 333 03110 2021 387 327PrimitkiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina EU II Parizh Nyu Jork 1973 T 7 S 2704 S 2842 Olesiyuk T Sira Ukrayina Ukrayinska dochernya oselcha derzhava v Serednij Aziyi Sirij Klin Kazahstan Ukrayinskij Suhodolovij Institut Zheneva b v 1947 50 s stat gov kz Arhiv originalu za 2 veresnya 2022 Procitovano 2 veresnya 2022 Div takozhSirij KlinPosilannyaDen Nezalezhnosti Ukrayini v Pavlodari vidznachili vzhe visimnadcyatij raz