Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Оренбу́рзька губе́рнія — адміністративна одиниця Російської імперії та Російської РФСР, що існувала у 1744—1782 та 1796—1928. Центр — місто Оренбург.
| Оренбурзька губернія | |
| Герб | |
 | |
| Дата створення / заснування | 15 (26) березня 1744[1] |
|---|---|
 | |
| Країна |  Російська імперія, Російська республіка,  Російська СФРР і Російська СФРР |
| Столиця | Оренбург |
| Адміністративна одиниця | Російська імперія Російська республіка Російська СФРР РСФРР Орнебурзька казача держава Російська держава Російська СФРР Q4336215? Російська імперія |
| Кількість населення | 1 600 145 осіб |
| Спільний кордон із | Пермська губернія |
| Замінений на | d |
| На заміну | Уфімське намісництво |
| Час/дата припинення існування | 14 травня 1928 |
 | |
 | |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
 Оренбурзька губернія у Вікісховищі | |
Координати: 51°46′00″ пн. ш. 55°06′00″ сх. д. / 51.7666666666947747899030219° пн. ш. 55.100000000027776536626334° сх. д.
Географія
Оренбурзька губернія розташовувалася на Південному Сході європейської частини Росії та мала площу 372 989 км² (на 1847 рік), 189 717 км² (на 1905 рік), 67 989 км² (на 1926 рік).
Південний Урал перетинав губернію, при цьому окремі його вершини () сягають 1640 м. Схили гір укриті лісами (до 2 тис. кв. км). Східна азійська частина губернії та південь мають степовий характер. Ґрунти в гірських місцевостях — кам'янисті, у степових — чорнозем.
Клімат
Клімат континентальний: сухий і суворий, незважаючи на літню спеку. Середня температура для Оренбурга (51° 45´ пн. ш.) 1-3,6.
Корисні копалини
Мінеральні багатства були значними. 1903 року видобуто: золота 278 пл., мідних руд — 7 млн тонн, марганцю — 1 млн тонн, заліза (в чавуні, залізі й сталі) — 118 млн тонн, кам'яної солі 36 млн тонн.
Річки: Урал із Сакмарою, Бєлая (система Волги), Тобол (притока Іртиша) та їхні притоки. Озер до 1500 у східній степовій частині губернії, з них до 100 гірко-солоних, решта — багаті на рибу.
Сільське господарство
72 % усіх земель належали козакам і селянам (в тому числі й башкирам), 14 % — приватним власникам, 4 % — казні й уділу та 10 % — заводам, компаніям тощо. Пашні займають 30 % усієї площі губернії, ліси — 20 %.,
Вирощували: ярову пшеницю, овес, жито, ячмінь тощо.
Скотарство займало значне місце, особливо серед башкирів. 1906 року худоби було: коней 1019 тисяч, великої рогатої худоби 1095 тисяч, вівців 1459 тисяч, свиней 143 тисячі й верблюдів до однієї тисячі.
Промисловість
Були розвинуті кустарні промисли: переважно обробка продуктів скотарства (вовняні тканини, хустки з козиного пуху тощо). Фабрик і заводів (за винятком гірничих) 189 з виробництвом на 14 млн рублів, з них в Оренбурзі на 6 млн рублів. Найбільш значущі: виробництво круп (на 6 млн руб.), скотобійна (1700 тис. руб.), шкіряна промисловість (900 тис. руб.), мийка вовни (526 тис. руб.) тощо.
Історія
Одними з перших жителів краю були тюркські й, імовірно, фінські племена. У XIII столітті Історична Башкирія та землі, що лежать між Волгою та Уралом, були підкорені монголами та залежали від Казанського й Астраханського ханств, а також від Ногайської орди.
У другій половині XVII століття Московське царство почало посилювати вплив на Уралі й поступово захоплювати сучасну територію краю. Між Уралом та Волгою кочували народи Великої татарської орди; з них ногайці вважались сильнішими й багатшими за інших, володіючи усією нижньою течією Яїка (Уралу). Більша частина Оренбурзького повіту, весь Орський, Верхнеуральський, Троїцький повіти й частина Челябінського, а також Шадринський, Єкатеринбурзький, Красноуфимський повіти Пермської губернії й більша частина Уфимської губернії складали країну, відому під назвою Башкирія та заселену башкирами. За ними на південний схід кочували у степах орди киргиз-кайсаків (казахів), які у ті часи були досить сильними й володіли містами Ташкент, Самарканд тощо. Татарські орди й ногайці були послаблені через розбрат, що відбувався між ними, киргизы — через їхню віддаленість від тих земель.
З росіян першими колоністами на берегах Уралу були люди, що тікали від страт Грозного та взагалі невдоволені порядком речей у Московії. Петро I передбачав, що з затвердженням влади Московії на південному сході мала розвиватись торгівля із Середньою Азією; Оренбурзький край він вважав широкою брамою до Азії. Реалізація його планів почалась, однак, лише за правління Анни Іванівни. Коли у краї було облаштовано лінію фортець, кістяк російського населення губернії склали козаки.
15 березня 1744 року було започатковано Оренбурзьку губернію (до її складу включили й Уфимську провінції Казанської губернії) та Оренбурзьку комісію Астраханської губернії. 1752 року до губернії було приєднано від Астраханської губернії Гур'їв, 1773 — від Казанської губернії місто Самару. Станом на жовтень 1775 року губернія складалась із таких провінцій:
Наприкінці 1781 року Оренбурзьку губернію було переформовано на Уфимське намісництво з додаванням до нього Пермського намісництва. Нове намісництво (з центром в Уфі) було розділено на 2 області — Уфимську й Оренбурзьку.
До Уфимської області було приписано 8 повітів:
До Оренбурзької області було приписано 4 повіти:
При цьому міста Гур'їв та Уральськ було відписано до Астраханської губернії.
1796 року Уфимське намісництво було перейменовано на Оренбурзьку губернію; центр було переведено з Уфи до Оренбурга. 1802 року місто Уфу знову було призначено губернським містом замість Оренбурга. 1850 року під час утворення Самарської губернії до останньої відійшли Бугульминський, Бугурусланський та Бузулукський повіти.
1865 року Оренбурзька губернія була розділена на дві: Уфимську й Оренбурзьку. При цьому Оренбурзьке козацьке військо, що до того часу не підпорядковувалось загальному губернському управлінню, було включено до складу губернії, губернатор якої також став наказним отаманом. Того ж року башкири, які мали особливе начальство, кантонне та юртове, були підпорядковані, поряд із селянами усіх відомств, загальному губернському управлінню.
27 серпня 1919 року з Оренбурзької губернії до складу знову створеної Челябінської губернії було передано Троїцький та Челябінський повіти, Верхньоуральський повіт було розділено між Башкирською АРСР та Челябінською губернією. У серпні 1920 року Оренбурзька губернія увійшла до складу знову утвореної автономії у складі Російської РФСР — Киргизької АСРР зі столицею в Оренбурзі. У червні 1922 року було створено Ісаєво-Дедовський повіт (1923 року перейменований на ).
У квітні 1925 року Оренбурзька губернія була виведена зі складу Киргизької АСРР, столицю якої перенесли до Кзил-Орди. 1927 року в губернії було створено райони.
14 травня 1928 року Оренбурзьку губернію було ліквідовано, її територію включено до складу .
Адміністративний поділ
З 1865 року до 1919 року до складу губернії входило п'ять повітів:
| № | Повіт | Площа, верст² | Населення (1897), чол. | |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Верхньоуральськ (11 095 чол.) | 43 768,5 | 223 245 | |
| 2 | Оренбург (72 425 чол.) | 32 691,1 | 555 653 | |
| 3 | Орськ (14 016 чол.) | 40 806,5 | 206 944 | |
| 4 | Троїцьк (23 299 чол.) | 20 551,1 | 201 231 | |
| 5 | Челябінськ (19 998 чол.) | 28 893,7 | 413 072 |
Керівники губернії
Військові губернатори
| Ім'я | Титул, чин | Термін на посаді |
|---|---|---|
| барон, генерал від інфантерії | ||
| генерал-майор | ||
| князь, генерал від кавалерії | ||
| генерал від інфантерії | ||
| генерал-ад'ютант, генерал-лейтенант | ||
| генерал-ад'ютант, генерал-лейтенант | ||
| Василь Перовський | генерал-ад'ютант, генерал-майор | |
| генерал-лейтенант |
Губернатори
| Ім'я | Титул, чин, звання | Термін на посаді |
|---|---|---|
| Іван Неплюєв | таємний радник | |
| дійсний статський радник | ||
| дійсний статський радник | ||
| князь, генерал-поручик | ||
| генерал-поручик | ||
| У складі Уфимського намісництва | ||
| таємний радник | ||
| дійсний статський радник | ||
| дійсний статський радник (таємний радник) | ||
| дійсний статський радник | ||
| таємний радник | ||
| дійсний статський радник | ||
| дійсний статський радник | ||
| дійсний статський радник | ||
| дійсний статський радник | ||
| дійсний статський радник | ||
| дійсний статський радник | ||
| Вакант | ||
| дійсний статський радник | ||
| Вакант | ||
| статський радник (дійсний статський радник) | ||
| статський радник (дійсний статський радник) | ||
| дійсний статський радник і. д. | ||
| Єгор Барановський | дійсний статський радник, і. д. (затверджений 06.02.1859) | |
| статський радник, і. д. (затверджений 17.04.1862), дійсний статський радник | ||
| полковник, і. д. (затверджений із присвоєнням чину генерал-майора) | ||
| генерал-майор | ||
| генерал-майор (генерал-лейтенант) | ||
| генерал-майор | ||
| генерал-майор | ||
| генерал-лейтенант | ||
| генерал-майор, і. д. | ||
| генерал-лейтенант | ||
| генерал-лейтенант | ||
| генерал-лейтенант |
Губернські предводителі дворянства
| Ім'я | Титул, чин, звання | Термін на посаді |
|---|---|---|
| статський радник | ||
| надвірний радник | ||
| колезький радник | ||
| колезький асесор | ||
| майор | ||
| колезький радник | ||
| поручик | ||
| підполковник | ||
| поручик | ||
| полковник (генерал-майор) | ||
| у званні камергера, дійсний статський радник | ||
| штабс-ротмістр | ||
| дійсний статський радник | ||
| генерал-майор у відставці | ||
| титулярний радник (статський радник) | ||
| гвардії полковник у відставці, шталмейстер | ||
| дійсний статський радник |
Населення
Жителів — 1836 тисяч; щільність населення — 10 жителів на 1 кв. км; у 6 містах — 174 тис. жителів. Підсумок перепису за рідною мовою 1897 року:
| Повіт | російська | башкирська | татарська | українська | мордовська | и | чуваська | казахська |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Губернія в цілому | 70,4 % | 15,9 % | 5,8 % | 2,6 % | 2,4 % | 1,4 % | … | … |
| Верхньоуральський | 65,5 % | 19,7 % | 5,4 % | … | 1,3 % | … | … | … |
| Оренбурзький | 68,4 % | 10,2 % | 8,6 % | 5,4 % | 4,7 % | 7,1 % | … | … |
| Орський | 40,1 % | 42,8 % | 6,8 % | 4,3 % | 3,7 % | … | 1,0 % | … |
| Троїцький | 82,2 % | 7,4 % | 7,4 % | … | … | … | … | 1,1 % |
| Челябінський | 85,1 % | 12,3 % | … | … | … | … | … | … |
Торгівля
Збут хлібу й предметів скотарства, значна обмінна торгівля з Середньою Азією (оборот до 10 млн руб.); обмінні двори у містах Оренбург, Троїцьк та Орськ. Залізниця перетинала Оренбурзьку губернію, простягнувшись на 495 верст.
Освіта
Станом на 1905 рік у губернії було 1690 навчальних закладів (з них 12 середніх) із 97212 учнів; писемного населення — 20 %.
Примітки
- Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- С.А.ТАРХОВ Изменение административно-территориального деления России за последние 300 лет. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 29 квітня 2014.(рос.)
- Всесоюзний перепис населення 1926 р. РРФСР та її регіони. Населені місця. Наявне міське та сільське населення (рос.). Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 28 квітня 2014.
- Демоскоп Weekly. Перший загальний перепис населення Російської імперії 1897 року. Наявне населення у губерніях, повітах, містах (без Фінляндії). Архів оригіналу за 25 лютого 2012. Процитовано 29 квітня 2014.
- Демоскоп Weekly — Додаток. Довідник статистичних показників
Посилання
- Карта Уфимської та Оренбурзької губерній з «Атласу» Ільїна 1876 року
- Адрес-календар і пам'ятна книжка Оренбурзької губернії на 1912 рік. Оренбург, 1912
Література та джерела
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Orenbu rzka gube rniya administrativna odinicya Rosijskoyi imperiyi ta Rosijskoyi RFSR sho isnuvala u 1744 1782 ta 1796 1928 Centr misto Orenburg Orenburzka guberniyaGerbData stvorennya zasnuvannya15 26 bereznya 1744 1 Krayina Rosijska imperiya Rosijska respublika Rosijska SFRR i Rosijska SFRRStolicyaOrenburgAdministrativna odinicyaRosijska imperiya Rosijska respublika Rosijska SFRR RSFRR Orneburzka kazacha derzhava Rosijska derzhava Rosijska SFRR Q4336215 Rosijska imperiyaKilkist naselennya1 600 145 osibSpilnij kordon izPermska guberniyaZaminenij nadNa zaminuUfimske namisnictvoChas data pripinennya isnuvannya14 travnya 1928Kategoriya map na Vikishovishid Orenburzka guberniya u Vikishovishi Koordinati 51 46 00 pn sh 55 06 00 sh d 51 7666666666947747899030219 pn sh 55 100000000027776536626334 sh d 51 7666666666947747899030219 55 100000000027776536626334GeografiyaOrenburzka guberniya roztashovuvalasya na Pivdennomu Shodi yevropejskoyi chastini Rosiyi ta mala ploshu 372 989 km na 1847 rik 189 717 km na 1905 rik 67 989 km na 1926 rik Pivdennij Ural peretinav guberniyu pri comu okremi jogo vershini syagayut 1640 m Shili gir ukriti lisami do 2 tis kv km Shidna azijska chastina guberniyi ta pivden mayut stepovij harakter Grunti v girskih miscevostyah kam yanisti u stepovih chornozem Klimat Klimat kontinentalnij suhij i suvorij nezvazhayuchi na litnyu speku Serednya temperatura dlya Orenburga 51 45 pn sh 1 3 6 Korisni kopalini Mineralni bagatstva buli znachnimi 1903 roku vidobuto zolota 278 pl midnih rud 7 mln tonn margancyu 1 mln tonn zaliza v chavuni zalizi j stali 118 mln tonn kam yanoyi soli 36 mln tonn Richki Ural iz Sakmaroyu Byelaya sistema Volgi Tobol pritoka Irtisha ta yihni pritoki Ozer do 1500 u shidnij stepovij chastini guberniyi z nih do 100 girko solonih reshta bagati na ribu Silske gospodarstvo 72 usih zemel nalezhali kozakam i selyanam v tomu chisli j bashkiram 14 privatnim vlasnikam 4 kazni j udilu ta 10 zavodam kompaniyam tosho Pashni zajmayut 30 usiyeyi ploshi guberniyi lisi 20 Viroshuvali yarovu pshenicyu oves zhito yachmin tosho Skotarstvo zajmalo znachne misce osoblivo sered bashkiriv 1906 roku hudobi bulo konej 1019 tisyach velikoyi rogatoyi hudobi 1095 tisyach vivciv 1459 tisyach svinej 143 tisyachi j verblyudiv do odniyeyi tisyachi Promislovist Buli rozvinuti kustarni promisli perevazhno obrobka produktiv skotarstva vovnyani tkanini hustki z kozinogo puhu tosho Fabrik i zavodiv za vinyatkom girnichih 189 z virobnictvom na 14 mln rubliv z nih v Orenburzi na 6 mln rubliv Najbilsh znachushi virobnictvo krup na 6 mln rub skotobijna 1700 tis rub shkiryana promislovist 900 tis rub mijka vovni 526 tis rub tosho IstoriyaOdnimi z pershih zhiteliv krayu buli tyurkski j imovirno finski plemena U XIII stolitti Istorichna Bashkiriya ta zemli sho lezhat mizh Volgoyu ta Uralom buli pidkoreni mongolami ta zalezhali vid Kazanskogo j Astrahanskogo hanstv a takozh vid Nogajskoyi ordi U drugij polovini XVII stolittya Moskovske carstvo pochalo posilyuvati vpliv na Urali j postupovo zahoplyuvati suchasnu teritoriyu krayu Mizh Uralom ta Volgoyu kochuvali narodi Velikoyi tatarskoyi ordi z nih nogajci vvazhalis silnishimi j bagatshimi za inshih volodiyuchi usiyeyu nizhnoyu techiyeyu Yayika Uralu Bilsha chastina Orenburzkogo povitu ves Orskij Verhneuralskij Troyickij poviti j chastina Chelyabinskogo a takozh Shadrinskij Yekaterinburzkij Krasnoufimskij poviti Permskoyi guberniyi j bilsha chastina Ufimskoyi guberniyi skladali krayinu vidomu pid nazvoyu Bashkiriya ta zaselenu bashkirami Za nimi na pivdennij shid kochuvali u stepah ordi kirgiz kajsakiv kazahiv yaki u ti chasi buli dosit silnimi j volodili mistami Tashkent Samarkand tosho Tatarski ordi j nogajci buli poslableni cherez rozbrat sho vidbuvavsya mizh nimi kirgizy cherez yihnyu viddalenist vid tih zemel Z rosiyan pershimi kolonistami na beregah Uralu buli lyudi sho tikali vid strat Groznogo ta vzagali nevdovoleni poryadkom rechej u Moskoviyi Petro I peredbachav sho z zatverdzhennyam vladi Moskoviyi na pivdennomu shodi mala rozvivatis torgivlya iz Serednoyu Aziyeyu Orenburzkij kraj vin vvazhav shirokoyu bramoyu do Aziyi Realizaciya jogo planiv pochalas odnak lishe za pravlinnya Anni Ivanivni Koli u krayi bulo oblashtovano liniyu fortec kistyak rosijskogo naselennya guberniyi sklali kozaki 15 bereznya 1744 roku bulo zapochatkovano Orenburzku guberniyu do yiyi skladu vklyuchili j Ufimsku provinciyi Kazanskoyi guberniyi ta Orenburzku komisiyu Astrahanskoyi guberniyi 1752 roku do guberniyi bulo priyednano vid Astrahanskoyi guberniyi Gur yiv 1773 vid Kazanskoyi guberniyi misto Samaru Stanom na zhovten 1775 roku guberniya skladalas iz takih provincij Ufimska Naprikinci 1781 roku Orenburzku guberniyu bulo pereformovano na Ufimske namisnictvo z dodavannyam do nogo Permskogo namisnictva Nove namisnictvo z centrom v Ufi bulo rozdileno na 2 oblasti Ufimsku j Orenburzku Do Ufimskoyi oblasti bulo pripisano 8 povitiv Do Orenburzkoyi oblasti bulo pripisano 4 poviti Pri comu mista Gur yiv ta Uralsk bulo vidpisano do Astrahanskoyi guberniyi 1796 roku Ufimske namisnictvo bulo perejmenovano na Orenburzku guberniyu centr bulo perevedeno z Ufi do Orenburga 1802 roku misto Ufu znovu bulo priznacheno gubernskim mistom zamist Orenburga 1850 roku pid chas utvorennya Samarskoyi guberniyi do ostannoyi vidijshli Bugulminskij Buguruslanskij ta Buzulukskij poviti 1865 roku Orenburzka guberniya bula rozdilena na dvi Ufimsku j Orenburzku Pri comu Orenburzke kozacke vijsko sho do togo chasu ne pidporyadkovuvalos zagalnomu gubernskomu upravlinnyu bulo vklyucheno do skladu guberniyi gubernator yakoyi takozh stav nakaznim otamanom Togo zh roku bashkiri yaki mali osoblive nachalstvo kantonne ta yurtove buli pidporyadkovani poryad iz selyanami usih vidomstv zagalnomu gubernskomu upravlinnyu 27 serpnya 1919 roku z Orenburzkoyi guberniyi do skladu znovu stvorenoyi Chelyabinskoyi guberniyi bulo peredano Troyickij ta Chelyabinskij poviti Verhnouralskij povit bulo rozdileno mizh Bashkirskoyu ARSR ta Chelyabinskoyu guberniyeyu U serpni 1920 roku Orenburzka guberniya uvijshla do skladu znovu utvorenoyi avtonomiyi u skladi Rosijskoyi RFSR Kirgizkoyi ASRR zi stoliceyu v Orenburzi U chervni 1922 roku bulo stvoreno Isayevo Dedovskij povit 1923 roku perejmenovanij na U kvitni 1925 roku Orenburzka guberniya bula vivedena zi skladu Kirgizkoyi ASRR stolicyu yakoyi perenesli do Kzil Ordi 1927 roku v guberniyi bulo stvoreno rajoni 14 travnya 1928 roku Orenburzku guberniyu bulo likvidovano yiyi teritoriyu vklyucheno do skladu Administrativnij podilKarta administrativnogo podilu Orenburzkoyi guberniyi u 1865 1919 rokah Z 1865 roku do 1919 roku do skladu guberniyi vhodilo p yat povitiv Povit Plosha verst Naselennya 1897 chol 1 Verhnouralsk 11 095 chol 43 768 5 223 2452 Orenburg 72 425 chol 32 691 1 555 6533 Orsk 14 016 chol 40 806 5 206 9444 Troyick 23 299 chol 20 551 1 201 2315 Chelyabinsk 19 998 chol 28 893 7 413 072Kerivniki guberniyiVijskovi gubernatori Im ya Titul chin Termin na posadibaron general vid infanteriyi 1784 1792 ta 1795 1798general major 1798 1803knyaz general vid kavaleriyi 1803 1817general vid infanteriyi 19 01 1817 07 02 1830general ad yutant general lejtenant 07 02 1830 21 04 1830general ad yutant general lejtenant 21 04 1830 15 04 1833Vasil Perovskij general ad yutant general major 15 04 1833 07 05 1842 ta 1851 1857general lejtenant 10 05 1842 20 03 1851Gubernatori Im ya Titul chin zvannya Termin na posadiIvan Neplyuyev tayemnij radnik 1744 1758dijsnij statskij radnik 1758 1762dijsnij statskij radnik 1763 1764knyaz general poruchik 1764 1768general poruchik 1768 1781U skladi Ufimskogo namisnictva 1781 1796tayemnij radnik 1797 28 09 1799dijsnij statskij radnik 1799 27 06 1800dijsnij statskij radnik tayemnij radnik 27 06 1800 1802dijsnij statskij radnik 1802 1806tayemnij radnik 1806 1809dijsnij statskij radnik 1809 1811dijsnij statskij radnik 1811 1822dijsnij statskij radnik 1822 1827dijsnij statskij radnik 07 06 1827 02 12 1832dijsnij statskij radnik 02 12 1832 13 04 1835dijsnij statskij radnik 13 04 1835 29 05 1840Vakant 1840 29 05 1841dijsnij statskij radnik 29 05 1841 14 05 1844Vakant 14 05 1844 30 03 1846statskij radnik dijsnij statskij radnik 30 03 1846 07 12 1851statskij radnik dijsnij statskij radnik 07 12 1851 03 03 1856dijsnij statskij radnik i d 03 03 1856 14 02 1858Yegor Baranovskij dijsnij statskij radnik i d zatverdzhenij 06 02 1859 14 02 1858 23 06 1861statskij radnik i d zatverdzhenij 17 04 1862 dijsnij statskij radnik 23 06 1861 11 06 1865polkovnik i d zatverdzhenij iz prisvoyennyam chinu general majora 11 06 1865 11 03 1875general major 11 03 1875 03 01 1878general major general lejtenant 16 02 1878 01 07 1884general major 12 08 1884 21 01 1892general major 21 01 1892 04 08 1899general lejtenant 03 10 1899 02 1906general major i d 02 1906 14 11 1906general lejtenant 14 11 1906 04 09 1911general lejtenant 04 09 1911 1915general lejtenant 1915 1917Gubernski predvoditeli dvoryanstva Im ya Titul chin zvannya Termin na posadistatskij radnik 1797 1803nadvirnij radnik 1803 1806kolezkij radnik 1806 1808kolezkij asesor 1808 1812major 1812 1823kolezkij radnik 1823 1825poruchik 1825 1828pidpolkovnik 1828 1830poruchik 1830 1833polkovnik general major 03 02 1833 17 12 1844u zvanni kamergera dijsnij statskij radnik 27 01 1845 02 08 1862shtabs rotmistr 02 08 1862 05 05 1865dijsnij statskij radnik 05 05 1865 16 02 1884general major u vidstavci 16 02 1884 18 02 1893titulyarnij radnik statskij radnik 18 02 1893 03 05 1902gvardiyi polkovnik u vidstavci shtalmejster 03 05 1902 01 01 1905dijsnij statskij radnik 26 02 1905 1917NaselennyaZhiteliv 1836 tisyach shilnist naselennya 10 zhiteliv na 1 kv km u 6 mistah 174 tis zhiteliv Pidsumok perepisu za ridnoyu movoyu 1897 roku Povit rosijska bashkirska tatarska ukrayinska mordovska i chuvaska kazahskaGuberniya v cilomu 70 4 15 9 5 8 2 6 2 4 1 4 Verhnouralskij 65 5 19 7 5 4 1 3 Orenburzkij 68 4 10 2 8 6 5 4 4 7 7 1 Orskij 40 1 42 8 6 8 4 3 3 7 1 0 Troyickij 82 2 7 4 7 4 1 1 Chelyabinskij 85 1 12 3 Gerb guberniyi z oficijnim opisom zatverdzhenij Oleksandrom II 1856 rik TorgivlyaZbut hlibu j predmetiv skotarstva znachna obminna torgivlya z Serednoyu Aziyeyu oborot do 10 mln rub obminni dvori u mistah Orenburg Troyick ta Orsk Zaliznicya peretinala Orenburzku guberniyu prostyagnuvshis na 495 verst OsvitaStanom na 1905 rik u guberniyi bulo 1690 navchalnih zakladiv z nih 12 serednih iz 97212 uchniv pisemnogo naselennya 20 PrimitkiBolshaya rossijskaya enciklopediya Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 d Track Q1768199d Track Q649d Track Q5061737 S A TARHOV Izmenenie administrativno territorialnogo deleniya Rossii za poslednie 300 let Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 29 kvitnya 2014 ros Vsesoyuznij perepis naselennya 1926 r RRFSR ta yiyi regioni Naseleni miscya Nayavne miske ta silske naselennya ros Arhiv originalu za 28 serpnya 2012 Procitovano 28 kvitnya 2014 Demoskop Weekly Pershij zagalnij perepis naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku Nayavne naselennya u guberniyah povitah mistah bez Finlyandiyi Arhiv originalu za 25 lyutogo 2012 Procitovano 29 kvitnya 2014 Demoskop Weekly Dodatok Dovidnik statistichnih pokaznikivPosilannyaKarta Ufimskoyi ta Orenburzkoyi gubernij z Atlasu Ilyina 1876 roku Adres kalendar i pam yatna knizhka Orenburzkoyi guberniyi na 1912 rik Orenburg 1912Literatura ta dzherelaEnciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907